167
залишаютьсяпозамежамиувагисуб’єкта/суб’єктів,аотже,економіка
неможестворитимеханізмудляїхзадоволення.
Кардинальним недоліком максимізації функції задоволення
потребєвиключенняконтексту—середовища,вякомуіснуєлюдина.
Доцьогоконтекстумиможемовключитиприроду,якзовнішню
складову,такультуру, як внутрішню складову світу індивіду та
суспільства у цілому.Умежахмейнстрімабулоздійсненоспробу
врахувати контекст за допомогою введення поняття «зовнішні
ефекти» (екстерналії). Дане поняття у першу чергу було винайдено
для подолання концептуальної неповноти ринкової моделі,
пояснення причин неефективності,провалівринку. Цю спробу
здійснив А.Пігу, формулюючи окремі положення теорії добробуту
[203].Надаліпоняттязовнішніхефектівбулопо‐новомурозкритоу
піонерній статті Р.Коуза «Проблема соціальних витрат» [204].
Загалом, дослідженням екстерналій займалися такі визнані
авторитети як Дж.Стіглер[205],П.Самуелсон [206],А.Алчіян [207],
Дж.Стігліц[208]таінші.
Здебільшого,використаннятерміну«зовнішнійефект»пов’язаноз
усвідомленнямтаоцінкоюнегативноговпливунаслідківзабруднення
та руйнування зовнішнього середовища.П
роте,нимвононе
обмежуєтьсяідойогозначенняпостійнододаютьсяновіформиі
змісти,зокреманаслідкиглобальногодисбалансуміжекономікоюта
фінансами,поширеннякорупції,функціонуваннятіньовоїекономіки,
тощо.Зазначеніявищавходятьдогрупинегативнихзовнішніх
ефектів. Крім негативних,виділяютьтакожпозитивнізовнішні
ефекти, наприклад,впливдосягненнягендерноїрівності,зростання
рівняосвіченості,інновацій,тощо.
Однак,нанашудумку, постійне доповнення поняття новими
елементамиускладнюєзтеоретичноїточкизоруйогорозуміння,аз
практичної – погіршує ефективність застосування.Крімтого,
останнім часом стає очевидним,щодеякізовнішніефекти,стають
визначальними для розвитку окремих ринків та країн світу
(наприклад, знання, інновації – як позитивні та корупція, зміна
навколишнього середовища внаслідок потепління – як негативні),
перетворюючі екстерналії з додаткового на основне поняття
економічної науки та практики. Тобто, зовнішні ефекти а‐пріорі
стають внутрішніми і не потребують інтерналізації — переведення,