Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

198

опертисясаманасебе.Яксказаву1962роціД.Ачесон—колишній

держсекретарСША:«Британіявтратилаімперіюінезнайшланової

роліусвіті»[238; 10].Отже, до початку реформ економіка країни

стагнувала:

— рівеньбезробіттябуввищим11%працездатного

населення[239];

— державнийсекторстановив10%економіки[239];

— маламісцевисокаінфляція(у1975роцібуловиданоБілу

книгу«Атаканаінфляцію»)[240];

— грошоваодиниця–фунтстерлінгів,у1976роцізазнала

серйознихкурсовихколивань(упершевісторіїфунтстав

коштуватименше,ніж2долари).Подальшепадіннякурсу

спричиниловалютнукризутазверненнядоМВФза

допомогоюурозмірі$3,9млрд.[240].

Оздоровлення Великобританії здійснювалося на основі політики

монетаризму,якийпроводивсячерезтакізаходи:

— лібералізаціїцін,зокремавідмінаполітикиконтролю

зацінами;

— лібералізаціїфінансовогоринку,зокремавалютного–

введенняплаваючогокурсуфунтустерлінгів

;

— введенняжор

сткоїбюджетноїполітики,зокрема

замороженнязаробітнихплаттасоціальнихвитрат;

— приватизаціядержпідприємствшляхомчасткового

(длядержбанків)абоповного(наприклад,дляпідприємств

водотаенергопостачання)продажукорпоративнихправ;

— підвищенняефективностітаконкурентоспроможності

основнихгалузейпромисловості–металургії,машино‐

будування,транспорту,енергетики,зв’язку,тощо[241].

Після виходу у відставку М.Тетчер у 1990реформування

продовживїїоднопартієць,новийпремʹєр‐міністрДжонМейджер.

Загалом,результатиреформсталипозитивнимидлякраїни:

відбулося економічне пожвавлення та нарощення темпів зростання,

рівень інфляції зменшився до контрольованих меж, кількість

безробітних становила менше 3млн.осіб, відбулося технічне

199

переозброєнняпромисловихпідприємств,фінансовасистеманабула

глобальногодлясвітузначення.

Успіх британських реформ став настільки привабливим для

політиківтанауковців,щоголовнійогозасадиспробувализдійснити

насвоїхтеренахновісувереннідержавипіслярозпадуСРСР.Однак,у

наших умовах використання монетаризму мало руйнівні наслідки.

Післяпровалуринковихреформукраїнахзперехідноюекономікою

сталоочевидно,щокультурні,історичнітасоціальніфакторимають

значновищезначення,ніжцеуявлялосядотого.

У 1997 році влада у країні перейшла до лейбористів.Прем’єр‐

міністромставТоніБлер,якийпропагувавідеї«відновлення»,«епохи

досягнень», «етичного соціалізму», «суспільства співвласників» [242].

У ході його майже одинадцятирічного керування Великобританія

висунулася на нові рубежі –сталап’ятоюкраїноюусвітізарівнем

ВВПпісляСША,Японії,КитаютаНімеччини,досягластійкихтемпів

економічного зростання на рівні 2,5%, на її теренах були створені

близькотрьохмільйонівновихробочихмісць,акількістьбезробітних

зменшилася з 6,7%у1996роцідо5,5%у2007‐му,проведено

реорганізацію інфраструктури та соціальних служб, введено

мінімальну оплату праці та забезпечено її постійне зростання,

збільшено допомогу малозабезпеченим,інвестованокоштиу

розвитокосвітитаохорониздоровʹя[243].



Загалом,н

апочаткуXXIстоліттяВеликобританіяпостала

розвиненою державою з великим потенціалом.Проте,реалізація

цього потенціалу стикається з культурними перепонами у вигляді

світоглядних конфліктів між прихильниками цінностей

традиціоналізму та модернізму у різних їх версіях.Унихполягає

головна загроза зриву проекту осучаснення і футуризації країни.

Об’єднаннянародузатакихумовєскладнимімалорезультативним.

Томудляпримиреннявсіхіснуючихверсійсучасностіімайбутнього

потрібнерозширенняіпоглибленнятолерантностіітерпимостіу

британськомусуспільстві.

АвторитетнимичленамиЄвросоюзузалишаютьсяФранція,Італія,

Нідерланди та Іспанія.Відволевиявленняцихкраїнзалежить

майбутнє ЄС.Так, нещодавній референдум щодо єдиної

Євроконституції у Франції та Нідерландах закінчився негативним

результатомізагальмувавпроцесрухудоствореннясупердержавина

200

основі ЄС.Французькітанідерландськігромадянивідмовилисявід

конституційноїєдностізіншиминародамиЄвропи.Вонипоставили

національну ідею вище, ніж принцип комунітарності.Крімтого,

наслідкиголосуванняпідтверджуютьнаявністьекономічногоегоїзму

уцихрозвиненихкраїнахтаїхнебажанняфінансуватиспільні

проекти розвитку.  Відомий політолог В.В.Ігруновтакоцінивподії

щодо референдуму по Євроконституції: «Якщо говорити про

Францію, «торжество» її національних інтересів насправді веде до

тріумфупровінційногонаціоналізму.Аджеті,хтоголосувалипроти

Європи, вони так би мовити захищали свій суверенітет,алецетой

самий суверенітет,якийусвіті,що стрімко глобалізується,відкидає

Францію назад, знижує її потенціал,гальмуєрух,дозволяєіншим

вирватисявперед…»[244].Іншимприкладомвтіленнянаціональних

інтересівпозамежамиЄСєдомовленістьміжФранцієютаЛівією

щодопостачанняядерногореакторудляопрісненняводи.Такийкрок

європолітикиоцінилиякпроявсепаратизму.Однак,ценезавадило

уряду країни зарахувати до бюджету мільярд доларів та отримати

доступ до покладів урану у Північній Африці.Французький

журналіст П.Дефанс так коментує цю угоду: «Нізаякихумов

Франція не буде вирішувати свої національні економічні інтересив

межахЄС.Цебудеозначатистагнаціюісмертьдлянашоїекономіки»

[245].Отже, всередині Євросоюзу існують протиріччя між

загальноєвропейськими та національними інтересами.Укогорті

лідеріввідсутняєдність,щопризводитьдовтратидовіритадинаміки

економічного зростання і розвитку.У

такійситуаціїактивізуються

країни «нової Європи» — Центральної та Східної її частини,які

вступили до ЄС у 2004та2007році.Польща,Угорщина,Чехія,

Словаччинамаютьнамірпожвавитиінтеграціютанадатиїйнового

забарвлення шляхом підтримки транснаціональних корпорацій,які

ввійшлинаїхтериторії. «Нова Європа» хоче зруйнувати азіатську

монополію на виробництво товарів масового споживання,

призначених для ЄС.Томуурядамицихдержавробитьсявсе

можливе для залучення інвестицій, модернізації виробництва,

розбудови інноваційних галузей економіки. Наскільки успішними

будуть ці ініціативи –покажечас.Однак,вжезаразпродукція

металургії, автопрому, машинобудування,легкоїпромисловості

201

успішно конкурує на ринку Євросоюзу з китайськими та

корейськимианалогами.

Не зважаючи та зовнішні перепони та внутрішні протиріччя

геостратегічний проект Єдиної Європи триває. Вступити до ЄС

планують Україна та Туреччина,аМакедоніяіХорватіявже

підтвердили на перспективу статус членства.Очевидно,що

півмільярдна частина людства претендує на чільне місце серед

творцівсучасності.

Традиційно, локомотивом міжнародного розвитку є Сполучені

ШтатиАмерики,якістворюють30%світовогоВВП,мають25%частку

усвітовійторгівлі.Нацюкраїнуприпадає40%ринковоїкапіталізації

тапонадполовиназ500найбільшихкомпанійсвіту[246].Заперіодз

1997по2007рікВВПСШАзростав,хочакризависокотехнологічних

секторів економіки на початку 2000‐хроківпризвеладопевного

зниження темпів росту.Провіднимигалузямисталифінанси,

автомобілебудування,торгівля,охороназдоров’я,освіта, культура

тощо. Стало очевидно, що економіка США повною мірою стала

інформаційною або постіндустріальною. Інституційна розбудова та

стрімкий розвиток венчурних інвестицій напочатку нового століття

забезпечив країні надійний фундамент для формування економіки

знань.Прицьомуслідпам’ятати, що венчурний бізнес виник та

розвинувся саме в США,деу1957роцівпершебуловикористано

механізм залучення ризикових інвестицій для реалізації проекту

виробництва кремнієвих транзисторів.Піонерамивенчурного

капіталізмусталиАртурРок,ЮджинКлейнертаШерманФерчайлд,

які заснували Fairchild

Semiconductors –п

рабатькавсіх

напівпровідникових компаній Кремнієвої долини (Північна

Каліфорнія) [247]. За півстоліття їх багаточисельні послідовники

шляхом комерціоналізації наукових досягнень створили сотні тисяч

додатковихробочихмісць,тисячіновихпродуктів,сотнітехнологій,

десятки транснаціональних компаній — наприклад, Google, Apple

Computers, Sun Microsystems, Microsoft, Intel,що, певним чином,

покращило образ сучасного капіталізму,додавшийому

інтелектуальності та оптимізму.Зпочатку2003рокуідосередини

2008 року тривав період жвавого економічного росту,врезультаті

якого світовий ВВП збільшився на третину [248].Однак,усередині

2007 року у США виникла іпотечна криза,повʹязаназмасовою

202

нездатністю приватних осіб обслуговувати свої іпотечні кредити.

Дійсним джерелом неплатоспроможності виявилася агресивна

політика банків щодо розширення будь‐якою ціною кредитування,

зокрема і серед недостатньо забезпечених доходами клієнтів.

Секʹюритизація ризиків іпотечних кредитів внаслідок випуску

іпотечних облігацій — цінних паперів класу subprime,призвеладо

накопичення «токсичних»активівякумежахамериканського

фондового ринку,такінафондовихринкахрозвиненихкраїн–

Великобританії,Франції, Нідерландів,Бельгії,Ісландії, Німеччини.

Крахринкуціннихпаперівкласуsubprimeспричинивувересні2008

року до припинення діяльності найбільших інвестиційних банків

світу–«пʹятіркизВолл‐стріт»—BearStearns,LehmanBrothers,Merrill

Lynch, Morgan StanleyіGoldman Sachs [249]. Уряд США достатньо

оперативно зреагував на розвитоккризовихподійтанадавзначну

допомогунапідтримкуфінансовогосекторуекономіки.Так,спочатку

було націоналізовано Федеральну національну іпотечну асоціацію

(FederalNationalMortgageAssociation—скороченоFNMA,або

Fannie

Mae)т

аФедеральнуіпотечнукредитнукорпорацію(Federal Home

LoanMortgageCorporation—скороченоFHLMC,абоFreddieMac),які

буливагомимискладовимиринкуіпотечногокредитування.

Міністерствофінансівпридбалочасткув$1млрд.кожноїкомпаніїу

формі особливо привілейованих акцій, забезпечуючи уряду пакет у

79,9%.Владазапевнили, що при потребі може додатково вкласти в

нихпо$100млрд.длявирішеннястратегічногозавдання–підвищити

ліквідність на американському іпотечному ринку [250]. Надалі було

розроблено«планПолсона»,названогоначестьтогочасногоміністра

фінансів Генрі Полсона,якийпередбачавпорятунокфінансової

системизарахуноквливань$700млрд.державнихкоштів.Найбільшу

державнупідтримкуурозмірі$150млрд. отримала страхова

компанія American International Group (AIG)вобмінна80%пакет

акцій.Провіднібанкикраїни—BankofAmericaтаCitigroupвобмін

на корпоративні права отримали по $45млрд. коштів та гарантії

уряду на активи відповідно на $100та$300млрд

. [251].

Події кінця

2008 року у США визначили новий тренд у розподілі ролей у

суспільстві – зростання державного впливу на економіку попри

закони ринку (точніше, активно практикований неоліберальний

монетаризм),оскількиідеяйого саморегуляціїу вигляді«невидимої

203

руки»буладискредитовананекомпетентноюповедінкоюучасників,їх

неконтрольованістю та негативними наслідками для загалу.

Зростаннябезробіття,скороченняпопитуіякнаслідокуповільнення

економіки, ріст інфляції,зростанняподатковоготиску, зниження

конкурентоспроможностінаглобальномурівні(зокрема,в

промисловості),зменшеннякурсудоларанавалютномуринку–це

наслідкитарозплатазатривалежиттянепокишенітавборг.

Однак,окрімзазначенихнегативнихнаслідківфінансовоїкризиу

СполученихШтатахіснуютьнеменшзагрозливіявища,здатні

дестабілізувати країну і світ. Мова йде про проблеми,якітривалий

часнакопичувалисявохороніздоров’я, освіті та екології –

ресурсоспоживанні.

Особливонагальноюувирішеннієекологічнапроблема,оскільки

вонастосуєтьсянетількиамериканців,азагаломземлян.«Маючи4%

населенняземлі,СШАспоживають40%світовихресурсів…”[252].На

частку розвинутих країн, в яких проживає лише 12,5% населення

планети, припадає споживання 60% світових енергетичних ресурсів

[253].Незважаючинаекологічніініціативитавпровадження

ресурсозберігаючих технологій, споживання ресурсів на душу

населеннявСШАєвкрайвисоким.Так, за розрахунками Happy

Planet Indexпотрібнопʹятьпланетдлятого

,

щоб задовольнить

потребилюдстванарівні,якийвідповідаєспоживаннюуСполучених

Штатах [254].Данапроблеманевирішуєтьсяумежахтрадиційної

ринкової моделі, оскільки життєвонеобхідні блага мають не тільки

вартісну оцінку. Вони у першу чергу оцінюються з точки зору

майбутньогозабезпеченняіснуванняживоїприродитасвідомостіна

планеті.Уцьомузв’язкуважливимиєвпровадженнязапропонованих

фундацієюновоїекономікс–NewEconomicsFoundation(NEF)[255],

нових цілей неекономічного розвитку до 2050року– зменшення

екологічного сліду цивілізації до такого,якийвідповідаєпроцесам

природного відтворення (для розвинутих країн –п’ятикратне

зменшенняспоживанняресурсів),зростаннятривалостіжиттядо89

років,зростаннязадоволеннявіджиття[254].

Наявність інших значних проблем— охорони здоров’я та освіти

мають серйозні соціальні наслідки для США.Так,охороназдоровʹя

характеризуєтьсятакимиособливостями:

204

1. ЗгіднозостаннімиоцінкамивСШАнамедичнудопомогу

витрачаєтьсяблизько16%ВВП($2,26трлну2007році,або$7439

наоднулюдину)[256;28].У2009роціцяцифраскладе$2,5

трлн.,абопо$8000урікналюдину.ЯкзазначивБ.Обамав

одномузісвоїхвиступів:«Реформасистемимедичного

страхування—ключдопорятункуекономіки,томущо

найбільшийфактор,щовпливаєназростаннядефіциту

бюджету,—неконтрольованавартістьмедичногострахування

[257].Очікується,щочасткаВВП,щовиділяєтьсянаохорону

здоровʹявСША,будезбільшуватисяідо2017р.складе19,5%

[256;28].

2. Темпиподорожчаннямедичнихпослугзростаютьзначно

швидше,ніжрівеньоплатипрацітацін—зпочатку2001року

їхвартістьзрослана72%.Прицьомузростаннязарплатитацін

становилотількивідповідно19%та17%»[258].

3. Відсутністюєдиноїсистемиобовʹязковогомедичного

страхування.Українівважається,щопіклуванняпроздоровʹя—

цеособистийвибіркожного,яки

ймаєздійснюватисяна

добровільнійоснові.Внаслідокцьогозарізнимипричинами

незастрахованимиєблизько47млн.осібабо16%населення

(кожнийшостийамериканецьнемаємедстраховки)[259].Ще

25млн.осібнеможеотриматимедичніпослугиуповному

обсязі.Хворобаможерозоритилюдину.«Майжеуполовині

випадківприватніособистаютьбанкрутаминатліпроблемзі

здоровʹям»[257].

4. Зростаннямвартостімедичногострахуваннядляучасників:«…у

середньомумедичнастраховкасімʹїізчотирьохчоловік

становитьтепер(дані2007рік)$12106нарік,причому$3281

вноситьсампрацівник»[258].

5. Тривалістьжиттяамериканцівзростає,тобтокількістьлюдей

похилоговіку,якіпотребуютьмедичногозабезпеченнятакож

зростає,а,отже,затратинамедичнеобслуговуваннябудуть

зростати.

6. Яквважаютьдеякіексперти,зокремаВільямПек/WilliamPeck,

—професор,керівникЦентруПолітикиуСферіОхорони

ЗдоровʹяприУніверситетіім.ВашингтонавСент‐

Луїсі/Washington

UniversityinSt.LouisʹsCenterforHealthPolicy,

205

уСШАвзагалівідсутнясистемаохорониздоровʹя.Прицьому

вінвважає,що«підсистемоюмаєтьсянаувазі

високоорганізованийієдинийпідхіддовирішенняпевних

проблем—вамериканськіймедициніподібневідсутнє»[260].

АналогічнурічвизнаєІнститутмедициниНаціональної

академіїнаук:«СполученіШтати–єдинаусвітірозвинена

індустріальнакраїна,яканемаєуніверсальноїсистемиохорони

здоровʹя»[256;28].

Отже,реформуваннясфериохорониздоров’яєоднимзнайбільш

складних завдань американського уряду і народу.Президенткраїни

має намір прийняти спеціальні закони та прискорити законодавчі

процедури, призначені для створення умов функціонування єдиної

системимедичногообслуговування.Врезультатіцьогоочікується,що

вартість медицини зменшиться, кожний американець отримає

страховку (або державну, або від роботодавця)тадоступні,якісні

послуги[257].Відуспішностізаходівпокращенняситуаціїуційгалузі

залежитьрівеньтаякістьствореннятапідтриманнялюдського

капіталу, задоволення претензій щодо розбудови дійсно

постіндустріальногосуспільстванатеренахСША.

Американська вища освіта заслужено вважається найкращою з

існуючихусвіті. Про це свідчать провідні позиції у міжнародних

рейтингах вищих навчальних закладів.Так, наприклад,заверсією

відомогобританськогоTHEQSWorldUniversityRankings2008шість

американських університетів входять до першої десятки сотні

провідних вузів світу.Ц

е,зокремаГарвард(1місце),Прінстон(2

місце),Калтек(5місце), Чикагський (8позиція), Массачусетський

технологічний (9місце) та Колумбійський університети (10місце).

Загалом,досотніпровіднихвузівзаданимрейтингомвходять38

американських[261].АвторитетнийкитайськийAcademicRankingof

WorldUniversitiesдаєіншийрозподілпозиційувласномурейтингу

за2008рік:п’ятдесятчотиривищінавчальнізакладиСШАзаймають

різнімісцяупершійсотніпровіднихвищихнавчальнихзакладів

світу.Прицьому,допершоїдесяткиувійшливже8 американських

вузів, зокрема на першому місці очікувано опинився Гарвард,на

другому –Стенфорд, на третьому –Берклі,нап’ятому –

Массачусетськийтехнологічнийуніверситет,нашостому–Калтек,на

206

сьомому – Колумбійський університет, на восьмому –Прінстон,на

девʹятому–Чикагськийуніверситет[262].

Отже,існуєрізницяміжпозиціямитакількістюамериканських

вузів у різних міжнародних рейтингах,що, імовірно,пов’язано з

впливом суб’єктивізму на кінцеві результати оцінки.Однак,це

жодноюміроюнепозначаєтьсянавизнанніфакту,щоамериканська

вищаосвітаєнайкращоюусвіті.

Треба зазначити,щовисокірезультативищоїосвітиповʹязанііз

залученням великої кількості студентів з інших країн світу та

формуваннямзначногоімміграційногопотокуздібноїмолодіуСША

(понад 500тисячнарік).Однак, притік талановитої робочої сили

високої кваліфікації неможе вирішити проблемунизької мотивації

американськоїмолодідонавчання. Системапочатковоїтасередньої

освіти,заоцінкамидеякихамериканськихекспертів,(див.наприклад

результати роботи урядової комісії з освіти та праці Г.Стівенсона,

У.Крейна,тощо)[263],[264],[265]маєзначнінедолікиупорівнянніз

аналогами у інших країнах,зокремауЯпонії, Великобританії,

Німеччині,Китаї.Середнегативнихрисвідмічаютьсянаступні:

Відсутняєдинадержавнасистемаосвіти,кожнийшт

атмає

правосамостійновизначатиїїструктуру[266].

2. Відсутнієдинідлявсіхшкілішколярівстандартизнань.

3. Удержавівідсутнєставленнязповагоюдошкільнихуспіхів

дитини,оскількиосвіта–єособистоюсправоюкожного.

Індивідуалізмзаважаєвизнаннюдосягненьособистостіу

колективі.

4. Ушколібільшеувагиприділяєтьсяформуваннюсоціальних

навичокудитини,анебезпосередньопередачізнань.

5. Шкільніпрограмиєменшінтенсивнимищодовмістузнань,

аніжвєвропейськихтаазійськихшколах–викладанню

математики,природничихнаук,іноземнихмовприсвячено

меншечасу(удеякихвипадкахнатретину),ніжвіншихкраїнах.

Лідеринаціїпостійнороблятьспробиреформуватиосвіту.Так,у

1991 року президент Джордж Буш розпочав амбітну програму

«Америка‐2000. Стратегія освіти», призначену для створення засад

домінуванняуновомустолітті.Йогосин–ДжорджБуш,у2002році

сприяввпровадженнюфедеральноїпрограми«Ні однієї дитини за

207

бортом»\NoChildLeftBehind.Однак,незважаючиназначнізусилля

та фінансування,якенадаєтьсяумежахдержавнихтамісцевих

ініціатив, поки що не відбулося кардинальних змін,якібсприяли

закладеннюнадійногофундаментулідерстваСШАугалузіосвітиу

XXIсторіччі.

Проблемиресурсозбереження,охорониздоров’ятаосвітимають

бути розв’язані у майбутньому,однак, більш нагальною щодо

вирішення на сьогоднішній день є глобальна фінансова криза.Вона

розпочаласяуСШАу2007році,апотімпошириласяусвіті2008року

та, наразі,продовжуєпрогресувати.У2008роцісвітовийВВПвиріс

тількина2,1%,тодіякупопереднірокимавсереднєзначеннямайже

4%.ЗапрогнозамиЕкспертівзООНу2009 році він скоротиться на

2,6%.ПрицьомуВВПСШАзменшитьсяна3,5%, Японії –на7,1%,

Євросоюзу –на3,7%,країнзперехідноюекономікою– 5,4% [267].

Якщо зосередити увагу на модераторах економічного зростання –

підприємствах, то капіталізація півтисячі найбільших з них

знизилася на фондових ринках до $17,5трлн,тобтона40% [251].У

неодноразових виступах керівників міжнародних організацій,

зокремаМВФ

,

Єврокомісії,підкреслюється,що,імовірно,у2010році

розпочнеться, хоча і слабке, економічне зростання (див.наприклад,

програмний документ Єврокомісії «Communication For The Spring

European Council: Driving European recovery» [268]Очікується, що її

днобулодосягнуто2009року.

Протидіятифінансовомухаосуможутьтількидержавніінституції.

Від їх реагування залежить рівеньсоціальної безпекипід часкризи.

Томузаразусвітінабулипопулярностіідеїетатизму(державництва),

що тримається на державному регулюванні та протекціонізмі.Як

відмічає О.О.Громико,дляЗаходувінпроявляєтьсяувигляді

соціально‐демократичного етатизму, що передбачає турботу про

збалансованість економічного зростання та багатства з точки зору

справедливості,атакожзабезпеченняіснуваннягромадянського

суспільстваякпостачальникадемократії[269].Занашоюдумкою,на

практиці реалізуються дві моделі соціально‐демократичного

етатизму – англо‐американська та франко‐німецька.Англо‐

американськамодельпризначенадлявиведеннязкризиупершу

чергу фінансового сектору, оскільки він є провідним для економік

СШАтаВеликобританії.Отже,головніакцентиуній–

цеподолання