Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.



278

Євросоюзурівні,тодіякяпонськіорганізаціїмаютьсуттєво(загалом

більшніжнатретину,адляхарчовоїпромисловості–удвічі)нижче

його значення. Виключення становлять американські підприємства,

для яких прибутковість власного капіталу значно вища, ніж для їх

іноземних колег –удварази(на 100%) для загального числа та у

чотири (на 300%)дляхарчовоїпромисловості.Отже,наші

підприємства мають чіткий орієнтир щодо покращення віддачі

власногокапіталу.

Найвище значення показника «прибутковість активів»

зафіксованодля американськихпідприємств,щона128,57%більше,

ніж для суб’єктів господарювання Євросоюзу та на 113,33% —для

підприємств Японії загалом та на 233,33% вище для харчових

підприємств.Групавітчизнянихсуб’єкти господарювання харчової

промисловості мають дещо кращу прибутковість активів, ніж

японські колеги, алепорівнянота суттєво нижчу,ніж підприємства

Євросоюзу та США,відповіднона16,5%та148,35%.Такимчином,

нашим претендентам треба попрацювати над покращенням віддачі

активів.

Значнокращаситуаціяспостерігаєтьсящодозначенькоефіцієнту

загальної ліквідності,заякимгрупанашихпідприємствсуттєво

випереджаєіноземні–на76,15%американські,утомучисліхарчові

на 154,44%;

Євросоюзі на 34,7%,зокремана23,78% по харчовій

промисловості;японськіна30,85% загаломта по галузі –на57,93%.

Дануособливістьможнапояснити,зодногобоку,наявністювласного

оборотного капіталу,азіншого, –значнимиобсягамисформованої

дебіторської заборгованості, величина якої включається до

розрахунку.

Позитивновиглядаєгрупадосліджуванихпідприємствщодо

значень показника оборотності активів. Протягом року активи на

вітчизняних підприємствах обертаються майже три рази,тодіяку

США – 1,5,тобтомайжеуполовинуповільніше.УЄвросоюзі

оборотність відбувається ще удвічі повільніше, ніж у Штатах

(учетверо повільніше, ніж для підприємств вибірки).Дещокраща

оборотність у Японії, однак вона також нижча ніж у групи

вітчизнянихпідприємствна149,09%длявсіхгосподарськихсуб’єктів

тана119,2%дляпредставниківаналогічноїгалузі.



279

Таким чином, проведене співставлення значень головних

фінансовихпоказниківвибіркитапровіднихпідприємстврозвинених

країн дозволив встановити, що вітчизняні харчовики за двома

показниками – коефіцієнтом загальної ліквідності та оборотністю

активів, суттєво випереджають своїх закордонних колег,азадвома

іншими–прибутковістювласногокапіталутаприбутковістюактивів,

відповідаютьміжнародномурівню.

Підбиваючи підсумки використання кількісного підходу,можна

зробититаківисновки:

— наосновіпоетапноговідборувизначенопретендентівна

статусмікроцивілізаційзперелікучленів«Укрпродспілки».

Кількістьвибіркистановить9підприємств,тобто5,55%від

генеральноїсукупності;

— задопомогоюоцінкипоказниківфінансовогостануданих

підприємствсформованорейтинг,якийдозволиввиділити

групулідерів,мідлерівтапростофінансовоуспішних

підприємств.Лідеритамідлеримаютьвищуімовірність

бутиідентифікованіякмікроцивілізації;

— проведенопорівняннязфінансовимипоказниками

українськихтаросійськихсуб’єктівгосподарювання,вході

якогопідтверджено,щовідібранокращіукраїнські

підприємства;

— здійсненоспівставленнязначеньпоказниківфінансового

станугрупидосліджуванихпідприємствзрезультатами

досліджень200провіднихкорпораційрозвиненихкраїн

світу.Прицьомувиявлено,щозапевнимипоказниками

вітчизнянісуб’єктигосподарюваннявідповідають

міжнародномурівню,азадеякими—йогоперевищують;

— фінансовийаналізєважливоюкіл

ькісноюскладовоюметоду

ідентифікаціїмікроцивілізацій.Однак,необхідно

застосовуватиінші—якісніметодидослідження,якіу

поєднаннізкількіснимидозволятьвиявляти

мікроцивілізаціїсередпідприємств,що,посуті,є

перспективнимнапрямомдляподальшогодослідження.





280

Характеристикадругогоетапуідентифікації

мікроцивілізацій

На другому етапі ідентифікації мікроцивілізацій проводиться

поглиблене дослідження діяльності,системиуправліннята

корпоративної культури успішних підприємств.Здев’яти суб’єктів

господарювання у даному етапі погодилисяприйнятиучастьтри

суб’єктигосподарювання—ЗАТ«Шполянськийзаводпродтоварів»,

ВАТ «Богуславський завод продтоварів»,ВАТ«Тетіївський завод

продтоварів». Їх згода засвідчила відкритість, готовність до пошуку

новихшляхіврозвитку.Рішеннястатиучасникамидослідженнябуло

сприйнятонамияквідповідальне,зріле,цивілізоване.

У межах дослідження ми провели анкетування членів трудових

колективівметодомперсональноїдоставки.Прицьомувибіркамала

характердетермінованої,зподіломна дві однорідні сукупності–на

робітниківіслужбовців.Процесідентифікаціїздійснювавсянаоснові

встановлених нами критеріїв цивілізованості/не‐цивілізованості.

Нимиєсімрозробленихнамибінарнихопозицій,яківідображають

характеріснуванняформикультурисуспільногоутворення,зокрема:

1. «Людинауцентрі/людинанапериферії».

2. «Свій/чужий».

3. «Взаємність/неприйняття».

4. «Спільність/сукупність».



5. «Самоорганізація/хаос».

6. «Досягне

нняєдностіщодоцілейіцінностей/перманентний

конфліктцілейіцінностей».

7. «Розвиток/виживання».

(При цьому перша складова опозиції описує сукупність як

цивілізацію,адруга–якне‐цивілізацію).

При створенні методики виявлення мікроцивілізацій на основі

опитуваннямивикористовувалисемеричнийпринцип:длякожноїз

семиопозиційбулорозробленосімпитань(усього49),наякіреспон‐

дентимогливідповісти«так»,«скорішетак»,«скорішені»і«ні».Ав‐

тор розробив еталонні відповіді на дані питання.Взалежностівід

близькості до еталону фактичній відповіді надавалося значення «1»,

«0,5»,«‐0,5»і«‐1».Прицьому,взалежностівідобранихреспондентом

відповідей,сумабалівпочастиніопозиції,щовизначалацивілізацію



281

могласкладативід0до7балів,апоне‐цивілізаційнійполовині–зна‐

ходиласяумежахвід0до‐7балів.Такимчином, кожну опозицію

можнаописатидвомазначеннями,наприклад5/‐1,5,вякій5означає

ступіньцивілізованості,а‐1,5–ступіньне‐цивілізованостізаоднимз

критеріїв.Покожнійзаповненійанкетіпроводиласяоцінкакритеріїв

цивілізованості/не‐цивілізованості. Далі результати анкетування уза‐

гальнювалися за групами осіб,якіприймалиучастьуопитуванні–

робітників і службовців. Загалом,длякожногопідприємстварівень

цивілізованості/не‐цивілізованості визначався на основі усереднення

значеньвідповідейпокожномукритеріюзавсієюсукупністюанкет.

Длязабезпеченняпорівнюваностірезультатівцивілізаційногоаналізу

погрупіпідприємствмивикористовуватизагальнийпоказник«циві‐

лізація/не‐цивілізація».

У дійсності різні суспільні утворення можна визначити як

більшою‐меншою мірою цивілізовані та більшою‐меншою мірою

нецивілізовані. При порівнянні між собою отриманих значень

опозицій різних претендентів на статус мікроцивілізації можна

виявити серед них як лідерів,такіаутсайдерівтавстановитифакт

наявностіцивілізаціїабоне‐цивілізаціїнапідприємстві.

Застосування бінарних опозицій щодо об’єкта дослідження

дозволило виявити особливості міжособистісної взаємодії, характер

існуваннякорпоративноїкультури.Результатинаведеновтаблиці6.4.

Досліджувані підприємства можна віднести до мікроцивілізацій,

оскількиотриманіоцінкизакритеріємвіднесеннядоцивілізаціївищі

ніж3,5бали(середнєімедіана7),

азакритеріємне‐цивілізованості–

істотно

нижче,ніжсереднєзначення(‐3,5).Виключеннязакритерієм

цивілізованості складають показники бінарної опозиції «схильність

додосягненняєдностіцілейіцінностей/перманентний конфлікт ці‐

лей і цінностей»дляВАТ«Богуславський завод продтоварів»іВАТ

«Тетіївськийзаводпродтоварів»,якіскладають3,48і3,43відповідно,

тобтодещонижчесерединногозначення.Найбільшнизькезначення,

яке характеризує не‐цивілізацію,зафіксованодляЗАТ«Шполянсь‐

кийзаводпродтоварів».Воноскладаєзакритерієм«схильністьдодо‐

сягненняєдностіцілейіцінностей/перманентний конфлікт цілей і

цінностей» «‐2,3».Однак, воно нижче, ніж ‐3,5, що свідчить про

незначну тенденцію до децивілізації за указаним напрямом для да‐

ногопідприємства.

282

3,36/-2,17 5/-0,45 3,94/-1,56 3,73/-1,86 4,67/-0,72 4,15/-1,35 3,17/-2,33 4,68/-1,06 4,82/-1,7

4,08/-1,64 4,75/-0,45 4,33/-1,22 4,18/-1,54 4,22/-0,94 4,2/-1,28 3,81/-1,56 5,23/-0,81 4,52/-1,19

« /

3,3/-2,42 4,25/-0,9 3,64/-1,87 3,73/-2 3,88/-1 3,8/-1,55 3,42/-2,16 5,02/-1,42 4,22/-1,79

3,17/-2,86 4,45/-0,55 3,63/-2,04 3,46/-2,04 3,88/-0,89 3,65/-1,53 3,64/-1,89 4,67/-1,67 4,15/-1,78

3,47/-2,08 4,95/-0,7 4/-1,59 4/-1,77 4,06/-1,1 4,03/-1,48 3,94/-2,11 6,48/-0,71 5,21/-1,41

3,05/-2,7 4,25/-0,75 3,48/-2 3,18/-2,41 3,72/-1,17 3,43/-1,85 2,89/-2,95 4,54/-1,65 3,72/-2,3

3,58/-2,14 4,75/-0,8 4/-1,66 3,5/-2,27 4,72/-0,88 4,05/-1,65 4/-1,95 6,17/-0,71 5,08/-1,33

3,43/-2,28

4,63/-0,66 3,86/-1,71 3,69/-1,98 4,17/-0,96 3,9/-1,53 3,55/-2,14 5,51/-1,15 4,53/-1,64

– 0.

– (- -



283

Практично однаковий ступінь цивілізованості характерний для

ВАТ «Богуславський завод продтоварів»таВАТ«Тетіївський завод

продтоварів»,протепершезпідприємствмаєдещовищуміруне‐

цівілізованості – «‐1,71»проти«‐1,53»удругого.Найбільш

цивілізованим суб’єктомгосподарюванняудосліджуванійгрупіє

ЗАТ «Шполянський завод продтоварів». Значення рівня,що

відображаєцивілізаціюстановить4,53,щона16%вищеніжуінших

підприємств. Що стосується рівня не цивілізованості (‐1,64),товін

дещонижчий,ніжуВАТ«Богуславськийзаводпродтоварів»ідещо

вищій,ніжуВАТ«Тетіївськийзаводпродтоварів».

Особливістюданогоопитуванняєзафіксованасуттєварізницяу

оцінках робітниками і службовцями рівня цивілізованості/не

цивілізованості своїх підприємств.Службовцівиявилисябільш

оптимістичнимиусвоїхсудженнях.Так,наЗАТ«Шполянськийзавод

продтоварів» службовці вважають своє підприємство дуже

цивілізованим, з низьким рівнем децивілізації (значення показника

по узагальнюючій бінарній опозиції «цивілізація/не цивілізація»

становить 5,5/‐1,15).Надвохіншихсуб’єктах господарювання дана

група дещо нижче оцінила ступінь цивілізації/не‐цивілізації –



відповідно 4,63/‐0,66д

ляВАТ«Богуславський завод продтоварів»та

4,17/‐0,96дляВАТ«Тетіївськийзаводпродтоварів».

Робітники продемонстрували критичне ставлення до існуючих

корпоративнихкультур.Прицьомунайбільшсприятливащодоних

ситуаціяспостерігаєтьсянаВАТ«Тетіївськийзавод продтоварів»,де

узагальнюючий показник «цивілізація/не‐цивілізація»за

результатами оцінки склав (3,69/‐1,98). Дещо гірші переконання

маютьробітникинаЗАТ«Шполянськийзаводпродтоварів»—(3,55/‐

2,14),протецізначеннязнаходятьсяумежахнормдляцивілізацій.

Для ВАТ «Богуславський завод продтоварів»спостерігаються

критичнезначенняпоказника щодо ступеню цивілізації –(3,43),яке

нижчевстановленоїмедіаниісереднього3,5.

Отримана різниця у значеннях демонструє наявність нерівних

відносинутрудовихколективах. Вони обумовлені різницею у

спеціалізації,розподіліповноважень,ступенювпливунацентри

прийняття рішень.Крімтого, можна стверджувати,щонаоцінку

працівниківвпливаютьтакічинникиякрівеньосвіти,статуспосади,

ставленнядожиття.Виявленарізницяупоглядахпідтверджуєпряму



284

залежність між рівнем розвитку особистості та ступенем

цивілізованостісередовища.

За результатами проведеного дослідження керівникам

господарськихсуб’єктіврекомендованозвернутиувагунапроблемні

аспекти стану корпоративної культури.Так, нами розроблені і

впроваджуються програми по подоланню неприйняття,конфліктів

цілей і цінностей, створення соціальних мереж на ЗАТ

«Шполянський завод продтоварів».Насьогоднішнійденьтоп‐

менеджментісередняланкауправлінцівєубільшіймірі

взаємопов’язанимиівзаємодіючимиучасникамипроцесустворення

вартості. Це відобразилося на підвищенні стійкості,керованості

підприємства у момент чергового загострення економічної кризи в

Українівосени2008року.

Загалом, емпіричне використання розроблених бінарних

опозиційнапредметвизначеннясередпідприємствмікроцивілізацій

підтвердив його ефективність і практичну цінність. На одному з

обранихпідприємств‐мікроцивілізацій—ЗАТ«Шполянськийзавод

продтоварів», розпочато процес побудови інституту культурного

лідерства. Перші результати є обнадійливими, зокрема суттєво

пожвавилосяінвестуванняулюдськийкапітал,реалізуєтьсяфункція

соціальноївідповідальностіусферіспортуіохорониздоров’ядітейі

підлітків,разомззацікавленимиособамирозпочатороботунад

створеннямінституційногомеханізмузахистутоваровиробниківі

споживачіввіддиктатуторговихмереж.Однак, встановлення

залежностіекономічногорозвиткуізростаннявідстануінституту

культурноголідерствапотребуєподальшогодослідження.Дляцього

необхіднийчастазначнізусилляяктрудовогоколективу,такіавтора

концепції.

Загалом, використання цивілізаційного підходу, зокрема

цивілізаційного аналізу щодо оцінки внутрішнього середовища,

стану і діяльності господарюючих суб’єктів є перспективним

напрямомрозвиткудослідженьпідприємств.



285

6.2. Оцінкатапорівняннярівнязнань

підприємств‐мікроцивілізацій

Зміна наукової парадигми на користь людини‐творця та

суспільства знань створило запит на оновлення методів пізнання та

дослідженнятакихсфердіяльностіякуправління,інформаційні

системи, технології і комунікації, розробка і впровадження

технологічнихінновацій(НІОКР),освіта,охороназдоров’я,тощо.

Розбудовасуспільствазнаньвимагаєустановкичіткихорієнтирів

щодо оцінки результатівпоступу.Отже,уцентріувагитеоретиківі

практиківперебуваютькількіснітаякісніметодиоцінкирівнязнань

різних об’єктів –починаючизокремоїлюдини, їх організованих

угруповань,регіонів,галузейтакраїн.

Требізазначити,щоузакордоннійтавітчизнянійнауцідостатньо

результативнимиєрозробки методівоцінкирівнязнаньлюдинита

макроутворень, зокрема країн. Щодо методів оцінки рівня знань на

підприємствах,товонипліднорозвиваютьсянаЗаходіумежах

концепції управління знаннями (Knowledge Management).Однак,в

Українінауковідослідженняуправліннязнанняминапідприємствах

і,зокрема, оцінка рівня знань на них практично не проводиться в

наслідокнезацікавленостісуб’єктівгосподарюванняурозкриттібудь‐

якої інформації про себе.Томуактуальнимєподолання

інформаційноговакуумуусферіуправліннязнаннямиворганізаціях

тарухдовпровадженнявсеохоплюючої,систематичноїоцінкирівня

знаньуних.

Крім того,умежахцивілізаційногопідходувконтексті

культурологічної парадигми, які розвиває автор,маєоцінюватися

рівень знань різних цивілізацій,

зокремамакроцивілізацій—

унікальних

країн та мікроцивілізацій –господарськихсуб’єктів,для

яких людина є абсолютною цінністю і центром буття.Тобто

актуальність,уданомузв’язку,полягаєупродовженніоригінального

дослідження,якемаєвстановитиздатністьранішевиявлених

вітчизнянихмікроцивілізаційнихутвореньдоуправліннязнаннямив

середовищіматеринськоїмакроцивілазації–України.

СереддослідниківУкраїни,якізаймаютьсяпроблемоюекономіки

знань,слідвідмітититакихметрівякВ.М.Геєць,В.П.Семіноженко,

А.П.Гальчинський,Л.І.Федулова,С.І.Кірєєв,М.І.Долішній,



286

О.І.Амоша,Є.В.Савельєв,О.О.Лапко,Т.Б.Андрусенко та інших.

Фундаментальна праця авторського колективу під керівництвом

В.М.Гейця «Україна у вимірі економіки знань»сталазнаковоюдля

вітчизняноїнауки.Унійвсебічнорозкритосутністьекономікизнань

таособливостіїїрозвиткувУкраїні[121].Однієюзперших

фундаментальних праць,уякійбулоузагальненосвітовийта

вітчизняний досвід розвитку нового суспільства знань та подолання

проблем економічного занепаду стала монографія за редакцією

А.П.Гальчинського «Економіка знань:викликиглобалізаціїта

Україна» [308]. Монографія «Економічні проблеми XXI століття:

міжнародний та український виміри»заредакцієюС.І.Юрія та

Є.В.Савельєва є осмисленням закономірностей розвитку

міжнародної та вітчизняної економік у руслі глобальних змін,що

відбуваються. Значна увага в ній приділена дослідженню інновацій,

лідерства,міжкультурнихкомунікацій,якієскладовимисуспільства

знань,щоформуєтьсяусвіті[55]. Лідером серед авторів,які

досліджуютьзастосуваннязнаньнапідприємствахєТ

.Б.Анд

русенко

(див. наприклад [309], [310]).Однак,вїїпрацяхздебільшого

описуютьсязахідніпідходитаприкладивдалоговпровадження

системуправліннязнаннями,щоєнасьогоднішнійденьнедостатнім

зоглядунапотребувсебічногодослідженнявітчизнянихорганізацій

таїхконтексту.

На пострадянському просторі особливо помітними є публікації

російських авторів В.Л.Іноземцева,Є.В.Попова,М.К.Марінічевої,

А.В.Чугунова,О.П.Гапоненка та інших.Усвоїхроботахросійські

вчені пробують віднайти місце своєї країни у новому світі,де

домінують знання. Вони загалом оцінюють економіку та її здатність

створювати знання,атакожрівеньрозвиткуокремихгалузей

видобувної та переробної промисловості, дають рекомендації владі

щодо перебудови народного господарства з врахуванням аспектів

майбутньої спеціалізації Росії на виробництві нових технологій у

енергетиці,освоєннікосмосу,поширеннікомунікаційтарозбудові

сучасної інфраструктури. Лише окремі публікації М.Марінічевої

присвяченобезпосередньоуправлінню знаннями на підприємствах

(див,наприклад[311]).

Визнаними західними науковцями і практиками,якірозвивають

темуоцінкитауправліннязнаннямиєМ.Полані,Д.Скірма,



287

К.Е.Свейбі,В.Алла,Т.Давенпорт,Д.Амедон,І.Нонака і Х.Такеучі.

Вони розглядають комплекс питань,пов’язаних,якіз

концептуальною зміною управління в організаціях на основі

використання знань та самонавчання,такізокремимиелементами

бухгалтерського обліку та оцінки інтелектуального, людського

капіталу.

Загалом, осмислення експертами підходів управління знаннями

призвелодорозробкистандартівKnowledgeManagement,зокрема:

1. EuropeanGuidetoGoodPracticeinKnowledgeManagement.

2. ProposedDraftAmericanNationalStandard.Knowledge

ManagementVocabulary(USA).

3. КМ8000byAsiaKnowledgeManagementAssociation.

4. KMFrameworkofGoodPracticeandAnalysis(UK).

Найбільш

відомими підходами до визначення рівня знань

економічнихсуб’єктівє:

1. Методпрямоговизначенняінтелектуальногокапіталу(Direct

intellectualCapitalMethod,DIC).

2. Методринковоїкапіталізації(MarketCapitalizationMethod,

MCM).

3. Методвіддачінаактиви(ReturnonAssetsMethods,ROA).

4. Методпідрахункубалів(ScorecardMethods,SC).

При цьому метод прямого інтелектуального капіталу (direct

intellectualmethod,DIC)представленийутакихверсіях:

1. МоніторнематеріальнихактивівСвейбі(IntangibleAssets

Monitor).

2. НавігаторнематеріальнихактивівкомпаніїSkandia.

3. Невидимийбаланс(Konra

dGroup).

4. Методкапіталізаціїринку(marketcapitalizationmetod,MCM)—

коефіцієнтТобіна.

Опануваннярізнимиметодикамидозволяєкомплекснооцінювати

рівеньзнаньворганізаціях.Однак, це вимагає високих трудових та

часових витрат як на процедуру освоєння системи управління

знаннями,такінаїївикористанняучастиніоцінки.Длявітчизняних

підприємств такий підхід може видатися складним та витратним.

Тому,нанашудумку,требапочинатизпервинноїкількісноїта

якісноїоцінкирівнязнаньворганізаціяхзподальшимпорівнянням