Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

108

оскільки вони перерозподілялися між різними напрямами бізнесу.

Томуоб’єднанняставалобільшстійким,арезультатийогодіяльності

—передбачуванимиістабільними.Трестпоступовоперетворювався

на концерн – «об’єднання самостійних компаній,пов’язаних

системою участі у капіталі,угодамипроспільніінтереси,широким

промисловим співробітництвом» [137]. Здебільшого концерни є

виробничоорієнтованимиутвореннями.Певнимчином,концерняк

формаорганізаціїгосподарськоїдіяльності,наприкладвСША,став

наслідком впровадження там Антитрестовського законодавства,

спрямованого проти монополізації економіки.Власникбізнесубув

зацікавлений у збереженні status qvo своїх інвестицій,тому

використовувавформуконцернудлямаскуванняособистоговпливу

надіяльністьпідприємствгрупи.

Особливістю концерну є те, що він має різні зони впливу щодо

учасників об’єднання. У центрі концерну знаходиться його«мозок»,

задача якого приймати рішення. Другою зоною є зона прямого

контролю діяльності підприємств –учасниківоб’єднання.Вони

безпосередньо виконують функцію життєзабезпечення та розвитку.

Далі знаходиться зона непрямого контролю,вякійфункціонують

підприємства,утвореніспільнозіншимирівнимипартнерами.Тут

важливимєформуваннягрошовихпотоків та віддачі на вкладений

капітал. У зоні опосередкованого впливу знаходяться партнерські

структури,

якітим,

або іншим способом забезпечують другорядні

потребиоб’єднання.

Розрізняють вертикальні, горизонтальні та змішані форми

концерну. Вертикальний концерн утворює група підприємств,яка

охоплюєвесьпроцесствореннятапросуванняпевноговидупродукту

—відвидобуткусировинидляйоговиробництва– до кінцевого

виготовлення та продажу споживачам, наприклад,вертикальним

концерномєкорпораціяShell,яказаймаєтьсяпошуком,видобутком

нафти, виробництвом з неї та реалізацією нафтопродуктів.

Горизонтальні концерни об’єднують подібні за напрямками діяль‐

ності підприємства, наприклад, транснаціональна компанія InBev,в

межахякоїфункціонуютьброварнісорокакраїнсвіту,зокремаітри

українських –Чернігівська, Харківська і Миколаївська. Прикладами

змішаних концернів є Siemens, Mitsubishi, General Electric, General

109

Motors.Так,GeneralMotorsобʹєднує126заводівуСША,13уКанаді,

виробничіізбутовіпідрозділиу36країнахсвіту[137].

Іншоюформоюоб’єднання,поширеноюукінціXIX‐XXсторіччіє

конгломерат –групапідприємств, що контролюється єдиним

фінансовим центром.Прицьомуконгломератнемаєпевної

промислової спеціалізації, оскільки ефективність його

функціонуваннярозглядаєтьсявласникамичерезфінансовікритерії,

зокрема генерування грошових потоків,прибутків,зростання

ринкової капіталізації. Різновидом конгломерату є холдинг –

фінансова установа,якаволодієконтрольнимпакетомакційінших

підприємств з метою здійснення контролю та управління їх

діяльністю.Такимчином,ухолдингуєголовна компанія та група

залежних,утомучислі– дочірніх. Чіткий розподіл повноважень,

децентралізація управління дозволяють оптимізувати діяльність

складної структури, гнучко націлити її частини на досягнення

запланованих цілей.Прикладамивдалиххолдингівєбританський

Hanson, італійський Montedison,українськийSystem Management

Capital.

Подальший розвиток міжнародного співробітництва,

налагодження тісних контактів між представниками промислово‐

фінансовихгрупрізнихкраїнсвітуназасадахрівностітавизнання

конструктивних взаємовпливів створили умови для формування

«м’яких

»о

б’єднань –асоціацій, консорціумів, стратегічних альянсів.

Ці форми спільної діяльності являють собою розгалужені

підприємства,вякихкожнаскладоваєюридичнотаекономічно

самостійним суб’єктом господарювання. Їх можна уявити як

своєрідні союзи держав, засновані на використанні економічної

функції та механізму. Перевагами «м’яких»об’єднань є здатність

мобілізуватиресурсиучасниківдляздійсненняпроривуупевних

галузях з одночасним збереженням їх особливостей.Прикладом

може бути створення інтернаціонального консорціуму Human

Genome Project (1990)подослідженнюірозшифруваннюгеному

людини,функціонуванняякогозапочаткувалонапочаткуXXI

століття біогенетичну революцію у медицині та охороні здоров’я.

Іншимвзірцемпобудовиефективноїорганізаціїнаосновіконцернує

Conseil Europeen de la Recherche Nucleaire –Європейськарадапо

ядерним дослідженням (1954), в якій проводяться експерименти по

110

зіткненню елементарних часток для з’ясування природи мікросвіту.

НасьогодніумежахпроектуLargeHadronColliderbeautyexperiment

здійснюєтьсяспробаулабораторнихумовах(задопомогоюВеликого

андронного коллайдеру) відтворити умови,якііснувалиуВсесвітіу

перші хвилини після Великого вибуху. Значний вплив на

функціонування Інтернету проводить World Wide Web Consortium

(W3C) – Консорціум Світової Павутини (1994),засновникякогоТім

Бернерс‐Лі є винахідникомгіпертекстового протоколу обміну даних

HTTP,мовирозміткигіпертекстовихсторінок— HTMLтаWWW‐

адресації—URL.

Такимчином,понадпівтисячолітнєпрогресуванняіндивідуальних

форморганізаціїекономікивіднайпростішихсімейнихпідприємств

до надскладних об’єднань фінансово‐промислових груп сприяло

зростанню господарського різноманіття,поширеннюдосвідувдалої

економічної практики, започаткуванню альтернативних до

традиційного життєвих стилів,якісного(культурного)ікількісного

(ріст ВВП)збагаченнясуспільствталюдствазагалом.

Експериментування щодо нових форм та змістів діяльності

підприємствпродовжуються,оскількипотенціалданогосоціального

утвореннядалеконерозкритоіневичерпано.

Отже,сучасніформипідприємстввідрізняються

багатоманітністю. Ми здійснили їх класифікацію, використовуючи

шість класифікаційних ознак –

захарактеромучастілюдини,з

а

організаційно‐правовою формою, за характером структури

управління,завидамиекономічноїдіяльності,зарозміром,замісцем

походженнямкапіталу,замасштабомдіяльності(дивтабл.3.1).Дані

ознаки не вичерпують видове різноманіття підприємств,однак,

дозволяютьдостатньочіткоуявитинайбільшважливіїхособливості,

зокрема характер відносин між особами,якіприймаютьучастьу

діяльності, питання правового статусу, існуючі різновиди форм

управління, сфер функціонування, розмірів,ступенюкультурної

спільностіщододжерелфінансуваннятаінвестуваннята

масштабностівпливунаоточуючийсвіт.Так,створеноумови,вяких

окреміфізичніособифункціонуютьуякості підприємства,тобтоє

приватними підприємцями.Вони– економічні суб’єкти,які

використовують власну ініціативу з метою самореалізації в

економічній сфері,фінансовогосамозабезпечення,професійного

111

зростання і розвитку.Упевних, обумовлених законодавством

випадках,вониможутьнайматиіншихфізичнихосібдля

розширенняіпокращенняякостіекономічноїдіяльності.

Підприємство як взаємодія групи осіб є найбільш поширеною

формою організації господарського життя.Внихможуть

підпорядковуватисячлениродини,аботрудовогоколективу,тодіце

буде просте групове підприємство.Якщодоскладуорганізації

входять інші господарські суб’єкти,тоцепідприємство‐об’єднання

(м’якітажорсткіїхформитарізновидиописановище).

Кожна держава регламентує спеціальним законодавством

організаційно‐правові форми існування підприємств.Однак,не

зважаючи на особливості окремих країн, універсальними є такі їх

видиякприватні,колективні,державні,комунальні.

Особливості управління визначають структуру підприємства,

зокрема можна виділити вертикальну, горизонтальну та гібридну

організацію системи управління. Вони находять своє втілення у

різновидахієрархії,мережітаматриці.

Окрімтрадиційнопоширенихієрархійнадзвичайноактуальними

заразєрозподіленіорганізаціїтаглобальніінтегрованіпідприємства,

якідозволяютьсуттєвознизититранзакційні витрати,тобтосуттєво

підвищитиефективністьдіяльності.

Важливоюознакоюдіяльностіпідприємстваєйогогалузева

належність.Так, за видами економічної діяльності господарські

суб’єктиможнаподілитинавиробничітаневиробничі.Виробничі,у

свою чергу,можутьбутипромисловими, сільськогосподарськими,

будівництва,транспорту,звʹязку,оптов

оїіроздрібноїторгівлі.

Невиробничі підприємства працюють у галузях освіти,науки,

охорони здоровʹя, культури і спорту,фінансів, державного

управління, побутового обслуговування, житлово‐комунального

господарстватазасобівмасовоїінформації.





112

Таблиця3.1.

Класифікаціяпідприємств



Захарактеромучастілюдини

Індивідуальні

Приватнийпідприємець  

Групові

Прості Сімейні 



 Кооперативи,мануфактури,

фабрики,заводи



Об’єднання Жорсткі Трести,концерни,

конгломерати



М’які Картелі,синдикати,

асоціації,консорціуми,

стратегічніальянси

Заорганізаційно‐правовоюформою

Приватні

Підприємства

Колективні

Товариства Акціонерніабоіншістатутні

товариства

Державні

Казенні

Комунальні

Муніципальні

Захарактеромструктуриуправління

Вертикальні

Ієрархія

Горизонтальні

Мережа Розподіленіорганізації

Гібридні

Матриця Глобальніінтегрованіпідприємства

Завидамиекономічноїдіяльності

Виробничі

Промисловості

Видобувні,переробні,виробництва

електроенергії,газутаводи



Сільськогогосподарства,

мисливства,рибальства,

лісовогогосподарства

Колективнісільськогосподарські

підприємства,ферми,фермерські

господарства,птахофабрики,

звірофабрики



Будівництва



Оптовоїіроздрібної

торгівлі

Дилери,дистриб’ютори,магазини,

торгівельнібази



Транспорту

Залізниці,автоперевізники,авіа‐

компанії,порти,аеропорти,центри

логістики



Зв’язку

Пошта,оператористаціонарногоі

моб.зв’язку,інтернет‐провайдери

113

Невиробничі

Освіти

Дитсадки,школи,вищінавчальні

заклади,організаціїпідвищення

кваліфікації



Науки

Науково‐дослідніінститути,

лабораторії,інноваційніустанови



Охорониздоров’я

Лікарні,поліклініки,санаторії,

профілакторії,діагностичніцентри



Культуриіспорту

Музеї,театри,кіно,галереї,спортивні

комплекси,стадіони,басейни,яхт‐

клуби,гольф‐клуби



Туризму

Туристичніоператори,туристичні

агентства,готелі



Фінансів

Банки,страховікомпанії,фондовіта

валютнібіржі,інвестиційні,венчурні,

пенсійнітаіншіфонди,фінансові

компанії



Державногоуправління

Органидержавноївлади,охорони

правопорядку,армія



Побутового

обслуговування

Перукарні,майстерніпоремонту



Житлово‐комунального

господарства

Житловікооперативи,ремонтно‐

експлуатаційніпідприємства



Засобимасової

інформації(мас‐медіа)

Друкованітаінтернет‐видання,

телебачення,радіо

Зарозміром Замісцемпоходженнякапіталу

Малі  Іноземні



Середні  Вітчизняні



Великі  Спільні



 

Замасштабомдіяльності



Заперспективністю

еволюціонування

Транснаціональні  Розподілені



Національні  Віртуальні



Регіональні  Інтелектуальні



Місцеві  Такі,щосамонавчаються

  Голографічні





Технологічні та соціальні аспекти функціонування підприємств

визначаютьїхрозмір.Заданоюознакоюїхможнаподілитинамалі,

середнітавеликі.Прицьому,дляпідприємстврізнихгалузейдіють

різнікритеріївіднесеннядопевноїгрупи(вонизалежатьвідіснуючих

юридичних догм). Наприклад,вУкраїнівеликимивражаються

промисловіпідприємствазчисельністю працівників понад500осіб,

114

тодіяквеликимторговимгосподарськимсуб’єктомєпідприємствоз

чисельністю,щоперевищує50працюючих.

Місце походження капіталу має значення для визначення

могутності та потенціалу економічної еліти країни.Так,якщо

переважна більшість підприємств мають джерелом походження

вітчизняний капітал,тоцеозначає, що місцева еліта контролює

економіку.Однак,якщовокремихгалузях,абозагаломународному

господарстві домінують економічні суб’єкти,якібулизаснованіна

іноземних інвестиціях, то це свідчить про низьку мобілізаційну

здатність еліти та загрозу експлуатації ресурсів певної країни

іноземними елітами.Підприємствазіспільнимкапіталомє

своєрідним компромісом у пошуку балансу вітчизняних та

закордоннихвпливівнарозвитокекономікидержав.

Масштаб діяльності характеризує ступінь реалізації потенціалу

господарського суб’єкта.Звичайно, транснаціональна компанія має

вищій ступінь реалізації власного потенціалу, ніж національна,

регіональна, чи місцева організація.Крімтого, масштаб залежить

також від рівня персонального і професійного розвитку керівників

підприємств,їхамбіцій, спроможності вести колектив, ставити і

досягатицілі,управлятистаномкорпоративноїкультури,тощо.

Перспективи еволюціонування підприємств на сучасному етапі

вбачаємоувпровадженніідеймережевогосуспільства.Основою

ідеології мережі є контракт, тобто домінування відносин рівності

сторін щодо реалізації прав і виконання обовʹязків у межах

взаємовигідних домовленостей.Мережаякгосподарствоє

альтернативноюформоющододіючогомеханізмустворенняіобміну

благчерезвикористанняринкутаієрархійіндустріальних

підприємств. Мережами є «гнучкі горизонтальні управлінські

структури,якіфункціонуютьзарахунокнайбільшвдалогопоєднання

формальнихінеформальнихпорядків,

 що дозволяють ефективніше

розподіл

яти ресурси між учасниками і досягати максимального

синергетичногоефектувідїхвикористання»[138].

В залежності від особливостей організаційної культури мережі

буваютьвідкритимитазакритими.Прицьомувідкритістьзабезпечує

залучення нових членів,створенняновихбізнес‐можливостей,

реалізацію програм стрімкого зростання. Закритий формат

передбачаєвисокийступіньконтролюсередовищадіяльності,чіткий

115

розподілрезультатівсередучасників,персональнувідповідальністьза

досягненняцілей.

Однією з найбільш досліджених та широко розповсюджених

форм закритих мереж є розподілені організації [139]. Залізничні

дорогиєкласичнимприкладомрозподіленихорганізацій.Вонияк

підприємства були засновані у XIXст. на основі розвитку фізичної

мережі колій,поїздів—рухомоїскладовоїосновногокапіталу,

сукупності розподілених у просторі станцій та обслуговуючого

персоналу.Управліннятакоюструктурою виконувалося на основі

активного застосування комунікативних технологій, зокрема

телеграфу. Подібну до залізниць розподілену структуру почали

використовувати у своїй діяльності банки, торгові підприємства та

деякі великі індустріальні корпорації.Сучасніпідприємствадосить

часто використовують розподілені форми на основі використання

інтернет‐технологій для економії та ефективного використання

наявних ресурсів.Розподіленіорганізаціїсприяютьформуванню

феномену фріленсінгу, аутсорсінгу та аутстафінгу у світовому

масштабі.

Мережі як форма організації діяльності можуть бути корисні як

великим корпораціям,такісуб’єктам малого бізнесу,оскільки,у

першомувипадку,дозволяютьрозбудуватимаксимальнонаближені

до споживача, пласкі структури з ефективним управлінням,ау

другому –здійснюватифункціонуваннявінтернетіувигляді

віртуальногопідприємства.

ІдеявіртуальногопідприємстваналежитьУ.Девідоу(Davidow)та

М.Мелоуну (Malone),якіупраці«Віртуальна корпорація» (1994)

обґрунтували новий підхід щодо розбудови мереж. «Віртуальне

підприємство створюється шляхом відбору необхідних людських,

організаційно‐технологічних

,ф

інансових,матеріальнихтаінших

ресурсів з різних підприємств та їх інтеграції з використанням

комп’ютерних мереж.Цепризводитьдоформуваннягнучкоїі

динамічної організаційної системи,яканайбільшимчином

пристосована для швидкого випуску продукції та її оперативного

постачаннянаринок»[140].

Ще одним різновидом перспективної форми підприємства є

інтелектуальнепідприємство.Однойменнуконцепцію запропонував

Дж.Б.Куінн (1992) [141]. Фундаментом його підходу є принципи

116

розбудовипостіндустріальногосуспільства,тобтопоєднаннязнаньта

послугдлядосягненнястратегічнихцілейгосподарськогосуб’єкта.До

інтелектуорганізаціївінвідноситьсукупнийдосвідувиглядісистеми

управління знаннями, мережну,відкриту, самоорганізовану

структуру,гнучкі,горизонтальні, координуючі зв’язки,активну

поведінку, розвиток у вигляді еволюційної адаптації та інші

особливості(культура,історія).Ідеяінтелектуальногопідприємстває

достатньо затребуваною у країнах Заходу,зокремаСША(Північна

Каліфорнія), де вже створено підвалини постіндустріального

суспільстватапосталопитанняпророзкриттяпотенціалулюдського

розвитку.

Дещо відмінною, проте у корні подібною до попередньої є

концепція організація, що самонавчається. Уперше її було описано

П.Сенгеукнизі«П’ята дисципліна» [142]. Автор виділив п’ять

дисциплін, на основі яких здійснюється самонавчання та розвиток

підприємств,зокремаформуваннядосвідутамайстерності

працівників,побудоватареорганізаціямоделейсередовища,

створеннявізіїмайбутнього,навчаннятаоб’єднуючевсідисципліни

системнемислення.Сенгесформулювавтакіпринципияк«навчатися

швидше за конкурентів», «навчатися швидше, аніж змінюється

зовнішнє середовище», «навчатися

всередині та ззовні»,

«прогнозувати майбутнє», «визнавати помилки». Концепція

організації,щосамонавчаєтьсяєдужепопулярноюяку

транснаціональних,такінаціональнихкорпораціях,оскількиуказує

джерелотавекторспрямуваннязусильщодопокращеннядіяльності

підприємств.Ідеясамонавчанняєлюдинотазнанняцентричною,що

загалом відповідає глобальній тенденції гуманізації та

інтелектуалізаціїсуспільства[140].

Достатньоцікавимваріантомідеїорганізацій,щосамонавчаються

єгіпертекстовіорганізації(Nonaka,Takeuchi,1995).НонакаіТакеучі

уявляють гіпертекстові утворення як поєднання «неієрархічної,

самоорганізованої структури з формальною структурою» (Nonaka,

Takeuchi) [118; 166]. На даних підприємствах здійснюється гнучкий

процес створення та використання нового знання, що передбачає

розподіл працівників на команди,щопрацюютьзаокремими

проектами, а також у межах загальної бізнес‐системи,об’єднаних

внутрішньою базою знань. На практиці гіпертекстовими є

117

здебільшого лідери комп’ютерної галузі,якібезпосередньомаютьу

наявності технологічне та комунікаційне забезпечення щодо

організаціїподібнихструктур.

Голографічне підприємство (Morgan, 1993) є мережею

функціональносхожиходнанаоднугосподарськиходиницьрізного

розміру [143].Данеугрупованняєнаслідкомреалізаціїконцепції

локалізаціїдіяльностіорганізаційзврахуваннямспецифіки

середовища,уякомувониперебувають.Прицьомуголовні,раніше

централізовані функції постачання,маркетингу,акумулюваннята

розподілу ресурсів децентралізуються та виконуються на місцях.Це

дозволяєоптимізуватирухблагумежахкорпорацій,підвищує

рівень самостійності, відповідальності та автономності кожної її

складової,закладаєдовгостроковіконкурентніпереваги,тощо.

Загалом,ідеологіяствореннямережмаєзначнийпотенціалщодо

практичного втілення у майбутньому, оскільки максимально

відповідає складній, конфліктній, багатошаровійприроді соціальної

дійсності, що народжується на стику прогресу технологій та

історичних,інституційних,культурнихнедосконалостях.

Наведенавищекласифікаціяпідприємствнеєвичерпною.Існує

безліч ознак, за якими можна групувати господарські суб’єкти.У

запропонованій класифікації автором поєднано відомі і визнані

підходищодотипізації господарськихсуб’єктів,якіудостатніймірі

відображають складність і різноманітність досліджуваних

мікроекономічнихутворень.

На завершення екскурсу щодо особливостей еволюції

підприємствнаведусловаГ.Клейнерапроімовірнемайбутнє,якенас

очікує у господарському житті: «…придомінуваннітенденції

індивідуалізації, інтелектуалізації праці

,

інформатизації і

вдосконалення комунікаційних засобів, характер колективної

цілеспрямованої праці набуде рішучих змін,іпотребау

підприємствахякпросторововідділенихмультиплікаторахресурсіві

зусиль відпаде. … підприємство як «локус» змінить індивідуальна

трудова і творча діяльність, що координується дистанційно» [144],

тобтомовайдепрозасадифункціонуваннясуспільства‐мережі.

