~ 241 ~
східноєвропейському, та східноазійському - виявляє ряд загальних закономірностей та
тенденцій еволюції освітніх галузей, що займаються підготовкою педагогічних кадрів.
Висунення освіти в число пріоритетних імперативів державної політики (зростання
до 6-8% частки валового національного доходу, що направляється в освіту - СІЛА,
Канада; в СІЛА у 1991 р. -390 млрд. доларів, що перевищує асигнування на оборону).
Освіта американців виступає пріоритетом діяльності президента.
Домінування витрат на освіту над затратами на оборону спостерігається й у
Франції. Керівництво освітніми інстанціями з боку найвищих посадових осіб -
президентів, прем'єр-міністрів тощо викликає відповідну повагу до удосконалення
педагогічної освіти.
Отже, одне із центральних місць в освітніх реформах провідних країн світу займає
проблема педагогічних кадрів.
У кількісно-якісному співвідношенні акцент у підготовці педагогів все більше
зміщується в бік поліпшення якості та неперервності педосвіти, посилення
професіоналізму, загальної культури вчительства, відповідальності за результати своєї
праці. Що стосується дефіциту педагогічних кадрів, ця проблема вже частково
розв'язується не стільки нарощуванням обсягу їх підготовки, скільки піднесенням
соціального статусу вчителів, престижу педагогічної професії, поліпшенням самопочуття
педагогічних працівників у суспільстві.
Удосконалення програм педагогічної освіти здійснюється у ряді стратегічних
напрямів. По-перше, спрямовуються зусилля на урівноваження загальнокультурної,
спеціально-предметної та спеціально-професійної складових підготовки. По-друге,
оптимізується баланс теоретичної та практичної освіти. По-третє, педосвіта поступово
урівнюється у правах з іншими життєво важливими університетськими та
спеціалізованими типами освіти, зменшується розрив у типових термінах підготовки
педагогів, медиків, юристів, інженерів. Зближуються також рівні педосвіти різних
категорій педагогічних працівників.
Все більша увага приділяється професіоналізації відбору осіб для отримання
педагогічної освіти, уточненню критеріїв та підвищенню вимог до її здобувачів як на
етапі вступу до вищого навчального закладу, так і в процесі навчання в ньому. Загалом
розширюється залучення до педагогічних спеціальностей чоловіків. Більше половини
педагогів у Великобританії, СІЛА, Німеччині, Японії складають чоловіки.
Спільним напрямом перетворень педагогічної освіти виступає також розширення
автономії, самостійності, ініціативи педагогічних освітніх закладів із запровадженням
стандартів, критеріїв оцінки педагогічної діяльності. Спостерігається також тенденція