Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

231

Розділ 8. Експертна діагностика фінансово:господарського стану підприємства

На підставі цих моделей можна розрахувати ряд аналітичних

показників, що допомагають керівникові в прийнятті рішень: мар

жинальний прибуток, коефіцієнт виторгу, точку беззбитковості, силу

операційного важеля, точку безпеки, запас фінансової міцності.

Маржинальний прибуток — це різниця між виторгом і змінними

витратами. Іноді маржинальний прибуток називають сумою покрит

тя (це та частина виторгу, що залишається на покриття постійних

витрат і формування прибутку). Маржинальний прибуток обчислю

ють за формулою:

ЧД

ІО

пер

ІО

пер

ІО

пост

ІО

пост

Підприємство А

Підприємство Б

Обсяг реалізації

ЧД

ТБ

ПБ

ТБ

Рис. 23. Співвідношення постійних і змінних витрат

232

Яковлєв Ю.П. «Контролінг на базі інформаційних технологій»

М = S — V.

Маржинальний прибуток можна обчислити не тільки на весь

обсяг випуску в цілому, а й на одиницю продукції кожного виду

(частку маржинального прибутку). Економічний зміст цього показ

ника — приріст прибутку від випуску кожної додаткової одиниці

продукції:

m = (S — V) : Q = P — v.

Коефіцієнт виторгу (К

вит

) показує, який відсоток виторгу стано

вить маржинальний прибуток, тобто відсоток виторгу, що йде на

покриття постійних витрат і утворення прибутку. Його обчислюють

у відсотках або в ділових частках:

вит

SV Pv

−−

Коефіцієнт виторгу показує приріст прибутку підприємства в

абсолютному вираженні при збільшенні виторгу на 1 грн:

вит

I :

де

I — зміна прибутку, грн;

S — зміна виторгу, грн.

Чим більший коефіцієнт виторгу, тим сильніше змінюється при

буток внаслідок коливань виторгу. Тому великий коефіцієнт витор

гу вигідний у випадку, якщо попит на продукцію підприємства ста

більно високий: тоді навіть невеликий приріст виторгу приведе до

досить істотного зростання прибутку. Якщо попит нестабільний і ви

сока ймовірність того, що фактичний виторг виявиться меншим від

запланованого, високий коефіцієнт виторгу свідчить про збільшення

ризику збитку. Отже, у випадку збільшення коефіцієнта виторгу

необхідно задуматися про створення резервів, збереження запасу

ліквідності і ін. Коефіцієнт виторгу можна зменшити, якщо збіль

шити частку змінних витрат і зменшити частку постійних витрат.

Точка беззбитковості — це обсяг випуску, при якому прибуток

підприємства дорівнює нулю, тобто обсяг, при якому виторг дорів

нює сумарним витратам. Іноді це називають критичним обсягом: при

нижчому від цього обсягу виробництво стає нерентабельним. На

графіку (див. рис. 18) точка беззбитковості відповідає точці перети

нання ліній сумарних витрат і виторгу. Формула розрахунку:

233

Розділ 8. Експертна діагностика фінансово:господарського стану підприємства

−

де Q* — точка беззбитковості (критичний обсяг у натуральному ви

раженні);

р — ціна одиниці продукції;

v — змінні витрати на одиницю продукції.

Критичний обсяг виробництва й реалізації продукції можна об

числити не тільки в натуральному, а й у вартісному вираженні. Еко

номічний зміст цього показника — виторг, при якому прибуток

підприємства дорівнює нулю; якщо фактичний виторг підприємства

більший від критичного значення, воно дістає прибуток, в іншому

випадку буде збиток. Формула розрахунку:

вит

Fp F

SQp

pv K

∗

===∗

−

де S* — критичний обсяг виробництва й реалізації продукції.

Чим менший критичний обсяг, тим вищий прибуток і менший

операційний ризик за інших рівних умов.

Строго кажучи, наведені вище формули обчислення критичного

обсягу виробництва й реалізації в натуральному й вартісному вира

женні справедливі лише для двох випадків: коли підприємство ви

пускає тільки один вид продукції або коли структура випуску фіксо

вана, тобто пропорції між різними видами продукції залишаються

незмінними, наприклад, якщо ці пропорції задаються технологією,

сировиною тощо, як відбувається, зокрема, в гірничовидобувній про

мисловості. У підприємств із різноманітними асортиментами випус

ку для кожного можливого співвідношення між видами випускає

продукції, що, існує своя точка беззбитковості.

Якщо ж обсяг менший критичного, то це ще не означає, що ви

пуск варто припиняти: може бути, за короткий час, коли в підприєм

ства немає можливості змінити свої постійні витрати, виробництво

й реалізація продукції допоможуть зменшити збитки. На перших

етапах освоєння нової продукції збитки також можуть бути тимча

совим явищем. Виробництво стає економічно неефективним тільки

тоді, коли виторг не покриває постійних витрат. У цьому випадку

підприємство вигідніше закрити, ніж оплачувати постійні витрати.

234

Яковлєв Ю.П. «Контролінг на базі інформаційних технологій»

Точка закриття підприємства — це обсяг випуску, при якому

підприємство стає економічно неефективним, тобто при якому ви

торг дорівнює постійним витратам:

= F : p,

де Q** — точка закриття.

Якщо фактичний обсяг виробництва й реалізації продукції мен

ший від Q**, підприємство не виправдовує свого існування і його

варто закрити. Якщо ж фактичний обсяг виробництва й реалізації

продукції більший від Q**, підприємству варто продовжувати свою

діяльність, навіть якщо воно одержує збиток.

Ще один аналітичний показник, призначений для оцінки ризи

ку, — «точка безпеки”: це різниця між фактичним і критичним обся

гами випуску й реалізації (у натуральному вираженні):

= Q

— Q*

де Т

— точка безпеки;

— фактичний обсяг випуску й реалізації продукції.

Корисно розрахувати відношення точки безпеки до фактичного

обсягу (у відсотках). Ця величина покаже, на скільки відсотків може

знизитися обсяг випуску й реалізації, щоб підприємству вдалося

уникнути збитку:

К = Т

/ Q

⋅

100%,

де К — відношення точки безпеки до фактичного обсягу, %.

Точка безпеки характеризує ризик підприємства: чим менша точка

безпеки, тим більший ризик того, що фактичний обсяг виробництва

й реалізації продукції не досягне критичного рівня Q*, і підприєм

ство виявиться в зоні збитків.

Економічний зміст запасу фінансової міцності всього підприєм

ства в цілому — це вартісне вираження точки безпеки. Точка безпе

ки показує, наскільки фактичний обсяг близький до критичного, а

запас фінансової міцності допомагає оцінити, наскільки фактичний

виторг наближається до критичного.

Формула розрахунку:

()

фм б

ЗТрSSp

=∗=−= −

де З

фм

— запас фінансової міцності.

235

Розділ 8. Експертна діагностика фінансово:господарського стану підприємства

Запас фінансової міцності показує, на скільки зможе знизитися

виторг, щоб підприємство не мало збитку. Чим більший запас фінан

сової міцності, тим стабільніше положення підприємства.

Можна також обчислити запас фінансової міцності у відсотках

до виторгу від реалізації, тобто відсоткове зниження виторгу може

витримати підприємство без серйозної погрози для свого фінансово

го становища.

Якщо підприємство на графіку беззбитковості перебуває право

руч від критичної точки Q*, його прибуток дорівнює сумі питомого

маржинального прибутку від всіх одиниць продукції, зроблених по

над критичний обсяг:

I = (Q

— Q

) m = (Q

— Q

) (р — v).

Таким чином, будьяка зміна обсягу реалізації спричинює ще

більшу зміну прибутку. Цей феномен називається ефектом операц#

ійного важеля.

Сила операційного важеля — це відношення маржинального при

бутку до власне прибутку:

L = M / I = (S — V) / I,

де L — сила операційного важеля.

Сила операційного важеля показує, на скільки відсотків змінить

ся прибуток при зміні виторгу на 1%:

()

100%

Δ∗

тобто якщо прибуток близький до нуля, то сила операційного важе

ля прагне до нескінченності: навіть найслабші коливання обсягу

виробництва навколо критичної точки спричинюють сильні відносні

коливання прибутку.

Знаючи силу операційного важеля, можна визначити, на скільки

відсотків зміниться прибуток при зміні виторгу на певний відсоток:

(

)

100%

(

)

100%

ILSSΔ⋅ =⋅Δ ⋅

Чим більше частка постійних витрат у загальній сумі витрат, тим

сильніше діє операційний важіль. Потужний операційний важіль —

це високий операційний ризик. Тому в ситуації, коли попит неста

більний, рекомендується знижувати постійні витрати: навіть неве

лике зниження виторгу призводить до різкого падіння прибутку.

236

Яковлєв Ю.П. «Контролінг на базі інформаційних технологій»

Якщо попит стабільний, доцільно знижувати частку змінних витрат

і нарощувати частку постійних витрат, тому що це приведе до більшо

го приросту прибутку.

Для дослідження цих процесів доцільно використовувати Project

Expert 5 — комп’ютерну систему, призначену для створення фінан

сової моделі нового чи діючого підприємства незалежно від його га

лузевої належності і масштабів. Побудувавши, за допомогою Project

Expert 5 фінансову модель власного підприємства або інвестиційно

го проекту, з’являється можливість:

— розробити детальний фінансовий план і визначити потребу в

коштах на перспективу;

— визначити схему фінансування підприємства, оцінити мож

ливість і ефективність залучення коштів з різних джерел;

— розробити план розвитку підприємства або реалізації інвести

ційного проекту, визначивши найбільш ефективну стратегію

маркетингу, а також стратегію виробництва, що забезпечує

раціональне використання матеріальних, людських та фінан

сових ресурсів;

— програти різні сценарії розвитку підприємства, варіюючи зна

чення факторів, здатних впливати на його фінансові резуль

тати;

— сформувати стандартні фінансові документи, розрахувати

найбільш розповсюджені фінансові показники, провести аналіз

ефективності поточної і перспективної діяльності підприєм

ства;

— підготувати бездоганно оформлений бізнесплан інвестиційного

проекту, згідно з відповідними міжнародними вимогами.

Для безпосереднього виконання цієї роботи необхідно:

1. Ввести загальні дані про проект: найменування проекту, дата

початку проекту, тривалість проекту, список продуктів.

2. Ввести дані, що характеризують навколишнє середовище (по

датки, інфляція).

Вибирається основна валюта проекту і валюта для розрахунків

на зовнішньому ринку.

3. Ввести дані про інвестиційні витрати і календарний план про

екту.

Визначаються етапи інвестиційного плану і вводяться наймену

вання етапів, їхня тривалість, дані про витрати на кожен етап, вибір

237

Розділ 8. Експертна діагностика фінансово:господарського стану підприємства

ресурсів поточного етапу і валюти платежу. Вводяться витрати на

кожний з ресурсів, вибирається періодичність виплат, значення по

датку на ресурс.

4. Створити об’єкти і класифікацію за типами активів.

Щодо вимог бухгалтерського обліку, то кожний з етапів інвести

ційного плану повинен бути віднесений до певного типу активу в

балансі підприємства, що реалізує проект; необхідно створити об’єкт,

а вартість об’єкта являє собою сумарну вартість етапів, які входять

до даного об’єкта; етапи інвестиційного плану відносяться до об’єкта,

визначаються характеристики об’єкта, тип активу, до якого віднесе

ний об’єкт. Призначається період і способи амортизації, визначаєть

ся податок на актив, можливість списання об’єкта у вигляді передо

плачених витрат на виробництво конкретного продукту, планується

продаж використаних активів.

5. Ввести перелік продуктів і послуг.

6. Ввести дані, що характеризують стратегію збуту продукції (по

слуг).

Призначення ціни на продукцію (послуги), введення загальних

даних по збуту продукції, інформації про особливості оподаткуван

ня надходжень від збуту кожного продукту, інформації про умови

продажу з передоплатою, інформації про знижки, використовувані

для стимулювання продажу; інформації про планований обсяг збуту

по періодах; коригуванню обсягу збуту продукції з урахуванням се

зонності; зміна обсягу збуту продукції протягом календарного року.

7. Ввести дані про витрати на персонал.

Формування штатного розкладу підприємства. Введення даних

здійснюється за трьома різними групами (керування, виробництво,

маркетинг).

8. Ввести дані про прямі виробничі витрати.

9. Ввести дані про постійні (загальні) виробничі витрати.

Введення інформації про постійні витрати здійснюється за трьо

ма групами (керування, виробництво, маркетинг), указується сума

витрат, механізм виплат, додаткова інформація про інфляцію для

кожної статті витрат, податках.

10. Провести розрахунок з метою визначення потреби в капіталі.

Після введення усіх вихідних даних по проекту необхідно визначи

ти потребу в капіталі. Дефіцит капіталу визначається за таблицею «Звіт

про рух коштів (Кешфло) (рядок: баланс готівки на кінець періоду)».

238

Яковлєв Ю.П. «Контролінг на базі інформаційних технологій»

11. Формувати капітал: ввести дані про акціонерний і позиковий

капітал.

Введення інформації про власний і позиковий капітал, указуєть

ся сума позики, дата її одержання, термін і відсотки по позиці, схеми

надходження позики (однією сумою), погашення (разовими плате

жами), виплати відсотків (регулярні), спосіб віднесення виплат

відсотків по позиках (цілком на витрати). Для зручності аналізу де

фіциту наявних коштів мається можливість «прискореного» розра

хунку проекту і перегляду сумарної інформації з таблиці Кешфло.

12. Провести обчислення з урахуванням вартості капіталу і дис

контування.

Після завершення процедури фінансування необхідно зробити

повний розрахунок проекту з урахуванням ставки дисконтування.

13. Ввести дані, які характеризують стратегію виплат дивідендів,

використання вільних коштів. Планувати виплати дивідендів на ак

ціонерний капітал. Якщо після проведення обчислення з урахуван

ням капіталу на рахунку підприємства утворилися вільні кошти, то

система дозволяє розглянути варіанти їхнього розміщення на депозит.

14. Проаналізувати чутливість проекту за допомогою варіювання

значень ключових факторів і визначити ступінь їхнього впливу на

фінансовий результат проекту. Фактори, що впливають на показни

ки ефективності розглянутого проекту: ціна реалізованої продукції

(послуг), обсяг збуту продукції, прямі витрати, загальні витрати, зат

римки платежів.

Фінансові та інші показники можна вивести в таблицях (табл. 38,

39), при чому їх можна змінювати кожного дня, що й потрібно для

контролінгу.

Таблиця 38

Інтегральні показники

Показник Гривні Долар США

Ставка дисконтування

Період окупності

Індекс прибутку

Чистий приведений доход

Внутрішня норма рентабельності

20%

25 міс.

1,54

3359,27

80,13%

0,00%

29 міс.

1,42

0,31

54,63%

Період розрахунку інтегральних показників – 69 місяців

239

Розділ 8. Експертна діагностика фінансово:господарського стану підприємства

Таблиця 39

Фінансові показники

№

пор.

Рядок 2.12.2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 1.10.2006 р.

1 Коеф. поточної ліквідності

(СR), %

–59 147 37 –2 294 226, 61 812,03 2 906,40 6 278,35

2 Коеф. термінової

ліквідності (QR), %

–59 147 37 –2 294 226,61 812,03 2 906,40 6 278,35

3 Чистий оборотний капітал

(NWC), тис. грн

–562,65 –436,22 362,69 911,38 1 869,56 3 284,23

4 Чистий оборотний капітал

(NWC), тис. $

–0,09 –0,07 0,05 0,10 0,18 0,27

5 Коеф. обороту запасів (SТ)

6 Коеф. обор. дебіторської

заборгованості (СР)

7 Коеф. обігов. кредиторської

заборгованості (СР)

8 Коеф. обіг. робітника

(NСТ)

–0,79 –3,04 4,17 1,92 1,50 0,57

9 Коеф. обор. основних

коштів (FАТ)

10 Коеф. обор. активів (ТАТ) –0,79 –3,17 2,33 1,68 1,45 0,56

11 Сумарні зобов’язання до

активів (ТD/ТА), %

–0,17 –32,58 61,90 12,31 3,44 1,59

12 Довгострокові зобов’язання

до активів (LTD/ТА), %

–28,22 17,77

13 Довгострокові зобов’язання

до необоротних акт. %

(1.ТЕ/РА), %

14 Сумарні зобов’язання по

відношенню до власного

кап. (ТD/ЕQ), %

–0,17 –24,57 162,49 14,04 3,56 1,62

15 Коеф. покриття відсотків

(ТIЕ), разів

33, 92 23,51

16 Коеф. pентаб. валовий

прибуток (GРМ), %

100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00

17 Коеф. pентаб. операц.

прибутку (ОРМ), %

–1 519 –501,75 50,81 62,60 74,11 60,44

18 Коеф. pентаб. чистого

прибутку (NРМ), %

–1 519 –501,75 31,55 40,69 48,17 28,77

19 Рентаб. оборотних активів

(RСА), %

1 202,03 1 590,90 73,47 68,51 69,78 16,96

20 Рентаб. необоротних

активів (RFA),

21 Рентаб. інвестицій (ROI), % 1 202,03 1 590,90 73,47 68,51 69,78 16,06

22 Рентаб. власного капіталу

(RОЕ), %

1 200,00 1 200,00 192,86 78,13 72,27 16,32

240

Яковлєв Ю.П. «Контролінг на базі інформаційних технологій»

8.4.3. Аналіз матеріальних потоків

Одним з найпоширеніших методів, які застосовуються в контро

лінгу матеріальних потоків, є АВСаналіз. Техніка аналізу виходить

з наявного досвіду, відповідно до якого частки у відсотках більш

важливих і менш важливих справ у всій їхній кількості залишають

ся в цілому незмінними. За допомогою букв А, В, і С окремі завдан

ня поділяються на три класи відповідно до їх значимості. Багато

керівників працюють за цим принципом, тобто до найважливіших

завдань вони приступають у першу чергу. В основі цього методу

лежить закон, відкритий італійським економістом В.Парето. Прин

цип Парето в загальному вигляді говорить, що всередині певної гру

пи окремі малі частини виявляють набагато більшу значимість, ніж

це відповідає їх відносній частці в цій групі. Стосовно витрат на ство

рення матеріальних запасів цей закон формулюється так: 80% вит

рат припадає на 20% видів матеріалів (зазначимо, що 80% виторгу

підприємства може припадати на 20% видів продукції, 80% суми

дебіторської заборгованості може значитися за 20% дебіторів, 80%

кредиторської заборгованості може випасти на частку 20% постачаль

ників). Отже, саме цим 20% варто приділяти пріоритетну увагу.

Суть АВСаналізу матеріальних потоків полягає в розподілі всіх

видів матеріалів на три групи:

— група А — найбільш дорогі види матеріалів (ті самі 20%, на які

припадає 80% витрат);

— група В — матеріали середньої важливості (ті, на які в сумі

припадає 15% витрат);

— група С — маловажні матеріали (ті, сумарна вартість яких ста

новить усього 5% усіх витрат підприємства на створення ма

теріальних запасів).

Логіка підказує, що матеріали групи А заслуговують на підвище

ний контроль (оскільки тут зусилля будуть премійовані); матеріали

групи В потребують уваги лише зрідка, а керуванню запасами мате

ріалів групи С не варто надавати занадто багато сил і часу. Саме така

політика допоможе підприємству оптимізувати свої витрати на ство

рення матеріальних запасів, а також найбільш ефективно використа

ти час і зусилля своїх співробітників, що займаються керуванням

матеріальними потоками.