Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

168

включеннядоекономічноїсистеми,щопопередньопередбачалося

науковцями у межах запропонованих ними концепцій (див.теорію

інтерналізації екстерналій).Можнасказати, що засвоєння та

включеннядожиттєдіяльностіекономічнимисуб’єктамибагатьохяк

позитивних,такінегативнихкультурнихпрактик, циркулюючих у

спорідненомудлянихсередовищі,вивелоекономікузавласнімежі–

у простір цивілізації.Уцьомупросторівідбуваєтьсяякісна

трансформація економіки на культуру, а культури – на економіку.

Економіка набуває рис всезагального феномену, набуваючи

попередньо непритаманні їй риси,акумулюючидосвідрозвитку

багатьох культур/цивілізацій. Вона стає універсально‐конкретною

формою світу людини, сумістивши у собі універсальність

економічних оцінок і особливість культурної складності і

різноманіття.

Відповідно до характеру цивілізаційних змін має бути

переосмислено модель людини економічної,аточнішерезультатїї

трансформаціїнамодельлюдиникультурної.Прицьомурезультат

трансформації не є визначеним чи однозначним через

парадоксальний характер дії принципів, застосування критеріїв та

поєднання складових у моделі людини культурної. Допущення,які

складаютьядроновоїмоделіможнавикластинаступнимчином:

1. Раціональністьіндивідуумупоставленопідсумнів

нераціональністюйогоповедінки.І,одночасно,

раціональністьіснуєукристалізованійформікритерію

економічноїефективності,використанняякогонабуло

всесвітньогопоширення.

2. Людинарозширюєуявленняпроприродупотребта

доступніметодиїхзадоволенняпоприіснуючіекономічні

можливості,стереотипитастандартиспоживання.

Прийняттярішеньвиходитьзамежіпоінформованості,

усферупізнаннявласноїсутності.

 

169

3. Людинанезалежнаумежахцивілізації,вумовахякоївона

сформуваласятадоякоїналежить.Ступінь

незалежностівизначаєтьсярівнемінтегрованостіу

контекст.Чимвищаінтегрованість,тимвища

незалежністьіндивідаумежахкультури.Позамежами

рідноїцивілізаціїособистістьусвідомлюєсвоюподвійну

залежність,зодногобоку,відзвичногоконтексту

існування,азіншого—відвпливунезвичногосередовища,

доякогозтих,чиіншихпричинвонапотрапила.

4. Індивідуалізмлюдиниспіввідноситьсязкомунітарністю

цивілізаційнихутворень.

5. Діяльністьлюдиниєвсебічною.Вонамаксимізуєцільову

функціюповнотибуттявконтекстірозвитку

цивілізацій,доякихналежить.

Нижчепояснимонаведеніприпущення.

Щодо першого: розвиток економічної теорії обумовив

формування спеціального інструментарію оцінки господарської

діяльності, використання якого дозволяє приймати доцільні

інвестиційні та інші рішення любому суб’єкта, не залежно від міри

йоговласноїраціональності.ЯкщопідчаснаписанняАдамомСмітом

«Багатства народів»,колищенебуловідкритотаописано

фундаментальні економічні закономірності, від підприємця

вимагалосябути раціональним,тобтоматипевнийсвітогляд,спосіб

мислення,якийпризастосуванніубізнесідозволявотримати

позитивний економічний результат самостійно,тозараз,маючи

науково‐обґрунтованітаапробованінапрактиціметодиімоделі,від

учасників бізнесу вимагається лише знати і використовувати їх.

Таким чином, раціональність за допомогою науки було деякою

мірою винесено за межі особистості у сферу загальновідомих,

доступнихтагарантованорезультативнихкультурнихідейіпрактик.

Однимзголовнихкритеріївраціональності протягом еволюції

170

економічноїнаукисталаекономічнаефективність.Самеметодологія

таметодидосягненнятаоцінкиекономічноїефективностієна

сьогоднітимуніверсальнимбазисом,наякомутримаєтьсяприкладна

економіка. Кожний інвестиційний,інноваційнийпроект,

господарська діяльність загалом та кожний господарський цикл,

процес, операція оцінюється з позиції рівня досягнення цілей —

отримання економічного результату та результативності,зокрема

зростання прибутковості,окупностібізнесу,кращоговикористання

капіталу,активів,праці,тощо. Не зважаючи на значні досягнення

профільної теорії щодо інтелектуального оволодіння сутністю

соціальноїскладностіекономічнаефективністьфункціонуєяксучасна

формараціональності;

Щододругого:суспільствоспоживання,якевиниклоурезультаті

амбітної гонитви за досягненням стандарту життя аристократів у

традиційних суспільствах у тій, чи іншій мірі у різних країнах

наблизилосядомети–масовоїімітаціїприйнятнихумовіснування.

Кожнийотримавсвійзатишнийзакутокматеріальності,

забезпечений водогоном, каналізацією,теплом, світлом, засобами

комунікації, що дозволяють жити автономно у мережі

взаємозалежнихіндивідів,їхгруп,щоутворюютьсуспільство.Однак,

створеннякаркасусвітулюдининевичерпалопроблемуреалізації

унікальноїідеїбуттякожногосуб’єкта. Вирішення цієї проблеми

передбачає перебудову свідомості на користь розкриття власної

унікальності на основі самопізнання. Воно відбувається за рахунок

психологічного та інструментального (технологічного)розширення

меж особистісного,

створенняновихформтасмислівіснування,

забезпечення

збалансованості відносин у трикутнику «особистість‐

цивілізація‐природа».Безпосередньо,ознакоюпроцесівпоглиблення

унікальності суб’єкта розпочинається з дослідження та розширення

уявленьпровласніпотребитаінституалізаціюшляхівїхзадоволення.

Так, наприклад, усвідомлення потреби посилення індивідуального

інформаційного впливу на соціум призвело до утворення

високотехнологічної інфраструктури соціальних інтернет‐мереж

(facebook, tweetter, LinkedIn, LiveJournal, «Одноклассники»,

«Вконтакте»),вякійкожнийучасникмаєможливістьспілкуватисяз

іншими, пропонувати та реалізовувати власні ідеї, залучаючи

прихильників, не залежно від місцезнаходження,гендерної,

171

національної та інших форм соціальної стратифікації. Успішність

реалізації потреби розширення персонального впливу залежить від

рівня розуміння учасниками специфіки і можливостей інтернет‐

середовища,йоговідповідностірисамособистості.Іншимприкладом

спробиусвідомленняунікальностілюдиниєпроектрозшифрування

ДНК.Рання діагностика генетичних вад,профілактиказахворювань,

сприяння подовженню життя –ценаслідкитазапорукастрімкого

розвиткубіотехнологійупершійполовиніXXI століття. Аналогічні

пошукиведутьсящодобіологічнихпартнерівлюдстваурослинному

та тваринному світі.Проте, технологічні та соціальні інновації,які

розгортаютьсянанашихочах, не мають однозначної моральної

оцінки внаслідок їх недостатньої апробованості, неперевіреності у

часі, ймовірності отримання нестандартного довгострокового

результату. Тому говорити, що користувачі цілком поінформовані

щодо наслідків їх використання,тобтозадоволенняздатності

розширення та задоволення потреб є неправдою.Уцьомузв’язку

самопізнанняєфактором,щопідвищуєризикіснування,а

інформаціяпроньогохарактеризуєтьсязагрозливоюнеповнотою;

Щодо третього: незалежність людини формується від

народження шляхом соціалізації в контексті рідної культури.

Незалежність можна представити як вбудовану у базис соціуму

цінність, яка дозволяє наростити культурну складність та

різноманіття,забезпечитиконкуренціюміжносіямирізнихідей

унікальностіі,такимчином,сприятидовгостроковомувиживаннюта

розвиткуцивілізації.Іншимисловами,незалежність–цеінструмент

поглиблення унікальності особистості у контексті культури.Однак,

кожна культура породжує умови щодо поглиблення унікальності

відповіднодопріоритетівтаструктурицінностей,якіфункціонуютьв

її межах.Т

ак, американська цивілізація формує умови для

отримання унікального інноваційного досвіду у сфері високих

технологій,а російськацивілізація–усферівидобуткусировинита

палива, а також корупційного перерозподілу доходів від продажу

ресурсів на користь верховного чиновництва. Успішний російський

чиновник,щопізнавсистемузсередини,умежахрідногосередовища

почувається впевнено і незалежно.Таксамо,бізнес‐ангелє

максимально самодостатньою особистістю у Силіконовій долини

(Каліфорнія).Однак, якщо уявити умовну ситуацію «їх поміняли

172

місцями», коли російський чиновник потрапляє до Північної

Каліфорнії,абізнес‐ангелуросійськийбюрократичнийапарат,тоїх

незалежністьстаєпримарною,оскількивонинемаютьдосвідутане

включеніукультурніпрактикиіншогосередовища. Їх попередньо

сформована унікальність не відповідатиме чужинному

цивілізаційному комплексу життя та потребуватиме повної

перебудови до нових умов.Укінцевомувипадку,навітьвисока

адаптивназдатністьіндивідівнегарантуєповногоукоріненнявіншій

культурі.Нанашудумку,вумовномуприкладіросійськийчиновник

має шанс стати бізнес‐ангелом у Силіконовій долині,однак,навряд

чистанеамериканськимчиновникомуВашингтоні.Таксамо,навряд

чиамериканськийбізнес‐ангелстанеросійськимінвестором,оскільки

уРосіїпрактичновтраченоумовидляінноваційногопоступу,тодіяк

чиновником він зможе стати, якщо впишеться у корупційний

контекст;

Щодочетвертого:індивідуалізмякрисаособистостіпоходитьвід

усвідомленнялюдиноюсвоєїсамості, відмежування від загалу, її

перетвореннянасуб’єктдії.Історично,індивідуалізм,тобтосвітогляд,

в основі якого лежить пріоритет особистості,надпріоритетами

групи,якмасовеявищесформувавсяумежахЗахідноїкультури

Нового часу в результаті руйнування традиційного суспільства,

зокремародовихцінностей.Відтодізпоширеннямпроцесівзанепаду

традиційних суспільств у інших частинах світу маємо феномен

поширенняіндивідуалізму.Чиєіндивідуалізмдомінуючоюцінністю

унашчас?Цепитанняспірне.Зодноїточкизору,дійсно,мимаємо

зростання цінності окремо взятої особистості в суспільстві,однак,з

іншої точки зору, інституалізація її прав відбувається внаслідок

групової

,

колективної взаємодії.Конкретналюдина,навітьмаючи

найвищийстатусусуспільстві,наприклад,президенткраїни,неможе

самостійно забезпечити реалізацію своїх прав,томущовона

залежитьвідвласногооточення.Такимчином,якутеоретичній,такі

упрактичнійплощині,порушуючипитанняпріоритетуособищодо

суспільства, або навпаки, ми констатуємо існування

фундаментальногопарадоксу:людина–цеособистість,людина–це

колективна істота.Данийпарадоксвирішуєтьсязадопомогою

використаннясередовищногопідходу,відповіднодоякогоодночасно

існує об’єкт та його середовище. Вони є взаємозалежними та

173

взаємозначимими, оскільки на різних рівнях розкривають

притаманні їм особливості. При цьому особливості об’єкта не

пізнаютьсябезусвідомленняособливостейсередовища,уякомувін

існує. Характерні риси об’єктаєпохіднимивідспецифіки

середовища.Так,висотаводоспадузалежитьвідландшафту,в

контексті якого рухається потік.Унашомувипадкуоб’єктом є

людина,асередовищем—їїсвіт(культура/цивілізація).Якщо

індивідуалізм є рисою, притаманною сучасній людини,тонаша

цивілізація має властивість підсилення голосу особистості у загалі

шляхом актуалізації її цілей‐цінностей.Встановленнядомінантних

цілей‐цінностей є результатом комунітарної взаємодії членів

суспільства щодо збалансування множини інтересів,можливостей,

потреб.Комунітарнимєтакождосвідісторичноїеволюціїцивілізації,

її здобутків та поразок.Вінвключаєтьсяусистемуцінностейта

використовується як культурний знаменник для оцінки соціальних

явищ, процесів та результатів.Так,змаганнязапосадуПрезидента

України є одночасно проявом особистих амбіцій претендентів та

наслідком актуалізованих у них цілей‐цінностей розбудови

української державності,якупотребуєсуспільство.Проте,

усвідомлений досвід колоніальної історії,численніпоразкиу

визвольних змаганнях, пережитий Голодомор,Чорнобиль,поразка

Помаранчевої революції створюють специфічне тло для

песимістичної оцінки майбутнього українського народу. Змінити

передчуття і візію прийдешнього можливо за допомогою

впровадження прогресивних соціальних практик, інститутів,

накопиченняпозитивногодосвідузмінтавзаємодіїумежахнашої

цивілізації;

Щодо

п’ятого:діяльністьвідбуваєтьсяуконтекстіжиттялюдини.

Життя, іншими словами існування,буття— є головною умовою

активності,тобтодіяльністьнеможливапозайогомежами.Доступні

людині форми життя, що мають місце у певному середовищі

визначають зміст її діяльності. Історія розвитку цивілізації сприяла

зростанню кількості та ускладненню проявів (форм) життя

особистості.Наприклад, форма життя селянина суттєво

відрізняється від проявів існування городянина.Відповідно,їх

діяльністьтакожбудемативідмінніособливості. Економічна

діяльність є, певним чином, універсальним знаменником щодо

174

життєзабезпеченнясучасногоселянинатагородянина,однак,неюне

вичерпуються різноманіття проявів їхньої людської натури.Тому

вважати, що діяльність людини є цілеспрямованою хибно.Наявна

складність людського життя, багатогранність його проявів як щодо

окремих особистостей,такідлягрупісоціумузагалом

унеможливлює визнання цілеспрямованості як головної засади

діяльності.Цілеспрямованістьмаєперетворитися на всебічність для

того, щоб охопити усе багатство виборів форм і змістів існування

людського у сучасному світі. І тоді цільова функція всебічної

діяльності людини має перетворитися на максимізацію повноти

буття –досягненняспорідненостізреальністю,якареалізується

шляхомвиявлення,поглибленняівтіленняунікальностідоступними

таприйнятнимидлясередовища‐цивілізаціїспособами.

Загалом, перспективи використання описаної у першому

наближення моделі homo culturius є вельми туманними і

невизначенимизогляду надомінуваннямейнстріма–головноїтечії

економічноїнауки.Однак,знашоїточкизору,запропонованалогіка

можебутикорисноюдлярозумінняпричинпереглядутазміни

акцентівусуспільствознавстві,якреакціїнапідспудніпроцесиякісної

трансформаціїсвіту людининапочаткуXXIстоліття.Сподіваємося,

щоприйняттятаопануваннянашоївербальноїмоделііншими

членами експертного співтовариства дозволить напрацювати

формалізованийінструментарійдляоцінкицивілізаційнихзмін,що

мають місце. За умови теоретичного і практичного впровадження

положеньмоделіудовгостроковійперспективіймовірнагуманізація

економічноїповедінкитазмінакультурнихпрактикнакористь

подальшоїемансипаціїлюдинитаускладненняцивілізації.



4.3.Людина:мотивибуттятаволодіння

Зосередженістьнаекономічнихідеяхучорашньогоднящодо

максимізації прибутку (доходу, прибутковості)суб’єктів

господарювання,низведеннялюдськогожиттядообслуговування

приросту грошових потоків віртуалізованої фінансової сфери,

175

оперування узагальнюючими макроекономічними показниками,

наприклад,ВВП,абоВНПзсумнівноюінформативністюнедозволяє

отриматиґрунтовнівідповідінакардинальніпитанняпро

забезпеченняумоврізноманітностіформісмислубуттятарозвитку

особистості,ступеняїїінтегрованостіупевніспільностіісуспільство,

характер інтенсивності життєдіяльності і перспективи майбутнього

цивілізаційних утворень макро,мезотамікрорівнів. Вітчизняна

економічна наука та науковці не можуть залишатися осторонь

глобальнихілокальнихцивілізаційнихзмін,щовідбуваються.Томуз

огляду на наявні виклики слід зосередитися на осмисленні,

опануванні,розробцітавпровадженнюдієвихпропозиційрозбудови

антропоцентричної,людинолюбноїсучасності.

Проте, з чого має починатися пошук ученого‐економіста?З

усвідомлення аксіоми:людина– абсолютне благо. Вона означає

найвищийпріоритетособистостііїїцінністьяквласнедлясебе,такі

длясвітулюдейзагалом.

Прицьомупідсловом«благо»щодолюдинимирозуміємо:

По‐перше,позачасову,позапросторовуцінність,якапоміж

іншимицінностяминайвищаінепіддаєтьсяоцінці,хочаіє

єдиниммірилом,критеріємдляних.

По‐друге,«благо»—сутьлюдськоїприродиустані

досконалості,гармонії,миру.

По‐третє,«благо»—цепроявунікальності,рівноцінностіі

різноманітностівнутрішньогосвітукожноїокремоїособи.

Всі цінності культури є похідними від людини,такими,щоне

маютьсамостійного,самодостатньогоіснуванняпозаїїмежами.

Абсолютизація особистості закономірно призводить до

абсолютизації її буття, оскільки людина та її буття –це,упевному

сенсі,якзфілософської,такізбуденноїточкизору,тотожніпоняття.

Тому другим питанням, яким має задатися економіст є «що таке

176

буття?».Відповідьнаньогодаваласязнанимифілософами,

науковцями, літераторами,релігійними, політичними діячами та

звичайними обивателями протягом історичного розвитку людської

цивілізації.

Як указує О.С.Разумовський «Смисл буття як існування

констатується зазвичай упростому висловлюванні людини,суб’єкта

пізнанняуформулі«Я є». (Аз єсь –слав.; I am —англ.; Je sui —

франц.;Ichbin—нім.)…поняттюбуттябудутьтотожнітакіпоняття

як мати,є,бути,знаходитися, бути присутнім,жити» [209].Тільки

такимширокимспектромзначеньможнаубільшіймірівиразити

складністьзміступоняттябуття.

На доленосну змістовну особливість слова «є»звертавувагу

М.Гайдеггер: «Мале словечко «є»,якепророкуєвнашіймовіі

оповідаєпробуттявсюдиівсюди,навітьтам,д

есамевононе

зʹявляється,містить...усюдолюбуття»[210;59].

Більшкоротко,безпієтетухарактеризувалидосліджуванепоняття

класики історичного матеріалізму: «…буттялюдейєреальний

процесїхжиття»[211,с.25].Їхвизначенняможнавважатинайбільш

ємким і всеохоплюючим,уякомувідображеносилутворчого

мисленняіпізнанняглибинноїістини.

Розгорнуте опанування суттю змістовної сторони буття здійснив

соціальнийпсихологіфілософЕріхФроммуроботі«Матитабути».

Він дослідив походження, значення слова «буття»,змінууйого

трактуванні, що відбулася внаслідок трансформації традиційного

суспільства на індустріальне,атакожйоговпливнаокремісфери

людського – навчання,владу,віру,знаннятощо.Фроммдійшов

висновку,що«бути» —цереальністьіснуваннятого,хтоабощоє;

воноконстатуєйогоабоїїдостовірністьіістинність.Твердження,що

хтосьабощосьє,відноситьсядосутностіособиаборечі,анедойого

або її видимості»[212].Одночасно,розмірковуючипросправжню

активність письменник указує,що«…описати буття неможливо,

до

ньогоможнатількидолуч

итися,поширюючивласнийдосвід»[212].

Середбагатьохтрактуваньбуттянайбільшблизькимдляавторає

йогопоясненнясучаснимросійськимфілософомГ.І.Пеєвимустатті

«Бажанняібезпечність»:

177

«Найбільшимбажаннямлюдини,якіустремліннялюбоїіншої

живоїістоти–цебажаннябути.Усііншібажанняпов’язаніз

уявленнямпробільшу,абоменшуповнотубуття.Безсумнівно,

проте,щовідображаючисьупонятті,буттянеєпоняттям.

Буттявиступаєупершучергуяксила,енергія,якадієвнасі

позанами»[213;153].

Очевидно,щоцейфілософсинтезувавпоясненнябуттячерез

суб’єктивну реальність бажань,зодногобоку,таоб’єктивність дії

сили та енергії універсального існування,зіншого.Прицьомувін

розкриває суб’єктивну сторону буття через бажання досягнення її

повноти.ДаліПеєврозмірковуєнадпитанням«що таке повнота

буття?»іприходитьдопарадоксальноївідповіді: «Повнота буття

присутнявлюдиніуякостітого,щовідсутнє. Сама присутність

повноти буття в такій своєрідній формі –вформівідсутності–

говоритьпроте,щоколисьповнотабуттяіснуваладлялюдини,проїї

перебуваннявній»[213;157].

Засновник оксфордської філософської школи, перший керівник

(канцлер)Оксфордськогоуніверситету,учительРоджераБекона,

Роберт Грессетер ототожнював повноту буття з істиною, називав її

«відсутністю ущербу» [214].Цеймислительпоєднуєскладові,що

безпосередньостосуютьсяприродипізнаннятаетичноїоцінки.Отже,

повнота буття, за Грессетером,єзмістомдуховності,ступенем

наближеностідоАбсолюту.

Іншийфілософ,представникінтуїтивізму,М.О.Лоськийуроботі

Цінністьібуття»ч

ерездослідженнясутностіцінностейприходитьдо

такихвисновків:«…кожнийелементбуттяєразомзтиміцінність,

оскількивінмаєзначеннядлянаближеннядоповнотибуттяабо

віддаленнявіднеї.…граничнасамоцінність,вякій…немавідсутності

поділунацінністьібуття,єабсолютнаповнотабуття;їїсимптомомє

почуття довершеного задоволення, блаженства. Істинною кінцевою

метоюлюбоїдіяльностілюбоїістотислужитьцяабсолютнаповнота

буття» [215].Лоський, як і Грессетер використовує прийом

абсолютизації, пояснюючі можливості і наслідки суміщення для

Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.