Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

188

5.1. Характеристикасучасногостану

макроцивілізацій–середовищадіяльності

підприємств

Кінецьминулого—початокновогостоліттянаглобальному

економічномурівніознаменувавсяпродовженнямтрендузростання,

якийрозпочавсяпісляподоланнянаслідківсвітовоїфінансовоїкризи

1997‐1998р.р. Загалом, «..криза і її глобальні наслідки скоротили

виробництво світового продукту на 2 трлн доларів США.Це склало

приблизно 6 відсотків світового ВВП» [218; 31].Найбільш

постраждали країни Південно‐Східної Азії –у1998 ВВП Філіппін

знизився до рівня мінус 0,6%,уКореївінстановивмінус6,7%,в

Індонезії ‐ мінус 13%,уТаїланді–мінус10,2% [219; 22].Зазнали

збитків також країни Південної Америки –Бразилія,Мексика,

Аргентинатапострадянськікраїни–Росія,Україна[220].

У таких складних умовах розпочався новий виток світового

розвитку. Його локомотивом стали стрімкі культурні зміни,

спричиненіпроривомінформаційнихтехнологій у комп’ютерній та

комунікаційній сферах.Забезпеченняспоживачівперсональними

компʹютерами і мобільними телефонами,під’єднання їх до мереж

дозволило суттєво прискорити поширення інформації, скоротити

транзакційні витрати взаємодії людей та підвищити ефективність

функціонування більшості транснаціональних та національних

компаній як у виробництві,такінаданніпослуг. Цей феномен

отримавназву«новаекономіка».

Основу

«нової

економіки»становлятьзнанняувигляді

систематизованоїтаструктурованоїінформації(контенту).Генерація

нового знання є центральним процесом функціонування «нової

економіки».Творецьзнань– інтелектуал набуває вищого статусу в

організаціях,якіспеціалізуютьсянавиробництві інтелектуального

продукту. Такі організації у сучасних умовах домінують внаслідок

технологічної, інституційної та економічної досконалості,

забезпеченоїшляхомрозкриттятворчогопотенціалуспівробітників.

Лідерами культурних інновацій початку сторіччя були США,

зокрема — корпорації Microsoft, Amazon.com, Yahoo.com, eBay.com,

IBM, Sun Microsystems, AT&T, Apple;Японія– корпорації Sony,

189

Toshiba, DoCoMo,Швеція— Ericsson, Фінляндія — Nokia, Південна

Корея — Samsung. Потік інвестицій спрямовувався у розробку

програмного забезпечення, розбудову телекомунікаційних мереж,

фінансування прикладних досліджень можливостей «нової

економіки». Особливого розмаху на цьому фоні отримав бум

доткомівуСполученихШтатах.Вінрозпочавсяу1995році,коли

мільйоникористувачів,отримавшидоступумережуінтернет,стали

використовувати її у бізнес‐цілях. Безліч інтернет‐компаній,

створених підприємливими піонерами всесвітньої мережі

пропонували інвесторам до реалізації свої бізнес‐ідеї.Найбільш

успішнізнихздійснилиIPO–первиннийвипускіпоширенняцінних

паперів на найбільшій електронній фондовій біржі NASDAQ.Пік

залучення коштів припав на 1999рік,апікринкуNASDAQ

прийшовся на 10 березня 2000року, коли значення відповідного

індексу досягло 5132,52пункти, удвічі перевищивши рівень

аналогічногоперіодупопередньогороку.Післяцьогопротягомп’яти

дніввінупавдозначення4580пунктівінадаліпротягомдвохс

половиноюроківпродовжувавпадати.

Наприклад,уцейперіод«…інтернет‐магазинречейдлядомашніх

тваринPets.comотримавінвестиційурозмірі$82,5млнізбанкрутів

протягом дев’яти місяців.

 Ще один онлайновий супермаркет,

eToys.com,в

ийшовутравні1999‐гонаIPOізібрав$166млн.Ужовтні

курсйогоакційдосягнув$84,ачерез16місяцівупавдо9центів»[221].

Біржовий крах став причиною банкрутств сотень доткомів.

Американськими ученими Т.Лесетером,Д.КіршеміБ.Голдфарбом

підраховано, що внаслідок падіння на ринку NASDAQзникло52%

інтернет‐компаній,якіотрималивенчурнефінансуваннядлявласного

розвитку [222]. Ця подія вплинула на зменшення інвестицій у

високотехнологічнийсектортаспричинилайогодворічнурецесію.



190



Загалом,змінасвітовогоВВП(див.рис. 5.1), обрахованого з

використанням обмінних курсів на основі паритету покупної

спроможності,починаючиз1997 року відбувалася у межахвід2,2%

(2001р.)до5,4%(2006р.)росту.Прицьомуперіодамизнайменшими

значеннями приросту стали 1998, 2001, 2002та2003рокиз

відповідними значеннями 2,9%, 2,2%, 2,4%, 2,9%.Цірезультати

обумовлені вказаними вище кризами. Максимальний розмір

зростаннясвітовоїекономікималоу2006та2007рокахзпоказниками

відповідно5,4%та5,0%.Достатньозначнітемпиростуспостерігалися

також у 1997, 2000та2005роках. У ці періоди значення показників

світовогоВВПдосягнуливідповідно4,2%,4,5%та4,1%.

Внесок різних національних економік у загальне значення

показникасвітовогоВВПзаданийперіодбулорізнимізалежаловід

питомої ваги та рівня економічного розвитку. Дані щодо провідних

економіксвітунаведеніутаблиці5.1.

Очевидно,щолідеромзатемпамиекономічногозростанняє

Китай – третя за розмірами ВВП економіка світу.Цядержава

протягом минулого десятиліття поступово нарощував динаміку

середньорічногоростуз7%у1998

та1999рокахдо11,9%у2007р

оці.



0.0%

1.0%

2.0%

3.0%

4.0%

5.0%

6.0%

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008*

Рис.5.1.ДинамікасвітовогоВВПза1997‐2008роки.

жерело:[223].

191



Таблиця5.1.

ДинамікаВВПСША,Єврозони,Німеччини,Великобританії,

Японії,Китаюза1997‐2007р.р.



Роки ВВП

США

р/р,%

ВВП

Єврозони

р/р,%

ВВП

Німеччини

р/р,%

ВВП

Великобританії

р/р,%

ВВП

Японії

р/р,%

ВВП

Китаю

р/р,%

1997 4,5 2,3 1,4 3,3 0,6 8,8

1998 4,2 2,9 2,0 3,1‐1,0 7,8

1999 4,4 2,8 2,0 2,9 0,9 7,1

2000 3,7 3,5 2,9 3,9 3,0 8,0

2001 0,8 1,6 0,8 2,3‐1,2 7,5

2002 1,9 0,9 0,2 1,8 1,1 8,0

2003 3,0 0,5‐0,1 2,2 3,3 9,1

2004 4,0 2,1 2,0 2,6 2,6 9,1

2005 3,5 3,0 3,0 3,0 3,0 9,9

2006 3,2 2,2 2,4 2,6 2,4 10,7

2007 2,9 2,1 1,0 2,3 2,1 11,9

Джерело:[223].



Цейфеноменпов’язанийзнаявністювкраїніособливогосурогату

соціалізму – поєднання ринкової економіки з управлінням

комуністичної партії,якамаєпотужнусистемуадміністративного

планування, централізованого управління розвитком.Воснову

китайського економічного чуда закладено амбіції щодо здобуття

цивілізаційного лідерства у новому столітті.Опосередкованим

факторомтапроявомлідерськихамбіційнапочатку2000‐х років

стало проведення у Пекіні XXIXЛітніх Олімпійських ігор,вартість

організаціїякоїперевищила44млрд.доларів[224].

Однак,дляекономічногопідйомуКитаюхарактерна

територіальна і соціальна нерівномірність.Так,найбільш

динамічнимищодотемпівінвестиційтаекономічноївіддачієрегіони

Південно‐Східного і Східного Китаю,зокремапровінціїГуандун,

Фудзян,Чжедзян,Цзянсу,якімаютьрозвиненесполученняміж

собоютазіншимикраїнами.Напротивагуїмтакізахіднітапівнічно‐

192

західні регіони як Тибетський, Синцзян‐Уйгурський автономні

райони та Внутрішня Монголія практично не включені у систему

глобалізації.Наслідкиекономічногозростанняпроявляютьсятакожі

усоціальномувимірі–посиленнірозшаруваннянаселеннязарівнем

доходів та якістю життя. «Так, коефіцієнт Джинні

, визнаний у

світовій практиці статистичний показник…уКитаїстановить

сьогодні 0,47.Вартосказати,щоколицейпоказникперевищує0,4,

вважається,щоситуаціястає«небезпечною» [225].Крімтого,

збільшуєтьсярізницяурівняхдоходівпрацюючихурізнихрегіонах

країни. «Бідні становлять приблизно 6%умістахі13,7 %услабко

розвинених західних регіонах країни» [225].Цевикликає

невдоволенняжителівменшуспішнихпровінційтамасовутрудову

міграцію до провідних центрів Китаю. В сучасних умовах світової

фінансовоїкризи,колиголовнаскладоваглобальнихризиківявляєза

оцінкоюаналітиківМВФ«…ризикпогіршенняконʹюнктуриросту…»

[226; xii] імовірно, що темпи економічного зростання Китаю

зменшаться.Проте, не зважаючи на незадовільні зовнішні умови

господарювання, за оцінкамиекспертів,усередині2010рокуКитай

обженеЯпоніюіперетворитьсянадругузаобсягомекономікуусвіті

[227].

На нашу думку, претензії Китаю на цивілізаційне лідерство є

частково обґрунтованими, оскільки індустріальна модернізація цієї

країни заснована на канонах ринкового фундаменталізму.Внійне

передбачаєтьсятурботапролюдину,культурутаприроду,оскільки

концептуальні підвалини не включають позаринкові цінності.За

такихумов,упідсумку,китайськийнародможебільшевтратити,ніж

отримати.

 Високі темпи економічного зростання у перспективі

еретворятьсяувиснаженнязовнішньогосередовища,моральний

занепад та суспільну дезорганізацію.Длятого, щоб цього не

відбулосяпотрібновжезаразпереглянутизасадничіідеїреформта

сформувати новий курс розвитку Китаю відповідно до сучасних

проблем і майбутніх викликів. Бажано,щобцейкурсмавознаки

гуманізації,хочагуманізмніколинебувкультурноюцінністювКитаї.





КоефіцієнтДжинні‐середнєвідхиленнякривоїрозподілудоходівЛоренца

відкривоївідсутностінерівності.



193

Інший«східнийтигр»,якийзсерединиминулогостоліттястрімко

здійснивстрибокувисокорозвиненеіндустріальнесуспільство—це

Японія.ЗмоментунищівноїпоразкиуДругійсвітовійвійні

світоглядні орієнтири японського суспільства кардинально

змінилися.Шляхомреформупромисловості,землекористуванні,

оподаткуванні,управліннікраїнаприйшладосучасноїмоделі

інноваційного розвитку, в основі якого лежить науково‐технічний

прогрес та ринкова економіка.Уперіодз1955по1973ріквЯпонії

було здійснено економічне чудо, коли середньорічні темпи

економічного зростання становили 9,5%. За цей період обсяг

промисловоговиробництвавирісу6,6раз, а національний дохід на

душу населення зріс більш ніж у 8разівідосягнуврівняпровідних

європейських держав [228].Зпочатку80‐х Японія надійно зайняла

другемісцеусвітізарівнемсоціально‐економічногорозвитку.Проте,

крахнаринкунерухомостііпородженанимзатяжнафінансовакриза

на початку 90‐хроківсуттєвоуповільнилитемпиекономічного

зростаннявкраїніпротягомнаступнихдесятиліть.Удеякірокивони

взагалімаливід’ємнізначення–економікаЯпоніїстагнувала,азнею

– знижувався соціальний оптимізм. За свідченням окремих

авторитетів «Останнім часом в Японії поширилися песимістичні

настрої щодо національного майбутнього.Деякінавітьдоходилиу

своєму самоприниженні до проголошення занепаду Японії» [229].

Імовірно,щопричинатакогостанукриєтьсяукультурнихтрадиціях,

які спочатку допомогли мобілізувати народ та здійснити

перетворення, а зараз заважають це зробити. Мова йде про

кардинальні принципи життя,наякихтримаєтьсяяпонська

культура

:

— цевищістьінтере

сівгрупинадінтересамиособистості;

— універсалізаціянавсіхрівняхвідносинстаршинстваміж

«семпаєм»—ведучім(наставником)та«кохаєм»—тим,кого

ведуть(учнем);

— «рінго»–процедураприйняттярішення,щопередбачає

згладжування«гострихкутів»,тривалийпошуккомпромісу.

— норма«гіро»—боргпередсобоютасуспільством;норма

«он»—любов,зобов’язаність,вдячністьзадопомогу;

194

— гендернанерівність–«…ніодинчоловікнаяпонських

фірмахнепідпорядковуєтьсяжінці»[230].

Цітаіншікультурніустановкипевнимчиномвступаютьу

протиріччя з магістральними напрямами розвитку цивілізації —

розкриттям творчого потенціалу людини, визнання її особистих

досягнень,рівності,зокрема,ігендерної, мобільності,

комунікабельності,тощо. Тому у японському суспільстві ведеться

полемікапрошляхиумайбутнє. Наприклад,ЯсухіроНакасонеу

своїйкнизі«ДержавнастратегіяЯпоніїу XXIстолітті»говоритьпро

принциповість розвитку індивідуальності та певний тип індивіду –

«…такий,щотворитьлегкоівідкрито,внутрішньодисциплінований,

впевнений в собі,щоспираєтьсянасебе. Ця міцна,алегнучка

особистість бере на себе ризики і відповідальність,іпідходитьдо

досягненняособистихцілейздухомноваторства» [229].Вінробить

також акценти на дії,принципі«рінко» — добросусідства,

підвищенні автономії територій та особистості, покращенні якості

управління.

НауковцізНаціональногоінститутудлядослідженняпокращення

(NIRA)вважають,щопріоритетамимаютьстатиIT‐революція,нова

фінансова система

,т

урботапронавколишнєсередовище,розвиток

суспільстваякадаптація дозмін.Аголовнимизонамиїх дії стануть

глобалізація, технологічні новації, культивування індивідуальних

здібностей,духовневідродженняірозвитокглобальної

багатополярноїструктури[231].

Загалом, Японія переживає непростий етап змін,який

позначається на економічному зростанні. За останні десятиріччя

японцізвиклимативисокийрівеньтатривалістьжиття.Тепервони

працюють над покращенням якості життя –наповненнямйого

змістом, слідуванням за ідеалами.Ітутїхочікуєсвітогляднапастка,

яка пов’язана з протиріччями між існуючими у суспільстві

стереотипамитаособистимипотребамилюдинищодоповноцінного

існування. Якщо більшість обере індивідуалізований,особливий

особистісний досвід життя –цепіденакористьнародузагаломта

розкриєсвітяпонцям,аяпонців—світу.Всіматеріальнізасадидля

плеканняунікальностізапопереднідесятиріччяпрактичностворено,

необхідно лише наповнити їх смислом.Змістоутворюючимдля

195

японськогонародуставтехнофутуризм–передбаченнямайбутнього

на основі технологічних досягнень та цілеспрямоване, поступове

впровадження цього бачення у дійсність. Наявність чіткого

футуристичногозадумуупоєднаннізгуманізацієюжиттяможедати

шансиційкраїнізалишитисялідеромуновомустолітті.

Інші східні країни –Індія,ПівденнаКорея, Малайзія, Філіппіни,

Сінгапур,Таїландторуютьсвійшляхдоклубурозвиненихкраїн.

Східне економічне чудо створює оригінальну версію сучасних

суспільствнаосновінеєвропейськихкультур.Такеурізноманітнення

глобальної економіки,збагаченняекономічноїпрактикизарахунок

світогляднихорієнтирівСходудодаєможливостейдля

цивілізаційних перетворень на благо кожної людини.Складністьта

неоднозначність цього процесу не мають дискредитувати його

результат–розбудовузбалансованогобагатополярногосвіту.

НапротивагуСходу, Європа давно зайняла передові позиції у

глобальному історичному поступі. Сьогодення у певному смислі є

наслідком Ери великих географічних відкриттів, які надали

європейцям можливості використовувати ресурси планети на свій

розсуд.Політичний, соціальний та економічний режими,якізараз

мають місце у світі еволюціонували з європейської матриці.Тому

важливим питанням для майбутнього є визначення напряму

подальшогоєвропейськогорозвитку.

У середині XX століття Західна Європа продемонструвала свою

здатність до кардинальних змін,створившинаднаціональне

об’єднання –Євросоюз(ЄС). Понад півстоліття європейці були

лідерами у світових інтеграційних процесах,якідозволили

сформувати єдиний ринок з валютнимсоюзому серцевині,міцний

політичний союз,новізасадидляконкуренціїтакооперації,

розширенняумовдлятехнологічнихінновацій,загалом,покращення

життягромадян

.

аЄСприпадаємайжетретинасвітовогоВВПтапо20%світового

імпортутаекспорту.Такийвисокийрезультатєзаслугоюнаселення,

яке становить 6,5%відчислажителівпланети[232]. Динаміка ВВП

Євросоюзу протягом десятиріччя була невисокою і коливалася у

межах від 0,5%у2003роцідо3,5%у2000році. Це свідчить про

складністьтанеоднорідністьекономічних,соціальних,політичнихта

культурних умов у межах ЄС,обумовленихнаціональними

196

специфікамийогочленів.ЗаразчленамиЄСєдвадцятьсімкраїн,які

пройшли достатньо тривалий період інституційної адаптації до

економічної та політичної співпраці. Загалом,ядроЄСстановлять

шість країн – Німеччина,Франція,Італія,Нідерланди,Бельгіята

Люксембург.ЇхможнавизначитилідерамирозбудовиновоїЄвропи.

ДеякіпритаманніїмрисисталичастиноюсутіЄС,зокрема,яквважає

бувший президент Чехії Вацлав Клаус «Нові країни‐члени ще до

своговступуприйнялизаконодавствоЄСіразомзнимєвропейську

(спочаткунімецьку)моделькорпоративноїдержави, щооднозначно

передбачає малу конкурентоспроможність фірм, негнучкість та

косність економіки, високе безробіття і повільне економічне

зростання» [233].Крімтого, цей політик сумнівається у здатності у

межахконгломератудержав,якимфактичноєЄвросоюзпокращити

мобільністьробочоїсилитапоборотикосністьекономічнихвідносин.

УспішністьЄвросоюзудлясвітувизначаєтьсяактуальним

соціально‐економічним станом його лідерів. Найвищій рівень

економічного результату демонструє Федеративна республіка

Німеччина, яка займає четверте місце за розміром ВВП у світі та

перше як експортер [234]. Останнім часом німці спрямовували свої

зусиллянарозвитоктакихгалузейпромисловостіяк

автомобілебудування,машинобудування,електротехніки,екологічно‐

безпечноїхімії,точноїмеханікитаоптики,медичноїтехніки,біо‐та

генних технологій,нанотехнологій, авіації та космонавтики.За

результатамирозрахункуіндексуінноваційності(SummaryInnovation

Index) в межах дослідження Європейського інновваційного табла

(European

 Innovation Scoreboard)

Німеччина займає третє після

ШвеціїтаФінляндіїмісцевЄСзацимпоказником,щосвідчитьпро

високий потенціал країни щодо впровадження технологічних змін

[235].Азаверсієюглобальногоінноваційногоіндексу(Global

InnovationIndex)НімеччинаєдругоюпісляСШАзарівнемрозвитку

інновацій країною у світі [235]. Високий рівень інновацій

підтримуєтьсязарахунокбільшдешевоївартостікапіталу.

Наприклад, ціна кредитів у фінансовій системі Німеччини на 0,2%

нижча, ніж в інших країнах Європи. Це призводить до зростання

інвестицій.Прицьомуспостерігаєтьсязменшеннядоходності

капіталу.Так,вперіодз1991 року середня доходність капіталу

становила5%,тодіяквіншихкраїнахЄСцейпоказникстановив12%,

197

авСША—10%[236].Дляпідвищеннядоходностікапіталупотрібно

збільшитийоговартістьтазабезпечитиефективневикористання.Ця

задача стоїть як перед фінансовим,такіпередреальнимсекторами

економіки.

ПотужнаекономікаНімеччиниєбазоюдляформуваннялюдино

центричного громадянського суспільства. Найвищий у світі рівень

оподаткування доходів фізичних осіб у розмірі 45%забезпечує

надійний соціальний захист всім учасникам державної корпорації.

Безкоштовна освіта та розвинена страхова медицина є одними з

кращих серед розвинених країн. Рівень пенсійного забезпечення та

допомога по безробіттю дозволяють окремим вразливим верствам

населенняпідтримувативисокийжиттєвийстандарт.Магістральним

елементом у створенні соціально орієнтованої держави стала

реалізація двадцятирічного проекту приєднання до країни Східної

Німеччини – бувшої Німецької демократичної республіки.Це

коштувало країні з 1989по2007рік1,8 трлн євро,тобто100млрд.

євро щорічно або 4% від щорічного розміру ВВП [237].Потреба

повернення історичних земель та бувших співгромадян у лоно

німецькоїцивілізаціїбулаізалишаєтьсявищою, ніж ціна,яку

сплатилозацейактсуспільство,оскількиопануваннягідногомісцяу

майбутньому залежить від консолідації навколо певної культури та

спадщини.Уцьомузв’язку,поприіснуючіекономічнітасоціальні

труднощі,німецькийнародсприймаєтадаєупевненівідповідіна

цивілізаційні виклики. Ми впевнені, що майбутнє Німеччини та

Європинебезхмарне,анаповненеборотьбоюзарозширенняправі

свобод особистості,переосмисленняроліімісцялюдиниувсесвіті.

Цякраїназнаходитьсянапередовійфілософськихпошуків,

осмисленнятанапрацюванняновихідейпоглибленнялюдяності.

Іншим лідером Євросоюзу,

чийстанмирозглянемобільш

етальноєВеликобританія,оскількицякраїнапротягомостаннього

тридцятиріччя засвідчила високу здатність до осучаснення та

самоперетворення.Вважається, що цей процес започаткувала

прем’єр‐міністр Маргарет Тетчер у 1979році, коли очолила

проведення неоконсервативної економічної модернізації.До

здійсненняїїініціатив,Великобританіямаласталийобраззанепалої

імперії. Він сформувався після деколонізації світу у середині XX

століття.Фактично, після втрати колоній Великобританія не змогла