1.4. Ефективність законодавства у сфері державного
управління
Проблема ефективності законодавства, як зазначалося, має комплексний
багатофакторний характер. Її вирішення залежить від загального політико-
правового рівня суспільства, стану функціонування державних інститутів,
політичної культури службовців та населення. Поряд з цим важливе значення має
глибина теоретичного осмислення зазначеної проблеми, що дає змогу
конструювати конкретні напрями, шляхи й методи удосконалення законотворчої,
правозастосовної діяльності держави і посадових осіб.
Головна своєрідність вирішення проблеми ефективності законодавства у сфері
державного управління полягає, гадаємо, у тому, що переважно саме в цій сфері
здійснюється практичне виконання законодавчих актів і більшості підзаконних
правових актів, які конкретизують норми законів або забезпечують їх дотримання в
діяльності органів державної виконавчої влади, їх посадових осіб та громадян.
Адже державне управління власне і є сферою функціонування виконавчої влади,
яка за своєю суттю спрямована на ефективну реалізацію правових актів
законодавчої влади.
Однак сфера державного управління потребує власного правового регу-
лювання, в тому числі законодавчого. Причому законодавство, як ми розуміємо,
треба трактувати досить широко, включаючи ті рівні правового регулювання
організації та діяльності органів державної виконавчої влади (органів державного
управління), які забезпечують їх цілеспрямовану практичну управлінську роботу. З
огляду на це узагальнюючим критерієм оцінки ефективності законодавства у сфері
державного управління треба вважати створенням ним умов для досягнення
належних результатів, якості та ефективності власне управлінської (виконавчої і
розпорядчої) діяльності органів виконавчої влади.
Щодо загального підходу до характеристики законодавства у сфері державного
управління необхідно мати на увазі такі його риси, як-, соціально- іуманістична
спрямованість, іцо, на відміну від політико-ідеологічної, повинна завжди
пронизувати законодавство; орієнтація на стандарти та критерії міжнародного
права; формування оновленого законодавства нормативними актами вищої
юридичної сили. Адже раніше це законодавство складали, як відомо, в основному
підзаконні акти; у змісті законодавства - повинні переважати дозволи та позитивні
установки, а не, як раніше, заборони та обмеження.
Сьогодні, коли ускладнились управлінські зв'язки між державами СНД,
з'явилися нові структури в Україні, інтенсивно розвивається та вдосконалюється
законодавство, необхідно виконавчу владу, діяльність органів державного
управління чітко зорієнтувати на закон. Досі, на жаль, багато сторін діяльності
апарату управління неповно і погано врегульовані, що створює або легке, або
надмірне вторгнення державних структур у діяльність керованих об'єктів, в життя
громадян. Сучасні проблеми розвитку суспільства ставлять завдання пошуку більш
ефективних і відносно стабільних законодавчих форм, які забезпечують надійну
саморегуляцію і виживання
' Авер'янов В.Б., Денисов В.Н. та ін. Ефективніст ь законодавства у сфері державного управління /
Авер'янов В.Б. Законодавство: проблеми ефективності. - Київ: «Наукова думка», 1995. - С. 88-103-