Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.



Завершуючи цей підрозділ монографії,присвяченийдос‐

лідженнюпоняттяцивілізаціяслідзазначити:

1. Процесформуваннякатегорії«цивілізація»продовжується,

оскількипродовжуєтьсяпроцеспізнаннявідповідногосоціаль‐

ногофеномену.

2. Цивілізація–цеформабуттялюдськогородуувимірахдуху,

матерії,суспільства,якахарактеризуєтьсяверховенством

людиниіреалізуєтьсячерезусталенікультурні,економічні,

технологічнітаіншіособливостівпливунадійсність.

3. Класифікаціятаконтекстуальнамодельцивілізаційдозволяє

комплекснорозглядатицейскладнийфеномен,виділятирізні

рівнійогоіснування,гармонізуватипізнавальніпідходи.

4. Вважається,щоцивілізаційнийпідхідякметодпізнання

здебільшогопов’язанийвтворчістютакихнауковцівяк

М.Данилевський,О.Шпенглер,А.Тойнбі,П.Сорокін.Однак,

мивважаємо,щоданийпідхідрозвивалиіпродовжуютьрозви‐

вативсітісуспільствознавці,якімислятьізастосовуютькатего‐

ріюцивілізаціїщодопевноїформибуттялюдськогородунаріз‐

нихрівняхіснування.

5. Взалежностівідхарактерубуттясуспільстваіснуютьуформах

цивілізаціїтане‐цивілізації.Длятого,щобпрактичновизна‐

читивидсоціальногоугрупованнярозробленамодельбінарних

опозицій,якавключає7парпонять,зокре

ма:«свій/чужий»,

«взаємність/неприйняття»,«центр/периферія»,«спіль‐

ність/сукупність»,«самоорганізація/хаос»,«досягненняєдності

щодоцілейіцінностей/перманентнийконфліктцілейіціннос‐

тей»,«розвиток/виживання».

6. Застосуваннянапрактиціщодопідприємстввикладеногопід‐

ходудозволиловстановитийогооб’єктивність,ефективність,

надійність.

 



3.Підприємство:історія,

теорія,методологія

 

100

3.1. Особливостіісторичноїеволюції

підприємств

Сучасна людина не уявляє оточуючу реальність без

існування у ній підприємств,хочапідприємство—цепорівняно

новий винахід людства,пов’язаний з удосконаленням організації

задоволенняекономічнихпотребосіб,їхгруптасуспільствауцілому.

Пізнання суті підприємств,особливостейїхдіяльності,досвіду

становленняєтворчимзавданнямівикликомдляученихз моменту

зародження економічної науки.Теоріяіпрактикапідприємства,

певнимчином,розвивалисявзаємнодоповнюючиізбагачуючиодне

одного,щозагалом,призвелодоприскоренняекономічногопоступу

цивілізації, розбудови суспільства споживання, формування Pax

Oeconomicana–глобальногоекономічногопорядкуусучасномусвіті.

Цедаєпідставистверджувати,щонеобхіднимєподальшепосилення

взаємовпливу, взаємодії та взаємопроникнення між наукою і

практикою спрямоване на їх об’єднання для створення засад

досягненняіндивідуальноїтаколективноїповнотибуття.

Імовірно,щопротопідприємстваякціліснігосподарськісистеми

виникли у часи завершення формування розвинених суспільств

Стародавнього світу (І тисячоліття до н.е.), що функціонували на

засадахспецифічногосвітогляду—традиціоналізму,якийполягавв

ідеалізаціїтаабсолютизації міфів, обрядів,традицій[132]. У тічаси

одиницеюсуспільствабуврід,аформою—ієрархія.Життялюдини

підкорялосяпотребамвиживанняівідтворенняроду,атакож

збереження ієрархії.Праваіобов’язкиособиутрадиційному

суспільстві визначалися у момент народження та закріплювалися у

статусі

.

Відносини між членами роду носили виключно статусний

характер.Вийтизамежістатусу, проявити особисту ініціативу

людина могла лише у надзвичайних ситуаціях або обставинах.До

подібнихумовможнавіднестивійну,колонізацію,стихійнілиха,бунт

тощо. Саме виключні випадки створювали засади для розвитку,

заснованих на двохсторонніх домовленостях контрактних,рівних

відносин.Вилученняособистостізлонародупризводилодо

руйнування міфологічної цілісності суспільства, започатковувало

процеси відчуження та привласнення суспільного продукту,

виокремленняекономікивсамостійнусферудіяльності.Історичні

101

особливості даного перебігу розкрив М.Полані у своїй праці

«Аристотельвідкриваєекономіку».Вінвідзначав,щоАристотеля,як

представника аристократії —носіявисокогостатусу,глибоко

обурювало бурхливе зростання комерційної торгівлі,тобтотакої

торгівлі,врезультатіякоїотримуєтьсязискнарізницівцінахна

товари. Філософ вважав, що збагачення неприпустиме,оскільки

порушує природу речей, відповідно до якої обмін між рівними за

статусом людьми має відбуватися по «справедливій», тобто

абсолютно тотожній ціні. Він наголошував, що заробляти гроші

заради грошей є негідною громадянина поведінкою. «Такі дії …

вважалися характерними для людей нижчогокласу– перекупників,

як правило,негромадян, а метеків –якідлятого, щоб проіснувати

перебивалисядрібноюторгівлеюпродуктамихарчуванняна

ринковій площі» [75].Отже,першопочатково,економічні відносини

виникли в нетрях традиційного суспільства як форма

самозабезпечення паріїв,відстороненихнизькимстатусомвід

повноцінногосуспільногожиття.Їхвинахід—нееквівалентнийобмін

у поєднанні з іншою інновацією —грошима, створили основи для

нагромадження багатства у вигляді якісно однорідної,тобто

однозначно обраховуваної кількості благ.Такимчином,перші

протопідприємства були дрібними комерційними утвореннями

сімейноготипу,вякихгосподармавнизькийсоціальнийстатус.

Широкомасштабна експансія римо‐грецької цивілізації

,я

ка

триваладоепохиСередніхвіківсприяларозвиткузародкуекономіки

в лоні традиційного суспільства. Саме тоді контракт став нормою

римського права, набув застосування лихварський відсоток,з’явився

інститут найманої за винагороду праці. Своєрідними

протопідприємствамитогочасубулиарміїтаадміністраціїполісів.У

армії продаж військової здобичі був механізмом відтворення та

комерціалізації військової справи. Загалом,уСтародавньомута

Середньовічному світі підприємливість пов’язувалася з вмінням

володітизброєютавеститоргзаздобич.Усвоючергу,адміністрація

полісів використовувала винайдений економічний механізм для

потреб розвитку міст.Так,відомимєджереложиттєдіяльності

Єрусалиму часів прокураторства Понтія Пілата.Нимбула

оподатковувана спекуляція на різниці в цініБлизькосхідного золота

та Європейського срібла. Саме валютна спекуляція,надумку

102

істориків,булапричиноюбагатстважителівстародавньоїІудеїта

Ізраїлюдомоментуруйнуванняцихдержавримлянами[133].

За часів Середньовіччя спостерігався відкритий конфлікт між

консервативними прихильниками організації господарського життя

заАристотелеміФомоюАквінськимтапідприємцями‐предтечами

Новогочасу.Сутьконфліктуполягалаувизначеннімісцялюдиниу

світі, який вонастворювала. Бути рабом Божим, тобто об’єктом,чи

стати повноправним господарем –суб’єктом? –осьдилема,яка

визначала тогочасний культурний рух у Західній Європі.

Домінуванню на селі натурального господарства, цехової організації

ремісниківумістах

протистоялизгуртованіоб’єднаннякомерсантіві

лихварів, якішукали ефективних шляхів вкладення грошей.Можна

сказати, що середньовічні протопідприємства мали здебільшого

невиробничий характер. Вони залишалися дрібними сімейними

утвореннями.Однак,зчасом,такихгосподарськиходиницьставало

дедалібільше,оскількизнаннятапозитивнийдосвідщодоорганізації

бізнесу на контрактних засадахпоширювавсясередбагатьох

бажаючих отримувати зиск.Вонинадавалипереважнофінансовіта

торгові послуги представникам статусного суспільства,вякому

економікащеневідокремиласяусамостійнусферудіяльності.

Вирішення дилеми об’єкт‐суб’єкт на користь людини‐господаря

своєї долі кардинально трансформувало світоустрій.Назміну

традиційному доіндустріальному суспільству премодерна прийшло

індустріальнесуспільствомодерну

,вякомураціональність,рівність,

свободаіконтрактсталивизначальнимицінностями.

Розвиток раціональності призвів до розробки та запровадження

формалізованих процедур оперування матеріальними і

нематеріальними (інформаційними)благами, що втілилося у

піднесенні математики на якісно новий рівень.Прикладне

застосування «королеви наук» спричинило вибуховий розвій





Вважаємо,щонатуральнегосподарствотацеховуорганізаціюпрацінеможна вважати

підприємствами, оскільки вони засновані на принципі забезпечення існування та відтворення

родини, а не виконання економічної функції – нагромадження та примноження капіталу (ми

притримуємосясубстанціональногопоглядунаекономіку(див.наприклад[75]).

Тутми одночасно використовуємо класифікаційніознакипідходівдотипізаціїсуспільств

БеллаіДелеза.

103

природничих наук,якізаклалипідвалинидляпідвищення

ефективності суспільного виробництва. Інститут власності також

ґрунтується на раціональності, оскільки саме «чистий розум» (за

Кантом) дає дозвіл на безперешкодне відчуження і привласнення

існуючихусуспільствіблагтавключенняїхупроцесстворення

вартості, тобто економічної діяльності.Такраціональністьвідчужує,

виокремлюєекономікуз‐поміжіншихсфердіяльностілюдини,

надаючиїйвирішальнезначенняусуспільстві.Відтепер

представникиіншихсфербуттязмушенівикористовувати

винайденийекономічниймеханізмдлявласногожиттєзабезпечення,

оскількибезньоговониєнесамостійнимиінесамодостатніми

суб’єктами.Отже,шляхдосуб’єкта Нового часу пролягає через

економіку.

Декларування ідей рівності вивільнило енергію підприємливості

тисяч низькостатусних членів соціуму,якіспрямувалиїїдля

особистого збагачення новим шляхом – розбудовою товарного

виробництва спочатку у формі мануфактур,апізніше–увигляді

фабрикізаводів.

Свободаозначала,щоновийкласпідприємцівдіявнасвійстрахі

ризик, тобто з повною персональною відповідальністю за отримані

результати.Практиказастосуванняцьогопринципувідкрилашляхи

для залучення капіталу у перспективні проекти,оскількивільнівід

умовностейстатусуособимогливідкритопропонуватицікавіз

інвестиційноїточкизоруідеї.

Проте,поступНовогочасунебувсуцільнооптимістичним.Вінбув

сповнений протиріч, які виникали внаслідок зловживання

раціональністю, рівністю і свободою,оскількинеіснувало

обмежуючих правил, тобто інститутів, які здатні були ліквідувати

існуючі перегини.Дляїхформуванняпотрібенбувтривалийчаста

негативнийдосвідвтрат

,

напідґрунтіякогоформувалисяпропозиції

повдосконаленнюсоціальноїтканинидійсності.

Основним інструментом узгодження інтересів став контракт.З

одного боку контракт – це юридичний документ,якийгарантує

сторонам виконання умов угоди,азіншого– це передумова

економічнихвідносин,оскількивньомуфіксуються кількіснііякісні

аспекти обміну. Закономірно,що«…суспільство,якебазуєтьсяна

контрактіповинноматиінституційновиокремленуімотиваційно

104

прозору економічну сферу обміну,асаме,ринок» [75; 2],тобто

зростання використання контракту призвело до вражаючих

інституційних зрушень – розвитку ринку та сучасного механізму

ціноутворення.Відмоментувиникненняпоняттяпроконтракту

римськомуправідойогомасовогозастосуваннявіндустріальному

світі минуло понад тисячоліття, протягом якого еволюціонував як

йогозміст,такіформа.Апорядеволюціонувалаекономічнасфера,

яка з неусвідомлюваної у Стародавню епоху перетворилася на

провідну за часів Модерну. Таким чином перенесення акценту із

взаємностінавідчуження,зколективногонаіндивідуальне,зоб’єкта

насуб’єкт,зістатусунаконтракт,зірраціональногонараціональне,з

взаємних послуг на виробництво нової вартості,зусвідомлення

справедливостіякнерівностінарозуміннясправедливостіякрівності

можливостей змінило напрямок та надало динаміки розвитку

Західнійцивілізації.

Революційнийзасвоєюсуттючаспородивмасутехнологічних,

організаційних, культурних інновацій, серед яких для нас найбільш

цікавимиєпідприємства.Умоментвиникненняекономікиголовнаїї

структурнаодиницяотрималазначнийімпульсдорозвитку.Однак,

навідмінувідпротопідприємств,якібулизосередженінанаданні

послуг,підприємстваНовогочасусталивиробничими,оскількиувага

їхтворцівбулазосередженаназростанніматеріальногодобробуту

черезвиготовленняіпродажтоварів.

Класик політекономії К.Маркс вважав,щоіснувалитакіформи

організації товарного виробництва як проста капіталістична

кооперація, мануфактура та фабрика (завод)

. Умовою формування





 Проста капіталістична кооперація – першопочаткова сталія розвитку капіталістичного

виробництва.  Заснована на ручній праці за відсутності поділу праці...Вонавідрізняєтьсявід

попереднійтипівкоопераціїтим,щоїїорганізує…власниккапіталу[134].

Мануфактура(злат.manus—рукаіfactura—виготовляти)…підприємство,заснованена

поділіпрацііручнійремісничійтехніці,передуємашиннійіндустрії.ВиниклаукраїнахЗахідної

Європиусередині16сторіччя,домінуваладоостанньоїтретини18сторіччя.К.Марксписав:«Її

власний вузький технічний базис вступив …упротиріччязутворениминеюпотребами

виробництва» [135; 381]. Існувала у трьох формах:розсіяній, змішаній і централізованій.Для

мануфактурного періоду характерна наявність великої кількості дрібних промислових

підприємств.

Фабрика (лат. fabrica –майстерня), промислове підприємство, засноване на використанні

системи машин; форма великого машинного виробництва. Виникла внаслідок промислового

105

виробничихпідприємствбувподілпраці.ЯкписавА.Сміт

«…прогрес у розвитку продуктивної сили праці…є…наслідком

поділупраці».Усвоїйроботі«Дослідженняпроприродуіпричину

багатства народів»віннаприкладімануфактуриповиготовленню

булавокрозкриваєефективністьвпровадженняподілупраці:

«…притійорганізації,якумаєтеперцевиробництво…Один

робітниктягнепроволоку,другийвипрямляєїї,третійобрізає,

четвертийзагострюєкінець,п’ятийобточуєодинкінецьдля

насадженняголівки;виготовленнясамоїголівкивимагаєдвохабо

трьохсамостійнихоперацій;насадкаїїстановитьособливу

операцію,поліровка–іншу;самостійноюоперацієюєнавіть

упакуванняготовихбулавокупакетики.Такимчином,складна

працявиробництвабулавокподіленаприблизнонавісімнадцять

самостійнихоперацій,котрівдеякихмануфактурахвсі

виконуютьсярізнимиробітниками,тодіяквіншиходинітой

самийробітник…виконуєдвіаботриоперації.Менідовелося

бачитиневеликумануфактурутакогороду,дебулозайнято

тількидесятьробітниківіде…деякізнихвиконувалиподвііпо

трирізнихоперації.…вонимогли,працюючізнапруженням,

вироблятивсіразомдванадцятьзлишкомфунтівбулавокудень.

Атакякуфунтівважаєтьсядещобільше4000булавоксередніх

розмірів,тоцідесятьчоловіквироблялибільше48000булавокна

день.Протеякбивонивсіпрацювалипоодинціінезалежноодин

відодногоіякбивонинебулипривченідоцієїспеціальноїроботи,

то,безперечно,ніодинзнихнезмігбивиробитидвадцяти,а,

можеіодноїбулавкинадень.Однимсловом,вони,безсумніву,не

виробилиб1/240,аможе,і1/4800часткитого,щовонивзмозі

вироблятитеперурезультатіналежногоподілуіспіввіднесення

різнихоперацій»[40].





перевороту в останні третині 18 – першій чверті 19 сторіччя. Поняття «фабрика» економічно

тотожнепоняттю«завод»[135].Різницяміжнимиполягаєутому,щонафабрицівиробляються

товаридляспоживання,аназаводах–засобивиробництва.

106

Промислова революція, яка заклала підвалини машинного

виробництва наразі відбувалася у той час,колиА.Сміт писав свою

визначну працю (1767‐1776).Вінвідзначав, що застосування машин

суттєво підвищувало результати виробництва будь‐де,читоу

сільськомугосподарстві(нафермі),чиупромисловості.Винайдення

машин мислитель також пов’язувавзподіломпраці,аїх

вдосконалення — з поглибленням спеціалізації «…завдяки вина‐

хідливості машинобудівників, коли виробництво машин зробилося

особливою галуззю»та«…вчених, або теоретиків, …якіздатні

комбінуватисилинайбільшвіддалениходинвідодногоінеподібних

предметів» [40].Таккороткоіяснокласикхарактеризувавнауково‐

технічнийпрогрес,безпосереднімсвідкоміучасникомякоговінбув.

Застосування машин призвело до укрупнення підприємств та

зміни на них організації праці,оскількивідтепервоназалежалавід

техніко‐технологічнихособливостейвиробництва.

Протягом XIX століття економічний стиль життя охопив

практично всі країни Європи та Америки,амашиннийспосіб

виробництва поширився на переважну більшість існуючих

матеріальних галузей господарства.Прицьомустворювалися

абсолютно нові галузі такі як залізничний транспорт, видобуток

вуглеводнів, електроенергетика та електротехніка, виробництво

спирту,цукрузцукровогобуряку,таінші.Окрімвиробництва

активно розвивалися фінансові установи,зокремабанки,фондові

біржі, страхові компанії

.П

рийшовзірковийчасакціонерних

товариств,оскількиреалізаціявеликихтатривалихпроектіввимагала

значного обсягу залучення капіталу, швидко та ефективно

концентруватиякийможнабулозадопомогоюакціонування.Всеце

створювало умови до ускладнення підприємств, перетворення їх на

механізми заробітку грошей.Хоча,требазазначити,всіінші

винайденіранішеформипідприємствтакожпродовжувалиіснувати,

оскільки вони підтримували функціонування тих галузей,які

виниклиранішетазалишалисядостатньорезультативнимиі

затребуваними – наприклад, сімейні підприємства по виробництву

вина, ювелірних виробів, парфумів,предметіврозкошів,

мануфактури по видобутку руд кольорових металів,виготовленню

порцеляни,срібноготаіншогопосудутощо.

107

У процесі тривалої господарської еволюції характеристики

підприємствазмінювалися:порядздрібниминаосновізадоволення

зростаючого в часі попиту розгортали свою діяльність середні та

великізарозмірамигосподарськіодиниці.Колонізаціявелетенських

територій,безперервний потік сировини дометрополій,включення

туземців до споживання товарів стимулювало формування нових

ринківзбуту.Діялийіншіфактори,яківпливалинатемпизростання

підприємств,зокреманаукаіосвіта.Так,наукасприялапідвищенню

віддачі вкладеного капіталу, прискоренню його оборотності,

зниженні ризиків та втрат. Освіта стала обов’язковою для осіб –

організаторів процесу виробництва, оскільки управління

господарським життям вимагало наявності для цього спеціальних

знань. Поступово капітал концентрувався, а підприємства –

укрупнювалися. Епоха вільної конкуренції малих господарських

суб’єктів добігла кінця,колинаринкахпочалидомінуватинові

об’єднання капіталу – монополії.Першімонополіїмалиформу

картелів,синдикатівітрестів(див.детальнішенаприкладу[136].

Якщоговоритипрокартелі,товизначнимиїхрисамибули:

1. Координаціядіяльності.

2. Встановленнявзаємнихпріоритетівіобмежень.

3. Контрольцін,часткиринкупостачанняізбутуучасників.

4. Здійсненняспільноїтехнічноїталіцензійноїполітики.

5. Обмінінформаці

єю.

Складнішим та надійнішим за картель був синдикат, який

відзначався організацією єдиної системи збуту, тобто створення

спільнихзбутовихпідприємств.

Трестєповнимзлиттямкапіталівзподальшимєдиним

управлінням.

Уцілому,монополістичніоб’єднанняпереважнофункціонувалиу

видобувній та переробній промисловості, в яких важливими було

узгодження цін, контроль збуту і прискорене нарощення обсягів

виробництваіреалізації.

У XX сторіччі процеси монополізації посилилися. Тепер для

досягнення вищого економічного ефекту необхідно було не просто

об’єднувати,адиверсифікуватикапітал, спрямовуючи його у нові

галузі,підгалузіівиробництва. Це дозволяло зменшувати ризики,