Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

138

Отже,організаціяіпідприємствоможутьвиступати

синонімамилишеувипадкунаявноїгосподарськоїдіяльності

організації.Такимчином,кажучиматематичноюмовою,

перетинмножинфірміорганізаційєбезпосередньо

підприємства,якіувібраливсіхарактеристикипершихдвох

категорій.Звідсіляобговореннятеоріїпідприємстваєпершою

ланкоюуланцюзірозбудовитеоріїорганізаційіфірм»[151;5‐6].





На основі проведеного дослідження суті понять «підприємство»,

«організація», «фірма»можназробитивисновкищодоспільногота

відмінного у науковому тлумаченні їх змісту. Висновки наведено у

таблиці.(див.таблицю3.3).



Рис.3.2.Підприємствоякперетинмножинфірмтаорганізацій

139

Таблиця3.3.

Спільнітавідміннірисиутрактуванніпонять

«підприємство»,«організація»,«фірма»



Головні

ознаки



«Підприємство» «Організація» «Фірма»

Спільні

ознаки

1. Переважноозначає

суб’єктгосподарю‐

вання

2. Сферадіяльності—

економіка

1. Уокремихвипадках

означаєсуб’єктгос‐

подарювання

2. Сферадіяльності—

інодіекономіка

1. Завждиозначаєса‐

мостійнийсуб’єкт

господарювання

2. Сферадіяльності—

економіка

Відмінні

ознаки

1. Характеризуєвиро‐

бничутапов’язані

ізнеювидидіяль‐

ності,спрямовані

настворенняпро‐

дукції

2. Доскладупідпри‐

ємстваневходять

самостійнігоспо‐

дарськіодиниці

1. Характеризує

особливийвиддія‐

льності,пов’язанийз

упорядкуванням

2. Доскладуорганізації

можутьвходитияк

господарськітакіне‐

господарськіутво‐

рення

3. Можеозначатистан,

процес,об'єкт

1. Характеризуєгос‐

подарськудіяль‐

ність,спрямовану

наотриманняпри‐

бутку

2. Доскладуфірми

можутьвходити

декількапідпри‐

ємств



Не зважаючи на значний потенціал поняття «організація»та

міжнародне значення поняття «фірма» автор даного дослідження у

подальшому використовуватиме термін «підприємство»,зокремау

такомузначенні:

підприємство–цеюридичнаособа(суб’єкт),щодієу

контекстіекономікиівиконуєекономічнуфункцію:виробляє

продукцію(надаєпослуги)таформуєприбуток.

Нашвибіробумовленийнаступнимипричинами:

1. Тривалоютрадицієюзастосуванняувітчизнянійекономічній

науціпоняття«підприємство».Требавизнати,щопізнання

відбуваєтьсяшляхомвживаннядодосліджуванихфеноменів

укоріненихмовнихконструкцій,якіналежатьдорідного

пошуковцюкультурногосередовища.Минеєвільнимивід

140

історичних,методологічнихтаіншихособливостейеволюції

економічноїдумкиунашійкраїні.Отже,залишається

забезпечитиспадкоємністьщодомовипізнанняувітчизняній

економічнийсфері.

2. Креативноюприродоюпідприємства,оскількиавторналає

перевагувиробничо‐відтворювальномухарактеруйого

діяльностінапротивагуфінансово‐розподільчій,більш

характернійдляфірмтадержавнихорганізацій.

3. Непізнанимпотенціаломбуттяколективногосуб’єкта,якимє

підприємство.

Підсумовуючиматеріалданогопідрозділунеобхідновказати,щов

процесідослідженнятрьохсхожихпонятьвибіравторазупинивсяна

«підприємстві», оскільки його зміст найбільшою мірою відповідає

феноменугосподарюваннянамікрорівнітаможливостямпізнанняз

врахуванняособливостейоточуючогокультурногосередовища.



3.3. Авторськамодельпідприємства‐

мікроцивілізації

У 60‐х роках минулого століття розпочалися процеси

динамічноїзміниспособувиробництва. Вони були обумовлені

зростаннямроліособистостітазнаньвпроцесіствореннята

споживання нових благ. Даний феномен опинився у фокусі уваги

західнихнауковців,якінадалийомупершочерговогозначеннящодо

зміни не тільки економіки,айсуспільствавцілому.Завдяки

поєднанню об’єктивних передумов в діяльності підприємств та

суб’єктивних очікувань еліти народилася концепція постіндуст‐

ріальногосуспільства,якусформулювалитавиклаливсвоїхпрацях

Д.Гелбрейт,З.Бжезинський,Д.Белл,Е.Тоффлер [12], [14], [15].

Подальший досвід розвитку світової економіки як підтвердив,такі

спростувавгіпотезицихнауковців.Глобалізація,якасталарезультат‐

томприскоренняекономічногозростанняЗаходунаосновіпостінду‐

стріалізації,призвеладоподілусвітунакраїни«золотогомільярду»

та бідні країни,щорозвиваються. При цьому розрив між ними з

141

часом посилюється та набуває незворотного характеру. Зараз серед

економістівтаполітиківпоширенадумка,щопостіндустріалізаціята

глобалізація–цебезальтернативнішляхирозвиткуу21сторіччі[36;

6].Вцьомузв’язкувисновокдлябіднихкраїнєоднозначним:треба

наздогнатибагатіївугеоперегонахтарозбудувативласнесуспільство,

центромякогостанелюдинатазнання.

Україна належить до індустріальних країн,якімаютьзначний

потенціал щодо переходу до постіндустріального суспільства,хоча

дляцьогонеобхіднодокластизначнихзусильтастворитивідповідну

матеріальнубазузростання[30;7].Важливоюскладовоюпереходудо

нового укладу є врахування інтересів та перспектив національних

підприємств, зростання їх локальної та глобальної конкуренто‐

спроможності. Основою покращення діяльності підприємств має

статиусвідомленняімперативностіролікожноїлюдини,якатою,чи

іншою мірою пов’язана з господарським суб’єктом –чи‐тояк

працівник,чиспоживач, чи представник  контрагентів:постачаль‐

ників,банку,державнихустанов, інших організацій. Треба побуду‐

ватитакусистемувзаємодії,вякийефективноспіввідносилисяінтере‐

си людини,підприємстватасуспільствавціломуібезпосередньо.

ТодіУкраїнаотримаєможливістьввійтидоспільнотивисоко

розвиненихкраїн.

Тематика даного дослідження поєднує декілька напрямів

наукових розвідок, зокрема цивілізаційну теорію розвитку,теорію

економічногозростання,теоріюфірмитастратегічнеуправління.Так,

дослідженням цивілізацій займалися

такі відомі західні вчені як

А.Тойнбі,Ж.Бодрійар,Ф.Фукуяма,С.Гантінгтон,атакож

вищезгадувані авторитети [107], [168], [169], [170], [110]. Вітчизняна

наука в особі Ю.Н.Пахомова,В.М.Гейця,С.Кримського,

Ю.В.Павленка,А.Чухнатабагатьохіншихзаостанніроки

напрацювалавеликийпотенціалщодорозробкиновоїцивілізаційної

моделіУкраїни[1‐3],[171],[37].АналогічнимидослідженнямивРосії

займалися відомі економісти Є.Гайдар,В.Іноземцев,Л.Абалкін,

Б.Нурєєв та інші. Проблемам теорії економічного зростання

присвяченороботиР.Солоу,Дж.Гікса,С.КузнецатаВ.Левіса[8‐11].

Вон

и створили сучасний підхід до кількісної оцінки економічного

зростання. Такі вітчизняні економісти як А.Гальчинський,

В.Дорогунцов,С.Кірєєв,Б.Кваснюк[33]пліднорозробляютьданий

142

напрямок на Україні.Аспектидослідженняприродифірмитаїї

управліннязнайшлисвоєвідображеннявпрацяхР.Каплана,

Д.Нортона [172],Н.Олве,К.Петрі,Ж.Рой,С.Рой [173],К.Мак‐

Нейра,Р.Ланча,А.Берле,Г.Мінса,А.Чендлера,Ж.Стіглера. Серед

українських науковців значний внесок у дослідження підприємств

зробили Є.Савельєв,Д.Штефанич,С.Науменкова,М.Козьменко,

М.Дороніна,Л.Мельниктаінші(див.наприклад[174‐176]).

Протеєдиногонауковогопідходущодозабезпеченнярозвиткута

зростанняпідприємстввумовахцивілізаційнихзміннаУкраїніпоки

що не існує.Отже, автор ставитьза метусформуватиорганізаційну

модельзабезпеченнярозвиткутазростаннясучасногопідприємства

наосновійогоперетвореннянановийсуб’єкт—мікроцивілізацію.

Для

досягнення поставленої мети мають бути вирішені такі

завдання:

1. Створитидіалектичнийпідхід«людина‐підприємство‐

суспільство».

2. Визначитирольсучасногопідприємствавпостіндустріальному

суспільстві.

3. Розробитиосновисистемигармонізаціїрозвиткутазростання

підприємства.

Як зазначає відомий російський економіст Д.Міропольський

«Діалектичний метод передбачає розгляд предмету, що відноситься

долюдськогосуспільства,якодиничного,особливоготазагального.»

[176].Тобто, сучасні економічні відносити слід розглядати через

призмуодиничного,особливогоізагального(див.табл.3.4).



Таблиця3.4.

Взаємодіяодиничного,особливогоізагальноговсучасних

економічнихвідносинах



Категорія Людина Підприємство Суспільство

Одиничне

людина‐

людина

людина‐

підприємство

суспільство‐

людина

Особливе

людина‐

підприємство

підприємство‐

підприємство

суспільство‐

підприємство

Загальне

людина‐

суспільство

підприємство‐

суспільство

суспільство‐

суспільство

143



Проявомодиничноговекономіцієлюдина.Вонасама,їїпотреби

тарозвитокєосновноюрушійноюсилоюсуспільноговиробництвав

нових умовах.Людинастаєкритеріємоцінкицілейірезультату

діяльності особливого і загального в економічній системі.Категорія

«особливого»угосподарськихвідносинахнасучасномуетапі

пов’язана з підприємством. Воно є особливим способом організації

соціального життя, що забезпечує власне (розширене) відтворення.

Прицьомупідприємствоіснуєувиглядіпевногооб’єднання та

взаємодіїлюдей,які цілеспрямованорухаютьсядовизначеноїними

мети, обирають методи її досягнення,ідентифікуютьта

виокремлюють себе поміж інших в оточуючій реальності.Таким

чином, працівники свідомо культивують свою особливість як

складовучастинивнутрішньоїкультурипідприємства.Одиничнестає

складовоюособливого,аособливе—проявомодиничного.Нарівні

загальноговиникають макроекономічні утворення –галузі,держава,

але основним гравцем,нанашудумку,єсуспільство. Економічні

відносинилюдей,підприємствтасуспільстванацьомурівнісуттєво

ускладнюються.Загальнеодночаснонабуваєознакякодиничного,так

особливого і загального, оскільки в постіндустріальному суспільстві

кожнийелементсистемимаєрівніправаізначеннядлямайбутнього

– не можна жертвувати інтересами одиничного (людини),чи

особливого (підприємства) заради загалу (суспільства),

 або навпаки.

Збалансування

інтересів,потреб, цілей та інших життєво важливих

складовихєумовоюствореннятаефективногофункціонуваннянової

цивілізації. Перманентний процес гармонізації стає передумовою

розвитку та зростання в умовах постіндустріального суспільства.

Діалектичний підхід «людина‐підприємство‐суспільство»,вякому

усунуто вертикальну ієрархічну складову, тобто зрівняно в правах

одиничне,особливеізагальневідкриваєновіперспективи

урізноманітнення форм економічної дійсності. Наприклад,

безконфліктне поєднання прав власності (приватної, колективної,

державної), формування суспільної власності на природне

середовище (аналог загальнонародної власності при СРСР,алезі

значними концептуальними особливостями),підвищення

ефективності роботи державних інституцій через впровадження

144

принципів «електронної держави»,тощо. Реалізація діалектичного

підходу «людина‐підприємство‐суспільство» дозволить втілити нову

цивілізаційнумодельрозвиткуукраїнськогонароду.Особливурольу

цьомумаютьвідігратипідприємства.

Підприємствоєголовноюформоюіснуванняекономічного

суб’єкта,якийнасвійстрахіризикздійснюєфінансово‐господарську

діяльністьзметоюзадоволеннясуспільнихпотребтаотримання

прибутку.Прицьомуякюридичнаособавоноєодиничним,аяк

соціальна організація – множиною інших суб’єктів (своїх

працівників).Такимчином,насуб’єктивномурівніпідприємствомає

подвійну природу.Вумовахіндустріальногосуспільствавказана

особливість не приймалася до уваги, оскільки кожний працівник з

множинисуб’єктівмавпідкорятисяідіятивмежахінтересівєдиної

юридичноїособи.Конкретнаособистістьбулазаручницеюмасового

виробництва та власної потреби забезпечення прийнятного рівня

існування.Прицьомутрудовийвкладлюдиниузагальнийрезультат

оцінювався нерівномірно, а відповідно до її місця в ієрархії. Особа,

щобуланаділенавладою,могланавласнийрозсудрозпоряджатися

ресурсами та результатами діяльності підприємства,тобто, існувала

нерівністьсередпрацівниківщодовпливунароботугосподарського

суб’єкта.Той,хтомаввідповіднівладніважелівпливу,перебиравна

себеповноваженняюридичноїособи.Отже,затакоїсистемисуб’єкт

підприємства та суб’єкт його керівника практично повністю

співпадали.Воляоднієїлюдиниставаланастановоюдообов’язкового

виконання всіма працівниками

.О

днак,модернзмінився

постмодерномтоді,колибільшістьусвідомилавласнуунікальністьта

спроможністьдосамостійноїіколективноїтворчості.Високийрівень

освіченостітавнутрішньоїкультурипризвівдореволюціїусвідомості

людей.Вонибільшенезахотілиспоживатитоваримасовоговжитку.

Вони забажали особливого ставлення до себе як до споживачів,

працівників, громадян. Тому в умовах становлення

постіндустріального суспільства необхідно враховувати подвійну

природупідприємства,оскількивонопрезентуєнестількиюридичну

особу,аздебільшогосвоїхпрацівниківтарезультатиїхтворчої

співпраці.Клієнт, споживач отримує безпосередньо унікальний

продукт,призначенийдлязадоволеннясамейогопотреби.Втоварі

вінбачитьтурботуконкретнихлюдейпросебе.Церобитьвідносини

145

між підприємством та споживачем особливими,більш

суб’єктивними.Вцілому,насучасномуетапірозвиткупідприємство

має стати ефективним посередником між особистостями його

працівниківтаспоживачів.Дляцьогонеобхідностворитиатмосферу

співтворчості та забезпечити її відповідним технологічним

озброєнням, зокрема комп’ютерними мережами, базами даних,

системами підтримки прийняття рішень, управління знаннями та

взаємовідносин з клієнтами, гнучкими виробничими лініями,

сучасним обладнанням,тощо. Головним пріоритетом на

підприємстві має стати формування та накопичення позитивних

людськихзв’язківзіспоживачами,контрагентами,оточуючимсвітом

для нагромадження нового виду багатства –соціального,яке

проявляєтьсяупідвищеннірівня,якостітаповнотижиттялюдей.На

противагу відчужувальній філософії капіталу ця форма багатства,

своєрідний не‐капітал, засновується на вдосконаленні та реалізації

внутрішньогосвітуіталантулюдини,якінепідлягаютьвідчуженню.

Такимчином,сприяючирозвиткукожноїособистості,підприємство,

яксоціальнеугруповання, має подолати різноманітні форми

відчуженняізробитипроривдоновихформекономічногосинтезу.

Це можливо за умови перетворення підприємства на

мікроцивілізацію з подальшим посиленням явищ економічного

розвиткутазростання.

Зміст категорії «розвиток»,задумкоюавтора, — це процес та

результат творчого самопізнання і діяльності людини, спрямований

надосягненнянеюновоїякості—наближеннядоідеалу, який має

якісний,

внутрішнійхарактер.Всвоючергу,економічнийрозвиток–

цепроцестарезультаттворчогопізнаннятадіяльностісуспільстваяк

єдиного,гармонізованогоцілого, спрямований на покращення

людського життя та існуючого світу.Поняття«зростання»окреслює

лише кількісний,зовнішнійаспектпроявукатегорії«розвиток».

Отже,розвиток–явищеякісне,зростання– кількісне.Прицьому

зростання може відбуватися навіть тоді,колипідприємствоне

розвивається.Досвіддіяльностівітчизнянихпідприємствостанніх

років свідчить саме про наявність економічного зростання та

відсутність якісних змін, характерних для розвитку. Зараз необхідно

узгодитицідвапроцесиміжсобоютавикористатидляпідвищення

ефективності функціонування та конкурентоспроможності

146

підприємств,оскільки,якзазначаютьексперти[33;21],всіекстенсивні

способи піднесення господарських суб’єктів за роки Незалежності

вичерпано. Ми опинилися на межі, яка відділяє економічний

механізм індустріальної епохи від економічного механізму

постіндустріалізму.Ілишевіднасзалежитьчизможемомизрушити

змісцяусвіт,наповненийновимиперспективами,ачизалишимося

науламкахморальнотафізичнозастарілогоспособувиробництваяк

сировиннийпридатоккраїн‐глобальнихлідерів.

Длятого,щобнарівніпідприємствпозитивновирішити

проблемупоступуУкраїнипотрібноздійснитиїх

перетвореннянамікроцивілізації–людиноцентричнісоціальні

утворення,вякихпоєднановиконанняекономічноїта

культурноїфункційзметоюзабезпеченняекономічного

розвиткуізростання,вивільненняособистості,

урізноманітненняформтаускладненнясередовищаіснування,

підвищенняіндивідуальноїтаколективноїповнотибуття.

Схематично складові мікроцивілізації як системи забезпечення

розвиткутазростаннянаведенонарис.3.3.

Рис.3.3.Графічнасхемазабезпеченнярозвитку

тазростанняпідприємства



Якість

Статус

Мета

Результат

Контракт

Кількість

Інститут

Процес

Тріадарозвитку

Тріадазростання

Благо

147

Складові системи описують основні стратегічні імперативи

діяльностігосподарськогосуб’єкта,зокрематріадурозвиткутатріаду

зростання. Вони призначені для оцінки рівня якісних та кількісних

складовихфункціонуванняпідприємства.Прицьомутріадурозвитку

формують домінантні цінності якості, мети та статусу,атріаду

зростання – дуальні щодо них цінності — кількість,результаті

контракт. Дуальні цінності поєднуються,гармонізуються між собою

за допомогою процесу,благатаінституту,якіскладаютьдодаткову

тріаду перетворення.Поєднаннятріадрозвитку,зростанняі

перетворення призводить до утворення ще трьох додаткових тріад:

«мета‐процес‐результат», «якість‐благо‐кількість», «статус‐інститут‐

контракт».

Тріада розвитку характеризує внутрішній, унікальний світ

підприємствачерезвиявленняйогоцілей, якісних та ієрархічних

установок існування. Тріада зростання відображає зовнішній контур

життєдіяльності, спрямованість на результати, отримання певної

кількості благ та ринкове середовище (через застосування відносин

контракту).Задопомогоютріадиперетвореннямоделюється

цивілізаційнадинаміканапідприємствічерезактивізаціювсіх

процесів,змінуноменклатуритаасортиментублаг,демонтажабо

модернізаціютрадиційнихтарозбудовуновихінститутів.

Суть підприємства в контексті цивілізаційних змін визначають

акумульовані знання та культура.Іпершаідругаскладовізалежать

від людей, зокрема як від працівників підприємства,таківід

споживачів, представників контрагентів, які через взаємодію

створюють нові відносини,блага

,

знання, культуру, багатство.

Формуваннявищогорівнякультуриприводитьдозбільшенняплощі

тріадрозвиткутазростання.Нагромадженняпевногорівнязнаньна

підприємстві позначається на зміні дистанції між тріадами.При

цьому домінанти культури та знань також вимагають взаємної

гармонізації,оскількинеетичнезнанняробитьсистемупідприємства

нестійкою,анедостатністьзнаньпривисокомурівнікультури

зменшуєйогокреативнийпотенціал(див.рис3.4).