Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

88

продовжуєідеїК.МарксаіФ.Енгельса.Вінвизначає«цивілізацію»як

«…якісний етап в історії суспільства,щохарактеризуєтьсяпевним

рівнем розвитку самої людини,технологій, економічної бази

суспільства,соціально‐політичнихвідносинідуховногосвіту» [120;

18].Отже,доМарксовогопідходуЯковецьдодаєщетрискладові–

рівень розвитку особистості, технологій і духовного світу. Введення

дослідником категорії «духовний світ» заперечує діалектичний та

історичний матеріалізм,якібулиосновоювченняК.Маркса.Так

сучаснийнауковецьпробуєздійснитисинтезідеалізмуіматеріалізму

вконтекстіцивілізаційнихдосліджень.

З вітчизняних учених дослідженням феномену цивілізації

займаються такі визнані авторитети як Ю.М.Пахомов,А.С.Філі‐

пенко,О.Г.Білорус С.Б.Кримський,Ю.В.Павленко В.М.Геєць,

А.А.Чухно,Л.І.Федуловатаінші.П

рицьому,середукраїнських

науковців найбільш популярною єтемаісторичногокультурогенезу

[79] та розвитку постіндустріального (інформаційного) суспільства,

яке зараз переважно називається «суспільством знань» [121].Хоча

також мають місце роботи присвячені цивілізаційним вимірам

економічногорозвитку(Філіпенко[47]).

Загалом процес формування категорії «цивілізація»продов‐

жується, оскільки продовжується процес пізнання відповідного со‐

ціальногофеномену.

Першим етапом у оволодінні змісту категорії «цивілізація»єре‐

тельнийаналізїїнауковогорозуміння,яке,зокрема,відображаються

упоширенихтавикористовуванихвизначеннях.Отже,звернемосядо

широковживанихіавторитетнихджерел–енциклопедій.Так,уОкс‐

фордовськійілюстрованійенциклопедіїдаєтьсянаступневизначення

цивілізації — «…сходинкасуспільногорозвитку,якахарактеризу‐

єтьсяпевнимиекономічними,соціальнимиірелігійнимиособливос‐

тями»[122;370],тобтомовайдепропрогресивнийпоступулюдства–

перехідзодноїсходинкинаіншу.Прицьомукожназнихмаєособ‐

ливостіпов’язанізісфероюстворенняблаг,сфероюформуваннявід‐

носинтасфероюдуху.Данетвердженняцілкомвідповідаєконцепції

стадіальногорозвиткусуспільства.По‐іншомутрактуєтьсязмістдос‐

ліджуваноїкатегорії у «

Великому економічному словнику»:«Цивілі‐

зація–

сучаснасвітова культура,досягненнянаукиітехніки;ступінь

суспільного розвитку після варварства;рівень,ступіньсуспільного

89

розвитку,матеріальноїідуховноїкультури»[123;1302].Цевизначення

єдостатньоскладним,оскількирозглядаєфеноменукультурномуй

історичномуаспектах.Уньомуробитьсяакцентнаглобальномуіста‐

діальномурозуміннікатегорії.Наступневизначеннявключаєп’ятьїї

трактувань–«Цивілізація–формаіснуванняживихістот,наділених

розумом;синонімкультури,сукупністьдуховнихіматеріальних

досягненьсуспільства;ступіньрозвиткуматеріальноїідуховноїкуль‐

тури,суспільногорозвиткузагалом;процесстановленнягромадянсь‐

кого суспільства; відносно самостійне, цілісне соціально‐історичне

утворення,локалізованеупросторіічасі, що може мати ієрархічні

рівні» [124; 704].Порівняноновимуданомувисловієрозгляд

цивілізаціїякпроцесу—існування,становленняірозвитку.Крімтого

виділяєтьсяприроднійрівеньбуттяїїносіїв,хочадещосумнівнимє

твердження,щоістоти(відміннівідлюдей), наділені розумом

обов’язковоповинніматипевнусоціальнуформуіснування.Важли‐

вим також є розгляд даної категорії через призму громадянського

суспільства.Це, здебільшого, данина традиції Стародавнього Світу,

для якого характерна була тотожність понять цивілізації та міста‐

держави. Тлумачення змісту категорії в контексті плюрально‐

циклічного підходу також розширяє можливості для її розуміння.

Щеоднименциклопедичнимєвизначенняцивілізаціїяк«…однієї

з

основних одиниць історичного часу, яка означає довготерміново

існуюче самодостатнє суспільство країн і народів, особливості якого

обумовленісоціо‐культурнимипричинами»[125;972].Уньомунеявно

простежуєтьсяідеяоб’єднання глобальноїталокальнихцивілізацій,

оскількиназначномуісторичномугоризонтіуякостісамодостатнього

суспільства можна розглядати людство загалом,асоціально‐куль‐

турніпричинипов’язуватизособливостямирозвиткутехніки,науки,

економіки,тощо.Такимчиномунайбільшпоширенихджерелахпід

цивілізацією розуміють певний рівень (стадію) та процес розвитку;

локальне культурно‐історичне утворення;синонімкультури; грома‐

дянськесуспільство;формубуттярозумнихістот.

Окріменциклопедичнихзаслуговуютьнаувагуоригінальнівизна‐

чення сучасних науковців.Зокрема,В.В.Вольнов так пояснює зміст

досліджуваноїкатегорії:«Цивілізація–цеграничноширокамножина

людей,якіусвідомлюютьєдністьсвоєїдолі.Ідеяцивілізації–цеідея

єдиноїдолі»[126].Тобтосуспільствознавецьробитьакцентнадухов‐

90

ному плані існування суспільства.Уцьомуідейновінблизькийдо

О.Шпенглера.Такожпідкреслюєдомінуваннядуховногоначалау

соціальномусвітоустроїА.І.Ліпкін,якийвважає,що«Цивілізаційна

спільність задається спільністю змістів та ідеалів» [127].Найбільш

конструктивним,нанашудумку,єпідхід,якийвиклад

С.Б.Переслигін,базуючисьнамоделімета‐онтологічноїсистемико‐

ординат.Відповіднодоуявленьдослідникацивілізаціяяксистема

«…являє собою єдність трьох світів: «плану»ідей, «плану» речей і

«плану»людей.Укожномузцихсвітівзадаєтьсясвоясистемнаієрар‐

хія.Наприклад,для«плану»людейтакаієрархіяможемативигляд:

людина—сім’я–етнос–держава–людство»[128].

Таким чином, проведене дослідження змісту поняття «цивіліза‐

ція» дозволяє сформулювати визначення,якевідображаєсучасні

особливостійогоіснування:

Цивілізація–цеформабуттялюдськогородуувимірахдуху,

матерії,суспільства,якахарактеризуєтьсяверховенствомлю‐

диниіреалізуєтьсячерезусталенікультурні,економічні,

технологічнітаіншіспособивпливунадійсність.



На основі аналізу наукових підходів щодо феномену цивілізації

можна здійснити класифікацію цивілізаційних утворень за різними

ознаками,зокремазаступенемохопленнялюдства, за часом існу‐

вання, за географічним розташуванням, за геополітичним розподі‐

лом,засуспільнимидомінантами,зарівнемтехнологічноготаеконо‐

мічногорозвитку.Утаблиці2.2представленорезультатибагатокри‐

теріального групування та наведено приклади конкретних цивіліза‐

цій.

Особливістю даної класифікації є включення до цивілізацій мік‐

росоціальнихутвореньтакихякнародності,містатапідприємства.



91

Таблиця2.2.

Класифікаціяцивілізаційнихутворень



№

п/п

Класифікаційна

ознака



Різновиди

цивілізацій

Приклади

1. Заступенем

(рівнем)охоплення

людства

6. Мегацивілізація.

7. Метацивілізація

(історично‐культурні

конгломератикраїн).

8. Макроцивілізація

(унікальнакраїна‐

цивілізація,нація).

9. Мікроцивілізація

(народність,місто,

підприємство).

10. Світова(глобальна).

11. ЗахіднаіСхіднацивілізації.

12. Китайська,Мексиканська,

Українська,Російська;

Лемківщина,Бойківщина,

Гуцульщина;

транснаціональнікорпорації

–Wal‐МartStores,Microsoft,

Sony,тощо.



2. Зачасоміснування

1. Цивілізаціїминулого.

2. Сучасні.

3. Цивілізації

майбутнього.

1. Єгипетська,Греко‐Римська.

2. Західноєвропейська.

3. Покищоневідомі.

3. Загеографічним

розташуванням

1. ЦивілізаціяПівдня.

2. ЦивілізаціяПівночі.

3. ЦивілізаціяЗаходу.

4. ЦивілізаціяСходу.

1. Ісламська.

2. Православно‐християнська.

3. Західно‐християнська.

4. Конфуціанська.



4. Загеополітичним

розподілом

1. Цивілізаціїморя.

2. Цивілізаціїсуші.

1. Фінікійська,Еллінська.

2. Китайська,Римська.



5. Засуспільними

домінантами

1. Орієнтованіна

колектив.

2. Орієнтованіна

особистість.



1. ЦивілізаціяСходу.

2. ЦивілізаціяЗаходу.

6. Зарівнем

технологічного

розвитку



3. Техногенніцивілізації.

4. Традиційніцивілізації.

3. Західнацивілізація.

4. Ісламськацивілізація.



Ми впевнені,щопродовженняіпосиленнядиференціації

суспільствадонайглибшихрівнівйогоіснування—руйнуванняроду

(на Сході),нуклеарноїсім’ї (на Заході), втрата індивідуальності на

користь формування дивідууму (за Фуко дивідуум —людиназ

декількома індивідуальностями),єхарактерноюособливістю

92

сучасності,тому,закономірно, цивілізаціями також можна вважати

деякі мікросуспільства,якімаютьознакикультурної,історичної,

економічної,технологічноїспільності.Нанашудумкуцевиправдано

зоглядунатакіпереважаючісучаснітенденції:

1. Прискореннясоціалізаціїпідприємстввруслігуманізації,еко‐

логізаціїжиттєдіяльностілюдини.Утвердженнястандартівсо‐

ціальноївідповідальності,активноїгромадянськоїпозиції,про‐

зоростібізнесудлясуспільногоконтролюпризводитьдотого,

щосферафункціонуванняпідприємстварозширюється,вихо‐

дячизамежіекономіки–угуманітарнусферу.

2. Посиленняпроцесівоб’єднаннялюдейнавколоєдинихкультур‐

нихцінностей,якізаразактивногенеруютьсявмежахпідпри‐

ємств(феноменкорпоративноїкультури).Прицьомуокремі

мікрокультурипороджуютьокремімікроцивілізації.

3. Продовженнярозширеннятранснаціональнихкомпаній,окремі

зякихнасьогоднішнійденьзарівнемлюдського,технологіч‐

ного,матеріальногопотенціалупевноюміроюспівставиміз

деякимимакроцивілізаціями.

4. ФормуванняPaxOeconomicana—блаженногоекономічногопо‐

рядку[129;3],вякомусамепідприємствамвідводитьсяпровідна

цивілізаційнамісія.

Отже, майбутнє людства залежить від характеру розвитку під‐

приємств‐мікроцивілізацій. Саме ці соціальні утворення внаслідок

гуманізаціїтазмінипріоритетівувласнійдіяльностімаютьпоєднати

різнорід

нісуспільствауєдинуцивілізацію.Підприємствомаєстати

середовищемформуванняособистості,проявуїїунікальності,напро‐

тивагу реакційним практикам повного підкорення працівників

виробничому процесу. Утвердження такого підходу можливе за

умовирозуміннягуманістичноїфілософськоїсентенції,щолюдина–

не одиничне,нечастина,якамаєпідкорятисябільшості(цілому),а

якісне ціле (унікальна цінність) [27; 428].Требавідзначити,що

цивілізація це не просто суспільство як спільність людей, —це

особливий соціум,дляякоголюдинаєабсолютноюцінністю,

конструктивним центром світобудови.Зпочатку«осьового часу»

цінність і роль особистості постійно зростає,щопроявляєтьсяв

активному соціальному будівництві [27; 148]. Цей феномен отримав

93

назву «цивілізаційного процесу». Він спрямований на формування

відповідного вимогам соціуму типу людини,яка,всвоючергу,

зберігаєтрадиціїіпродовжуєпоступцивілізації,закріпляючийогоу

матеріальних, інституціональних (суспільних)ідуховнихздобутках.

Саме внаслідок цивілізаційного процесу утворилися стародавні і

сучасні суспільства. Рушійною силою цивілізацій була,єібуде

людина та їїунікальність.Активність–головнаознакавсіхсуб’єктів

цивілізації(людини,групитасуспільствазагалом).Вонаможепрояв‐

лятися безпосередньо —якдіяльністьспрямовананазмінуоточую‐

чого світу,такіопосередковано– як клопітка робота над вдоскона‐

ленням внутрішнього світу особистості та суспільного буття через

трансформаціюцілей,цінностей,відносин,тощо.Людина–єєдиною

спільноюродовоюознакоюдлявсіхцивілізацій,тобтовсірізновиди

цивілізацій щодо ступеню охоплення людства (див.класифікацію)

маютьзагальнийзнаменник–особистістьякцінність.Наосновізасто‐

сування принципу контекстуальності, тобто вписуваності сутності у

спорідненобільшусутність,їхможнаспівставититакимчином,щоб

виявитиспівзалежністьодноївідодної(див.рис.2.1).



Дана модель є вірної за умови,якщо,

 не зважаючи на

неоднозначність

процесів,характеруірезультатівісторичного

Рис.2.1.Контекстуальнамодельцивілізаційнихутворень

людина

мікроцивілізація

макроцивілізація

метацивілізація

мегацивілізація

94

розвитку,щозакарбувалисяусучаснійкартинісвіту,мислитивсе

людство як єдину цивілізацію.Такимчиномурозробленіймоделі

узгоджуютьсярізніпідходищодорозумінняцивілізаційнихутворень,

зокрема глобально‐стадіальний, плюрально‐циклічний,та

антиісторичний. При цьому мегацивілізація відповідає глобально‐

стадіальній парадигмі,метатамакроцивілізації– плюрально‐

циклічнійконцепції,амікроцивілізація–антиісторичній.

Окремого розгляду потребує проблема становлення цивілізацій.

Нанашудумкувінрозпочинаєтьсязусвідомленнявсуспільствіпро‐

відної ролі людини та створення відповідних інституційних умов

щодо реалізації їїтворчих потенцій увсіх сферах життя – культурі,

політиці,економіці,технології,тощо. Досвід людства свідчить,що

цивілізаціїмаютьрізноманітнідосягненнямиврізнихсферахжиттє‐

діяльності,якізагаломпокращилиякістьірівеньжиттяпересічної

особистості.Однак,створенняйфункціонуванняцивілізаціїнеєза‐

порукоюїїнескінченногоіснування.Яктільки її центр зміщується з

людининаіншуцінністьпочинаєтьсяпроцесдецивілізації,тобтопе‐

ретвореннявіншуформубуттялюдськогороду— не‐цивілізацію.

Минебудемодавативласніоцінкищодотогоякаформасуспільства

краща,протезазначимо, що саме за умов цивілізації людина отри‐

мує можливість проявити себе повною мірою, оскільки її не обме‐

жують інші цінності як‐то ідеї світової експансії і панування, пере‐

могипролетаріатуібудівництвакомунізму,поширенняінасадження

релігії,тощо.

Кожнезцивілізаційнихутвореньмаєунікальніособливості,що

ускладнюєіпрактичноунеможливлюєїхпорівнянняміжсо‐

бою,оскількивонизнаходятьсявякіснорізнихстанахпрояву

людського.НаприкінціXX‐початкуXXIст.післявизнанняв

науціпостмодерністськоїідеїпроцінностірозбіжностей

сталозрозуміло,щооціночнісудження,якізастосовувалисядо

різнихсуспільствзточкизорузахідногомоноцентризму[130]є

хибними,оскількивсіцивілізованілюдськіспільнотитотожні

ірівноцінніміжсобою.

95

У цьому зв’язкувиникаєінтересдопошукуівиявленняінших

спільностей–не‐цивілізацій,оскількивстановленнячітких критеріїв

відмінностіміжнимидастьможливістьвиявлятицивілізаційніутво‐

реннянарізнихрівнях,зокрема,намікросоціальному.Цедозволить

визначатипідприємства, якізпоглядусуспільства‐цивілізаціїєнай‐

більш цінними, оскільки сприяють утвердженню і розвитку певної

цивілізаційноїідеї.

Нанашудумкувідмінністьміжцивілізацієюіне‐цивілізаціюпо‐

лягаєухарактерібуття.Йогоможназафіксуватиусферіпізнанняза

допомогоюдихотомії—поділуобсягупоняттянадвіскладові,якісу‐

перечатьоднаодній.Дляпрактичноїреалізаціїпринципудихотомії

длярозподілусуспільнихугрупованьнацивілізаціїтане‐цивілізації

ми використали метод бінарних опозицій.Данийметодзастосову‐

вався такими науковцями як Р.Ерц,М.Гранс (XIXст.);П.Сорокін,

К.Левi‐Строс,О.Золотарьов,М.Бахтiн (XXст.);О.Донченко,

Е.Афонін,Л.Бурлачук(XXIст.)(див.наприклад[131]).Мирозробили

7бінарнихопозицій,

якіописуютьцивілізаційніутворення,з

окрема:

«свій/чужий»,«взаємність/неприйняття»,«центр/периферія»,«спіль‐

ність/сукупність», «самоорганізація/хаос», «досягнення єдності щодо

цілейіцінностей/перманентнийконфліктцілейіцінностей»,«розви‐

ток/виживання».Требазазначити,щоїхможнавикористовуватиу

вигляді цілісного комплексу по відношенню до окремих суспільних

утворень,атакожокремігрупиопозиційдляпоясненняособливос‐

тейіснуваннянамега‐,мета‐,макро‐імікрорівняхзагалом.Так,група

опозицій, що відображають основи суспільного буття на рівні лю‐

дини буде складатися із трьох складових: «центр/периферія»,

«свій/чужий»,«взаємність/неприйняття».Длярівнягрупи(мікроци‐

вілізації)прийнятним,нанашудумку, є оперування такими опози‐

ціями як «спільність/сук

упність», «самоорганізація/хаос». Критерії,

які доцільно застосовувати на рівні суспільства (макроцивілізації)є

«досягненняєдностіщодоцілейіцінностей/перманентнийконфлікт

цілей і цінностей», а на рівні історично‐культурних конгломератів

(метацивілізацій) та людства загалом (мегацивілізації) – «розви‐

ток/виживання».Звичайно,використаннятількисемибінарнихопо‐

зиційнедостатньодляохопленнятакогоскладногоібагаторівневого

феноменуяксоціальніутворення,однакдлявиявленнякардинальних

96

відмінностейміжнимирозробленихподвійних(дихотомічних)кри‐

теріївцілкомвистачить.

Отже, розглянемо бінарні опозиції,яківикористанодлявияв‐

лення впливу соціуму на рівні людини.Першапара

«центр/периферія» дозволяє виявити соціальний статус людини в

суспільстві. При цьому в цивілізаціїлюдина, якабсолютнацінність,

знаходитьсявцентрісвітоустрою,тодіякдляне‐цивілізаціїпересічна

особапотимчиіншимпричинамнестановитьінтересу.Внійлю‐

динаперебуваєнапериферіїбуття.

Другапара«свій/чужий»характеризуєособливостіідентифікації

особистості в суспільстві, визначення її або як безпечної,надійної,

близької,тобтосвоєї,абоякнебезпечної,ненадійної,несвоєї,тобто

чужої.Відрезультатуідентифікаціїзалежатьрівеньдовіри,якиймає

людинасередоточуючих.Дляцивілізації,яксоціумівякомуособис‐

тість займає центральне місце, людина загалом ідентифікується як

«своя».Цесприяєствореннюдостатньовисокогорівнядовіриіміні‐

мізаціїтранзакційнихвитрат,щовсвоючергу,прискорюєсоціальні

процеси та підвищує їх результативність. Протилежна ситуація

спостерігається у не‐цивілізаціях, оскільки особистість тут здебіль‐

шого (за виключенням родичів)ідентифікуєтьсяяк«чужа».Томув

подібних суспільствах низький рівень довіри до людини та високі



транзакційні

витрати,що, загалом, негативно впливає на соціальну

динамікуйактивність.

Важливою також є третя пара опозицій — «взаєм‐

ність/неприйняття», що відображає ставлення,відносини,якієнас‐

лідкомвнутрішньоїкультуриособистості,зокремаїїповаги/неповаги

до себе і оточуючих (любові/нелюбові).Почуттявзаємностіформу‐

ється здебільшого у тому випадку,колилюдинамаєрозвиненепо‐

чуттявласноїгідностіісамоповаги.Вона приймаєіншихтакимияк

вониє,цінуючиїхнєдостоїнство.Взаємність,нанашудумку,єхарак‐

терною ознакою цивілізації. Неприйняття,якпротилежністьвзаєм‐

ності,проростаєутомусуспільстві,вякомунецінуєтьсяособистість,

томуцеознакане‐цивілізації.

Нарівнігрупиактуальниминанашудумкуєбінарніопозиції

«спільність/сукупність»і«самоорганізація/хаос».Прицьомутакепо‐

няттяяк«спільність»характеризуєколективякнепростусукупність

людей,аїхоб’єднання на основі певних інтересів,цілей, цінностей,

97

тощо.Утворенняспільностіможливезаумовиподоланнянаіндиві‐

дуальному рівні соціального відчуження, визнання інших членів

групи«своїми».Томуцяознакатакожєознакоюцивілізації.Напро‐

тивагу «спільності», «сукупність» – являє собою соціальну масу від‐

чужениходневідодноголюдей,якихніщонепоєднує.Групаякмаса

незацікавленавкожнійособливостізокрема,отже,неможепретен‐

дуватинастатусцивілізації,тобтовонаєознакоюне‐цивілізації.Від‐

повідно,опозиція«самоорганізація/хаос»відображаєявищесоціаль‐

ної організації в групі. Для цивілізації життєво важливою якістю є

самоорганізація, оскільки вона дозволяє набувати ефективної й оп‐

тимальної структури,форми,прийматитаздійснюватинеобхідні

впливинаоточуючесередовище.Усвоючергу,організаційнийхаос–

цеприроднийстандлясоціальноїмасине‐цивілізації.

Припереходінарівеньбуттясуспільстваважливимстаєуз‐

годженняміжгруповихцілейіцінностей.Томудляньогомипобуду‐

валибінарнуопозицію«досягненняєдностіцілейіціннос‐

тей/перманентнийконфліктцілейіцінностей». У цивілізації пос‐

тійно відбуваються процеси взаємної корекції міжгрупових цілей і

цінностейдлядосягненнятривкоїсуспільноїзгоди.Дляїїпротилеж‐

ності характерний постійний непереборний конфлікт інтересів між

різнимигрупами,щопрактичнонепіддаєтьсяузгодженню,оскільки

ніхтонебажаєйтинакомпроміс,тобточастковопоступитисясвоїми

інтересами.

Бінарна опозиція «

розвиток/виживання»

описуєголовну пробле‐

мувиборунарівніісторично‐культурнихконгломератів(метацивілі‐

зацій)талюдствазагалом(мегацивілізації).Мивважаємо,щоцивілі‐

заціязавждиобираєрозвиток,оскількивїїосновізакладенатурбота

пролюдинутаїїмайбуття,тодіякунадсуспільствах‐нецивілізаціях,в

якихнепереймаютьсядолеюпересічноїлюдинизавждигостростоїть

проблемавиживання.

Загалом,емпіричнезастосуванняметодубінарнихопозиційщодо

суспільнихутвореньнапредметвиявленнясереднихцивілізаційдо‐

поможе встановити його ефективність та практичну цінність.Для

економістівособливоцікавимиу цьомузв’язкустануть дослідження

підприємствякімовірноіснуючихмікроцивілізацій.

