232
Для N (0, 1) формули (261), (262) наберуть такого вигляду:
()
).(2
);()()(
δΦ=δ<
xР
xP
1.3. Правило трьох сигм
для нормального закону
Коли
σ=δ 3 , то згідно з (262) маємо:
()
9973,049865,02)3(2
3
23 =⋅=Φ=
⎟
⎠
⎞
⎜
⎝
⎛
σ
σ
Φ=σ<− axP .
Практично ця подія при одному експерименті здійсниться, а то-
му її вважають практично вірогідною. Звідси:
()
)
.0027,09973,01313 =−=σ<−−=σ>− axPaxP
Тобто ймовірність того, що внаслідок проведення експерименту
випадкова величина Х, яка має закон розподілу N (a;
σ), не потра-
пить у проміжок
[]
3;3 aa , дорівнює 0,0027. Це становить
0,27%, тобто практично вважається, що ця подія внаслідок прове-
дення одного експерименту не здійсниться.
1.4. Лінійне перетворення
для нормального закону
Нехай випадкова величина Х має закон розподілу N (a;
σ). Необ-
хідно знайти f (y), якщо y = kx + b.
Оскільки М(Y) = М(kх + b) = kM (x) + b = ka + b.
D(Y) = D (kx + b) = k
2
D(x) = k
2
2
σ , σ(y) =
σk
, то щільність імовір-
ностей випадкової величини Y буде мати вигляд:
f (y) =
∞<<∞−
πσ
σ
+−
−
ye
k
k
bkay
,
2
1
22
2
2
))((
.
(263)
Отже, при лінійному перетворенні випадкова величина Y також
матиме нормальний закон зі значеннями параметрів
М(Y) = ka + b,
σ=σ
ky)( .
Приклад 1. Відомо, що випадкова величина Х має закон ро-
зподілу N(– 4; 2).
Записати вирази для f (x), F(x) і накреслити їх графіки. Обчис-
лити Р(– 6 < x < 3), P(
4
+
x < 4). Чому дорівнюють Мo, Ме,
Аs, Es?