Захаров Є.Ю. Яворський В.М. Права людини в Україні

Подождите немного. Документ загружается.

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

6. Рекомендації

1. Реалізація соціальних функцій державою, іншими суб'єктами соціальної

діяльності має містити в собі правові й економічні механізми:

а) Правові повинні бути реалізовані шляхом розробки й прийняття Соціального

кодексу України або здійснення іншої форми законодавчого узагальнення тисяч

нормативних актів у цій сфе ення їх відповідності

до Бюджетного, Сімейно

б) Економічні механізми оміки країни, її соціальну

спрямованість, зростання доходів населення, насамперед заробітної плати. Нам

необхідно кард стимулюючої

функції заробітної питомої ваги

фонду

ор

я цією

аці, а й дані, вже нако-

пичені в Державній податковій адміністрації, органах юстиції та внутрішніх справ,

страхових ф

6. Розвинення

елементи

потрібно

можливі

такий: с

медично

наданні

7. Ф

заклада

8. У

державн

9. Р

10. Р

навчаль

11. У

елемент

12. Створення системи моніторингу якості освіти, механізмів суспільного контролю за

коштами, що виділяються на навчальні заклади на рівні місцевих бюджетів; механізмів

відповідності системи освіти сучасним потребам ринку праці; прозорої та ефективної

системи мотивації педагогічних

кадрів через стимулювання до підвищення кваліфікації.

рі, передбачивши при цьому забезпеч

го

та Цивільного кодексів.

повинні стимулювати розвиток екон

инальне реформування системи оплати праці, відновлення

плати, визначення ціни робочої чинності, підвищення

оплати праці в собівартості продукції, у валовому внутрішньому продукті й

грошових

доходах населення.

2. Адаптація українського законодавства до вимог Європейського Союзу, і, що

важливіше, забезпечення розмірів виплат на рівні європейських стандартів.

3. Ратифікація Європейської соціальної хартії як елементу гарантування

економічних і соціальних прав в Україні, що дозволить підняти на вищий рівень захист

цих прав.

4. Створення сучасної системи соціального забезпечення і соціального

страхування

, оскільки стабільне зростання життєвого рівня і досягнення соціальної

гармонії можливе лише в разі здійснення системних змін.

5. Призначення більшості видів допомоги потрібно прив’язати до рівня доходів

родини. Сам механізм отримання соціальної допомоги також має бути впорядкований.

Перший крок на цьому шляху – запровадження єдиної заяви для отримання всіх видів

допомоги. Найважливіше

– узагальнити й зробити доступною для працівників ганів

соціального захисту інформацію про статус та реальні доходи за вників. З метою

потрібно використовувати не лише напрацювання Міністерства пр

ондах.

багатоканальної системи фінансування охорони здоров’я

, що містить

як суспільного, так і приватного фінансування. Механізми фінансування

зрозуміло роз’яснити громадськості для того, щоб всі зацікавлені особи уяснили

для них умови оплати. Розподіл відповідальності та повноважень у цій схемі

успільство зобов’язане забезпечувати прийнятне субсидіювання необхідної

ї допомоги нужденним; лікарі зобов’язані в

прийнятних межах брати участь у

таких субсидій, а уряд зобов’язаний керувати такою діяльністю.

ормування ефективної системи кредитування навчання у вищих навчальних

х.

досконалення системи працевлаштування студентів вищих учбових закладів

ої форми власності після закінчення навчання.

озширення самостійності вузів, розвиток самоврядування.

озв’язання проблемних питань акредитації та сертифікації

недержавних

них закладів.

досконалення системи професійно-технічної освіти як одного із ключових

ів розвитку економіки України.

232

XII. Стан дотримання

екологічних прав громадян

1. Право на безпечне для життя та здоров’я довкілля

тя 5 оСтат

безпечн

Цив

безпечні

й здоров

Вищ

не знахо

визначе

недотри

Зокр

опитани

реалізує

незначн

На

парламе

онд)

створювався для забезпечення цільового ф

ресурсозберігаючих заходів, пов'язаних з охор

запобігання, зменшення та усунення забруднення природного середовища.

ми фонду, – такий висновок зробила

ивного та незаконного

0 К нституції України визначає, що кожен громадянин України має право на

е для життя і здоров'я довкілля.

ільний кодекс України деталізує, що це право включає в себе також право на

продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту), належні, безпечні

і умови праці, проживання, навчання.

евказані положення українського законодавства

є великою мірою декларацією і

дять свого вираження і реалізації на практиці, оскільки шляхи їх реалізації не

ні детально в українському законодавстві. Це відображається у масовому

манні та порушенні права на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

ема, згідно із даними Інформаційно-аналітичної фірми Ексор понад 30 %

х громадян

вважають, що право на безпечне для життя і здоров’я довкілля не

ться зовсім, понад 40,% опитаних відповіли, що це право реалізується лише

ою мірою і тільки менше 1 % ствердили , що реалізується повністю.

неефективність державної політики в цій сфері вказують й органи

нтського контролю, зокрема, Рахункової палати України.

Охорона довкілля чекати

не може

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (Ф

інансування природоохоронних та

оною довкілля, які спрямовані на

Проте цієї мети не було досягнуто з вини головного розпорядника коштів –

Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке, у

порушення Бюджетного

кодексу України, не забезпечило ефективне та законне

управління бюджетними асигнування

Колегія Рахункової палати, розглянувши Звіт "Про результати перевірки

використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного

середовища в 2003-2005 роках".

Результати аудиту свідчать, що нечітке планування роботи та звітності про

досягнуті результати призводить до неефект

використання

бюджетних коштів. Як наслідок, 185,1 млн. грн. або 59,3 %

коштів Фонду використано з порушенням законодавства.

г у г с

Підготовлено юристами неурядової міжнародної організації „Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ) (колишній

Благодійний фонд „Екоправо-Львів”) Я.Остапик, З.Козак, О.Мелень, Л.Алексеєва, А.Андрусевич та членом Правління

УГСПЛ М.Коробком.

Роз лян то Колегією Рахункової палати 6 рудня 2005 року. Дивіть я докладніше в Інтернеті: http://www.ac-

rada.gov.ua

233

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

Відсутність єдиної державної науково-технічної політики в сфері охорони

довкілля призвела до того, що 8,7 млн. грн. коштів Фонду, спрямованих

головним розпорядником на наукові дослідження та впровадження механізму

забезпечення охорони природних ресурсів, використані неефективно.

Перевірка показала, що, у порушення постанови Верховної Ради України

"Про основні напрями державної політики України в

галузі охорони довкілля,

використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки",

Міністерство, визначаючи порядок фінансування природоохоронних заходів за

рахунок коштів Фонду, не забезпечує проведення ефективних і комплексних

заходів щодо ресурсозберігаючих напрямів. Не забезпечено належної охорони

і раціонального використання земельних, мінеральних, рослинних ресурсів та

збереження природно-заповідного фонду, не фінансуються заходи з ядерної

та

радіаційної безпеки.

Як наголосив у своєму виступі на Колегії Голова Рахункової палати

Валентин Симоненко: "Не може бути визнана ефективною робота Міністерства,

коли четверта частина коштів у 2003 році та п'ята в 2004 році (загалом – 51,5

млн. грн.) були невикористані і повернуті до бюджету, а кожна третя

використана гривня коштів Фонду, направлена

на заходи, які не мають

безпосереднього впливу на довкілля".

У 2005 році, станом на 1 листопада, положення погіршилось! Міністерством

не забезпечено використання коштів Фонду, незважаючи на те, що обсяг

надходжень до Фонду складав 97,1 млн. гривень. І це в той час, коли в

багатьох містах України проблеми чистої питної води чи забруднення повітря

необхідно вирішувати повсякденно.

Усупереч ст. 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного

середовища" Міністерством в 2003-2004 роках не забезпечено підготовку і

подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді

про стан довкілля в Україні.

Висновки Колегії РП свідчать, що в країні відсутній механізм здійснення

державної пол тики в сфері хорони навколишнього природного

середовища,

що потребує особливої уваги Кабінету Міністрів України до цього питання.

Прес-служба Рах

і о

ункової палати

Слід зазначити, що в українському законодавстві відсутня цілісна концепція

реалізації та захисту права на безпечне для життя та здоров’я довкілля, хоча не можна

не відзначити наявних позитивних тенденцій щодо вироблення механізмів забезпечення

та реалізації окремих складових цього права.

я у ч ш

ня

сан

Так, 6 вересня 2005 року була прийнята нова редакція Закону України «Про якість

та

безпеку харчових продуктів», який встановлює більш суворі вимоги щодо забезпечення

безпеки та кості харчових прод ктів. Закон детально визна ає методи та ляхи, за

допомогою яких держава забезпечує захист життя і здоров'я населення від шкідливих

факторів, які можуть бути пов’язані з харчовими продуктами.

У 2005 році були також внесені зміни до

Закону України «Про забезпечен

ітарного та епідеміологічного благополуччя населення», які посилюють контроль

господарської діяльності, провадження якої пов'язане з потенційною небезпекою для

здоров'я людей.

Забезпечення населення України питною водою як спосіб реалізації права на

безпечне довкілля і збереження здоров’я населення є для багатьох регіонів України

однією з пріоритетних

проблем. Тому прийняття парламентом у 2005 році

234

XII. СТАН ДОТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Загальнодержавної рограми Питна ода України» на 2006-2020 роки, яка спрямована

на реалізацію державної політики щодо забезпечення насел

п « в

ення якісною питною водою,

є од

йнятий у 2005

році

я „

а реалізацію права на безпечне довкілля, є модернізація та

підв

е лише

зако д і 0

ому рівні

вжи

спільства.

чне довкілля, стан його дотримання є вкрай незадовільним.

Нез

ва веде до постійного зростання антропогенного впливу на навколишнє

при

ва ставить під загрозу право великої кількості громадян на безпечне для життя та

здо

у 2005 р., незважаючи на активні протести громадськості, НАЕК

«Ен

ростанції, яка є складовою комплексу Південноукраїнської АЕС.

при

ицького водосховища) у єдину гідравлічну систему

раз

жерелом водозабезпечення зони півдня

кра

о не

здій

протягом 2005 року органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій зростання

кількості

аварій, пов'язаних із наявністю в навколишньому середовищі шкідливих

ним з важливих пріоритетів діяльності.

Серед новел українського законодавства не можна не відзначити при

Закон України „Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових

виробів і їх шкідливого впливу

на здоров'я населення”, який установлює адміністративну

відповідальність за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях.

Програма ді льності Кабінету Міністрів Назустріч людям” від 4 лютого 2005 року

декларує мету реалізації права на безпечне довкілля. Разом з тим, серед важливих

кроків, які спрямовані н

ищення безпеки

атомних енергоблоків, перетворення об'єкта „Укрит я” на

Чорнобильській АЕС в екологічно безпечну систему, скорочення обсягів викидів і

скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, підвищення ролі

та відповідальності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування в сфері техногенно-екологічної безпеки, перехід до децентралізації

управління в цій сфері.

Важливим для реалізації

права на безпечне для життя та здоров’я довкілля є н

нодавча ініціатива, але й іяльність орган в місцевого самоврядування. У 2 05 році

місто Київ приєдналося до Екологічної угоди міст, укладеної в Сан-Франциско (США).

Укладаючи екологічну угоду, місто Київ підкреслило своє прагнення на місцев

ти всіх заходів для забезпечення

права на незабруднене, здорове й безпечне

довкілля для всіх членів нашого су

Попри стабільний розвиток екологічного законодавства в Україні, в тому числі щодо

реалізації права на безпе

адовільне дотримання природоохоронних вимог у всіх галузях народного

господарст

родне середовище.

В Україні й надалі зберігається тенденція, коли заради економічного інтересу

держа

ров’я довкілля.

Так

ергоатом» продовжувала будівництво Ташлицької гідроакумулюючої

елект

При

цьому не було враховано, що згідно із даними ВАТ «Укргідропроект», який є

проектантом добудови Ташлицької ГАЕС, зміни в сучасному стані навколишнього

родного середовища не дають можливості коректно використовувати матеріали

оцінки впливу на навколишнє природне середовище (далі – ОВНС) 1992 р. при

формуванні уявлення про вплив будівництва Ташлицької ГАЕС на стан навколишнього

середовища.

Крім того, згідно із даними Держводгоспу України включення ставка-охолоджувача

Південноукраїнської АЕС (Ташл

ом з Олександрівським водосховищем формує прямоточну систему

водопостачання на р. Південний Буг, який є д

їни, що суперечить водно-екологічному законодавству, а санітарні пропуски не

забезпечать водопостачання та відповідну

якість води в пониззі Південного Бугу.

В Україні відсутній ефективний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо

запобігання негативного впливу на довкілля – попереджувальний контроль аб

снюється, або здійснюється на дуже низькому рівні.

Про відсутність належного попереджувального контролю свідчить і зареєстроване

235

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

(забруднювальних) речовин понад гранично допустимі концентрації в ґрунті, в

атмосферному повітрі, у поверхневих водах, у питній воді.

і ь

а місце аварійна ситуація, внаслідок якої

ста

після викиду забруднюючих

реч

бачена законом, є незрівнянно малою, порівняно зі

шко

масової загибелі риби, сума збитків складає 305 тис.

грн.;

– 1 випадок родно-заповідного

фонду;

судами на захист права на безпечне довкілля є швидше винятками, ніж правилом.

Сім’я Дубецьких, яка мешкає в с. Сілець Сокальського району Львівської області

звернулася з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля»

з вимогою

У більшост випадків державні органи здійснюют контрольну діяльність вже після

того, як було заподіяно шкоду довкіллю та екологічним правам громадян.

У результаті здійснення виробничої діяльності ЗАТ «Магній» (м. Калуш Івано-

Франківської області) у

січні 2005 р. мал

вся наднормативний викид хлору в атмосферу. Органи Міністерства охорони

навколишнього природного середовища провели перевірку дотримання вимог

законодавства та застосували відповідні санкції лише

овин у атмосферу.

Масовим явищем стали випадки, коли підприємства-забрудники не несуть

відповідальності за забруднення довкілля та

порушення прав на безпечне довкілля. У

ряді випадків відповідальність, перед

дою, заподіяною довкіллю чи витратами на попередження цієї шкоди. Підприємствам

вигідніше у фінансовому лані порушувати екологічне законодавство й оплатити

мізерний штраф, ніж витрачати величезні кошти на природоохоронні заходи.

За даними Міністерства охорони навколишнього природного середовища

„Протягом 2005 року інспекційними підрозділами територіальних органів

Мінприроди України виявлено 91 випадок аварійних забруднень навколишнього

природного середовища, що на 24 випадки менше, ніж у минулому році. Із них:

– 42 випадки (47%) пов'язані із забрудненням водних ресурсів, чим заподіяна шкода

державі на суму 69039 тис. грн.;

– 21 випадок (23%) пов'язаний із забрудненням земельних ресурсів, сума

збитків

складає 580 т ис. грн.;

– 13 випадків (14%) забруднення атмосферного повітря, сума збитків складає 220

тис. грн.;

– 10 випадків (11%) забруднення внаслідок радіаційних аварій;

– 3 випадки (3%) призвели до

(1%) забруднення або пошкодження об'єктів при

– 1 випадок (1%) пошкодження рослинного світу (сума збитків складає 63 тис.

грн.).

Загальна сума збитків внаслідок аварійних забруднень навколишнього середовища

в 2005 році склала близько 70,2 млн. грн., із них стягнуто близько 7,2 млн. (10%).

Найбільші збитки заподіяні державі внаслідок аварійних забруднень вод Азовського

та Чорного морів (68,8 млн. грн.), аварійних забруднень водних об'єктів Сумської

області (116,3 тис. грн.), аварійних забруднень земельних ресурсів на території

Миколаївської області (468,3 тис

. грн.), аварійних забруднень атмосферного повітря

на території Луганської області (90,6 тис. грн.), масової загибелі риби в водах

Чорного моря (296,3 тис. грн.).”

Державні органи нечасто звертаються до суду з вимогами відшкодувати шкоду,

заподіяну довкіллю та відновити стан довкілля.

В українському законодавстві немає методики відшкодування шкоди, заподіяної

порушенням права на безпечне для життя

та здоров’я довкілля, внаслідок чого в Україні

майже відсутня судова практика щодо захисту цього права. Поодинокі рішення, прийняті

Лист-відповідь на інформаційний запит №2641-к/19/3-12/с-162 від 21 березня 2006 за підписом заступника

міністра А.Гриценка. Можна знайти на сайті „Майдан”: http://maidan.org.ua/static/news/1143548125.html.

236

XII. СТАН ДОТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

відселити їх із санітарно-захисної зони шахти «Візейська», яка є ст уктурним

підрозділом «Львівугілля».

здоров’я довкілля.

ї т

ава на безпечне довкілля, є в більшості випадків

дек

б и

альші кроки для забезпечення мешканців чистою питною водою.

Жод

статність фінансування

при

Внаслідок діяльності шахти «Візейська» садиба Дубецьких постійно

підтоплювавалась, на території садиби вміст забруднюючих речовин у воді, ґрунті та

повітрі значно перевищував граничнодопустимі концентрації, що порушувало право на

безпечне для життя та

26 грудня 2005 р. Червоноградський

міський суд задовольнив вимоги сім’ї

Дубецьких та зобов’язав Державне підприємство «Львівугілля надати квартиру сім’ї

Дубецьких для відселення із забруднено ериторії.

При виявленні порушень права на безпечне для життя та здоров’я довкілля державні

органи не вживають заходів, необхідних для усунення порушень, а рішення, які

приймаються для забезпечення

пр

ларативними й не виконуються.

Так, улітку 2005 р. у питній воді мікрорайону Млинки м. Дрогобича Львівської

області було виявлено нафтопродукти в концентраціях, які перевищували

граничнодопустимі. Ситуація з забрудненням води ула визнана як надзвичайна, і до її

вирішення ули залучені органи місцевого самоврядування, орган санітарно

епідемічного нагляду, Міністерство охорони навколишнього природного середовища

та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Після ряду спільних засідань було

прийнято рішення забезпечи и забруднений мікрорайон чистою питною водою, а

також визначено под

не з винесених рішень, мешканці мікрорайону і надалі вживають забруднену воду.

Невиконанню рішень

державних органів щодо реалізації та захисту права на

безпечне довкілля однозначно сприяє недостатнє фінансування природоохоронних

заходів, як на державному, так і на місцевому рівнях. Недо

родоохоронних заходів зумовлює також і те, що кошти спрямовуються перш за все

на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля, а не для

попередження порушення права.

2. Право на доступ до екологічної інформації

Кожна людина має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Забезпечення

реалізації цього права неможливе без належного забезпечення реалізації інших прав,

зокр

ема, права на доступ до екологічної інформації.

6 липня 1999 року Україна ратифікувала Конвенцію про доступ до інформації, участь

громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що

стосуються довкілля (Оргуська конвенція).

Відповідно до Оргуської конвенції внесено

зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про

екологічну експертизу». На їх виконання 18 грудня 2003 року Міністерство охорони

навколишнього природного середовища України Наказом № 169 затвердило Положення

про порядок надання екологічної інформації

У Доповіді правозахисних організацій „Права людини в Україні – 2004”

ми вже

зупинялися на аналізі механізмів застосування цієї Конвенції в Україні.

Не зважаючи на доволі великий масив нормативно-правових актів, що регулюють

доступ громадськості до екологічної інформації, практика свідчить про неналежне

Преамбула Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до

правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Закон України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі

прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 6 липн 1999 року № 832-XIV //

Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 296.

Офіційний вісник України. – 2004. – № 6. – Ст. 358.

Доповідь доступна в Інтернеті на сайті УГСПЛ: www.helsinki.org.ua.

237

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

вико

ц т

г а у

нів та органів місцевого

сам

рганізація «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) впродовж

баг

я присілку Вільшина села Сілець у 2005 році. З цією

мет

ації, що запитувалася,

на підставах, які

суп я мети

оде

води у верхньому б’єфі р. Горинь) та

коп

№ в

мації з обмеженим доступом, до документів та інформації, що не

підл

розробленими у відповідності до

Пос

– це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної

діяльності органів місцевого самоврядування.

нання чи невиконання положень законодавства, неефективність правового

регулювання зазначених питань чинним законодавством.

Деякі проблеми пояснюються загальними недоліками в реалізації права на доступ до

інформації, про що йдеться в розділі про право на доступ до інформації ієї Доповіді а в

Доповіді за 2004 рік. Ці за альні недоліки яскр во демонструються практикою доступ до

екологічної

ін формації.

Зокрема, проблеми в доступі до екологічної інформації спричинені неправомірною

поведінкою посадових осіб місцевих державних орга

оврядування й суперечливим законодавством. Неправомірна поведінка

співробітників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо доступу до

екологічної інформації полягає, зокрема, у ненаданні відповіді на інформаційний запит

чи залишенні ого без

реагування.

Міжнародна благодійна о

атьох років надає правову допомогу мешканцям присілку Вільшина села Сілець

Сокальського району Львівської області в захисті їх права на безпечне для життя

та здоров’я довкілля. Для надання правової допомоги ЕПЛ необхідно було

отримати інформацію про заходи, які вживалися для ліквідації надзвичайної

ситуації щодо підтопленн

ою ЕПЛ надіслала інформаційний запит до Відділу з питань надзвичайних

ситуацій. У встановлений законодавством термін ЕПЛ не отримала жодної

відповіді на запит.

Досить часто посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування

відмовляють у наданні екологічної інформ

еречать законодавству України. Наприклад, через відсутність обґрунтуванн

ржання екологічної інформації та її подальше використання.

Громадянин Г. 23 липня 2005 року направив до Ізяславської районної державної

адміністрації Хмельницької області інформаційний запит, яким просив надіслати

належним чином завірену копію розпорядження цієї райдержадміністрації від 24 березня

2004 року № 85/2004-р (щодо пониження рівня

ії документів, які додаються до нього та на підставі яких було прийняте

розпорядження.

Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької області листом від 26

серпня 2005 року 292 ідмовила в наданні офіційних документів, що запитувалися,

оскільки громадянином Г. е вказана мета використання цих документів.

У ряді випадків

ненадання екологічної інформації спричинено тим, що органи

державної влади та місцевого самоврядування, необґрунтовано відносять екологічну

інформацію до інфор

ягають наданню для ознайомлення за запитами.

Протягом цілого року триває розгляд судової справи з приводу ненадання

органами влади міста Кривого Рогу громадянину А.

Білому можливості ознайомитися

з програмними документами обласної та міської рад,

танови Кабміну України від 10 січня 2002 року №14 „Про затвердження Міжгалузевої

комплексної програми „Здоров’я нації” .

На його звернення з цього приводу до керівництва м ста надійшла відповідь

начальника управління охорони здоров’я виконкому міськради п. В. Круподера такого

змісту:

„По суті Ваших звернень управління охорони здоров’я повідомляє, що відповідно

ст. 21 Закону України „Про інформацію” інформація органів місцевого самоврядування

238

XII. СТАН ДОТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Зазначене рішення „Про бла ну міжгалузеву омплексну рограму „Здоров’ нації

на 2002– 2011 роки” Дніпропетровської обла

о с к п я

сної ради не є актом органів місцевого

сам

ко посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, до

яких скеровуються запити про надання екологічної інформації, відсилають громадськість

до інших органів , до

яких

направлявся інф ду запиту на

можливість його задоволення.

18 березня 2005 року Дніпродзержинська громадська екологічна організація „Голос

при

2 а д

ліком

зап

мітету Львівської міської ради

від

відповіді

не

а допомогою Інтернету. Хоча Україна зробила перші кроки в

інф

огічного

різноманіття. Керівники підприємств та інших об’єктів, що забруднюють навколишнє

оврядування, згідно зі статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в

Україні”. Тобто, це рішення можна віднести до конфіденційної інформації, що

передбачає відомості, які знаходяться в розпорядженні іншого органу та

поширюються за

їх бажанням.

Ураховуючи вищезазначене, управління охорони здоров’я виконкому міської ради не

вбачає можливості для надання Вам копії цього рішення...”

Нерід

, хоча така інформація повинна знаходитися в органах

ормаційний запит, або порушують строки розгля

роди” звернулася до голови Львівської міської ради з інформаційним запитом про

надання інформації щодо скидів промислових підприємств у каналізацію м. Львова. У

квітні 2005 року на запит надійшов лист, який не

містив жодної відповіді на питання,

які організація запитувала

7 червня 005 року громадська орг нізація повторно звернулася о Львівської

міської ради і повторно просила надати вичерпну інформацію згідно з пере

итань, що додавався. Питання стосувалися:

– загальноміських комунальних очисних споруд м. Львова, які приймають стічні

води пивзаводу та дріжджового заводу, та

– водоспоживання та

водовідведення на пивзаводі та дріжджовому заводі.

На повторний запит надійшов лист виконавчого ко

18 липня 2005 року, у якому відповідь була надана лише на два запитання, що

стосувалися контактних даних підприємств. На решту 14 питань запиту

було надано, замість неї було рекомендовано звернутися за екологічною

інформацією безпосередньо до

підприємств.

Недостатньо розвинуті та запроваджені в Україні еханізми активного поширення

екологічної інформації з

ормуванні громадськості через веб-сторінки державних органів та органів місцевого

самоврядування, проте їх якість та наповненість викликає суттєві зауваження

(наприклад, відсутність веб-сторінок, зокрема, з 27 територіальних управлінь

Міністерства охорони

навколишнього природного середовища України лише 9 мають

власні веб-сторінки

), застарілість інформації, яка розміщується, відсутність інформації,

складність пошуку).

„В Україні не створено чіткої системи поширення екологічної інформації про стан

складових навколишнього середовища, фактори, що впливають на стан довкілля та

здоров'я, умови життя людей, а також державну політику в цій галузі та ситуацію в

законодавстві з питань навколишнього середовища.

Держслужбовці

, йдеться не лише про представників структур Міністерства

охорони навколишнього природного середовища, а й інших державних установ, які

володіють екологічною інформацією, далеко не завжди зацікавлені сприяти її

системному оприлюдненню. Для широких кіл громадськості, особливо в регіонах,

недоступна інформація про динаміку викидів підприємств-забруднювачів, поряд з

якими вони живуть, стан повітря, води,

ґрунтів і природних об'єктів, біол

Дивіться в Інтернеті: http://www.menr.gov.ua/index.php?menu_id=7

239

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

сер

до правосуддя з питань, що стосуються

дов

ень в

сфері довкілля, зокрема:

природного середовища, внесення

про

ань впливу

зап

чній експертизі є способом врахування

гро

ер. Крім того, право

юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень із цих питань, на внесення

пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування важко

вважати самостійним правом, так як це є однією з форм участі громадськості в

обговоренні та внесенні пропозицій до матеріалів щодо розміщення певних еколого-

небезпечних об’єктів тощо. Так, стаття 11 Закону „Про екологічну експертизу”

передбачає форми участі громадськості в процесі екологічної експертизи

, до яких

відносять виступи в ЗМІ, подання письмових зауважень, пропозицій, рекомендацій,

включення представників громадськості до складу експертних груп, комісій.

едовище, тим більше не зацікавлені в поширенні інформації про стан

навколишнього природного середовища”.

Тому у Верховній Раді України ініційоване питання про проведення парламентських

слухань “Про ситуацію та шляхи поліпшення доступу громадськості до екоінформації,

участі в процесі прийняття рішень та доступу

кілля в умовах євроінтеграції України”.

Планувалося провести його в жовтні 2005

року. Постанова про слухання була в порядку денному 8 вересня 2005 року, проте так і

не була проголосована. Очевидно, депутати так і не зрозуміли важливість цього

питання.

3. Право громадян на участь в прийнятті рішень

органами влади

Право громадян брати участь в управлінні державними справами, що включає в

себе питання довкілля та екологічних прав громадян, передбачено в основному законі

України – Конституції (стаття 38), поряд із правом брати участь у всеукраїнському та

місцевих референдумах.

Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”

деталізовано процедурні права з прив’язкою до ріш

1) право на участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-

правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які

можуть негативно впливати на стан навколишнього

позицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних

осіб, що беруть участь в прийнятті

рішень із цих питань;

2) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного

середовища, раціонального і комплексного використання природни ресурсів;

3) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з пит

ланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення,

проектування, удівництва і реконструкції об'єктів та в проведенні

громадської

екологічної експертизи.

Цікаво, що третя група прав фактично дублює першу групу прав, так як публічні

слухання чи відкриті засідання є формою участі громадськості під час проведення

екологічної експертизи документації на будівництво, розміщення чи реконструкцію

об’єктів, а участь в громадській екологі

мадської думки при прийнятті рішень

, що можуть мати вплив на довкілля. Так,

рішення громадської екологічної експертизи можуть надсилатися до органів, що

приймають рішення з питань розміщення певних об’єктів чи здійснення певної

еколого-шкідливої діяльності, та мають рекомендаційний характ

Пояснювальна записка до проекту Постанови “Про проведення парламентських слухань “Про ситуацію та

шляхи поліпшення доступу громадськості до екоінформації, участі в процесі прийняття рішень та доступу до

правосуддя з питань, що стосуються довкілля в умовах євроінтеграції України”. Доступна в Інтернеті на сайті

парламенту: http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=24564

Там же.

240

XII. СТАН ДОТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН

Оргуська Конвен з конкретних

видів діяльності ам і політики,

пов’язаних з д виконання

положень конвенції Мінприроди ро ження, яке розширює трохи види

ріш

ція передбачає право на участь в прийнятті рішень

, участь у вирішенні питань, що стосуються планів, прогр

овкіллям та участь в підготовці нормативно-правових актів. На

зробило своє поло

ень, до яких залучається громадськість

Так, Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони

довкілля

дає перелік видів рішень з питань, що справляють чи можуть справити

негативний вплив на стан довкілля, до яких залучається громадськість. Це, зокрема, такі

рішення:

 розробка міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших

територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів;

 підготовка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів;

 здійснення державної екологічної експертизи з проведенням ОВНС ебезпечних

об'єктів та видів діяльності;

 видача відповідних документів на використання природних ресурсів, а навмисне

вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також діяльність, яка пов'язана

із забрудненням навколишнього природного середовища, поводженням з небезпечними

речовинами, відходами та їх розміщенням;

 витрати,

пов'язан зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів

охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, Положення Мінприроди розширює перелік питань, до яких повинна

залучатися громадськість і переносить їх в національний контекст із урахуванням

особливостей процесу прийняття рішень в Україні.

Права громадян на участь можна, для зручності висвітлення стану їх дотримання в

Україні, поділити умовно за об’єктом участі на такі групи:

1) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових

актів, у розробці міждержавних, державних, регіональних, місцевих та інших

територіальних програм, місцевих планів дій, стратегій та інших документів;

2) участь в обговоренні та внесення пропозицій до матеріалів щодо розміщення,

буді

і н

вництва

і реконструкц ї об'єктів, які можуть егативно впливати на стан

навколишнього природного середовища

3) видача відповідних документів на використання природних ресурсів, на навмисне

вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також на діяльність, яка

пов'язана із забрудненням навколишнього природного середовища, з небезпечними

речовинами, відходами та їх розміщенням

4) участь в розробці

та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного

середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів, участь в

прийнятті рішень щодо витрат, пов'язаних зі здійсненням природоохоронних заходів за

рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища.

Затверджене Наказом Мінприроди 18 грудня 2003 року N 168.

241

Захаров Є.Ю. Яворський В.М. Права людини в Україні - 2005

Подождите немного. Документ загружается.