(1905-1975 рр.), А.Я. Боярського (1901-1985 рр.), Б.С. Ястремського (1877-
1962 рр.), Л.В. Некраша (1886-1949 рр.) та інших.
Значний вклад у теорію статистики зробили вчені: С.М. Югенберг,
Г.І.
Бак-
ланов,
Л.С.
Казунець,
В.Є.
Адамов та інші. Надалі теорію статистики розвивали
російські та українські дослідники - видатні діячі С.М. Ігумнов, С.А. Томілін,
А.В.
Корчак-Чепурковський, А.М. Мерков, Г.А.
Баткіс.
Починаючи розгляд курсу медичної статистики, потрібно, по-перше, визна-
чити, що ми розуміємо під терміном
"статистика".
Щодо предмета статистики попередньо існували три різні точки зору.
Перша з них визначала її, як універсальну науку, що вивчає кількісні явища
природи та суспільства. Але такий підхід не правомірний, тому що вивченням
кількісних закономірностей, не залежних від якісного складу, займається
математика. Статистика, на відміну від неї, вивчає кількісні матеріальні явища,
які мають конкретні якісні характеристики.
Згідно з другою точкою зору статистика — наука, яка не має матеріального
змісту, а вивчає тільки закономірності масових явищ. Але це перетворює
статистику в науку про всебічний метод кількісного вивчення, що також не
вірно.
Деякі теоретики розглядають статистику, як галузь математики. Адже її
теоретичною основою є математична теорія
імовірності,
а не наук, які вивчають
закони розвитку суспільства. Математична статистика є галуззю математики,
її положення плідно використовуються в дослідженнях суспільних
явищ
з
обліком та аналізом
їх
якісного змісту та специфіки.
Сучасне становище загальної теорії статистики опирається на математичну
теорію
імовірності.
Вона не може не використовувати математичні методи,
але на відміну від математики її завдання - вивчення матеріальних явищ у
всьому
їх
якісному розмаїтті.
Кількісні одиниці для математики абстраговані від реального життя, тоді
як у статистиці за кожним числом стоїть діяльність чи стан людей у конкретних
умовах місця та часу.
Третя точка зору на предмет та зміст статистики схвалена спеціальним
науковим засіданням Академії наук СССР в 1954 році. Таке визначення вико-
ристовується і тепер: "Статистика — це самостійна наука, яка вивчає
кількісну сторону суспільних масових явищ у неперервному зв'язку з
їх
якісним станом у конкретних
історичних
умовах місця та часу". Слід
підкреслити, що статистика вивчає також взаємозв'язки та вплив природних,
техногенних чинників на зміни суспільного життя, що дуже важливо для лікаря,
який аналізує здоров'я населення та закономірності розвитку хвороб.
Статистичні дані завжди дають узагальнюючу характеристику певним
сукупностям фактів, які визначають
їх
за кількістю, об'ємом, співвідношенням
частин чи середнього рівня ознак, які
їм
притаманні.
Кількісні характеристики суспільних явищ та закономірності, які в них
проявляються, залежать від якісного
їх
змісту, тому, вивчаючи кількісні аспекти
25
http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262
http://rapidshare.com/users/5BGX23