Зінченко О.І. Кормовиробництво

Подождите немного. Документ загружается.

Частина І

100

ня листя бобових багаторічних трав та ін. У силосно-сіно-сінажному

конвеєрі можливі перерви між закінченням збирання попередньої

культури і початком збирання наступної. У схемах зеленого й сиро-

винного конвеєрів таких «вікон» не повинно бути.

Орієнтовні схеми конвеєрів дають загальне уявлення про набір

культур і строки використання їх. Проте це лише загальна модель

конвеєра. У будь-якому конвеєрі, виходячи з потреби в кормі, слід

обов’язково визначати площі сівби кормових культур. Для силосно-

сінажного конвеєра ці розрахунки простіші, для зеленого — більш

складні. Вони потребують урахування якості кормів — вмісту в них

протеїну, з тим щоб у зеленому раціоні забезпечити правильне спів-

відношення між вуглеводними і високобілковими кормами. Це дуже

важливий момент у розробці системи зеленого конвеєра. Не менш

важливий також підхід до оцінки й аналізу всієї його системи. Такий

конвеєр, наприклад, у Лісостепу й Степу, де кожний гектар землі на

обліку, не дає очікуваної віддачі. Треба чітко знати не тільки, що по-

сіяти і як виростити, а й скільки і де посіяти. У виробництві такі роз-

рахунки виконують, але часто не додержують співвідношення між

посівами високобілкових бобових, хрестоцвітих і злакових культур, не

виділяють проміжних посівів, не аналізують систему.

5.8.1. Зелений конвеєр

Переваги зелених кормів. Зелений корм найбільш повноцін-

ний і дешевий. Досвід показує, що там, де створено добрий зелений

конвеєр, кормовиробництво є високоефективною галуззю. Система

виробництва зелених кормів застосовувалась у нас і за рубежем,

наприклад у США, ще в до- і післявоєнний періоди (В.Р. Вільямс,

1934, 1936; М.П. Єлсуков, 1941 – 1951; П.П. Бєгучев, 1941; М.В. Мак-

сименко, 1946, 1952; М.О. Алексєєв, 1950; І.М. Несміян, 1950;

М.Г. Андрєєв, 1953, 1966; Г.Є. Дизик, 1958 та ін.). У подальшому ця

тема висвітлювалась у працях М.Ф. Лупашку (1959, 1970), В.X. Зу-

бенка (1959, 1962), Г.М. Шекуна (1966), Ю.К. Новосьолова і М.С. Ро-

гова (1966), С.П. Каплуновського (1967), І.В. Мироненка (1967),

О.К. Медведовського (1969, 1974), О.І. Зінченка (1977, 1982) та ін.

У зарубіжних країнах, крім випасання худоби на пасовищах,

широко застосовують згодовування їй зеленої маси кормових куль-

тур влітку. Це вважають більш вигідним порівняно із згодовуван-

ням консервованих кормів і тим більше надмірної кількості концен-

тратів. Так, відомі німецькі вчені у галузі кормовиробництва К. Не-

ринг і Ф. Люддекке (1974) вважають, що влітку треба згодовувати

тваринам кукурудзу в суміші з іншими високобілковими рослинами

у свіжому вигляді, а не використовувати силос, який вже при виго-

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

101

товленні втрачає близько 25 % поживних речовин. Крім того, тва-

ринам замість свіжої, повноцінної за поживністю зеленої маси да-

ють кислий і часто недоброякісний корм. Разом з тим годівля тва-

рин свіжим зеленим кормом ефективна лише при рівномірному і

безперервному його надходженні. Необхідний раціональний кон-

веєр, коли з 1 га одержували не менш як 60 – 70 ц/га корм. од., що

можливо при 2 – 4 укосах зеленої маси трав, 2 – 3 урожаях кормових

культур.

Зелені корми (пасовищні і з посівів польових культур) — основа

літнього раціону худоби нерідко бувають надмірно обводнені, у них

може не вистачати перетравної енергії (ПЕ). Тому Їх слід доповню-

вати кормами з високим вмістом сухої речовини — сіном, сінажем,

силосом з кукурудзи у фазі воскової стиглості, але не заміняти свіжу

зелену масу цими кормами. Силос, сінаж, сіно можуть становити

10 – 12 % поживності літнього раціону. Коли ж у господарстві є па-

совища, така підгодівля практично не потрібна.

Поняття про зелений конвеєр. Зелений конвеєр — це система

організації використання і виробництва зелених кормів з лучних

угідь і польових земель, яка дає змогу безперебійно і рівномірно за-

безпечувати ними тваринництво. У більш широкому розумінні зе-

лений конвеєр — це система організаційних і агротехнічних захо-

дів, що забезпечує рівномірне надходження достатньої кількості пов-

ноцінних і високоякісних зелених кормів з польових земель, лук і

природних пасовищ протягом усього можливого періоду вегетації

кормових культур. Це визначення включає поняття якості і повно-

цінності кормів. Якість кормів передбачає застосування відповідних

способів вирощування їх і оптимальні строки згодовування.

При організації зеленого конвеєра планують випасання тварин,

агротехнічні заходи (добір культур, сортів, строки сівби, обробіток

ґрунту, удобрення, догляд за посівами).

Зелений конвеєр може бути створений для одного виду тварин

або для всього поголів’я на поліпшених природних угіддях, польо-

вих землях або при поєднанні їх. Причому дійна худоба може одер-

жувати зелений корм переважно на пасовищах лише рано навесні і

пізно восени — з польових земель, а худоба на відгодівлі, свинопо-

голів’я і птиця — переважно з польових земель.

Загальні принципи складання системи зеленого конвеєра.

Основою конвеєра є розрахунки подекадної потреби у пасовищних

зелених кормах сіяних культур кормової сівозміни (табл. 18). В умо-

вах інтенсивного кормовиробництва систему виробництва зелених

кормів потрібно щороку конкретизувати з урахуванням можливих

змін у поголів’ї, агротехніці, сортовому складі кормових культур,

наявності добрив тощо.

Частина І

102

Таблиця 18. Розрахунок потреби в зелених кормах поголів’я великої

рогатої худоби у СТОВ південного Лісостепу з площею орних земель

4 – 5 тис. га

Травень Червень Липень

Декада Декада Декада

Види і

групи

тварин

Середня добова

норма на 1 голов

, кг

Середньомісячне

поголів’я

I II III

Середньомісячне

поголів’я

I II III

Середньомісячне

поголів’я

I II III

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Корови 70 450 160 315 315 450 315 315 315 450 315 315 315

Нетелі 50 100 27 55 55 100 50 50 50 100 50 50 50

Молод-

няк стар-

ший року 30 4050 607 1215 1215 4550

1365

4550 1365

1365

Молод-

няк у віці

до року 15 1000

100 150 150 1000

150 150 150 1000 150 150 150

Всього 5600 894 1735 1735 6100

1880

6100 1881

1880

Продовження табл. 18

Серпень Вересень Жовтень Листопад

Декада Декада Декада Декада

Середньомісячне

поголів’я

I II III

Середньомісячне

поголів’я

I II III

Середньомісячне

поголів’я

I II III

Середньомісячне

поголів’я

I II

15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

450 315 315 315 450 315 315 315 450 315 315 315 450 175 145

100 50 50 50 100 50 50 50 100 50 50 50 100 25 25

3850

1155

3750

1125

1115

1125

3556 1066

1066

4550

700 430

1000

150 150 150 1000

150 150 150 1000 150 150 150 1000

100 100

5400

1670

5300

1640

5106 1581

1581

5600

1000

600

При складанні схеми зеленого конвеєра використовують дані про

землекористування, сівозміни, рух поголів’я (для розрахунку поде-

кадної потреби в кормах), добирають культури з урахуванням без-

перервності збирання або спасування, уточнюють строки викорис-

тання посівів і пасовищ.

Для розрахунку надходження зеленої маси складають графічну

модель конвеєра. Виділяють основні й допоміжні культури на кожну

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

103

декаду з урахуванням потреби у зелених кормах. Важливо при цьому

забезпечити оптимальне протеїнове співвідношення. Враховують

надходження зеленої маси з пасовищ і по культурах розраховують

площі сівби їх. Розробляють також короткий агротехнічний план ви-

рощування кормових культур і догляду за пасовищами, розподіляють

площі посівів у системі землекористування, визначають ефективність

системи зеленого конвеєра за кількома показниками.

Визначення подекадної потреби в кормах. Потребу в зеле-

них кормах визначають по декадах. Проте є й інші рекомендації.

Наприклад, Г.Є. Дизик (Уманський державний аграрний універси-

тет) рекомендує здійснювати розрахунок на п’ять днів, К.І. Нау-

мов — кожні 15 днів. Практика свідчить, що найзручніше визнача-

ти потребу в кормах на декаду (див. табл. 18). Графічно цей показ-

ник за вегетаційний період має вигляд параболи. Починаючи з трав-

ня (у зв’язку з посиленням лактації корів, збільшенням маси молод-

няку на відгодівлі, переведенням його в інші вікові групи) декадна

потреба у кормах збільшується, досягаючи максимуму в червні —

серпні, і поступово знижується до листопада через зменшення надо-

їв і реалізацію відгодівельного поголів’я. У цей період значну час-

тину раціону становлять пізні післяукісні й післяжнивні посіви,

грубі корми (солома, стебла кукурудзи та ін.).

Складання схеми зеленого конвеєра. При складанні схеми

зеленого конвеєра враховують такі основні його ланки: весняну, літ-

ню, літньо-осінню і пізньоосінню. У схему включають пасовища та

природні вгіддя, посіви озимих проміжних, ранніх і пізніх ярих, ба-

гаторічних і однорічних трав (2 – 4 укоси), післяукісні, післяжнивні

й підсівні посіви, коренеплоди, баштанні, побічну продукцію. Біль-

шість компонентів конвеєра — травосуміші і кормосуміші, що по-

ліпшує кормову цінність кормів.

Більш прості схеми конвеєра, що поєднують культурне або по-

ліпшене природне пасовище з мінімальним набором польових

культур у Західному Лісостепу України, на Поліссі та інших райо-

нах. У цьому випадку польовими культурами тільки поповнюють

дефіцит зеленої маси навесні, іноді влітку, а також восени. Орієнтов-

ний набір культур як доповнення до пасовищ включає озимі (ріпак,

жито, пшеницю, тритикале), багаторічні трави, післяукісні й після-

жнивні посіви бобово-злакових, капустяно-злакових сумішей, а білої

гірчиці для пізньоосіннього користування. При наявності включа-

ють і гичку коренеплодів.

У схемах зеленого конвеєра у межах однієї зони можливі значні

відмінності, зумовлені ґрунтово-кліматичними особливостями. На

рис. 6 подано орієнтовну модель зеленого конвеєра для Лісостепу

України.

Частина І

104

Місяць, декада

V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ

Джерела кормів,

групи кормових

культур

1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Природні вгіддя,

культурні пасовища

і сіножаті

Озимі проміжні

посіви

Багаторічні трави

Ранні ярі кормові

суміші

Кукурудза, суданська

трава з бобовими і

капустяними

Післяукісні, після-

жнивні, підсівні

посіви

Коренеплоди, баш-

танні, кормова ка-

пуста

Побічна продукція,

гичка буряків, стеб-

ла кукурудзи та ін.

Рис. 6. Модель зеленого конвеєра в Лісостепу України

Схеми зеленого конвеєра для великої рогатої худоби у лісостепо-

вій і степовій зонах країни містять більший, ніж на Поліссі, набір

культур і приблизно подібні (табл. 19). Вони включають пасовища,

озимі (жито, викожито, пшеницю, пшеницю з викою), однорічні і

багаторічні трави, кукурудзу з бобовими і суданською травою двох

строків сівби, отави багаторічних трав, сорго (для Степу), корене-

плоди і гарбузи.

Бажано використовувати також озимо-ярі суміші (озиме жито з

вівсом, ячменем і бобовими — горохом, озимою, викою), відходи ово-

чівництва. У степових, південно-степових, південно-східних райо-

нах у зеленому конвеєрі переважають природні типчакові і штучні

багаторічні пасовища, вівсяно-бобові суміші, отава багаторічних

трав, суданська трава, кукурудза, кормові баштанні.

Обов’язковою умовою є добір видів і сортів культур, поєднання

яких дає змогу максимально подовжити період надходження зеле-

них кормів. Наприклад, у Лісостепу період використання озимих

проміжних посівів можна подовжити з 15 – 20 до 35 – 40 днів. Для

цього висівають перко, свиріпу озиму, ріпак, суміш його з житом,

жито ранніх, середніх і пізніх сортів, суміш пізньостиглих жита і

пшениці з озимою викою, тритикале. Добирають кормові сорти жита

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

105

і пшениці з доброю облистненістю. Це дає змогу збільшити період

використання озимих і забезпечити подальше збирання ранніх

ярих, багаторічних трав та інших культур в оптимальні строки, що

сприяє підвищенню продуктивності всіх полів конвеєра.

Таблиця 19. Орієнтовні схеми зеленого конвеєра для Лісостепу

і Степу України

Культура

Період викорис-

тання

Для великих молочнотоварних ферм центральної та південної частин

правобережного Лісостепу (за даними О.І. Зінченка)

Пасовища 10.0 – 30.10

Озимі проміжні (перко, свиріпа, ріпак, жито + ріпак,

викожито, викопшениця, тритикале)

1.05 – 10.06

Багаторічні трави (люцерна, конюшина, еспарцет, су-

міші їх із злаковими):

перший укіс 20.05 – 20.06

другий укіс 10.07 – 30.07

третій укіс 20.08 – 10.10

Ранні ярі суміші злакових з капустовими і бобовими 10.06 – 15.07

Кукурудза з бобовими і суданською травою першого і

другого строків сівби

05.07 – 20.08

Ранні післяукісні посіви 15.08 – 10.09

Отава суданської трави 20.08 – 30.09

Пізні післяукісні і післяжнивні посіви 05.10-20.11

Гичка 05.09 – 30.10

Гарбузи, коренеплоди 30.09 – 10.11

Озимо-ярі суміші 20.10 – 10.11

Кормова капуста післяукісно, післяжнивно 10.11 – 10.12

Для великої рогатої худоби у Степу

Природні та сіяні пасовища (зрошувані) 1.05 – 30.10

Озимі (свиріпа, жито, викожито, пшениця, викопшени-

ця, тритикале)

25.04 – 25–30.05

Багаторічні трави (люцерна, еспарцет) 10–12.05 – 01.06

Суміші гороху або чини з ячменем 20–25.05 – 05–10.06

Суміші вівса з горохом 05–10.06 – 20–25.06

Кукурудза в суміші із соєю, соргосуданковий гібрид

другого строку сівби

10–15.07 – 05.08

Отава багаторічних трав 10–15.07 – 05.08

Післяукісні посіви після озимих на зелений корм (ку-

курудза, кукурудза із соєю, суданська трава, сорго)

15–20.07 – 05–10.08

Отава суданської трави і соргосуданкового гібриду 30.07 – 20.08

Кукурудза або кукурудза з соєю у молочній стиглості 05–10.08 – 25–30.08

Друга отава суданської трави і соргосуданкового гібриду 25.08 – 10.09

Кормові буряки 01.09 – 10.10

Озиме жито в суміші з вівсом і чиною 10.10 – 10.11

Гарбузи 10.11 – 10.12

Частина І

106

Ефективним є поєднання високобілкових культур (бобових і

хрестоцвітих) із злаковими та іншими культурами, що містять ба-

гато вуглеводів, цукру, жирів. Важливо, щоб попередні і наступні

культури можна було згодовувати певний час (не менш ніж 5 днів)

паралельно. Це дає змогу поступово привчати тварин до іншої

культури, поєднувати рослини, що містять більше сухої речовини,

з рослинами, більш обводненими, з тим щоб середній вміст сухої

речовини в кормі був на рівні 18 – 22 %. У сухій речовині зеленої

маси повинно бути 12 – 16 % протеїну, 23 – 26 клітковини, 0,5 – 0,6

фосфору, 0,7 – 0,8 кальцію, 2 – 2,5 % калію. Протеїнове співвідно-

шення для великої рогатої худоби має бути приблизно 8…9 : 1, цу-

кро-протеїнове 1 : 1…1,5. Залежно від набору культур, мінераль-

ного (особливо азотного) живлення і зволоженості ці показники

навіть для тих самих культур можуть значно відрізнятися. Зви-

чайно бобові і злакові культури, що містять сухої речовини понад

22 %, більше містять і клітковини (24 – 27 %). Такий корм продук-

тивно згодовують переважно великій рогатій худобі. Для свиней і

птиці кращою є зелена маса вологістю 82 – 84 % і з меншим вміс-

том клітковини (14 – 16 %). Тому схеми зелених конвеєрів для сви-

ней і птиці передбачають насамперед більш раннє збирання кор-

му. В них більша частка хрестоцвітих (ріпаку, брукви, турнепсу,

кормової капусти, редьки олійної в основних, післяукісних і піс-

ляжнивних посівах замість кукурудзи, суданської трави, сорго, де-

яких бобових). Цінними компонентами для ранньовесняного й

осіннього згодовування є топінамбур і пастернак.

Конвеєр для конкретних господарств складають на основі зона-

льної схеми з урахуванням біологічних особливостей районованих

сортів (продуктивності, строків сівби і періоду продуктивного вико-

ристання). У схемі можна дати підряд компоненти конвеєра або

розподілити їх за ланками (весняною, літньою, літньо-осінньою і

пізньоосінньою). У межах ланок ретельно добирають культури й

суміші їх, щоб урізноманітнити зелений раціон, зробити його більш

повноцінним. Набір культур та кормосумішей може бути значно бі-

льшим, ніж рекомендований. Наприклад, відділ польового кормо-

виробництва Інституту землеробства УААН у ланках конвеєра про-

понує набір із 10 – 15 культур і сумішей (табл. 20).

В умовах виробництва важко освоїти такі схеми, та в цьому, оче-

видно, і немає потреби. Деякі кормосуміші мають приблизно одна-

кову поживність. Проте мета таких рекомендацій — запропонувати

можливі компоненти на вибір, допомогти з насінням, яке є в госпо-

дарстві, скласти траво- або кормосуміші, рекомендувати введення

тієї або іншої культури у схему конвеєра.

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

107

Таблиця 20. Модель зеленого конвеєра (для Полісся і Передкарпаття

України)*

Строк викори-

стання

Врожайність

за період ви-

користання,

ц/га

Вміст

Культура,

суміш

Строк сівби

поча-

ток

кінець

поча-

ток

кінець

кормових

одиниць в

1 кг корму

перетравного

протеїну,

г/корм. од.

Весняний період (квітень — травень)

Свиріпа озима

05–15.08

минулого

року

20.04 30.04 130 180 0,13 132

Ріпак озимий Те саме 25.04 05.05 130 160 0,16 112

Ріпак озимий +

жито озиме

20.08–01.09 03.05 10.05 160 180 0,13 115

Жито озиме +

+ вика озима

20.08–05.09

минулого

року

11.05 20.05 120 150 0,18 100

Тритикале +

+ вика озима

25.08–05.09

минулого

року

15.05 25.05 160 210 0.18 135

Багаторічні

трави (перший

укіс)

Минулих

років

18.05 31.05 120 180 — —

Люцерна +

+ грястиця

збірна

Те саме 20.05 31.05 130 150 0,19 128

Люцерна +

+ стоколос

безостий

« 25.05 31.05 140 150 0,19 125

Природні кор-

мові угіддя

(перший укіс)

« 15.05 31.05 70 75 0,19 121

Культурні пасо-

вища

« 11.05 31.05 130 150 0,18 122

Літній період (червень — липень)

Багаторічні

трави (перший

укіс): люцерна +

+ стоколос безо-

стий

Минулих

років

01.06 10.06 150 160 0,19 125

Конюшина +

тимофіївка

Те саме 01.06 12.06 150 160 0,17 124

Горох + овес +

+ редька олійна

05–10.04 10.06 16.06 180 210 0,18 128

Овес + люпин +

+ ріпак ярий

05–10.04 15.06 25.06 200 220 0,18 122

Частина І

108

Продовження табл. 20

Строк викори-

стання

Врожайність

за період ви-

користання,

ц/га

Вміст

Культура,

суміш

Строк сівби

поча-

ток

кінець

поча-

ток

кінець

кормових

одиниць в

1 кг корму

перетравного

протеїну,

г/корм. од.

Горох кормо-

вий + вика +

+ люпин жов-

тий + овес

10–20.04 20.06 05.07 220 250 0,18 130

Багаторічні тра-

ви (другий укіс):

люцерна +

+ грястиця

збірна

Минулих

років

25.06 10.07 130 150 0,19 130

райграс

багато-

укісний

Те саме 30.06 11.07 150 180 0,19 100

люцерна +

+ стоколос

безостий

« 05.07 20.07 120 140 0,19 116

Конюшина +

+ тимофіївка

« 20.07 01.08 110 130 0,18 140

Кукурудза +

+ редька олійна

15–20.05 15.07 01.08 180 210 0,16 106

Кукурудза +

+ буркун білий

15–10.05 21.07 02.08 180 220 0,19 120

Природні кор-

мові угіддя

Минулих

років

01.06 31.07 60 70 0,19 105

Культурні пасо-

вища

Те саме 01.06 31.07 90 110 0,20 110

* Робочий зошит агронома з кормовиробництва. — К.: Урожай, 1987.

Розширенням набору культур можна подовжити період надхо-

дження зелених кормів на ферми до 200 – 210 днів на Поліссі, 220 –

230 — у Лісостепу і до 250 днів на півдні країни за умови зрошення.

Як показує досвід багатьох господарств, годівля тварин повноцін-

ними високоякісними зеленими кормами дає змогу різко зменшити

використання фуражного зерна. За даними Інституту кормів УААН,

при збільшенні кількості зелених кормів у раціоні до 38 – 42 % (за

поживністю) витрати зерна скорочуються за рік на 25 – 32 %.

Визначивши набір культур, складають графічну модель конвеє-

ра, якою зручно користуватись при розподілі декадної потреби в кор-

мах по культурах і сумішах культур.

Загальні теоретичні питання кормовиробництва

109

Розробка агротехплану вирощування культур зеленого

конвеєра. Узагальнений агротехплан — це довідка про кожний

компонент конвеєра. В ньому зазначають способи підготовки ґрунту,

удобрення, норми висіву, способи сівби, прийоми догляду за посі-

вом, строки збирання, заплановану врожайність культури чи кор-

мосуміші (табл. 21). Цей план також дає змогу оперативно контро-

лювати технологію вирощування кормових культур.

Таблиця 21. Орієнтовна форма короткого агротехнічного плану

виробництва кормів у системі зеленого конвеєра

Обробіток

ґрунту

Удобрення

Викорис-

тання

Культура, сорт

основний

передпосівний

основне

підживлення

у рядки під

час сівби

Строк і спосіб сівби

Норми висіву, кг/га

Догляд за посівами

(боронування, міжряд-

ний обробіток, підкошу-

вання та ін.)

строк

кількість днів

Запланована

врожайність, ц/га

Інформацію для складання плану беруть із технології вирощу-

вання кормових культур, прийнятої в районі або господарстві з ура-

хуванням рекомендацій науково-дослідних установ.

Розподіл декадної потреби в зелених кормах по культурах

(сумішах), розрахунок площ посіву їх. Це найбільш відповідаль-

на частина роботи, пов’язаної із складанням системи конвеєра. При

цьому треба передбачати економне й раціональне використання ба-

гаторічних трав та інших високобілкових культур, враховуючи висо-

кий вміст протеїну в зеленій масі хрестоцвітих і таких злакових, як

овес, жито, пшениця, тритикале та ін. Крім того, потрібно брати до

уваги й те, що багаторічні трави — основне джерело заготівлі високо-

якісного сіна й сінажу, трав’яних протеїнових концентратів.

Подекадне надходження зелених кормів визначають за графіч-

ною моделлю конвеєра. Звичайно планують використання 2 – 3

культур і сумішей за декаду з визначенням основної і допоміжних,

щоб забезпечити необхідне протеїнове співвідношення у зелених

кормах, наприклад для жуйних тварин 8…9 : 1. Велике значення

мають травосуміші і кормосуміші злакових з бобовими і хрестоцві-

тими (подвійні, потрійні, багатокомпонентні).

Розрахунки показують, що при одночасному згодовуванні куль-

тур в одновидових посівах, наприклад кукурудзи з люцерною (еспар-