Журнал - Вісник Донбаської державної машинобудівної академії 2010 №1 (6Е)

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

192

По мере движения участок валопровода к колесу, катящемуся по окружности меньшего ра-

диуса, например 1, за счет разности путей колес постепенно разгружается. Недостающая ве-

личина момента воспринимается участком валопровода к колесу 2. Наступает время, когда

момент, передаваемый участком валопровода к колесу 1, становится равным нулю. Затем

следует участок движения, на котором разность путей колес

компенсируется зазорами

в муфтах участка валопровода от привода 5 к отстающему колесу 1, которые выбираются

в противоположном направлении. По окончанию выбора зазоров этот участок валопровода

начинает закручиваться в противоположную сторону. При этом сумма крутящих моментов

на участках валопровода 5 – 1 и 5 – 2 остается постоянной и равной моменту сопротивления

движению крана.

Рис. 4. Схема установки колес

и действия сил:

1, 2, 3, 4 – колеса; 5 – привод; 6 – муфты; S – продольные силы; N – поперечные силы

Считаем, что до окончания выбора зазоров в муфтах привод можно принять раздель-

ным и радиус кривизны траектории на этом участке определять по соответствующей форму-

ле. Основанием для этого служит то, что предполагаемая величина момента упругого закру-

чивания значительно превышает половину

момента сопротивления движению крана.

После выбора зазоров фрикционные контакты колес с рельсами нагружаются посте-

пенно возрастающими продольными усилиями S разных знаков, которые вызывают появление

продольного упругого скольжения колес, а также поперечных сил N и обусловленного ими по-

перечного упругого скольжения колес.

По достижении усилиями S такой величины, при которой разность

путей колес будет

полностью компенсироваться продольным упругим скольжением, закручивание вала прекра-

тится, и радиус кривизны траектории достигнет установившегося значения. Считая, в первом

приближении, приложенные к колесам 1 и 2 силы сопротивления движению равными по вели-

чине [4], отбросим их. Тогда силы S будут равными по модулю.

В общем случае разность путей колес, имеющих разные

диаметры, при их движении по

траекториям с различными радиусами кривизны компенсируется упругим закручиванием вала

и продольным упругим скольжением колес. На основании этого можем записать следующее

дифференциальное уравнение перемещения крана:

dSL

∗+

∗

, (1)

где dx – приращение пути крана; Rk – радиус колеса; G – модуль упругости при сдвиге;

Jp – полярный момент инерции сечения вала; ks – коэффициент продольного скольжения.

В выражении (1) две зависимые переменные – S и Ro. Выразим Ro через S. Для этого

вычислим текущее значение радиуса кривизны траектории как величину, обратную сумме

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

193

кривизны траектории при раздельном приводе и добавочной кривизны, обусловленной нали-

чием продольных сил S, а также разностью диаметров колес:

RRд

−

где

Rд

– радиус кривизны траектории, обусловленной действием продольных усилий

и разности диаметров колес.

После подстановки значений и преобразований получим:

LSR

kBR

*1*

∗−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

∗

, (2)

где

k – коэффициент поперечного скольжения; δ – разность диаметров колес; знак

плюс в знаменателе ставится в том случае, если диаметр приводного колеса, более удаленного

от центра кривизны, больше диаметра второго приводного колеса.

После подстановки (2) в (1) получим:

=−

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+∗+∗

∗ LRR

. (3)

Рассмотрим некоторые частные случаи.

Приравняв знаменатель выражения (2) нулю, найдем величину продольного усилия,

при которой траектория движения крана спрямляется:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

±=

, (4)

где

S – величина продольного усилия, при которой спрямляется траектория движения

крана.

Приняв в (3)

kk = , найдем максимальную величину продольного усилия,

которая соответствует окончанию закручивания вала при равенстве коэффициентов продоль-

ного и поперечного скольжения:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

max

Подставив найденную величину в (2) после преобразований получим выражение для

определения максимальной величины радиуса кривизны траектории четырехколесного крана

с общим приводом, соответствующей окончанию закручивания вала:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+∗=

max

. (5)

При δ = 0 выражение (5) совпадает с полученным другим путем в работе [1] выражени-

ем для определения

R без учета упругой деформации вала.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

194

Обозначим в уравнении (3):

∗

; b

LRR

. (6)

Решение дифференциального уравнения (3) с учетом (6) при начальных условиях х = 0;

S = 0 имеет вид:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−=

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−

S 1 . (7)

Выражение (7) можно представить в виде:

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−=

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

−

eSS 1

max

Подставив (7) в (2) и выполнив преобразования, получим выражение для определения

закона изменения радиуса кривизны:

(

)

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+∗

−

eLB

LBR

. (8)

На рис. 4 приведены построенные по выражению (8) графики изменения Ro в функ-

ции пути рассматриваемого крана при диаметре колес 500 мм и различных диаметрах соеди-

няющего вала (в работе [3] данные о диаметрах вала и колес не приведены) без учета разно-

сти диаметров колес.

Рис. 5. Изменение радиуса кривизны траектории крана в функции его пути при

различных диаметрах соединительного вала диаметром:

1 – 95 мм; 2 – 75 мм; 3 – 65 мм; 4 – 60 мм; 5 – 55 мм; 6 – 50мм

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

195

Из рис. 4 видно, что характер изменения радиуса кривизны траектории сильно зависит

от диаметра вала, а точнее, податливости элементов привода на участке между колесами 1, 2.

Очевидно, что в связи с переменным значением радиуса выражение (8) не позволяет

построить траекторию движения крана. Для ее построения необходимо найти функциональ-

ную зависимость вида

)(xfy = , где х – путь крана, у – его смещение. Под смещением крана

будем понимать смещение его геометрического центра, приняв в качестве такового среднюю

точку линии, соединяющей левые колеса. Воспользуемся известным выражением для кри-

визны плоской линии, на основании которого с учетом (8) можем записать:

()

(

)

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+×

×+

×+=

−

LBRp

eLB

)(1''

Пренебрегая величиной

)( y в сравнении с единицей, получим:

(

)

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

+×

×+

−

LBRp

eLB

. (9)

Общее решение (9) при вещественном x имеет вид:

()

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎪

⎭

⎪

⎬

⎫

⎪

⎩

⎪

⎨

⎧

+×

××

−

CxC

LBRp

eaL

)(

, (10)

где

C и

C – константы, определяемые из начальных условий. При начальных усло-

виях

0)0(;0)0( =

′

= yy , решение примет вид:

() ()()

⎟

⎠

⎞

⎜

⎝

⎛

⎪

⎭

⎪

⎬

⎫

⎪

⎩

⎪

⎨

⎧

+×

−

+×

××

−

bLBRp

axL

LBRp

eaL

222

)(

222

Определим начальные условия применительно к рассматриваемому эксперименту. Не

имея данных о зазорах, считаем, что начало закручивания вала совпадает с началом движе-

ния. Координата

)0(y , соответствующая средней точке левой стороны крана, определится

как полусумма соответствующих координат переднего и заднего колеса. Из рис. 1

;мм2)0(

мм18)0(

=y , тогда мм10)0(

y . В качестве величины )0(y

′

может быть

принят угол перекоса крана в исходной точке

. Его значение, определенное выше исходя

из перекосов колес, равно – 0,0039997 рад.

При этих начальных условиях построен показанный на рис. 6 график зависимости

смещения геометрического центра крана в функции его пути.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

196

Рис. 6. Теоретические кривые смещения средней точки левой стороны крана в поле

зазора при различных диаметрах соединяющего вала

Тенденция изменения вида кривых при изменении диаметра вала соответствует схеме

рис. 2.

В конечном счете, нас интересуют смещения в поле зазора не геометрического цен-

тра, а колес крана. Уравнение движения колес в поле зазора

имеет вид:

)(

)()(

)3(1

xyxy

′

±= , (11)

где )(

)3(1

xy – координата у первого, или третьего колеса.

В выражении (11) определению координаты переднего колеса 1 соответствует знак

плюс, а заднего колеса 3 – минус.

Построенные по выражению (11) теоретические кривые смещения переднего и задне-

го колес приведены на рис. 7.

Рис. 7. Смещение переднего и заднего колес на участке свободного движения крана

при валах диаметром 75 и 80 мм

Заднее колесо

Переднее колесо

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

197

Вид кривых смещения колес в поле зазора на качественном уровне соответствует виду

начальных участков кривых на рис. 1:

Смещение переднего колеса возрастает, а заднего – убывает.

Переднее колесо первым достигает предельной величины смещения.

Пути крана до момента касания реборды переднего колеса и рельса по данным экс-

периментов (7 м), и по теоретическим кривым (4,5–6,5 м) соизмеримы.

Имеющиеся отличия, кроме обычных погрешностей эксперимента и принятых в мо-

дели допущений, обусловлены следующими причинами:

– теоретические кривые не включают участок движения крана при выборе зазоров

в элементах валопровода;

– измеренная

в процессе экспериментов величина зазора включает составляющую,

обусловленную отклонением положения рельсов от номинала, в то время как в теоретиче-

ской модели принято допущение об идеальном пути.

Полученные результаты говорят о том, что учет упругой податливости соединяющего

колеса валопровода позволяет существенно уточнить закономерности изменения зазоров

между ребордами и рельсами на участке

свободного движения крана. Данный вывод следует

рассматривать как предварительный, поскольку в данных экспериментов отсутствуют значе-

ния некоторых важных величин. К ним относятся диаметры колес и податливость валопро-

вода на участке между приводными колесами. Для окончательного вывода необходимо про-

ведение целенаправленных экспериментов.

В теоретическом плане для описания дальнейшего движения крана с общим

приводом

необходимо разработать модель его движения на участке контакта реборд с рельсами.

ВЫВОДЫ

Разработанная ранее математическая модель свободного движения мостового че-

тырехколесного крана с общим приводом в предположении абсолютной жесткости соеди-

няющего колеса валопровода недостаточно точно отражает реальный процесс.

Разработана математическая модель этого процесса, учитывающая влияния упру-

гой податливости валопровода на участке между колесами. Сравнение построенных в соот-

ветствии с этой моделью теоретических кривых смещения колес в поле зазоров между ре-

бордами и рельсами с экспериментальными кривыми показывает их качественное соответст-

вие.

Для окончательного вывода об адекватности модели, учитывающей упругую по-

датливость вала, необходимо проведение целенаправленных экспериментов.

ЛИТЕРАТУРА

1. Поликарпов Ю. В. Кинематика движения четырехколесной ходовой тележки грузоподъемного кра-

на / Ю. В. Поликарпов // Подъемно-транспортная техника. – 2004. – № 3. – С. 47–55.

2. Поликарпов Ю. В. Кинематика движения многоколесных ходовых тележек грузоподъемных кранов. /

Ю. В. Поликарпов // Подъемно-транспортная техника. – 2005. – № 1. – С. 88–95.

3. Ромащенко В. А. Экспериментальное исследование эффективности применения конических ходо-

вых колес

на мостовом кране / В. А. Ромащенко, С. П. Яковец, Ю. М. Григорьев // Вестник машиностроения. –

1974. – № 5. – С. 25–28.

4. Поликарпов Ю. В. Установившееся движение грузоподъемного крана на цилиндрических колесах

с раздельным приводом по рельсовому пути / Ю. В. Поликарпов // Вісник ДДМА. – 2007. – № 3 (9). – С. 202 – 207.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

378

ПРОБЛЕМИ МІКРОКРЕДИТУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Пивоваров М. Г.

Кратко раскрыто понятие микрокредитование малых предприятий в Украине, состоя-

ние этого процесса, роль и влияние его на развитие мелкого бизнеса. Одним из важнейших

инструментов успешного развития малого предпринимательства является состояние и разви-

тие института микрокредитования и его поддержки со стороны государства. Исследования

показали уровень решения данной проблемы в Украине на современном этапе. К сожалению,

процесс выдачи микрокредитов в стране находится в стадии зарождения как с организацион-

ной, так и с экономической точки зрения. Рассмотрены основные направления решения дан-

ной проблемы.

Стисло розкрито поняття мікрокредитування малих підприємств в Україні, стан цього

процесу, роль і вплив його на розвиток малого бізнесу. Одним з важливих інструментів ус-

пішного розвитку малого підприємництва є стан і розвиток інституту мікрокредитування

і його підтримка з боку країни. Дослідження виявили рівень вирішення цієї проблеми

в Україні на даний час. Нажаль, процес надання микрокредитів в країни знаходиться в стадії

зародження як з організаційної, так і з економічної точки зору. Розглянуто основні шляхи

вирішення цієї проблеми.

The conception «Microcrediting of small business in Ukraine», the condition of this

process, its role and influence on the development of small business is briefly shown in this ar-

ticle. One of the major instruments of successful development of small business is condition

and development of microcrediting institution and its support by the government. The re-

searches have shown the level of solving of this problem in Ukraine on modern stage. Unfortu-

nately the process of giving microcredits in the country is on the Stage of birth both from organ-

izational and from economic point of view. Major trends of solving the problem are considered.

Пивоваров М. Г. канд. экон. наук, проф. КПУ

pivovarov_mg@ukr.net

КПУ – Классический приватный университет, г. Киев

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

379

УДК 330.354

Пивоваров М. Г.

ПРОБЛЕМИ МІКРОКРЕДИТУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

І ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Одним з основних рушійних факторів розвитку підприємницької діяльності є її фі-

нансове забезпечення. У системі державної підтримки найважливішим, найвпливовішим

і найбажанішим для суб'єктів підприємницької діяльності елементом є фінансово-кредитна

підтримка [1]. Державна фінансово-кредитна підтримка по суті відображає фінансово-

економічні відносини між державою і ринковими суб'єктами з приводу перерозподілу кош-

тів [2]. Проте, при розробці державної економічної політики в сфері підприємництва слід ма-

ти на увазі, що якщо помилки у побудові системи фінансово-кредитної підтримки спроможні

призвести до деяких порушень ефективності розподілу ресурсів, то помилки у побудові по-

даткової системи держави обходяться економіці значно дорожче та мають значно не безпеч-

ніші наслідки [3].

При цьому, невирішеною залишається проблема активізації суб'єктів малого бізнесу

як учасників кредитних ринків і споживачів послуг кредитування. Тому пропозиції щодо

її вирішення є актуальними і очікуваними практиками.

Метою статті є дослідження особливостей стану і розвитку мікрокредитування малих

підприємств в України та розробка концепції щодо його вдосконалення у теперішній час.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні затвер-

джена Законом «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва

в Україні» від 21.12.2000 № 2157-111 і передбачає напрями активізації фінансово-кредитної

та інвестиційної підтримки малого підприємництва, зокрема такі:

– формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва і кредитно-

гарантійних установ;

– розробка і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокреди-

тування суб'єктів малого підприємництва;

– створення і підтримку фінансових інститутів, які працюють на розвиток малого під-

приємництва.

З практичного ж погляду:

– з одного боку, більшість намірів так і залишається деклараціями. Наприклад, питан-

ня про формування і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокре-

дитування суб'єктів малого підприємництва так і не отримало подальшого розвитку;

– з іншого боку, навіть за умови, що всі пропозиції були б втілені в життя, навряд чи

вони дали б очікуваний позитивний ефект, оскільки перевага віддається адміністративним

інструментам регулювання. Натомість, завдання ринкових механізмів і інститутів розширило

б можливості підприємців самостійно вирішувати власні фінансові проблеми, що у свою

чергу дало б стабільний позитивний ефект для економіки на довгострокову перспективу.

Одним з ринкових шляхів вирішення фінансових проблем суб'єктів вітчизняного ма-

лого підприємництва є підтримка їх діяльності через розвиток послуг мікрокредитування, які

можуть надаватися комерційними банками і небанківськими фінансово-кредитними устано-

вами (мікрофінансови організації – МФО).

Тому, одним із шляхів полегшення функціонування суб'єктів малого підприємництва

в Україні є підтримка їх діяльності через розвиток послуг мікрокредитування. Формування

пропозиції послуг мікрокредитування для суб'єктів малого підприємництва в Україні здійс-

нюється комерційними банками [1].

Згідно з класифікацією ЄБРР, мікрокредити – це позики до 30 тис. дол., мінікредити –

30–125 тис. дол., але і ті, і інші видаються в рамках програми мікрокредитування. А згідно

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

380

з градацією НУФ, до мікрокредитів відносять позики до 50 тис. євро. Оцінити хоча б приб-

лизно кількісний порядок виданих мікрокредитів можна лише по тих позиках, які банки ви-

дають по кредитних лініях ЄБРР і НУФ. Так, за попередні сім років дії програми суб'єктам

малого бізнесу було видано 122 тис. кредитів [2].

Співпраця секторів банківського і небанківського мікрофінансування, з одного боку,

створить стимули для формування стійкої структури української економіки, а з іншого боку,

надасть додаткові можливості зростаючим суб'єктам малого підприємництва для переходу

в сектор великих підприємств [3].

Найбільшого поширення в зарубіжних країнах отримала взаємодія банків та МФО на

основі кредитних відносин. Крім цього, як спільна участь у макрофінансових програмах, так

і просте отримання кредиту означає переказ депозитних та розрахункових рахунків клієнтів

МФО та самої МФО до банків-партнерів або до банків-кредиторів. Для банків це означає

отримання додаткових безготівкових коштів, а для МФО – збільшення рівня прозорості її

операцій [4–6]. За даними регіонів фінансово-кредитну підтримку малого підприємництва

в Україні здійснюють 184 банків, мережа філій яких складається з 1314 діючих філій;

277 фондів підтримки підприємництва; 2526 небанківських фінансово-кредитних установ,

в т. ч. 1884 кредитних спілок [7].

Запроваджуючи все нові схеми кредитування малого і середнього бізнесу, намагають-

ся не відставати від цього процесу і інші вітчизняні банки за рахунок власних коштів. Широ-

кого розповсюдження нині набув також механізм кредитування малого бізнесу через кредит-

ні спілки. Це неприбуткові громадські організації, що діють на кооперативних засадах з ме-

тою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх

акумульованих заощаджень.

Кредитна спілка створюється і діє, в першу чергу, для забезпечення можливості чле-

нам спілки отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за

кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нараху-

вання відсотків на вклади членів спілки.

Аналіз даних щодо реального фінансового забезпечення УФПП впродовж восьми ро-

ків свідчить про те, що ці питання залишилися без відповідної уваги з боку держави (табл. 1).

Так, загальна сума проектного запиту щодо фінансування запланованих заходів розвитку ма-

лого підприємництва за період з 2001 по 2008 роки склала майже 900 млн. грн., а бюджетне

їх наповнення за цей період – менше ніж 65 млн грн або 7,4 % від проектної суми.

Незначне пожвавлення в цих питаннях відбулося лише у 2003 та 2005 роках при відс-

таванні від обсягів запиту в 4–8 разів. В інші роки фінансування заходів сприяння розвитку

малого підприємництва, що здійснює на державному рівні УФПП, відбувалося у неприпус-

тимо малих обсягах або, в останні два роки, зовсім відсутнє.

Питома вага обсягу фінансової підтримки суб’єктів малого та середнього підприєм-

ництва на безповоротній та поворотній основі за період з 2001 по 2008 роки склала відповід-

но 42,6 % та 42,9 від загального обсягу бюджетного фінансування за цей період.

За результатами 2008 року Держкомпідприємництвом та його територіальними пред-

ставництвами було використано 23 777 тис. грн або 88 % від державним бюджетом на

2007 рік суми.

В цілому протягом року в регіонах проведено 135 засідань конкурсних комісій.

З 519 претендентів, чиї документи відповідали встановленим вимогам, перемогли у конкурсі

та отримали відшкодування відсоткових ставок 429 суб'єктів підприємницької діяльності,

з них: 146 – фізичні особи-підприємці, 63 – малі підприємства, 220 – середні підприємства.

Найбільш успішними в реалізації програми часткового відшкодування за показником

використання коштів виявилися такі регіони як: Луганська (4059 тис. грн), Львівська

(3126 тис. грн), Донецька (2130 тис. грн), Хмельницька (1697 тис. грн), Кіровоградська обла-

сті (1570 тис. грн). В той же час, аутсайдерами є такі регіони як Автономна Республіка Крим,

м. Київ, Одеська, Київська, Рівненська, Миколаївська області та м. Севастополь.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

381

За кількістю суб'єктів малого та середнього бізнесу, що отримали відшкодування, лі-

дирували Сумська (49 одиниць), Луганська (41), Львівська (33), Кіровоградська (32), Івано-

Франківська області (29). В цілому за оперативною інформацією регіонів станом на

01.01.2009 за даною бюджетною програмою Держкомпідприємництвом та його територіаль-

ними представництвами отримано 29 369 тис. грн, що складає 91,8 % від передбаченої дер-

жавним бюджетом на 2008 рік суми у 32 000 тис. грн. Недофінансування програми за раху-

нок коштів державного бюджету становить 2 631 тис. грн.

Фактично використано на часткове відшкодування 29 359 тис. грн, що становить 99 %

від отриманої або 91,8 % від передбаченої на 2008 рік суми. З 317 суб'єктів малого та серед-

нього бізнесу, що отримали відшкодування, 170 протягом року створили додаткові робочі міс-

ця, з них: 42 – фізичні особи-підприємці, 20 – малі підприємства, 108 – середні підприємства.

Загальна кількість новостворених робочих місць становила 1803 одиниці, з них: 136 –

у фізичних осіб-підприємців, 94 – на малих підприємствах, 1573 – на середніх підприємствах.

Найбільша кількість робочих місць у 2008 році створена у галузі промисловості (840),

торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (277), бу-

дівництва (265), діяльності транспорту та зв'язку (259).

Аналогічні програми підтримки фермерських господарств впроваджуються Мінагро-

політики. Видатками державного бюджету на 2007 рік було передбачено 63 млн. грн для на-

дання фінансової підтримки фермерським господарствам, в тому числі 38 млн грн – за бю-

джетною програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств» та 25 млн грн – за

бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам». У грудні 2007 року

із спеціального фонду держбюджету додатково надійшло 1,25 млн грн. Всього надійшло

64,25 млн грн, з яких на зазначені цілі використано 64,13 млн грн [7].

Серед пріоритетів розвитку послуг мікрокредитування виділяються наступні тенденції.

По-перше, розширення фінансово-кредитних операцій в регіонах. Наприклад, Райф-

файзен банк Аваль має плани поступового охоплення всіх обласних центрів програмою мік-

рофінансування. ПроКредит банк протягом найближчих п'яти років планує відкрити в регіо-

нах 10 філіалів. Тобто, в перспективі можна очікувати, що банківські кредити стануть досту-

пнішими приватним і дрібним підприємцям як географічно, так і за ціною.

З 1березня 2005 р. в рамках проекту мікрокредитування в Херсонській, Миколаївській

і Одеській областях стартувала нова програма «Агро+», розрахована виключно на дрібних

фермерів – найбільш слабкий прошарок вітчизняних підприємців [8].

По-друге, використання західних банківських технологій (більшою мірою, ніж вико-

ристання іноземних кредитних ресурсів).

Зокрема, щодо розробки спеціальної кредитної технології, розрахованої на цільову групу

– малих українських підприємців. Ця технологія має істотні відмінності в питаннях кредитного

аналізу, майнової застави й адміністрування кредиту від звичайних процедур кредитування.

Це також стосується організації навчання кредитних експертів за німецькою кредит-

ною технологією, а також здійснення в кожному відділі мікрокредитування системи моніто-

рингу кредитів. Довгострокову й технічну консультативну підтримку надають як у централь-

ному офісі, так і в регіональних підрозділах банків-учасників. Технічна підтримка забезпечує

уповноваженим банкам досить серйозні конкурентні переваги в сфері мікрокредитування.

По-третє, приділення основної уваги потребам малих підприємств. Стандартні проду-

кти замінятимуться комплексними фінансовими послугами. Першим кроком стане надання,

наприклад, овер-драфтних лімітів строком до 60 місяців. Крім того, банкіри обіцяють бути

лояльнішими в питаннях застави. Кредити до 5 тис. дол. видають без застави. Для кредитів

понад 5 тис. дол. передбачене покриття заставою лише 75 % суми наданого кредиту.

Питання щодо забезпечення кредитами малих підприємців сьогодні зміщується з вар-

тості кредитів (ставка 15–18 % у валюті вже досить посильна й розумна; до речі, у США мік-

рокредити теж недешеві й коштують 10–11 %) і тривалості процедури їхнього оформлення

у бік удосконалення банківського обслуговування та захисту підприємців.