Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8

390

Паливна апаратура складається з паливного бака, фільтра

очищення

палива, насоса

, форсунки

, перепускного клапана

, електромагнітного

золотникового клапана

, манометра

і паливопроводів. Форсунка має змінні

розпилювачі з отворами діаметром 0,3; 0,5; 0,6; 0,8; 1,3; 1,7 і 2,0 мм, а також

завихрювачі зі щілиною 1 і 2 мм завширшки.

Система запалювання має свічку запалювання

, яка отримує високу на-

пругу від трансформатора

, що автоматично вмикається під час розпалю-

вання топки. Паливо запалюється від іскри, яка проходить між електродами

свічки запалювання.

Наявність факелу контролює прилад ПКП-Ф, головка

якого встановлена

в кришці регістра. Коли факел полум’я згасне, цей прилад вимкне золотни-

ковий клапан

, електродвигуни приводу вентилятора топки і паливного на-

соса.

Сушильні камери. Їх будова залежить від типу зерносушарки.

Сушильна камера шахтної зерносушарки

(рис. 8.22)

виконана у вигляді

вертикальної шахти

прямокутного перерізу. Шахта має дві однакові секції.

Всередині секції горизонтально в шаховому порядку розміщені чотирнадцять

рядів п’ятигранних коробів

. У ряду їх вісім. Сім рядів призначені для

підведення (подачі) теплоносія і сім —

для його відведення. Короби мають ви-

гляд жолоба, повернутого відкритою

частиною вниз. З одного боку короб

упирається в глуху стінку, а з іншого —

є вікно. Вхідні вікна підвідних коробів

з’єднані з нагнітальним дифузором, а

вихідні відвідних коробів

— з відвід-

ним. Нижня частина нагнітального

дифузора з’єднана з топкою. Дно відві-

дного дифузора коробами з’єднано з

вентилятором. У горловинах коробів

установлені заслінки регулювання ви-

трат теплоносія. Короби нижньої секції

зміщені відносно коробів однойменного

призначення верхньої секції на 122

мм, таким чином досягається зміна ру-

ху теплоносія по висоті. Простір між

коробами заповнений зерном, а короби

залишаються порожніми. Теплоносій

переміщується від підвідних коробів до

відвідних, пронизує зерно, нагріває

його і видаляє випарувану вологу.

У вертикальних стінках коробів мо-

жуть бути отвори з жалюзі

, що дає змогу теплоносію переміщуватися в го-

ризонтальному і вертикальному напрямках.

Сушильна камера барабанної зерносушарки

(рис. 8.23,

)

— це сталевий по-

хилий циліндр (барабан)

, який розділений перегородками

на частини і

спирається на чотири пари металевих роликів (дві з них привідні). На внутрі-

шній поверхні барабана і перегородках є полички

і лопаті

. У передній і

задній частинах барабана розміщені гвинтові доріжки для підведення і

Рис. 8.22. Сушильна камера шахтного типу:

— схема руху теплоносія у вертикальному

напрямку;

— те саме, у горизонтальному

напрямку:

— шахта;

— підвідні короби;

— відвідні короби;

— жалюзі

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

391

відведення зернового

матеріалу. Схеми су-

шильних барабанів на-

ведено на рис. 8.23,

При обертанні барабана лопаті піднімають зерно, яке вільно пересипаєть-

ся з них, а під дією теплоносія і кута його нахилу повільно переміщується.

Випускні механізми. Від конструкції і регулювання цих механізмів зале-

жить швидкість руху зерна в сушильній камері, рівномірність і якість сушіння.

Випускні механізми шахтних зерносушарок бувають безперервної дії — з без-

перервним вивантаженням зерна (рис. 8.24,

) і періодичної — з пері-

одичним (рис. 8.24,

). При переміщенні полиць

(рис. 8.24,

, б), скребків

(рис. 8.24,

), лотоків

(рис. 8.24,

) або кулачкових валів (рис. 8.24,

) зерно

висипається із сушарки в бункер. У механізмах періодичної дії полиці

авто-

матично зміщуються за межі отворів (через 1...2 хв) і вивантажують порцію

(400...450 кг) зерна.

Вивантаження зерна пристроями з рухомою кареткою (див. рис. 8.23,

), ко-

ливальними лотоками (рис. 8.24,

) і затворами (рис. 8.24,

) відбувається під

дією сили тяжіння. Під час вивантаження випускні канали можуть забиватися

соломистими доміш-

ками. Скребки і ку-

лачковий вал цього

недоліку не мають.

Швидкість виван-

таження зерна ре-

гулюють зміною: по-

ложення лійки

Рис. 8.24. Схеми розван-

тажувальних

механізмів шахтних зер-

носушарок:

— з рухомою кареткою;

— з коливальними ло-

токами;

— з пересувни-

ми полицями;

— з коли-

вальними скребками;

—

зі стрічковим скребковим

конвеєром;

— з оберта-

льними роликами;

—

лійка;

— полиці;

—

лотоки;

— пружина;

— скребки;

— конвеєр;

— заслінка;

— кулач-

ковий вал

Рис. 8.23. Сушильна камера

барабанного типу:

— загальний вигляд:

—

барабан;

— перегородки;

— полички;

— лопаті;

—

підпірне кільце;

— випуск-

ні вікна;

— заслінка;

—

шлюзовий затвор;

— схеми

сушильних барабанів:

—

піднімально-лопатевий;

—

розподільний;

III

— сектор-

ний;

— комбінований;

—

перевалочний з закритими

комірками

Розділ 8

392

лотока

, заслінок

; кількості скребків

; частоти і амплітуди коливання ва-

ла механізму приводу; частоти обертання кулачкового вала; розміру отвору і

проміжку часу відкритого положення.

У барабанних сушарках швидкість руху зерна по барабану регулюють змі-

ною його кута нахилу і частоти обертання, крім того, можна змінювати підпі-

рні кільця

(див. рис. 8.23,

) різної висоти на виході зерна із барабана.

8.2.4. Зерносушарки конвективної дії

Сушарка зерна шахтна СЗШ-16

(рис. 8.25) є стаціонарною. Продуктивність

на пшениці (при зниженні вологи з 20 до 14 %) становить 16 т/год, нерів-

номірність сушіння — 1,5 %, витрати палива — до 150 кг/год. Привід здійс-

нюється від десяти електродвигунів загальною потужністю 82,4 кВт. Міст-

кість бункера сушарки 27,83 м

, маса 14 т. Сушарка складається з двох шахт

4, двох охолоджувальних колонок

, топки

, завантажувальної

і двох вива-

нтажувальних

норій, двох вентиляторів

Зерносушарка може працювати з паралельною (продуктивність зростає

вдвічі) і послідовною (підвищується ефективність випаровування вологи) ро-

ботою шахт.

При паралельній роботі шахт вологе зерно потрапляє в надсушильні бун-

кери

, де встановлені датчики рівня зерна. Коли його рівень максимальний,

датчик вмикає електродвигун розвантажувального пристрою шахти, коли мі-

німальний — електродвигун завантажувального пристрою. Вентилятори від-

смоктують повітря із простору між шахтами і теплоносій із топки

потрапляє

в сушильні камери, пронизуючи зерновий матеріал. Зерно нагрівається, по-

глинається волога. Далі теплоносій надходить у дифузори

і вентиляторами

виводиться в атмосферу.

Сухе зерно норіями завантажується в охолоджувальні колонки

, у простір

між двома перфорованими, концентрично розміщеними вертикальними ци-

ліндрами. Внутрішній циліндр сполучений із всмоктувальним патрубком вен-

тилятора

. Повітря забирається зовні по всій висоті перфорованої колонки,

проходить крізь шар зерна, охолоджує його і виводиться назовні. Сухе зерно

через шлюзові затвори вивантажується із колонки, яка також має датчики

рівня зерна, що працюють подібно до датчиків рівня зерна сушильних камер.

Рис. 8.25. Функціо-

нальна схема шахтної

зерносушарки СЗШ-16:

— норії;

— над-

сушильний бункер;

—

шахти;

— дифузор;

— вентилятори;

—

охолоджувальна колон-

ка;

— топка;

—

завантаження і виван-

таження зерна

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

393

Сушарка зернова стаціонарна барабанна СЗСБ-8

(рис. 8.26) має продукти-

вність 8 т/год при сушінні пшениці (зниження вологості з 20 до 14 %), нерів-

номірність сушіння 0,5 %, витрати палива до 65 кг/год. Приводиться в дію від

восьми електродвигунів загальною потужністю 31,6 кВт. Маса 9 т.

Зерносушарка скла-

дається із топки

, за-

вантажувальної каме-

ри

, сушильного бара-

бана

, розвантажува-

льної камери

, охоло-

джувальної колонки

норій

та електро-

обладнання. Топка має

камеру згоряння, змі-

шувальну камеру і па-

ливну апаратуру.

Вологе зерно норією

із завальної ями по-

дається в завантажу-

вальну камеру

, звід-

ки самопливом потрап-

ляє в сушильний бара-

бан. Гази, що утворю-

ються при згорянні

рідкого палива в топці

в змішувальній камері з повітрям утворюють теплоносій, який надходить у

сушильний барабан

, контактує з вологим зерном і нагріває його. Випарува-

на волога разом з теплоносієм вентилятором виноситься із сушарки. Зерно

переміщується вздовж барабана (при його частоті обертання 8 об/хв) і потра-

пляє в розвантажувальну камеру

, звідки шлюзовим затвором подається до

двопотокової норії

, а далі в охолоджувальну колонку

. В ній зерно охоло-

джується так само, як і в охолоджувальній колонці шахтної сушарки і потра-

пляє у вивантажувальний бункер

Стрічкова сушарка Т-685

(рис. 8.27) призначена для сушіння насіння трав

та інших культур, що не прилипають до робочих поверхонь сушильної камери

і не схильні до збивання. Її продуктивність 0,9 т/год при зниженні вологості

насіння на 4 %, встановлена потужність електродвигунів 17,6 кВт, витрати

теплоти 80 000 ккал/год, маса 4565 кг.

Сушарка складається з топки

, сушильно-охолоджувальної камери

, на-

гнітального і витяжного вентиляторів

Сушильно-охолоджувальна камера

змонтована на рамі і закрита кожу-

хом. Вона має завантажувальний пристрій, три сушильні

і одну охолоджу-

вальну

стрічки, вентилятор

охолоджувальної стрічки і розвантажува-

льний конвеєр

. Для подачі насіння на рамі встановлюють бункер

Стрічки конвеєрів виготовлені з дротяної дрібнокоміркової, захищеної від

корозії сітки, яка добре пропускає повітря і не пропускає насіння. Швидкість

руху стрічок змінюється в межах 0,11...1,28 м/хв.

Насіння із бункера

надходить на верхню сушильну стрічку, з неї зсипаєть-

ся на середню, а потім на нижню. Вентилятор

нагнітає повітря в топку

, де

воно підігрівається і по трубопроводу

потрапляє в сушильно-охолоджувальну

Рис. 8.26. Функціональна схема барабанної сушарки СЗСБ-8:

— топка;

— завантажувальна норія;

— завантажувальна

камера;

— сушильний барабан;

— розвантажувальна камера;

— вивантажувальна норія;

— охолоджувальна колонка;

—

вивантажувальний бункер

Розділ 8

394

камеру

. Матеріал, що знаходиться на стрічках, продувається теплоносієм.

Відпрацьований теплоносій по трубопроводу

відсмоктується вентилятором

і подається у відцентровий пиловіддільник. Висушене насіння із сушильних

стрічок подається на охолоджувальну стрічку

, де охолоджується повітряним

потоком, створеним вентилятором

, і вивантажується із сушарки.

Карусельна сушарка СКМ-1

(рис. 8.28) Призначена для сушіння малосип-

кого насіння конюшини, люцерни, льоновороху і волоті сорго.

Продуктивність її становить 0,9 т/год при сушінні льоновороху з початко-

вою вологістю 45 %. Питомі витрати пального 80 кг/т, витрати підігрітого по-

вітря 80 000 м

/год. Місткість сушильної камери 89,4 м

, площа 52,6 м

, вста-

новлена потужність електродвигунів 105 кВт.

Сушарка має кільцеву сушильну камеру

, завантажувальний пристрій,

вентилятор

, топковий агрегат

, вивантажувальний пристрій

Сушильна камера має решітчасту горизонтальну платформу

, що оберта-

ється, з внутрішнім

і зовнішнім

огородженнями. Висота огородження дає

змогу завантажувати шар матеріалу до 1,8 м завтовшки. Зовнішнє огоро-

дження складається з нижньої і верхньої частин. Нижня виконана нерухо-

мою, верхня — рухомою. Верхній край нерухомої частини виступає над плат-

Рис. 8.27. Функціональна схема стрічкової сушарки Т-685:

— топка;

— термометр;

— трубопроводи;

— дросельні заслінки;

—

дифузор;

— приймальний бункер;

— конвеєрні стрічки;

— сушильно-охолоджувальна

камера;

— вентилятори;

— редуктор;

— розвантажувальний конвеєр

Рис. 8.28. Функціональна схема карусельної сушарки СКМ-1:

— конвеєри;

— конвеєр-роздавальник;

— внутрішнє огородження;

— сушильна каме-

ра;

— зовнішнє огородження;

— вивантажувальний пристрій;

— решітчаста платформа;

— ролик;

— заслінка;

— вентилятор;

— топковий агрегат

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

395

формою і має вікно для встановлення вивантажувального конвеєра. Верхня

частина зовнішнього огородження влаштована на роликах і обертається за

рахунок сил тертя зернового матеріалу при заповненій сушильній камері.

Така конструкція забезпечує вільне обертання горизонтальної платформи і

запобігає втратам повітря вздовж стінок камери.

Відцентровий вентилятор

забезпечує подачу теплоносія під решітчасту

платформу.

Завантажувальний пристрій складається з двокаскадного

, гребінчастого

, встановленого під кутом 60°, конвеєрів і конвеєра-роздавальника

стрічко-

вого типу, який може переміщуватися над сушильною камерою із заданим

прискоренням.

Вивантажувальний пристрій складається з рухомої каретки з консольною

балкою, під якою розміщений стрічковий конвеєр. Навколо консольної балки

рухається ланцюг із закріпленими на ньому скребками.

У процесі сушіння насіннєвий матеріал завантажувальним пристроєм по-

дається в сушильну камеру. Гребінчастим конвеєром

матеріал розрихлю-

ється, а конвеєром-роздавальником за рахунок зворотно-поступального руху

рівномірно розподіляється при подачі його в сушильну камеру. Матеріал

продувається теплоносієм і сушиться. Для вивантаження висушеного ниж-

нього шару вмикають привід скребкового ланцюга, вводять у сушильну каме-

ру через вікно балку вивантажувального пристрою і приводять в дію платфор-

му. Матеріал захоплюється скребками і потрапляє на стрічковий конвеєр,

яким вивантажується.

8.2.5. Установки активного вентилювання зерна

Процес охолодження зерна продуванням через нього повітря (холодного

або підігрітого) називають

активним вентилюванням

. Його застосовують для

тимчасової консервації вологого зерна (до 30 %), підсушування і охолоджен-

ня, якісного сушіння насіння різних культур, а також зимового зберігання

насіннєвого матеріалу кондиційної вологості.

При визначенні доцільності вентилювання потрібно враховувати відносну

вологість повітря. Вентилювання можна застосовувати, коли зовнішнє повіт-

ря холодніше від зерна в ясну погоду не менше ніж на 4 °С, а в дощову і ту-

манну — на 8 °С. Неправильний вибір режиму вентилювання може призвес-

ти до перезволоження зерна.

При вентилюванні вологого зерна або відносній вологості повітря більше

ніж 65 % повітря підігрівають. Нагрівання повітря на 1 °С знижує відносну

вологість на 5 %.

Класифікація установок для активного вентилювання зерна. За конструк-

цією такі установки поділяють на пересувні, наземно-пересувні і стаціонарні.

Пересувні

установки

застосовують для ліквідації гніздового самозігрівання

зерна.

Наземно-переносні

установки

призначені

для вентилювання зерна в скла-

дах, під навісами і на відкритих майданчиках.

Стаціонарні

установки працюють

на хлібоприймальних пунктах, насіннє-

вих та інших підприємствах.

У сільському господарстві використовують бункери для активного БВ-40

або відділення бункерів для активного вентилювання ОБВ-100, ОБВ-160.

Бункери можуть працювати самостійно і разом із сушарками. Всі бункери ак-

Розділ 8

396

тивного вентилювання мають однакову загальну будову і принцип роботи,

відрізняються розмірами.

Вентильований бункер БВ-40

(рис. 8.29) має продуктивність (при сушінні)

0,4 т/год, місткість бункера 54 м

, масу завантажуваного зерна пшениці 40 т.

Встановлена потужність елект-

родвигунів 7,5 кВт, питома пода-

ча повітря 400 м

/(т•год), маса

3000 кг.

Установка стаціонарна. Її кі-

льцева рама

спирається на чо-

тири стояки з розкосами. Основа

складається з корпусу

, розван-

тажувального пристрою

, пат-

рубка

, оберненого конуса

регулювального кільця

. На

поверхні корпусу

є люк з криш-

кою для технічного обслугову-

вання бункера. Розвантажу-

вальний пристрій має перехід-

ник і заслінку з рейкою. Заслін-

ку переміщують штурвалом рей-

кової передачі. Обернений конус

і регулювальне кільце

за-

безпечують інтенсивне перемі-

шування зерна при розванта-

женні бункера.

На основі встановлений цилі-

ндричний корпус

діаметром

3100 мм, всередині якого на роз-

тяжках закріплена повітророз-

подільна труба

. На корпусі є

три пробовідбірники, датчик рів-

ня зерна, зовнішня і внутрішня

драбини і автоматичний регуля-

тор вологості, який вимикає сис-

тему вентиляції при досягненні кондиційної вологості зерна.

Повітророзподільна труба

має пристрій для рівностороннього заван-

таження бункера, який складається з розподільника

і конуса

. Всередині

труби розміщується еластичний повітряний клапан

, який забезпечує вен-

тилювання при різних рівнях зерна в бункері. Клапан переміщують лебід-

кою

трособлокової системи. Нижнім конусом повітророзподільна труба спи-

рається на обернений конус 15.

Вентилятор

гнучким рукавом герметично з’єднаний з повітряним пат-

рубком

. На одній осі з вентилятором установлений електрокалорифер

потужністю 54 кВт.

Вентилятор нагнітає холодне атмосферне повітря (або підігріте електрока-

лорифером) у внутрішній циліндр, звідки воно потрапляє в простір між ци-

ліндрами, пронизує і висушує шар зерна. Відпрацьоване повітря крізь отвори

зовнішнього циліндра виходить назовні.

Рис. 8.29. Вентильований бункер:

— функціональна схема:

— патрубок;

— лебід-

ка;

— основа;

— кільцева рама;

— корпус;

— тягарці;

— важіль;

— датчик рівня зерна;

— кронштейн з блоками;

— клапан;

— роз-

подільник зерна;

— конус розподільний;

—

повітророзподільна труба;

— обернений конус;

— регулювальне кільце;

— розвантажуваль-

ний пристрій;

— вентилятор;

— електрокало-

рифер;

— жалюзі корпусу;

— жалюзі повітророз-

подільної труби

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

397

Відділення бункерів активного вентилювання ОБВ-160

має продуктивність

1,6 т/год (при сушінні насіння з відносною вологістю до 70 % і за температу-

ри не нижче ніж 20 °С). Завантажувана маса пшениці 160 т. Встановлена

потужність електродвигунів 48 кВт, електропідігріву 264 кВт. Маса 22 т.

Відділення бункерів ОБВ-160 складається з чотирьох бункерів БВ-40, а

також двох завантажувальних норій продуктивністю 40 т/год кожна, зерно-

проводів і повітропроводів.

Очищене насіння по зернопроводах подається в норії, які завантажують

відповідні бункери. Залежно від положення заслінок розподільників однією

норією можна завантажувати будь-який бункер, а двома — почергово два або

один бункер. Може відбуватися також перезавантаження насіння з одного

бункера в інший для перемішування зернової маси, що унеможливлює зле-

жування зерна і забезпечує рівномірність сушіння.

8.3. Агрегати і комплекси для післязбиральної обробки зерна

Для одержання кондиційного продовольчого і насіннєвого зерна з міні-

мальними затратами праці технологічні процеси його післязбиральної оброб-

ки поєднують у потокові технологічні лінії, на яких усі основні і допоміжні

операції виконуються системою машин і обладнання. Це дає змогу повністю

механізувати процеси та частково автоматизувати їх.

Потокові технологічні лінії для післязбиральної обробки зерна поділяють

на

зерноочисні агрегати, зерноочисно-сушильні комплекси і насіннєві (спеці-

альні) лінії.

Такі агрегати і комплекси готують продовольче зерно, мають різну продук-

тивність і використовуються в господарствах залежно від розмірів його вироб-

ництва. Якщо річне виробництво зерна становить 2500...3000 т, то використо-

вують агрегати продуктивністю 10 т/год, 5000...6000 т — 20..25 т/год, понад

6000 т — 40 т/год і більше.

Для доведення зерна до посівних кондицій його додатково обробляють на

насіннєочисних лініях, які приєднують до агрегатів і комплексів.

Робочі органи машин і допоміжні механізми агрегатів і комплексів уніфі-

ковані, залежно від продуктивності підбирається їх кількість.

Агрегати і комплекси обладнані дистанційним керуванням, сигналізацією

і системою блокування, що дає змогу при перебоях у роботі однієї з машин

вимкнути попередню за технологічним процесом і усунути несправність.

8.3.1. Зерноочисні агрегати

Зерно, що надходить від комбайнів і має нормальну вологість (не більше

ніж 16 %), обробляють на зерноочисних агрегатах ЗАВ-10, ЗАВ-20, ЗАВ-25,

ЗАВ-50 і ЗАВ-100 продуктивністю відповідно 10, 20, 25, 50 і 100 т/год. Ці аг-

регати обробляють зерно зернових, зернобобових і круп’яних культур з дове-

денням продовольчого зерна до базисних кондицій за один прохід. У районах,

де вирощують рис, використовують зерноочисний агрегат ЗАР-5.

Зерноочисний агрегат ЗАВ-25

(рис. 8.30) обробляє зерновий ворох від ком-

байнів, виділяє з нього крупні й легкі домішки, тимчасово зберігає при одно-

часній аерації в бункерах місткістю 260 м

(200 т), а також може довгостроко-

во зберігати сухе зерно. Продуктивність при прийманні 50 і очищенні 25

т/год. Встановлена потужність 81 кВт.

Розділ 8

398

Агрегат складається з набору машин і обладнання, змонтованих в єдину

споруду. Будівельна частина містить приймальний пристрій, приямок (бун-

кер), норії, фундаменти бункерів, майданчик для розвантаження автомобілів.

Він має відділення ОП-50 для приймання і тимчасового зберігання зерна

(рис. 8.30,

) і відділення очищення зерна (рис. 8.30,

Відділення ОП-50 складається з автомобілерозвантажувача

, бункера-

дозатора

бункерів

, машини

попереднього очищення зерна МПО-50, бун-

керів очищеного зерна

і відходів

, конвеєра

, розподільників

та норій

Відділення очищення зерна складається з машини

первинного очи-

щення зерна ЗВС-20А, трієрних блоків

, бункера повітряно-решітного

очищення зерна

, бункерів трієрного очищеного зерна

і відходів

, но-

рій

та розподільників

Ворох від зернозбиральних комбайнів потрапляє в бункер-дозатор

при

розвантаженні автомобіля автомобілерозвантажувачем

. Зерно з цього бун-

кера самопливом при регульованій подачі надходить на конвеєр

, яким по-

дає його в норію

і далі в машину попередньої обробки зерна МПО-50, яка

відокремлює крупні і частково легкі домішки. Відходи потрапляють у бункер

, а попередньо очищене зерно — у бункер

, а далі до розподільника

Цим розподільником можна спрямовувати зерновий потік у відділення очи-

щення зерна, а норією

— в один із бункерів тимчасового зберігання зерна

За потреби весь потік спрямовують у бункери

. Коли підвезення від комбай-

нів припиняється (вночі, під час дощу), зерно з бункерів

конвеєром

пода-

ють у норію

відділення очищення зерна.

Рис. 8.30. Функціональна схема зерноочисного агрегату ЗАВ-25:

— відділення ОП-50 для приймання і тимчасового зберігання зерна;

— очисне відділення;

— автомобілерозвантажувач;

— бункер-дозатор;

— конвеєр;

— бункери;

— розподільники;

— норії;

— машина МПО-50;

—

машина первинного очищення зерна ЗВС-20А;

— трієрні блоки

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

399

Із відділення очищення зерна норією

зерно подається в повітряно-

решітну зерноочисну машину ЗВС-20А

, в аспіраційних каналах і на реше-

тах якої відокремлюються легкі, великі та дрібні домішки. Принцип роботи і

будова машини ЗВС-20А такі самі, як ОВС-25.

Після первинного очищення зерно може подаватися у двох напрямках.

Якщо в зерні немає довгих і коротких домішок, то його подають у норію

через розподільники

завантажують у бункер

чистого зерна. За на-

явності цих домішок зерно з розподільника

спрямовують у розподільник

, поділяють на два потоки і завантажують у трієрні блоки

. Очищене

зерно після відокремлення коротких і довгих домішок надходить у бункер

а відходи — у бункер

. Матеріал із бункерів завантажують у транспортні

засоби і відвозять за призначенням.

8.3.2. Зерноочисно-сушильні комплекси

Зерноочисно-сушильні комплекси призначені для очищення і сушіння зер-

на з вологістю понад 16 % зернових, круп’яних і технічних культур і доведен-

ня продовольчого зерна до базисних кондицій, а насіннєвого (за відсутності

важковідокремлюваних домішок) — до посівних кондицій. Зерноочисно-

сушильний комплекс складається з двох технологічно поєднаних агрегатів:

зерноочисного і сушильного.

Використовують два типи аг-

регатів: з шахтними — КЗС-10Ш,

КЗС-20Ш, КЗС-25Ш, КЗР-5,

КЗС-40Ш і барабанними — КЗС-

10Б, КЗС-10Б2, КЗС-20Б сушар-

ками.

Комплекс КЗС-25Ш

має про-

дуктивність 20 т/год (при сушінні

зерна пшениці із зниженням во-

логості з 20 до 14 %). Установлена

потужність 201 кВт, маса всього

комплексу 69 т.

Комплекс складається з зерно-

очисного і сушильного відділень.

Зерноочисне відділення

— це

зерноочисний агрегат ЗАВ-25,

переобладнаний. У ньому замість

машини попереднього очищення

МПО-50 встановлено повітряно-

решітну машину ЗД-10.000.

Сушильне відділення

(рис.

8.31,

) складається із шахтної су-

шарки СЗШ-16А з сушильними

шахтами

, охолоджувальни-

ми колонками

, норіями

та розподільником

Із бункерів

(див. рис. 8.30,

)

відділення приймання зерно

зсипається в норію

(див. рис.

Рис. 8.31. Функціональна схема зерносушильного

відділення комплексу:

— КЗС-25Ш;

— КЗС-25Б;

—

норії;

— розподільник;

— охолоджу-

вальні колонки;

— сушильні шахти;

—

сушильні барабани;

— у норію

(див. рис. 8.30);

ІІ

— із бункерів

(див. рис. 8.30)