Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

148



Оптимальним є поєднання темпів зростання знань та

поглибленнякультуринапідприємстві.Тодістворюютьсяумовидля

гармонізації всіх складових системи –тріадрозвитку,зростаннята

перетворення,внутрішньогоізовнішньогосвітумікроцивілізації.

У запропонованій моделі підприємства‐мікроцивілізації людина,

якіналежить,посідаєцентральнемісце. Суспільство (загальне)

представленевданійсистеміопосередкованочерезлюдину

(одиничне) та підприємство (особливе).Прицьомунарівні

підприємстваіснуєможливістьуправлінняяк,власне,особливим,так

і одиничним та загальним. Унікальність підприємства‐

мікроцивілізаціїполягаєвтому,щочерезрізноманітніекономічніта

позаекономічні відносини воно здатне впливати на людей,інші

підприємстватасуспільствовцілому.Вцьомувбачаєтьсянезадіяний

на сьогоднішній день соціальний потенціал цивілізаційного

перетвореннясуб’єктівгосподарювання.

Врешті‐решт керівники вітчизняних підприємств мають

замислитися над питаннями: «Чиможеїхпідприємстводати

конкретній людині та загалу більше,ніжпростопродукцію,

зарплатню чи інші економічні блага?Чиздатневоногенерувати

процеси розвитку та зростання?Числідвважатийогоефективним,

конкурентоспроможним в умовах цивілізаційних змін глобального

Рис.3.4.Графічнаінтерпретаціянедоліківфункціонування

ікроцивілізації:зліва‐заумовинедостатностікультури;

справа–заумовинедостатностізнань.



характеру?»Отриманінаціпитанняпозитивнівідповіді

свідчитимутьпродокоріннузмінунакращеукраїнськогосуспільства.

Узагальнюючивикладенийуданомупідрозділіматеріал,потрібно

зазначитинаступне:

1. Здругоїтретинидвадцятогостоліттяспостерігаєтьсяпроцес

зміниспособувиробництва,якийполягаєузростанніролі

людинитазнань.Цепризвелодозміницивілізаційної

парадигмизіндустріальноїнапостіндустріальну.

2. Запропонованийавторомдіалектичнийпідхід«людина‐

підприємство‐суспільство»окреслюєвзаємодіюодиничного,

особливоготазагальноговекономічнихвідносинах.Прицьому

данівідносинимаютьрівноправний,рівнозначнийхарактер.Це

дозволяєусунутимеханізмманіпулювання,відчуженнята

привласнення,характернийдляпопередніхепох.

3. Визначенорольпідприємстваякмедіатора,посередникаміж

людьми,іншимипідприємствамиісуспільством.Особливістю

сучасногопідприємстваєте,щовономаєподвійнусоціальну

природу:зодногобокувоноєдинийсуб’єктгосподарювання,аз

іншого–сукупністьіншихсуб’єктів(працівників).Цюособ‐

ливістьнеобхідновраховуватидляформуванняунікальних

відносинзоточуючимсвітомтавсерединіпідприємства,

оскількитакимчиномнагромаджуєтьсясоціальнебагатство,яке

проявляєтьсяупідвищеннірівня,якостітаповнотижиття

людей.Сприяючирозвиткукожноїособистостіпідприємство

здатнезробитипроривдоновихформекономічногосинтезу.

Розр

обленомодельпідприємства‐мікроцивілізаціїякджерела

забезпеченняекономічногорозвиткутазростання.Доскладу

даноїмоделівідносятьсятріадарозвитку,тріадазростання,

тріадаперетворення,атакожїїзмістовніскладові–знаннята

культура,якірозширюютьможливостіпідприємства,сприяють

підвищеннюйогоефективностітаконкурентоспроможності.

Перспективиподальшихрозвідокуданомунапрямі

передбачаютьпрактичнедоведенняжиттє‐тадієздатності

запропонованоїмоделівякостіджерелазабезпеченнярозвитку

тазростанняпідприємств.





4. Припущенняпролюдину—

центрпідприємства‐

мікроцивілізації

 

152

4.1. Комплекснамодельлюдиниуконтексті

застосуванняцивілізаційногопідходу

длядослідженнятипівтаструктури

особистості

Застосування в економічній науці протягом XIX‐XXст.

моделіекономічноїлюдинидозволилостворитидостатньоточний

інструментарійдляаналізутапередбачень,якийставфундаментом

мейнстріма—головноїтечіїекономічноїдумки.Однак,поглиблення

уявлень про сутнісний стан і динаміку економічної реальності,а

також негативні наслідки практичного застосування розробленого

апарату в країнах з перехідною економікою наприкінці XX століття

поставилипідсумнівадекватністьіснуючихмакро‐тамікромоделей.

Міжнароднафінансовакриза,щорозпочаласяу2007роцітатриває

донині остаточно підірвала довіру до методології мейнстріма,

оскількиуйогомежахпоясненнясучасностітапередбачення

майбутнього стало майже нереалізовуваним завданням.Тому

виникла потреба напрацювати альтернативну методологію.Такою

методологією,нанашудумку,єцивілізаційнийпідхід,умежахякого

розглядаютьсяособливостіісторичноїеволюціїтафункціонуванняяк

окремих мікро‐,такімакро‐суспільнихутворень.Прицьому,

людина,якцінністьєродовоюознакою,загальнимзнаменникомдля

всіх рівнів цивілізацій.Длярозбудовианалітичногоінструментарію

застосуванняцивілізаційногопідходувекономіціпотрібно

напрацювати відповідну модель людини,якаб,зодногобоку,

увібрала б позитивний досвід застосування моделі людини

економічної,азіншого–запропонувалаальтернативнебаченнябуття

особистості у сучасному світі Pax Oeconomicana

 – нового

економічногопорядку.





Термін«PaxOeconomicana»запропонованийросійськимученим‐економістомОлександром

ІвановичемНеклессоюуроботі«PaxOeconomicana:геоэкономическаясистемамироустройства»

[177]. Під ним він розуміє «… новий геоекономічний світоустрій людського універсуму»

«організації нового контексту», у якому одночасно поєднуються несумісні речі глобального

планомірного розподілу та перерозподілу благ та доходів, неопротекціонізму,

153

Напочаткузаснуванняекономічноїнаукиствореннюмоделі

людини для її потреб були присвячені праці таких авторитетів як

А.Сміт,Д.Рікардо,Дж.С.Мілль. Творчо інтерпретували їх підходи

К.Маркс та А.Маршалл.Так,К.Маркс користувався поділом

економічних суб’єктів на домінуючих у господарському житті –

капіталістів,що привласнюють виробленийпродукт та робітників –

залежних, експлуатованих суб’єктів, які безпосередньо створюють

товар.А.Маршалл також оперував двома моделями суб’єктів –

споживача та виробника.Віннепротиставлявїходинодному,

оскільки,по‐перше, вони доповнювали один одного,а,по‐друге,в

залежності від контексту діяльності могли займати місце один

одного. Дослідження Ф.Вікстіда,Л.Роббінса,Л.Мізеса,Дж.Р.Гікса,

В.Парето, сприяли кристалізації моделі економічної людини.

П.Самуельсон з середини XX

століття творчо розвиває та через

видання«Економікс»сприяєпопуляризаціїідеймейнстріма,зокрема

і моделі, серед молодих економістів. Пікового розвитку людина

економічнаотрималавпрацяхавторів«економічногоімперіалізму»



В.Меклінга та К.Бруннера. Вони узагальнили напрацювання

попередників у моделі REMM (Resourceful, Evaluating, Maximizing

Man) —людину, що винаходить,оцінюєтаоптимізує[178], [179].

Одночасно ними було проаналізовано інші моделі людини,які

використовуютьсяусоціальнихнауках,зокремаусоціології– SRSM

(Socialized,Role‐playingandSanctionedMan)–соціалізованалюдина,

щовиконуєроль,санкціонованусуспільствомтаOSAM(Opinionated,

Sensitive, Acting Man) – сприйнятлива,діяльналюдина,якамає

власну думку. Моделювання людини також здійснювалося

психологами —А.Маслоу [180],К.Роджерсом [181],К.В.Грейвзом

[182]таіншими. Вони вивчали мотивацію та особливості розвитку

людинивзалежностівідстануздоров’я,умовжиттятасповідуваних

цінностей.Їхідеїнабулипопулярностісере

декономістів.





неконтрольованого розвитку та структурної перебудови відповідно до запитів зростаючого

споживання.

Економічнийімперіалізм–цезастосуванняметодівекономічноїнаукидопредметуінших

соціальнихнаук.

154

Недолікамизазначенихпідходівєвузьконаправлений,

дисциплінарний характер формування та застосування моделі

людини.Дослідженнясучасностіякінтегрованогоізбезлічіскладових

цілого,уякомуперебуваєлюдина,маєвідбуватисянаоснові

міждисциплінарного підходу, шляхом засвоєння досягнень та

усуненнянедоліківнапрацьованихумежахокремихсоціальнихнаук

методів та моделей.Уцьомузв’язкуцивілізаціонізмєтаким

міждисциплінарним підходом,наосновіякогоможнарозбудувати

адекватнудійсностікомплекснумодельлюдини.Отже,необхіднона

основізастосуванняцивілізаційногопідходуописатимоделілюдини

та їх комплекс,які/ий можуть бути використані в економічних

дослідженняхдлярозширенняпредметуаналізу.

Наукаоперуєпевнимиуніверсальними,абстрактними

уявленнямипродійсність.Модель–цеабстракція,спрощена

версіяреальності,яказадопомогоюсемантичнихта

семіотичнихсистемкультуристворюєтьсянауковцямита

передаєтьсяіншимдлявикористаннязметоюпоясненнята

передбаченняявищ,процесів,подій,тощо.

Модель людини –цесукупність«певнихприпущеньвідносно

детермінантів і способів її економічної поведінки» [183]. Модель

людиниєскладовоюекономічноїтеорії.Економіка–наукасоціальна

ідосліджуєособистістьзточкизоруїїсуспільногобуття,томумодель

людини створюється відповідно до обраних методологами

домінуючих ознак загалу,характернихдляпевногочасуірівня

економічного розвитку. Для успішної розбудови економічної теорії

вона має бути максимально абстрактною,універсальноюта

операбельною. Унікальні персональні особливості,соціальні

атрибути такі як гендер,раса,належністьдопевної

культури/цивілізації мають ігноруватися, оскільки їх включення

багатократноускладнюємодельтаробитьїїгроміздкоюдля

використання. Хоча тривала суперечка у середовищі західних

економістів під назвою «правда проти точності» [184]неставить

крапки над «і» щодо оптимального вибору між реалістичними

155

складовими моделі та однозначно виміряного на його основі

результату.

Модель людини всоціальних науках,зокрема,івекономіці,має

тривалу історію.Так, ще видатний шотландець Адам Фергюсон –

учитель А.Сміта,розглядаючипоступлюдства,запропонував

здійснити поділ людей на нецивілізованих –дикунівтаварварів,а

також—цивілізованихосіб[185].МиприймаємоподілФергюсонаяк

базовий для започаткування комплексної моделі людини на основі

цивілізаційного підходу.Віндаєможливістьзрозумітипринцип

висхідноготанизхідногопроцесурозвиткусуспільнихутворень,

зокрема,іцивілізацій.

Комплекснамодельлюдинискладаєтьсязсамостійних

моделей,якірозвинулисяпротягомеволюціонуваннясоціуму

таспівіснуютьусучасномусуспільствівнаслідокпроявуу

конкретнихособистостяхчерезхарактернідлянихсистеми

цінностей,поведінкитаспособупізнання.

Першоюскладовоюкомплексноїмоделілюдиниєhomonaturalis

—людинаприроди. Цей різновид відзначається такими рисами як

тоталітарність, інстинктивність поведінки, стійка самосвідомість на

фоніфрагментарнихуявленьпрооточуючийсвіт,

привласнювальницький характер щодо дарів природи —

культивування мисливства, рибальства, збиральництва.Сучасний

homo naturalis —цесуб’єкт,якийсвідомочинесвідомоне

інтегруєтьсяусуспільствотаіснуєнайогопериферії, обмежений у

правахтаобов’язках.

Другоюскладовоюкомплексноїмоделілюдини єhomobarbarius

(людина‐варвар).Відповіднаїйепохавідрізняєтьсябільшрозвиненою

особистістю,упорівняннізероюдикунства. Homo barbarius —це

авторитарна,егоцентрична, діяльна людина з розвиненими

уявленнямипрозовнішнійсвіт. Світоглядну базу її особистості

становлять вірування,якінесклалисявєдинусистему(релігію,

систему наукових знань).Успіхиупідкореннінавколишнього

середовища (розвиток тваринництва та рослинництва) надихають її

156

на розширення зони домінування та установлення контролю над

дійсністю. Homo barbarius сьогодення –цедіяльний, емоційний

бунтівник, який за рахунок ресурсів суспільства розбудовує власне

середовище,спираючисьназаконсили, свавілля, примху,не

рахуючисьзіншимитасуспільнимблагом.

Цивілізованалюдинавиникларазом зпершомістами,розвитком

ранніх сільськогосподарських держав Месопотамії,Єгипту,Індії,

Китаю.Їїособливістюєіндивідуальність,зосередженістьнавласному

внутрішньому світі та його вдосконаленні (віра,наука),потягдо

відособленнявідприродитасуспільства(автономність),ускладнення

й урізноманітнення поведінки та діяльності на основі розвитку

інтелекту і технологій (формування самостійності, самодостатності,

ефективності).

Модель людини цивілізованої має свої різновиди,які

сформувалисяупроцесіеволюціїцивілізованогосуспільства.Так,на

нашу думку, базовим різновидом цивілізованої людини є homo

tradicionalismus—людинатрадиціоналістська.Унашійкомплексній

моделівонаєтретьою складовою. Її поведінку визначають традиції,

релігійні устої, авторитет старших,зокрема, патріархів. Можна

сказати,щотрадиціоналізм–

 це світогляд патріархального

суспіль

ства. Його серцевиною є ієрархічні цінності – покора,

нерівність,залежність,сором.Людинатрадиціоналістськаякмодельє

наслідкомусвідомленнянашимипращурамиіснуваннядетермінізму

вприродітаспробиперенесеннятакогосвітоглядуназасадисоціуму.

Особа у традиційному суспільстві обмежена у самопізнанні,

життєвому виборі, у розвитку та реалізації власного потенціалу.Ці

обмеженняєнаслідкоміснуваннястатусу–закріпленого

походженням місця особистості у спільноті.Усвоючергу, статус

людинивизначаєтьсяйогоналежністюдопевноїстаті,роду,верстви

(страти). Імовірно, що всі стародавні та більшість сучасних

сільськогосподарських суспільств‐держав є традиціоналістськими за

суттютавідтворюютьвідповіднийтиплюдини.

Четверта складова комплексної моделі homo oeconomicus —

людина економічна, як різновид моделі людини цивілізованої,

з’явиласявнаслідокрозпадупатріархальногосуспільстватавиділення

економіки в окрему сферу діяльності. Заохочення індивідуалізму,

ініціативи, підприємливості, відповідальності за власне життя,

157

ощадливості,пошукушляхівдозбагаченнявепохуВідродженняу

країнах Північної Європи —Данії,Голландії,Фландрії,

Великобританії, відкрило альтернативний шлях розвитку людської

цивілізації. «Свобода!Рівність! Братерство!» —ценетількилозунг

Великої французької буржуазної революції. Це публічне

проголошення цінностей буржуазного суспільства.Вониєпевним

чином, протилежністю до цінностей традиціоналізму.Вперше

людину економічну описав А.Сміт у «Багатстві народів». Його

послідовник Дж.Ст. Мілль формалізувавтаувіввекономічнунауку

безпосередньо модель людини економічної як раціонального

максимізаторавигоди[186].Протягомпівторисотніроківцямодель

розвивалася і доповнювалася різними припущення,зокрема,про

схильність до опортуністичної поведінки,проіснуванняфеномену

асиметричності інформації при прийнятті рішень,тощо.На

сьогоднішній день ця модель є найбільш популярною та

використовуваною у середовищі науковців.Однак,вонамаєвади,

зокрема,практичнезастосуванняустановкимаксимізації

індивідуальної вигоди в контексті розвитку цивілізації і природи

призвело до отримання таких негативних наслідків як забруднення

навколишньогосередовища,вичерпаннязапасівенергіїтасировини,

нестачапродовольстваіпитноїводи,бідність,тощо.

Формуваннясучаснихдержаввідбуваєтьсянаосновіукладаннята

підтримки суспільного договору. Виконання формальних та

неформальних правил – інститутів,

 стають визначальними для

досягнення

соціальноїсправедливості,економічногодобробуту,умов

сталого розвитку. Розбудова цивілізації за допомогою

інституціоналізму дає підстави мислити її головного суб’єкта як

людинуінституційну–homoinstitutius.Упершевекономічнійнауці

модель людини інституційної фундаментально формалізували

російські вчені – автори колективної монографії «Людина

інституційна». За їх визначенням людина інституційна —це

«…нераціональний агент, який автоматично дотримується правил,

або повністю обмежений визначеній йому ззовні роллю» [187;19].

Вонавідзначаєтьсятакимирисамияксприянняуреалізаціїтазахисті

прав людини,додержаннязаконності, участь у еволюції інститутів.

Людина інституційна, певним чином, ірраціонально оптимізує свої

вигоди та мінімізує наслідки діяльності так, щоб у довготривалому