Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 9

440

зсування крайніх грядок до середини і спрямування маси до першого сепару-

вального конвеєра

. На цьому конвеєрі відсівається основна маса ґрунту, а

при проходженні решти маси між балонами-грудкоподрібнювачами

грудки

руйнуються і маса надходить на другий сепарувальний конвеєр

, на якому

відбувається подальша сепарація домішок. При сходженні з другого конвеєра

бадилля пальцями

спрямовується в проміжок між другим конвеєром

бадиллєвідокремлювальним валиком

, які обертаються назустріч один од-

ному. При цьому від бадилля відриваються бульби і разом з домішками по-

трапляють на пальчасту гірку

, а бадилля виноситься вниз під комбайн на

зібране поле. На гірці

домішки ґрунту і рослин виносяться на зібране поле,

а бульби по пальцях скочуються вниз на вивантажувальний елеватор

і по-

даються в кузов транспортного засобу, що рухається поряд з комбайном. Щоб

бульби не виносилися разом з домішками за межі машини, над пальчастою

гіркою

встановлено бульбовідбійний валик

, який обертається назустріч

руху полотна гірки

та спрямовує бульби вниз.

9.4.7. Машини для післязбиральної обробки картоплі

Машини та обладнання для післязбиральної обробки картоплі (сортуваль-

ні пункти, системи конвеєрів, бункери-нагромаджувачі, завантажувачі тощо)

мають забезпечувати приймання картоплі від комбайнів та подавання її на

очищення від домішок, відокремлення дрібних бульб та сортування їх на

фракції. Картопля, що надходить від картоплезбиральних комбайнів, має ви-

гляд вороху, в якому може бути до 20 % домішок. Цей ворох спочатку очища-

ють від домішок, а потім бульби сортують на великі (понад 80 г), середні

(40...80 г) та дрібні (20...40 г). Для доочищення і сортування бульб картоплі

застосовують роликові та сітчасті сортувалки. Вони входять в обладнання до

пересувних і стаціонарних сортувальних пунктів.

Для післязбиральної обробки картоплі найширше використовують сор-

тувальні пункти КСП-15Б, КСП-15В, КПС-25, К-754А. Для вантажно-

розвантажувальних робіт при післязбиральній обробці картоплі призначені

конвеєр-завантажувач ТКС-30А з приставкою ТПК-30, комплект конвеєрів

ТХБ-20.

Картоплесортувальний пункт КСП-25.

Стаціонарний пункт КСП-25 при-

значений для доочищення і сортування картоплі після збирання та під час

підготовки насіннєвого матеріалу перед саджанням бульб. Обладнання пунк-

ту встановлене в спеціальному приміщенні.

Продуктивність пункту до 15 т/год. Обслуговують його оператор і 6 – 19 ро-

бітників.

Загальна будова. Картоплесортувальний пункт КСП-25 (рис. 9.26) склада-

ється з будівельної частини і комплекту технологічного обладнання. До ком-

плекту обладнання входять три приймальних бункери

, конвеєр

, ворохоо-

чисник

, голчастий сепаратор

, конвеєр домішок

, три перебиральні столи

, розподільний конвеєр

, бункер-нагромаджувач

, конвеєр подавання до-

мішок

, конвеєр бункера-нагромаджувача дрібної фракції бульб

, сорту-

валки фракцій бульб

, конвеєр дрібної і середньої фракцій бульб

завантажувальний конвеєр

, конвеєр некондиційних бульб та домішок

пульт керування

На пункті виконують такі операції: приймання матеріалу; відокремлення

землі, післяжнивних решток і дрібних бульб масою до 25 г (некондиційні буль-

Машини для збирання êоренебóльбоплодів

441

би); розподіл матеріалу на перебиральні столи; ручне відбирання неконди-

ційних бульб, грудок та каміння; нагромадження відходів та картоплі; сорту-

вання бульб на фракції.

Технологічний процес роботи. Картоплю завантажують у три приймальні

бункери

, з яких маса конвеєром

подається до ворохоочисника

для відо-

кремлення землі, рослинних решток та дрібної фракції картоплі. Домішки

надходять до голчастого сепаратора

, який захоплює дрібну картоплю і подає

її до конвеєра домішок

, а звідти вона спрямовується до конвеєра бункера-

нагромаджувача

. Дрібні домішки конвеєром подавання домішок

виво-

дяться з пункту.

Очищені від домішок бульби подаються розподільним конвеєром

на пе-

ребиральні столи

, де робітники вручну відокремлюють домішки, які конве-

єром

виносяться з пункту, а некондиційні бульби конвеєром

— у бун-

кер-нагромаджувач

. Очищені бульби надходять на сітчасті сортувалки

, які розподіляють бульби на три фракції. Середня, дрібна та велика фрак-

ції подаються відповідно конвеєрами

у бункер

Восени при сортуванні насіннєвої картоплі сортувальний пристрій має

розділяти бульби масою 25...120 г і понад 120 г. Під час сортування продо-

вольчої картоплі сортувальний пристрій розділяє дві фракції розмірами по

ширині 30...35 мм і понад 35 мм.

На сортувальному пункті КСП-25 передбачено також пристрій для заван-

таження бульб у мішки.

Рис. 9.26. Схема стаціонарного картоплесортувального пункту КСП-25:

— приймальні бункери ПБ-4;

— конвеєр;

— ворохоочисник;

— голчастий сепаратор;

—

конвеєр домішок;

— перебиральні столи;

— розподільний конвеєр;

— пульт керування;

— бункер-нагромаджувач;

— конвеєр подавання домішок;

— місця для обслуговуючого

персоналу;

— конвеєр бункера-нагромаджувача дрібної фракції бульб;

— сортувалки

дрібної фракції бульб;

— конвеєр дрібної і середньої фракцій бульб;

— завантажувальний

конвеєр;

— тримач для заповнення бульб у мішок;

— конвеєр некондиційних бульб та

домішок;

— борти для з’єднання приймальних бункерів

Розділ 9

442

Картоплесортувальний пункт К-750

має таке саме призначення, як і кар-

топлесортувальний пункт КПС-25. Обладнання пункту встановлене в спеціа-

льному приміщенні.

Продуктивність пункту до 30 т/год.

Загальна будова. Пункт К-750 (рис. 9.27) складається з приймального бун-

кера

місткістю до 25 т і приймального бункера

місткістю до 5 т для виван-

таження картоплі із

самоскидних транспо-

ртних засобів, похило-

го конвеєра

, відок-

ремлювачів домішок

та дрібних бульб

, ав-

томатичного відокрем-

лювача каміння і гру-

док

, стрічкових

і розподільного

кон-

веєрів, перебирального

стола

, універсально-

го конвеєра

, сітчас-

тої сортувалки

, під-

німального конвеєра

і бункера-нагромад-

жувача

Використання пунк-

ту К-750 підвищує

продуктивність праці в

3,9 раза порівняно з

пересувним пунктом

КСП-15Б і може пра-

цювати за наявності

домішок ґрунту в буль-

бах до 20 %.

Технологічний процес роботи. Самоскидні транспортні засоби,

під’їжджаючи по естакаді, завантажують картоплю в приймальний бункер

звідки вона похилим конвеєром

подається на відокремлювач дрібних бульб

і домішок

. Відокремлювач грудок і каміння

від дрібних бульб, як і на

пункті КСП-25, працює за принципом наколювання бульб на головки бара-

бана. Автоматичний відокремлювач

грудок і каміння більших розмірів роз-

пізнає і відокремлює їх за допомогою рентгенівських променів. Конвеєр

по-

дає очищені бульби на розподільний конвеєр

, з якого вони потрапляють на

перебиральні столи

, де вручну відбирають некондиційні бульби і домішки.

Дрібні і некондиційні бульби стрічковими конвеєрами

подаються в

бункер-нагромаджувач

, а домішки виносяться за межі пункту. Універ-

сальний конвеєр

подає бульби на сітчасту поверхню сортувалки

, де

бульби розділяються на три фракції і конвеєрами подаються в бункери-

нагромаджувачі.

Рис. 9.27. Схема стаціонарного картоплесортувального пункту К-

750:

— приймальні бункери;

— похилий конвеєр;

— відокрем-

лювач домішок;

— відокремлювач дрібних бульб;

— автома-

тичний відокремлювач каміння і грудок;

— стрічкові кон-

веєри;

— розподільний конвеєр;

— перебиральний стіл;

—

універсальний конвеєр;

— сітчаста сортувалка;

— піднімаль-

ний конвеєр;

— бункер-нагромаджувач

Машини для збирання êоренебóльбоплодів

443

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Які основні агротехнічні вимоги показників якості роботи корене-

збиральних машин і способи збирання коренебульбоплодів? 2. За якими

критеріями класифікують машини для збирання коренебульбоплодів?

3. Призначення, технічна характеристика та загальна будова гичкозби-

ральних БМ-6А, МБП-2,7 і коренезбиральних МКК-6-02, РКМ-6, КС-6Б,

КБ-6, МКК-6 машин. Конструктивно-технологічні схеми цих машин.

4. Технологічний процес роботи гичкозбиральних БМ-6А, МБП-2,7 і коренезбиральних

МКК-6-02, РКМ-6, КС-6Б машин. Основні технологічні регулювання їх. 5. Призначення,

загальна будова і технологічний процес роботи картоплекопачів КСТ-1,4А, КТН-2В. 6. Бу-

дова, процес роботи і технологічні регулювання картоплезбиральних комбайнів ККУ-2А,

КПК-3, Е-684. 7. Які ви знаєте машини і обладнання для післязбиральної обробки картоп-

лі? Охарактеризуйте їх.

Розділ 10

444

10.1. Завдання, способи збирання

і типи машин

10.1.1. Способи збирання прядильних культур

Прядильні культури вирощують для отриман-

ня волокна і насіння. Основними прядильними

культурами в Україні є льон і коноплі. Це одно-

річні високорослі одностеблові культури.

Льон-довгунець під час збирання виривають із

ґрунту. Цей процес збирання називають

бранням

стебел

. Його покладено в основу робочого процесу

льонозбиральних машин. Коноплі зрізують спе-

ціальними жатками і комбайнами. Від стебел

обчісуванням відривають коробочки з насінням,

які потім обмолочують.

Збирають льон-довгунець у стадії ранньої жо-

втої стиглості, оскільки в цей період розвитку за-

безпечується найбільший вихід волокна. Стебла і

головки мають світло-жовтий відтінок. Вологість

стебел становить 50...60 %. Насіння дозріває під

час польового сушіння.

Якщо льон-довгунець вирощують на насіння,

то збирають його в стадії жовтої стиглості, але

волокно при цьому отримують нижчої якості.

Технологія вирощування льону-довгунцю в

нашій країні передбачає використання двох ос-

новних способів збирання: комбайнового і снопо-

вого. Найпоширеніший

комбайновий спосіб

, коли

послідовно виконують такі операції: брання сте-

бел, обчісування коробочок, зв’язування стебел у

снопи або розстилання льоносоломи на полі у

стрічку, обертання стрічок, перевезення льоносо-

ломи у снопах чи рулонах на завод або підбиран-

ня трести і перевезення її на завод.

Розділ 10

МАШИНИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ

ПРЯДИЛЬНИХ КУЛЬТУР

y Завдання, способи

збирання і типи машин

y Машини для збирання

льону-довгунцю

y Машини для збирання

конопель

Машини для збирання прядильних êóльтóр

445

За

снопового способу

збирання льон-довгунець виривають і укладають у

стрічки. Через певний час стрічки льону підбирають і зв’язують у снопи. Піс-

ля того як снопи висохнуть, їх обмолочують.

Коноплі збирають при повному дозріванні для отримання волокна, насін-

ня і на зеленець, тобто тільки на волокно. При повному дозріванні конопель

вихід волокна порівняно із зеленцевими посівами зменшується. Якщо коноп-

лі вирощують тільки на волокно, то зменшується збір насіння.

Для збирання конопель застосовують роздільний і комбайновий способи. За

роздільного способу збирання коноплі скошують жатками з наступним зв’язу-

ванням стебел у снопи і обмолотом коноплемолотарками. Якщо вирощують ко-

ноплі одночасно на волокно і на насіння збирають їх послідовно за два прийо-

ми: спочатку вручну плоскінь (чоловічі особини), а потім машинами матірку

(жіночі особини). Плоскінь коноплі дозріває на 30 – 35 днів раніше від матірки.

10.1.2. Класифікація машин для збирання прядильних культур

Льонозбиральні машини залежно від призначення, технологічних опера-

цій, що виконуються при збиранні льону-довгунцю, поділяють на льонобрал-

ки, льонокомбайни, льономолотарки, молотарки-віялки, підбирачі та вору-

шилки стрічок льоносоломи і трести. Льонобралки виривають стебла льону-

довгунцю з ґрунту і укладають їх у стрічку на полі. Льонокомбайни забезпе-

чують брання стебел, обчісування головок, зв’язування льоносоломи у снопи

або розстилання її стрічкою на полі. Льономолотарки обмолочують снопи

льону-довгунцю, а молотарки-віялки перетирають льоноворох, виділяють і

очищають насіння. Підбирачі підбирають або обертають стрічки льоносоломи

або трести, зв’язують стебла льону (трести) у снопи або формують рулони. Во-

рушилки стрічок ворушать льоносолому або тресту в стрічках.

Коноплезбиральні машини залежно від призначення поділяють на жатки,

жатки-снопов’язалки, коноплезбиральні комбайни, коноплемолотарки і під-

бирачі стебел конопель. Жатки забезпечують зрізування стебел конопель і

зв’язування їх у снопи або укладання на поверхню поля окремих порцій сте-

бел. Коноплезбиральні комбайни зрізують стебла, обмолочують їх, виділяють

і очищають насіння. Молотарками обмолочують снопи конопель, перетирають

ворох і очищають насіння. Підбирачі підбирають стебла конопель із стрічки і

зв’язують їх у снопи.

10.1.3. Агротехнічні вимоги до машин для збирання прядильних культур

Льонозбиральні машини мають забезпечувати брання прямостоячих, по-

хилих та полеглих стебел льону-довгунцю.

При збиранні комбайнами чистота брання стебел льону має бути не менше

ніж 99 % для прямостоячих і не менш як 95 % для полеглих рослин. Пошко-

джених стебел (розірваних, поламаних, сплющених) допускається до 5 %, чи-

стота обчісаних коробочок — не менш як 98 %, відходи стебел у льоноворох —

до 3...4 %, загальні втрати насіння — до 5 %, а можливе пошкодження та по-

дрібнення їх відповідно до 1 % і до 0,25 %. Стебла мають укладатись у стрічці

без перекосів, щоб не було переплутаних. Стрічки стебел льону-довгунцю,

льоносоломи мають бути прямолінійні, рівномірні за товщиною, без розривів і

скупчування. Розтягнутість стебел у стрічці допускається не більше ніж у 1,2

раза, їх перекіс до 20°, а розтягнутість снопів — у 1,3 раза. В’язальні апарати

Розділ 10

446

машин мають високоякісно зв’язувати не менше ніж 97 % снопів. Діаметр

снопів становить 14...18 см.

Якщо підбираються стрічки льоносоломи або трести з одночасним

зв’язуванням їх у снопи, то повнота підбирання має бути не менше ніж 99 %,

можливе пошкодження стебел до 3 %, а незв’язаних снопів не більш як 4 %.

Розтягнутість снопів допускається в 1,3 раза.

При обмолоті льоновороху ступінь перетирання коробочок становить не

менше ніж 98 %, чистота насіння першого та другого виходів — не менш як

95 %, а подрібненого насіння — до 1 %. Загальні втрати насіння допускають-

ся до 5 %. При сушінні льоновороху не допускається перегрівання насіння, а

його кінцева вологість має бути 12...13 %.

Якщо снопи обмолочуються льономолотаркою, то вологість головок і стебел

не повинна перевищувати 20 %.

При пресуванні рулонів льоносоломи або трести їх пошкодження, що

впливають на вихід довгого волокна, має становити не більше ніж 5 %.

На волокно коноплі збирають від періоду масового цвітіння до повного цві-

тіння плоскині.

Насіннєві сорти конопель збирають у період, коли у суцвіттях матірки до-

зріває 70...100 % насіння.

Втрати стебел за жаткою допускаються не більше ніж 0,1 %, а пошкоджен-

ня стебел з розривом лубу — до 4 %. Висота зрізу стебел не перевищує 7,5 см.

Порції стебел, снопи не повинні мати плутанки і бур’янів. Діаметр снопа ко-

нопель біля перевесла становить до 18 см. Пошкодження стебел з поперечним

розривом лубу підбирачем конопель може бути до 1,2 %.

10.2. Машини для збирання льону-довгунцю

10.2.1. Льонобралки

Льонобралки призначені для виривання стебел льону-довгунцю з ґрунту і

розстилання його у стрічку або зв’язування у снопи. Найпоширеніша льоно-

бралка ТЛН-1,5А.

Льонобралка ТЛН-1,5А

(рис. 10.1) складається із зварної трубчастої рами

, п’яти подільників

, чотирьох погумованих шківів (барабанів)

діамет-

ром 350 мм, брального паса

, ведучого та веденого шківів, вивідного паса

механізму передач, начіпного пристрою.

Подільники

виготовлені з металевих прутків і мають форму просторово-

го клина. Вони призначені для розподілу стебел на стрічки 38 см завширшки.

Подільники шарнірно з’єднані з рамою і можуть підніматися вгору, якщо

трапляються нерівності поля.

Бральний пас

та погумовані шківи

утворюють стрічково-барабанний

бральний апарат і приводяться в рух від ВВП трактора.

Вивідний пристрій складається з вивідного паса

, шківа

та поворот-

ного важеля шківа.

Технологічний процес роботи. Під час руху агрегату подільники

по-

діляють стебла на стрічки. Стрічки стебел внутрішніми прутками поділь-

ників звужуються і надходять у русла, які утворюються бральним пасом

та погумованими шківами

. Тут вони притискуються до паса шківами,

вириваються з ґрунту і переміщуються в ліву (за ходом) частину машини.

Стебла льону-довгунцю, які вирвані секцією правого крайнього шківа, пода-

Машини для збирання прядильних êóльтóр

447

ються бральним пасом до

другої секції, розміщеної

зліва, де на цей шар на-

кладаються не вирвані іще

стебла з цієї секції і разом

притискуються між пасом

та шківом і вириваються з

ґрунту. Вирвані стебла з

усіх чотирьох секцій над-

ходять до вивідного паса

, який виводить їх із ма-

шини і вони укладаються

на полі у стрічку.

Робоча ширина захвату льонобралки 1,5 м, робоча швидкість до 10 км/год.

Агрегатують льонобралку з тракторами класу 0,6.

Технологічні регулювання

Кут нахилу брального апарата (10...20°) регу-

люють довжиною центральної тяги начіпного механізму трактора, положення

брального апарата по висоті від 0 до 410 мм (висота брання стебел) — гідро-

системою трактора, ступінь притискання брального паса до барабанів — гви-

нтами натискних роликів, місце укладання стебел — поворотом важеля виві-

дного пристрою.

10.2.2. Льонозбиральні комбайни

Льонозбиральні комбайни призначені для виривання стебел льону-

довгунцю з ґрунту, відривання від стебел коробочок, подавання льоновороху в

причіпний візок, зв’язування стебел у снопи або укладання стебел у стрічку

на поверхні поля. Використовують дві модифікації комбайнів: із в’язальним

апаратом ЛКВ-4А і зі щитом для розстеляння ЛК-4А.

Льнозбиральний комбайн ЛКВ-4А

(рис. 10.2) — причіпний, агрегатують

його з тракторами класу 1,4; 2 і 3. Основними складальними одиницями ком-

байна є зварна рама, п’ять подільників

, бральний апарат

, ланцюговий

поперечний

і затискний

конвеєри, обчісувальний барабан

, в’язальний

апарат

стрічковий конвеєр вороху

, механізми передач, три опорних пне-

вматичних колеса, гідросистема та причіпний пристрій.

Подільники

виготовлені з металевих прутків і мають форму просто-

рових клинів. Під час роботи вони поділяють стебла льону-довгунцю на чоти-

ри стрічки 38 см завширшки кожна.

Рис. 10.1. Льонобралка

ТЛН-1,5А:

— вигляд збоку;

— функціо-

нальна схема;

— вивідний

пристрій;

— редуктор;

— ве-

дучий шків;

— ланцюгова пе-

редача;

— карданна передача;

— притискні ролики;

—

бральний основний пас;

— на-

тяжний шків;

— рама;

—

прутки;

— вивідний шків;

— вивідний пас;

— пруток;

— натяжний пристрій;

— по-

дільник;

— погумовані шківи

Розділ 10

448

Бральний апарат

розміщений з правого боку

комбайна. Він складається з

чотирьох секцій прогумова-

них пасів, ведучих та ведених

шківів і роликів.

Кожна секція має два паси

стрічкового типу, ведучий і

три ведених шківи, натяж-

ний та бральні ролики. У

верхній частині брального

апарата встановлені напрям-

ні металеві прутки. Вони під-

тримують стебла при пере-

міщенні їх до поперечного

конвеєра.

Поперечний конве-

єр

комбайна триконтур-

ний. Він має три втулково-

роликових ланцюги, на яких

з певним кроком закріплені

голки для захоплення стебла. Вони розміщені під гострим кутом до ланцюга.

Затискний конвеєр (рис. 10.3) складається з двох секцій. Нижня сек-

ція має прогумований пас

, ведений

та ведучий

шківи і дев’ять підтри-

мувальних опорних роликів

. Верхня секція обладнана чотирма притискни-

ми каретками

, прогумованим пасом

, веденими та ведучими шківами.

Внутрішні частини пасів конвеєра притискуються одна до одної. Під час ро-

боти паси утримують стебла і подають їх до обчісувального апарата.

Обчісувальний апарат складається з барабана

(див. рис. 10.2) і

кожуха. Барабан має чотири гребінки. На кожній гребінці закріплені верти-

кальні і горизонтальні лопатки. За допомогою горизонтальних лопаток льо-

новорох перекидається на стрічковий конвеєр. Вертикальні лопатки запобі-

гають намотуванню стебел на барабан.

Затискний конвеєр

, обчісувальний барабан

і стрічковий конвеєр

встановлені на рухомій рамі. Поздовжнє положення рухомої рами регулюєть-

ся гідроциліндром залежно від обчісування довгого, короткого та полеглого

льону-довгунцю.

В’язальний апарат

має пакувальники, вузлов’яз, затискний пристрій з

ножем, голку, скидальні руки, три педалі та механізми передач і увімкнення.

Рис. 10.2. Функціональна схема льо-

нозбирального комбайна ЛКВ-4А:

— зв’язування стебел у снопи;

—

розстилання стебел у стрічку;

—

щит для розстеляння;

— в’язаль-

ний апарат;

— конвеєр вороху;

—

обчісувальний барабан;

— затиск-

ний конвеєр;

— поперечний конве-

єр;

— бральний апарат;

— поді-

льник;

— причіп

Машини для збирання прядильних êóльтóр

449

Технологічний

процес роботи. Під

час руху комбайна

подільники

(див.

рис. 10.2) поділяють

стебла на стрічки,

звужують їх і пода-

ють до пасів браль-

них секцій. Бральні

паси захоплюють

стебла, стискують і

виривають їх з ґрун-

ту. Вирвані стебла

пасами брального

апарата

перемі-

щуються вгору і

спрямовуються до

поперечного конве-

єра

, який частково вирівнює їх і подає до затискного конвеєра

. Цей конве-

єр підводить стебла до обчісувального барабана

і утримує їх при обчісуван-

ні. Гребінки барабана заходять у верхню частину стебел, розчісують їх і від-

ривають коробочки. Відірвані коробочки разом із насінням та домішками

(льоноворох) захоплюються лопатками барабана і подаються на стрічковий

конвеєр

, який переміщує льоноворох у кузов тракторного причепа. Стебла

льону-довгунцю подаються затискним конвеєром

до в’язального апарата

який формує снопи, зв’язує їх шпагатом і викидає на поверхню поля.

Робоча ширина захвату комбайна 1,5 м. Робоча швидкість до 10 км/год.

Технологічні регулювання.

Величину затискної зони секції брального апа-

рата регулюють гвинтами брального ролика і веденого шківа, зусилля прити-

скання стебел у затискному конвеєрі — пружинами кареток, кут нахилу гре-

бінок барабана — гвинтовою тягою ексцентрикового механізму, частоту обер-

тання барабана — встановленням на валу змінних зірочок (16 або 18 зубців).

Висоту брання стебел у межах 135...360 мм регулюють зміною положення

брального апарата по висоті за допомогою вертикального гідроциліндра, по-

ложення рухомої рами обчісувального апарата — допоміжним поздовжнім

гідроциліндром.

Льонозбиральний комбайн ЛК-4А

має таку саму будову і робочий процес,

як і комбайн ЛКВ-4А, але він обладнаний щитом для розстеляння

(див.

рис. 10.2) і не має в’язального апарата. Комбайн вириває стебла льону-

довгунцю з ґрунту, обчісує головки і розстеляє стебла стрічкою на полі (рис.

10.2,

10.2.3. Льономолотарки і молотарки-віялки

Льономолотарки призначені для обмолоту снопів льону-довгунцю при по-

вному дозріванні насіння і сухих стеблах. Молотарки-віялки застосовують

для переробки вороху льону-довгунцю, конюшини та інших культур. Їх мож-

на використовувати як окремі машини або в складі стаціонарних механізова-

них пунктів, де одночасно сушиться льоноворох і тимчасово зберігається на-

сіння.

Рис. 10.3. Затискний конвеєр комбайна ЛКВ-4А:

— нижній пас;

— ведені шківи;

— верхній пас;

— притискні

каретки;

— ведучі шківи;

— прутки;

— опорні ролики