Назад
168
включеннядоекономічноїсистеми,щопопередньопередбачалося
науковцями у межах запропонованих ними концепцій (див.теорію
інтерналізації екстерналій).Можнасказати, що засвоєння та
включеннядожиттєдіяльностіекономічнимисубєктамибагатьохяк
позитивних,такінегативнихкультурнихпрактик, циркулюючих у
спорідненомудлянихсередовищі,вивелоекономікузавласнімежі
у простір цивілізації.Уцьомупросторівідбуваєтьсяякісна
трансформація економіки на культуру, а культури на економіку.
Економіка набуває рис всезагального феномену, набуваючи
попередньо непритаманні їй риси,акумулюючидосвідрозвитку
багатьох культур/цивілізацій. Вона стає універсально‐конкретною
формою світу людини, сумістивши у собі універсальність
економічних оцінок і особливість культурної складності і
різноманіття.
Відповідно до характеру цивілізаційних змін має бути
переосмислено модель людини економічної,аточнішерезультатїї
трансформаціїнамодельлюдиникультурної.Прицьомурезультат
трансформації не є визначеним чи однозначним через
парадоксальний характер дії принципів, застосування критеріїв та
поєднання складових у моделі людини культурної. Допущення,які
складаютьядроновоїмоделіможнавикластинаступнимчином:
1. Раціональністьіндивідуумупоставленопідсумнів
нераціональністюйогоповедінки.І,одночасно,
раціональністьіснуєукристалізованійформікритерію
економічноїефективності,використанняякогонабуло
всесвітньогопоширення.
2. Людинарозширюєуявленняпроприродупотребта
доступніметодиїхзадоволенняпоприіснуючіекономічні
можливості,стереотипитастандартиспоживання.
Прийняттярішеньвиходитьзамежіпоінформованості,
усферупізнаннявласноїсутності.
169
3. Людинанезалежнаумежахцивілізації,вумовахякоївона
сформуваласятадоякоїналежить.Ступінь
незалежностівизначаєтьсярівнемінтегрованостіу
контекст.Чимвищаінтегрованість,тимвища
незалежністьіндивідаумежахкультури.Позамежами
рідноїцивілізаціїособистістьусвідомлюєсвоюподвійну
залежність,зодногобоку,відзвичногоконтексту
існування,азіншоговідвпливунезвичногосередовища,
доякогозтих,чиіншихпричинвонапотрапила.
4. Індивідуалізмлюдиниспіввідноситьсязкомунітарністю
цивілізаційнихутворень.
5. Діяльністьлюдиниєвсебічною.Вонамаксимізуєцільову
функціюповнотибуттявконтекстірозвитку
цивілізацій,доякихналежить.
Нижчепояснимонаведеніприпущення.
Щодо першого: розвиток економічної теорії обумовив
формування спеціального інструментарію оцінки господарської
діяльності, використання якого дозволяє приймати доцільні
інвестиційні та інші рішення любому субєкта, не залежно від міри
йоговласноїраціональності.ЯкщопідчаснаписанняАдамомСмітом
«Багатства народів»,колищенебуловідкритотаописано
фундаментальні економічні закономірності, від підприємця
вимагалосябути раціональним,тобтоматипевнийсвітогляд,спосіб
мислення,якийпризастосуванніубізнесідозволявотримати
позитивний економічний результат самостійно,тозараз,маючи
науковообґрунтованітаапробованінапрактиціметодиімоделі,від
учасників бізнесу вимагається лише знати і використовувати їх.
Таким чином, раціональність за допомогою науки було деякою
мірою винесено за межі особистості у сферу загальновідомих,
доступнихтагарантованорезультативнихкультурнихідейіпрактик.
Однимзголовнихкритеріївраціональності протягом еволюції
170
економічноїнаукисталаекономічнаефективність.Самеметодологія
таметодидосягненнятаоцінкиекономічноїефективностієна
сьогоднітимуніверсальнимбазисом,наякомутримаєтьсяприкладна
економіка. Кожний інвестиційний,інноваційнийпроект,
господарська діяльність загалом та кожний господарський цикл,
процес, операція оцінюється з позиції рівня досягнення цілей
отримання економічного результату та результативності,зокрема
зростання прибутковості,окупностібізнесу,кращоговикористання
капіталу,активів,праці,тощо. Не зважаючи на значні досягнення
профільної теорії щодо інтелектуального оволодіння сутністю
соціальноїскладностіекономічнаефективністьфункціонуєяксучасна
формараціональності;
Щододругого:суспільствоспоживання,якевиниклоурезультаті
амбітної гонитви за досягненням стандарту життя аристократів у
традиційних суспільствах у тій, чи іншій мірі у різних країнах
наблизилосядометимасовоїімітаціїприйнятнихумовіснування.
Кожнийотримавсвійзатишнийзакутокматеріальності,
забезпечений водогоном, каналізацією,теплом, світлом, засобами
комунікації, що дозволяють жити автономно у мережі
взаємозалежнихіндивідів,їхгруп,щоутворюютьсуспільство.Однак,
створеннякаркасусвітулюдининевичерпалопроблемуреалізації
унікальноїідеїбуттякожногосубєкта. Вирішення цієї проблеми
передбачає перебудову свідомості на користь розкриття власної
унікальності на основі самопізнання. Воно відбувається за рахунок
психологічного та інструментального (технологічного)розширення
меж особистісного,
створенняновихформтасмислівіснування,
забезпечення
збалансованості відносин у трикутнику «особистість‐
цивілізація‐природа».Безпосередньо,ознакоюпроцесівпоглиблення
унікальності субєкта розпочинається з дослідження та розширення
уявленьпровласніпотребитаінституалізаціюшляхівїхзадоволення.
Так, наприклад, усвідомлення потреби посилення індивідуального
інформаційного впливу на соціум призвело до утворення
високотехнологічної інфраструктури соціальних інтернет‐мереж
(facebook, tweetter, LinkedIn, LiveJournal, «Одноклассники»,
«Вконтакте»),вякійкожнийучасникмаєможливістьспілкуватисяз
іншими, пропонувати та реалізовувати власні ідеї, залучаючи
прихильників, не залежно від місцезнаходження,гендерної,
171
національної та інших форм соціальної стратифікації. Успішність
реалізації потреби розширення персонального впливу залежить від
рівня розуміння учасниками специфіки і можливостей інтернет‐
середовища,йоговідповідностірисамособистості.Іншимприкладом
спробиусвідомленняунікальностілюдиниєпроектрозшифрування
ДНК.Рання діагностика генетичних вад,профілактиказахворювань,
сприяння подовженню життя ценаслідкитазапорукастрімкого
розвиткубіотехнологійупершійполовиніXXI століття. Аналогічні
пошукиведутьсящодобіологічнихпартнерівлюдстваурослинному
та тваринному світі.Проте, технологічні та соціальні інновації,які
розгортаютьсянанашихочах, не мають однозначної моральної
оцінки внаслідок їх недостатньої апробованості, неперевіреності у
часі, ймовірності отримання нестандартного довгострокового
результату. Тому говорити, що користувачі цілком поінформовані
щодо наслідків їх використання,тобтозадоволенняздатності
розширення та задоволення потреб є неправдою.Уцьомузвязку
самопізнанняєфактором,щопідвищуєризикіснування,а
інформаціяпроньогохарактеризуєтьсязагрозливоюнеповнотою;
Щодо третього: незалежність людини формується від
народження шляхом соціалізації в контексті рідної культури.
Незалежність можна представити як вбудовану у базис соціуму
цінність, яка дозволяє наростити культурну складність та
різноманіття,забезпечитиконкуренціюміжносіямирізнихідей
унікальностіі,такимчином,сприятидовгостроковомувиживаннюта
розвиткуцивілізації.Іншимисловами,незалежністьцеінструмент
поглиблення унікальності особистості у контексті культури.Однак,
кожна культура породжує умови щодо поглиблення унікальності
відповіднодопріоритетівтаструктурицінностей,якіфункціонуютьв
її межах.Т
ак, американська цивілізація формує умови для
отримання унікального інноваційного досвіду у сфері високих
технологій,а російськацивілізаціяусферівидобуткусировинита
палива, а також корупційного перерозподілу доходів від продажу
ресурсів на користь верховного чиновництва. Успішний російський
чиновник,щопізнавсистемузсередини,умежахрідногосередовища
почувається впевнено і незалежно.Таксамо,бізнесангелє
максимально самодостатньою особистістю у Силіконовій долини
(Каліфорнія).Однак, якщо уявити умовну ситуацію «їх поміняли
172
місцями», коли російський чиновник потрапляє до Північної
Каліфорнії,абізнес‐ангелуросійськийбюрократичнийапарат,тоїх
незалежністьстаєпримарною,оскількивонинемаютьдосвідутане
включеніукультурніпрактикиіншогосередовища. Їх попередньо
сформована унікальність не відповідатиме чужинному
цивілізаційному комплексу життя та потребуватиме повної
перебудови до нових умов.Укінцевомувипадку,навітьвисока
адаптивназдатністьіндивідівнегарантуєповногоукоріненнявіншій
культурі.Нанашудумку,вумовномуприкладіросійськийчиновник
має шанс стати бізнес‐ангелом у Силіконовій долині,однак,навряд
чистанеамериканськимчиновникомуВашингтоні.Таксамо,навряд
чиамериканськийбізнес‐ангелстанеросійськимінвестором,оскільки
уРосіїпрактичновтраченоумовидляінноваційногопоступу,тодіяк
чиновником він зможе стати, якщо впишеться у корупційний
контекст;
Щодочетвертого:індивідуалізмякрисаособистостіпоходитьвід
усвідомленнялюдиноюсвоєїсамості, відмежування від загалу, її
перетвореннянасубєктдії.Історично,індивідуалізм,тобтосвітогляд,
в основі якого лежить пріоритет особистості,надпріоритетами
групи,якмасовеявищесформувавсяумежахЗахідноїкультури
Нового часу в результаті руйнування традиційного суспільства,
зокремародовихцінностей.Відтодізпоширеннямпроцесівзанепаду
традиційних суспільств у інших частинах світу маємо феномен
поширенняіндивідуалізму.Чиєіндивідуалізмдомінуючоюцінністю
унашчас?Цепитанняспірне.Зодноїточкизору,дійсно,мимаємо
зростання цінності окремо взятої особистості в суспільстві,однак,з
іншої точки зору, інституалізація її прав відбувається внаслідок
групової
,
колективної взаємодії.Конкретналюдина,навітьмаючи
найвищийстатусусуспільстві,наприклад,президенткраїни,неможе
самостійно забезпечити реалізацію своїх прав,томущовона
залежитьвідвласногооточення.Такимчином,якутеоретичній,такі
упрактичнійплощині,порушуючипитанняпріоритетуособищодо
суспільства, або навпаки, ми констатуємо існування
фундаментальногопарадоксу:людинацеособистість,людинаце
колективна істота.Данийпарадоксвирішуєтьсязадопомогою
використаннясередовищногопідходу,відповіднодоякогоодночасно
існує обєкт та його середовище. Вони є взаємозалежними та
173
взаємозначимими, оскільки на різних рівнях розкривають
притаманні їм особливості. При цьому особливості обєкта не
пізнаютьсябезусвідомленняособливостейсередовища,уякомувін
існує. Характерні риси обєктаєпохіднимивідспецифіки
середовища.Так,висотаводоспадузалежитьвідландшафту,в
контексті якого рухається потік.Унашомувипадкуобєктом є
людина,асередовищемїїсвіт(культура/цивілізація).Якщо
індивідуалізм є рисою, притаманною сучасній людини,тонаша
цивілізація має властивість підсилення голосу особистості у загалі
шляхом актуалізації її цілей‐цінностей.Встановленнядомінантних
цілей‐цінностей є результатом комунітарної взаємодії членів
суспільства щодо збалансування множини інтересів,можливостей,
потреб.Комунітарнимєтакождосвідісторичноїеволюціїцивілізації,
її здобутків та поразок.Вінвключаєтьсяусистемуцінностейта
використовується як культурний знаменник для оцінки соціальних
явищ, процесів та результатів.Так,змаганнязапосадуПрезидента
України є одночасно проявом особистих амбіцій претендентів та
наслідком актуалізованих у них цілей‐цінностей розбудови
української державності,якупотребуєсуспільство.Проте,
усвідомлений досвід колоніальної історії,численніпоразкиу
визвольних змаганнях, пережитий Голодомор,Чорнобиль,поразка
Помаранчевої революції створюють специфічне тло для
песимістичної оцінки майбутнього українського народу. Змінити
передчуття і візію прийдешнього можливо за допомогою
впровадження прогресивних соціальних практик, інститутів,
накопиченняпозитивногодосвідузмінтавзаємодіїумежахнашої
цивілізації;
Щодо
пятого:діяльністьвідбуваєтьсяуконтекстіжиттялюдини.
Життя, іншими словами існування,буття є головною умовою
активності,тобтодіяльністьнеможливапозайогомежами.Доступні
людині форми життя, що мають місце у певному середовищі
визначають зміст її діяльності. Історія розвитку цивілізації сприяла
зростанню кількості та ускладненню проявів (форм) життя
особистості.Наприклад, форма життя селянина суттєво
відрізняється від проявів існування городянина.Відповідно,їх
діяльністьтакожбудемативідмінніособливості. Економічна
діяльність є, певним чином, універсальним знаменником щодо
174
життєзабезпеченнясучасногоселянинатагородянина,однак,неюне
вичерпуються різноманіття проявів їхньої людської натури.Тому
вважати, що діяльність людини є цілеспрямованою хибно.Наявна
складність людського життя, багатогранність його проявів як щодо
окремих особистостей,такідлягрупісоціумузагалом
унеможливлює визнання цілеспрямованості як головної засади
діяльності.Цілеспрямованістьмаєперетворитися на всебічність для
того, щоб охопити усе багатство виборів форм і змістів існування
людського у сучасному світі. І тоді цільова функція всебічної
діяльності людини має перетворитися на максимізацію повноти
буття досягненняспорідненостізреальністю,якареалізується
шляхомвиявлення,поглибленняівтіленняунікальностідоступними
таприйнятнимидлясередовища‐цивілізаціїспособами.
Загалом, перспективи використання описаної у першому
наближення моделі homo culturius є вельми туманними і
невизначенимизогляду надомінуваннямейнстрімаголовноїтечії
економічноїнауки.Однак,знашоїточкизору,запропонованалогіка
можебутикорисноюдлярозумінняпричинпереглядутазміни
акцентівусуспільствознавстві,якреакціїнапідспудніпроцесиякісної
трансформаціїсвіту людининапочаткуXXIстоліття.Сподіваємося,
щоприйняттятаопануваннянашоївербальноїмоделііншими
членами експертного співтовариства дозволить напрацювати
формалізованийінструментарійдляоцінкицивілізаційнихзмін,що
мають місце. За умови теоретичного і практичного впровадження
положеньмоделіудовгостроковійперспективіймовірнагуманізація
економічноїповедінкитазмінакультурнихпрактикнакористь
подальшоїемансипаціїлюдинитаускладненняцивілізації.
4.3.Людина:мотивибуттятаволодіння
Зосередженістьнаекономічнихідеяхучорашньогоднящодо
максимізації прибутку (доходу, прибутковості)субєктів
господарювання,низведеннялюдськогожиттядообслуговування
приросту грошових потоків віртуалізованої фінансової сфери,
175
оперування узагальнюючими макроекономічними показниками,
наприклад,ВВП,абоВНПзсумнівноюінформативністюнедозволяє
отриматиґрунтовнівідповідінакардинальніпитанняпро
забезпеченняумоврізноманітностіформісмислубуттятарозвитку
особистості,ступеняїїінтегрованостіупевніспільностіісуспільство,
характер інтенсивності життєдіяльності і перспективи майбутнього
цивілізаційних утворень макро,мезотамікрорівнів. Вітчизняна
економічна наука та науковці не можуть залишатися осторонь
глобальнихілокальнихцивілізаційнихзмін,щовідбуваються.Томуз
огляду на наявні виклики слід зосередитися на осмисленні,
опануванні,розробцітавпровадженнюдієвихпропозиційрозбудови
антропоцентричної,людинолюбноїсучасності.
Проте, з чого має починатися пошук ученого‐економіста?З
усвідомлення аксіоми:людина абсолютне благо. Вона означає
найвищийпріоритетособистостііїїцінністьяквласнедлясебе,такі
длясвітулюдейзагалом.
Прицьомупідсловом«благо»щодолюдинимирозуміємо:
По‐перше,позачасову,позапросторовуцінність,якапоміж
іншимицінностяминайвищаінепіддаєтьсяоцінці,хочаіє
єдиниммірилом,критеріємдляних.
По‐друге,«благо»сутьлюдськоїприродиустані
досконалості,гармонії,миру.
По‐третє,«благо»цепроявунікальності,рівноцінностіі
різноманітностівнутрішньогосвітукожноїокремоїособи.
Всі цінності культури є похідними від людини,такими,щоне
маютьсамостійного,самодостатньогоіснуванняпозаїїмежами.
Абсолютизація особистості закономірно призводить до
абсолютизації її буття, оскільки людина та її буття це,упевному
сенсі,якзфілософської,такізбуденноїточкизору,тотожніпоняття.
Тому другим питанням, яким має задатися економіст є «що таке
176
буття?».Відповідьнаньогодаваласязнанимифілософами,
науковцями, літераторами,релігійними, політичними діячами та
звичайними обивателями протягом історичного розвитку людської
цивілізації.
Як указує О.С.Разумовський «Смисл буття як існування
констатується зазвичай упростому висловлюванні людини,субєкта
пізнанняуформулі«Я є». (Аз єсь слав.; I am англ.; Je sui
франц.;Ichbinнім.)…поняттюбуттябудутьтотожнітакіпоняття
як мати,є,бути,знаходитися, бути присутнім,жити» [209].Тільки
такимширокимспектромзначеньможнаубільшіймірівиразити
складністьзміступоняттябуття.
На доленосну змістовну особливість слова «є»звертавувагу
М.Гайдеггер: «Мале словечко «є»,якепророкуєвнашіймовіі
оповідаєпробуттявсюдиівсюди,навітьтам,д
есамевононе
зʹявляється,містить...усюдолюбуття»[210;59].
Більшкоротко,безпієтетухарактеризувалидосліджуванепоняття
класики історичного матеріалізму: «…буттялюдейєреальний
процесїхжиття»[211,с.25].Їхвизначенняможнавважатинайбільш
ємким і всеохоплюючим,уякомувідображеносилутворчого
мисленняіпізнанняглибинноїістини.
Розгорнуте опанування суттю змістовної сторони буття здійснив
соціальнийпсихологіфілософЕріхФроммуроботі«Матитабути».
Він дослідив походження, значення слова «буття»,змінууйого
трактуванні, що відбулася внаслідок трансформації традиційного
суспільства на індустріальне,атакожйоговпливнаокремісфери
людського навчання,владу,віру,знаннятощо.Фроммдійшов
висновку,що«бути» цереальністьіснуваннятого,хтоабощоє;
воноконстатуєйогоабоїїдостовірністьіістинність.Твердження,що
хтосьабощосьє,відноситьсядосутностіособиаборечі,анедойого
або її видимості»[212].Одночасно,розмірковуючипросправжню
активність письменник указує,що«…описати буття неможливо,
до
ньогоможнатількидолуч
итися,поширюючивласнийдосвід»[212].
Середбагатьохтрактуваньбуттянайбільшблизькимдляавторає
йогопоясненнясучаснимросійськимфілософомГ.І.Пеєвимустатті
«Бажанняібезпечність»:
177
«Найбільшимбажаннямлюдини,якіустремліннялюбоїіншої
живоїістотицебажаннябути.Усііншібажанняповязаніз
уявленнямпробільшу,абоменшуповнотубуття.Безсумнівно,
проте,щовідображаючисьупонятті,буттянеєпоняттям.
Буттявиступаєупершучергуяксила,енергія,якадієвнасі
позанами»[213;153].
Очевидно,щоцейфілософсинтезувавпоясненнябуттячерез
субєктивну реальність бажань,зодногобоку,таобєктивність дії
сили та енергії універсального існування,зіншого.Прицьомувін
розкриває субєктивну сторону буття через бажання досягнення її
повноти.ДаліПеєврозмірковуєнадпитанням«що таке повнота
буттяіприходитьдопарадоксальноївідповіді: «Повнота буття
присутнявлюдиніуякостітого,щовідсутнє. Сама присутність
повноти буття в такій своєрідній формі вформівідсутності
говоритьпроте,щоколисьповнотабуттяіснуваладлялюдини,проїї
перебуваннявній»[213;157].
Засновник оксфордської філософської школи, перший керівник
(канцлер)Оксфордськогоуніверситету,учительРоджераБекона,
Роберт Грессетер ототожнював повноту буття з істиною, називав її
«відсутністю ущербу» [214].Цеймислительпоєднуєскладові,що
безпосередньостосуютьсяприродипізнаннятаетичноїоцінки.Отже,
повнота буття, за Грессетером,єзмістомдуховності,ступенем
наближеностідоАбсолюту.
Іншийфілософ,представникінтуїтивізму,М.О.Лоськийуроботі
«
Цінністьібуття»ч
ерездослідженнясутностіцінностейприходитьдо
такихвисновків:«…кожнийелементбуттяєразомзтиміцінність,
оскількивінмаєзначеннядлянаближеннядоповнотибуттяабо
віддаленнявіднеї.граничнасамоцінність,вякійнемавідсутності
поділунацінністьібуття,єабсолютнаповнотабуття;їїсимптомомє
почуття довершеного задоволення, блаженства. Істинною кінцевою
метоюлюбоїдіяльностілюбоїістотислужитьцяабсолютнаповнота
буття» [215].Лоський, як і Грессетер використовує прийом
абсолютизації, пояснюючі можливості і наслідки суміщення для