Бачевський Б. Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

231

Розділ 5. Оцінка вартості машин і обладнання

ризику експлуатації техніки, у якої можуть не спрацьовувати системи, без яких може

статися катастрофа. Дороге устаткування — тому, що ризик втрати великої суми у

разі купівлі унікальної машини у неробочому стані (яку за її унікальністю найчас-

тіше не можна полагодити) переважає підвищені втрати часу та відповідно високу

вартість діагностики за прямими методами оцінки зносу. Непрямі методи визначен-

ня фізичного зносу машин та обладнання спираються на дані підприємства — вироб-

ника машин та обладнання щодо строку їх служби, отримані у ході іспитів. Ці дані

корегуються на такі умови використання оцінюваного об’єкту:

— фактична середня змінність роботи впродовж відпрацьованого часу (заводи-

виробники строк служби звичайно визначають за середнім режимом — 2 змі-

ни, якщо це не є машина безперервної дії, або з виробничим циклом більш за

16 годин);

— наявність агресивних середовищ (переробка активних матеріалів, близьке

розташування гальванічних, ковальських ланок, використання абразивних

матеріалів);

— стаж роботи та рівень професійної підготовки персоналу (учні, невідповідний

розряд, відсутність практичних навиків персоналу тощо);

— кількість проведених ремонтів усіх видів, рівень виконання передбаченого

технічного обслуговування, рівень виконання технічних умов експлуатації,

визначених виробником (використання робочих рідин та мастила обумовле-

ного технічними умовами), дата останнього капітального ремонту, т. ін.

Стандартом № 2 щодо земельних поліпшень (то й для машин та обладнання у

їх складі) рекомендується метод строку життя, який «базується на обґрунтованому

припущенні про залишковий строк економічного життя. При застосуванні цього

методу всі наявні види зносу об’єкта оцінки вважаються повністю врахованими. За-

стосування інших оціночних процедур для визначення зносу (його окремих видів)

можливе за умови окремого обґрунтування та розрахунку, що наводяться у звіті про

оцінку майна» [20]. Такий підхід надає задовільні результати лише тоді, коли відно-

ситься до земельних поліпшень загалом, для яких у звичайних умовах характерно те,

що машини та обладнання як сукупність на момент оцінки знаходяться на якомусь

середньому рівні зносу, бо поступово оновлюються, а будівлі та споруди фізично зно-

шуються повільно, але невідворотно, при чому моральний знос виробничих та адмі-

ністративних приміщень настає навіть повільніше ніж фізичний.

Фізичний знос, який визначається відносно нерухомості, настає майже рівномір-

но, саме тому можна вважати, що її загальний знос пропорційний віку, й може бути

достатньо точно відношенням фактичного віку земельних поліпшень до економічно-

го строку життя. Стандарт власне й створений для регулювання питань приватизації,

при якій продаж стосується майна загалом. Але при переході до вільного ринкового

продажу окремих машин та одиниць обладнання його положення не спрацьовують,

тому що для рухомості діють дещо інші закономірності:

1. Повний моральний знос машин та обладнання все частіше настає раніш за фі-

зичний, то його не можна не враховувати, або орієнтуватись на те, що з фізичним вра-

ховані й усі інші види зносу, які для нерухомості не мають такого великого значення

як для рухомості.

2. Сукупний знос машин та обладнання не має лінійного характеру й значно при-

скорюється наприкінці строку економічного життя, і тому не можна підходити до

232

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

його оцінки з точки зору його пропорційності віку, бо тоді буде потрібна ціла система

складного корегування оцінки.

3. Вторинний ринок машин та обладнання має свої особливості, оскільки на нові

об’єкти ціни встановлює їх виробник з урахуванням витрат, а на вторинному ринку

активною стороною є у першу чергу покупець, який тому й приймає у ньому участь,

що не шукає «останнє слово науки та техніки» на первинному ринку, йому потрібне

недороге обладнання, яке найбільш відповідає умовам майбутнього використання

у нового власника, оскільки нова машина може виявитися занадто продуктивною й

тому буде простоювати, занадто складною у обслуговуванні й потребуватиме окремо-

го наладчика, занадто потужною й тому енергоємною для конкретного кола необхід-

них операцій технологічного процесу.

Треба констатувати, що загальносуспільні вимоги до рівня нової техніки зовсім

не те саме, що індивідуальна оцінка покупцем конкретного обладнання, яке вже було

у експлуатації. З огляду на це потрібно розрізняти суспільний та індивідуальний знос

машин та обладнання, й далеко не завжди за оцінкою потрібно враховувати те, що

дослідники трактують кожен на свій лад як економічний, технологічний, функціо-

нальний, конструктивний знос, або старіння, втрата споживчих характеристик, тощо,

бо для покупця на вторинному ринку це може не важити нічого, якщо такі характе-

ристики не були йому потрібні.

Нормовані галузевими стандартами строки служби для різних груп машин та об-

ладнання відображають лише середні значення по групі в середньостатистичних умо-

вах роботи та ще й на дату створення цих стандартів. Але ж це дуже динамічна харак-

теристика, й середньостатистичні умови останніх десяти років — це кризові умови.

Частіше за практикою оцінки використовують «метод укрупненої оцінки техніч-

ного стану», який засновано на експертній оцінці процента фізичного зносу за спеці-

альною оціночною шкалою з певним шагом, наприклад 20% (табл. 5.3) [37, 105, 134],

або «метод експертизи стану», де шаг оцінки рівня зносу 5% [174].

Незалежно від модифікації ці методи мають загальні недоліки:

1. Не враховують, що знос має нерівномірний характер, до того ж час від часу його

знижують шляхом ремонту (для фізичного зносу) та модернізації (для морального з

частковим відшкодуванням фізичного), і те, що об’єкт має задовільний вигляд після

першого та п’ятого капітального ремонту не означає, що рівень зносу у цих випадках

однаковий.

2. Орієнтовані більш на оцінку нерухомості, або цілком земельних поліпшень.

Для обладнання визначення окремо лише фізичного зносу має сенс тільки в умовах

кризи, коли проблема не стільки у рівні зносу, скільки у фінансових можливостях

покупця, який не може собі дозволити замінити увесь парк обладнання, а купувати

окрему сучасну машину найчастіше недоцільно, оскільки вона не відповідатиме мож-

ливостям інших машин застарілого діючого парку обладнання і її переваги у продук-

тивності, точності, потужності не будуть реалізовані.

3. Не відображують зв’язку рівня зносу з втратою вартості, оскільки ця залеж-

ність у будь якому разі не є лінійною, й не можна сказати, що 20% зносу означає 20%

втрати вартості. Звичайна машина, якщо навіть взагалі ніколи не була в експлуатації,

на вторинному ринку обов’язково втратить частину вартості порівняно з ціною, за

якою купувалася на первинному.

233

Розділ 5. Оцінка вартості машин і обладнання

Таблиця 5.3

Оціночна шкала для визначення фізичного зносу машин і обладнання

Фізичний знос,

Оцінка технічного

стану

Загальна характеристика технічного стану

0–20 Добре

Ушкоджень і деформацій немає. Є окремі несправнос-

ті, що не впливають на експлуатацію елемента, і усу-

ваються в період поточного ремонту

21–40 Задовільне

Елементи в цілому придатні для експлуатації, однак

вимагають ремонту вже на даній стадії експлуатації

41–60 Незадовільне

Експлуатація елементів можлива лише за умов про-

ведення ремонту

61–80 Аварійне

Стан елементів аварійний. Виконання елементами

своїх функцій можливе лише за умов проведення спе-

ціальних охоронних робіт або повної заміни цих еле-

ментів

81–100 Непридатне

Елементи знаходяться в не придатному до експлуата-

ції стані

4. Ступінчата градація, коли 40% — задовільно, а 41% вже незадовільно, хоча по-

милка при визначенні за такими критеріями може складати й 20%, залишає занадто

багато простору для суб’єктивного фактору в оцінці.

Характеристики технічного стану за цим методом звичайно занадто загальні. Так,

для рівня зносу 81–100% наведена в таблиці 5.3 характеристика визначає: «Елементи

знаходяться в не придатному до експлуатації стані». Але ж досить вийти з ладу най-

меншій деталі, як машина вже не придатна до експлуатації. Мова ж іде про такий стан

елементів, за яким економічно недоцільно їх ремонтувати як з точки зору витрат, так

і результатів, у тому числі і строку, на який ремонт подовжить строк життя машини.

Метод зниження споживчих властивостей [174] відображає залежність основних

параметрів потужності, продуктивності, надійності та інших характеристик машин і

обладнання від їх зносу. Коефіцієнт природного (звичайного) фізичного зносу роз-

раховується на базі індексів зміни основних параметрів на момент оцінки порівняно

з вихідними значеннями, які мав об’єкт на момент введення в експлуатацію, за фор-

мулою [174]:

123

12 3

1,0 2,0 3,0

ааа

хх х

⎛⎞⎛⎞⎛⎞

=− ⋅ ⋅

⎜⎟⎜⎟⎜⎟

⎝⎠⎝⎠⎝⎠

, (5.18)

де х

, х

— значення основних параметрів на момент оцінки;

1,0

, х

2,0

, х

3,0

— значення основних параметрів на початок експлуатації;

, а

— показники ступеня, що відображають силу впливу основних експлуа-

таційних параметрів зносу об’єкта.

Даний метод слід використовувати обережно, оскільки деякі важливі параметри,

такі як втрати від браку, відхилення від норми точності, жорсткості, тощо, можуть

у началі експлуатації дорівнювати нулю, то знос отримає значення мінус безкінеч-

ності. До того ж фізичний знос має стадії кількісного накопичення, де він не впливає

234

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

на показники, але це не значить, що його немає і він не проявиться наступним днем

повною відмовою обладнання.

Як можна бачити, немає чітко встановлених та беззастережних критеріїв визна-

чення рівня навіть фізичного зносу, а коефіцієнти функціонального та економічного

зносу (старіння) пропонується визначати за модифікаціями тих самих формул, що й

для фізичного [174], або експертною оцінкою чи порівнянням парних продаж [105].

Як вже відмічалося, за наведеними визначенням функціональний знос повністю

відповідає ознакам класичного морального зносу з поділенням на знос першого та

другого роду, що ж до «економічного (зовнішнього)» впливу, то деякі його фактори,

за наданим визначенням (як ото зміни законодавства), на наш погляд є проявами

морального зносу другого роду, бо якби не з’явилися нові, екологічно чисті машини,

ніякий закон не забороняв би користуватися старими. А деякі, як ото коливання по-

питу та пропозиції, взагалі не є зносом, бо за таким коливанням машини та обладнан-

ня можуть стати не тільки дешевше (що трактується як знос), але й дорожче.

Виходячи з цього, ми обрали шлях поглиблення існуючих підходів, й вважаємо,

що слід розглядати саме моральний та фізичний знос, при чому упорядкувати існу-

ючи методи таким чином, щоб звести до мінімуму суб’єктивний фактор оцінки та

забезпечити її однозначність за оцінкою різних експертів. Це можливо, якщо форма-

лізувати залежність між вартістю машин та обладнання, строками їх корисного ви-

користання (служби, життя) та рівнем сукупного зносу.

Широковідома класифікація морального зносу, прийнята за основу, потре-

бує коректив з урахуванням прискорення науково-технічного прогресу. На рис. 5.1

представлена доповнена класифікація морального зносу за родом, видом і рівнем.

Диференціація морального зносу на перший і другий рід доповнюється новою кла-

сифікаційною одиницею — моральним зносом третього роду, механізм виникнення

якого буде розглянуте нижче. У цій же класифікації розглядається диференціація

морального зносу 2-го роду на суспільний та індивідуальний, а 3-го роду — на той, що

відшкодовується, і той, що не відшкодовується. Класифікація враховує рівень зносу,

його основні напрямки, ознаки прояву.

Суспільний моральний знос другого роду — це втрата вартості об’єкта (моделі,

парку, машини) у результаті появи більш досконалого об’єкта аналогічного призна-

чення, яка проявляється при продажу зазначеного об’єкта в умовах насиченого не-

монополізованого ринку даних засобів виробництва.

Індивідуальний моральний знос — втрата споживчої вартості об’єкта для його

власника, в результаті невідповідності можливостей конкретної машини вимогам ро-

бочого місця, яка вимірюється сумою витрат на приведення їх у відповідність шля-

хом модернізації об’єкта або зміни умов експлуатації.

У ході обговорення угоди купівлі-продажу покупець буде намагатися ці витрати

вирахувати з ціни об’єкту, якщо пропозиція на вторинному ринку перевищує попит.

Якщо цей вид зносу враховувати у плануванні заходів оновлення діючого парка об-

ладнання, то слід виходити з того, що він може бути усунутий шляхом:

— заміни об’єкта обладнанням, яке більш відповідає вимогам конкретної вироб-

ничої ситуації на даному робочому місці;

— модернізації об’єкта у відповідному напрямку;

— переміщення об’єкта на робоче місце, вимогам якого він задовольняє;

— зміни умов експлуатації на даному робочому місці.

235

Розділ 5. Оцінка вартості машин і обладнання

МОРАЛЬНИЙ

ЗНОС

Втрата вартості

засобів виробництва

у разі здешевлення

їхнього відтворення

1 роду

Втрата корисності та ринкової

вартості засобів виробництва у

разі появи техніки аналогічного

призначення, яка більш повно

відповідає як суспільним потре-

бам, так й вимогам конкретного

користувача

2 роду

Втрата корисності та

вартості засобів вироб-

ництва, на яких виготов-

ляється продукція внас-

лідок повного або част-

кового (звуження ринку)

зникнення суспільної

потреби в цій продукції

3 роду

Суспільний

2-го роду

Проявляється як

моральний знос

моделі машини,

усіх діючих машин

даної моделі

Що відшкодову-

ється 3-го роду

Може бути усу-

нений шляхом

зміни продукції,

що випускаєть-

ся та модерніза-

ції обладнання

Проявляється як

моральний знос

конкретного об’єкта

на конкретному

робочому місці

Індивідуальний

2-го роду

Характеризується

неможливістю

зміни продукції з

метою задоволен-

ня ринку

Що не від шкодо-

вується 3-го роду

З урахуванням

організаційно-технічних

можливостей

З урахуванням умов

фінансування

З урахуванням

індивідуальних умов

експлуатації

За ст

пенем вт

ати ко

исності

(

ва

тості

)

Повний Частковий

Рис. 5.1. Класифікація морального зносу за родом, видом і рівнем

Якщо вказані дії відносно об’єкта нездійсненні, то він може бути реалізований за

ринковою ціною з урахуванням фізичного та суспільного морального зносу.

Моральним зносом 3-го роду, за нашим підходом, пропонується вважати втрату

вартості засобів виробництва, зайнятих виготовленням застарілої продукції, внаслі-

док повного або часткового (звуження ринку) зникнення суспільної потреби в цій

продукції. Даний знос може проявлятися відносно моделей машин, як нематеріальних

236

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

активів, усього обсягу машин цієї моделі, що знаходяться у експлуатації, тобто є

об’єктами основних фондів підприємства, а також в обороті (як частка оборотних

фондів). При цьому вони або введені в експлуатацію, або знаходяться на складі, як

ще не встановлені чи виведені з експлуатації для продажу.

Характерним прикладом морального зносу 3-го роду можна вважати повну втра-

ту вартості спеціального обладнання, призначеного для масового виготовлення раді-

оламп в електронній промисловості, у зв’язку з переходом на виробництво напівпро-

відникових приладів, що прийшли на зміну вакуумній техніці і виготовляються за

радикально іншими технологіями. У даний час ринок вакуумних електронних прила-

дів звузився настільки, що їх виробництво є мілко-серійним, де неможливо ефектив-

но використовувати обладнання, орієнтоване на масове виробництво. Таким чином,

усе спеціальне високопродуктивне обладнання, призначене для випуску вакуумної

техніки, втратило свою вартість до рівня ліквідаційної. Необхідно відзначити, що

втрата відбувалася поступово, у міру нагромадження техніки, що йде на заміну засо-

бів виробництва, які піддавалися моральному зносу 3-го роду.

Характерною рисою морального зносу 3-го роду є те, що він по-різному проявля-

ється стосовно спеціального й універсального обладнання. Універсальне обладнання,

у силу своєї гнучкості, може у певних межах переналагоджуватись на виробництво

іншої продукції, що користується попитом. Такий перехід теж пов’язаний з додатко-

вими витратами. Крім того, виробництво іншої продукції може виявитися набагато

менш рентабельним, тому ринкова вартість даного обладнання знизиться, тобто буде

мати місце реальна часткова втрата вартості. Даний процес відповідає нагромаджен-

ню часткового морального зносу 3-го роду. При цьому в масовому виробництві про-

цеси такої втрати вартості будуть найбільш виражені, а в одиничному — незначно.

Для правильної оцінки обладнання, що підверглося моральному зносу 3-го роду

може бути застосований показник оцінки потенціалу продукції, що випускається.

При цьому необхідно визначити діапазон можливих змін параметрів продукції і від-

повідних їм характеристик операцій нових технологічних процесів, за якими таке об-

ладнання все ж може використовуватись досить ефективно.

Як показала практика, перехід електронної промисловості на нові технології був

глобальним процесом, характерним як для централізованої економіки, так і для ринко-

вої. При цьому більше 80% обладнання втратило вартість повністю, оскільки було спе-

ціальним. Для правильної оцінки рівня цього зносу необхідне проведення досліджен-

ня ринку і поглиблення теорії виробничого потенціалу (у даному випадку потенціалу

продукції, що випускається). Ринок обладнання, що підверглося моральному зносу

3-го роду, дуже вузький, і відповідно його вартість близька до сумарної вартості окре-

мих вузлів (двигуни, підшипники, засоби автоматизації) та залишку (металолому).

Найбільш вагомим фактором, що вимагає врахування при плануванні відновлення,

при визначенні ціни обладнання на вторинному ринку, при визначенні бази нарахуван-

ня амортизації при оподаткуванні [2] є фізичний та не менш важливий моральний знос

2-го роду, який поділяється на суспільний та індивідуальний (рис. 5.2) [46, 47, 48, 49, 53].

Суспільний моральний знос виникає в сфері виробництва засобів виробництва і

може виявлятися стосовно окремої машини, абстрактної моделі цієї машини, усього

парка зроблених машин даної моделі. Суспільний знос визначає техніко-економічний

рівень виробництва на підприємстві в цілому, індивідуальний — ступінь відповідності

показників машини до мінливих умов виробництва на конкретному робочому місці.

237

Розділ 5. Оцінка вартості машин і обладнання

За собівартістю

За точністю

За продуктивністю

За автоматизацією

За ремонтопри-

атністю

За екологічністю

За безвідмовністю

За чисельністю

пе

сонал

За ресурсоємністю.

Інші (за галузями)

Моральний знос 2-го роду

Суспільний

машини, що

випускаються

машини, що

експлуатуються

Модель

обладнання од-

нієї моделі, що

випускалося

обладнання

конкретного

підприємства

Парк

у її виробництві

в експлуатації

на робочому

міс

Машина

Індивідуальний

конструктивний функціональний

повний частковий

Обладнання в експлуатації

За ергономічністю

Рис. 5.2. Класифікація морального зносу 2-го роду за об’єктами і напрямками

238

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

Оцінка машин та обладнання повинна враховувати не тільки рівень фізично-

го та морального зносу, але й кількість, якість та вартість заходів їх відшкодуван-

ня — ремонту та модернізації. Ніякий ремонт не може підвищити реальну ринко-

ву вартість об’єкта до величини її первісної вартості, а тим більше перевищити її.

За законом про оподаткування прибутку, витрати на ремонт та модернізацію (по-

ліпшення), у розмірі перевищення 10% вартості основних фондів, відносяться на

збільшення їх первісної вартості [2]. Але це відображує не сутність економічного

процесу створення додаткової вартості, а механізм державного регулювання бази

оподаткування.

Витрати на ремонт та модернізацію з роками зростають і наближуються до роз-

мірів прибутку, який може принести обладнання. Очевидно, це і є вартісна грани-

ця, що визначає строк корисного використання об’єкта. Необхідно зауважити, що

визначення «термін корисного використання» неодноразово застосовується стан-

дартами бухгалтерського обліку, однак немає його досить чіткого алгоритму розра-

хунку. Визначення, наведене в стандартах, теж не дозволяє побудувати достатньо

обґрунтовану методику. Так, наприклад, якщо підприємство придбало устаткування

для виконання конкретного замовлення, після чого це устаткування буде продано,

орієнтуватися на «очікуваний обсяг випущеної на цьому устаткуванні продукції»

очевидно не можна, тому що розрахована на такій основі норма амортизації непри-

йнятна. При орієнтації на «очікуваний період часу» — неясно, які ж фактори повинні

бути враховані при розрахунку даного показника. Він не може цілком відповідати

поняттю «нормативний термін служби устаткування» уже хоча б тому, що немає від-

повідних державних установ, які б займалися розрахунком і затвердженням даного

показника, оскільки вони не мають, як це було раніше, потрібних даних. Старі нор-

мативи поступово втрачають свою актуальність з появою нових видів і типів устат-

кування.

Ще менш обґрунтованими є показники «строку життя», для них взагалі немає

статистики з кількох об’єктивних причин:

— обладнання усе частіше імпортується з самих різних країн світу;

— підприємства-виробники на цей час вкрай рідко вказують у паспортних даних

устаткування показники, що відображають його довговічність;

— немає методик визначення терміну корисного використання з урахуванням

умов експлуатації устаткування, а такі фактори, як рівень кваліфікації праців-

ників, мають значний вплив але важко формалізуються;

— не відпрацьовані методи обліку рівня морального зносу техніки;

— не встановлено точного характеру зв’язку змінності роботи устаткування з

тривалістю терміну корисного використання, тим більше з урахуванням впли-

ву морального зносу, що може наступити раніш за фізичний.

На рис. 5.3 приведено схему, яка відображає зв’язок суспільного зносу обладнан-

ня через ринковий механізм з виникненням індивідуального зносу обладнання під-

приємства в конкретних умовах виробництва.

Такий підхід дозволяє трактувати суспільний знос як втрату вартості об’єкта

на первинному ринку, а індивідуальний — як втрату корисності його для влас-

ника у процесі експлуатації (або як витрати на відшкодування такої втрати) та

зниження ринкової вартості при перепродажу іншому покупцю на вторинному

ринку.

239

Розділ 5. Оцінка вартості машин і обладнання

Виробництво засобів

виробництва

Виробництво продукції

з використанням даних

засобів виробництва

Ринок засобів виробництва

(первинний)

Ринок товарів, виготов-

лених за допомогою да-

них засобів виробництва

суспільний

моральний

знос 1 роду

суспільний

моральний

знос 2 роду

суспільний

моральний

знос 3 роду

засобів ви-

робництва

Індивідуальний моральний знос

Умови виробництва продукції з вико-

ристанням даних засобів виробництва

на конкретному підприємстві

Науково-технічний

прогрес

Суспільна корисність нового обладнання, що визначається вартістю при

продажу на первинному ринку, або старого на вторинному

Індивідуальна корисність обладнання для власника (покупця) засобів

виробництва, що визначається строком корисного використання (строку

життя) та ринковою вартістю на вторинному ринку

Рис. 5.3. Схема взаємозв’язку суспільного та індивідуального зносу

240

Бачевський Б. Є., Заблодська І. В., Решетняк О. О. «Потенціал і розвиток підприємства»

При виборі методу визначення терміну корисного використання (строку життя)

можна керуватися даними заводу-виробника, отриманими шляхом проведення іспи-

тів, якщо виробник такі іспити проводив та надає відповідні дані. Однак такий метод

орієнтований, головним чином, на облік рівня фізичного зносу. Крім того, ремонт, як

спосіб усунення фізичного зносу, не обмежений технічними можливостями і може

продовжуватися нескінченно довго шляхом заміни послідовно усіх вузлів і деталей.

Очевидно, як це відмічалося раніше, межа, за якою проведення чергового ремонту

недоцільне, може бути тільки економічною. Якщо врахувати, що моральний знос

техніки може наступити пізніше або раніше такої межі, то він може або відбитися

на термінах корисного використання, або ні, то значить так само і на ціні машин на

вторинному ринку.

Слід визнати, що взагалі рівень морального зносу, який має значення при пла-

нуванні оновлення діючого парку машин та обладнання підприємства, може не за-

чіпати інтересів покупця, якому, наприклад, іноді не заважає рівень суспільного мо-

рального зносу об’єкта купівлі, бо йому потрібен саме такий верстат, а більш новий та

високопродуктивний буде споживати більше енергії та простоювати більшу частину

робочого часу. Тому потрібно відповідне обґрунтування та конкретизація методів ви-

значення рівня морального зносу і співвіднесення його з термінами служби устатку-

вання та ціною його перепродажу на вторинному ринку. Передчасна заміна призведе

до втрати вкладеної в засоби виробництва суспільної праці, зволікання буде означати

втрату можливих економічних результатів від усунення морального зносу.

Визначення термінів корисного використання машин та обладнання являє

собою одну з найбільш складних проблем застосування доходних методів їх оцінки.

Вирішення даної проблеми потребує врахування суттєвих особливостей вказаних

показників.

1. Усунення суспільного морального зносу машини застарілої моделі викликає

зміну рівня індивідуального морального зносу машин, поєднаних з відновлюваною у

виробничому ланцюжку. Це створює умови формування попиту на вторинному рин-

ку машин, які можуть піти на заміну фізично зношених аналогів, хоча й застаріли

відносно нових моделей.

2. Індивідуальний моральний знос не має стадії нагромадження, виявляється

тільки по відношенню до конкретної машини і відбувається відразу, на відміну від

суспільного морального зносу, що наростає в міру нагромадження парку машин нової

моделі, що йде на заміну старої. Таким чином, покупець одразу повинен визначатись

з поправкою до ціни купівлі на неповну відповідність машини його вимогам. Якщо

виходити з принципу найбільшої корисності такого об’єкту у експлуатації, може ста-

тися, що краще придбати дорожчу нову машину на первинному ринку.

3. Індивідуальний моральний знос проявляється як втрата корисності обладнан-

ня для конкретного власника, до того ж на конкретній операції технологічного про-

цесу, й вимірюється скороченням строку його корисного використання саме на цій

операції. Саме тому він може бути усунутий переміщенням цього обладнання на іншу

операцію або до іншого виробництва при продажі. При виконанні оцінки продавцем,

може бути врахованим як втрата вартості внаслідок невідповідності типовим умовам

експлуатації у найбільш вірогідних покупців.

4. Суспільний моральний знос проявляється як втрата корисності техніки для

суспільства й вимірюється зниженням ринкової вартості діючого обладнання наразі