Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

128

Іншоюспробоюнауковогоосмисленняфеноменупідприємстває

робота Г.Клейнера «Системно‐інтеграційна теорія підприємства і

еволюційний підхід».Внійавторманіфестує,щочасирозгляду

господарюючого суб’єкта в якості примітивної,реагуючої

одноклітинної істоти збігли.Наразі, актуальним є розгляд

організацій «в усьому багатоманітті їх типів, багатосторонності їх

діяльностіі«багатопроцесорності»їхструктур» [153].Вінвважає,що

наявні неокласичні,контрактні, еволюційні теорії підприємства є

недостатньо обґрунтованими та системними щодо відображення

природи фірми. Тому цей автор висуває до розгляду власну

системно‐інтергаційну івентуалізовану теорію, характерними

ознакамиякоїє:

1. Методологічнийбазис—системнаекономічнапарадигма

Я.Корнаїтаівент‐підхідРюегг‐Штурма.

2. Структурно‐функціональнамодельпідприємстваувигляді

стратифікованоїпіраміди(«сендвіч‐піраміди»),якаскладається

зсемишарів–ментальної,культурної,інституційної,

когнітивної,організаційно‐технологічної,поведінкової

(історичної)підсистем(див.Рис.3.1).

3. Уявленняпровнутрішнютазовнішнювзаємодіюшарів

стратифікованоїпірамідизаналогічнимишарамипірамід

різнихекономічнихагентівтасередовищемвзагалі

;

4. Баченняфункціонуваннягосподарськогосуб’єктуув

игляді

чотирьохпроцесів:метаболізму,репродукції,еволюціїта

гармонізації.Прицьомукожнийшар«сендвіч‐піраміди»бере

участьуроботі,продукуючипевнісилитаумовидля

нормальногоіснування.

5. Твердженняпроте,що«Діяльністьпідприємстваявляє

сполученнядискретного(імпульсного)істаціонарного

(безперервного).Прибезперервномупідходівхіднітавихідні

взаємодіїінтерпретуютьсяякпотоки.Придискретному–як

множинаподій.Прицьомуподіїмаютьподібнусукупність

підсистем…»[153](маєтьсянаувазі,щоподіїтакожє«сендвіч‐

пірамідами»)…Подія,уавторськомутрактуванні,означає

співбуттявконтекстіпідприємства.



129



Теорія Г.Клейнера стала відомою і досить популярною серед

науковців пострадянських країн, особливо Росії. Це пояснюється

високимрівнемобґрунтованостіідей,залученнямсучаснихдосягнень

економічноїдумки,точністютапрозорістюпоясненьтабезсумнівним

лідерствомавторауколівчених.

Насвітовомурівнірозробкоюсучаснихтеорійпідприємств

наприкінці XX–початку XXI століття займаються такі фахівці як Тіс

(Teece, 1996), Фосс (Foss, 1996), Франсман (Fransman, 1996),Коендеі

Ллерена(Cohendet,Llerena,2001),НонакііТакеучі(Нонака,Такеучи,

1995).Їхдоробокможнаохарактеризуватизодногобокуяккритику

домінуючихнапрямківдослідженняпідприємств,азіншогобоку–

якзакономірнепродовженняЗахідної традиції раціонального

пізнаннядійсностівмежахрозробленоїтапостійновдосконалюваної

методологіїекономічногоаналізу.

Українські науковці, які займаються мікроекономічною

проблематикою зосереджують свою увагу на вивченні прикладних

аспектівфункціонуванняпідприємств.



Поведінковийкапітал(внутрішнізразки)

Поведінковийкапітал(зовнішнізразки)

Організаційно‐технологічнийкапітал

Когнітивнийкапітал

Інституціональнийкапітал

Культурнийкапітал

Ментальнийкапітал

Рис.3.1.Структурно‐функціональнамодельпідприємства

(стратифікованапіраміда‐«сендвіч‐піраміда»)заГ.Клейнером[153].

130

Вонидосліджуютьтакіпитанняяк:

1. Інновації:стратегіяінноваційногорозвитку(А.Гриньов,2004),

управліннявумовахінноваційноїконкуренції(Г.Гейер,2007),

маркетингнаринкуінноваційнихтоварів(Ю.Каракай,2008).

2. Інвестиції:формуваннястратегійінвестиційноїдіяльності

(О.Ястремська,2004),управлінняінвестиційноюдіяльністю

компанії(Н.Хрущ,2007),формуваннятарозвитоксукупного

економічногопотенціалукорпорацій(Л.Головкова,2010).

3. Конкурентоспроможністьтаякість:Управління

конкурентоспроможністюпідприємстванасвітовихринках

(М.Янковський,2005),управлінняякістювиробничоїдіяльності

підприємств(О.Момот,2008),менеджментякості

(О.Криворучко,2007).

4. Методологія:управлінняекономічнимиісоціальними

проце

саминапідприємстві(М.Дороніна,2004),основи

розвиткусферидіяльностіпідприємств(Т.Калінеску,2004),

стратегіяпідприємствавумовахневизначеностісередовища

господарювання(В.Момот,2004),дослідженнятабізнес‐моделі

розвиткутранснаціональнихкорпорацій(Л.Руденко,2004),

організаціяуправлінняінтеграційнимрозвиткомсуб’єктів

господарювання(А.Пилипенко,2009),методологічнізасади

управліннясоціально‐економічногорозвиткупідприємства

(В.Гросул,2010).

5. Антикризовийменеджмент:реструктуризація(А.Ковальов,2007)

таантикризовеуправління(О.Терещенко,2005).

6. Особливостігосподарськоїдіяльностіугалузях:удосконалення

управліннясоціально‐економічнимрозвиткомпідприємств

легкоїпромисловості(Г.Савіна,2005),Моделюваннярозвитку

вугільноїпромисловостіУкраїни(І.Павленко,2007),осн

ови

ціноутворенняназалізничномутранспортіУкраїни

(Н.Колеснікова,2008),організаційнийрозвитокпідприємств

торгівлі(С.Бай,2009).

Роботи вітчизняних економістів відзначають різноманітність

підходів,методівдослідження, обґрунтованість висновків значною

кількістю розрахунків, інституційна спрямованість пропозицій,

апробація в умовах практики теоретико‐методологічних концепцій

131

авторів. Можна стверджувати, що українська економічна наука про

підприємства перебуває на етапі становлення.Маємоситуацію

тимчасової відсутності домінуючої школи‐лідера з чисельним

шлейфом прихильників та послідовників.Однак,сталіосередки

науковців,щоприсвятилисебемікроекономіцівжесформовано.

ВонизнаходятьсяуДонецьку(Інститут економіки промисловості

НАН України),уКиєві(Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний ун‐т ім.ВадимаГетьмана»,

Національнийнауковийцентр«Інститутаграрноїекономіки»УААН

Національний авіаційний університет),уХаркові(Харківський

державний економічний університет).Прицьомуостаннімчасом

найбільша кількість докторів економічних наук захищається саме у

Донецьку за спеціальністю «Економіка та управління

підприємствами (за видами економічної діяльності)» —шифр

08.00.04 Переліку ВАК України, за якими проводяться захист

дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора

наук,присудженнянауковихступенівіприсвоєннявченихзвань.

КиївськийіХарківськийцентримаютьпаритетуданійсферіщодо

підготовки висококваліфікованих кадрів.Отже,умайбутньому

очікуєтьсязростанняконкуренціїідейміжнаявнимиосередкамита,

імовірно, створення нових наукових центрів дослідження

підприємствуЗахіднійтаПівденнійУкраїні.

Подальшийрозвитоктеоріїпідприємствусвітівбачаємоу

продовженніінтелектуальногопошукунаявнихнаукових

напряміввідповіднодоособливостейїхметодологіїта,вірогідно,

формуваннієдиногопросторуідей,результатівіметодів,що

дозволяютьадекватновідображатигосподарськупрактикута

ефективновпливатинанеї.

Імовірність створення єдиного теоретичного простору щодо

економіки підприємств є достатньо низькою,враховуючинизький

ступіньвзаємопов’язаностітавзаємодіїсучаснихдослідників.Однак,

стрімке прогресування комунікаційних технологій, зокрема

інтернету,зростаючадоступністьпридбаннячерезелектронні

132

магазинитабазиданихкнижокінауковихжурналів, розробка

технологічних умов для формування і функціонування соціальних

мереж експертів,атакожактивізаціяучастітаобмінудумкамина

економічних симпозіумах,конгресах,конференціятасемінарахє

об’єднавчими засадами для утворення єдиної

науковоїплатформи

щододослідженняпідприємствумайбутньому.

У науковій літературі для відображення існування суб’єкта

господарювання використовують такі поняття як підприємство,

організація,фірма.Прицьому,незважаючинате,щовони

призначені для характеристики одного феномену,кожнезнихмає

власнийзміст.Длянасєважливимзафіксуватирізницюупоняттях

таобратитезних, яке найбільшою мірою відповідає авторській

позиціїщододаногодослідження.

Поняття «підприємство» відповідно до особливостей його

трактуваннязацікавлениминауковимигрупамимаєтакийзміст:

1. Уекономістів–«самостійнийгосподарюючийсуб’єктзправами

юридичноїособи,щовиробляєпродукцію,товари,послуги,

виконуєроботи,займаєтьсярізнимивидамиекономічної

діяльності»[154].

2. Усоціологів–«самостійнийгосподарюючийсуб’єкт,який

випускаєіреалізуєпродукцію,абонадаєпослуги.З

економічноїточкизорупідприємствоєпершопочатковою

виробничоюланкою,зправової–представляєнеподільну

юридичнуособу,зсоціальної–виступає,якправило,уякості

колективногогосподарюючогосуб’єкта–трудовогоколективу

.

Цеобум

овлюєрозглядпідприємствавякостіцілісногосуб’єкта

господарськихзв’язківівідносин»[155].

3. Уюристів–«особливийоб’єктгромадянськихправ,майновий

комплекс,якийвикористовуєтьсядляздійснення

підприємницькоїдіяльності»[156].





Єдністьрозумієтьсянаминеякнапрацювання певного стандарту,уніфікаціята

універсалізація підходів,аяквзаємністьупрагненнідіалогу, ідейне взаємопроникнення і

взаємозбагачення, еволюціонування понятійного інструментаріюуконтекстіпритаманній

мікроекономічнійнауціісторіїтакультури.



133

4. Уфілологів–«виробничааботорговагосподарськаодиницяабо

об’єднаннядекількохвиробничихчиторговиходиниць

підпорядкованиходномууправлінню»[157].

Треба зазначити,щовукраїнськомузаконодавствіудіючому

Господарськомукодексінеіснуєтлумаченняпоняттяпідприємства.У

ньомувикористовуєтьсябільшширокещодогосподарської

діяльностііекономічнихвідносинпоняття«суб’єктгосподарювання»,

визначенняякоготакожненаводиться. Господарський кодекс

Українибувприйнятийу2003році[158].Прицьомувтративчинність

ЗаконУкраїни«ПропідприємствавУкраїні»,якийдіявз27.03.1991р,

ПостановаВерховноїРади№888‐XII.Відповіднодойоготексту

«Підприємство—основнаорганізаційналанканародного

господарстваУкраїни.Підприємство—самостійний

господарюючийстатутнийсубʹєкт,якиймаєправаюридичної

особитаздійснюєвиробничу,науково‐дослідницькуі

комерційнудіяльністьзметоюодержаннявідповідного

прибутку(доходу)»[159].

Таким чином, спільним для наведених визначень,окрім

юридичного,єрозумінняпідприємстваяксуб’єктагосподарювання,

який здійснює певні види економічної діяльності. Відмінність між

поглядаминапідприємстворізнихінтелектуальнихгрупобумовлено

особливостями їх пізнавальної функції.Так,соціологи,окрім

економічного, розкривають ще правовий та соціальний зміст

підприємства.Юристи, загалом, позбавляють його суб’єктності та

визначають як об’єкт, майновий комплекс, підприємницьку форму

нерухомостітаправ.Філологивказуютьлишеназагальновідоміриси

підприємства, не заглиблюючись у його суть.Проте,кожнез

наведених різноманітних трактувань дає можливість усвідомити

складність та неоднозначність поняття підприємства як самого по

собі,таківідповіднодометодологічнихзасадрізнихсоціальнихта

гуманітарнихнаук.



134

У свою чергу, організація, як поняття, має наступні визначення

щододиференціаціїнаук:

1. Економіка–

— «будова,устрійсистеми;

— складовапроцесууправління,сутьякої–координаціядій

окремихскладовихсистеми,досягненнявзаємної

відповідностіфункціонуванняїїчастин;

— формаоб’єднаннялюдейдляїхвзаємноїдіяльностіумежах

певноїструктури;

— система,призначенавиконуватизаданіфункції,

розв’язуватипевнеколозавдань,наприклад,підприємство,

компанія,школа,інститут,банк,державнаустанова;

— сукупністьосіб,яківиступаютьуякостієдиногосуб’єкта

діяльностіпевноговиду,яківиконуютьпевнузагальну

функцію,якімаютьвідповіднідоцьогоправаі

відповідальність»[154],атакож

— «сукупністьструктурисистемиіспособівфункціонуванняїї

елементів;…об’єднаннялюдейугрупи

,…інтеграціяїх

діяльності,…інте

граціяїхцілей»[160];

2. Соціологія–«диференційованеівзаємноупорядковане

об’єднанняіндивідівігруп,якідіютьнаосновізагальнихцілей,

інтересівіпрограм.Розрізняютьорганізаціюформальну,яка

маєадміністративно‐юридичнийстатусітаку,щоставить

індивідавзалежностівідфункціональнихзв’язківінорм

поведінкиінеформальну,якаявляєсукупністьлюдей,які

згуртовуютьсяособистимвиборомібезпосереднімипоза

посадовимиконтрактами[161].

3. Право–«об’єднаннядвохібільшеосіб,якієсубʹєктамиправа.

Організаціяможенабутиправаюридичноїособи(увипадку

державноїреєстраціївустановленомупорядку)…У

громадянськомуправітермін«організація»частозастосовується

яксинонімпоняття«юридичнаособа»[156].

4. Філологія–«будова,розміщенняупорядкуіпосистемі;те,що

маєправильнийустрій,доцільнеспіввідношеннячастині

цілого»[162]

.

135

Як бачимо, визначення поняття «організація»єзначно

складнішим,аніж«підприємство»,оскількиозначаєбільшеаспектів

суспільногоіснування.Слово«організація»взалежностівідконтексту

застосуваннярозумієтьсяякстан,процес,об’єкт,суб’єкт.Прицьому

соціологіяіправороблятьакцентнасуб’єктній стороні цього

поняття,тодіякекономістирозглядаютьйогоумаксимально

можливійповнотізначень,запозичуючидеякітвердженняз

технічнихнаук,зокрематеоріїсистемісистемногопідходу.Філологія

відрізняється однозначністю і стислістю щодо формулювання суті

організації (стан).Поняття, що розглядається і відповідний йому

термін особливо популярні у середовищі науковців,якіформують

розвиток прикладної економічної науки Заходу. Такі сталі назви як

«організаційна культура», «розвиток організацій», «організаційна

поведінка», «організаційні зміни», «організація виробництва»,

«організаційна структура» відображають сучасний та історичний

поступудослідженнітапідвищенніефективностідіяльностісуб’єктів

господарювання.Однак,подібнарізноманітністьурозкриттізмісту

поняття«організація»ускладнюєкомунікаціїміжученими,

оскільки

кожний

із них володіє не лише власним його трактування,алей

використовує різні методологічні установки щодо напрямів

тлумачення(організаціяякстан,абоякпроцес,абоякоб’єкт,абояк

суб’єкт).Тому, не зважаючи на великий потенціал поняття

«організація»уданійроботівонобудезастосовуватисядляозначення

упорядкованогостанутапроцесууправліннянапідприємстві.

Поняття «фірма»маєтривалуісторіюформуваннята

використання.Уперекладізанглійськоївоноозначає«твердий»,

«стійкий».Зіталійськоївоноперекладаєтьсяяк«підпис».Фірму,

тобто підпис,зпочаткуНовогочасуставилиумоментукладання

ділових угод, підтверджуючи непорушну відповідальність особи

щодовиконаннясвоїхзобов’язань.Такимчином,першопочатково

данепоняттязастосовувалосядляназвипідприємцяуділовихколах,

як його «торгове ім’я». Наприклад австрійський виробник

гомеопатичних засобів з XVIстоліттямаєторговеім’я «Біттнер»

(сучасна компанія «Ріхард Біттнер»).У1893 році у Західній Європі

було прийнято «Зведення іноземних законодавств про торговий

запис і фірму» (

інша назва –м

іжнароднаПаризькаконвенціяпо

охороні промислової власності). Відповідно до даної конвенції

136

використання чужої фірми визнається недобросовісною

конкуренцією.Фірма охороняється в країнах‐учасницяхконвенції.У

періодрозвиткумонополійпоняття«фірма»активнозастосовувалося

щодо акціонерних та інших товариств.Отже, поступово назва

«фірма»увійшлауширокийвжитокізпочаткуXX століття стала

юридичнимтерміномдляозначенняпрактичновсіхсуб’єктів

господарювання.

Векономічнійнауціпоняття«фірма»Р.Коузувіковічнивупраці

«Природафірми».Зайогодумкоюфірма–це«…системавідносин,

які виникають, коли напрям ресурсів починає залежати від

підприємця» [146].Даневизначенняєрезультатомосмислення

науковцем місця фірми в економіці як альтернативи ринковому

механізму.Прицьому, автор робить акцент на ролі підприємця,

демонструючи, що фірма є похідною від активності бізнесмена.

Таким чином,івданомувипадку,поняттяфірмиповʹязуєтьсяз

персоніфікованим суб’єктом,що, загалом, характерно для західного

підходудопідприємства.

Сучасне розуміння фірми в контексті економічної науки можна

окреслитинаступнимивизначеннями:

1. «Найбільшзагальнаназвапідприємства,компанії,суб’єкта

господарювання,комерційноїорганізації»

[163].

2. «Основ

нийекономічнийсуб’єктуринковійекономіці,елемент

економічноїсистеми,уякомувідбуваєтьсяперетвореннязатрат

(входів)урезультатиекономічноїдіяльності(виходи),причому

вартістьзатраченихфірмоюресурсів(факторіввиробництва)

зростаєнавеличинудоданоївартості.Діяльністьфірмитісно

пов’язаназотриманнямприбутку,щовідрізняєїївід

економічнихоб’єктів…»[164].

3. «…Організація:

якавикористовуєресурсидлявиробництватоварівіпослугз

метоюотриманняприбутку;

якаволодієіуправляєоднимабодекількомапідприємствами»

[165].

Очевидно,щопоняття«фірма» означає суб’єкт, який

використовуєекономічниймеханізмдляотриманняприбутку.Крім

цього,фірмаможематирізніюридичніформитаскладатисяз

137

декількохгосподарськиходиниць.Привикористанніданогопоняття

робитьсяакцентнаюридичнійтапідприємницькійскладовій

діяльностісуб’єктагосподарювання.

Необхіднотакожвідмітитиікультурнуособливістьщодо

вживання слова «фірма».ВонохарактернедляконтекстуЗахідної

цивілізації.Усередовищепострадянськихкраїнданепоняття

привнесеноззовніврезультатіпроведенняприскореноївестернізації.

Однак, для нашого контексту більш характерним є застосування

поняття «підприємство»,оскількизанимстоїтьколективний,ане

індивідуальний суб’єкт як от у витоків фірми.Цеповʹязаноз

історичними особливостями становлення суб’єктауСхіднійЄвропі.

За думкою філософів (див. наприклад, роботу О.Дугіна [166]),

внаслідокдіїпевнихпричинрозвитоксуб’єктаунаспригнічувався,а

отже, його повноцінне становлення не відбулося.Томупри

формуванні та застосуванні термінології на пострадянських теренах

перевагавіддаєтьсянеіндивідуальному,аколективномусуб’єкта.Для

подолання даного протиріччя деякі науковці проголошують

тотожність понять «підприємство», «фірма», «організація» (див.

наприклад [167; 19]).Аокремідослідники,зокремаЄ.В.Попов

,ї

х

розрізняє,поєднує(див.рис. 3.2)іодночасновизнаєпріоритет

поняття«підприємство»:

«Підприємство–цесамостійнийгосподарюючийсуб’єкт

економічноїдіяльності…Необхідноустановитирізницюміж

даноюкатегорієюіспорідненимиїйпоняттями«фірма»і

«організація».Фірма–цеюридичнооформленийсуб’єкт

економічноїдіяльності,якийімовірновключаєусвійсклад

декількапідприємств…Отже,фірмаіпідприємствоможуть

бутисинонімамилишеводномувипадку–пригосподарському

представленніфірмиувиглядіодногоєдиногопідприємства.

Організація–цесуб’єктсоціальноїдіяльності,можливотакий,

щоневиконуєгосподарськихфункційпоперетвореннюресурсів

увиробленіпродукти…

