Кан Марія. Блакитна планета

Киев: Веселка, 1967. — 200 с. За давньоєгипетською легендою, що її записав старогрецький філософ Платон, в Атлантичному океані колись існував великий острів Атлантида. Його населяло дуже й розумне плем'я атлантів, які несли в різні країни культуру і поступ.
Внаслідок страшного землетрусу острів Атлантида назавжди зник в океанських глибинах.
Легенда про Атлантиду покладена в основу пригодницько-фантастичної повісті «Блакитна Планета». Її герой — мудрий та сміливий Юн — нащадок атлантів. Він прилітає на Землю — Блакитну Планету — з далекої зірки Атіс, аби побачити, чого досягло людство в своєму розвиткові.
Юн зустрічається з польськими піонерами та їхньою вожатою Агнешкою. За думкою Агнешки, космічний прибулець мусить близько познайомитися з Землею, пізнати життя й характери землян.
Юн, Агнешка й піонер Марцін вирушають в подорож на Юновому космічному кораблі. Вони відвідують Антарктиду, Іспанію, Єгипет, спускаються на дно Атлантичного океану.
Зрештою Юн визнає себе сином Землі, а землян — братами. Він проймається думкою, що людство має бути щасливим, і готовий взяти участь в йото боротьбі за світле прийдешнє, де не буде воєн, злигоднів, недуг. Міжзоряний мандрівник.
Міс квіз.
Станція „під планетою".
Голос здалека.
То земля.
Тау цеті.
Загиблі материки.
Щасливі острови.
Загублений слід.
Сини сонця.
Як камінь.
Один день і одна жахлива ніч.
Щоб бути в згоді з плутархом.
Обличчя сфінкса.
Голоси землі.
Геркулесові стовпи.
Син землі.
Сигнали.
Океан, що світ обступає, нас кличе.