Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.



328



За умов високої конкуренції між цивілізаційними утвореннями

щодо створення інновацій та досягнення добробуту,спільностіі

суспільства мають все‐таки йти шляхом ускладнення субʹєкта

управління шляхом делегування повноважень,наданняширокої

автономії групам та особам,якіранішевходилидоскладуоб’єкта

управління.Отже,вумовахускладненнянеобхіднопокращувати

теоріюіпрактикууправління,актуалізувати,адаптуватиїхдопотреб

забезпеченнявисокогорівнярізноманітностітакерованості.

Аспектзабезпеченняповнотибуттячерезздатністьзадовольняти

потреби, мотивувати та стимулювати до творчого,продуктивного

життячленівцивілізаційнихутвореньвідображаєпоняття«цінність».

Дляглибшогорозуміннясутійогослідрозглядатиякузагальному–

філософському значенні,такіуконкретному, прикладному –

економічномузначенні.Нафілософськомурівнівченняпроцінності

–аксіологія,єдостатньорозвинутоюсфероюзнань.Доїїформування

у різний час протягом минулих двох століть долучалися такі

мислителіякІ.Кант,Г.Лотце,Г.Рюккерт,М.О.Бердяєв,Ф.Брентано,

М.Шелер,М.Гартман,М.Лоський,К.Вальверде,С.

Б.Кр

имський,

Н.В.Хамітов та інші. Кожен з них по‐різному підходив до

трактування, класифікації цінностей та побудови власної

оригінальної системи.Так, наприклад,уроботі«Про систему

цінностей»(1914)Г.Рюккертвиділивтакісферицінностей:1)логікаяк

сферацінностіістини;2)естетикаяксферацінностіпрекрасного; 3)

містикаіідеалбезособовоїсвятості;4)етика,дедомінуєморальність;

5)приватна,інтимнежиттяіідеалщастя; 6) релігія як сфера

особистоїсвятості[324].

М.Шелер дає таку аксіологічну класифікацію: 1) цінності

приємного і неприємного; 2) вітальні цінності; 3) духовні цінності

(естетичні, цінності справедливого інесправедливого, інтелектуальні

тарелігійні[325].

ІншийфілософіписьменникXXсторіччяОртега‐і‐Гассетподіляє

цінності на утилітарні,вітальні,духовні— інтелектуальні,моральні,

естетичні,тарелігійні[326;334].

Наявність

значної кількості підходів до цінностей, з одного боку,

урізноманітнює їх пізнання і розуміння,азіншого–недає

можливостей створити струнку ієрархію для практичного



329



використання у сфері суспільних наук,децевкрайпотрібно.

Перспективним,нанашудумку,єідея«багаторівневого утворення»

О.О.Артемова,уякомувінвиділяєтрирівні– метарівень,

макрорівень та макрорівень.Прицьому«…метарівень –це

універсальні ціннісно‐смислові орієнтири людства (загальнолюдські,

вічні цінності:істина, добро,краса,справедливість, свобода)…

макрорівень — ціннісні системи, що приймаються в межах тієї чи

іншої соціокультурної спільності… мікрорівень — специфічні

цінності професійних і демографічних груп (успіх, багатство,

майстерність,самовдосконалення),особистісніцінностіякорієнтири

індивідуальноїдіяльностіокремогосубʹєкта(почуттявласноїгідності,

самовдосконалення,самореалізація)» [327]. Її можна співвіднести з

авторськоюкласифікацієюцивілізацій(див.рис. 2.1),уякійтакож

представлені цивілізаційні утворення різних мета, макро та мікро

рівнів.ЦедаєможливістьзастосуватиаксіологічнийпідхідАртемова

длянаскрізногодослідженнярізнорівневихвидівцивілізацій.Проте,

відкритимзалишаєтьсяприйнятнедлянашогопошукуфілософське

трактування поняття «цінність».Авторприймаєзабазове

визначення, яке дав сучасний персоналіст  «…цінність є все те,що

надає сенс і гідність людському існуванню,всете,щодопомагає

особистості все більше ставати особистістю у повному розумінні

слова... цінність —ценетількиблагосамепособі, але благо‐для‐

мене.Благастаютьсправжнімицінностямилишеостільки,оскільки

вонисутьцінностідлякогось.Цінності—ценестількиречі,скільки

якості,всилуякихречістаютьцінними,набуваютьпевнузначимість»

[328].Отже,цінність–складне,багатомірнепоняття,уякому,зточки

зорулюдини,єдекількашарівсмислів(див.рис.6.1).

По‐перше,найбільшглибиннийшарсутіцьогопоняття

відображає людяність та повноту буття, оскільки через них

маніфестуєтьсялюдина.

По‐друге,проміжнішарийогозмістумаютьподвійнийхарактер:

1. Обʹєктивно‐існуючіблагамаютьцінністьдлясебе.

2. Вонинабуваютьцінністьдлялюдинитоді,коливоназдатна

співвіднестисебеіблагощодозабезпеченнявласногоіснування.



330



По‐третє,напериферіїсутіпоняття«цінність»ставленнялюдейдо

речейобумовленоїхякостями–здатністюзабезпечуватижиття,стати

у пригоді, бути корисними для існування.Цейзовнішнійшар

розуміння цінності протягом тривалого історичного процесу став

домінуючим, інструментальним для розбудови світу людини –

культуритаїїматеріально‐інституційноїоболонки–цивілізації.Саме

від нього походить зміст,закріпленийзацінністювекономічний

науці.

Економісти активно і плідно розробляли проблематику цього

поняття,починаючизйогозмістовноїсторониізакінчуючиточними

математичними моделями,якісталиосновоюсучасноїнауки.Якщо

на початку класичного етапу розвитку економічної теорії А.Сміт

пропонував розглядати цінність як корисність використання та

здатність до обміну (мінову цінність), то предтечі та учасники

маржиналістської революції Г.Г.Госсен,В.С.Джевонс,А.Маршалл.

Дж.Б.Кларк,А.А.Курно,Л.Вальрас і В.Парето збагатили підходи

до цінності шляхом математичного моделювання понять граничної

продуктивності, граничної корисності, граничної норми заміщення,

рівноважноїціни,ринковоїрівноваги,ефективності,

тощо.

Чільне

місце в історії економічного вчення займають

представники Австрійської школи К.Менгер,Є.фонБем‐Баверк,

Ф.фонВізер,якістворюючипереважновербальнімоделіекономічної

поведінки людини сприяли розвитку методології мікроекономіки у

Рис.6.1.Структурашарівсмислівпоняття«цінність».

Глибиннийпластcмислів

Проміжнийпластсмислів

Граничний пластcмислів



331



частині фундаментального дослідження споживання (попиту).Для

нашого дослідження важливою є думка Є.фонБем‐Баверкпро

відмінності значень понять «цінність»та«корисність»: «Загальна

властивістьвсіхматеріальнихблаг…полягаєвтому,щовонимають

те,чиіншевідношеннядолюдськогодобробуту.Алевідношенняце

виражається у двох істотно різних формах.Найнижчуформуми

маємо тоді, коли дана річ має взагалі здатністю служити для

людськогоблагополуччя.Навпаки,длявищоїформипотрібно,щоб

данарічбуланетількипричиною,алепорядізтимінеобхідною

умовоюлюдськогодобробуту,щоб…володінняріччюдавалоякусь

життєву насолоду,аїїпозбавленнявелодовтратицієїнасолоди.…

нижчаформаназиваєтьсякорисністю,найвища– цінністю» [329].

Отже, мислитель вважає, що корисність служить для забезпечення

існування людини,ацінність—єумовоюотриманнянасолодивід

життя.НаведенеміркуванняБем‐Баверкапідтверджуєнашутезупро

складністьструктуризмістовнихшарівпоняття«цінність».

Вітчизняні дослідники М.Туган‐Барановський,Є.Слуцький та

Р.Орженськийтакожпліднопрацювалинадрозробкоютеорії

цінності.Зокрема,М.Туган‐Барановський у праці «Вчення про

граничну корисність господарських благ,

як причину їх цінності»

об’єднав положення трудової теорії вартості та теорії корисності.

Математик Є.Слуцький у роботах «Теорія граничної корисності»,

«До теорії збалансованого бюджету споживача»,зробиввнесокв

розробкуматематичногоапаратудослідженняцінності,зокрема

здійснивпорівнянняефектівдоходутазаміщеннязаумови

обмеженості бюджету та коливання цін на блага.Р.Орженський у

роботі«Головнізаконицінностітаїхпрактичнезначення»розширив

понятійну базу шляхом введення нових понять і термінів –

«максимальноїрозцінки»та«мінімальноїрозцінки».

Сучасні представники головної течії економічної науки,як

правило, не використовують поняття «цінність», оскільки віддають

перевагу використанню поняття «корисність»,підякимвони

розуміють:

1. Показникщастяабозадоволеності[330;776].

2. Здатністьзадовольнятипотреби[331;31].

3. Ступіньзадоволенняпотреб[332].



332



Таким чином, протягом столітньої еволюції економічної думки

відбулося спрощення у використанні термінології, зокрема

«корисність»витіснила«цінність»,абопідмінилаїї.

Проте,мивважаємо,щослідповернутисята,загалом,розширити

змістовну складову визначення «цінності»уекономіцізарахунок

інтеграції найбільш глибиннихшарівзначення цього поняття.Крім

цього,вартосформуватиметодологічніпідходидооцінкитаких

нехарактернихдляекономікиоб’єктів,якцивілізаційніутворення.На

нашу думку, матеріально‐інституційна оболонка культури –

цивілізаціяєцінністю,якавизначаєрівень,якістьтатривалістьжиття

людини, стан та перспективи розвитку суспільства та природи.

Цивілізація як цінність соціалізує людину,вписуєїїуконтекст

культури.Вонаємісткомміжособистістю,їїпотребою,суспільством

та природою. Тому і цивілізаційне утворення має оцінюватися

відповіднорівнюдосягненняуйогомежахіндивідуальноїта

колективноїповнотибуття.

Розглянутівищепоняття‐проекціїповнотибуттявикористовуємо

длярозробкивідповіднихпоказників,виявленняпевнихзалежностей

такритеріїввимірювання(див.таблицю6.13).

Таблиця6.13.

Поняття,показники,залежностітакритеріївимірювання

повнотибуття



Назвапоняття

тавідповідного

показника

Залежності,характерні

дляпоказника

Критерії

вимірювання

Стратегічна

установка,

позитивна

тенденція,

пріоритет

Значимістьлюдини

Значимість

успільності

Часткаособистостіузагальномучи‐

слічленівспільності

Участкаходиниці,

або%,інтервалвід0

до1,абовід0до

100%

↑—помірне

зростання

Значимість

задоходом

Відношеннядоходу,перерозподі‐

леногонакористьособидодоходу

спільності

Участкаходиниціабо

%,інтервалвід0до1

абовід0до100%

↑↑↑—ви‐

соко‐пріори‐

тетнезрос‐

тання

Значимість

застатусом

(соціальною

роллю)

Розподілгромадянспільностівідпо‐

віднодовиділенихстатусів.При

значенні>0та<0,5—значимість

статусунизька,при>0,5—висока

Участкаходиниці,

або%,інтервалвід0

до1,абовід0до

100%

↑↑—пріо‐

ритетнезрос‐

тання



333



Назвапоняття

тавідповідного

показника

Залежності,характерні

дляпоказника

Критерії

вимірювання

Стратегічна

установка,

позитивна

тенденція,

пріоритет

Пов’язаністьспільності

Загальнакіль‐

кістьзв’язків

Множинавсіхзв’язківуспільності Від1доN*N,деN–

кількістьчленівспі‐

льності

↑—помірне

зростання

Кількістьпрямих

зв’язків

Множинапрямихзв’язків Від1,де1характе‐

ризуєзв’язокізсобою

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Кількістьне‐

прямихзв’язків

Різницяміжзначеннямзагальної

кількостітакількостіпрямихзв’язків

Від0,де0характе‐

ризуєвідсутність

непрямихзв’язків

↑—помірне

зростання

Рівеньпрямої

пов’язаності

Питомавагакількостіпрямих

зв’язківузагальнійкількостізв’язків

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Рівеньнепрямої

пов’язаності

Часткакількостінепрямихзв’язківу

загальнійкількостізв’язків

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑—помірне

зростання

Рівеньсильних

зв’язків

Часткасильнихзв’язківдокількості

прямихзв'язків.Визначаєтьсяна

основіінформаціїщодородиннихта

дружніхстосунківміжчленами

спільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Інтенсивність

Загальнаінтен‐

сивністьучасі

Кількістьподійзаодиницючасу Від0

↑—помірне

зростання

Інтенсивність

учасінаособу

Кількістьподійнаодногочлена

спільності

Від0

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Рівеньцикліч‐

ності(рутинності)

Відношенняциклічнихподій

дозагальноїінтенсивностіучасі

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↓↓—пріори‐

тетнезни‐

ження

Різноманітність

Кількістьстатусів

(соціальних

ролей)

Сумавсіхстатусів(соціальнихролей)

спільності

Від1

↑—помірне

зростання

Рольоверізно‐

маніття

Відношеннякількостістатусів

дочислачленівспільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Кількістьгруп Числогруп,щоіснуютьуспільності Від1

↑—помірне

зростання

Групомісткість

спільноти

Відношеннякількостігрупдочисла

членівспільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑

—

пріори‐

тетнезрос‐

тання

значення

показника



334



Назвапоняття

тавідповідного

показника

Залежності,характерні

дляпоказника

Критерії

вимірювання

Стратегічна

установка,

позитивна

тенденція,

пріоритет

Цінністьспільності

Рівеньзабезпе‐

ченостіжитлом

Відношеннякількостічленівспіль‐

ності,забезпеченихжитломдозага‐

льноїкількостічленівспільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Рівеньзахво‐

рюваності*

Відношеннякількостічленівспіль‐

ності,щопротягомпевногоперіоду

хворілидозагальноїкількостічленів

спільностіабокількістьтисяч

випадківзахворюваньна100тис.

населення

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%,або

кількістьтисячна100

тис.населення

↓↓↓—ви‐

соко‐пріори‐

тетнезни‐

ження

Рівень

освіченості

Питомавагачленівспільності,що

маютьсереднюабовищуосвіту

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑↑—пріори‐

тетнезрос‐

тання

Рівеньохоплення

офіційним

шлюбом

Питомавагапошлюбленихчленів

спільностідозагальноїчисельності

спільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑—помірне

зростання

Рівень(коефіці‐

єнт)фертильності

Кількістьдітейнажінку–членаспі‐

льності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑—помірне

зростання

Рівеньзабезпе‐

ченостівласними

транспортними

засобами

Кількістьодиницьособистоготра‐

нспортудозагальногочислачленів

спільності

Участкаходиниці,

або%,від0до1,або

від0до100%

↑—помірне

зростання



Поясненнядотаблиці6.13:

Угрупупоказників,щохарактеризуєзначимістьлюдинивходить

три показника.Оскільки,якмиз’ясували вище,значимість

передбачає умови порівнюваності,товсіціпоказникивідносні.

Першийзнихвідображаєчасткуспільності, що займає любий її

член. Наприклад,якщоспільністьналічує300осіб,точастка

особистостіунійбудескладати0,0033.

Другий показник – значимість за доходом, дозволяє виявити

часткузагальногодоходу,якаперерозподіляєтьсяначленаспільності.

Прицьомуїїможнарозраховуватидлярізнихзарівнемотримуваних

доходів прошарків спільності – топ‐менеджерів, менеджерів

середньої ланки та фахівців,робітників. Наприклад, якщо доходи

члениспільностіотримуютьвиключноувиглядізаробітноїплати,то

розрахунок значення показника відбуватиметься на основі



335



відношеннявеличинифондуоплатипрацідодоходу,якеотримала

підприємство‐мікроцивілізаціяпротягомпевногоперіоду.

Значимість за статусом (соціальною роллю) характеризує вагу

членауспільностіщодомісця,якевінзаймає.Цейпоказниктакож

можнарозрахуватидлярізних стратпідприємства‐мікроцивілізації.

Йогоузагальненезначення,незалежнощодокількостінаявнихстрат

талюдей,якідонихвідносяться, відображатимеважливістьлюбого

статусууспільності.

Догрупипоказників«пов’язаності спільності»входитьсім

показників,тризякихабсолютні,ачотири–відносні. Загальна

кількість зв’язків охоплює всі можливі варіанти відносин між

членами підприємства‐мікроцивілізації. Залежить від кількості осіб

спільності. Чим більша чисельність громадян,тимбільшамножина

зв’язків,якіможутьутворюватисяміжними.

Кількість прямих зв’язків передбачає наявність безпосередніх

відносинміжлюдьми,та,зокремаізсамимсобою,томузавждийого

значеннябудебільшеодиниці.

Кількістьнепрямихзв’язківвстановлюєтьсянапідставіпорівняння

загальної кількості зв’язків та кількості прямих зв’язків.Увипадках,

коли вони співпадають, тобто множина всіх зв’язків дорівнює

множині всіх існуючих прямих зв’язків,товеличинанепрямих

зв’язків

будематизначеннянуль.

Відносні показники повʹязаності указують на частку того,чи

іншого виду звʹязку,зокремапрямого/непрямого і сильних серед

прямих.Увипадкузрівнемповноїповʹязаностіуспільностізначення

показникабудедорівнювати1.

Показники інтенсивності характеризують події,щогенеруються

організацією у трьох аспектах – протягом певного часу (день,

тиждень,місяць,квартал, півріччя,рік),щодоучастівних

громадянина протягом певного часу таз врахуванням особливостей

циклічності (рутинності)діяльності.Прицьомупоказникрівня

циклічності (рутинності) одночасно опосередковано свідчить про

частку подій, що мають нерутинний, неповторюваний характер.

Базою розрахунку показників інтенсивності є зафіксовані в

інформаційнійсистеміпідприємстваданіпроподії,щомали/мають

місце: вхідні та вихідні документи, внутрішні документи



336



адміністративногохарактеру—накази,розпорядження,клопотання,

посадовіінструкції,данібухгалтерськогооблікущодогосподарських

операцій (подій), інформація щодо інтегрованих маркетингових

комунікацій – маркетингових заходів, стимулювання збуту, PR,

реклами, спеціальних подій, дані про навчання і підвищення

кваліфікаціїчленівспільності,безпосередньогоспілкування—нарад,

консультацій,досліджень,тощо. Значення показників інтенсивності

можна визначити з високим рівнемточностізаумовинаявності

єдиної інтегрованої інформаційної системи,вякійвідображаються

всіподії,якімаютьмісце,атакожзабезпеченодоступдорізнорідних

даних на основі сучасних комп’ютерних технологій.Якщов

організаціївідсутняєдинаінтегрованаінформаційнасистема,тозбір

даних щодо подій і визначення показників інтенсивності є

трудоємким,айогорезультатинедостатньоточними.

Показники різноманітності призначені для з’ясування кількісних

аспектів наявних у межах соціального утворення індивідуальних та

групових особливостей,варіативностіпроявівуньомупевних

якостей, цінностей,тощо.Прицьомукритеріємтафакторомдля

фіксації індивідуальних особливостей обрано поняття статусу

(соціальної ролі) та два похідні від нього показники – «кількість

статусів»(соціальнихролей)та«рольоверізноманіття».



Критерієм

та фактором для визначення групового різноманіття

обрано показники «кількість груп»та«групомісткість спільноти».

Другийзнихвідображаєстантаздатністьгромадяндостворення

стійких соціальних утворень за різними напрямами діяльності,

інтересами,проектами.Прицьому,значенняданогопоказника,хоча

і вимірюється у частках одиниці може перевищувати одиницю за

умови,якщокількістьгрупворганізаціїбільшаніжкількістьїїчленів.

На основі розрахунку зазначених вище показників відбувається

дослідженнямірискладностіцивілізаційногоутворення.

Під поняттям «цінність спільності» ми розуміємо цінність

цивілізаційногоутвореннябезпосередньодляйогочленівщодо

забезпеченняякостітарівняжиття,відповіднихсучасним

стандартам.Йогоможнаоцінитичерезтакіпоказники:

1. Рівеньосвіченості,оскількивінважливийдляпрофесійного

становленнятасамореалізації.



337



2. Рівеньзахворюваності.Вінвагомийдляоцінкистануздоров’ята

імовірностідосягненнядовголіття.

3. Рівеньзабезпеченостіжитломвідображаєнаявніможливості

членівспільностіщодоствореннявласного,окремішньогосвіту,

родини,побуту.

4. Рівеньзабезпеченостівласнимтранспортом.Означаєнаявність

можливостідляіндивідуальноїмобільності,здобуттянового

досвіду,створенняумовдлярозширеннякомунікаційі

світогляду.

5. Рівеньохопленняофіційнимшлюбом.Дозволяєоцінитистан

традиційнихсімейнихцінностей,повагудожінки,імовірність

народженнядітейтазахистїхмайновихтанемайновихправ.

6. Рівень(коефіцієнт)фертильності—відношеннячисла

народженьдочисельностіжінокрепродуктивноговіку.Свідчить

простанзабезпеченнядляжінокспільностіумовдля

запліднення,виношування,народжуванняівихованнядітей.

Окрімнаведенихпоказниківвартотакожвстановлюватирівень

безпеки,рівеньхарчування,рівеньпрофесійноїтатворчоїреалізації,

рівень досягнення гендерної рівності.Загалом,длямакросоціальних

утворень – цивілізацій країн, на сучасному етапі критерієм їхньої

цінностідлягромадянсталитакіпоказникияктривалістьжиття,стан

навколишньогосередовищатарівеньзадоволеностіжиттям.

На прикладі ідентифікованої нами у попередніх дослідженнях

мікроцивілізації —

 підприємство харчової промисловості України,

ЗАТ «Шполянський

завод продтоварів», визначимо значення

показниківметрикиповнотибуттяу2007‐2010р.р.(див.результатиу

таблиці6.14)

