Захаров Є.Ю. Яворський В.М. Права людини в Україні

Подождите немного. Документ загружается.

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

Рекомендації:

внести зміні до законодавства, які б перетворили затримання без рішення суду на

викл

Кон

доставлення до судді, передбачений статтею 106 КПК, з вимогами

стат

мостійні критерії законності затримання та тримання під вартою

та

роз

чис

– обґрунтованість строку перебування під вартою правоохоронного органу до

доставлення до судді;

встановити чітку презумпцію на користь звільнення особи та передбачити

перекладення тягаря доведення обґрунтованості тримання під вартою на

обвинувачення;

передбачити положення, які б виключали взяття під варту або продовження

строку

тримання під вартою на підставі лише гіпотетичних припущень;

сформулювати ризики, у зв’язку з якими припускається тримання під вартою, таким

чином, щоб виключити тримання під вартою в залежності від позиції обвинуваченого у

справі та тактики захисту;

передбачити положення, які б виключали практику повторного затримання особи

після відмови судді у взятті

її під варту, на підставі „прихованих” обвинувачень;

виключити із законодавства інститут „продовження затримання” суддею, або

щонайменше внести відповідні зміни до законодавства, щоб виключити практику

повернення особи до підрозділу міліції після рішення суду про продовження затримання;

внести зміні до частини 4 статті 165-2 КПК, щоб виключити тримання під вартою без

судового контролю понад

термін, встановлений частиною 3 статті 29 Конституції;

особам, що перебувають під вартою, надати право на періодичне оскарження

обґрунтованості тримання під вартою;

встановити чіткі й детальні правила процедури для судового розгляду питання про

тримання під вартою або звільнення, зокрема, передбачити:

– обов’язкову участь особи, що позбавлена свободи, у будь-якому слуханні, де

розглядається

питання про його тримання під вартою або звільнення;

– обов’язкове надання особі, що позбавлена свободи, та її захиснику копії подання

слідчого (прокурора) про взяття її під варту або продовження її тримання під вартою;

– право особи, що позбавлена свободи, та її захисника на ознайомлення з

матеріалами, на що обґрунтовують подання про

взяття її під варту або продовження її

тримання під вартою;

розробити процедури, які сприяли б використанню застави замість тримання під

вартою;

ючення, що не виходять за обмеження, встановлені частиною 3 статті 29

ституції;

узгодити строк

ті 29 Конституції, врахувавши час, необхідний для судового розгляду й прийняття

рішення;

визначити початок затримання у зв’язку з підозрою

у вчиненні кримінального чи

адміністративного правопорушення в залежності від фактичних обставин справи, а не

від рішення посадової особи правоохоронного органу;

визначити у законі са

скасувати положення пункту 2.5 наказу МВС України и Державного департаменту

України з питань виконання покарань № 300/73 від 23.04.2001 року, які

звільнення

затриманого з в зв'язку з непідтвердженням підозри або закінченням терміну затримання

глядають як порушення законності, та інші аналогічні вказівки;

включити до предмету судового розгляду під час вирішення итання про взяття під

варту чи звільнення всі обставини, які стосуються обґрунтованості затримання, у тому

лі:

– обґрунтованість підозри або звинувачення, у

зв’язку з якими обвинувачення

вимагає взяття під варту підозрюваного (обвинуваченого);

III. ПРАВО НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ

більш чітко визначити межі повноважень судді щодо взяття під варту, зокрема,

встановити більш чіткі критерії для визначення тих виняткових випадків, коли суддя

може застосувати взяття під варту поза межами звичайних повноважень;

скоротити граничний термін перебування під вартою протягом досудового слідства;

передбачити у законодавстві граничний термін перебування під вартою протягом

судового розгляду

;

привести правила ад відність до вимог статті

29 Конституції;

у у

)

ати їм право на оскарження такого затримання і

пер

диції, а також право на періодичне оскарження такого тримання під вартою

для

міністративного затримання у відпо

внести зміни до законодавства, які виключали б використання адміністративного

затримання з метою кримінального переслідування, наприклад, передбачивши

обов’язкове звільнення підозрюваного вчиненні адміністративного правопор шення до

розгляду справи судом;

внести зміні до Кодексу України про адміністративні правопорушення (зокрема, до

статті 263 КПК

та до інших законодавчих актів, які виключали б тримання особи під

вартою без судового рішення понад 72 години;

передбачити процедуру судового рішення щодо питання про затримання бродяг та

жебраків, або принаймні над

едбачити правила судової процедури;

передбачити обов’язковість рішення суду для затримання та

тримання під вартою з

метою екстра

осіб, щодо яких здійснюються заходи з метою екстрадиції.

IV. Право на приватність

афної та іншої

кор

захист

при

актах. Доволі нечітке формулювання або взагалі відсутність

регл

п ива ь

зв

кандидата в Президенти Віктора Ющенка, була помічена машина, яка стежила за

Право на приватність гарантується Конституцією України. Зокрема, стаття 30

захищає територіаль у приватність (недоторканність житла), стаття 31 – комунікаційну

приватність (таємниця листування, телефонних розмов, телегр

еспонденції), стаття 32 – інформаційну приватність (“ніхто не може зазнавати

втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією

України”, “не допускається збирання, зберігання, використання та поширення

конфіденційної

інформації про особу без її згоди”), а стаття 28 – деякі аспекти фізичної

приватності („жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним,

науковим чи іншим дослідам”).

Україна з 1997 року є учасницею Європейської Конвенції з прав людини, яка є

частиною національного законодавства і яка статтею 8 встановлює додатковий

ватності.

Конституційні

норми, які формулюють вичерпний перелік підстав для втручання в

право на приватність і умови для такого втручання, не отримали достатнього розвитку в

законах і підзаконних

аментування дозволених випадків втручання в право на приватність, обсягу та

способів втручання, - є найбільш невирішеною проблемою в законодавчому регулюванні

права на приватність, що породжує численні порушення цього права на практиці.

Відповідальність за порушення права на приватність передбачена як у

кримінальному, так і цивільному й адміністративному законодавстві.

Комунікаційна р тніст

Найбільша кількість порушень стосується комунікаційної приватності. Законодавство

не встановлює чітких підстав для зняття інформації з каналів ’язку (прослуховування

телефонів, мобільних телефонів, відстеження електронних повідомлень, контроль за

переглядом інформації в мережі Інтернет), чіткий строк, протягом якого здійснюється

зняття такої інформації, а також обставини, за яких така інформація повинна

знищуватися, і як

вона може бути використана. Гарантії законності при здійсненні зняття

інформації з каналів зв’язку явно недостатні. Внаслідок цього ніхто не може

контролювати кількість дозволів та необхідність здійснення прослуховування, а особи,

щодо яких здійснювалися такі заходи, не знають про це і, відповідно, не можуть

оскаржити такі дії в суді чи іншим

чином захистити своє право на приватність.

Протягом 2004 року політичне стеження в Україні набуло надзвичайно великих

масштабів, і проблема стала публічною. Об’єктами стеження ставали народні депутаті,

кандидати на посаду Президента, керівники органів державної влади.

10 серпня 2004 року в Криму народними депутатами України, що супроводжували

Підготовлено Романом Романовим, директором програми „Верховенство права” Міжнародного Фонду

„Відродження”.

„Права людини в Україні – 2004. Доповідь правозахисних організацій” – Харків: Фоліо, 2005. – с.92. Доповідь

доступна в Інтернеті за адресою: www.helsinki.org.ua.

IV. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

кандидатом у Президенти. Міліція, що прибула на місце події, виявила в людини,

затриманої на місці стеження, мікрофон направленої дії, апарати для підслуховування,

фото- та відеотехніку. У машині зовнішнього спостереження було знайдено матеріали

про

в народного депутата України

Дав

х осіб, що дозволяло прослуховувати будь-

яку

осо

охоронець

Пре

Президента України здійснювалося незаконно. У

стеження за Ющенком, різноманітне обладнання для стеження, 12 різних номерів

для машини, офіційне завдання МВС України на стеження і

перевірку. В інших

документах, знайдених у цій самій машині, йшлося про ще одного кандидата в

Президенти України Наталію Вітренко.

Правоохоронні органи були активно задіяні у виборчій кампанії по виборах

Президента України на боці кандидата в Президенти Прем’єр-міністра України Віктора

Януковича. Органи внутрішніх справ здійснювали збір персональних даних про

громадських активістів, безпідставно проводили їх масові затримання.

Протягом 2004 року в Україні масово поширювалися записи телефонних розмов

різних політиків. Зокрема, набули публічності записи розмо

іда Жванії (у зв’язку із тимчасовим зникненням російського політика Івана Рибкіна),

Президента Грузії Михаїла Саакашвілі (його розмова у ресторані, під час візиту в

Україну, де він нібито назвав Ющенка ідіотом), керівників

виборчого штабу провладного

кандидата на посаду Президента Юрія евенця, Сергія Клюєва, Олега Царьова із

Головою Адміністрації Президента Віктором Медведчуком, Головою Центральної

Виборчої Комісії Сергієм Ківаловим (про фальсифікацію результатів виборів).

17 лютого 2005 року Голова Служби Безпеки України Олександр Турчинов

повідомив про порушення кримінальної справи за фактом незаконного прослуховування

телефонних розмов лідерів колишньої опозиції, зокрема, Віктора Ющенка та Юлії

Тимошенко.

Кримінальну справу було порушено за частиною 2 статті 359 Кримінального Кодексу

України „Незаконне використання технічних засобів спостереження”. За словами Голови

СБУ, прослуховування опозиційних політиків

здійснювалося незаконно й мало великі

масштаби, а рішення про це ухвалювалося на найвищому рівні. До суду подавалися

документи для отримання згоди на прослуховування особи, що мала проблеми із

законом, і суд санкціонував такі дії. При цьому в поданих до суду документах

указувалися телефонні номери інши

бу.

Олександр Турчинов повідомив, що в Україні необхідне обладнання для

прослуховування мають різні державні органи, зокрема, Міністерство внутрішніх справ,

Державна прикордонна служба, Податкова міліція Державної податкової адміністрації,

Департамент виконання покарань, розвідувальні органи.

9 квітня 2005 року Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив, що

готовий надати докази стеження за ним і прослуховування його розмов. За його

словами, після завершення виборів він отримав підтвердження, що за ним велося

стеження, і особи, що його здійснювали, продовжують займати ті ж самі посади.

Володимир Литвин повідомив, що вже за нової влади у державі ним було „зафіксовано

людей, прізвища, номери посвідчень, номери машин”.

Широкого розголосу у світі набула ситуація із записами розмов у кабінеті колишнього

Президента України Леоніда Кучми. На аудіо записах, які зберігає колишній

зидента Микола Мельниченко, є дані про можливу причетність

керівників держави до

скоєння тяжких злочинів, але так само інформація, що може становити державну

таємницю. Прослуховування кабінету

Автор має у своєму розпорядженні копії відповідних службових звітів.

Докладний перелік таких випадків за 2004 рік, що були оприлюднені, доступний в розділі щодо приватності

видання „Права людини в Україні – 2004. Доповідь правозахисних організацій” – Харків: Фоліо, 2005. – с.92. Доповідь

доступна в Інтернеті за адресою: www.helsinki.org.ua.

Дивіться в Інтернеті: http://news.qs.kiev.ua/n/n3792.htm.

Інтернет-видання “Подробности” http://www.podrobnosti.ua/power/security/2005/04/12/203781.html

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

той же час, зафіксо

Україні триваю

Миколи Мельн

У березні

Роман Безсмер

Безпеки Україн

за телефонни

Зокрема, за с

розмов за йо

переговорів. О

прослуховуван

публічно підтв

України поруш

Слід зазна

покарані. Прин

офіційних дани

„Незаконне в

інформації” не

останні три ро

розмов, телегр

через комп'юте

було засуджен н 5

дані свідчать п

Точні дані

оскільки офіцій

в 2002 році суд

Апеляційний С

інформації з к

дозволів у 200

були використа

З огляду

політиками та

року поширила

Прем’єр-мініст

відповіли, що р

про оперативн

версії „Зводу в

СБУ за №440 від

про оперативн

реальні масшт

оперативно-ро о

половині 2005

каналів зв’язку

Виникає ло

людини ще у

неможливими

вані дані можуть дати важливу інформацію для розкриття злочинів. В

ть дискусії політиків про те, чи має стати публічним весь архів записів

иченка.

2006 року представники виборчого блоку “Наша Україна” Роман Зварич,

тний та Петро Порошенко публічно заявили, що колишній Голова Служби

Олександр Турчинов використовував службове становище для контрою

м спілкуванням за участю посадових осіб органів державної влади.

ловами Романа Безсмертного, були поширені стенограми телефонних

го участю. Крім того, здійснювалося прослуховування міждержавних

лександр Турчинов заперечив усі звинувачення в здійсненні незаконного

ня політиків і посадових осіб вищих

органів державної влади. Проте СБУ

ерди н ала факти незако ного прослуховув ння, а Генеральна прокуратура

ила з цього приводу кримінальну справу.

чити, що за ЖОДНЕ із цих порушень приватності винуваті не були

аймні громадськості такі випадки невідомі. Більше того, відповідно до

х Державної судової адміністрації протягом 2005 року за статтею

159 ККУ

икористання спеціальних технічних засобів негласного отримання

було засуджено жодної особи. Жодної особи не було засуджено за

ки й за статтею 163 ККУ „Порушення таємниці листування, телефонних

афної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або

р”. А за порушення недоторканності приватного

життя (стаття 182 ККУ)

о одну особу в 2004 р., е було засуджено жодної в 2003 та 200 рр. Усі ці

ро ві удс тність адекватного захисту приватності.

про обсяги прослуховування телефонних розмов в Україні не відомі,

на статистика державними органами не надається. Проте, стало відомо, що

ами

надано понад 40 000 санкцій. Офіційно підтверджено, що у 2003 році

уд найменшої в Україні Чернівецької області надав 823 дозволи на зняття

анал зв

ів ’язку.

За інформацією Генерального Прокурора, кількість таких

5 році перевищила 11 тисяч ще в вересні, а результати прослуховування

ні лише у 40 випадках.

на поширення все більше фактів прослуховування та стеження за

бізнесменами Українська Гельсінська спілка з прав людини 21 липня 2005

відкритий лист Президентові України, Голові Верховної Ради України,

рові України та Голові служби безпеки України, на яке деякі з них

озуміють нашу стурбованість, але

пропоновані заходи суперечать закону

о-розшукову діяльність і роблять її неможливою. А трохи пізніше в новій

ідомостей, що становлять державну таємницю” (затверджений Наказом

12.08.2005 р.

) з’явився п. 4.4.8., який засекречує статистичні відомості

у-розшукову діяльність. На нашу думку, це зроблено з метою приховати

аби таємного стеження і уникнути розгляду питання про ефективність

зшукової діяльності. На всі інформаційні запити прав захисників у другій

року до апеляційних судів щодо кількості дозволів на зняття інформації

були отримані відмови з посиланням саме на цей пункт ЗВДТ.

гічне питання, чому ці вимоги, встановлені Європейським судом з прав

70-х роках минулого сторіччя є аксіомою для західних демократій і є

для української влади?

Євген Захаров. Оперативно-розшукова діяльність та приватність комунікацій. – В кн..: Свобода інформації та

право на приватність в Україні, т.2. – Харків: Фоліо, 2004 – с.45-60

Права людини, №28, 1-15 жовтня 2005 р.

IV. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

Необхідно ввести незалежний контроль за зняттям інформації з

каналів зв’язку (в т.ч. прослуховування телефонів) органами

дер

зок

вання в країні, неможливо досягти успіхів у

цій сфері й

уник не про ан в, х

п з

опейського суду з прав людини та

без прийняття цих законодавчих змін безпідставне

стеження за громадянами буде тривати й надалі. Принаймні, про це

жавної влади

За минулі півроку в Україні систематично виникають скандали з

приводу зняття інформації з каналів зв’язку ( рема, прослуховування

телефонів, мобільних телефонів, контроль над електронною поштою та

Інтернет-комунікаціями тощо) відомих громадян. Практично кожного

тижня оприлюднюються відомості про незаконне прослуховування вищих

посадових осіб. Нагадаємо, що зняття інформації з каналів зв’язку як

засіб оперативно-розшукової діяльності може застосовуватися тільки у

випадках, коли йдеться про тяжкі або особливо тяжкі злочини.

Значна частина цих повідомлень стосуються минулого, зокрема,

подій до обрання нового Президента країни Проте, ми глибоко

переконані, що змінюючи людей на посадах, і не змінюючи систему

прослухову

нути законних слуховув ь бізнесмені політични і

громадських діячів.

Необхідні системні зміни в сфері оперативно-розшукової діяльності.

Для цього необхідно ерш за все мінити українське законодавство. У

відповідності до практики Євр

позитивної практики європейських демократичних країн необхідно

запровадити, щоби:

1. Зняття інформації з каналів

зв’язку (в т.ч. прослуховування) мало

бути крайнім заходом (в Україні в минулі роки видано близько 40 тисяч

санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку, що приблизно в 40 раз

більше, ніж у США; крім того, відповідні отримані матеріали насправді

дуже рідко використовуються як доказ у суді).

2. Зняття інформації з

каналів зв’язку повинно проводитися протягом

обмеженого терміну, визначеного в санкції суду (на сьогодні,

максимальний термін не визначений законом, тобто за людиною можуть

стежити без обмеження часу).

3. Правоохоронний орган, що здійснював зняття інформації з каналів

зв’язку, повинен обов’язково протягом 10 днів після закінчення стеження

повідомити особу, за якою стежили,

для того, щоби вона могла оскаржити

ці дії правоохоронців у суді (на сьогодні, більшість людей ніколи не

дізнаються, що їх комунікації контролюються і за ними стежили, що

порушує їхнє право на приватне життя).

4. Необхідно запровадити незалежний контроль за проведенням

електронного стеження з боку Уповноваженого Верховної Ради України з

прав людини

або іншого органу влади, що не належить до

правоохоронних.

5. Необхідно запровадити щорічний звіт правоохоронних органів про

використання оперативно-розшукових заходів, які порушують права

злюдини (зняття інформації каналів зв’язку, негласний обшук), у якому

обов’язково зазначаються загальна кількість наданих дозволів, їхня

систематизація за підставами та аналіз ефективності таких заходів.

Ми вважаємо, що

Заява УГСПЛ від 21 липня 2005 року.

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

свід ато років тому позбулися цієї

важ

я можна вирішити за допомогою прийняття

про перехоплення

тел о

обхідно також внести зміни до Кримінально-процесуального

код с

и а н

чить досвід демократичних країн, які баг

ливої проблеми.

Більшою мірою це питанн

екту Закону № 4042-1 від 2 червня 2005 року „Про

ек мунікацій” (поданий народними депутатами України

В.Лебедівським, О. Єдіним, О. Кли пушем та А. Шкілем). Проте його

прийняття активно блокується правоохоронцями, зокрема, СБУ

. Крім

цього не

ек у України, Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”

та низку інших законів України. До сьогодні не існувало політичної волі

щодо прийняття цих змін. Видається, коли всі сторони політичного

процесу стають жертвами необґрунтованого контролю їхніх комунікацій (в

т.ч. прослуховування телефонів, мобільних

телефонів, перегляд

електронної пошти тощо), вони мали би припинити подібну ганебну

практику.

Тільки створення системи незалежного контролю за

прослуховуванням телефонів та іншими формами електронного стеження

може позбав ти Україну від т кої га ебної практики втручання в приватне

життя громадян та незаконного контролю комунікацій бізнесменів,

громадських і політичних діячів.

Екс-Голова РН

прямо використав

„В СБУ же

невообразимо,

нас - 40 тыся

Обвинительны

Вот это эфф

прослушивани

штампующие

материалы. О

ему о том, ч

уничтожены. В

оперативную

Президент

прав людини

покладається

процесуальних

„прослуховуван

питання, що ви

до Президента

зв’язку для чи

оскільки й до

забезпечувати

Жоден із н

оскільки не

Європейським

БОУ Петро Порошенко в інтерв’ю газеті „Сегодня” в жовтні 2005 року

аргументи правозахисників:

все внутри, без оформления, как слушали так и слушают... Это

когда в США за год выдается тысяча разрешений на "прослушку", а у

ч, причем в качестве доказательств в

суде используется лишь... сто!

х приговоров на базе этих материалов, дай Бог, чтобы 15-20 в год!

ективность! Я предложил Турчинову, чтобы максимальный период

я не превышал трех месяцев, потому что иначе рискуют судьи,

разрешения и не имеющие возможности проанализировать переданные

днак еслио, в результате окажется, что человек невиновен

, сообщите

то его прослушивали и гарантируйте, что все материалы будут

идели бы вы реакцию Турчинова: "Да как можно, вы уничтожаете всю

работу".

України 7 листопада 2005 року видав Указ №1556/2005 “Про додержання

під час проведення оперативно-технічних заходів”, проте він надалі

на інституційні

зміни в правоохоронних органах, а не на встановлення

гарантій від зловживань. Такі заходи видаються поверхневими. Передача

ня” громадян одному органу, у даному випадку СБУ, не вирішить

дно з наведеної вище цитати. Тому УГСПЛ виступила із відкритим листом

та Прем’єр міністра України щодо недоцільності створення

спеціального

новників.

Один із наших аргументів – неефективність цього заходу,

цього СБУ часто прослуховувало політиків. Але, окрім цього, слід

приватність не тільки чиновників, але й УСІХ громадян.

аведених заходів, на нашу думку, не призведе до покращення ситуації,

враховує позитивну практику інших країн та стандарти, визначені

судом з прав людини.

Текст звернення доступний в Інтернеті на сайті УГСПЛ: http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1129291524.

IV. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

Указ Президента України №1556/2005

„Про додержання прав людини під час проведення оперативно-

тех

при здійсненні оперативно-розшукових

заходів

них, забезпечення функціонування державної

сист

2. Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України,

нічних заходів” (витяг)

1. Кабінету Міністрів України у чотиримісячний строк:

 подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін

до законодавчих актів України щодо забезпечення додержання

конституційних прав громадян

;

 ужити заходів щодо утворення Служби спеціального зв'язку та

захисту інформації України як центрального органу виконавчої влади із

спеціальним статусом, визначив и основними її завданнями реалізацію

державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у

мережах передачі да

еми урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку,

криптографічного та технічного захисту інформації;

 затвердити за погодженням із Верховним Судом України і

Генеральною прокуратурою України єдину інструкцію про

порядок

отримання підрозділами, які здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, дозволів на проведення відповідних заходів та використання

одержаних при цьому матеріалів;

 привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державній

податковій адміністрації України, Державному департаменту України з

питань виконання

покарань переглянути у тримісячний строк чинний

порядок здійснення оперативно-технічних заходів, що зачіпають права

людини на недоторканність житла, таємницю листування та телефонних

розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, невтручання в особисте і

сімейне життя, та внести відповідні зміни до відомчих нормативно-

правових актів.

3. Міністерству внутрішніх справ України, Адміністрації Державної

прикордонної служби

України, Державній податковій адміністрації

України, Державному департаменту України з питань виконання покарань

узагальнити у тримісячний строк інформацію про наявність засобів для

проведення оперативно-технічних заходів зі зняття інформації з каналів

зв'язку під час здійснення контррозвідувальної та оперативно-розшукової

діяльності і вжити заходів щодо передачі цих засобів в установленому

порядку

Службі безпеки України.

4. Міністерству юстиції України, Службі безпеки України, Міністерству

внутрішніх справ України, Міністерству оборони України, Службі

зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної

служби України, Державній податковій адміністрації України, Державному

департаменту України з питань виконання покарань забезпечити

безумовне додержання конституційних вимог щодо застосування

негласного проникнення до житла чи іншого володіння

особи, зняття

інформації з каналів зв'язку, контролю за листуванням, телефонними

Дивіться докладніше з цього приводу: European Court of Human Rights, Case of Klass and Others: Judgement of

6 September 1978, Series A No. 28 (1979). Malone v. Commissioner of Police, 2 All E.R. 620 (1979). See Note, Secret

Surveillance and the European Convention on Human Rights, 33 Stanford Law Review 1113, 1122 (1981).

Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 16 січня 2006 року N 6/2006.

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, інших технічних

засобів одержання інформації.

5. Службі безпеки України разом із Міністерством транспорту та

зв'язку України розробити і затвердити до 1 січня 2006 року технічні

вимоги до засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, необхідних для

здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів на

телекомунікаційних мережах.

6. Службі

безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України

підвищити рівень роботи з виявлення, запобігання та припинення фактів

придбання чи використання спеціальних технічних засобів для зняття

інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання

інформації суб'єктами, яким не надано права на проведення оперативно-

розшукової діяльності.

7. Главі Секретаріату Президента України внести пропозиції

щодо

призначення Уповноваженого Президента України з питань контролю за

діяльністю Служби безпеки України та забезпечити здійснення ним

контролю за додержанням конституційних прав громадян і законодавства

в оперативно-розшуковій діяльності органів і підрозділів Служби безпеки

України, а також контроль за відповідністю Конституції і законам України

виданих зазначеною Службою нормативно-правових актів,

які регулюють

державні організації і проведення оперативно-розшукових заходів.

Інформація про цікаву нову сучасну форму стеження, що також здійснюється з

порушенням права на приватність, з’явилася цього року під час судового засідання у

справі

зробити такі висновки.

ії правоохоронним органам.

є такий параметр, як азимут

, тобто головний напрямок. На основі

дан

і и к

о технічною й конче необхідною для врегулювання питань

вза

щодо вибухів на ринку Троєщина в Києві.

Під час судового засідання був

допитаний працівник компанії „Український мобільний зв’язок” (UMC) Микола авлюк. З

його слів можна

„У структурі компанії існує спеціальний підрозділ — відділ безпеки. Головна функція

цього підрозділу — надання інформац

Компанія фіксує номер базової станції та конкретної її антени, з якої було

виконано

з’єднання з вашим мобільним телефоном. У термін «з’єднання» в даному

випадку включаються вхідні дзвінки, вихідні дзвінки, відправлені й отримані SMS та

MMS повідомлення, дзвінки, при яких абонент «не підняв трубку». Базові станції в

межах міста розташовані в середньому на відстані 200 — 1000 метрів. Кожна антена

базової станції ма

их про з’єднання, за словами представника UMC, можна з точністю до декількох

сот метр в визнач ти місцезнаходження абонента. І та у інформацію у компанії

називають сут

єморозрахунків з іншими операторами зв’язку та абонентами. Правда, як саме ця

інформація може

впливати на грошову сферу, представник компанії пояснити не зміг.”

Кожен телефон має свій індивідуальний emei-код, за яким фактично можна

контролювати переміщення абонента, а також усі інші дії абонента, що здійснюються

через телефон. Отримати подібну „технічну” інформацію в компанії працівник

правоохоронних органів може без санкції суду, оскільки це не є записом розмов

, а лише

за запитом слідчого або оперативного працівника. Більше того, суди вважають

допустимим використовувати таку „технічну” інформацію, як підтвердження факту

перебування особи в певний момент у певному місці.

Докладніше дивіться статтю „Мобільний громадянин. Без права на анонімність” в газеті „Дзеркало тижня” №

34 (562) від 3-9 вересня 2005 року. Доступно в Інтернеті на сайті газети: http://www.zn.kiev.ua/ie/show/562/51101/.

IV. ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ

Без сумніву, що й інші оператори займаються такою ж діяльністю з правоохоронними

органами.

Наявна очевидна прогалина в законодавстві щодо захисту приватності особи.

Служба Безпеки України виступає з ініціативами щодо розширення своїх

повноважень, посилаючись на міжнародні принципи боротьби із тероризмом. З метою

протиді “комп’ютерного тероризму”, ініціюються заходи по контролю

за

кор т, регулюванню українського сегменту мережі. Так, СБУ,

пос мендації Парламентської Асамблеї Ради Європи по боротьбі із

тер ла з ініціативами про розробку законопроектів “Про захист

інф передачі даних”, “Про регулювання українського сегменту мережі

Інте ринг телекомунікацій”.

ених законопроектів став предметом широкої дискусії в 2003-2005

рок

року).

изованого дистанційного перехоплення телекомунікацій –

захи

ій;

перехоплення і зміст перехопленої інформації. Крім цього, омбудсман повинен

щорічно публікувати статистичну звітність про перехоплення телекомунікацій в Україні.

Термін перехоплення не мо рехоплення застосовується

винятково до фізичних осіб, що

анізації тяжких і особливо

тяжких

ї так званому

истувачами мережі Інтерне

илаючись на реко

оризмом, виступа

ормації у мережах

рнет”, “Про моніто

Останній із навед

ах. Недержавні організації правозахисників, Інтернет-провайдерів, користувачів

мережі, виступили із критикою пропозицій СБУ та розробили альтернативний

законопроект “Про перехоплення телекомунікацій”

(проект № № 4042-1 у новій редакції

від 2 червня 2005

Законопроект, у розробці якого взяли активну участь "Інтернет-асоціація України"

(ІнАУ), громадські організації "Українська Інтернет-спільнота" (УІС), Харківська

правозахисна група та Український союз промисловців і підприємців (УСПП), передбачає

створення системи автомат

щеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення, до якої

підключені:

 технічні засоби перехоплення, які встановлюються безпосередньо на мережах

операторів зв'язку;

 дозвільні термінали, встановлені в судових органах, які надають дозволи на

перехоплення телекомунікац

 оперативні термінали, встановлені в оперативних підрозділах, які здійснюють

оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність та досудове

слідство;

 протоколюючі термінали, встановлені в Уповноваженого Верховної

Ради України

з питань прав людини (омбудсмана).

Особа, щодо якої застосовувалося перехоплення, повинна бути поінформована про

терміни

же перевищувати 6 місяців. Пе

підозрюються в скоєнні

або орг

злочинів.

Тим часом, СБУ вносить через народних депутатів альтернативний законопроект. І

фактично успішно блокує прийняття обох: парламент так і не розглянув ці

законопроекти.

Проте, Служба Безпеки України без визначеного законом права на таку діяльність

активно й надалі просуває впровадження технічних можливостей для контролю за

користувачами мережі Інтернет. Відповідно до Наказу №122 Державного комітету зв’язку

від 17 червня 2002 року, надавати послуги з доступу до глобальних мереж передачі

даних установам та організаціям, які одержують, обробляють, поширюють і зберігають

інформацію, що є об’єктом державної власності, можуть лише Інтернет-провайдери, які

встановили державну систему моніторингу (аналог російського СОРМ

) і отримали

відповідний сертифікат СБУ. Особливо негативно Інтернет-провайдери поставилися до

вимоги СБУ встановлювати обладнання для моніторингу за власні кошти. Відділити

трафік державного і недержавного користувача послуг і зробити його недоступним для

Юридичний Вісник України від 26 січня 2002 року.

Проект закону доступний на сайті парламенту: www.rada.gov.ua.

Захаров Є.Ю. Яворський В.М. Права людини в Україні - 2005

Подождите немного. Документ загружается.