`
Безродний Є. Ф., Уткін О. І.
ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ
192
Пейн дійшов висновку, що саме необхідність спільної праці
змусила людей згуртуватись у суспільство. «Суспільство, — зазна-
чає Пейн, — створюється нашими потребами, а уряд — нашими по-
роками… Суспільство у будь-якому своєму стані є благо, а в гіршо-
му випадку — злом нестерним». Визнаючи об’єктивний характер
законів розвитку природи і суспільства, Пейн не розумів специфічних
відмінностей між останніми. Перебуваюи під владою механічних
уявлень, він ототожнював їх, вважаючи закони суспільства законами
природи. Пейн захищав єдність людського роду, рівність людей, ба-
чив, що в суспільстві існують бідні і багаті. «Життя індіанця, — це
постійне свято, порівняно з життям європейського бідняка. Отже,
цивілізація призвела до двоякого результату: зробила одну частину
суспільства багатшою, а другу — злиденнішою, ніж вони були б за-
лишившись у природному стані».
Пейн відстоював революційно-демократичне розуміння грома-
дянського договору. «Самі індивіди, кожний згідно зі своїм особис-
тим і суверенним правом, вступає у договір один із одним для утво-
рення уряду; і це єдиний спосіб, яким мають право утворюватись
уряди, і єдина основа, на котрій вони вправі існувати». За Пейном,
існують три джерела влади: марновірство, сила, загальні інтереси
суспільства і загальні права людини. Ці джерела уособлюють: пану-
вання духовенства, панування завойовників і панування розуму.
Останнє і є республікою. На думку Пейна, «Конституція — реальна
річ, вона існує не тільки в уяві, а й у дійсності. Конституція передує
державі; держава — це лише дітище Конституції. Конституція
певної країни є акт не уряду, а народу, який утворює його (уряд)».
На принципах Конституції повинні базуватися державна влада, її
структура і повноваження; спосіб обрання і тривалість існування
парламентів або інших органів, як би їх не називали», словом усе,
що стосується організації громадянського управління і законів, якими
вона буде пов’язана. Він писав про поділ влади на виконавчу, законо-
давчу і судову, про республіку і монархію. В основі його політичного