Войтюк Д.Г. (ред.) Сільськогосподарські та меліоративні машини

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ 8

380

Під робочою сіткою деки розміщені дві повітровирівнювальні решітки

одна з яких (опорна, гофрована) має суцільну перегородку для запирання не-

обхідного об’єму повітря в зоні попереднього розшарування оброблюваної су-

міші, а друга (нижня) — змінний живий переріз отворів для створення потріб-

ного повітряного напору на робочій поверхні сітки.

По боках

АВ

ВС

СD

є борти, а з двох боків

АЕ

ЕD

установлені чотири

приймачі зерна

з регульованими клапанами

. Приймачі ма-

ють виходи для вивантаження фракцій.

Вентилятор складається з робочого колеса, кожуха і патрубка для нагні-

тання повітря в камеру, встановленого на валу електродвигуна потужністю

5,5 кВт при 1500 об/хв, забезпечує витрати повітря 9000 м

/год і максималь-

ний напір 1200 Н/м

. На вхідному патрубку вентилятора встановлена регу-

лювальна заслінка.

Якщо машина працює самостійно, то над завантажувальною горловиною

встановлюють бункер з шибером для зміни подачі, а у разі роботи в потокових

лініях машину поставляють без бункера.

Технологічний процес роботи. Зерновий ворох через завантажувальну гор-

ловину

надходить на сітчасту поверхню деки. Під дією коливань деки і по-

вітряного потоку, який подається вентилятором крізь отвори діаметром

0,5...0,6 мм у сітчастому дні із повітряної камери, сипкий матеріал переходить

у псевдокиплячий стан (набуває текучості і здатності розшаровуватися). Вна-

слідок розшарування важкі частинки розміщуються на сітчастій поверхні де-

ки, взаємодіють з нею і за рахунок сил тертя та інерції рухаються у напрямку

коливань, піднімаючись по поверхні деки в бік борта

DЕ

. Легкі частинки під-

німаються на незначну висоту над сітчастою поверхнею деки (спливають),

менше зазнають її дії і, отже, переміщуються в бік схилу деки до борта

АЕ

Найлегші частинки (верхній шар), які не входять у контакт з декою, стікають

у нижній кут деки — вихід приймача

, а найважчі (нижній шар) — у вихід

приймача

. Проміжні шари входять у контакт з верхніми або нижніми ша-

рами і розподіляються залежно від щільності у вихід приймачів

Пневматичний сортувальний стіл може працювати за трьома технологіч-

ними схемами: очищення (рис. 8.16,

), очищення та сортування (рис. 8.16,

) і

сортування (рис. 8.16,

Схему очищення використовують переважно для очищення насіння. За-

слінки розміщують так, щоб через вихід

виділялися легкі домішки, через

вихід

ІІ

— щупле легке зерно, через вихід

ІV

— повноцінне насіння основної

культури і через вихід

— важкі домішки.

Схему очищення та сортування

використовують за наявності легких і важ-

ких домішок. Заслінки ставлять так, щоб через вихід

виділялися легкі до-

мішки, вихід

ІІ

— третій сорт насіння основної культури, вихід

ІІІ

— другий

сорт, вихід

ІV

— перший сорт, а через вихід

— важкі домішки.

Схему сортування використовують тоді, коли насіння чисте від домішок і

його треба розділити на дві фракції: важкі — через вихід

ІV

і легкі — через

вихід

ІІІ

Технологічні регулювання. 1. Подачу зерна на деку регулюють шибером у

завантажувальному лотоку при вимкнених вентиляторі та приводі деки, змі-

нюючи шар зерна на поверхні деки під завантажувальним вікном: для круп-

нонасінних культур до 60 мм, для дрібнонасінних до 30 мм (наприклад, тов-

щина шару 45...60 мм для середнього розміру зерна пшениці вважається но-

рмальною).

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

381

2. Поперечний і поздовжній кути нахилу деки (0...8°) регулюють важільно-

гвинтовими механізмами, змінюючи її положення відносно рами (наприклад,

при очищенні пшениці від ячменю їх установлюють відповідно 1° і 6°).

3. Амплітуду (0...8) коливань деки (2 мм для дрібного насіння і до 6 мм —

для крупного) встановлюють переміщенням противаг механізму її приводу

(наприклад, при очищенні пшениці від головні, ячменю — 4,6 мм).

4. Частота коливання деки (6...10 Гц) залежить від частоти обертання екс-

центрикового вала приводу 360...616 об/хв, яку встановлюють варіатором ме-

ханізму піднімання електродвигуна (наприклад, при очищенні пшениці від

ячменю — 512 об/хв).

5. Швидкість повітряного потоку регулюють заслінками на виході венти-

лятора за умови, що очищуваний матеріал буде у псевдокиплячому стані.

6. Залежно від потреби вихідних фракцій (

–

ІV

) змінюють положення за-

слінок приймача деки.

Пневматичний сортувальний стіл СПС-5

відрізняється від ПСС-2,5 тим,

що закритий герметичним кожухом і повітря не нагнітається під сітку, а від-

смоктується з її поверхні. Продуктивність збільшена завдяки робочій поверх-

ні деки (1,56 м

) і діапазону регулювання нахилу деки.

Магнітна насіннєочисна машина СМЩ-0,4

призначена для очищення на-

сіння льону і бобових трав (конюшини, люцерни, буркуну), що мають гла-

деньку поверхню, від важковідокремлюваного насіння бур’янів: берізки, пле-

вели, волошки, подорожника, гірчака та інших, що мають шорстку поверхню.

Машина використовується як індивідуально, так і в потокових лініях, але

попередньо насіння має пройти решітно-трієрне або трієрне очищення.

Продуктивність машини 0,4 т/год, встановлена потужність 2,6 кВт, маса

806 кг.

Загальна будова. Основними вузлами машини СМЩ-0,4 (рис. 8.17) є на-

сіннєвий бункер

з дозувальним шнеком

, пристрій подачі магнітного по-

рошку, система зволоження, змішувач

, похилий шнек

електровібрацій-

ний живильник-розподільник

, магнітний барабан

, приймач фракцій на-

сіння

, механізм очищення барабана і щіткова приставка

відокремлення

порошку від насіння. Для забору запиленого повітря із корпусу машини пе-

редбачений циклон із вмонтованим вентилятором.

Пристрій подачі магнітного порошку (80 % закису-окису заліза і 20 %

крейди) має резервуар з порошком, в якому є вихідне вікно, дозатор

, вору-

шилка і спіральний дротяний шнек

Система зволоження насіння забезпечує подачу в змішувач і розпилення

дозованої кількості води, коли очищають культури з бур’янами, до яких погано

прилипає сухий порошок (подорожник, гірчак тощо). Ця система складається із

резервуара

з водою, який має поплавкову камеру, що підтримує постійний

тиск у трубопроводі

, крана-дозатора

води і обертальної циліндричної щітки-

зволожувача з розпилювачем

. У воду можна додавати клейкі речовини.

Змішувач перемішує насіння з порошком. Він має дві камери змішування

для різних способів очищення насіння (сухого і вологого) з лопатевими шне-

ками

, в яких лопаті приварені до трубчастих валів під кутом 7°. На кришці

корпусу шнека розміщений патрубок з перекидною заслінкою, що забезпечує

подачу порошку у верхню камеру при сухого способу очищення або в ниж-

ню — за вологого.

Електровібраційний живильник-за

виконаний із латуні, щоб унеможли-

вити його намагнічування.

Розділ 8

382

Магнітний барабан

складається із обертального циліндра (частота обер-

тання 42...43 об/хв), виготовленого з нержавіючої сталі, який на зовнішній

поверхні має дві доріжки, а всередині по твірній встановлені постійні магніти

Щіткова приставка

має нерухоме сітчасте циліндричне решето

, все-

редині якого обертаються регульовані щітки 15.

Технологічний процес роботи. Насіння із бункера

шнеком-дозатором

подається в змішувач

. За вологого способу очищення через розпилювач

із

резервуара

надходить вода, циліндрична щітка-зволожувач обертається і

розбризкує воду, зволожуючи насіння. Порошок із місткості шнеком

через

дозатор магнітного порошку

спрямовується в нижню камеру змішувача (за

сухого способу очищення — у верхню). Насіння змішується з порошком, який

прилипає тільки до насіння з шорсткою поверхнею, надаючи йому магнітних

властивостей. Перемішане з порошком насіння похилим шнеком

подається

до живильника-розподільника

, який рівномірно спрямовує його на доріжки

магнітного барабана

. Насіння культурних рослин з гладенькою поверхнею

(без магнітного порошку) вільно скочується у приймач

— вихід

(І сорт). На-

сіння бур’янів, укрите порошком, взаємодіє з магнітним полем, утримується на

поверхні барабана в зоні дії цього поля і сходить пізніше, потрапляючи у вихід

ІІІ

(ІІІ сорт). Між виходами

ІІІ

сходить насіння, недостатньо вкрите порош-

ком, — вихід

ІІ

(ІІ сорт), яке збирається і обробляється повторно. Відходи (вихід

ІІІ

) подаються на приставку

, де обертаються щітки

, відокремлюють (при

протиранні) порошок від насіння і проштовхують його крізь отвори циліндрич-

ного решета

, а насіння бур’янів сходить по внутрішній поверхні решета.

Технологічні регулювання. 1. Продуктивність машини залежить від подачі

насіння і, отже, магнітного порошку (1...2,5 % від оброблюваного матеріалу),

які регулюють зміною частоти обертання шнека бункера з насінням і зазорів

вихідного отвору під шнеком резервуара з порошком.

2. Ступінь прилипання порошку до насіння залежить від його зволоження

(1...2 % від оброблюваного матеріалу), яке встановлюють регулятором витрат води.

Рис. 8.17. Функціональна схема

насіннєочисної машини СМЩ-

0,4:

— бункер;

— розпилювач;

—

кран;

— трубопровід;

— резер-

вуар;

— шнеки;

—

живильник-розподільник;

—

барабан;

— магніт;

— прий-

мач;

— клапани;

—

щіткова приставка;

— цилінд-

ричне решето;

— щітки;

—

дозатор магнітного порошку;

— лопать;

— змішувач

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

383

3. Рівномірність розподілу насіння по ширині лотока розподільника вста-

новлюють потенціометром.

4. Якість очищення насіння регулюють зміною положення заслінок прийма-

ча за умови, що в чистому насінні не буде домішок, а у відходах — насіння.

Фрикційні сепаратори. Використовують для очищення насіння від важко-

відокремлюваного насіння бур’янів (частин стебел, листочків тощо), яке відрі-

зняється за властивостями і формою поверхні.

Льняна насіннєочисна гірка ОСГ-0,2А

призначена для очищення насіння

льону, овочевих та інших культур. Продуктивність її 0,16...0,20 т/год, встано-

влена потужність 0,27 кВт, маса 200 кг.

Загальна будова. Гірка ОСГ-0,2А (рис. 8.18,

) складається з бункера

двох очисних конвеєрів

, нижньої і верхньої щіток, рами, приймача чистого

насіння і відходів.

Лівий і правий очисні

конвеєри встановлені під

кутом 35...45°, мають не-

скінченні байкові бавовня-

ні полотна 890 мм завдовж-

ки і 1400 мм завширшки,

наклеєні на клейонку.

Нижня щітка запобігає

просипанню насіння між

полотнами і очищає їх ро-

бочу поверхню. Встанов-

люється під нижніми ва-

ликами конвеєрів.

Верхня щітка (скребок)

забезпечує подачу матері-

алу на полотна тонким

шаром, руйнує мертву зону

між нижніми валиками, а

також змітає шорстке на-

сіння бур’янів, що спливає.

Приводиться в коливаль-

ний рух від нижнього валика за допомогою чотириланкового механізму.

Рама знизу має напрямні з отворами, в яких болтами закріплені опори для

регулювання її поздовжнього кута нахилу.

Робочі органи приводяться в рух двома клинопасовими передачами і па-

рою шестерень від електродвигуна.

Технологічний процес роботи. Із приймального бункера

крізь відкриту

щілину з регулювальною заслінкою очищуваний матеріал потрапляє на ни-

жню частину полотен (у міжваликовий простір). Завдяки осьовому нахилу і

руху полотен угору, в різні боки, відбувається сепарація вороху. Фракція з

гладенькою і округлою поверхнею насіння поступово переміщується вздовж

міжваликового простору і по лотоку виводиться в насіннєвий ящик. Фракція з

плоским і шорстким насінням захоплюється полотнами, переміщується дого-

ри і потрапляє в приймач відходів.

Технологічні регулювання. 1. Подачу встановлюють переміщенням регу-

лювальної заслінки приймального бункера за умови, що на полотні буде шар

насіння завтовшки в одне зерно.

Рис. 8.18. Функціональні схеми фрикційних гірок:

— льняної ОСГ-0,2А;

— бурякової ОСГ-0,5;

— щітки;

— живильні шнеки;

— розподільний шнек;

— при-

ймальні бункери;

— скребковий конвеєр;

— полотняні

конвеєри

Розділ 8

384

2. Кут нахилу полотен установлюють механізмом регулювання залежно

від очищуваної культури (насіння льону — 37...42°, насіння редьки від берез-

ки і капусти від споришу, лободи тощо — 30...35°).

3. Матеріал полотен залежить від очищуваної культури: для насіння льо-

ну — байкове бавовняне полотно; для насіння редьки і капусти — полотно із

брезенту.

4. Осьовий кут нахилу гірки 3...4° встановлюють механізмом регулювання.

Бурякова насіннєочисна гірка ОСГ-0,5

призначена для очищення насіння

буряків від стебел, листя та інших домішок. Її можна використовувати для

обробки інших культур. Встановлена потужність 2,2 кВт, продуктивність

0,2...0,48 т/год, маса 850 кг.

Загальна будова. Машина (рис. 8.18,

) складається з приймального бункера

із завантажувальним конвеєром

, розподільника з приймальним бункером

, чотирьох полотняних конвеєрів (станів)

, приймачів насіння і відходів.

Полотняні стани (конвеєри) мають полотна 1200 мм завширшки, 2760 мм

завдовжки, їх лінійна швидкість 0,5 або 0,7 м/с, кут нахилу 19...28°. Під полот-

нами встановлені щітки

для очищення їх робочої поверхні.

Завантажувальний конвеєр скребкового типу, швидкість руху 0,76 м/с.

Розподільник складається з бункера

, на дні якого встановлений розпо-

дільний шнек

лівого і правого завантажувальних каналів, в яких встанов-

лені чотири живильних шнеки

. Під шнеками закріплені скатні дошки з

шістьма поворотними пластинами для регулювання рівномірності подачі ма-

теріалу по ширині.

Вивантажувальний шнеково-скребковий конвеєр очищеного насіння скла-

дається з горизонтального шнекового (частота обертання шнека 166 об/хв) і

похилого скребкового конвеєрів (швидкість 0,76 м/c).

Для видалення відходів призначений шнек з двобічним навиванням. Час-

тота обертання шнека 56 або 78 об/хв.

Технологічний процес роботи. Із приймального бункера скребковим конве-

єром матеріал подається в бункер розподільника, звідки одна його половина

самопливом надходить у лівий завантажувальний канал, а друга — подаєть-

ся шнеком у правий. Далі шнеками через скатні дошки і поворотні пластини

подається на рухомі полотна. Насіння округлої форми скочується по похилій

поверхні полотна, потрапляє в приймач, звідки шнеком і скребковим конвеє-

ром подається в тару, а насіння неправильної форми переміщується рухоми-

ми полотнами угору і потрапляє в приймач відходів. При цьому полотна

очищаються від домішок капроновими щітками.

Технологічні регулювання подібні до машини ОСГ-0,2А, крім того:

1. Кути нахилу полотен установлюють механізмом піднімання залежно від

очищуваної культури від березки: 18...27° — для насіння буряків, 25...26° —

для насіння моркви.

2. При очищенні насіння моркви полотна мають бути із клейонки.

3. Положення щіток встановлюють так, щоб вони тільки торкалися полотен.

8.1.8. Навантажувачі зернового матеріалу

Зернометальник самопересувний ЗМ-60

(рис. 8.19,

) призначений для ва-

нтажно-розвантажувальних робіт у зерноскладах, на відкритих токах, пере-

лопачування, сепарації зернової суміші з відокремленням легких домішок і

формування буртів зерна.

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

385

Продуктивність за годину

чистої роботи становить 52,3 т,

потужність приводу 9,44 кВт.

Основними вузлами зерно-

метальника є рама

з ходовою

системою, скребковий конве-

єр

, Т-подібний живильник,

поворотна рама, тример

(ме-

тальник), механізми підніман-

ня і самопересування, електро-

приводу.

Під час роботи завантажу-

вальний конвеєр лебідкою опу-

скають у робоче положення,

вмикають муфту контрприводу,

електродвигуни завантажу-

вального конвеєра і тримера.

Потім вмикають механізм са-

мопересування і вибирають

потрібну швидкість.

Завантажувальний конвеєр

подає зерно в напрямний пат-

рубок тримера. Тример (рис.

8.19,

) перекидає зерно на ви-

соту 4,5 м. Він обертається

навколо своєї осі, тому наван-

таження відбувається безпе-

рервно.

Завантаження зернового

метальника регулюється швид-

кістю його руху, яка може змі-

нюватися під час руху вперед у

межах 0...45 м/год, а назад —

0...25 м/год.

Зернонавантажувач самопересувний ЗПС-100

має таке саме призначення,

як і зернометальник ЗМ-60, крім сепарації зерна з відокремленням легких

домішок.

Продуктивність до 100 т/год, висота навантаження 2,8 м, потужність елек-

троприводу 10,5 кВт, швидкість робоча 40 м/год, транспортна — 600 м/год.

За будовою зернонавантажувач подібний до зернометальника, але він не

має тримера. Замість нього на поворотній колонці встановлений відвантажу-

вальний конвеєр, за допомогою якого його можна повертати в обидва боки на

90°, фіксуючи в потрібному положенні.

8.2. Зерносушарки і установки активного вентилювання зерна

8.2.1. Агротехнічні вимоги до роботи зерносушарок і способи сушіння зерна

Зерно — це живий організм, в якому відбуваються процеси життєдіяльнос-

ті, в тому числі дихання. За підвищеної вологості, температури і засміченості

інтенсивність його дихання зростає, що призводить до виділення теплоти і

Рис. 8.19. Зернометальник самопересувний ЗМ-60:

— загальний вигляд:

— рама з ходовою частиною;

— контрпривід;

— тример;

— напрямний кожух з

козирком;

— завантажувальний конвеєр;

— загаль-

ний вигляд тримера:

— натяг стрічки

Розділ 8

386

втрат маси. Тому існує критична вологість зерна, за якої з’являється вільна во-

лога, що різко підвищує інтенсивність дихання. Для зернових культур і злако-

вих трав вона становить 14,5...15,5 %, для зернобобових і кормових бобових

трав — 15,0...16,0 %, для олійних — 8,0...11,0 %. При тривалому зберіганні во-

логість зерна має бути на 2...3 % нижчою від критичної. Для видалення із зер-

на надлишків вологи, знищення шкідників, прискорення післязбирального

дозрівання і збереження насіннєвої якості насіння застосовують сушіння зерна.

Агротехнічні вимоги до роботи зерносушарок. Основними вимогами є збе-

реження насіннєвих (схожості, енергії проростання) і продовольчих властиво-

стей. Тому нагрівання насіннєвого матеріалу зернових культур не повинно

перевищувати 43...48 °С, зернобобових 30...35 °С, а продовольчого матеріалу

— 50...60 °С. Допустима нерівномірність нагрівання зерна становить 3...4 °С,

а нерівномірність сушіння — 1 %. Випаровування вологи за однократний про-

цес сушіння має бути не більше ніж 5...6 % для зернових, 3...4 % для гречки,

зернобобових, кукурудзи, проса.

Після сушіння зерно і насіння охолоджується так, щоб температура їх не

перевищувала температуру навколишнього повітря більше ніж на 10...15 °С.

Після сушіння і охолодження не повинно бути підгорілих, підсмажених,

надутих або з луснутими оболонками зерна та насіння.

Способи сушіння. Сушіння зерна і насіння ґрунтується на двох принципах:

1) видаленні вологи без зміни її агрегатного стану; 2) видаленні вологи зі

зміною її агрегатного стану (перетворенням рідини на пару).

На першому принципі засновані механічні та сорбційний способи сушіння.

Механічні способи — це видалення вологи без застосування тепло-

ти. До них належать пресування і центрифугування.

Пресування

— видалення вологи стисканням матеріалу.

Центрифугування

— видалення вологи під дією відцентрової сили.

Сорбційний спосіб — це видалення вологи вологовбирними матері-

алами (тирсою, хлоридом кальцію тощо) або сухим зерном при змішуванні їх

з вологим зерном. Процес відбувається повільно (1...2 тижні). Вологовбирний

матеріал має легко відділятися від висушеного зерна або насіння. Застосову-

ють його тоді, коли при нагріванні насіння і зерно втрачають свої властивості

і розтріскуються (вика, горох, соя, квасоля тощо). Наприклад, одна частина

насіння бобових з двома-трьома частинами вівса.

Другий принцип передбачає радіаційний, кондуктивний, конвективний,

електричний і сублімаційний способи сушіння.

Радіаційний спосіб забезпечує безконтактне нагрівання зерна теп-

ловими променями сонця (природне сушіння) або інфрачервоними — генера-

торів інфрачервоного випромінювання (штучне сушіння).

Природне сушіння шару зерна 100...150 мм завтовшки здійснюють у соняч-

ну погоду на відкритих майданчиках. Сушіння інфрачервоними випроміню-

вачами потребує великих витрат енергії, має низький ККД.

Кондуктивний спосіб забезпечує контактну передачу зерну тепло-

ти від нагрітої поверхні. Він потребує великих витрат палива, не забезпечує

потрібної рівномірності сушіння, низькопродуктивний.

Конвективний спосіб забезпечує передачу зерну теплоти за раху-

нок конвекції від рухомого газоподібного теплоносія (підігрітого повітря або

суміші повітря з продуктами згоряння палива). Теплоносій одночасно з пере-

дачею теплоти вбирає вологу із зерна. Цей спосіб широко застосовують у робо-

ті багатьох зерносушарок.

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

387

Електричний спосіб ґрунтується на використанні струму високої

частоти (СВЧ). Молекули зерна, що перебувають у полі СВЧ, приводяться в

коливальний рух і за рахунок тертя виділяють теплоту. Оскільки діелектрич-

на стала води велика, теплота концентрується в центрі зерна, де найбільше

вологи, таким чином досягають вищої швидкості сушіння.

Сублімаційний спосіб відбувається у глибокому вакуумі. При цьо-

му температура матеріалу знижується і волога у вигляді кристалів льоду ви-

ходить на його поверхню. При подальшому підведенні теплоти лід випарову-

ється. Структура висушеного матеріалу зберігається. Незначна продуктив-

ність, висока собівартість, складне обладнання обмежують використання цьо-

го способу, тому його застосовують для сушіння овочів, фруктів тощо.

8.2.2. Класифікація зерносушарок. Режими сушіння зерна

Конвективний спосіб сушіння зерна найпоширеніший, тому розглядати-

мемо тільки зерносушарки конвективної дії.

Класифікація зерносушарок. Зерносушарки класифікують за такими по-

казниками:

y видом палива, що використовується для сушіння (тверде, рідке або газо-

подібне);

y видом теплоносія (нагріте повітря або його суміш з паливними газами);

y характером процесу сушіння (періодичної або безперервної дії);

y мобільністю (стаціонарні або пересувні);

y напрямком руху теплоносія відносно зернового потоку (прямопотокові,

протипотокові, з поперечним потоком, із змішаним потоком);

y станом зернового шару (нерухомим, рухомим, псевдозрідженим, зваженим);

y конструкцією (шахтні, барабанні та вібраційні).

Головною технологічною характеристикою зерносушарок є стан матеріалу

в процесі сушіння і охолодження.

Зерносушарки з рухомим зерновим шаром

найпоширеніші. Під час сушін-

ня швидкість зернового матеріалу більша від нуля, а швидкість теплоносія

менша від критичної швидкості зернового матеріалу. Цей принцип покладе-

ний в основу роботи шахтних, рециркуляційних, барабанних, конвеєрних і

вібраційних зерносушарок безперервної дії.

Шахтні зерносушарки (рис. 8.20,

) обладнані шахтами, всередині

яких у шаховому порядку вмонтовані короби. Зерно

рухається зверху вниз

під дією сили тяжіння, а теплоносій

— у поперечному і вертикальному на-

прямках.

Барабанні зерносушарки (рис. 8.20,

ІІ

) мають сушильну камеру у

вигляді порожнистого сталевого циліндра (барабана), всередині якого є лопа-

ті та полички. При його обертанні лопаті піднімають і скидають зерно. Воно

пересипається з полички на поличку, сушиться теплоносієм і переміщується

вздовж барабана.

Вібраційні зерносушарки (рис. 8.20,

ІІІ

) мають решета, розміщені

ярусами, які приводяться в коливальний рух. Зерно, переміщуючись по тако-

му решету, пронизується від низу до верху теплоносієм.

Зерносушарки з нерухомим зерновим шаром

працюють за умови, що швид-

кість матеріалу дорівнює нулю, а швидкість теплоносія менша від критичної

швидкості частинок матеріалу. Цей принцип використовується в установках

активного вентилювання зерна (вентильовані бункери), декових та наземних

зерносушарках.

Розділ 8

388

Вентильований бункер (рис. 8.20,

ІV

) складається з бункера, вен-

тилятора, повітронагрівника і повітропроводу. Підігріте повітря пронизує

шар вологого зерна, висушуючи його. Їх використовують також для вентилю-

вання зерна повітрям при його охолодженні і консервації.

Декові зерносушарки (рис. 8.20,

) мають топку, вентилятор і одну

або кілька дек, виготовлених із перфорованого металевого листа. Зерновий

матеріал нерухомо лежить на поверхні деки і пронизується теплоносієм. При

цьому із зерна видаляється волога.

Наземні зерносушарки (рис. 8.20,

VІ

) забезпечують сушіння мате-

ріалу холодним повітрям, яке подається через перфоровану підлогу або щі-

лини в ній.

Зерносушарки з псевдозрідженим шаром зерна

висушують зерно, яке пе-

ребуває на поверхні решета у псевдозрідженому (киплячому) стані під дією

швидкості потоку теплоносія. При цьому піднімальна сила потоку близька до

сили тяжіння окремих зерен і вони не тиснуть одне на одне. У такому стані

відбувається перемішування, рух зерен, а сухі зерна випливають на поверхню

і вивантажуються.

Пневмогазові рециркуляційні зерносушарки

(рис. 8.20,

VІІІ

) за кілька секунд газовим потоком (теплоносієм), який подається з вели-

кою швидкістю, нагрівають зерновий матеріал до потрібної температури. Зер-

но по трубі піднімається в шахту. У верхній частині шахти витримується де-

який час і спрямовується в її нижню частину, яка розділена вертикальною

перегородкою на дві зони. Із правої зони зерно знову потрапляє в сушильну

трубу (рециркулює), де перемішується з вологим. Сухе зерно спрямовується у

ліву зону, звідки виводиться назовні.

Режими сушіння зерна. Основним чинником, від якого залежить процес

сушіння зерна, є температура теплоносія: чим вона вища, тим швидше висихає

зерно. Вона обмежується допустимою температурою нагрівання зерна.

Температура теплоносія в шахтних зерносушарках для насіннєвого мате-

ріалу зернових культур вологістю до 18 % не повинна перевищувати 70 °С, а

Рис. 8.20. Cхеми робочих процесів

зерносушарок:

— шахтна;

— барабанна;

III

— вібраційна;

— вентильований бункер;

— декова;

—

наземна;

VII

VIII

— пневмогазова рециркуля-

ційна;

— напрямок руху повітря;

— зерно

Машини, аãреãати, êомплеêси для післязбиральної обробêи зерна і зберіãання врожаю

389

вологістю 18...20 % — 65 °С. При сушінні продовольчого зерна вологістю до

26 % температура теплоносія має становити 80...90 °С.

У барабанних зерносушарках при сушінні насіннєвого зерна температура

теплоносія має бути 145...165 °С, продовольчого — 180...210 °С, а фуражно-

го — 180...250 °С.

8.2.3. Робочі органи зерносушарок

Основними робочими органами зерносушарок є топка, пристрої для сушін-

ня і охолодження зерна, вентилятори, завантажувальні та розвантажувальні

елеватори, трубопроводи і привідні механізми.

Топки. Використовують топки прямої і непрямої дії. У топках прямої дії

теплоносій отримують у результаті безпосереднього змішування топкових га-

зів з повітрям, а тому в них має згоряти все паливо (дим, кіптява, зола не по-

винні потрапляти в сушильну камеру). В топках непрямої дії теплоносій

утворюється за допомогою теплообмінників.

Топка для спалювання рідкого палива

(рис. 8.21) має камеру згоряння

змішувальну камеру

, паливну апаратуру, систему запалення і контролю

полум’я. Камера згоряння

виготовлена із жаростійкої сталі і захищена ме-

талевим кожухом

. Між кожухом і камерою згоряння встановлений захисний

екран

. У передній частині камери згоряння є повітропідвідний регістр

який має вигляд двох концентрично розміщених циліндрів з лопатками, що

завихрюють потік повітря. Повітря подається вентилятором

крізь отвори в

більшому циліндрі і виходить у зону горіння через кільцевий зазор між цилі-

ндрами і через малий циліндр.

Змішувальна камера

на вході має відбивний екран

, поліпшує пере-

мішування топкових газів з повітрям. Вона обладнана вибуховим клапаном

для запобігання аварійності.

Рис. 8.21. Функціональна

схема

топки:

— кран;

— паливний

насос;

— фільтр;

—

перепускний клапан;

—

золотниковий клапан;

—

манометр;

— вентилятор;

— головка приладу

ПКП-Ф;

— свічка запа-

лювання;

— форсунка;

— регістр;

— транс-

форматор;

— екран топ-

ки;

— кожух;

— ка-

мера згоряння;

— від-

бивний екран;

— патру-

бок впуску повітря;

—

заслінка;

— змішуваль-

на камера;

— клапан