Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

248

виключенням став і показник оборотності власного капіталу,

значенняякогозбільшилосяз3,17до5,9разівнарік.

Показник оборотності дебіторської заборгованості,починаючиз

2004рокупостійнозменшується.Зпочатку2007рокувінзменшивсяз

23,17до13(приперетворенніпіврічногозначення6,82урічне),тобто

удвічі.Економічнезначенняданогопоказника–цеобсягвиручкивід

реалізації, що припадає на одиницю середньорічних залишків

дебіторської заборгованості. Тобто на одиницю дебіторської

заборгованості все менше приходиться одиниць реалізованої

продукції.Протягом2008 року даний коефіцієнт продовжував

зменшуватися–до5,42.

Після зменшення у 2007 році значення показника оборотності

кредиторської заборгованості на третину до 22,91спостерігається

йогозростання,щосвідчитьпропевнупозитивнутенденцію.

Середній період погашення дебіторської заборгованості суттєво

зріс–з15,75до53,5днів,тобтобільшніжутричі.Протягом2008року

він продовжив зростати і на кінець першого півріччя становив 67,4

дні,щоєдостатньотривалимтерміномзоглядунахарчову

спрямованість діяльності підприємства. Це є свідченням негативної

тенденції щодо нарощеннята ускладнення оборотності дебіторської

заборгованості.

Оборотність активів у порівнянні з 2006 роком суттєво (утричі)

скоротилася –

з3,44д

о1,18,щопов’язано зі зростанням їх розміру.

Протягом 2008рокувонапродовжувалазменшуватисятанакінець

першого кварталу становила 1,15, тобто активи обертаються трохи

більше,ніжзапівріччя,абодвічінарік.

Тривалістьфінансовогоциклусуттєвозрослаз41,4дніву2006році

до138дніву2007роціі147у2008році.Цесвідчитьпронеобхідність

додаткового залучення оборотних активів для фінансування

виробництвапротягомданогочасу,щоєдостатньопроблематичноз

оглядуназростаннявартостігрошей(кредитів).

У цілому група показників ділової активності підприємства

характеризує ступінь жвавості його діяльності.ДляЗАТ

«Шполянський завод продтоварів»заперіодз2004по2006рік

включнобулозафіксованозростанняпрактичновсіхпоказників.

Оборотність різних груп активів суттєво зросла,асереднійперіод

обороту суттєво скоротився. Виключення становить оборотність

249

дебіторської та кредиторської заборгованості,якізменшилися,але

перебуваютьудопустимомурозмірі.

Практично всі значення показників оборотності протягом 2007і

2008 року мали тенденцію до суттєвого зниження, що спричинено

зростаннямактивівпідприємства,зокреманарощеннямдебіторської

заборгованості,запасів,нематеріальнихактивів.



Аналізгрупипоказниківфінансовоїстійкості

Коефіцієнт заборгованості з початку аналізованого періоду зріс

удвічіз0,2до0,41,щопов’язанозізростаннямвеличинизалученого

капіталу.Коефіцієнтфінансовоїстабільностіневпиннозменшувався

зізначення3,92до1,45,тобтоу2,7рази.Потрібнозазначити,щона

початок 2007 року він знаходився у допустимих межах. Коефіцієнт

фінансової незалежності зменшився на 25%, тобто підприємство

стало менш незалежним.Хочасамезначенняпоказникає

допустимим. Коефіцієнт співвідношення залученого та власного

капіталувідображаєспіввідношеннярізнихджерелпідприємства.У

даномувипадкуйоговеличиназмінюваласяубікзростання,тобтона

1грн. власного капіталу на початок 2007 року припадало 0,69грн.

залученого.Данезначенняєнормальним.Аналогічнозрісіпоказник

фінансовоїзалежності.Напочаток2007рокувінстановив1,69,тобто

на 1грн. власного капіталу припадало 1,69грн. загальних активів

(капіталу) підприємства. Коефіцієнт маневреності власних коштів

практично не змінився та був достатньо низьким (0,16накінець

аналізованого періоду). Коефіцієнт довгострокового залучення

позикових коштів має дуже низький рівень, оскільки підприємство

незалучаєдовгостроковіпозики. Дана причина обумовила і дуже

низькезначеннякоефіцієнтуструктуризалученогокапіталу,вякому

довгостроковізобов’язаннязаймаютьнезначнучастку.

Протягом 2007

та2008р

оківкоефіцієнтзаборгованості

продовжував зростати спочатку з 0,41до0,48,адалі–до0,51,що

означає,щонакожнуодиницюактивівприпадає0,51одиниць

залучених коштів.Данийпоказникпов’язаний з коефіцієнтами

фінансової залежності та фінансової незалежності,які,відповідно,

малипротилежнітенденції:фінансовазалежністьзросталаз1,69до

250

1,93та–до2,05,тодіякнезалежністьскорочувалася–з0,59до0,52та–

дозначення0,49.

Загалом у 2004‐2006р.р. підприємство мало достатній рівень

фінансової стійкості, хоча аналітика насторожують процеси щодо її

постійного зменшення.Структуразалученогокапіталу

неоптимізована, оскільки левову частку займають поточні

зобов’язання.Насередину2008 року склалася ситуація,коли

практично половина активів підприємства фінансується за рахунок

залучених коштів.Прицьомуможнаконстатуватифакт,що

підприємствомаєграничнийрівеньфінансовоїстійкості,заякогоще

можнаконтролюватипроцесиповерненнязапозичень.



Аналізпоказниківприбутковості

Протягом 2004, 2005та2006 років показники прибутковості

діяльності підприємства постійно зростали, що свідчить про

підвищення ефективності його функціонування.Так,показник

рентабельності продажу зріс з 0,84до7,08%,тобтоу8,4рази.

Рентабельністьвиробництвазрослаз0,93%до8,18%,тобтоу8,7рази.

Рентабельність капіталу зросла з 1,1до14,75%, тобто у 13,4рази.

Рентабельністьоборотногокапіталузбільшиласяз16,46до52,34%(у

3,3рази). Рентабельність власного капіталу на початок 2007року

досягнула25,28%,тобтоповнийобіг(відновлення)власногокапіталу

приданомурівніприбуткустановить4роки,щоєдостатньовисоким

значенням.Показникчистогоприбуткузрісудесятероінакінець2006

року становив 3,57%. Показник валового доходу майже не змінився,

щосвідчитьпровідповідністьміжваловимдоходомтавиручкоювід

реалізації.

Протягом 2007 та першої половини 2008рокупоказники

прибутковості діяльності підприємства постійно зменшувалися,що

свідчить про зниження ефективності його функціонування.Так,

показник рентабельності продажу зменшився з 7,08%до5,43%,

а

надалі

дещо зріс (до 5,84%). Рентабельність виробництва також

знизиласяз8,18%до6,23%у2007,анадалітакождещозросла—до

6,58%.Рентабельністькапіталузнизиласяуперерахункунарікудва

ризи.Аналогічнізмінивідбулисяіщодорентабельностіоборотного

капіталу. Рентабельність власного капіталу на середину 2008року

251

досягнула у річному перерахунку близько 12%, тобто повний обіг

(відновлення)власногокапіталуприданомурівніприбуткустановить

8років, що є недостатньо високим значенням. Показник чистого

прибуткуурічномуобрахункудещозріс.

Таким чином протягом 2004‐2006р.р. ефективність діяльності

підприємства зростала,хочадосягнутізначеннярентабельностінеє

достатніми.Протягом2007‐2008р.р. ефективність діяльності

підприємствазменшилася.

Результати дослідження фінансово‐економічного стану ЗАТ

«Шполянськийзаводпродтоварів»за2004‐2006р.р.таза2007іпершу

половину 2008р.р.наступні: стан майна та джерел підприємства

знаходиться на граничному рівні, щоб вважатися задовільним;

ліквідність балансу незадовільна; досягнутий рівень фінансових

результатів задовільний з оглядуна кризові умови господарювання;

існуєризикнепогашенняпоточнихзобов’язаньвнаслідокпроблемз

нарощенням дебіторської заборгованості та невисокої ліквідності;

рівень ділової активності знизився та наближається до критичного

рівня щодо оборотності активів та пасивів;підприємствоєв

однаковійміріфінансовозалежнимтафінансовонезалежним;

діяльністьрентабельна.

Загалом,

 як у ході підготовки,т

акіпідчасздійснення

цивілізаційнихзміноб’єктдослідження—ЗАТ«Шполянськийзавод

продтоварів»мавдостатньовисокийрівеньуправлінського,

організаційного,виробничого,комерційного,фінансовогота

людського потенціалів, що сприяло отриманню позитивних

результатівідентифікаціїйогоякмікроцивілізації(див.підрозділ6.1),

оцінки рівня знань (див. підрозділ 6.2), цивілізаційного профілю

працівників (див. підрозділ 6.3),впровадженняметрикиумов

повнотибуття(див.підрозділ6.4).



252

5.3. Економіко‐математичнемоделювання

моделіцивілізаційногоутворення«людина

—спільність—суспільство»

Черговакриза,якоюзакінчивсястрімкийрістпочатку2000‐х

вплинула на зростання невизначеності і непередбачуваності

соціальноїдинамікияквУкраїні,такі,загалом,усвіті.Незважаючи

нанаявністьрозробленогонауковцямиінструментаріюмоделювання

іпрогнозуваннязмінистанусоціальногосередовища,тимнеменше

його практичне застосування не дозволило встановити час,місцета

характерпершої(США,2007)тадругоїхвилікризи(Греція,2010),що

завдало значних збитків як,власне, країнам‐епіцентрам цих

негативнихявищ,такіїхпартнерамтасателітам.Отже,актуальнимє

здійснення адекватного реальності моделювання та розробка

ефективного методу і методик передбачення і прогнозування зміни

станівсоціально‐економічнихсистем.

Пізнання, опанування змісту процесів соціальної динаміки є

сфероюпрофесійнихвикликівчленівнауковогоекспертного

товариства.Науковийдоробокпопроблемісоціальноїдинаміки

становить інтелектуальну основу дослідження суспільства,проте,

найбільш актуальні його складові потребують доопрацювання з

врахуванням нових обставин, особливостей сучасного перебігу

цивілізаційних процесів.Крімтого, формування нових ідей,

відповідних суті нових обставин – це магістральний напрямок

розвитку наукового знання.Отже, за умов потреби розширення

інструментарію соціальної динаміки метою даної складової дос‐

лідженнявконтекстівикладеноговмонографіїнауковогоматеріалує

моделювання та прогнозування ймовірних станів, переходів та

векторів розвитку цивілізаційного утворення «людина‐спільність‐

суспільство».Завданнямищододосягненняозначеноїметиє:

1. Розробка

моделіцивілізаційногоутворення«людина–

спільність–суспільство».

2. Моделюванняймовірностейпереходуцивілізаційного

утворення«людина–спільність–суспільство»зодногостану–

доіншихззаданогоперелікузадопомогоюланцюгівМаркова.

253

3. Передбачення/прогнозуваннянапрямкузмінистанівдляоб’єкта

дослідження.

Об’єктомдослідженняєцивілізаційнеутворення,доскладуякого

входить ЗАТ «Шполянський завод продтоварів», особистість його

працівниківтаукраїнськесуспільство—середовищейогодіяльності.

Використаний метод дослідження — економіко‐математичне

моделюваннянаосновівикористанняланцюгаМаркова.



Вихідніположенняздійсненнямоделювання

Узагальномутлумаченні,якемиприймаємозабазове:

модельєспрощенимвідображеннямдійсності,щопризначена

дляпізнанняособливостей,оволодіннясуттюта

використаннявпрактичнійдіяльностіаспектівїїприроди.

Результат створення адекватної дійсності моделі проявляється у

можливості складання на її основі реалістичних прогнозів розвитку

того,щовонавідображає.Усоціальнихнауках,доякихвідноситься

економіка, традиційно моделюється соціальна дійсність, до якої

безпосередньо відноситься на макрорівні суспільство (в економіці –

народнегосподарство,йогогалузітарегіональнінародногосподарські

комплекси), на мікрорівні –спільність(група) та особистість (в

економічній науці –підприємстватапрацівник).Особистість,

спільність та суспільство є взаємопов’язаними складовими світу

людини,якийреалізуєтьсячерезцивілізаційніутворенняяк

інституційно‐матеріальну оболонку культури,томувмоделі

соціальноїдійсностіїхпотрібнорозглядатиякєдинусукупність –

цивілізаційне утворення. При цьому нами передбачається,що

характермоделіщодовключенняскладовихматиместруктуруз

декількох шарів,деуцентрівідповіднодопринципу

антропоцентризмузнаходитьсялюдина(диврис.5.4).



254

Всямодельмаєрозбудовуватисявіднеї.Важливимзауваженнямє

те,щовстворюваніймоделімиоперуємоспрощенимуявленнямпро

її складові –людину, спільність та суспільство.Іншимисловами,

модель цивілізаційного утворення складатиметься з моделей її

складових—моделілюдини,моделіспільностітамоделісуспільства.

Такимчином,вонаматименазву«Модельцивілізаційногоутворення

«людина‐спільність‐суспільство».Складовімоделіописуютьсячерез

набір станів,вякихвониможутьперебувативідповіднодо

притаманних особливостей. Досліджуватиметься імовірність

переходу складових зі стану у стан,проте,безпосередньоатрибути

процесупереходумирозглядатинебудемовнаслідокпотреби

зменшення складності моделі.Такимчином, розроблювана нами

модель цивілізаційного утворення «людина‐спільність‐суспільство»

матиместохастичнийхарактерщодозмінистанівїїскладових.

Модельлюдинимипредставляємояксукупністьусвідомлюваного

«я»і«іншого» —можливостей,якізнаходятьсяубезперервному

становленні і залежать від впливу як внутрішніх (самопізнання,

розкриття,самореалізація),такізовнішніхчинників. Історичний

розвиток цивілізації і людини внійвідображаєтьсявавторській

Рис.5.4.Модельцивілізаційногоутворення

«людина‐спільність‐суспільство».

Людина

Спільність

Суспільство

255

комплексній моделі людини (детальніше див. підрозділ 4.1).Вона

знаходитьсвоєпрактичневідображенняізастосуванняв

цивілізаційномупрофіліособистості(детальнішедив.підрозділ6.3).

Встановленняхарактеристикцивілізаційногопрофілюособистості—

членапідприємства‐мікроцівілізаціідозволяєвиділитидомінантній

рецесивні цінності, характерні для соціуму організації.Прицьому

домінантніцінностіхарактеризуютьстаннинішнього«я»,арецесивні

— «іншого»влюдині—членіспільноти. На підставі стану

цивілізаційного профілю (виявлених домінантних і рецесивних

цінностей) можна встановити відправну точку і вектор переходу —

ймовірногомайбутньогостанусистемицінностейгромадянина

мікроцівілізаціі.

Формуванняособистостівідбуваєтьсязадопомогоюдвохпроцесів

—соціалізаціїтаатомізації.Прицьомусоціалізаціяпроявляєтьсяу

досягненніповнотибуттячерезвзаємодію, обʹєднання з іншими

субʹєктами,прийняттяіншихусвоє«я».Атомізація—відділеннявід

зовнішньогосвіту,зосередженістьнасобі,поглиблення«я»зарахунок

пізнання«іншого»усобі.

Процеси атомізації людини призвели до несподіваного ефекту –

зведення його суспільної діяльності до економічної складової.Це

створилоумовидлядомінуванняекономікиі,загалом,перетворення

сучасностінаPaxOecomonicana

–

глобальногоекономічногопорядку

[177].

Усвіті,уякомуекономікатрансформуєтьсявкультуру,акультура

—векономіку, спільність людей функціонує переважно у формі

підприємств (організації).Прицьомупідприємства,наякихдійсно

визнаютьіреалізуютьпріоритетлюдини,ємікроцівілізаціями,а

підприємства,наякихзосередженінаіншихцінностях—не‐

цивілізаціями.

Векторрозвиткупідприємствспрямованийабоналюдину,абона

щось інше.Такимчином,підприємствобудеперебувативдвох

станах:спрямованостіналюдинуабоспрямованостінаіншуцінність

– відмінну від людини (при цьому особистість перебуватиме на

периферії).

Просуспільствовмоделі

Відповіднодонауковихуявленьпросоціальнудинаміку,як

правило, виділяють два стани суспільства — зі стабільним,

256

поступовим, передбачуваним розвитком і нестабільним,кризовим,

непередбачуваним, вибухоподібним характером розвитку.При

цьому стабільний характер розвитку навивають еволюцією,в

нестабільний –революцією.Ідеїсоціальноїдинамікирозроблялися

такиминауковцями:

— О.Конт–ввівпоняття«соціальнадинаміка»тазаклав

методологічніосновидляпізнаннятрансформаційних

процесівусоціумі[286];

— К.МарксіФ.Енгельс–сформулюваливченняпрокласову

боротьбуіреволюціюякіманентнуфазуісторичного

поступулюдства[211];

— П.Сорокін–виявивкультурнітапсихологічнічинники

соціальнихзсувів[108];

— М.Данилевський[104],О.Шпенглер[105],[106]А.Тойнбі

[107]–розглядалициклічністьтавзаємозалежністьрозквіту

тазанепадуцивілізацій;

— Н.Бурдьє[288],Н.Луман[289],Ю.Габермас[290],Е.Гідденс

[291],Дж.Алек

сандер[292]таінші–створилисучаснізахідні

теорії,якіпо‐різномупояснюютьпричинисоціальної

динаміки,боротьбуміжтрадицієюіноваціями

(інноваціями),співвідношеннятарезультативність

комунікаційтадій,обʹєктивнимиісубʹєктивними

факторами,щовизначаютьнапрямокізмістсоціального

прогресу.

— значнийвнесокупізнаннясоціальноїдинамікизробили

російськінауковці,середнихслідназватиЮ.М.Лотмана

(адаптувавідеїтеоріївибухуікатастрофвконтекст

дослідженняісторіїтакультури)[293],М.І.Лапіна(одинз

авторівпʹятивимірногопідходудоісторії,уякомувимірами

ємісцеіндивіду,характеркультури,типсоціальності,

суспільнийпростірічас)[294],В.І.Пантіна(теоріяциклів

реформіконтрреформ;хвилііциклисоціальногорозвитку;

цивілізаційнадинамікаіпроцесимодернізації)[295],

С.Г.Кірдіну(теоріяінституціональнихматриць)[296];

257

— вітчизнянесуспільствознавствовособахЕ.А.Афоніна,

О.М.БандуркиіА.Ю.Мартиноварозробилотеорію

універсальногоепохальногоциклу[297],увідповідностідо

якоїстансталогорозвиткумаєдвіформи—еволюціюй

інволюцію(реверснийрозвитоксоціуму),астаннестійкого

розвиткупроявляєтьсяувиглядіреволюції(обʹєднання«я»в

«ми»внаслідокколективізаціїбуття)такоеволюції(розпад

«ми»наокремі«я»внаслідокіндивідуалізації,атомізації

буття).Кожномуетапувеликогоепохальногоциклу

відповідаєпевнийтипособистості,якостіякої

встановлюютьсязадопомогоютакихбінарнихопозицій:

«екстраверсія/інтроверсія»,«емоційність/прагматичність»,

«ірраціональність/раціональність»,«інтуїтивність/

сенсорність»,«екстернальність/інтернальність»,

«екзекутивність/інтенціональність».Длядіагност

икитипів

особистостііособливостейстанівсоціумурозробленіта

апробованіякісніікількісніметоди,зокрема,з1992року

фіксуютьсязначеннятазміниінтегральногосоцієтального

показника(кодкультури),аз2002року—моніторинг

соцієтальнихзмінукраїнськогосуспільствазаметодикою

«БАД»(автори—д‐рпс.наук,проф.Л.Ф.Бурлачук,д‐рсоц.

н.,проф.Е.А.Афонін,д‐рсоц.н.О.А.Донченко)[297;101].

Вищезазначенінауковцівважають,щоперехідумежах

універсальногоепохальногоциклувідбувається

односпрямованоупослідовності«революція–інволюція–

коеволюція–еволюція»(див.рис.5.6).

Проте,нанашудумку,представлятинеоднозначністьіскладність

природи соціальної динаміки у вигляді послідовного,

односпрямованогопроцесуєдостатньонереалістично.Д

ля

покращеннямоделівітчизнянихсуспільствознавціввартовиходитиз

припущенняпроте,щопереходиміжрізнимистанамимають

імовірнісний характер, тобто,взалежностівідумовбуттянарізних

рівняхцивілізаційногоутворенняспрацьовуютьвнутрішнімеханізми,

якіпереводятьїїдоновоїдлянеїдійсності–іншоїупорівнянніз

попередніміснуванням.Такимчином,перехідможевідбутисязбудь‐

якої до будь‐якої стадії циклу. Це твердження ставить під сумнів