Брюховецький В. (ред.) Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять

Подождите немного. Документ загружается.

241241

Львівські прапори, захоплені шведами

під час нападу на місто 1704 р.

Під час проведення пошуково-дослідницьких робіт

у 2003 та 2005 рр. у Військовому музеї в Стокгольмі

нам вдалося виявити серед неідентифікованих

пам’яток Державної збірки трофеїв прапор ХVІІ ст.

із зображенням символів Самбора

, а також уточни-

ти питання з львівськими прапорами – як тими, що

вже були публіковані раніше, так і новими.

Львівські хоругви подано в документації Держав-

ної збірки трофеїв серед групи польських прапорів

під номерами ST 28:71, 28:73, 28:73b та 28:74 (де

перше число вказує на номер тому, а друге – на но-

мер аркуша)

Прапор ST 28:71.

Синє полотнище, по периметру йде жовто-біла

лиштва; у центрі прапора два жовті леви тримають

три пагорби з 6-променевою зіркою та дві зелені

пальмові гілки, які охоплюють щиток, у якому Бо-

городиця стоїть на півмісяці; над щитком – ко-

рона, обабіч від якої йде напис «TV �ROCVRA

[…] �EREAMVS»

. Під пагорбами овальний щит

у картуші з короною, розтятий на два поля – в одно-

му саксонський символ, у іншому – знак Шольців-

Вольфовичів. Обабіч картуша та внизу йде абревіа-

тура «IK W L � L».

Розміри: ширина 338 см, довжина 409 см.

Гречило А. Прапор самбірських райців ХVІІ ст. у Державній

збірці трофеїв Військового музею у Стокгольмі // Дрогобицький

краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2005. – Вип. ІХ. – С. 477–480.

Цей же матеріал також опубліковано в бюлетені: Ґардаріки/G�r

�r��. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 19–23.

S�� Tr�ff��m��g. – B��d 28, f��. 71–74.

Мабуть повний текст був: «Tu pr�cur� �� p�r��mu�» (Ти

захисти і не дай загинути).

242

Іван Мазепа та його доба. Історія

242

Шовк, аплікація, розпис.

Прапор у поганому фізичному стані, частково

втрачені фрагменти з вільного та верхнього країв.

Стосовно цього прапора працівники збірки

трофеїв ще у 1980-і рр. зверталися за консультаціями

до Державного архіву Львівської області

. А 1995 р.

під час ХVІ Міжнародного вексилологічного кон-

гресу, який проходив у Варшаві, завідувач збірки

трофеїв Єва Турек виголосила доповідь саме про цей

прапор

, а згодом опублікувала його у збірнику, ви-

даному Українським геральдичним товариством

Прапор ST 28:73.

Темно-червоне (кармінове) трапецієподібне

по лот нище, з мальованим по периметру орнамен-

том; у частині від древка в тонкому золотому вінку

срібна міська брама з трьома вежами, в отворі воріт

стоїть золотий лев і тримає у правій передній лапі

три зелені пагорби з золотою 6-променевою зіркою;

з вільного краю вгорі йде напис у два рядки: «LEO.

ETIAM. DORM[…]» та «�RO. DEO. ET. �[ATRIA]»

Розміри: ширина 179 см, довжина верхньо-

го краю реконструюється як 305 см (збережений

фрагмент – 172 см), довжина нижнього краю

реконструюється як 52 см (збережений фраг-

мент – 49 см).

Незвичайні реліквії // Ленінська молодь. – 1989. –

1 липня.

Tur�� E. A C��ur fr�m L�� C��c��d �� h H��r�.

I�: 16

�h

I��r�� С��gr�� f V�x��g� �� W�r��, 1995.

Tur�� E. F��r m�d ��d�v�p��… – С. 266–267.

У верхньому рядку втрачене ціле слово. Мабуть, загальна

формула мала означати: «Лев, навіть сплячий, бореться за Бога

та батьківщину».

243243

Львівські прапори, захоплені шведами

під час нападу на місто 1704 р.

Шовк, олійний розпис.

В інвентарі зазначено, що прапор здобутий

27 сер пня 1704 р.

Ця дата вказана за юліанським

календарем, якого Швеція дотримувалася до 1753 р.,

і відповідає датуванню 6 вересня за григоріанським

календарем.

Прапор у поганому фізичному стані, вільна ча-

стина частково знищена. Кріпився до древка, за-

вдовжки 217 см.

Опублікований у збірнику «Міста та містечка

в гербах, прапорах і печатках»

Прапор ST 28:73b.

Червоне полотнище з жовтим андріївським хре-

стом; у центрі три пагорби (один над двома), над

ними 8-променева зірка; вище – Богородиця, над

нею абревіатура «S. �. Q. L.»; у нижній частині –

міщанський знак – стріла з перемичкою (схожий

на знак бурмистра Еразма Сикста).

Розміри (визначені при початковій інвента ри-

зації): ширина 266 см, довжина 284 см.

Шовк, аплікація, розпис.

Прапор у поганому фізичному стані, фактично

збереглася частина полотнища біля древка та фраг-

мент древка.

Публікований не був.

Прапор ST 28:74.

Червоне прямокутне полотнище, на ньому між

двох зелених пальмових гілок цеглястого кольору

міська брама з трьома вежами, в отворі воріт якої

під решіткою жовтий коронований лев тримає

T�g�� 27 �ugu�� 1704.

Tur�� E. F��r m�d ��d�v�p��… – С. 266–267.

244

Іван Мазепа та його доба. Історія

244

у лівій передній лапі три зелені пагорби з 6-проме-

невою жовтою зіркою, над брамою жовта корона.

Розміри прапора: ширина 184 см, довжина 230 см.

Шовк, аплікація, розпис.

Кріпився до коричневого древка, завершеного

круглою металевою кулею. Відреставрований прапор

зараз знаходиться в експозиції Військового музею.

Опублікований у кількох виданнях

З наведених описів видно, що всі прапори

містили елементи міського герба. Варто зазначити,

що герб міста відомий від середини ХІV ст. і має ви-

гляд міської брами з трьома вежами, в отворі якої

крокує лев

. Загострення релігійно-національних

протиріч в кінці ХVІ ст. позначилося й на міському

гербі. Після аудієнції львівського архієпископа Яна

Соліковського в папи римського Сикста V місто от-

римало в 1586 р. буллу з дозволом користуватися

видозміною папського герба – зображенням лева,

що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три

пагорби і 8-променеву зірку

. Цей символ починає

все частіше використовуватися окрім традиційного

герба, обидва знаки трапляються на нових міських

печатках, але поступово «папський» лев починає

витісняти з брами крокуючого лева, хоча до кінця

ХVІІІ ст. львівський магістрат продовжує вико-

ристовувати одночасно й старі печатки з давнім

Гречило А. Українська міська геральдика. – К., Львів,

1998. – С. 39, 46; Tur�� E. F��r m�d ��d�v�p��… – С. 265–267.

Див. про це детальніше: Гречило А. Герб Львова: генеза,

традиції, відродження // Історія Львова. – Т. 1 (1256–

1772). – Львів, 2006. – С. 38–44; його ж. Герб міста Львова //

Енциклопедія Львова. – Львів, 2007. – Т. 1. – С. 510–511.

ЦДІАУЛ. – Ф. 131. – Оп. 1. – Спр. 603.

245245

Львівські прапори, захоплені шведами

під час нападу на місто 1704 р.

варіантом герба. Проте на всіх чотирьох прапорах

зі стокгольмської збірки ми бачимо або «папського»

лева, або хоча б три пагорби з зіркою. Характерно,

що при виготовленні прапорів досить вільно тракту-

валися окремі деталі герба: різна кількість бійниць на

вежах; ворота з решіткою або без неї; леви подані або

без корони на голові, або з нею; зірка має або 6, або

8 променів. Зрештою, подібна манера харак терна

для цього часу, тому й інші зображення львівського

герба (чи на печатках, чи в різьбі, чи на малюнках)

подавалися зі збереженням основних елементів, але

залежно від вміння та розуміння виконавця.

На двох прапорах фігурує лише герб Льво-

ва без додаткових деталей, що дає підстави при-

пускати, що ці хоругви могли використовуватися

як загальноміські чи для підрозділів міської вар-

ти. Скажімо, ще 1623 р. міська рада постановила

для посилення оборони міста «утримувати 50 [чо-

ловік] піхоти під барвою, під хоругвою, з бубном

і ротмістром», в обов’язки яких входило несення

денної та нічної варти ратуші та міста

На двох інших є зображення елементів герба,

Богородиці та знаків приватних осіб, коштом яких

ці прапори, мабуть, і були виготовлені. Їх можна

порівняти з прапорами пізнішого періоду, які збе-

реглися до наших днів і приписуються львівським

цехам кравців і кушнірів (1759 та 1819 рр.), кравців

(1777 р.) та бондарів (1837 р.). На всіх цих хоруг-

вах також є лев, пагорби з зіркою, Богородиця або

Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. – Львів, 2002. –

С. 235; L��n�� W. ��r�c�� m��c��n�� XVI

� XVII ��u. – L�ќ�, 1892. – S. 77–78.

246

Іван Мазепа та його доба. Історія

246

покровитель цеху, а розміри по ширині та довжині

перевищують 2 м. Хоча на прапорі, який вважа-

ють символом цеху слюсарів (1754 р.), зображений

лише апостол Петро. Якщо ж шукати якісь аналогії

на пам’ятках з інших міст Руського воєводства,

то на прапорі гончарного цеху містечка Потели-

ча (1768 р.) маємо нашитий андріївський (косий)

хрест, як і в одному з львівських прапорів, а на

згаданій раєцькій хоругві Самбора (ХVІІ ст.) при-

сутня Богородиця.

Проте видається, що львівські хоругви все ж не

були цеховими, бо нанесені зображення приватних

знаків вказують на фундаторів не з числа цехмістрів,

а львівського патриціату. Хоча в заповітах окремих

багатих міщан і маємо записи для храмів, якими

опікувалися окремі ремісничі цехи

, але частішими

є приватні ініціативи для зміцнення обороноздат-

ності міста

. Тому очевидно, що й ці прапори та-

кож виготовлялися для загальних міських потреб.

Зо крема, це підкреслює й абревіатура «S. �. Q. L.»

(міська рада та народ Львова)

. Один з них особли-

Наприклад, див. тестамент Якуба Шольца, вписаний

у міські книги 1643 р., за яким він заповідає 4 східні килимки

шевському цеху для костелу св. Анни та ще 4 – цеху ткачів

для костелу св. Станіслава (L��n�� W. ��r�c�� m��c��n��-

��… – S. 82).

Як приклад: Юзеф Шольц-Вольфович у 1587 р. виставляв

для міста 15 озброєних чоловік, а Ян Шольц-Вольфович у заповіті

з 1605 р. дає синові військові обладунки на 3 піхотинців та

3 кінних, яких «звично на потреби міста виставляли» (L��n

�� W. ��r�c�� m��c��n��… – S. 73, 77).

За аналогією з «S. �. Q. R.» – ��u� p�pu�u�qu� R�m��u�

(сенат і римський народ) – формула, що вказує на вищий рі-

вень влади.

247247

Львівські прапори, захоплені шведами

під час нападу на місто 1704 р.

во вражає своїми розмірами – 338 на 409 см. Це

найбільший прапор у колекції шведських трофеїв!

Можна припустити, що він вивішувався на вежі

ратуші – на такій висоті тільки велике полотнище

читалося здалеку з-поза міських мурів.

Фактично, нещасливі для міста події допомог-

ли зберегти до наших днів пам’ятки, аналогів яких

у Львові не збереглося. Досліджувані прапори,

захоплені шведськими військами 1704 р., дають змо-

гу не тільки доповнити окремі епізоди з історії міста

Львова, становлення його символів, але й дозволяють

сформувати повнішу картину про розвиток україн-

ського міського прапорництва в ХVІІ–ХVІІІ ст.

248

Іван Мазепа та його доба. Історія

248

Ольга Вовк (Київ, Україна)

До історії українсько-шведських стосунків

ХVІІ–ХVІІІ ст. за документами фонду 2236

Центрального державного історичного

архіву України

Центральний державний історичний архів Ук-

раїни, м. Київ, серед своїх фондів зберігає копії

документів (ксерокопії, цифрові та мік рофотокопії),

які стосуються історії України другої половини

ХVІІ – першої половини ХVІІІ століття, а також

(прямо чи опосередковано) – життя та діяльності

українських гетьманів Богдана Хмельницького, Івана

Мазепи та гетьмана �� x�� Пилипа Орлика. Ці доку-�� x�� Пилипа Орлика. Ці доку- �x�� Пилипа Орлика. Ці доку-

менти включено у колекції Архіву з фондів зарубіж-

них країн, зокрема Швеції

, Росії

та Франції

Оригінали фонду 2236 зберігаються у фондах

Центральний державний історичний архів України

(да лі – ЦДІАУ). – Ф. 2236, Архівна Україніка. Документи

з фондів зарубіжних архівів. Копії. – Оп. 1: Копії документів

Стокгольмського державного архіву, Швеція. – Спр. 1–223.;

Ф. КМФ-21, оп. 2, спр. 7–13 (документи зі Швеції).

Там само. – Ф. 2236. – Оп. 2: Копії документів Російсь ко-

го державного архіву давніх актів. – Спр. 1–4.

Там само. – Ф. КМФ-21, оп. 2, спр. 14, 15 (документи із

Франції).

249249

До історії українсько-шведських стосунків ХVІІ–ХVІІІ ст.

за документами фонду 2236 ЦДІАУ

Національного архіву Швеції в Стокгольмі і ре-

пре зентують колекцію «C��c�c�» (чи «K��c�r��»).

Основну частину цих ксерокопій (понад 1 тис. арку-

шів) було передано до Головного управління архі вів

України професором Гарвардського університету

США Т. Г. Гунчаком у 1989 році. Згодом до фонду 2236

було долучено ще кілька документів (8 аркушів), по-

дарованих Україні директором Національного ар хіву

Швеції Еріком Нур бергом 1992 року. В 2006 ро ці до

архіву було передано цифрові фотокопії цих самих

документів з колекції «C��c�c�».

Зазначена колекція Національного архіву Шве ції

входить до розділу «R��c�» (документи щодо взає-

мин Швеції з Росією та, підпорядкованою ос танній,

Ге ть манською Україною) і, вірогідно, формувалася

з до кументів різних розділів цього архіву (більшою час-

тиною копій чи дублетів), наприклад, архіву Міністер-

ст ва іноземних справ, регістратури королівської кан-

целя рії, листів приватних осіб до королів Швеції та ін.

Більшу частину колекції «C��c�c�» написано ла-C��c�c�» написано ла-» написано ла-

тинською мовою. Трапляються документи ні мець-

кою, шведською, французькою, польською (іноді –

з вживанням латинізмів), староукраїнською та іта-

лій ською мовами.

Зауважимо, що частина документів колекції

«C� �� c�c�» має копії в фондах ЦДІА України

і не-

одноразово публікувалася

Там само. – Ф. 1407. Колекція грамот російських царів та

універсалів українських гетьманів, оп. 2, спр. 37, 38, 39, 42, 43, 46,

47, 48, 50.; Ф. КМФ-21, оп. 2, спр. 7–13 (документи зі Швеції).

Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для

разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском

250

Іван Мазепа та його доба. Історія

250

Документи колекції «C��c�c�» поділено на

чо тири блоки, що має хронологічне та тематич-

не підґрунтя. Кожен блок включає розділи, більш

конкретно окреслені за персоналіями (це, певним

чином, обумовлено характером колекції «C��c�-C��c�-

c�» та структурою їх зберігання у Національному

архіві Швеції).

Перший блок включає в себе різнорідні докумен-

ти, які так чи інакше стосуються переговорів кошо-

вих отаманів козаків зі шведами щодо політично-

го союзу. Це збірка з листів, інструкцій та послань

різних політичних діячів у військово-політичних

справах за 1654–1721 роки до Ієроніма Радзейовсь-

кого

та документи, що стосуються гетьмана Пили-

па Орлика (серед документів є копія (латинською

мо вою) Білоцерківської угоди; інструкція, надана

стар шині для переговорів з Оттоманською Пор-

тою у 1711 році, затверджена разом із запорозьким

кошо вим Костем Гордієнком; листи-звіти Григорія

Гер цика

та Федора Нахимовського

до Пили па

Ор лика, щодо виконання завдань з доставляння

лис тів та налагодження стосунків з польськими та

и Волынском генерал-губернаторе (далі – Архив ЮЗР). – К.,

1908 – Ч. 3. – Т. VI: Акты Шведского государственного архива,

относящиеся к истории Малороссии (1649–1660 гг.) // Под

ред. Н. В. Молчановского (док-ти №№ XIV, XXIV, XXXI, XLVIII,

LIV, LXX, LXXI, CIV, CV); Документи Богдана Хмельницького. –

К., 1961 (док-ти №№ 262, 325, 343, 361, 390, 416, 417, 456).

Радзейовський Ієронім – колишній віце-канцлер Речі

Посполитої, який з 1652 року жив на еміграції в Швеції.

Герцик Григорій Павлович – соратник і родич (брат дру-Герцик Григорій Павлович – соратник і родич (брат дру-

жини) гетьмана Пилипа Орлика, генеральний осавул.

Нахимовський Федір Іванович – соратник гетьмана Пи-Нахимовський Федір Іванович – соратник гетьмана Пи-

липа Орлика, генеральний писар.