Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.



298

користувачів на 1000 населення. Україна має рівень проникнення

інформаційних технологій вищій, ніж у Китаї,аленижчийза

кількістюкомп’ютерівтаінтернет‐користувачівніжуРосії,тасуттєво

нижчийніжуДаніїтаСША.

Таким чином, у порівнянні з іншими країнами на основі

методологіїСвітовогобанкущодооцінкирівнязнаньУкраїнапосідає

достатньовисоку52‐гупозиціюурейтингусеред140країн,маючияк

здобутки, так і недоліки щодо розвитку суспільства та економіки

знань.Намслідзосередитиувагунавиконаннізаконівта

ефективномурегулюванніінститутів,атакожстворенніінноваційта

поширенні інформаційних технологій.Значення, наведені в таблиці

відображають загальноукраїнський контекст, який впливає на

особливостістану,функціонуваннятарозвиткупідприємств.

Порівняння значень кількісних та якісних показників рівня

первинної оцінки знань об’єктів дослідження не дає вичерпної

відповідінапитання на скільки вони відповідають загальному стану

татенденціямрозвиткурівнязнаньзовнішньогосередовища.Отже,

длязабезпеченняпорівнюваностікількіснихданихпідприємстві

зовнішнього середовища,приводимоїхдоспільногознаменникау

відповідності до методики K4D, зокрема оцінюємо рівень освіти та

проникненняінформаційнихтехнологій(див.значеннявтаблиці6.9).

Рівень освіти вимірюється на основі значень трьох показників –

грамотностідорослогонаселення,здобуттясередньоїтавищоїосвіти.

За рівнем грамотності дорослого населення у всіх організацій він є

максимально‐можливимтаперевищуєзначенняпокраїні.

Зарівнемздобуттясередньоїосвітимаксимально‐можливе

значеннязафіксованодляЗАТ«Шполянський завод продтоварів»,

тодіякдляВАТ«Богуславськийзаводпродтоварів»

вінстановить95%,

що

дещовище,ніжпокраїніуцілому,адляВАТ«Тетіївськийзавод

продтоварів» він дещо нижчий – 90%. Це свідчить про особливості

політикинаймуперсоналу, тобто на цих двох підприємствах при

прийнятті на роботу для окремих посад допускається рівень освіти

нижчій,ніжсередній.





299

Таблиця6.9.

Порівняннярівнівосвітитапроникнення

інформаційнихтехнологійдляоб'єктівдослідження

тазовнішньогосередовища(Україна)



Назва

показника

Укра‐

їна

ВАТ«Богус‐

лавський

заводпрод‐

товарів»

ВАТ«Тетіївсь‐

кийзавод

продтоварів»

ЗАТ

«Шполянський

заводпрод‐

товарів»

уціло‐

му

ядро уцілому ядро уцілому ядро

Грамотністьдорос‐

логонаселення,

%вікувід15років

99,69 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00

Здобуттясередньої

освіти,%

93,41 95,00 100,00 90.00 100,00 100,00 100,00

Здобуттявищої

освіти,%

72,78 8,2 53,8 10,6 61,53 32,97 215,29

Телефониурозра‐

хункуна1тис.осіб

1310 929 1384 733 1308 1290 1718

Комп’ютери

урозрахунку

на1тис.осіб

50 11 69 10 54 10 62

Користувачіінтер‐

нету,на1тис.осіб

120 23 153 13 76 153 565



Зарівнемздобуттявищоїосвітиколективиусіхмікроцивілізацій

загаломмаютьзначнонижчийрівень–дляВАТ«Богуславськийзавод

продтоварів»віннижчеу9разів,дляВАТ«Тетіївський завод

продтоварів» —у7разів,адляЗАТ«Шполянський завод

продтоварів»—удвічі,ніждляУкраїни.Якщобратидоувагистанз

вищою освітою ядра підприємств, то він нижчий за загальний для

УкраїнинаВАТ«Богуславськийзаводпродтоварів»на20%,анаВАТ

«Тетіївський завод продтоварів»на11%.Зовсіміншаситуація

спостерігаєтьсянаЗАТ«Шполянськийзаводпродтоварів»,наякому

значенняданого показника утричі вище аналогічнедляУкраїни.Це

означає,щонаньомузначнакількістьробітників–понад100осіб

мають вищу освіту.Цеєзначнимрезервомдлярозширенняядра

підприємства,впровадженняновихтехнологій.



300

У цілому,зарівнемосвітилідеромєЗАТ«Шполянський завод

продтоварів». Можна вважати, що освіченість на ньому відповідає

загальноукраїнськомурівню,хочазаоднимзпоказників–здобуття

вищоїосвітидлявсьогоколективуспостерігаєтьсядеякевідставання.

Іншімікроцивілізаціїмаютьдещонижчуосвіченістькадрів,особливо

щодоздобуттявищоїосвіти. Імовірно, це негативно впливає на

потенціал розвитку, оскільки прийняття стратегічних та тактичних

управлінськихрішеньмаютьбутидетальнообґрунтованими.

Рівеньпроникненняінформаційнихтехнологійвідображаєтьсяна

основі трьох показників –кількостітелефонів,комп’ютерів та

інтернет‐користувачів.Загальноукраїнськомуйогорівнюповністюне

відповідаєжодназорганізацій.Однак,ЗАТ«Шполянський завод

продтоварів»найбільшоюмірою наближаєтьсядопрофілюзначень

показників,зафіксованихдляУкраїни.Виключеннястановитьтільки

показниккількостікомп’ютерів,якийдещонижчийуперерахункуна

кількість персоналу.Проте, за значеннями показника кількості

інтернет‐користувачів це підприємство дещо випереджає рівень

держави.НаВАТ«Богуславський завод продтоварів»тількидля

кадрового ядра значення відповідають загальноукраїнському рівню.

Отже,тількиоднезтрьохпідприємстввідповідаєтенденціям,

характерним для України щодо проникнення інформаційних

технологій.

На жаль, щодо рівня розвитку знань досліджувані

мікроцивілізаціїневідповідаютьрівнюрозвиненихкраїнсвіту.Тому

вони не можуть розвиватися і функціонуватиуруслісучасних

високотехнологічних тенденцій.Проривдосвітовогорівнявимагає

масштабних вкладень у людський капітал,

модернізацію

виробництва,

створення ефективної системи управління та

підтримкиприйняттярішень.

Унепростійситуації,яказаразсклалася,рекомендуємосуб’єктам

господарювання продовжити формувати інтелектуальне ядро за

рахунок залучення нових спеціалістів з метою забезпечення

виконання функцій управлінського обліку, планування,маркетингу,

IT, мотивації та розвитку персоналу.Розширитиінтелектуальний

потенціал підприємств за рахунок використання аутсорсінгу та

аутстафінгу.Цедозволитьнамісцяхкомпенсуватинестачу

висококваліфікованихкадрів.



301

Те підприємство з досліджуваних,якезможездійснитиуказані

вище стратегічні та тактичні заходи щодо підвищення рівня знань

зможевийтинановийщабельрозвитку,якийвідповідаєпередовим

світовимзразкам.

Підбиваючипідсумкидослідження,можназробититаківисновки:

1. Значимоюскладовоюрозвиткусуспільстватаекономікизнаньє

визначеннярівнязнанькраїни,господарюючихсубʹєктівта

особистостей.

2. Оцінкурівнязнаньвітчизнянихпідприємствможнапроводити

увідповідностідорозробленихнаЗаходістандартівтаметодів

заумовивкладеннязначнихінвестиційвінкорпоруванняцих

стандартівтаїхадаптаціюдовітчизняногосередовища.

3. Заумовнедостатностіресурсівможнавиконуватипервинну

оцінкурівнязнань,запропоновануавтором.Вонадає

можливістьусвідомитимісцепідприємстваусучасномусвіті,

зокремавконтекстістанутарозвиткурівнязнанькраїни,вякій

воноздійснюєдіяльність.

4. Середдосліджуванихмікроцивілізаційрівеньзнаньвідповідає

стануконтекстутількиводнійзних–наЗАТ«Шполянський

заводпродтоварів».

5. Дляздійсненняпроривунановийщабельрозвиткушляхом

підвищеннярівнязнаньворганізаціяхрекомендується

інвестуватиурозвитоклюдськогокапіталу,провестидокорінну

модернізаціювиробництватастворитиефективнусистему

управління.



6.3. Методоцінкистануцінностейта

встановленняцивілізаційногопрофілю

громадянинамікроцивілізації

Універсальний характер наукового знання передбачає

отримання універсальних відомостей про стан досліджуваного

середовища.Якправило, універсальність означає всезагальність,

всеохоплення, всезнання, тобто науковці зосереджують увагу на

найбільш характерних рисах великих обʹєктів, або сукупностей,

процесів,звʹязківміжними.Векономічнійнауціпереважнооб’єкти–



302

це регіони,галузі,країни,процеси– виробництво,розподілі

перерозподіл ВВП,зв’язки – наприклад,міжзростаннямВВПта

рівнем інфляції, безробіття, курсовими коливаннями, корупцією,

тощо. Створення «Великої теорії», в якій розкрито фундаментальні

закони буття –цемріябудь‐якогодіячанауки,якатримаєтьсяна

універсалістськомупідґрунті.Усоціальнихнаукахпротягомостанніх

двадцяти років на чільне місце «Великої теорії»претендує

глобалістика – «міждисциплінарна галузь наукових досліджень,

спрямованих на виявлення сутності,тенденційтапричинпроцесів

глобалізації,проблем, що нею породжуються та пошук шляхів

утвердження позитивних і подолання негативних для людини і

біосферинаслідківцихпроцесів… Глобалістику не слідрозумітияк

якусьокремуабоспеціальнунауковудисципліну…Вонанароджена

протилежними — інтеграційними процесами, характерними для

сучасної науки,ієсфероюдослідженьіпізнання, де різні наукові

дисципліниіфілософія,побільшійчастинівтіснійвзаємодіїодинз

одним,кожназпозиціїсвогопредметаіметоду, аналізують різні

аспекти глобалізації, пропонують вирішення глобальних проблем,

розглядаючиїхякувідокремленніодинвідодного,такіякцілісної

системи»[314].

На нашу думку, проблемним місцем універсалістського підходу,

глобалістикизокрема,євідсутністьдієвої,внутрішньоїпов’язаностіз

кожною складовою суспільної реальності, оскільки всі вони

узагальненівєдиніймоделі(серіїмоделей),якоюлегкооперуватиз

точки зору позитивної науки,проте, за її допомогою,зточкизору

нормативної науки, неможливо здійснювати ефективний вплив,

оскільки проігноровано особливості,притаманнісуб’єкту,об’єкту,

середовищу,процесу,тощо. Тому для усунення управлінської

непродуктивності універсалізму має існувати адекватна дійсності

альтернатива.Неюєцивілізаційнийпідхід.

На противагу процесам пізнання універсального існування у

цивілізаційному підході розвивається протилежний процес –

пізнання унікального існування, суті особливостей середовищ і

суб’єктів,упершучергу, людини та її світу – культури,

матеріалізованої у формі цивілізації.Прицьомумаютьсянаувазі

олюднені мікро‐, мезо‐ та макрофрагменти дійсності,якімають



303

культурно‐цивілізаційні особливості,тобтозапевнимиознаками

існуваннялюдськоговідрізняютьсяодинвідодного.

Опановуючи особливості цивілізаційних утворень можна

напрацьовувати унікальні, відповідні тільки цим середовищам

методи,моделі,прийомиуправліннятаефективновикористовувати

їхдляпотребвирішеннянагромадженихсоціально‐економічних

проблем, формування передумов розвитку і зростання окремих

цивілізаційних суб’єктів,упершучергумікрорівня—підприємств,

міст,територійпроживаннямалихнародівінародностей.Це

пов’язано з досягненням максимуму управлінського впливу на

мікроцивілізації.Вони,нанашудумкуєпринциповотакими,якими

можнауправляти.Длязабезпеченняумовсталогорозвиткукритично

необхідноповернутисянамікрорівень,наякомуможливеефективне

управління та здійснити дефрагментацію соціальної реальності від

мікродомакрорівня,включаючимезорівень.

Єдиноюумовоюдосягненнямаксимумууправляннянарівні

мікроцивілізації є людина,оскільки саме вона знаходиться уцентрі

життєдіяльності соціального утворення.Іцейіндивідуум

відрізняється притаманними йому особливостями,якіможна

відобразитизадопомогоювикористаннякомплексноїмоделілюдини

– сукупності моделей, в яких відображено стан та зміни

еволюціонуванняособистостіісоціуму.Вониспівіснуютьусучасності

внаслідок прояву у конкретних індивідах через характерні для них

системи цінностей,поведінки,зокрема,економічноїтаформи

пізнання.Прицьомуданасукупністьскладаєтьсязшестимоделей,

якізаознакоюцивілізованості поділяється на чотири цивілізовані –

homo tradicionalismus, homo oeconomicus, homo institutius,

homo

culturius

та на дві нецивілізовані моделі — homo naturalis, homo

barbarius. Детальніше інформація щодо цінностей,поведінкита

формипізнаннякожноїмоделілюдини– складової комплексної

моделі,наведеноупідрозділі4.1.

Комплексна модель людини дозволяє акумулювати історично та

методологічно сформовані у царині науки уявлення про складність

соціальноїприродилюдини, означити інтелектуальний простір,у

межахякогоідеїформиізмістубуттяособинабуваютьрізногоі

своєрідного значення в залежності від результату взаємного впливу

суспільнихумовтаїхпізнаннядослідниками. Не зважаючи на



304

еклектичний стиль комплексної моделі вона має потенціал для

розкриття складності підходів,задопомогоюякихописується

людина в контексті суспільствознавства. При практичному

застосуванні комплексної моделі виникає потреба транспонувати

(перетворити) її на прикладний інструмент, пристосований для

досягненняпоставленихдослідникомцілейтазавданьповивченню

стану антропоцентричних соціальних утворень. Для задоволення

такої потреби ми вводимо поняття «цивілізаційний профіль

особистості».

Цивілізаційний профіль особистості – це метод виявлення

характерних ознак комплексної моделі у конкретній людині,або

відображенняцивілізаційноїструктуриособистості.

Інструментальне використання ідеї цивілізаційного профілю до

сукупностіосіб,якієчленамипевнихгруп(ідентифікуютьсязними)

даєможливістьвизначитицивілізованийпрофільособистостігрупи,

наприклад робітників,абослужбовців. Це дозволяє виявити рівень

цивілізованості/не‐цивілізованості членів групи,структурурізних

моделей у комплексі, особливості стану їх ціннісних орієнтацій та

пріоритетів.

Заумовидослідженняусієїсукупностіпрацівників,якіскладають

колектив підприємства‐мікроцивілізації на основі запропонованої

вище комплексної моделі людини ми отримаємо узагальнений

цивілізаційний профіль особистості підприємства.Інформація,що

містить цей цивілізаційний профіль може бути корисною для

розбудови ефективної системи управління,зокремамотивації,

налагодження продуктивної комунікації та взаємодії у колективі,а

також,уцілому,оцінкистанутапрогнозуванняантропоцентричних

умов економічного зростання і розвитку підприємства‐

мікроцивілізації.

Методикавизначенняцивілізаційногопрофілюґрунтуєтьсяна

основі виявлення цінностей,якідекларуютьсялюдиноютаякі

зафіксованіякбазовідлякожноїскладовоїкомплексноїмоделі(див.

табл. 4.1).Ф

іксаціяповедінкитаформпізнанняудослідженні

цивілізаційних утворень є бажаною,протетрудомісткою.Томуз

огляду на недостатність ресурсів ми обмежилися дослідженням

цінностей.Проте,уподальшомудляпоглибленняінформаціїщодо

цивілізаційного профілю особистості мікроцивілізації ми плануємо



305

розробити відповідні процедури щодо оцінки властивостей

поведінкитапізнання.

Виявленняцінностейздійснюєтьсянаосновіопитуванняшляхом

анкетуваннячленівмікроцивілізації—громадянпідприємства.

Поняття «громадянин підприємства‐мікроцивілізації»,або

ширше – «громадянин мікроцивілізації» ми вводимо з метою

визначення характеру статусу та діяльності людини у суспільному

утворенні.Громадянство,нанашудумку,–цепошуксебеівласного

місця через суспільну діяльність. Громадянин підприємства‐

мікроцивілізації – це особистість, яка поглиблюючи власну

професійнукомпетентність,людяністьтазв’язкизспівгромадянами

на основі співпраці,сприяєзростаннютарозвиткусередовища,на

якийпоширюєтьсяїївплив.

Бути громадянином на рівні ідей –значитьзробитивибірна

користь ідентичності,якапритаманнакультурімікроцивілізації,

зокрема базових цінностей, які гармонізують спільну діяльність і

спільнемайбутнє,баченнятадосягненняякогоформуєтьсянаоснові

взаємностііприйняттяучасниківпроцесурозбудовиунікального

мікросвіту.

Бутигромадяниномнапрактиціозначає:

− діяти,тобтобратиучастьусоціальномужитті

суб’єктакультури;

− управляти,тобтопевнимчиномвпливатинацілі,

цінності,процесиірезультатидіяльностіцивілізаційного

об’єднання,зякимсебеідентифікуєш;

− інтегрувативласнежиттявконтекстмікроцивілізації

внаслідоквизнанняекономічноїтасоціальноїзалежності

віднеї;

− взаємність,прийняття,залежність–цеголовніякості

соціалізаціїособистості.Вонивизначаютьспільність

цінностей,життєдіяльності,майбутньогоусуспільних

утвореннях,характервідносин,щопідтримуютьсяуїх

межахтарівеньповнотибуття.



306

Поняття «громадянин підприємства‐мікроцивілізації»маєпевні

схожі та відмінні ознаки з поняттями «громадянин підприємства»,

якеввелаЛіндаГреттонуроботі«Демократичнепідприємство»[315]

та «громадянин компанії»,якезапропонувалиБрукМанвілльта

Джошуа Обер у книзі «A company of citizens» [316].Так,Л.Греттон

наголошує на тому,щоосновупозиціїгромадянинастановлять

громадянські почуття,спільність, особиста незалежність [315; 14],

відповідальність,чуйність,відданість[315;17],довіра[315;18].Манвілль

таОбервиділяютьтакіголовнірисигромадянина:креативнусвободу,

персональнуавтономію,очікуванняповаги[316;7],рівність,спільність,

довіру[316;8],навчаннячерездію.

Греттон,якіМанвілльтаОбер, формулюючи власні концепції

звертається до досвіду розвитку давньогрецької демократії Афін.

Вонивважають,щодемократичнийустрійєнайкращимдосягненням

і надбанням Заходу,якийнеобхіднобезпосередньозастосовувати

щодо діяльності організацій. Це обов’язковомаєпризвестидо

покращеннярезультатівтаперспективгосподарюючихсуб’єктів

.Д

ля

реалізації задуму демократизації Л.Греттон запропонувала

опануватишістьпринципівдемократії:

1. Відносиниміжорганізацієютаіндивідомрівноправні.

2. Індивідирозглядаютьсяякінвестори,які…розміщуютьсвій

людськийкапітал.

3. Індивідиздатнірозвиватисвоюприроду…

4. Індивідиздатнібратиучастьувизначенніумовсвого

співробітництва.

5. Свободаіндивідівіснуєнезарахуноксвободиіншихлюдей.

6. Індивідипідзвітніімаютьзобов’язанняякпередсобою,такі

передорганізацією[315;16].

Автори «A company of citizens» свої рекомендації щодо

демократизаціїбізнесувиклалиутрьохскладових:

1. Сповідуваннядемократичнихцінностей.

2. Адмініструваннянаосновісамоуправління.

3. Практикаучасті[316;8].

Очевидно,щоідеїавтора«Демократичного підприємства»є

більшою мірою деталізованими та інструментальними,тоді,як

принципи Манвілля та Обера фундаментальніші та незаперечні.



307

Хоча,нанашудумку,демократія–ценеєдинийспосіборганізації

управління, за допомогою якого можливе досягнення добробуту

громадян та цілей розвитку організації. Ідеалізація демократії не

дозволяє побачити суть процесів, що реально відбуваються на

підприємствах – за високими досягненнями,успіхомтавизнанням

приховується автократія, заснована на бюрократичному хребті

ієрархії, або авторитаризм з опорою на компетентності та

професіоналізмі провідних фахівців.Безумовно,формауправління

має значення, проте вона має відповідати іманентним якостям

організації.Враховуючибезмежнукількістьособливостей,нюансів,

цивілізаційну складність і різноманіття внутрішнього і зовнішнього

середовища не можна обмежувати підприємства лише однією

формою –демократією, навіть зважаючи на її широке визнання у

загалу.Громадяниповиннісамостійнообиратитіформиуправління,

якінайбільшоюміроюпідходятьдлярозкриттявнутрішньогосмислу

іпотенціалу,досягненняцілейтаотриманняприйнятнихрезультатів

функціонуванняїхпідприємств(мікроцивілізацій).Такимчином,ми

розглядає демократію як одну із багатьох форм управління

суспільнимиутвореннямимікроекономічногорівня.

Базові цінності, що входять до складу ідентичності громадян

мікроцивілізації,якправило, артикулюються у стратегії розвитку

підприємства.Однак, не кожна за суттю мікроцивілізація має

формалізовану стратегію з чітко визначеними цінностями,тим

більшевконтекстіцивілізаційноговиміру.Окрімцього,незавжди

формально встановлені у стратегії цінності відповідають реальному

стану, оскільки до створення стратегії рідко долучається більшість

громадян (як правило

,

це завдання вищого керівництва).Тому

виявлення дійсного стану ціннісних орієнтацій громадян

підприємстваєвкрайважливимаспектом, що забезпечує

формування відповідної умовам середовища та сподіванням членів

колективусистемиуправління.

Дляподоланнязазначенихвищетруднощівпотрібнопопередньо

виконатипевніетапинауково‐пошуковоїроботищодовикористання

цивілізаційного підходу на підприємстві.По‐перше,наоснові

застосування прийомів економічного та фінансового аналізу

необхідноустановити,чиствореніфінансово‐економічніпередумови

для розгортання мікроцивілізації, тобто чи задовільний фінансовий