Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8

360

Повітряний потік створюється в аспіраторах нагнітальними або всмокту-

вальними вентиляторами відцентрового або діаметрального типу і за напрям-

ком може бути горизонтальний, похилий та вертикальний.

похилому

або

горизонтальному повітряному потоці

(рис. 8.1,

) ворох

що висипається із бункера, підхоплюється повітряним потоком і зерно потра-

пляє у відділення важкої фракції

, а легкі домішки — у відділення легкої

фракції

вертикальному повітряному потоці

(рис. 8.1,

б, в

) легкі домішки вороху,

який переміщується по решету

, засмоктуються (рис. 8.1,

) або підхоплю-

ються (рис. 8.1,

) і виносяться в осаджувальну камеру, а зерно (важка фрак-

ція) переміщується по поверхні решета.

Розподіл вороху може відбуватися лише тоді, коли критичні швидкості зер-

на і домішок, що перебувають у зваженому стані, різні.

Розподіл насіння за розмірами на решетах. Будь-яке об’ємне тіло має три

розміри: товщину, ширину (поперечний переріз) і довжину (рис. 8.2,

За

товщиною і шириною

ворох розділяють на плоских і циліндричних ре-

шетах. Плоскі решета можуть мати прямокутні (рис. 8.2,

), круглі (рис. 8.2,

)

і трикутні (рис. 8.2,

) твори. Решета бувають з отворами, пробитими в мета-

левому листі, а також сітчасті — плетені (рис. 8.2,

) і ткані (рис. 8.2,

За

шириною

зерно розді-

ляють на решетах з круглими

отворами, а за

товщиною

— з

прямокутними. Решета з

прямокутними отворами ма-

Рис. 8.1. Розподіл насіння повітряним потоком за аеродинамічними властивостями:

— напірний похилий потік:

— відділення легкої фракції;

— відділення важкої фракції

(зерна);

— ворох;

б —

аспіратор з відцентровим вентилятором:

— відокремлення легких

домішок;

— решето;

в —

аспіратор з діаметральним вентилятором;

— повітряний потік;

—

решето;

— легкі домішки

Рис. 8.2. Розподіл насіння на реше-

тах за поперечним перерізом:

а —

основні розміри зернини;

—

розподіл зерна за товщиною і шири-

ною на решетах з прямокутними і

круглими отворами:

— зер-

нина проходить крізь отвір;

— зер-

нина не проходить крізь отвір;

г —

розподіл зерна за товщиною і шири-

ною на решетах з трикутними отво-

рами:

— зернина проходить

крізь отвір;

— зернина не прохо-

дить крізь отвір;

— плетені і

ткані решета

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

361

ють більшу пропускну здатність, а з круглими — краще відокремлюють довгі

та короткі домішки. Решета стандартизовані й мають номери.

Для очищення насіння гречки і такого, що має тригранну форму, застосо-

вують решета з трикутними отворами (див. рис. 8.2,

), а для насіння льону —

сочевицеподібними. При цьому відбувається

розподіл за формою

, одночасно

за товщиною і шириною. Для калібрування насіння кукурудзи застосовують

решета з круглими лункоподібними отворами і гофрованими решетами з

продовгуватими отворами.

Під час коливального руху решета зернина на його поверхні займає різні

положення. Якщо її розміри (ширина чи товщина) менші за розміри отворів

решета, то така зернина пройде крізь отвір у решеті. Цю фракцію називають

проходом

. Найефективніша сепарація крупного і середнього насіння на ре-

шетах з прямокутними отворами відбувається з прискоренням 18...22 м/c

дрібного — 12...14 м/c

. Зерна, які не пройшли крізь отвори, залишаються на

поверхні решета, переміщуються по ньому і зсипаються з його поверхні. Цю

фракцію називають

сходом.

Залежно від призначення решета поділяють на колосові, сортувальні та

підсівні.

Колосові решета відокремлюють зерна крупних домішок (частини

стебел, крупне сміття тощо). Їх підбирають за умови, що все зерно і дрібні до-

мішки пройшли проходом, а крупні — сходом.

Сортувальні решета розділяють насіння основної культури. При

цьому крупне насіння іде сходом, а дрібне — проходом. Для зернових культур

застосовують решета з прямокутними отворами.

Підсівні решета виділяють дрібні домішки (мінеральні домішки, на-

сіння бур’янів). Використовують решета з круглими отворами діаметром

2...5 мм і прямокутними — 2...2,6 мм завширшки.

У зерноочисних машинах решета розміщують у решітних станах. Решітних

станів може бути один, два і більше.

Розподіл насіння за довжиною здійснюють у трієрних циліндрах (рис. 8.3,

). Їх внутрішня поверхня має карманоподібні комірки (рис. 8.3,

), ви-

готовлені штампуванням або фрезеруванням, діаметри яких більші або мен-

ші від довжини очищуваного насіння. Передбачено 22 розміри комірок діа-

метром 1,6...12,5 мм,

що дає змогу очищати

насіння зернових і зер-

нобобових культур, льо-

ну, трав, а також каліб-

рувати насіння кукуру-

дзи.

Трієрні циліндри по-

діляють на кукільні та

вівсюжні. Вони, як пра-

вило, працюють у парі.

Кукільний ци-

ліндр відокремлює ко-

роткі домішки, діаметр

його комірок менший

від довжини основного

зерна.

Рис. 8.3. Розподіл насіння на трієрах за довжиною:

а —

схема трієра:

— шнек;

— лотік;

— трієрний циліндр;

— розгортка трієрного циліндра

Розділ 8

362

Вівсюжний циліндр відокремлює довгі домішки, діаметр його комі-

рок більший, ніж довжина основного зерна.

Усередині циліндра є лотік

зі шнеком

, а сам трієр встановлюється з на-

хилом 1...2,5° до горизонту. Циліндр і шнек обертаються з однаковою часто-

тою. Зерно для сортування подається в циліндр. При обертанні циліндра ко-

роткі зерна западають у комірки глибше, ніж довгі, тому спочатку з комірок

випадають довгі зерна, які переміщуються вздовж циліндра на вихід, а потім

короткі, які потрапляють у лотік і по ньому переміщуються шнеком.

Крім циліндричних трієрних поверхонь застосовують також нециліндричні

коміркові поверхні, принцип роботи яких подібний.

Розподіл насіння за щільністю і питомою вагою застосовують для отри-

мання найбільш повноцінного насіння. Виконують його сухим і мокрим спо-

собами.

Сухий спосіб може бути реалізований голчастим барабаном і пневматич-

ним сортувальним столом, а мокрий — у воді або в розчинах різної концент-

рації (застосовують рідко через його складність і громіздкість).

Голчастий барабан (рис. 8.4,

) виділяє із насіння гороху пошкодже-

ні зерна, які мають меншу щільність. На внутрішній поверхні барабана

шаховому порядку жорстко закріплені голки. Барабан обертається, наколює

на голки пошкодженні зерна і піднімає їх. Зверху розміщена металева щіт-

ка

, яка знімає з голок ці зерна, скидає їх у лотік, звідки вони шнеком виво-

дяться назовні.

Пневматичний сортувальний стіл

(рис. 8.4,

) відокремлює насіння з

найбільш повною фізіологічною зрілістю за рахунок стану поверхні, розмі-

щення (поздовжнього і поперечного кута нахилу) та коливань сітчастої деки і

повітряного потоку, створеного вентилятором

і спрямованого під неї. Шар

зернового матеріалу, який надійшов на деку, продувається повітряним пото-

ком і перебуває на ній у зваженому «киплячому» стані. Відбувається вертика-

льне розшарування матеріалу, легка фракція піднімається вище, а важка

знаходиться на сітчастій поверхні деки. Зворотно-коливальний рух сітчастої

похилої поверхні деки зумовлює розподіл зернового матеріалу по поверхні

стола і він сходить з неї за фракціями.

Розподіл насіння за властивостями його поверхні (стан і форма) застосову-

ють тоді, коли за іншими властивостями воно мало відрізняється. За станом

Рис. 8.4. Розподіл насіння за щільністю і питомою вагою:

а —

голчастий барабан;

б —

пневматичний сортувальний стіл;

— щітка;

— барабан;

—

лотік;

— шнек;

— дека;

— рифи деки;

— лотоки для насіння легкої, середньої і ве-

ликої питомої ваги;

— вентилято

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

363

поверхня насіння може бути гладенькою, шорсткою, пористою, бугристою,

ямкуватою, покритою пухом, а за формою — плоскою, довгастою, кулеподіб-

ною, тригранною.

Здатність розподілу характеризується коефіцієнтами тертя кочення (для

кулеподібних) і тертя ковзання (для плоских). Оскільки коефіцієнт тертя ко-

чення менший від коефіцієнта тертя ковзання, розподіл у першому випадку

ефективніший за формою, ніж за станом, а в другому — навпаки.

Для розподілу зерна застосовують фрикційні сепаратори (рис. 8.5): одно- і

багатоярусні гірки з поздовжнім рухом конвеєра (рис. 8.5,

), з поперечним

рухом (рис. 8.5,

); лопатеві та гвинтові (рис. 8.5,

); фрикційні трієри, еле-

ктромагнітні та магнітні барабани (рис. 8.5,

Гладеньке зерно

з округлою формою швидше скочується з конвеєрів, ло-

патей і гвинтових поверхонь гірок униз і потрапляє в один лотік, а більш пло-

ске шорстке

переміщується конвеєром або скочується повільніше і потрап-

ляє в інший.

Поверхня фрикційного циліндра

при обертанні піднімає вище більш

плоскі шорсткі частинки і щіткою скидає в лотік

, звідки шнеком

виносить

назовні, а округлі гладенькі — скочуються вниз раніше і йдуть сходом з ци-

ліндра.

Використовується також здатність насіння обволікатися металевим порош-

ком (рис. 8.5,

). До гладенького насіння порошок не прилипає. Якщо на-

сіння, змішане з металевим порошком, подати на циліндр, що обертається і

частина його (рис. 8.5,

) або весь (рис. 8.5,

) перебуває під дією магнітного

поля, то насіння, до якого прилип металевий порошок, утримуватиметься на

більшій дузі, ніж гладеньке. Насіння, на якому немає металевого порошку,

скотиться з циліндра швидше. Насіння з металевим порошком зійде з бара-

бана тоді, коли вийде із зони дії електромагнітного поля (рис. 8.5,

) або буде

Рис. 8.5. Розподіл зерна за властивостями його поверхні та форми:

а —

похилий поздовжній конвеєр (гірка);

б —

ярусні гірки;

в —

похилий поперечний конвеєр;

г —

лопатевий барабан;

д —

фрикційний трієр;

е —

електромагнітний барабан;

є —

електрич-

ний барабан;

ж —

гвинтовий сепаратор (змійка):

— кругле гладеньке зерно;

— плоске

шорстке зерно;

— фрикційний циліндр;

— лотік;

— шнек

Розділ 8

364

видалене з магнітного барабана щіткою (рис. 8.5,

). Так очищають насіння

буряків, льону, трав (конюшини, люцерни) та інших культур від насіння

бур’янів (берізки, плевели, подорожника тощо).

Розподіл насіння за електричними властивостями (рис. 8.6) ґрунтується на

різниці електропровідності, діелектричної проникності та інших властивостей.

Застосовують електростатичний, коронний і діелектричний методи розподілу.

Цими методами виділяють домішки, проросле і дефектне насіння, кукіль, ві-

всюг, карантинні та інші бур’яни.

Розподіл електростатичним методом полягає в тому, що на-

пруга подається (30...70 кВ) на решето

(рис. 8.6,

) або барабан

(рис. 8.6,

які приводяться відповідно в коливальний і обертальний рухи. Матеріал, що

контактує з їх поверхнею, заряджається залежно від його електропровідності

й на нього діє електростатичне поле. Заряджені частинки з більшою електро-

провідністю потрапляють у лотік

, а з меншою — в лотік

. Частинки, що

прилипли до барабана, очищаються щіткою

Розподіл в полі коронного розряду (рис. 8.6,

) відбувається

так. На електроди подається висока напруга (30...70 кВ) і між ними виникає

електричний розряд, що йонізує повітря. Частинки, що подаються в це йоні-

зоване середовище, отримують різний заряд і відхиляються на різний кут.

Частинки з більшою електропровідністю потрапляють у лотік

, а з мен-

шою — у лотік

Розподіл діелектричним методом (рис. 8.6,

) здійснюють бара-

баном, що обертається. Він складається з ізолятора

, на який одним шаром

перпендикулярно до осі його обертання намотано два ізольованих провідни-

ки з почерговою полярністю. Між ними за напруги в 3 – 7 разів меншої, ніж

за попереднього методу, створюється електричне поле. Це поле поляризує ча-

стинки, які притягуються до барабана з різною силою залежно від їх діелект-

ричної проникності. Якщо вона менша, то частинка відривається раніше і по-

трапляє в лотік

, а більша — відривається пізніше і потрапляє в лотоки

Класифікація машин для очищення та сортування зерна. Зерноочисні та

сортувальні машини поділяють за призначенням, конструкцією, принципом

роботи і способом пересування.

Рис. 8.6. Розподіл насіння за електричними властивостями:

а —

решітна:

— решето;

— металевий щит

; б, в

г —

в електростатичному полі, в полі ко-

ронного розряду і за діелектричною проникністю:

— бункер;

— барабан;

— щітка;

— лотоки;

— негативно заряджений електрод;

— коронувальний електрод;

— перфоро-

ваний електрод;

— біфілярна обмотка;

— ізолятор

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

365

За призначенням машини бувають загального і спеціального при-

значення.

Машини загального призначення

— це машини первинної обробки зерна,

що надходить від комбайнів і молотарок для одержання продовольчого зерна,

і машини вторинної обробки для очищення і сортування продовольчого зерна

та насіннєвого матеріалу.

Машини спеціального призначення —

це машини для очищення від важ-

ковідокремлюваних домішок, насіння карантинних бур’янів та сортування

зерна (пневматичні сортувальні столи, електромагнітні машини, бурякові

гірки, змійки тощо).

За конструкцією машини поділяють на

прості

та

складні

За принципом роботи розрізняють повітроочисні, повітряно-решіт-

ні, повітряно-решітно-трієрні та трієрні машини.

Повітроочисні

— прості машини, які виконують тільки повітряну обробку

зернового вороху, зокрема пневмоколонки, що здійснюють первинне очищен-

ня зерна.

Повітряно-решітні

машини призначені для попереднього очищення і

часткового сортування зерна після обмолоту комбайнами і молотарками.

Складаються вони з повітряної і решітної систем очищення.

Повітряно-решітно-трієрні

машини застосовують для

вторинної обробки

насіння зернових, зернобобових, технічних та інших культур, які використо-

вуються для сівби та на продовольчі цілі. У технологічному процесі поєднані

всі три види — повітряна, решітна і трієрна. Ці машини називають

складни-

ми

, або

комбінованими

Трієрні

машини здійснюють

очищення і сортування насіння після вторин-

ної обробки. Використовуються як окремі блоки.

За способом пересування бувають пересувні та стаціонарні ма-

шини.

8.1.3. Повітроочисні машини

Пневматична зерноочисна колонка ОПС-2

(рис. 8.7) призначена для очи-

щення зернових, зернобобових, круп’яних та інших культур від домішок, що

відрізняються аеродинамічними властивостями. Продуктивність 2...4 т/год, по-

тужність приводу 4,5 кВт, маса 266 кг.

Загальна будова. Колонка ОПС-2 складається з

відцентрового вентилятора

, робочого повітряного

каналу

перерізом 325 × 325 мм, осаджувальної ка-

мери

, приймального бункера

і рами на чотирьох

роликах.

У каналі під кутом 30° встановлена рамка з дро-

тяною тканою сіткою. До комплекту додається три

сітки з різними розмірами отворів: 0,8 × 0,8 мм для

дрібнонасінних культур; 2,0 × 2,0 мм для зернових і

3,2 × 3,2 мм для зернобобових. Над робочим каналом

Рис. 8.7. Пневматична зерноочисна колонка ОПС-2:

— вентилятор;

— повітряний канал;

— осаджувальна каме-

ра;

— приймальний бункер;

— сітка

Розділ 8

366

є осаджувальна камера з розсіювачем повітря. У нижній частині розміщуєть-

ся патрубок для виведення легкої фракції, а у верхній — труба з фільтром

для відведення пилу і легких домішок.

У приймальному бункері є вхідне вікно з регулювальною заслінкою.

Технологічний процес роботи може відбуватися за прямим або зворотним

циклом. При прямому циклі зерновий матеріал із приймального бункера че-

рез вхідне вікно надходить на похилу сітку робочого каналу, по якій скочу-

ється. Повітряний потік, створений вентилятором, спрямовується під сітку,

піднімає легку фракцію, що має меншу критичну швидкість (легке насіння

бур’янів, легке і щупле насіння основної культури та інші легкі домішки), пе-

реміщує її в осаджувальну камеру, а з неї через випускний патрубок — у мі-

шок. Пил осідає у фільтрі. Важка фракція (важке насіння основної культури),

що має більшу критичну швидкість, ніж швидкість повітряного потоку, скочу-

ється по сітці і через випускний патрубок потрапляє в мішок.

При зворотному циклі (наприклад, при очищенні насіння моркви від шор-

сткого споришу, курячого проса) насіння основної культури видувається в

осаджувальну камеру, а важке насіння бур’янів скочується по сітці.

Технологічні регулювання. 1. Продуктивність машини визначається пода-

чею зернового матеріалу на сітку. Подача залежить від величини відкриття

вхідного вікна, яку змінюють регулювальною заслінкою.

2. Якість очищення визначається швидкістю повітряного потоку (3...16 м/с)

у каналі, яка залежить від величини відкриття вхідного вікна кожуха венти-

лятора, що регулюється відкриттям шиберної заслінки.

8.1.4. Повітряно-решітні машини

Самопересувний очисник вороху ОВС-25

(рис. 8.8) призначений для попе-

реднього і первинного очищення від домішок зернового вороху колосових,

круп’яних, зернобобових, кукурудзи, сорго і соняшнику. При встановленні

певних пристроїв можна здійснювати попереднє очищення вороху насіння

цукрових буряків і рицини.

Очисник застосовують та-

кож для навантаження і

перелопачування зерна.

Продуктивність становить

25 т/год при попередньому

очищенні і 12 т/год — при

первинному; ширина за-

хвату живильника — 4,5 м;

швидкість робоча — 9,5

м/год, транспортна — 221

м/год; установлена потуж-

ність — 9,5 кВт; маса —

2000 кг.

Загальна будова. Ма-

шина складається з двох

основних частин — повіт-

ряного і решітного очи-

щення. Робочими органами

є скребковий живильник

завантажувальний шнек

Рис. 8.8. Очисник вороху ОВС-25:

— приймальна камера;

— корпус повітряної частини;

— скребковий конвеєр;

— вентилятор шестилопатевий;

— інерційний пиловіддільник;

— шнек;

— скребковий

живильник;

— пневматичний конвеєр;

— механізм са-

мопересування;

— решітні стани;

— зернозлив;

—

вивантажувальний конвеєр

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

367

приймальна камера

, вивантажувальний конвеєр очищеного зерна

, шнек

фуражних відходів, механізм самопересування

та електрообладнання, яке

дає змогу працювати в ручному і автоматичному режимах. На завантажуваль-

ному конвеєрі встановлено електромеханічний пристрій вимкнення механізму

самопересування і електродвигуна приводу завантажувального конвеєра при

перевантаженні 25 % або забиванні. Привід робочих органів здійснюється від

чотирьох електродвигунів: приводи завантажувального і вивантажувального

конвеєрів (потужність 2,2 кВт, частота обертання 1000 об/хв), привід машини

(потужність 4,0 кВт, частота обертання 1500 об/хв), привід механізму пересу-

вання (потужність 1,1 кВт, частота обертання 1000 об/хв).

Механізм повітряного очищення складається з корпусу

, шес-

тилопатевого вентилятора

(середнього тиску, діаметром 530 мм і частотою

обертання 1220 об/хв), інерційного пиловіддільника

з вивідним пневматич-

ним конвеєром

. Інерційний пиловіддільник відділяє значну частину від-

працьованого повітря, звільненого від легких домішок, без зниження швид-

кості повітряного потоку в пневматичному конвеєрі. В перехіднику між вен-

тилятором і інерційним пиловіддільником встановлено заслінку регулюван-

ня швидкості повітряного потоку.

Механізм решітного очищення (рис. 8.9) складається з двох решітних ста-

нів

, в які встановлені решітні рами, що кріпляться спеціальними ексцен-

триковими затискачами. В рами вставлені чотири решета (рис. 8.10)

Б1

Б2

(на кожний решітний стан) під

кутом 8° до горизонту розміром

790 × 990 мм. Комплект решіт стано-

вить 30 шт. з прямокутними отвора-

ми розмірами 1,5 × 1,2...4,5 × 3,2 мм і

16 — з круглими діаметром

3,6...10,0 мм. Так, решето

Б1

—

розподільне з прямокутними отво-

рами 2,2...3,0 мм завширшки (у

комплекті є 2,2; 2,4; 2,6; 2,8; 3,0 мм),

Б2

— сортувальні, а

— підсів-

не. Решітні стани кріпляться шар-

нірно на вертикальних пружинних

підвісках

(див. рис. 8.9) і приво-

дяться в коливальний рух в поздо-

вжньому напрямку через шатуни

від головного ексцентрикового вала

з амплітудою 7,5 мм і частотою 460

коливань за хвилину. Оскільки

решітні стани коливаються в про-

тилежних напрямках, інерційні си-

ли, що виникають, зрівноважують-

ся. Для збирання зерна і домішок

призначені лотоки

Механізм очищення решіт від застряглого в отворах вороху (рис.

8.11), встановлений під решетами, складається з чотирьох рядів щіток

по

шість у кожному ряду. Кожний ряд решіт очищається шістьма щітками, вста-

новленими на трубі

із скобами

. Труби встановлені на колінчастих валах

на кінцях яких є капронові повзуни

, за допомогою яких вони ковзають по

Рис. 8.9. Решітні стани очисника вороху ОВС-25:

— верхній стан;

— нижній стан;

— пружина

підвіски станів;

— боковина стана;

— ексцен-

триковий фіксатор;

— механізм приводу щіток;

— лотоки

Розділ 8

368

напрямних кутниках. Поворотом колінчастого вала щітки притискуються до

решіт і фіксуються регулятором

. Щітки приводяться в коливальний рух від

вала

приводу щіток через шатуни

і важелі

з амплітудою 128 мм і часто-

тою 35 коливань за хвилину, а вал приводу щіток — через водило

від зі-

рочки

. На водилі для гашення ударів у мертвих точках встановлений

демпфер

Механізм самопересування складається з реверсивного електро-

двигуна (рух вперед і назад), який через клинопасову передачу передає рух

на двошвидкісний редуктор, в якому змонтовані чотири зубчасті передачі,

виконані у вигляді чотирьох блоків, що вільно сидять на осях. На кришці ре-

дуктора є вилка з пружинним фіксатором двох положень (робочого і транспорт-

ного). Вихідний вал редуктора з’єд-

наний кулачковими муфтами з

двома півосями, на яких установле-

ні зірочки приводу ведучих коліс.

Кулачкові муфти використовують-

ся для полегшення повороту маши-

ни (при вимкненні однієї з муфт).

Муфти вмикаються важелями,

встановленими збоку машини.

Технологічний процес роботи.

Ворох скребковим конвеєром жи-

вильника, при переміщенні ма-

шини зі швидкістю 9,5 м/год уз-

довж бурта вороху, і завантажу-

вальним шнеком подається в

приймальну камеру. Далі розпо-

дільним шнеком

(див. рис. 8.10)

розподіляється по ширині каме-

ри, розподільником поділяється

на дві рівні частини, які спрямо-

вуються у два аспіраційні канали

Рис. 8.10. Функціональна

схема очисника вороху ОВС-

25:

— аспіраційні канали;

— шнек розподільний;

—

осаджувальна камера;

—

скатна дошка;

— інерцій-

ний пиловіддільник;

—

пневматичний конвеєр;

—

шнек домішок;

Б1

Б2

—

решета

Рис. 8.11. Механізм очищення решіт ОВС-25:

— регулятор;

— вал приводу щіток;

— важелі;

— шатуни;

— повзуни;

— колінчастий вал;

— труба;

— скоба;

— щітка;

— демпфер;

— водило;

— зірочка

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

369

. Повітряним потоком у цих каналах із вороху виділяються легкі доміш-

ки і направляються в осаджувальну камеру

, де відокремлюються крупні

домішки, а дрібні потрапляють в інерційний пиловіддільник

, звідки пне-

вматичним конвеєром

видуваються назовні. Зерно і важкі домішки з кож-

ного аспіраційного каналу надходять на решета

Б1

верхнього і нижнього

решітних станів, які приводяться в коливальний рух. Решето

Б1

поділяє

матеріал на дві рівні за масою фракції: проходом — дрібніша частина зерна

і дрібні домішки, сходом — крупніша частина зерен і крупні домішки, що

потрапляють на решето

Б2

, на якому прохід складає очищене зерно, а схід

— крупні домішки. Прохід з решета

Б1

потрапляє на решета

, які ма-

ють однакові отвори, де проходом відокремлюється дрібна фракція (підсів,

щупле і травмоване зерно). Схід з решета

— очищене зерно (насіннєвий

матеріал) об’єднується з проходом решета

Б2

і надходить до приймача, з

якого шнеком подається у вивантажувальний конвеєр. Крупні домішки — з

осаджувальної камери, схід з решета

Б2

і дрібні домішки — прохід через

решета

, відводяться шнеком

в бурт фуражних відходів. У результаті

роботи машини отримують чисте зерно, фуражні відходи і легкі домішки.

Технологічні регулювання. 1. Оптимальна продуктивність машини і якість

очищення залежать від подачі вороху на решета, яка визначається швидкіс-

тю її пересування (10...240 м/с) і періодичністю зупинок, які підбирають за

таких умов: на початку решета

Б1

по всій його ширині товщина шару вороху

має становити 6...10 мм (для крупнонасінних культур) і 3...5 мм (для дрібно-

насінних культур), а в кінці має зменшитися вдвічі; решето

Б2

має бути по-

крите насінням основної культури на 75...80 % його довжини, на решті — до-

пускається наявність окремих зернин.

2. Рівномірність завантаження решітних станів залежить від положення

подільника приймальної камери, яке змінюють поворотом важеля.

3. Якість роботи повітряного очищення (виділення пилу, полови, соломистих

домішок, легких бур’янів тощо) залежить від швидкості повітряного потоку у вер-

тикальних каналах, яку встановлюють у межах 0...14 м/с регулювальною заслін-

кою перехідника за умови, щоб у відходах зерна було не більше ніж 0,05 %.

4. Якість роботи решітного очищення залежить від правильного підбору

решіт залежно від очищуваної культури (табл. 8.1): решето

Б1

підбирають,

щоб розділити ворох на дві однакові за масою частини; решето

Б2

— щоб

крізь отвори пройшло все зерно, а крупні домішки залишились і зійшли схо-

дом (розмір отвору має бути близьким до максимального розміру зерна за тов-

щиною або шириною); решета

— повинні мати отвори, менші від міні-

мальної товщини або ширини зерна. Підбираючи решета, зручно користува-

тися лабораторними решетами.

5. Ефективність роботи решіт залежить від забивання їхніх отворів, яке

усувають зміною положення щіток механізму очищення решіт (ворс має ви-

ступати над поверхнею решета на 1...2 мм по всій його ширині) поворотом ко-

лінчастого вала і фіксують регулятором.

Відкрите акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод»

(Полтавська обл.) виготовляє три принципово різні типи зерноочисних ма-

шин: сепаратор гравітаційний СГ-25; сепаратор повітряно-решітний стаціо-

нарний СС-100; сепаратор барабанний комплексний КБС 1270.400.

Відкрите акціонерне товариство «Вібросепаратор» (м. Житомир) виготовляє

сепаратор-ворохоочисник самопересувний СВС-15 і універсальні відцентрові

зернові сепаратори типу БЦСМ, а також сепаратори УЦСМ-1 і УЦСМ-2.