Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

158

періоді підтримувати умови сталого розвитку. У порівнянні з

людиною економічною модель людини інституційної є більш

досконалою,томувонаєп’ятою складовою комплексної моделі

людини.Крімцього,унеїєзначніперспективищодосамостійного

застосуванняусучаснійекономічнійнауці.

Наступною, шостою складовою комплексної моделі,інайбільш

досконалою,нанашудумку, з різновидів людини цивілізованої є

homoculturius(людинакультурна)–персоніфікованацільірезультат,

що відповідає вищим проявам людяності у процесі розбудови і

вдосконалення дійсності.Мипропонуємоввестидоекономічної

наукицюмодельяктаку,щоздатнарозширитимежідляпізнання.В

основумоделілюдиникультурноїмизакладаємопсихологічнийтип

самоактуалізованоїлюдини,якуусуспільнінаукиввівА.Маслоу.На

йогодумку,самоактуалізованалюдина–це«індивідуум,якийзумів

реалізувати свої таланти,здібності,потенції.Самоактуалізована

людина постійно перебуває в процесі самовтілення…» [180].

Пізнання, творчість,людяність, сумлінність –цеголовнірисицього

типу.

Взалежностівідвекторіврозвиткукультури/цивілізаціїнарізних

етапахеволюціїядроособистостіформуєтьсянаосновідвохдомінант

– соціалізації (усуспільненні)абоатомізації

(індивідуалізації) (як

доказ,д

ив.[191]).Домінантирозвиткулюдиникультурноївизначають

напрямокгуманізаціїдіяльності,зокремаекономічної.Новіформиі

методи експансії цивілізації є наслідками творчості людини

культурної.Вонамаксимізуєповнотубуття– стан спорідненості з

дійсністю. При цьому максимізація відбувається на основі

поглиблення людяності – співчутливого,турботливого,розумного

ставленнядовнутрішньогоізовнішньогосвіту. Формальними

критеріями, які ми вважаємо доцільновикористовувати дляоцінки

повноти буття,єзначимістьсуб’єкта/об’єкта,зв’язаність між

суб’єктами/об’єктами,інтенсивністьдіяльності/функціонування

суб’єкта/об’єкта, цінність об’єкта/суб’єкта та різноманітність

доступнихформтазмістівоб’єкта/суб’єкта.

Описану вище комплексну модель людини, яка складається з

шести самостійних складових,можнавикористовуватидля

визначення структури та потенціалу цивілізацій на макро та мікро

рівнях їх існування. Автор поділяє припущення видатного

159

американськогопсихологаК.В.Грейвза–учняА.Маслоу,проте,що

у сучасному суспільстві присутні всі типи людини,якісклалисяв

процесібіологічноїтасоціальноїеволюціїлюдства[182;73]–відhomo

naturalisдоhomoculturius,тобтомиможемомислитисуспільствояк

комплекс,уякомуодночасноіснуютьрізнімоделі,якієпроявом

комплексної моделі людини.Длякожногосуспільстваіснуєвласне,

обумовлене історичними особливостями співвідношення між

різнимискладовимикомплексноїмоделілюдини.

Розвитоктапотенціалкультур/цивілізацій,зокрема

економічний,залежитьвідздатностівиховуватиабозалучати

досуспільноїдіяльностінайбільшпрогресивнітипи—людину

інституційнуталюдинукультурнутазмінювати

структурусуспільстванакористьприрощенняпитомоїваги

цихтипівузагальномукомплексі.

Стабільність цивілізацій забезпечує людина традиціоналістська.

Загалом, вона є джерелом прояву варіативності людини

цивілізованої. Тому важливо підтримувати соціальні умови,які

сприяютьформуваннютапідтримціцієїскладовоїкомплексної

моделі.

Нецивілізованітипи–homonaturalisта,особливо,homobarbarius,

якактивнодіючисуб’єкти,заумовиїхпрямоговключенняу

внутрішні процеси загрожують стабільному функціонуванню та

відтворенню цивілізацій. Опосередковано вони,внаслідокстворення

нецивілізованих утворень, можуть здійснюватися спроби

неправового, незаконного перерозподілу вироблених цивілізованим

шляхомблагнасвоюкористь. Тому треба контролювати рівень

нецивілізованих типів у комплексі та створювати умови для їх

еволюціонуваннядобільшскладнихпсихокультурнихтипів.

Загалом,незважаючинаскладністьзапропонованоїмоделі,вона

може вважатися малореалістичною внаслідок того, що у суспільстві

числоособистостей,абсолютноподібнихзацінностямидокожногоз

описаних різновидів є незначним. Ми думаємо, що скоріше кожна

людинавзалежностівідсформованої в процесі персонального

160

генезису культурної складності є комплексом різних складових,яка

одночасно поділяє цінності характерні для дикуна,варвара,

традиціоналіста, людини економічної,інституційноїтакультурної.

Співіснування різних складових комплексної моделі в конкретній

людини ми назвали цивілізаційний профіль особистості.Уданому

звʹязку треба розрізняти комплексну модель людини,як

узагальнюючу абстракцію для всіх сформованих у процесі

історичного розвитку культурних різновидів та цивілізаційний

профільособистостіякпроявпевнихскладовихмоделіуконкретній

людині.

Імовірно,щовзалежностівідсповідуванихцінностейта

особливостей поведінки одна або дві складових моделі можуть

домінувати в цивілізаційному профілі особистості.Крімтого,

кількістьскладовихупрофілівзалежностівідступенянаближеннядо

певного різновиду щодо певних цінностей,домінуванняокремихта

наявностіознакіншихмоделейбудеколиватисявід1до6.

Як нескладно помітити комплексна модель і відповідний їй

цивілізаційний профіль за ознакою цивілізованості поділяється на

двічастини–не‐цивілізованутацивілізовану,відображаючи,зодного

боку,загальнийпозитивнийабонегативнийрезультатокультурення

homo sapiensта,зіншого, – якість реалізації потенціалу людяності

конкретноїособистостіумежахсучасногосуспільства.

Практичнийінтересдляавторадослідженнястановитьвизначення

цивілізаційного профілю особистостей,якієчленамипідприємств‐

мікроцивілізацій. Ми припускаємо, що ефективність виконання

певних функцій залежить від цивілізаційного профілю особистості.

Однак, перевірка цього припущення потребує більш детального

дослідженнятаекспериментуваннявумовахдіяльностіпідприємств‐

мікроцивілізацій.

Узагальнити подані вище відомості можна у формі класифікації

складових комплексної моделі людини та цивілізаційного профілю

особистостізаступенемцивілізованості(див.

табл.4.1).



161

Таблиця4.1.

Опискомплексноїмоделілюдинитаїїскладових



Складові

комплексної

моделіта

базовіцінності

Особливості

поведінки

орми

пізнання

Мисли‐

тель,який

запропо‐

нувавмо‐

дель

homonaturalis



Природа,вижи‐

вання,інстинкт

(передчуття),табу

Задоволенняпотребвиживанняу

природномусередовищі.Взаємні,

щирі,безпосереднівідносини.

Рівністьудоступідоблаг

Чуттєвепі‐

знаннянарі‐

вняхвідчуття,

сприйняття,

уявлення.То‐

темнасвідо‐

мість

Адам

Фергюсон

[185]

homobarbarius



Сила,дія,домі‐

нування,контроль

Підкоренняприродногоконтексту

шляхомрозвиткуземлеробствата

скотарства.Відносини,заснованіна

культісили,домінуваннядіяльних

особистостейтасімейугрупах.

Нерівністьудоступідоблагчерез

закріпленнязаокремимиособами

тасім’ямифункційприсвоєннята

володінняблагами.

Чуттєве

сприйняттяна

всіхрівнях,

включаючи

інтуїцію,що

трансформу‐

єтьсяуміф,

вірування

Адам

Фергюсон

[185]

homo

tradicionalismus



Ієрархія,статус,

закон,земля

Соціалізаціяособивідповіднодо

умоввиникненнята

функціонуваннядержавності.

Жорсткарегламентація

життєдіяльності,обмеження

поведінкизаконамитасуворий

контрользаїхдотриманням.

Приватнавласністьнаблага.

Економікадаруваннята

рівноцінногообміну

Релігіяякве‐

ршиначуттє‐

воїформипі‐

знання,філо‐

софіяякмати

науки

О.Г.Дугін

[186]



homo

oeconomicus



Розум,свобода,

рівність,багатство

Відчуженість,атомізація

особистості.Конкуренція.

Нерівноціннийобмін.Прискорення

експансіїокремихнацій‐державу

зовнішнєприроднетасоціальне

середовище,започаткування

процесівглобалізації.Задоволення

потребпереважноекономічним

шляхом–виробництвомта

продажемблаг.Формуваннязасад

суспільстваспоживання

Абстрактне

мислення,

виникнення

сучасноїна‐

уки

Джон

Стюарт

Мілль[187]

162

homoinstitutius



Право,відпові‐

дальність,

справедливість,

суспільнеблаго

Кооперація.Подоланнявідчуження

тайогонаслідківшляхом

об’єднанняінтересівучасниківу

суспільно‐значимихпроектах,

зокремаекологічних.Реалізація

правовоїрівностісуб’єктіврізних

рівнів,зокремалюдиниідержави

черезмережуінститутів.Економіка

суспільногосектора(знань)

Абстрактне

мислення,

рефлексія,

оцінка,

міждисцип‐

лінарнанаука

Г.Б.Клейнер

[188],

Б.А.Єрзнкян

[189],О.В.

Іншаковта

авторський

колектив

[190]

homoculturius



Пізнання,твор‐

чість,людяність,

повнотабуття

Самопізнання,самозаглиблення,

самореалізація.Пошукновихформ

досвіду,життєдіяльності,буття.

Економікаякосновадля

ускладненнятапродукування

різноманітнихлюдиноцентричних

світів–мікро,мезотамакроци‐

вілізацій.

Об’єднання

чуттєвого

сприйняттята

абстрактного

мислення,

епохаNew

Age

Авторський

розвитокідеї

самоактуа‐

лізованої

людини

Альберта

Маслоу[180]



Загалом,авторськакомплекснамодельлюдинистворенапід

впливом ідей «The emergent, cyclical, double‐helix model of the adult

humanbiopsychosocialsystems»КлераГрейвза(ClareW.Graves)[182].

Наведенівищеідеїавторащодокомплексноїмоделіта

цивілізаційного профілю людини були перевірені в ході

спеціалізованого дослідження підприємства‐мікроцивілізації.Його

результатинаведеноурозділі6(підрозділ6.3).

Гіпотезапрозалежністьекономічногопотенціалутарозвитку

соціальнихутвореньвідспіввідношенняскладовихкомплексної

моделі людини у суспільстві потребує додаткової перевірки на

практиці.

Отже,підбиваючипідсумкиданоїчастинимонографіїслід

зазначити:

1. Економічнамодельлюдини,якавикористовуваласяв

економічнійнауціпротягомXXстоліттявтрачаєактуальність

внаслідокнереалістичності—обмеженостітеоретичних

допущень,нездатностінаїїосновіробитипрогнози,

неадекватностіумовамгосподарськоїдійсності.

2. Цивілізаційнийпідхідєміждисциплінарнимметодом,який

дозволяєадекватномоделюватидійсністьувідповідностідо

високогоступенюїїскладності.

163

3. Комплекснамодельлюдини,якаскладаєтьсязшестискладових

тавідображаєстанокремихособистостейтаїхгрупвідповідно

доступенюцивілізованості,розширюєможливостідля

здійсненняаналізусоціально‐економічнихявищ.

4. Цивілізаційнийпрофільособистості–цепроявпевних

складовихкомплексноїмоделілюдиниупевнійособистості.

5. Гіпотезаавторапрозалежністьекономічногопотенціалута

розвиткусоціальнихутвореньвідспіввідношенняскладових

комплексноїмоделілюдинипотребуєперевіркинапрактиці.

6. Припущенняпрозалежністьефективностівиконанняокремих

функційпрацівникомвідйогоцивілізаційногопрофілю

потребуєпідтвердження.



4.2. Homoculturiusякпровідникцивілізаційних

змін

Протягом XXстоліттямейнстрім— основна течія

економічної теорії для аналізу та прогнозування стану та динаміки

об’єктів дослідження оперувала моделлю економічної людини —

формалізованим переліком умов,вякомувідображалися

універсалістськіуявленняпроособливостіприйняттярішень

людиною.ДоформуваннямоделіекономічноїлюдинизкінцяXVIII

досерединиXXстоліттядолучилисятаківідомінауковціякА.Сміт,

Д.Рікардо,Дж.Ст. Мілль,К.Маркс,К.Менгер,В.Джевонс,

А.Маршалл,Ф.Вікстід,Л.Роббінс,Л.Мізес,Дж.М.Кейнс та інші

(див., наприклад,оглядВ.С.Автономова [192; 24‐71]).Ядромцієї

моделієтакіприпущення:

1. Людинараціональна.Воназдатнаоцінюватиіприймати

рішеннянаосновіаналізуможливостейщодоотримання

вигодтаздійсненнязатратупроцесімаксимізації

цільовоїфункції.

164

2. Людинапоінформована.Воназнаєсвоїпотреби,способи

їхньогозадоволення,маєдостатньоінформаціїдля

прийняттязваженогорішення.

3. Людинанезалежна.Вонаприймаєрішеннясамостійно,на

основівласнихуподобань,смаків,міркувань.

4. Людинаегоїстична(сповідуєіндивідуалізм)—вона

піклуєтьсявиключнопросебе.

5. Діяльністьлюдиниєцілеспрямованою.Вонапрагне

максимізаціїцільовоїфункції–отримання

максимальногозадоволеннявласнихпотреб.

Використання моделі економічної людини у практичних умовах

дляпотребпрогнозуванняусерединіXX століття виявилося

достатньоплідним.Післявоєннийстрімкийрістірозвитокпровідних

західнихкраїнвдалопояснювавсянаосновінаведенихвище

методологічних допущень.Однак, вже тоді переважна більшість

економіккраїнсвіту,зокремадержавсоціалістичноготаборутакраїн,

що розвиваються (бувших колоній),формувалисяпозаконтекстом

засад моделі економічної людини, на власному цивілізаційно‐

історичномупідґрунті.

Ускладнення економічного життя у розвинутих країнах Заходу,

змінаспособувиробництвазіндустріальногонапостіндустріальний

поставилопідсумнівкожнузіскладовихмоделі.Більшетого,постала

потреба у формуванні альтернативної,відповідноїсучасним

цивілізаційним змінам моделі.Такимчином, слід сформулювати

положення моделі культурної людинидлязастосуванняв

економічнійтеорії.Дляцьоговдамосядоаналізутаописунедоліків

моделіекономічноїлюдини,виявимоособливостісучасногопоступу

суспільства та цивілізаційних змін,опишемомодельhomo culturius

(людиникультурної).

Теза про раціональність людини була поставлена під сумнів

відомим ученим, нобелевським лауреатом 1978рокуГ.Саймоном у

165

йогопрацях,присвяченихдослідженнюорганізаційної поведінки та

процесу прийняття рішень [193], [194], [195],зокрема,він

стверджував,щолюдиє«навмиснораціональними,протеволодіють

цієюздатністювобмеженіймірі»[196].

Йогодоробок став ядром теорії обмеженоїраціональності,якуу

подальшому розвивали Р.Гайнер,Р.Зетен,Х.Лейбенстайн.Як

з’ясувалося, раціональність особи є обмеженою,упершучергуїї

когнітивними здібностями, ступенем доступностіінформації,часом,

який має бути витрачений для аналізу та пошуку прийнятного

рішення,атакожневизначеністюсередовища.

Виявленняу70‐хрокахДж.Акерлофом[197],М.Спенсом[198]та

Дж.Стігліцем (сумісно з М.Ротшильдом) [199] феномену

«асиметричностіінформації»сприялопереглядуположенняпроте,

що людина є цілком поінформованою, особливо щодо достатності

інформації для прийняття ефективного рішення. Існування

інсайдерськогодоступуісхемотриманняінформаціїпростанта

динаміку ринків дозволяє окремим учасникам отримувати

додатковийвиграшупорівняннізособами,якієаутсайдерамищодо

одержанняпотрібнихданих.

Розквіт та домінування у світі протягом другої половини

XX

толіттямасовоїкультурипевнимчиномдискредитувавтезупро

незалежність,самостійністьлюдинищодорішень,яківонаприймає.

Для особи, яка виховалася у суспільстві масової культури скоріше

вірним є правило, що її уподобання, смаки та міркування

формуються поза межами її свідомості зацікавленими у досягненні

певних інтересів маніпуляторами із середовища великого бізнесу,

політикитадержавногоуправління.Маніпулятори,використовуючи

інструменти і методи впливу (пропаганда,реклама)через

інформаційнуінфраструктурутаорганізованікомунікаціїнав’язують

загалувигіднідлясебецінності(стереотипи),моделіповедінки.

Принцип методологічного індивідуалізму, тобто визнання в

економічнійповедінціпріоритетуегоїзмулюдинищодозадоволення

своїхпотреб,останнімчасом(зкінцяXXстоліття)піддаєтьсякритиці

зісторонизелених— захисників навколишнього середовища,та

апологетів стійкого розвитку. Піднесення техногенної західної

цивілізації на засадах методологічного індивідуалізму закономірно

призвело до зменшення біологічного різноманіття,вичерпання

166

природнихресурсів,зростаннязабруднення,зниженняякостіжиття

як народжених,таківперспективіпокищоненародженихземлян.

Спроба на початку нового століття замінити методологічний

індивідуалізм на методологічний холізм як в теоретичній,такі

практичній економіці натикається на спротив основних гравців –

авторитетних представників мейстріма (Гарвардської,Чикагської

економічної школи),міжнароднихкорпорацій, які зацікавлені у

збереженнівласногоstatusquo.

Проте, головне протиріччя сучасного моменту щодо адекватного

використання моделі економічної людини у теоретичній та

прикладнійплощиніполягаєунедосконалостівизначенняцільової

функціїчерезмаксимізаціюзадоволенняпотреблюдини.

Треба зазначити,щоположенняпромаксимізацію задоволення

потребввівдоекономічноїнаукиДж.Ст.Мілльуроботі«Визначення

політичної економії та відповідного їй методу дослідження» [187].

Однак,вінсамзнаходивсяпідвпливомфілософськихідейІєремії

Бентама,якиймисливметужиттялюдиниякдосягненнящастя[200].

При цьому його послідовники,зокремаК.Менгер [201],В.Джевонс

[202],упрактичнійплощинірозглядалищастячерезотримання

задоволення. Саме на збільшення (максимізацію) задоволення як

основу,принцип(цільову функцію) спирається Дж.Ст. Мілль

формуючиіформулюючизасадиекономічноїтеорії.

Подальший розвиток цього положення дозволив економістам

усвідомити значення потреб у процесі та результаті задоволення

людини.Активнийінтелектуальнийпошукуцьомунапряміпризвів

допроривуурозуміннімотивівідіяльностіособистості.

Його

здійснив видатний психолог Маслоу у своїй роботі «Мотивація і

особистість».Внійавтор,зокрема, запропонував модель ієрархії

потреблюдини,вякійрозкривзв’язокпотреб,якмотиву,мотивації

(безпосереднього спонукання до дії) та практичною діяльністю

людини.ПрицьомускладовимимоделіієрархіїєпотребиАтаБ

рівнів–життєзабезпеченнятарозвиткуособистостівідповідно.

Єдиним слабким місцем використання моделі ієрархії потреб в

економіці є обов’язковість усвідомленого характеру потреб,тобто

уявлення про потребу з’являється тоді, коли вона усвідомлюється

особистістю,групою, загалом,хочадоцьоговонамоглаіснуватиу

неусвідомленому (латентному)стані. Неусвідомлені потреби,

167

залишаютьсяпозамежамиувагисуб’єкта/суб’єктів,аотже,економіка

неможестворитимеханізмудляїхзадоволення.

Кардинальним недоліком максимізації функції задоволення

потребєвиключенняконтексту—середовища,вякомуіснуєлюдина.

Доцьогоконтекстумиможемовключитиприроду,якзовнішню

складову,такультуру, як внутрішню складову світу індивіду та

суспільства у цілому.Умежахмейнстрімабулоздійсненоспробу

врахувати контекст за допомогою введення поняття «зовнішні

ефекти» (екстерналії). Дане поняття у першу чергу було винайдено

для подолання концептуальної неповноти ринкової моделі,

пояснення причин неефективності,провалівринку. Цю спробу

здійснив А.Пігу, формулюючи окремі положення теорії добробуту

[203].Надаліпоняттязовнішніхефектівбулопо‐новомурозкритоу

піонерній статті Р.Коуза «Проблема соціальних витрат» [204].

Загалом, дослідженням екстерналій займалися такі визнані

авторитети як Дж.Стіглер[205],П.Самуелсон [206],А.Алчіян [207],

Дж.Стігліц[208]таінші.

Здебільшого,використаннятерміну«зовнішнійефект»пов’язаноз

усвідомленнямтаоцінкоюнегативноговпливунаслідківзабруднення

та руйнування зовнішнього середовища.П

роте,нимвононе

обмежуєтьсяідойогозначенняпостійнододаютьсяновіформиі

змісти,зокреманаслідкиглобальногодисбалансуміжекономікоюта

фінансами,поширеннякорупції,функціонуваннятіньовоїекономіки,

тощо.Зазначеніявищавходятьдогрупинегативнихзовнішніх

ефектів. Крім негативних,виділяютьтакожпозитивнізовнішні

ефекти, наприклад,впливдосягненнягендерноїрівності,зростання

рівняосвіченості,інновацій,тощо.

Однак,нанашудумку, постійне доповнення поняття новими

елементамиускладнюєзтеоретичноїточкизоруйогорозуміння,аз

практичної – погіршує ефективність застосування.Крімтого,

останнім часом стає очевидним,щодеякізовнішніефекти,стають

визначальними для розвитку окремих ринків та країн світу

(наприклад, знання, інновації – як позитивні та корупція, зміна

навколишнього середовища внаслідок потепління – як негативні),

перетворюючі екстерналії з додаткового на основне поняття

економічної науки та практики. Тобто, зовнішні ефекти а‐пріорі

стають внутрішніми і не потребують інтерналізації — переведення,