Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.



318



Як бачимо, загальний рівень не‐цивілізованості громадян

підприємства становить 18,13%, що нижче максимально можливого

майже на 14%.З8цінностейопитуваніобралибільшеніж3 –

домінантні,табільшеніжодну–рецесивну.Одночасно,рівень

цивілізованості становить 38,96%проти68%максимального.При

цьомуз17цінностейбільшеніжсімвизнанодомінантнимитамайже

дві – рецесивними. Серед службовців як рівень не‐цивілізованості –

18,84% ,такірівеньцивілізованостієдещовищим– 41,02%.Це

пов’язано з вищим рівнем прийняття/декларування цінностей.

Імовірно,щопричиноютакогоявищаєбільшаособиставідкритість,

внутрішня свобода щодо декларування цінностей.Хоча,ймовірноі

некритичність,недостатняобдуманістьвідповідейнапитанняанкети.

Серед робітників рівень не‐цивілізованості становить 17,48%,щона

1,36%нижче,ніжуслужбовців.Більшдраматичнийвідривіснуєміж

робітникамиіслужбовцямищодорівняцивілізованості–3,9%,тобто

робітникиподіляютьменшукількістьцінностей,якієбазовимищодо

чотирьох цивілізованих моделей комплексу. Вірогідно, щопричини

подібної ситуації у особистій закритості, внутрішній несвободі

виражатиціннісніорієнтації.

На основі отриманих результатів можна стверджувати

,щ

о

службовці є більшою мірою цивілізованою групою, ніж робітники.

Проте, робітники є певною мірою менш не‐цивілізованими, ніж

службовці.Такимчиномносіямипроцесуякцивілізації,такі

децивілізації для цього підприємства є службовці.Цей

парадоксальний результат потребуєдодатковогоосмисленняі

пошукупричин.

Якщоаналізуватиотриманіданіпоокремимскладовиммоделі,то

homonaturalisбільшепроявленийупрофіліслужбовців9,69%проти

9,28%уробітників.Майже1%складаєвідривміжусередненимида‐

нимипрофілівгруппомоделіhomobarbariusнакористьслужбовців,

тобтовонибільшсповідуютьактивність,силу,рішучість,енергійність.

Модель homo tradicionalismusпроявленаупрофіляхслужбовцівна

рівні 11,96%іробітниківнарівні11,16%, тобто з різницею на 0,8%.

Помітніше відмінність значень профілю для моделі homo

oeconomicus – 1,22%.Можнасказати, що для службовців цінності

економічноїлюдинимаютьбільшувагу(12,22%),ніждляробітників



319



(11%).Попрофілюмоделіhomoinstitutiusслужбовцінабрали9,47%,

а робітники – 8,48%,тобторозривскладає1%накористь

цивілізованіших службовців.Подібнийстанспостерігаєтьсяідля

моделіhomoculturius.Зафіксованізначенняпрофілюстановлятьдля

службовців — 7,38%,дляробітників6,48%.Укінцевомувипадку,

зафіксовані особливості вплинули на загальну структуру

цивілізаційного профілю службовців та робітників.Так,провідною

середслужбовцівсталамодельhomooeconomicus,надругомумісці—

homotradicionalismus,натретьому—homonaturalis,начетвертому—

homo institutius,нап’ятому — homobarbarius,нашостому— homo

culturius. На противагу службовцям,провідноюмоделлюупрофілі

робітниківвиявивсяhomotradicionalismus.Надругійпозиції—homo

oeconomicus,натретій— homo naturalis, на четвертій — homo

institutius,нап’ятій — homo barbarius,н

ашостій— homo culturius.

Виявленаособливістьєнадзвичайноважливоюзточкизору

розуміння рушійних сил мотивації та поведінки цих груп.Так,для

ефективного управління службовцями найбільш значимим буде

використання економічних впливів,тодіякдляробітників–

позаекономічнихчинників,пов’язанихізформалізацієюправил,що

ґрунтуються на характерних традиціях. Розподіл інших складових

комплексної моделі людини у профілі службовців та робітників (у

частинітретьої,четвертої,п’ятої ташостоїпозиції)співпадає,тобто

допоміжні інструменти управління потребують однакового

налаштування,якдляслужбовців,такідляробітників.

Загалом,структурацивілізаційногопрофілюгромадянина

мікроцивілізації ЗАТ «Шполянський завод продтоварів»

відрізняється тим, що моделі homo oeconomicusтаhomo

tradicionalismusмаютьпрактичнооднаковупитомувагу–11,58%іта

11,54%відповідно, тобто є визначальними складовими натури.

Значущоюскладовоюєтакожмодельhomonaturalisзрівнем9,47%.

Третьоюзавагомістюємодельhomo institutius(8,95%).Роль моделі

homo barbarius

 відповідає четвертому місцю у профілі з оцінкою

8,65%.Останняпозиціяна

лежитьскладовійhomoculturius(6,9%).

Отже,врахуваннявиявленихпідчасдослідженняаспектівстану

цивілізаційного профілю громадян мікроцивілізації та їх груп дає

можливістьрозробитимотиваційнізаходиіпрограмищодо



320



покращеннядіяльностіЗАТ«Шполянськийзаводпродтоварів»через

краще розкриття людського потенціалу. Особливу увагу слід

приділити провідним моделям і домінантним цінностям,які

переважно є традиційними та економічними і повною мірою

використати їх цивілізаційний,об’єднуючий запас.Окрімцього,

потрібно забезпечити укорінення та прийняття прогресивних з

огляду на сучасний історичний процес цінностей моделей

інституційноїтакультурноїлюдини.

Висновкитаперспективиподальшихрозвідокуконтексті

дослідження цінностей і цивілізаційного профілю громадян

мікроцивілізацій:

1. Універсалістськийпідхідусуспільствознавствіпорядз

незаперечнимпозитивоммаєвади,зокремазосередженістьна

загальномунедаєзмогуопануватиособливості,деталі,нюанси,

щоєвкрайважливимуантропоцентричномусвіті,деуцентрі

буттязнаходитьсяконкретналюдина.Застосування

цивілізаційногопідходудозволяєвиявлятиунікальніриси

суспільнихутвореньтаздійснюватиуправліннянимизадля

збереженняірозвоюособистості.

2. Комплекснамодельлюдини–цесукупністьмоделей,які

відображаютьстантазміниеволюціонуванняособистостіі

соціуму.Вониспівіснуютьусучасностівнаслідокпроявуу

конкретнихіндивідахчерезхарактернідлянихсистеми

цінностей,поведінкитаформипізнання.

3. Уструктурукомплексноїмоделілюдинивходятьтакіскладові‐

моделі:homonaturalis,homobarbarius,homotradicionalismus,

homooeconomicus,homoinstitutius,homoculturius,якіза

ознакоюцивілізованостірозмежовуютьсянадвігрупи—homo

non‐civilisіhomocivilis.Такийподі

лдаєможливістьз’ясувати

міруцивілізованості/не‐цивілізованостілюдини/групи;

4. Цивілізаційнийпрофільособистості–цепоняття,за

допомогоюякоговідображаєтьсяпроявхарактернихрис

складовихкомплексноїмоделі—цивілізаційноїструктури,у

конкретнійлюдині.Йоговикористаннядозволяєзафіксувати

притаманнііндивідуальнітагруповіособливості(унікальність).



321



5. Громадянинпідприємства‐мікроцивілізації–цеособистість,

якапоглиблюючивласнупрофесійнукомпетентність,людяність

тазв’язкизспівгромадянаминаосновіспівпраці,сприяє

зростаннютарозвиткусередовища,наякийпоширюєтьсяїї

вплив.

6. Практичневизначенняцивілізаційногопрофілюгромадян

мікроцивілізаціїбулоздійсненонаЗАТ«Шполянськийзавод

продтоварів»шляхомопитування(анкетування)службовцівта

робітників.З’ясувалося,щодомінантнимицінностями,що

поділяютьсяколективомєТрадиції(закон),Право,Дія,Капітал,

Земля,Рівність,Виживання,Передчуття,Статус,Пізнання,

Розум(інтелект),Свобода,Ієрархія,Сила,Відповідальність,

ЛюдинаякдитяПрироди.Уходіоцінкирівня

цивілізованості/не‐цивілізованостівиявилося,щослужбовціє

якбільшцивілізовані,такібільшне‐цивілізованіупорівнянніз

робітниками.Упрофіліслужбовцівпереважаємодельhomo

oeconomicus,аупрофіліробітників—homo

tradicion

alismus.

Загалом,цідвімоделієбазовимидлягромадянпідприємства.

7. Керівництвудосліджуваноїмікроцивілізаціїрекомендовано

використатирезультатидослідженнядлярозбудовидієвої

системимотиваціїперсоналутапокращенняякостіуправління.

8. Надаліпотребуєформалізаціїтавтіленняідеящодоорганізації

цивілізаційноїроботинапідприємстві,зокремазапрошеннядо

спільноїдіяльностіспеціалістів‐культурологів,психологів,

соціологів,антропологів,створеннявідповідноїслужби,

призначеноїдлязбереженнямікроцивілізаціїтареалізації

культурноголідерства.



6.4. Метрикаумовповнотибуттяпідприємства‐

мікроцивілізації

Вивільнення (емансипація) особистості, урізноманітнення

смислів і форм життя, досягнення повноти буття складають зміст

одногозпровіднихнапрямівсучасності, який визначає позитивну



322



перспективу цивілізації.Проте, світ людини становить споконвічну

загадку,якузрізноюуспішністюрозпізнаютьвіра(релігія),наукаі

мистецтво.Наразі,умовистрімкогорозвиткузнань,наукиі

технології, що склалися на початку XXI століття сприяють

наближенню до суті буття,розв’язкунагромадженихпроблемі

гуманізаціїпоступулюдства.Требаскористатисяможливостями,які

надаєнашчас.

Пропозиція введення до економічної науки поняття «повнота

буття» породжує наслідки,пов’язані зі специфікою економічного

способу мислення (методології), основу якого становить вартісна

оцінкаоб’єктадослідження.Вартіснаоцінкаєрізновидомкількісної

оцінки.Отже, для опанування суті повноти буття в економічному

контексті потрібно створити адекватну систему її вимірювання —

метрику.Ускладнюючоюобставиноющодостворенняметрикиумов

повнотибуттядляпотребекономічноїнаукиєвикористанняуякості

методу цивілізаційного підходу,якийєубільшійміріописовимз

недостатньо розвиненою системою кількісних оцінок.Проте, автор

працюючи над концепцією «підприємство як мікроцивілізація»

розробив нові і/або адаптував відомі методики оцінки,які

розширяютьможливостіцивілізаційногопідходущодовимірювання

окремих груп показників на мікроекономічному рівні (див.

наприклад,підрозділи6.1,6.2,

6.3).

Досягнення

мети створення метрики умов повноти буття

передбачаєреалізаціютакихзавдань:

1. Пошукпонять‐проекцій,черезякіповнотабуттяпроявляється,

стаєвидимоюусвітіекономіки,аотже,можебутиописаноюі

виміряноюспеціалізованимизасобамиекономічноїнауки.

2. Створенняпоказників,задопомогоюякихописуютьсяці

поняття.

3. Виявленнязалежностей,якііснуютьупредметнійплощиніта

можутьбутивиміряніабсолютнимитавідносними

показниками.

4. Встановленнякількіснихкритеріїв,задопомогоюяких

відбуватиметьсявимірюваннязалежностей–розрахунок

показників.

5. Вимірюванняіаналізйогорезультатів.



323



6. Внесеннязмінідоповненьусистемувимірювання

дляпідвищенняїїточності,надійності.

7. Розбудовусистемимоніторингупоказників.

Позакінченнюрозробкитаапробаціїметрикиумовповноти

буття в практичних умовах господарювання обраного для

дослідженняпідприємства‐мікроцивілізаціїважливимєформування

системи управлінських дій щодо впливу на громадян

мікроцивілізації для сприяння досягнення ними вищого рівня

повнотибуття.

Підрівнемповнотибуттямирозуміємовідноснийстан

заглибленняіперебуванняупотоціжиття,спорідненняз

реальністюумежахможливоговласноговпливунанеї.

При цьому в залежності від активності людини рівень повноти

буттяможебути:

1. Низьким–таким,якийвідповідаєвикористаннюмінімуму

життєвихсилтаможливостей.

2. Прийнятним–таким,якийприймаєтьсялюдиноюяк

достатній,оптимальнийзточкизорупостановки/досягнення

цілей,прикладаннязусильтаотриманнярезультатів.

3. Високим–таким,якийхарактеризуєтьсяжиттямз

максимальноювіддачею—намежівласнихможливостей.

Людинаобираєтой,чиіншийрівеньповнотибуттявідповіднодо

стану внутрішнього «я» та потреби адаптації до умов зовнішнього

середовища.

Розглянемопочерговорішеннязавданьщодостворенняметрики

повнотибуття.

Оскільки головним положенням нашої концепції є «людина –

абсолютне благо»,уякійабсолютизуєтьсязначенняособистості,то

першоюпроекцієюповнотибуттянаекономічнуплощинубуде

поняття «значимість».Отже, слід розрізняти поняття «значення»і

«значимість». Перше відображає важливість,рольлюдиниусвіті.

Значеннялюдининеможливоосягнути,оскількистановлення нашої



324



реальності продовжується,якнаслідок, через принципову

невизначеність майбутнього не можна визначити впливи,які

здійснила,здійснює,абобудездійснюватиособистістьнанього.

Таким чином, значення людини виводить її за межі власного

існування.Напротивагуцьому,значимістьєцілкомвідносною,—у

ній віддзеркалюється можливість порівнювати аспекти буття різних

суб’єктів,оскільки,заЕ.Бенвеністом «…всі значимості суть

значимостіусилупротиставленняоднійіншоїівизначаютьсятільки

наосновіїхвідмінності»[115].Протиставленняякелементвизначення

взаємозалежності,відношенняєскладовоюекономіки,наякій

розбудовано притаманну їй систему встановлення еквівалентності

між різними благами через вартість. Під значимістю ми розуміємо

вагусуб’єктаужиттєдіяльностітарозвиткуцивілізаційнихутворень

різних рівнів – мікроцивілізацій (підприємств,міста),

макроцивілізацій(країни),метоцивілізацій(цивілізаційнихутворень

умежахсукупностіпевнихкраїн).Значимістьєнаслідкомсоціальної

природи людини,оскількитількиугрупі,колективівідбувається

становленнясуб’єкта.

Соціальність особистості має бути врахована, тому другою за

важливістю проекцією,якавідображаєповнотубуттяу

цивілізаційному утворенні є поняття «пов’язаність».

Пов’язаніст

ь

характеризує кількісні та якісні складові відносин між членами

цивілізації.Прицьомукількісністоронивідносинслідрозглядати

черезтакіаспекти:

— числозв’язків,якііснуютьміжгромадянамиіміжнимита

суб’єктамизовнішньогосередовища;

— частотузв’язків–кількістьзв’язківміжпевнимисуб’єктами

відносинзапевнийчас;

— циклічністьзв’язківучасі–повторюваністьвідносинміж

певнимисуб’єктами.

Якісністоронивідносинвартодосліджуватиутакихаспектахяк:

— характерзвʹязку–прямийчиопосе

редкований.Пов’язаність

усуспільствііснуєчерезпряму,безпосереднювзаємодію

членів,абочерезопосередковану—таку,щопередбачає

присутністьпосередникаузадоволенніпотреб(встановленні



325



відносин).Наприклад,наявністьумагазинісвіжогохлібу,

якийможепридбатиспоживач,обумовленаіснуваннямопо‐

середкованогозв’язкуміжнимівиробникомчерезсистему

економічнихвідносин.Імовірно,щосамеопосередковані

зв’язкитаїхнарощеннястановлять«золотийактив»,потен‐

ціалсучасності,оскількиєнаслідкомпідвищенняорганізо‐

ваності,інституціоналізаціїсоціумувпроцесіеволюціїциві‐

лізації.Практичневикористанняпотенціалунепрямих

зв’язківсприяєзбагаченнюсуспільствачереззниженнятран‐

закційнихвитрат–витратнавзаємодію[318],прискорює

динамікуйогорозвитку,створюєповагуівикликаєгордість

щодорідноїкультури.Одночасно,вартоубільшійміріпри‐

ділятьувагунарощеннюпрямихзв’язків,оскількивониє

складовоюсоціальногокапіталу.Безпосередніконтакти

зміцнюютьспільностіісуспільство,оскількиунихрозкри‐

ваютьсярізніаспектилюдськоїнатури,формуютьсяумови

длярозуміння,зближення,прийняттяособистостіібуття

іншого.Проте,прямізв’язкимаютьмежущодонарощення,

якаобумовленабракомчасутаіндивідуальнимипсихологіч‐

нимиособливостями;

— ступіньсилизвʹязку–сильнийчислабкий:«формальнийпо‐

ділдвохкласівміжособистіснихстосунківзакритеріємчас‐

тотиітривалостіконтактів.Прикладомсильнихзвʹязківє

родичіідрузі,слабких—

сусіди,знайомі,знайомізнайомих,

формальніконтактинароботі»[319].Дослідженнясили

зв’язків

дозволяєвиявитивпливовихосібусерединігрупи,

спільностітацивілізаційногоутвореннязможливістю

подальшогоз’ясуванняхарактеруїхніхвпливівіприйняття

відповіднихуправлінськихрішень,наприклад,вумовах

кризиважливимєвстановленнятаобмеженнявпливуавто‐

ритетнихносіївкультуризанепадуі,навпаки,вартосприяти

пожвавленнюспілкуваннязлюдьми,щопроповідуютьта

втілюютьцінностірозвиткуізростання,зокремачерезпро‐

веденняформальнихтанеформальнихзаходівкомунікації.

Уконтекстідинаміки–рухуіпротіканняпроцесів,повнотабуття

асоціюєтьсязпоняттям«інтенсивність»—«…відлатинськогоintensio



326



–напруження,посилення»[68;268],щоусучасномурозуміннізначить

«…ступінь напруження, посилення…»[68; 268].Данепоняттяу

контексті авторської концепції означає ступінь напруженості

процесівжиттєдіяльностітарозвиткууцивілізаційнихутвореннях.

Одиницеюінтенсивностієподія–«те,щовідбувалосяабовідбулося,

сталося;явище,фактсуспільногоабоособистогожиття»[320],уякій

берутьучастьгромадянимікроцивілізації.Вонаможебутипов’язана

з різними об’єктами,суб’єктами,процесами,тощо.Головноюїї

особливістюєте,щоподіямаєбутиобумовленаі/абоопосередкована

людиною‐громадянином мікроцивілізації та документально

зафіксованавінформаційнійсистеміорганізації.

Повнота буття також неможлива поза проекцією,яка

здійснюється через поняття «різноманітність».Проблему

різноманітності розглядають у двох аспектах:природномуі

культурному.Прицьомубіорізноманітністьєоб’єктом про яке

турбуються біологи,екологи,захисникизовнішньогосередовища.

Біорізноманіття як поняття є складовою прогресивного світогляду

«зелених». Його зміст полягає у збереженні усіх природних форм

життя,якісформувалисяпротягомеволюціїпланетитаїїбіосфери,у

компенсаціїшкоди,

якунаноситьтехнологічнийрозвитоклюдства,у



гармонізаціївідносинміжЦивілізацієютаПриродоюзадлянашого

спільногомайбутнього.

Поняття культурної різноманітності знаходиться у центрі уваги

суспільних наук,міжнародних гуманітарних структур, національних

урядів,громадськихорганізацій. Як вважають представники

ЮНЕСКО «Культурна різноманітність є направляючою силою

розвитку,нетількипов’язаноюзекономічнимзростанням,алетакож

узначенніпріоритетностібільшінтелектуально,емоційно,морально

и духовно наповненого життя»[321].ЗмоментустворенняООН

ведетьсяпошукшляхівзменшеннянапругиустосункахміжрізними

націями, покращення міжкультурної взаємодії, напрацювання

досвідувирішенняпроблемуніфікаціїкультурнихпрактик,щоє

наслідком глобалізації,зокрема, на основі дослідження,результати

якого викладено у Всесвітній доповіді ЮНЕСКО «Інвестування у

культурну різноманітність і діалог між культурами» [322]експерти

пропонують створити «Всесвітню обсерваторію по дослідженню



327



впливу глобалізації на культурну різноманітність»,якамає

здійснювати:

1. Збір,складенняіпоширеннястатистичноїінформаціїпо

культурнійрізноманітностінаосновіпереглянутоїСтруктури

статистикиЮНЕСКОвобластікультури(2009).

2. Розробкуметодологіїіінструментівдляоцінки,вимірюванняі

моніторингукультурноїрізноманітності.

3. Створеннянаціональнихобсерваторійдлясприяннякультурній

різноманітності[322].

Ми вважаємо,щоуширокомузначеннябіологічнатакультурна

різноманітність є взаємопов’язаними, взаємодоповнюваними,

взаємовизначальними складовими різноманітності буття.Обидвіці

складовінадзвичайноважливідляпродовженняяк,загалом,еволюції

нашогосвіту,такі,зокрема,подальшогорозвиткулюдства.

У вузькому значенні,якезастосовуєтьсящодорозробленої

автором цивілізаційної концепції, різноманітність – це ступень

відмінності між членами,групамитасукупностямиумежах

цивілізаційного утворення. Різноманітність визначає здатність до

розвитку, оскільки є передумовою ускладнення.Наїїоснові

закладаютьсяпідвалинимайбутнього,уякомуіснуєцивілізація,що

йогопородила.

НадумкудослідникасистемуправлінняО.Ф.Шаброва,

різноманітність, як характеристика об’єкта, –це«…

число реально

існуючих

різних елементів системи,їхстанівізвʹязківміжними»

[323]. У контексті цивілізаційного підходу елементами системи є

людина,група,спільність.Станізвʹязкиміжнимивстановлюютьсяна

основі соціальних ролей (статусів). Як вважає російськийнауковець,

важливимтакожєусвідомленняпарадоксууправління:заступенем

різноманітності субʹєкт управління має відповідати об’єкту

управління. «Можливі тільки два усвідомлених шляхи рішення

проблемиспіввідношеннярізноманітностей:

1. Ускладнення(підвищенняступенюрізноманітності)субʹєкта

управління(органівдержавноївлади)та/або

2. Спрощення(зниженняступенюрізноманітності)об’єкта,яким

управляють(суспільнихструктур)»[323].