Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю Соціальні цикли: історико-соціологічний підхід

Подождите немного. Документ загружается.

-381-

Література

1. Краткий словарь по социологии / Под общ. ред. Д. М. Гвишиа-

ни, Н. И. Лапина. — М., 1989. — 479 с.

2. Афонин Э. А. Комментарий к социологическим прогнозам

результатов выборов Президента Украины 2004 г. / / Стратегія роз-

витку України (економіка, соціологія, право). — 2004. — Вип. 3-4. —

С. 753-756.

3. Афонин Э. А. Цвет и психика = Color and Psyche / / Аэропорт. —

2006. — № 1. — С. 52-55.

4. Донченко Е.

А. Социетальная психика. — К.: Наукова думка,

1994. — 208 с.

5. Московичи С. Машина, творящая богов / Пер. с фр. — М.,

1998. — 560 с.

6. Степаненко В. Концепція громадянського суспільства

в осмисленні посткомуністичних суспільних трансформацій / / Сус-

пільна трансформація: концептуалізація, тенденція, український

досвід. / За ред. В. В. Танчера, В. П. Степаненка. — К.: Ін-т соціології

НАН України, 2004. — С. 73-98.

7. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика. — СПб.: Питер, 2002. —

352 с.

8. Афонін Е., Мартинов А. Ваймарські уроки України, або уні-

версалії перехідних періодів суспільного розвитку / / Дзеркало тиж-

ня. — 2006. — № 10. — 18 бер. — С. 21.

-382-

Додаток 2

СТРУКТУРА ЦИКЛІВ НАЦІОНАЛЬНИХ

ІСТОРІЙ КРАЇН СВІТУ

Критеріями включення до списку країн, національні

історії яких проаналізовано з використанням методології

«універсального епохального циклу» (УЕЦ), стали членс-

тво країни в Організації Об’єднаних Націй, вагома чи-

сельність населення, сформована релігійно-цивілізаційна

ідентичність та культурно-економічна значущість країни

для світового розвитку.

Нижченаведена структура соціальних циклів націо-

нальних історій країн світу

не претендує на остаточне

визначення, а є лише робочим орієнтиром для подальших

міждисциплінарних досліджень.

ЄВРОПА

1. Австрія (республіка). Центральна Європа. Площа

83,858 км. кв. (113 місце). Населення — 8 млн. 039 тис. УЕЦ

— 2-й, актуальна фаза циклу — коеволюція.

1515 р. — утворення Габсбурзької імперії. Тривалість ін-

волюційної стадії розвитку пов’язана у 1618-1648 рр. з Трид-

цятирічною війною. 1740-1748 рр. — війна за австрійську

спадщину. 1756-1763 рр. — війна за Сілезію з Пруссією. Ко-

еволюційний поворот

пов’язаний із політикою у 1740-1780

р. — імператриці Марії Терезії. Освічений абсолютизм.

1765-1790 рр. Йосиф І. Скасування кріпацтва. 1809 р. — Авс-

трія втрачає вихід до моря. 1848-1916 рр. — Франц Йозеф І.

1859 р. — крах гегемонії над Італією. 1866 р. — Австрія про-

-383-

грала війну Пруссії. Еволюційний етап розвитку першого

циклу пов’язний із 1867 р., часом створення дуалістичної

Австро-Угорської монархії. Посилення національних су-

перечок у імперії. 1907 р. — запровадження загального виб-

орчого права. 1914-1918 рр. — розпад Австро-Угорської імпе-

рії ознаменував революційний етап циклу. Початок другого

циклу ідентифікується з утворенням 1918 р. — Австрійської

Республіки. 1932 р. — авторитарний

режим. Інволюційний

період пов’язаний із 1938-1945 рр., коли Австрія знаходилась

у складі Третього рейху. Він тривав приблизно до 1955 рр.,

коли відбулося проголошення нейтралітету. Вступ Австрії у

1995 р. до Євросоюзу став символом початку коеволюційно-

го періоду розвитку другого циклу.

2. Албанія (республіка). Південно-Східна Європа.

Площа — 28,748 км. кв. (140 місце). Населення — 3

млн. 286

тис. УЕЦ — 1-й, актуальна фаза циклу — еволюція.

1443-1468 рр. — Георгій Кастріоті (Скандербег). Захоп-

лення албанської території турками. 1656-1661 рр. — ал-

банський великий візир Мехмед Кьопрюлю провів рефор-

ми в Османській імперії. Цей час співпадає з інволюційним

розвитком Албанії. Коеволюційний поворот відбувся

у 1912 р., коли було проголошено незалежність Албанії. Далі

тривали інверсійні

процеси: 1925 р. — авторитарний режим

Ахмед Зогу. 1939 р. — італійська окупація. 1945-1985 рр. —

диктатура Е. Ходжі. 11 січня 1946 р. — проголошено народ-

ну республіку. 1961 р. — розрив дипломатичних стосунків

із СРСР. — 1962 р. — вихід із Ради економічної взаємодо-

помоги. 1968 р. — вихід Албанії із Організації Варшавсь-

кого договору. 1976 р. — Албанію проголошено народною

соціалістичною республікою. Початок еволюційного етапу

-384-

першого циклу пов’язаний з відмовою від соціалістичного

експерименту в 1991 р. Албанія у 1998-1999 рр. підтримала

дії Армії визволення Косово. Символом еволюційного ета-

пу розвитку першого циклу може стати створення «Вели-

кої Албанії».

3. Андорра (князівство). Південно-Західна Європа.

Площа — 467,76 км. кв. (178 місце в світі). Населення —

71 тис. УЕЦ — 1-й, актуальна фаза

циклу — коеволюція.

Андорра відома з 805 р. — З 1278 р. — під протектора-

том президента Франції й Урхельського єпископа (Іспанії).

Цей тривалий період ідентифікується з інволюційною

стадією. Коеволюційний поворот 1981 р. — пов’язаний із

утворенням виконавчої ради. 1993 р. — проголошення су-

веренітету князівства.

4. Бельгія (конституційна монархія). Західна Європа.

Площа — 30,528 км. кв. (137 місце

). Населення — 10 млн.

190 тис. УЕЦ — 1-й, актуальна фаза циклу — еволюція.

1815 р. — австрійські Габсбурги втрачають контроль

над Бельгією. До 1830 р. — територія Бельгії перебувала

у складі Королівства Нідерланди. 4 жовтня 1830 р. — прого-

лошення незалежності. 1830-1831 рр. — конституційна мо-

нархія. Визнається суверенітет народу, провідні права, пар-

ламентська система. На цьому закінчується інволюційний

етап циклу. Протиріччя

між Фландрією та Валлонією ста-

ли символом початку коеволюційної фази циклу. 1885 р. —

колонізація Конго. 1894 р. — загальне виборче право. 1898 р. —

рівноправність фламандської та валлонської мов. 1914-

1918 рр. — руйнація внаслідок Першої світової. 1923 р. —

економічний союз із Люксембургом. 1936 р. — нейтралітет.

1940-1945 рр. — німецька окупація. 1951-1993 рр. — король

-385-

Бодуен І. Визнання незалежності Конго (1960) та Руанди і

Бурунді (1962). Участь у створенні Європейського Співтова-

риства. Еволюційний етап першого циклу триває. 1966 р. —

розміщення штаб-квартири НАТО в Брюсселі. 1999 р. — за-

провадження євро.

5. Білорусь (республіка). Східна Європа. Площа —

207,595 км. кв. (84 місце). Населення — 10 млн. 204 тис. УЕЦ

— 2-й, актуальна фаза циклу — революція.

ХІ ст. Полоцька земля однією з перших намагалася здо-

бути незалежність від Київської Русі. Друга половина ХІІ ст.

— тривав період федеральної роздробленості. Відділення

Туровського князівства. Однією з головних подій інволюцій-

ного періоду першого циклу стало входження білоруських

князівств до Великого князівства Литовського та їхнє полі-

тичне підпорядкування після Кревської унії 1385

р. — Поль-

щі. Люблінська унія (1569 р.) — Литви і Польщі закріпила

європейський вектор білоруського розвитку. Коеволюційний

етап був пов’язаний з поступовим переходом білоруських зе-

мель до складу Росії. 1793, 1795 рр. — за результатами друго-

го та третього поділу Польщі до Російської імперії відійшла

вся територія Білорусі. Еволюційний період першого циклу

охоплює період ХІХ

ст. і радянську історію Білорусі. У ра-

дянський період Білорусь суттєво відрізнялася від Росії та Ук-

раїни. Тут не прижилася радянська ієрархічна ментальність.

Яскравою фігурою у цьому сенсі був радянський керівник

Білорусі П. М. Машеров. Натомість, 90-ті рр. — ХХ ст. стали

для Білорусії революційним проявом її історичних особли-

востей. 25 серпня 1991

р. — проголошення незалежності. 1994

р. — президентом став О. Лукашенко, який фактично побу-

дував у Білорусі систему державного капіталізму.

-386-

6. Болгарія (республіка). Південно-Східна Європа.

Площа — 110,994 км. кв. (102 місце). Населення — 8 млн. 628

тис. УЕЦ — перший, актуальна фаза циклу — еволюція.

Розвиток першого циклу національної історії Болгарії

пов’язаний з розвитком, починаючи з 681 р. — Першого

Болгарського царства. 976-1025 р. — візантійський імпера-

тор Василь ІІ «винищувач болгар». 1235 р. — болгарський

патріархат. В інволюційній стадії

своєї історії Болгарія пе-

ребувала з 1396 р., коли перетворилася на турецьку провін-

цію. 1878 р. — Болгарія звільнилася від турецького пануван-

ня, що стало символом коеволюційного повороту. 1887-1918

рр. — Фердинанд І проводить європеїзацію, незважаючи

на русофільські інтриги. 22 вересня 1908 р. — остаточна

незалежність від Туреччини. 1923 р. — авторитарний ре-

жим. 1941-1944 рр. — Болгарія воювала на боці Німеччи-

ни

. 1946-1989 рр. — соціалістичний устрій. Зміни режимів

були пов’язані з інверсійними флуктуаціями перехідного

періоду. З крахом комуністичного правління (1989) та всту-

пом Болгарії до ЄС (2007) пов’язаний початок еволюційного

етапу першого циклу національної історії.

7. Боснія та Герцеговина (республіка, з 1995 р. — конфе-

дерація хорватсько-мусульманської федерації та Сербської

республіки). Південно-Східна Європа.

Площа — 51129 км.

кв. (125 місце). Населення — 4 млн. 510 тис. УЕЦ — перший,

актуальна фаза циклу — еволюція.

Боснійські гори у 1200 р. — стали прилистком

для своєрідної держави маніхейської секти богомілів. Інво-

люційна стадії боснійського історичного циклу пов’язана з

подіями 1463 р. — та 1483 рр., коли турки захопили Боснію,

а потім і Герцеговину. Далі тривалим був коеволюційний

-387-

поворот, започаткований подіями 1908 р. — боснійської

кризи та австрійської анексії. Флуктуації тривали впро-

довж всього періоду перебування Боснії та Герцеговини

у складі Югославії (1918-1991). Проголошення незалежності

— 15 жовтня 1991 р. — Громадянська війна 1991-1995 рр.

— та Дейтонські мирні угоди стали символом наближення

завершення коеволюційних змін та початку еволюційної

стадії розвитку першого циклу боснійської історії.

8. Ватикан.

Площа — 0,44 км. кв. (193 місце). Населення

— 455 католицьких священиків. УЕЦ — другий, актуальна

фаза циклу — еволюція.

Специфіка розгортання циклу пов’язана з перипетія-

ми розвитку католицької церкви. Початок першого циклу

пов’язаний з 440-461 рр. — діяльність папи Лева І. Ідея рим-

ського примату в християнській церкві. 590-604 р. — Гри-

горій І Великий засновник світської влади

пап в Італії. Роз-

виток чернецтва. Монастирі стають центрами культури.

Коеволюційний поворот пов’язаний з 1046-1075 рр., — т. з.

клюнійською реформою папства та всього католицького

кліру. Правильний лад у церкві — мир у світі. Конкуренція

духовної та світської влади. Суперечка щодо інвеститур. —

1054 р. — розкол із православними. Орден францисканців,

орден домініканців. 1215 р. — Лютеранський

собор. — Ін-

квізиція. Заборона створення нових релігійних орденів.

Боротьба з єресями. 1225-1274 рр. — Фома Аквінський ідео-

лог католицтва. Еволюційна стадія корелюється з подіями

1378-1417 рр., великої схизма. Папство стає світським. 1447

р. — заснування Ватиканської бібліотеки. 1527 р. — закін-

чення папського ренесансу. 1491-1556 рр. — Ігнатій Лойола.

Орден єзуїтів (1534). 1545-1563 рр. — Трідентський собор.

-388-

1582 р. — реформа календаря за Григорія ХІІІ. Революцій-

ний етап другого циклу ватиканської історії пов’язаний з

подіями Реформації, яка зафіксувала розкол у католиць-

кій церкві. Інволюційна стадія ідентифікується з розвит-

ком Ватикану в ХVІІ-ХУІІІ ст., коли католицька церква за-

судила Просвітництво, зміцнення світської державності

після подій Великої французької

революції. Коеволюцій-

ний поворот другого циклу пов’язаний з територіальни-

ми втратами Папської держави в Італії. 1871 р. — Рим став

столицею Італії. Оформлення у 1929 р. — Лютеранськими

угодами стосунків Ватикану з Італією. Завершується кое-

волюційний поворот реформами 1962-1965 рр., затвердже-

ними Другим Ватиканським собором. Еволюційна стадія

другого циклу пов’язана з 1978-2005 роками діяльності Іо

анна Павла ІІ. Вона триває й донині.

9. Велика Британія і Північна Ірландія (конститу-

ційна монархія). Західна Європа. Площа — 242,900 км. кв.

(78 місце). Населення — 58 млн. 782 тис. УЕЦ — 2, актуаль-

на фаза циклу — еволюція.

400 р. н. е. — римські гарнізони залишили Британсь-

кі острови. «Сказання про короля Артура». Переселення

ютів, англів та саксів. 660

р. — християнізація. Інволюцій-

на фаза першого циклу характеризується боротьбою між

королівствами: Уессекс, Сессекс, Ессекс, Кент, Мерсія і Нор-

тумбрія. Завоювання вікінгами британських островів 1017 і

1066 р. та битва при Гастінгсі символізують коеволюційний

поворот. Норманське завоювання поклало початок еволю-

ційній стадії першого циклу. 1086 р. — Книги страшного

суду. Протиріччя між норманськими землевласниками та

торговельно-ремісничими прошарками міст ознаменува-

-389-

ли революційні зміни (1215 р. — Велика хартія вільностей,

створення у 1236 р. першого у світі парламенту) 1154-1399

рр. — династія Анжу-Плантагенетів. 1171 р. — початок за-

воювання Ірландії. 1284 р. — підпорядкування кетського

Уельсу. Інволюційна фаза циклу ідентифікується з подія-

ми 1349 р. — епідемією чуми та Столітньою династич-

ною війною з Францією (1339-1453), династичною війною

1455-1485 рр. — Алої (Ланкастери) та

Білої (Йорки) троянд.

1485 р. — перехід влади до династії Тюдорів (до 1603 р.). Ко-

еволюційний поворот пов’язаний з перипетіями церковної

реформації за часі 1509-1547 рр. — Генріха VІІІ. Створен-

ня англіканської церкви. 1547 р. — Шотландія стверджує

кальвіністську церкву. Еволюційна стадія циклу пов’язана

зі ствердженням капіталістичних виробничих відносин

у Британії та початком формування Британської

імперії.

1558-1603 рр. — Єлизавета І бореться за владу з Марією

Стюарт. 1600 р. — заснування Ост-Індської компанії.

1603-1648 рр. — династія Стюартів. Революційні події пок-

лали початок другого циклу. 1642-1648 рр. — громадянська

війна. 1599-1658 рр. — Олівер Кромвель. 1649 р. — страта

Карла І. Республіканське правління (1649-1660). Реставра-

ція Стюартів (1660-1688). 1679 р. — акт Habeas Corpus за-

безпечення особистої свободи для громадян. 1688-1689 рр.

— «

Славна революція». Конституційна монархія. Вирішен-

ня суперечностей на морі на користь Британії. Інволюцій-

на стадія другого циклу пов’язана з утворенням у 1707 р.

— союзу Шотландії та Англії = Велика Британія. 1714-1901

рр. — правління Ганноверської династії. 1775-1783 рр.

— втрата США. 1801 р. — до Сполученого королівства Ве-

лика Британія приєднана Ірландія. Коеволюційний пово-

-390-

рот другого циклу пов’язаний з промисловою революцією.

1824 р. — визнання трейд-юніонів. 1832 р. — парламентсь-

ка реформа. Регулярні вибори, формування уряду на ос-

нові більшості. 1837-1901 рр. — королева Вікторія. 1914-1918

рр. — початок занепаду Британської імперії. 1922-1929 рр.

— консервативні уряди. 1929-1935 рр. — економічна криза.

1940-1945 рр. — прем’єр-міністр У. Черчілль. 1945-1951 рр.

— уряд лейбористів. Криза Британської

імперії. 1951-1953

рр. — новий уряд У. Черчілля. Британія стає ядерною де-

ржавою. Еволюційна стадія другого циклу приблизно по-

чалася у 1952 р. часу коронації Єлизавети ІІ. 1973 р. — вступ

до ЄС. 1979-1990 рр. — уряд М. Тетчер. — 1997-2007 рр. —

урядування лейбористів Т. Блера. Мирний процес в Оль-

стері. Створення асамблей у Шотландії й Уельсі. Британія

знаходиться

напередодні революційного етапу третього

циклу. Смисловим змістом його могуть стати визначення

нової ролі монархії, вирішення проблем багаторасового та

багатокультурного суспільства.

10. Греція (республіка). Південно-Східна Європа. Пло-

ща — 131,957 км. кв. (95 місце). Населення — 10 млн. 560 тис.

УЕЦ — 2, актуальна фаза циклу — еволюція.

1200-1000 р. до н. е. — переселення грецьких племен. Ін-

волюційний розвиток першого циклу

грецької історії три-

вав і після заснування полісного устрою. 900-700 рр. до н.

е. — заснування та прийняття військового устрою Спарти.

Коеволюційний поворот першого циклу ідентифікується з

подіями 776 р. до н. е., початком фіксації переможців Олім-

пійських ігор. — 750-550 рр. до н. е. — грецька колонізація.

Розвиток іонійської натурфілософії. Еволюційна стадія

розвитку грецької історії

пов’язана з 594 р. до н. е., реформа-