КНУ им.Т.Шевченко. Преподаватель - Королев И.Р. Ответы на экзамен
по введению в языкознание за 1 семестр 1 курса. 2014 год. Ответы
взяты из книг Кочергана и других.
75 вопросов. Вопросы:
Мовознавство – наука про мову. Об’єкт і предмет мовознавчої науки. Проблематика мовознавства. Мета і завдання курсу «Вступ до мовознавства».
Основні етапи розвитку мовознавчої науки.
Загальне і конкретне (окреме, часткове) мовознавство. Теоретичне і прикладне мовознавство. Мовні універсалії.
Зв’язок мовознавства з гуманітарними науками.
Зв’язок мовознавства з природничими науками.
Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу.
Аспекти вивчення мовних явищ. Синхронія і діахронія.
Співвідношення мови й мовлення. Визначення мовлення в сучасному мовознавстві.
Основні ознаки мови і мовлення.
Мовлення як об’єкт вивчення сучасних мовознавчих дисциплін.
Функції мови.
Закономірності розвитку мов (дивергенція і конвергенція).
Мова і мислення. Історія розв’язання проблеми взаємовідношень між мовою, мисленням та свідомістю.
Внутрішнє мовлення. Універсальний предметний код як основа інтернаціонального характеру людського мислення.
Психолінгвістика як міждисциплінарна наука.
Порівняльно-історичне мовознавство.
Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
Генеалогічна класифікація мов.
Індоєвропейська родина мов (слов’янська, германська, романська групи).
Слов’янська група мов індоєвропейської мовної сім’ї.
Типологічне та зіставне мовознавство.
Типологічна класифікація мов. Мови флективні, аглютинативні, кореневі.
Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.
Семіотика – наука про знакові системи. Поняття про знак.
Мова як особлива знакова система.
Специфіка мовного знака.
Унілатеральна та білатеральна теорії знака. Типологія мовних знаків. Слово як знак.
Типологія знаків.
Поняття про паралінгвістику і паракінесику. Невербальна семіотика.
Поняття про елемент, систему і структуру мови.
Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
Особливості системної організації мови.
Рівнева модель системи мови. Основні й проміжні рівні мови.
Поняття про подвійне членування мови.
Місце і роль фонетичної системи в мові. Автономність звукової системи. Звукова будова мови як предмет фонетики.
Аспекти дослідження звукової будови мови: фізіологічний (артикуляційний), фізичний (акустичний), лінгвістичний (фонологічний або функціональний). Будова мовленнєвого апарату.
Характеристика голосних і приголосних звуків, фонетичних процесів і змін.
Фонематична підсистема фонетичної системи мови (фонологічна система мови).
Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
Акустичний аспект дослідження звукової будови мови.
Функціональний аспект дослідження звукової будови мови.
Фонема. Функції фонеми.
Фонема та її алофони.
Виділення фонеми представниками Московської та Ленінградської (Петербурзької) фонологічних шкіл.
Система фонем як система опозицій. Диференційні та недиференційні (інтегральні) ознаки фонем.
Дистрибуція фонем і алофонів.
Силабічна (складова) підсистема фонетичної системи мови: склад, структура та типи складів; теорія складоподілу.
Просодична (тонічна, інтонаційна) підсистема фонетичної системи мови: наголос та його види; типологія наголосу.
Інтонація. Компоненти інтонації (мелодика, ритм, інтенсивність, темп, тембр, пауза).
Типи морфем (кореневі, дериваційні, флективні).
Поняття морфеми. Морфема та її аломорфи.
Граматичне значення, граматична форма, граматичний спосіб.
Граматичне значення. Граматична категорія. Лексична і граматична семантика в мові.
Граматичний спосіб. Внутрішня флексія, зміна наголосу, редуплікація, суплетивізм, афіксація, циркумфіксація.
Синтетичні та аналітичні засоби вираження мовних значень.
Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення. Основні функції слова.
Лексема та її алолекси.
Типи лексичних значень. Денотативне, сигніфікативне, конотативне значення.
Лексичне і граматичне значення слова. Слово у мові й мовленні (лексема і словоформа).
Системні угрупування в лексиці.
Предикативність і модальність як основні ознаки речення.
Речення і словосполучення.
Граматичне та актуальне членування речення. Дане і нове. Тема і рема.
Синтаксичні зв’язки та їх найважливіші типи.
Частини мови, принципи їх виділення.
Проміжні рівні мовної системи (морфонологічний, словотвірний, фразеологічний).
Письмо. Типи письма в сучасному світі.
Алфавіт. Виникнення основних алфавітів. Графіка, орфографія.
Принципи орфографії.
Шляхи збагачення лексики.
Типи запозичень. Транскрипція і транслітерація.
Мова як явище суспільне. Суспільна природа мови і мовної діяльності. Мова як суспільно-історична норма.
Загальнонародна мова та її диференціація. Територіальна і соціальна диференціація мови. Просторіччя, койне.
Літературна мова, її ознаки. Нетотожність понять «літературна мова» і «мова художньої літератури».
Поняття про соціолінгвістику. Мовна політика. Мовна ситуація.
75 вопросов. Вопросы:
Мовознавство – наука про мову. Об’єкт і предмет мовознавчої науки. Проблематика мовознавства. Мета і завдання курсу «Вступ до мовознавства».
Основні етапи розвитку мовознавчої науки.
Загальне і конкретне (окреме, часткове) мовознавство. Теоретичне і прикладне мовознавство. Мовні універсалії.
Зв’язок мовознавства з гуманітарними науками.
Зв’язок мовознавства з природничими науками.
Методи і прийоми дослідження мовного матеріалу.
Аспекти вивчення мовних явищ. Синхронія і діахронія.
Співвідношення мови й мовлення. Визначення мовлення в сучасному мовознавстві.
Основні ознаки мови і мовлення.
Мовлення як об’єкт вивчення сучасних мовознавчих дисциплін.
Функції мови.
Закономірності розвитку мов (дивергенція і конвергенція).
Мова і мислення. Історія розв’язання проблеми взаємовідношень між мовою, мисленням та свідомістю.
Внутрішнє мовлення. Універсальний предметний код як основа інтернаціонального характеру людського мислення.
Психолінгвістика як міждисциплінарна наука.
Порівняльно-історичне мовознавство.
Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
Генеалогічна класифікація мов.
Індоєвропейська родина мов (слов’янська, германська, романська групи).
Слов’янська група мов індоєвропейської мовної сім’ї.
Типологічне та зіставне мовознавство.
Типологічна класифікація мов. Мови флективні, аглютинативні, кореневі.
Флективні мови. Мови аналітичного і синтетичного ладу.
Семіотика – наука про знакові системи. Поняття про знак.
Мова як особлива знакова система.
Специфіка мовного знака.
Унілатеральна та білатеральна теорії знака. Типологія мовних знаків. Слово як знак.
Типологія знаків.
Поняття про паралінгвістику і паракінесику. Невербальна семіотика.
Поняття про елемент, систему і структуру мови.
Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
Особливості системної організації мови.
Рівнева модель системи мови. Основні й проміжні рівні мови.
Поняття про подвійне членування мови.
Місце і роль фонетичної системи в мові. Автономність звукової системи. Звукова будова мови як предмет фонетики.
Аспекти дослідження звукової будови мови: фізіологічний (артикуляційний), фізичний (акустичний), лінгвістичний (фонологічний або функціональний). Будова мовленнєвого апарату.
Характеристика голосних і приголосних звуків, фонетичних процесів і змін.
Фонематична підсистема фонетичної системи мови (фонологічна система мови).
Артикуляційний аспект дослідження звукової будови мови.
Акустичний аспект дослідження звукової будови мови.
Функціональний аспект дослідження звукової будови мови.
Фонема. Функції фонеми.
Фонема та її алофони.
Виділення фонеми представниками Московської та Ленінградської (Петербурзької) фонологічних шкіл.
Система фонем як система опозицій. Диференційні та недиференційні (інтегральні) ознаки фонем.
Дистрибуція фонем і алофонів.
Силабічна (складова) підсистема фонетичної системи мови: склад, структура та типи складів; теорія складоподілу.
Просодична (тонічна, інтонаційна) підсистема фонетичної системи мови: наголос та його види; типологія наголосу.
Інтонація. Компоненти інтонації (мелодика, ритм, інтенсивність, темп, тембр, пауза).
Типи морфем (кореневі, дериваційні, флективні).
Поняття морфеми. Морфема та її аломорфи.
Граматичне значення, граматична форма, граматичний спосіб.
Граматичне значення. Граматична категорія. Лексична і граматична семантика в мові.
Граматичний спосіб. Внутрішня флексія, зміна наголосу, редуплікація, суплетивізм, афіксація, циркумфіксація.
Синтетичні та аналітичні засоби вираження мовних значень.
Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення. Основні функції слова.
Лексема та її алолекси.
Типи лексичних значень. Денотативне, сигніфікативне, конотативне значення.
Лексичне і граматичне значення слова. Слово у мові й мовленні (лексема і словоформа).
Системні угрупування в лексиці.
Предикативність і модальність як основні ознаки речення.
Речення і словосполучення.
Граматичне та актуальне членування речення. Дане і нове. Тема і рема.
Синтаксичні зв’язки та їх найважливіші типи.
Частини мови, принципи їх виділення.
Проміжні рівні мовної системи (морфонологічний, словотвірний, фразеологічний).
Письмо. Типи письма в сучасному світі.
Алфавіт. Виникнення основних алфавітів. Графіка, орфографія.
Принципи орфографії.
Шляхи збагачення лексики.
Типи запозичень. Транскрипція і транслітерація.
Мова як явище суспільне. Суспільна природа мови і мовної діяльності. Мова як суспільно-історична норма.
Загальнонародна мова та її диференціація. Територіальна і соціальна диференціація мови. Просторіччя, койне.
Літературна мова, її ознаки. Нетотожність понять «літературна мова» і «мова художньої літератури».
Поняття про соціолінгвістику. Мовна політика. Мовна ситуація.