
Для аналізу динаміки не завжди доцільно використовувати абсолютні
величини, оскільки
їх
зміна досить часто пов'язана зі зміною чисельності сере-
довища чи основи для формування. Наприклад, зменшення числа випадків
госпіталізації до стаціонару може бути пов'язане зі скороченням ліжкового
фонду за відповідний проміжок часу, а не з фактичними показниками здоров'я
населення.
Розгляд в динаміці екстенсивних показників (структури) у більшості випад-
ків є недоцільним і може бути проведений тільки в особливих випадках, за
умови чіткої
інтерпретації
та обов'язкового врахування змін в структурі всієї
сукупності.
Залежно від відстані між рівнями динамічні ряди можна розподілити на
рівновіддалені (рівномірні інтервали між датами) та нерівновіддалені (нерівномірні
проміжки чи перервні періоди).
Характер основної тенденції досліджуваних процесів, представлених у
вигляді динамічних рядів, ділить
їх
на стаціонарні та нестаціонарні. Якщо
математично очікувані (прогнозовані) значення ознак та параметри
їх
стабіль-
ності (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації) є постійними, не
залежать від часу, то такий процес є стаціонарним. Дані ряди також назива-
ються стаціонарними. Медико-соціальні процеси за часом, звичайно, не є ста-
ціонарними, оскільки кожен з них містить в собі певну тенденцію розвитку.
Важливою умовою вірної побудови динамічного ряду і його подальшої
характеристики є можливість зіставлення його окремих рівнів. Порівнюючи
дані в динаміці, необхідно завжди пам'ятати про територіальне та якісне зістав-
лення результатів. Основними причинами, що утруднюють або роблять немож-
ливим зіставлення рівнів динамічного ряду можна визначити:
• зміна одиниць вимірювання чи підрахунку (оцінка економічної ефектив-
ності роботи лікувально-профілактичних закладів в різних грошових еквіва-
лентах на певні періоди - рублі, купони, гривні, У.О.);
• нерівномірна періодизація динаміки (кількісна - за роками, якісна - за
соціально-економічними періодами, зміною пріоритетності різних типів закладів
у структурі лікувально-профілактичної допомоги);
• зміна переліку об'єктів аналізу (перехід ряду лікувально-профілактичних
закладів з одного підпорядкування до іншого);
• зміна територіальних меж областей, районів та
інші.
За наявності вищевказаних умов проблему, звичайно, вирішують в процесі
збору та обробки даних або шляхом
їх
перерахунку.
Методи медичної статистики дозволяють вимірювати розміри змін, що
відбулись протягом певного періоду часу, та кількісно охарактеризувати спря-
мованість
їх
розвитку. З даною метою використовують наступні показники:
абсолютний приріст, темп росту, темп приросту.
Абсолютний
приріст - це різниця між даним рівнем ряду і тим, що
взято за основу (попереднім, початковим). Абсолютний приріст може бути
74
http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262
http://rapidshare.com/users/5BGX23