Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю Соціальні цикли: історико-соціологічний підхід

Подождите немного. Документ загружается.

-361-

калювати стан сформованості соцієтальної ідентичності

будь-якого народу, в тому числі й українського. Розробле-

на методика дає також можливість аналізувати й оцінюва-

ти найбільш значущі соціально-історичні ситуації, окремі

періоди та в цілому перипетії перехідної доби суспільного

розвитку. Зокрема, для «постпомаранчевої» доби України

(що підносить фактор психокультури до системоутворюю-

чого)

авторська методика стає надійним інструментом ви-

роблення та прийняття ключових соціально-політичних,

соціально-економічних та інших державних рішень.

Розробка опитувальника для діагностики

психосоціальних властивостей

Визначення кількості тестових завдань. Враховуючи

цільову орієнтацію на проведення дослідження з великою

кількістю респондентів в умовах обмеженого часу, автори

звели кількість завдань до 50-60 пунктів (по 8-9 пунктів

для кожної з 6 запроектованих шкал), на виконання яких

респонденти могли витратити не більше 25-30 хвилин [7,

c. 152].

Розробка тестових завдань. Було розроблено пілотаж-

ний варіант опитувальника,

що включав 85 пунктів (у 1,5

рази більше передбачуваної кількості пунктів) [7, с. 153].

Обраний дихотомічний тип завдань передбачав відповіді

«так» / «ні» як найбільш популярні й зрозумілі респонден-

там.

Оформлення тесту. У зв’язку з тим, що дослідження пе-

редбачало індивідуальне тестування, інструкція на бланку

опитувальника була зведена до мінімуму: «Уважно прочи-

-362-

тайте наступні твердження і поставте у відповідній колон-

ці «+», якщо ви згодні з ним, і «—», якщо не згодні».

Пілотне дослідження

Перший етап. Було сформовано репрезентативну ви-

бірку, до якої належали представники різних вікових і

культурних груп. Загальна кількість респондентів на цьо-

му етапі дорівнювала 50 осіб, з них: студентів ВНЗ (1-5 кур-

си) — 20; учнів (10-11 класи) — 11; пенсіонерів — 8; жінок

— 32, чоловіків — 18.

За результатами дослідження було відібрано 56 пунк-

тів, які увійшли до кінцевого варіанту опитувальника.

Критеріями

відбору запитань були такі параметри, як: дис-

кримінативність кожного з пунктів (коефіцієнт кореляції

кожного пункту з загальним балом за шкалою — не менше

0,2); індекс ефективності завдання (від 0,25 до 0,75).

Було також розраховано надійність з внутрішньої уз-

годженості кожної з 6 шкал (коефіцієнт Кронбаха варіював

у межах від 0,55 до 0,65, що є допустимим для невеликої

кількості завдань [Клайн, 1994]).

Другий етап. Для розрахунку ретестової надійності

тесту через 2 місяці було проведено додаткове досліджен-

ня. Вибірка включала 30 осіб з числа учасників першого

етапу. Отриманий коефіцієнт ретестової надійності дорів-

нював 0,78, що відповідає нормативним вимогам до тестів

такого типу.

Факторний аналіз. Базове дослідження з використан-

ням розробленого тесту включало 514

респондентів, що за-

безпечило можливість проведення статистично достовір-

ного факторного аналізу методики. Результати дозволили

-363-

скоротити вихідну кількість пунктів з 56 до 18. Психомет-

ричні властивості при цьому змінилися незначно, проте

скорочена версія опитувальника дає можливість здійсню-

вати в подальшому дослідження в режимі експрес-діагнос-

тики.

Таким чином, дослідження властивостей соцієтальної

психіки стало можливим на підставі застосування як пер-

шої (56 пунктів), так і другої (18 пунктів) версії методики,

причому

в другому випадку додаткова надійність резуль-

татів забезпечена проведеним факторним аналізом.

Отримана таким чином методика експрес-діагностики

включає 18 пунктів (по три пункти в кожній з 6 означених

шкал). До неї увійшли, зокрема, такі запитання:

1. Я часто поступаюся своїм емоціям, забуваючи про ви-

году.

2. Сім разів відміряй, один раз відріж — це

моє кредо.

3. Хвороба — справа випадку; якщо вже випало занеду-

жати, то нічого не вдієш.

4. Навіть якщо логіка і факти на моєму боці, я можу

відступити, аби не скривдити іншої людини.

5. У мене є «шосте почуття», інколи я наперед знаю, що

має відбутись, задовго до того, як це трапляється.

6. Я

— цілеспрямована людина і, як правило, доводжу

розпочату справу до кінця.

7. Якщо люди не підходять одне одному, то їх намаган-

ня налагодити нормальні сімейні стосунки є марними.

8. Я часто захоплююся деталями, заглиблюючись у них,

і не можу закінчити розпочату справу.

9. У скрутних обставинах волію почекати, поки про-

блеми розв’яжуться

самі собою.

-364-

10. Я отримую насолоду від гри, яка не потребує конт-

ролю за виграшем.

11. Я рідко планую наперед і часто змінюю свої плани.

12. Перебуваючи серед людей, я зазвичай мовчазний і

стриманий.

13. Я швидко і легко сходжуся з новими людьми.

14. Я раціонально використовую час і встигаю зробити

чимало корисного.

15. Мої передчуття

рідко здійснюються.

16. Мої друзі говорять, що в мене розвинута інтуїція.

17. Я часто починаю одночасно багато цікавих справ і

не встигаю довести їх до кінця.

18. Я легко можу внести пожвавлення в нудну ком-

панію.

Для розшифрування результатів використовувався та-

кий «ключ»:

Соціально-психологічні властивості Номери запитань

«Екстраверсія» (-) / «Інтраверсія» (+)

«Емоційність» (-) / «Прагматичність» (+)

«Ірраціональність» (-) / «Раціональність» (+)

«Інтуїтивність» (-) / «Сенсорність» (+)

«Екстернальність» (-) / «Інтернальність» (+)

«Екзекутивність» (-) / «Інтенціональність» (+)

12 (+) 13 (-) 18 (-)

1 (-) 4 (-) 10 (-)

2 (+) 11 (-) 14 (+)

5 (-) 15 (+) 16 (-)

3 (-) 7 (-) 9 (-)

6 (+) 8 (-) 17 (-)

Крім того, застосовувалися кількісні критерії сформо-

ваності ознак зазначених соціально-психологічних якос-

тей. Зокрема, вважалося, що ознака якості є сформованою,

якщо її кількісний показник, який визначався алгебраїч-

ною сумою 3-х відповідних результатів) дорівнював або

перевищував значення |0,36|. Водночас значення в діапа-

зоні від — 0,35 до 0 та від 0 до +0,35 вважалися такими, що

не сформовані

-365-

Соцієтальні властивості українського суспільства

перехідної «помаранчевої» доби

У цьому розділі статті наводяться й аналізуються голов-

ні результати, отримані напередодні «помаранчевої рево-

люції» (жовтень 2002 р.

) та у «постпомаранчевий» період

(травень 2005 р.;

січень 2006 р.

) за відповідними соціаль-

но-психологічними шкалами-опозиціями, зокрема:

1. Шкала «Екстраверсія / Інтроверсія» — настановлення

на світосприйняття (готовність, схильність соціального суб’єкта

до сприйняття явищ зовнішнього / внутрішнього світу).

Якісна ознака

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(05.2005)

Екстраверсія

19,3 32,7 33,4 41,5

Інтроверсія

27,9 17,7 18,6 8,2

Амбівалентність 52,8 49,6 48,0 50,3

Йдеться про репрезентативне дослідження, здійснене у співпраці з ла-

бораторією Інституту соціальної та політичної психології АПН Украї-

ни (зав. лабораторією — доктор соціологічних наук Олена Донченко).

Йдеться про цільову вибірку новопризначених голів райдержадмініст-

рацій, N=439, реалізовану на потоках Інституту підвищення кваліфіка-

ції керівних кадрів Національної академії державного управління при

Президентові України.

Йдеться про дослідження, здійснене в рамках «Омнібусу — січень

2006 р.» спільно з центром «Соціальний моніторинг» та Українським

інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка (голова правління

— кандидат соціологічних наук О. Балакірєва).

-366-

2. Шкала «Емоційність / Прагматичність» — засоби світос-

прийняття (людина, за П. Сорокіним, істота чуттєва / мисляча).

Якісна ознака

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(05.2005)

Емоційність

14,6 21,5 23,3 14,1

Прагматичність

20,8 12,5 13,5 16,4

Амбівалентність 64,6 66,0 63,2 69,5

3. Шкала « Ірраціональність / Раціональність» — фор-

ма світосприйняття (сприйняття цілісно — гештальтом,

єдиним і неподільним чином / по частинах — дискретно,

у деталях).

Якісна ознака

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(05.2005)

Ірраціональність

12,2 8,9 6,3 0,7

Раціональність

26,4 34,2 37,4

64,9

Амбівалентність 61,4 56,9 56,3

34,4

4). Шкала «Інтуїтивність / Сенсорність» — спосіб

світосприйняття (абстрактно-логічний / конкретно-чут-

тєвий).

Якісна ознака

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(04-05.2005)

Інтуїтивність

8,1 23,2 26,5

72,7

Сенсорність

12,9 20,6 20,5 6,4

Амбівалентність 79,1 56,2 53,0

21,0

-367-

5. Шкала «Екстернальність / Інтернальність» — ло-

кус-контроль (схильність суб’єкта приписувати відпові-

дальність за результати своєї діяльності зовнішнім / внут-

рішнім силам).

Якісна ознака

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(04-05.2005)

Екстернальність

7,8 22,2 22,9 8,4

Інтернальність

22,5 9,3 9,4

47,6

Амбівалентність 69,7 68,5 67,7

44,0

6. Шкала «Екзекутивність / Інтенціональність» —

гендер (жіноча / чоловіча соціокультурна стать, або тради-

ційно віднесена до жінки чи до чоловіка соціальна роль).

Якість

Суспіль-

ство

N=1771

(10.2002 р.)

Суспіль-

ство

N=2029

(01.2006 р.)

Суспіль-

ство

N=2275

(12.2006 р.)

Голови

РДА

N=439

(04-05.2005)

Екзекутивність

12,1 9,4

9,5

2,1

Інтенціональність

17,4 44,5

46,8

78,8

Амбівалентність 70,5 46,1

43,7

19,1

Коментуючи одержані результати в цілому, зазначи-

мо, що процес формування нової соцієтальної ідентич-

ності українського суспільства перебуває в активному

творенні і ще далекий від завершення.

Так, якщо напередодні «помаранчевої революції» (жов-

тень 2002 р.) і, як свідчать вибіркові соціально-психологічні

дослідження, під час її активних подій більшість (66 %) до-

рослої частини українського суспільства

не мала сформо-

ваної соцієтальної ідентичності та характеризувалася ситу-

аційною поведінкою (амбівалентністю), сфера її інтересів,

відповідно, не виходила за межі задоволення первинних

-368-

потреб, а стан свідомості визначався в цілому зовнішнім ін-

формаційним впливом, то вже в січні 2006 року ця частка

суспільного загалу суттєво скоротилась (до 57 %). Відповід-

но (з 34 % до 43 %) збільшилась частина населення України,

яка сформувала свою соцієтальну ідентичність. Саме цей

«свідомий» український загал став локомотивом процесів

демократизації і тим ядром, що виявило

свою активність

і політичну підтримку новій владі під час «помаранчевої

революції»

. Наперед скажемо, що зрозумілим також є і те,

що найактивніші та віддані ідеям «помаранчевої револю-

ції» представники українського загалу ставали тим спри-

ятливим середовищем, з якого здійснювався добір (рек-

рутування) новопризначених голів районних державних

адміністрацій.

Самодостатня частка українського суспільства станом

на жовтень 2002 року виявляла більшість тих, хто за всіма

6 бінарними

шкалами-опозиціями сформував якісно нові

полюси властивостей, зокрема: інтроверсію (27,9 % з 47,2 %

тих, хто самовизначився), прагматизм (20,8 % з 35,4 %), ра-

ціональність (26,4 % з 38,6 %), сенсорність (12,9 % з 20,9 %),

інтернальність (22,5 % з 30,3 %) та інтенціональність

(17,4 % з 29,5 %).

Розкриваючи зміст окремих з названих бінарних шкал-

опозицій, зазначимо, що за шкалою «екстраверсія / інтро-

версія» суспільство може бути оцінено з точки зору рівня

його

орієнтованості на цінності оточуючого світу (екстра-

Йдеться про цільову вибірку новопризначених голів райдержадмініст-

рацій, N=439, реалізовану спільно з Інститутом підвищення кваліфіка-

ції керівних кадрів Національної академії державного управління при

Президентові України (проректор академії — директор ІПК, доктор

наук з державного управління І. Розпутенко).

-369-

версія) чи на власні цінності (інтроверсія). При цьому за-

високий рівень його екстравертованості може свідчити

про експансивність і агресивність суспільства чи певної

його частки по відношенню до інших, про легковажність,

безвідповідальність і слабкість духу щодо вирішення влас-

них внутрішніх проблем. І, навпаки, надвисокий рівень ін-

тровертованості свідчить про закритість і небажання

вес-

ти діалог з іншими людьми, групами людей, країнами та

народами. В цілому ж та чи інша надмірність рівня сфор-

мованості зазначених соцієтальних ознак може свідчити як

про силу, так і про слабкість суспільства.

Інтровертованість (а також корелююча з нею інтер-

нальність) під час «помаранчевої революції» була показ-

ником рішучої

готовності українців до радикального ко-

ригування сталого за часів радянської доби і принципово

незміненого під час першої половини трансформаційного

періоду історико-психологічного портрета українця як

безмежно жертовного (терплячого заради суспільного чи

колективного блага), роботящого (спрямовуючого свої зу-

силля на суспільно значущі цілі) і водночас маргінально-

го суб’єкта, який давно

покинутий державою, але все ще

сподівається на її доброчинність. Це була психологічна го-

товність повернутися до історично нової самоідентичності,

яка перетворилася на неочікуваний як для політичної елі-

ти (включно з опозицією), так і для всієї країни соціальний

результат. Під впливом пасіонарного ядра «майдану» рап-

том кудись зникла політична інфантильність українсь-

кого

народу, а її місце посіла активна позиція зрілих лю-

дей (не натовпу і не маси!), що зажадали від влади іншого

ставлення до себе. Звідкись миттєво виникли такі далекі

-370-

для радянського повсякдення якості, як самоповага, почут-

тя людської гідності, чітка раціональна позиція та велика

віра у справедливість вимог і соціальну значущість нового

колективного духу. І носієм цього духовного багатства рап-

том стала не одна людина, а мільйони українців! Виникло

суспільне поле колективного духу, утворився стан колек-

тивної душі з високим

, майже нереальним, Божим почут-

тям власної ідентичності й призначення.

Весь світ побачив сильних, красивих, розумних, добрих,

безстрашних людей з очима, повними любові одне до од-

ного. Ненависть, неприязнь чи агресія так і не з’явилися

на українському «майдані» навіть серед тих, хто не розді-

ляв його цінностей. «Майдан» перетворився на «

Спільно-

ту», на місце прийняття важливих суспільних рішень (Віче),

місце радощів і прощення — формовтілення колективної

душі, колективного сенсу і почуття, що підкреслювали іс-

торичну значущість ситуації, нових відносин. Не емоцій,

які можна виміряти частотою пульсу, а саме почуттів, які

не вимірюються нічим, але які творять із роз’єднаних, ато-

мізованих і

навантажених власними проблемами індивідів

єдину родину, об’єднану світлим і сильним духом. Атмос-

фера Майдану передалась всій столиці України та іншим

Майданам — Львову, Луцьку, Тернополю, Донецьку, Харко-

ву, Сімферополю…

Почуття того, що мільйони людей водночас поділяють

найважливіші спільні цінності їх життя, створило поле

небувалої в Україні солідарності. Стала більш зрозумілою

і прийнятною теза Геракліта, який говорив, що рано чи

пізно все перетворюється на свою протилежність… Адже

«бидло» перетворилося на унікальну спільноту. Кількість