Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

208

шоків на фінансовому ринку, зменшення зовнішнього боргу за

рахунокдевальваціїдоларутафунта,підтримкабанківськоїсистеми

як базової інфраструктури у суспільстві. Франко‐німецька модель у

більшій мірі орієнтована на підтримку реального сектору –

промисловості, сільського господарства, виробничого потенціалу,

рівнязайнятості.ДлякраїнконтинентальноїЄврописамеефективне

виробництво визначає успішність втілення ідеї соціального ринку,

призначеногодлязадоволенняпотребнайширшогозагалу.Крім

того,вказаніакцентипродиктованінаявністю орієнтованого на

експорттипуекономік.

У цьому зв’язку показовою щодо застосування ідей етатизму є

поведінка урядів європейських держав, які системно пробують

подолатинаслідкитапередбачитизагрозипогіршеннясоціально‐

економічного стану.Так,наприкінці2008 року терміново відбулася

націоналізація провідних фінансових установ,якізнаходилисяна

межі банкрутства,зокрема,банкуGlitnir (Ісландія),нідерландсько‐

бельгійської фінансової групи Fortis (державі передано частину

акцій), французько‐люксембургсько‐бельгійської компанії Dexia,

німецького банку Hypo Real Estate. Особливо активним щодо

нарощеннядержавноїприсутностівекономіцібувуряд

Великобританії,якийу2008 році ініціював націоналізацію банку

Bradford&Bingley,атакожпоглинанняощаднимбанкомLloydsTSB

іпотечного банку Halifax Bank

of Scotlan

d (HBOS)за$22млрд.У

березні 2009 року влада довела свою частку до 65%, поширивши

державну страховку на проблемні активи Lloyds Banking Group

обʹємом $260млрд. Крім цього,ужовтні‐листопаді2008року

британськийурядвиділивдругомузавеличиноюбанкукраїни,Royal

BankofScotland,$26млрд.вобмінна60%йогоакцій[251].Урядовці

немаютьупланахдовгоопікуватисябанками.Їхголовнезавдання–

стабілізуватифінансовісистемисвоїхкраїн,забезпечитиліквідністьта

підвищити ефективність їх функціонування.Післяцьогобанківські

установи буде продано новим приватним власникам.Такимчином

влада за кошти платників податків врятує провідний сектор

економіки,апотімповерневитраченікоштидобюджету,можливо,

навітьубільшомурозмірізарахунокотриманогозискувідпродажу.

Окрім тактичних дій по усуненню кризових процесів Євросоюз

спланував та виконує антикризові заходи стратегічного пакету —

209

Пакету по економічному стимулюванню,вякийвходитьпонад

п’ятсот ініціатив щодо виходу з кризи.Вінбуврозроблений

Єврокомісією та прийнятий до виконання у листопаді 2008року.

Однією з головних складових Пакету є визначення питомої ваги

допомогирізнимринковимінституціям.Ціпропорціїпредставлено

нарис.5.2.

Отже,аналізуючиданірисункуможнастверджувати,що

Єврокомісія розглядає три ключові сфери для надання допомоги –

підтримка попиту на основі стимулювання споживання на рівні

працюючихтадомогосподарств–16%підтримкаринкупраціта21%

на покращення купівельної спроможності домогосподарств, тобто у

сукупності 37%відзагальногообсягудопомоги.Далійдепідтримка

пропозиції на основі стимулювання промисловості,торгівліта

підприємств,щостановить31%допомогиПакету.Прицьому60%від

даноїсумимаютьспрямовуватисянанаданнякредитівмаломута

середньому бізнесу.Шостачастинамаєпрофінансуватиключові

галузі,відякихзалежитьпопит.А11%та12% планується надати у

вигляді прямих субсидій та нефінансової допомоги у формі

консультативних та регулятивних послуг. Ще майже третину (32%)

передбачаєпідтримкаінвестиційноїактивності. Загалом,підтримка

діловоїактивностізаймаєуПакеті63%коштів[270].



32%

31%

21%

16%

Загальнийпакет

Ринокпраці

Підвищеннякупівельної

спроможності

домогосподарств

Підтримкапромисловості

Інвестиційністимули

12%

60%

11%

16%

Дляпідприємств

Підвищенняпопитув

галузях

Галузевесубсидіювання

інансовапідтримка

малоготасереднього

бізнесу

Нефінансовапідтримка

Рис.5.2.СтруктураПакетуекономічногостимулюванняуЄС[270].

210

Як узагальнив антикризову діяльність у розвинених країнах

російськийученийІ.Д.Іванов:

«Приймаютьсязаходиякзверху,такізнизу.Зверху—це

закачуванняліквідності,наприклад,націоналізація«поганих

боргів»,збитковихбанків,інвестиційнихкомпанійтаїх

пакетів.Заходизнизу—цеподатковіпільгипідприємствам,

використанняіншихгарантійзамістькапіталу,жорстка

регламентаціяповедінкименеджерівтаінститутів,що

претендуютьнадержавнупідтримку»[271].

Країни Південно‐Східної Азії у подоланні кризи керуються

традиційнимидлянихінтересамиувиробничомусекторі.Однак,їх

ініціативищодоутриманнялідерствауційсферіускладнюються

націленістюназовнішнійриноктазалежністювідекспорту.Оскільки

ринкирозвиненихкраїнстагнуютьвнаслідокзростаннясхильності

споживачів до заощаджень, доля високих темпів економічного

зростання «азійських тигрів»знаходитьсяпідзагрозою.Унових

умовах вони мають задіяти та розширити внутрішній попит для

підтримки вітчизняних товаровиробників.Ацеозначаєрозвороту

відносинах між суб’єктами локального попиту та пропозиції.

Підтримка платоспроможного попиту через збільшення зайнятості,

політику зростання доходів,підвищенняефективностігосподарської

діяльності – це головні завдання урядів країн Південно‐Східної Азії.

Назавадістоятьтериторіальнатагалузеванеоднорідність

інвестування, структурна та інфраструктурна незбалансованість

економіки,високийрівеньмонополізмувбазовихгалузяхта

надлишковаконкуренція–вгалузях,щовиробляютьпродукціюдля

широкоговжитку,низькаефективністьвикористанняресурсів,тощо.

Окремогозгадуваннязаслуговуєпроблемамасовоїбідності,яку

важковирішуватизаумовпогіршенняекономічноїкон’юнктури.Тим

більше, що кількість зайнятих скорочується внаслідок падіння

виробництва. Тому вихід з кризи тут буде тривалим і супровод‐

жуватиметься значною соціальною напругоюзвисокоюімовірністю

заворушень.

211

Нове століття для пострадянських країн розпочалося з

перезавантаження економічного зростання у наслідок світової

фінансовоїкризи1998року.

Росія,щомалапорівнянозіншимипострадянськимикраїнами

високий ступінь інтеграції у світове господарство постраждала

найбільше. На той час ціна на російську нафту сорту «Уралс»

знизилася до 11,8доларівзабарель,тобтобільшніжнатретинуу

порівнянніз1997роком[272].Отже,обсягекспортнихнадходженьвід

їїпродажбувмінімальнимінепокривавпотребунаповненні

бюджету.Уряднаосновівсебічногоаналізуситуаціїприйняврішення

про оголошення 17серпня1998 року дефолту по внутрішньому

боргу.Прем’єр‐міністр С.Кирієнко так пояснив причини цього

рішення:«При100знадлишкоммільярдівдоларівзовнішніхборгів,

при400млрд.рубліввнутрішніхборгів,неберучиуборгнапокриття

старого боргу,Росіяіснуватинезможе. У нас за місяць гаситься 35

млрд.рублівнаДКО.Прицьомувсідоходибюджетустановили20‐25

млрд.рублів»[273].

Однак, головною причиною дефолту була підтримка великого

бізнесуздержавногогаманця.Найогокористьзасанкцієюнайвищих

державних діячів перерозподілялися загальнонародні грошові

потоки та доходи. Таке компрадорське, за суттю,веденнясправ

призвело до тимчасового вичерпання державного фінансового

ресурсу

.

У певний момент російській державі не вистачило запасу

міцності, щоб забезпечити свої зобовʹязання. Її платоспроможність

булонадовгопідірвано.

Дефолтспровокувавглибокуфінансовукризу, в ході якої

російськийрубльщододоларазнецінивсяз6,2410(липневезначення)

до 22,6000рубля(значення січня 1999року)задолар, тобто приріст

номінальногокурсудоларадорублясклав262% [274].Різке

знецінення заощаджень населення у національній одиниці щодо

долару підірвано довіру до банківського сектору.Народштурмував

банки, пробуючи повернути вклади, або перевести їх у

вільноконвертовану валюту. Тисячі банкірів стали безробітними.За

декілька місяців припинили роботу сотні банків.Заданими

Центробанку Російської Федерації кількість працюючих банківських

установзсерпняпогруденьзменшиласяз1786до700.Зацейперіод

банківський капітал скоротився на третину [275; 412].Курсові

212

коливання, слабкість бюджету та недоступність фінансових ресурсів

призвелидопоширеннякризинареальнийсекторекономіки.При

цьому відбулося падінняВВП на 5%.Занепадторкнувсяімпортерів,

оскількизмінакурсузробилаїхнюбізнес‐модельнедостатньо

ефективною.Пов’язані з ними підприємства і організації мали

швидкопереорієнтуватисянаіншіджерелапродукції.Ними,певним

чином, стали вітчизняні товаровиробники та великі підприємства –

представникитранснаціональнихкомпанійуРосії.Уцейперіодбуло

надано поштовх до розвитку експортно‐орієнтованого виробництва

обробної промисловості — машинобудування,харчової

промисловості. Курсова динаміка створила передумови для

підвищення конкурентоспроможності російської продукції за

кордоном.Зановогокурсупродаватисировинусталобільшвигідно,

навітьнезважаючинанизькіціни.Отже,відмовавладивідвиконання

зобов’язань за облігаціями державного займу стала відправною

точкою міграції економіки та ринків Росії до нової якості,унову

точку рівноваги.Нажаль,цесталосязарахунокпогіршення

життєвого рівня росіян. Саме завдяки зусиллям народу вдалося у

порівнянокороткийтермінвідновитиекономічнезростаннявРосії.

Дещопо‐іншому,судячизофіційнихджерел,протікалафінансова

кризауКазахстані.

По‐перше,вонабулаобумовленаскорішенеазійськимиподіями,

а російським дефолтом, оскільки існувала більша зв’язаність між

економікамицихдвохкраїннаприкінці90‐хроківXXстоліття.

По‐друге,вонамалазначноспокійнішийхарактер, ніж у сусідів.



Так,

реальнийВВПзнизивсяна1,9%.Зростанняціну1999роцісклало

наспоживчомуринку17,8%інаготовупродукцію57,2%[276;7‐47].

Воновідбулосявнаслідокзапровадженняуквітні1999року

вільноконвертованого курсоутворення. За рік курс казахської

національної валюти знизився з 84до139тенгезадолар, тобто

девальваціятенгесклала64,4%.[277].Цейзахіддозволивзберегтита

примножити експортний потенціал країни.Вжецьогожроку

розпочалося економічне зростання (на рівні 2,7%до1998року).Ав

першийрікновогостоліттяВВПзрісщена9,8%.Такимчином,

розпродаж природних багатств за зниженими для покупців цінами

дозволив вберегти казахську економіку від тривалої рецесії.

Опосередкованим свідченням про складну ситуацію у суспільстві є

213

рекордно низька (мінімальна для всіх років незалежності) кількість

зареєстрованих одружень та народжень дітей. Тобто народ мав

значногіршіумовидляіснування,ніжпронихповідомлялиофіційні

виданнятастатистика.Такимчином,об’єктивнаінформаціяпрохід

кризи1998рокууКазахстанієнедоступною.

Напротивагусвоїмказахськимколегам,офіційнийМінськвзагалі

ненадаєінформаціюпростанекономікизаперіодз1996по1999рік

включно.Насайті«РеспубликаБеларусь:официальнаянациональная

статистика»наявнілишеданіза1995рік,тазаперіодз2000‐гопо2008

роки. Імовірно, що економічна динаміка в Білорусі наприкінці

дев’яностих була негативною. Для відновлення ситуації необхідно

використовувати уривчасті відомості з різних білоруських джерел,

або звертатися до альтернативних досліджень,проведених

іноземними науковцями. Наприклад, у річномузвіті Національного

банку республіки Біларусь «Республика Беларусь и банковская

система»за1998рікпрокризутаїїнаслідкиподаєтьсятака

інформація: «негативнийвпливнастанігрошово‐кредитнусферу

Білорусізробиларосійськафінансово‐економічнакриза.Цевира‐

зилосяпершзавсеупосиленніінфляційнихідевальваційних

процесів, скороченні товарообігу ..., зростанні взаємної за боргова‐

ності між господарюючими субʹєктами, погіршенні платіжно‐

розрахункових відносин» [278; 6].

Прицьомусередньомісячний

прирі

ст споживчих цін у вересні‐грудні склав 21,3%, тоді як у січні‐

серпні–3,3%.Експортскоротивсязарікна4,4%.Виходомзіскладної

ситуаціїстала«випереджаючадевальвація»[278;6].

Керівник Центру макроекономічного регулювання Інституту

економіки НАН Білорусі,д.е.н.О.І.Лученокусвоїйроботі

«Взаємозв’язок грошово‐кредитної політики і фінансових проблем

столичнихпідприємств»указує,щопідчаскризи1998рокувідбувся

такий загальний ріст рівня цін, що у перерахунку на одиницю

продукціїувартісномувиразігрошовамасазменшиласяу2,3рази.

Заходи щодо подолання негативупризвелидозапровадження

жорсткої грошово‐кредитної політики.Це,усвоючергу, суттєво

підірвало фінансові можливості підприємств та їх здатність до

новаційтаінновацій[279].

Інтернаціональний колектив дослідження Фонду CASEта

Інституту приватизації та менеджменту на тему «Вплив російської

214

кризи на економіку республіки Білорусь»такимчиномоцінюють

результатиуправлінняекономікоюкраїнипротягом90‐хроків:

1. Наявністьгіперінфляціїнарівні280%наспоживчітоварита

300%натоваривідвиробників.

2. Двократнепадінняобсягівкапіталубанківськоїсистемина

першийріккризи.

3. Падіннямонетизаціїекономікиізаощадженьпідприємстві

населеннябільшніжу1,7разивнаслідоквтратибілоруським

рублемфункціїнакопичення.

4. Інвестиційнийколапсвнаслідоквтративнутрішніхджерел

відновлення,тощо[280].

Автори вважають,щодефолтуРосіїставспусковимгачкомдля

запускукризовогомеханізму.Всійогоскладовінапередодні1998року

малимісцевБілорусівнаслідокнаціональноїспецифікиздійснюваної

економічної політики, зокрема жорсткого державного регулювання

ціноутворення, масового надання субсидій неефективним

господарським суб’єктам, відсутності реструктуризації та оновлення

неконкурентоспроможнихпідприємств,тощо.

Викладені думки експертів красномовно свідчать на користь

гіпотезипропадінняу1998роціВВПБілорусінарівнінеменшому,

аніж у Росії,тобтонеменше5%.Однак, якщо у Росії шляхом

мобілізації підприємницького потенціалу суспільства створили

національнуальтернативуімпортуівзяликурснаекономічне

зростання,тоБілорусьпродовжилаконсервувати спадок радянської

епохи у вигляді неконкурентоспроможних на світовому рівні

промисловості і сільського господарства,придатнихнанизькому

рівніякостізадовольнятипотребигромадян.Відмовавіддосягнення

світового стандарту рівня життя вихолостила економічне зростання,

якерозпочалосявБілорусінапочаткуновогостоліття.

ПодібнідобілоруськоїмалитраєкторіїрозвиткутакікраїниСНГ



як

Узбекистан та Туркменістан. Їх авторитарні політичні режими

стали на заваді демократизаціїсуспільстватареформування

економік.Томурезультатипадінняпочатку‐серединидев’яностих

були значно нижчими,ніжуРосії,України, Казахстану,Молдови.

Значний сировинний потенціал Узбекистану та в особливості

Туркменістану дозволяв утримувати нависокомурівні надходження

215

від експорту. Саме завдяки наявності стратегічних запасів корисних

копалин –нафти,газу, золота,урану,молібденуцікраїнибулиі

залишаються привабливими для інвесторів.Однак, не зважаючи на

відновлення економічного зростання у середині 90‐х, світова криза

1998 року також негативно позначилася на функціонуванні їх

господарських систем:малимісцеінфляційнісплескивнаслідок

дефіциту імпортних товарів та нестачі продуктів харчування через

неврожай, скрита девальваціянаціональнихвалют—наприклад,на

«чорному»валютномуринкудоларкоштувавуп’ятеродорожче,ніж

наофіційному[281],падінняділовоїактивностівсередовищімалого

та середнього бізнесу, зубожіння населення,тощо.Державне

втручання в економіку дещо покращило ситуацію,хочанебуло

достатньо ефективним. Вихід на новий етап зростання відбувся

здебільшого за рахунок покращення кон’юнктури на світових

сировиннихринкахнапочаткуXXIстоліття.

Значно сильніше криза 1998рокуторкнуласяКиргизстану.За

офіційними даними темпи економічного зростання зменшилися з

9,9%у1997роцідо2,1%у1998році,тобтона7,8%,інфляціязарік

склала 16,85%, девальвація курсу сома становила 69,1%,рівень

резервів національного банку скоротився до 2,5 місяців [282].Для

народукраїникризапринеслабезробіття,зниженняоплатипраціта

соціальної допомоги,

втрату частини заощаджень на рахунках у

банках,розчаруванняувільномуринку.Утакихумовахприйняттята

реалізація антикризової програми дозволило пожвавити ділову

активністьтастворитиумовидляімпортозаміщеннянанезадіяних

потужностяхвітчизнянихпідприємствдлязадоволеннявнутрішнього

попиту. Можна сказати, що сценарій розвитку як кризових так і

посткризових подій у Киргизстані певним чином схожий на

російський. Це можна пояснити значною залежністю цієї

центрально‐азійської країни від економічного поступу північного

сусіда.

Окремого згадування потребує Таджикистан,яккраїна,яка

зазнала руйнівного впливу п’ятирічної громадянської війни (1992‐

1997р.р.).Входінеїбулапрактичнознищенаструктурата

інфраструктура економіки. За даними міжнародної організації

International Crisis Groupурезультатівійнизагинуловід60до100

тисяч осіб,близько600тис. громадян залишили свої домівки та 80

216

тисяч–емігруваловіншікраї.Загальнівтратиоцінюютьсяурозмірі

$7млрд. [283].Відбудоваекономікивідбуваласявкрайповільнота

незадовільно внаслідок розширення кримінальної, нелегальної та

тіньової її складових, високого рівня корумпованості центральної

влади та її слабкості на місцях. На початок нового століття

Таджикистан постав бідною країною, що поступово, послідовно та

невпинновтрачаєцивілізованийстан.Виназавтратуекономічногота

людського потенціалу лежить на таджицькій еліті,яканезмогла

відповісти на виклики сучасності та використати незалежність для

потреброзвиткутапокращенняжиттялюдей.

Молдова,атакожкраїниКавказутаЗакавказзя,якіТаджикистан,

у90‐хрокахпройшливипробуваннявійною,зокрема,у1991‐1992р.р.

відбулася військова спроба повернути до складу Молдови

Придністров’я,гострийвійськовийконфліктточивсяу1992‐1994р.р.

між Арменією та Азербайджаном за Нагорний Карабах,аГрузіяу

1992‐1993р.р. вирішували питання територіальної цілісності у

Абхазії.Війнанадовгопідірвалаекономікицихкраїнякунаслідок

руйнування та пошкодження інфраструктури,такічерезфактичну

територіальну дезінтеграцію:Придністров’я було втрачено для

Молдови,Абхазія—дляГрузії,аНагорнийКарабах

—д

ля

Азербайджану.

Світова криза 1998рокупевнимчиномвплинуланастан

згадуваних країн,однак,упершучергу, динаміка їх економічного

зростання залежала від протікання складних внутрішньополітичних

процесів та нарощення силових структур для підтримки влади.

Розірватизамкненеколозанепадутавнутрішніхконфліктівпершим

серед країн вдалося Азербайджану, оскільки авторитарне

керівництво використало національне багатство –нафту,як

прискорювач для виходу з кризи.Арменія,ГрузіятаМолдоване

мали такого потужного ресурсу,томуїхвихіднатраєкторію

економічногозростаннябувскладнимітривалим.

Загалом,кризою1998 року та її подоланням у 1999‐2000р.р.

завершився тривалий етап перетворення бувших соціалістичних

республікРадянськогоСоюзунасамодостатнінезалежнікраїни.Його

протікання фахівці зі Світового банку назвали «перехідною

рецесією».Вонахарактеризуєтьсятакимиданими(див.табл.5.2).



217

Таблиця5.2.

Перехіднарецесіяупострадянськихкраїнах



Назвакраїни Кількістьроків

падіннявироб‐

ництва



Кумулятивне

падіннявироб‐

ництва,%

РеальнийВВП,

2000

(1990=100)

Азербайджан

6 60 55

Арменія

4 63 67

Білорусь

6 35 88

Грузія

5 78 29

Казахстан

6 41 90

Киргизстан

6 50 66

Молдова

7 63 35

Росія

7 40 64

Таджикистан

7 50 48

Туркменістан

8 48 76

Узбекистан

6 18 95

Україна

10 59 43

ЗагаломпоСНД 6,5 50,5 62,7

Джерело:Світовийбанк2002[284;5].



Таким чином,практичновсікраїниСНДпротягомдесятиліття

процесу ринкових перетворень зазнали зменшення ВВП та падіння

виробництва.НайбільшепадіннязафіксувалиуГрузії,Молдові,

Україні, Таджикистані та Азербайджані.Требазазначити,щовсіці

держави за виключенням України вели війни або мали військові

конфліктинасвоїйтериторії.Найменшівтратизапершедесятиріччя

незалежності зазнали Узбекистан, Казахстан,Білорусьта

Туркменістан.Однак,їхдостатньовисокірезультатибулизабезпечені

сильною авторитарною владою та шляхом відступництва від

цінностейдемократії,тобтофактичноговідстороненнясуспільствавід

ініціюваннятавпровадженнясправедливихтацивілізованихзмін.