Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

111

е) стабілізуюча;

є) контрольна;

ж) формування страхового фонду.

9. Організація соціального страхування базується на принципах:

а) особистої відповідальності;

б) солідарності;

в) добровільності;

г) неприбутковості страхових операцій для страхувальника;

д) обов’язковості;

е) контрибуції;

є) організаційного самоуправління;

ж) суброгації;

з) державного регулювання.

10. Державні цільові фонди поділяють на:

а) спеціальні;

б) економічні;

в) соціальні;

г) політичні.

11. Джерелами фінансування соціальної сфери є:

а) Державний бюджет;

б) страхові фонди;

в) місцеві бюджети;

г) власні доходи організацій та установ соціальної сфери (са-

мофінансування).

12. Управління страховими фондами здійснюється:

а) Верховною Радою України;

б) Кабінетом Міністрів України;

в) державою та представниками суб’єктів соціального страху-

вання.

13. Яка послідовність з огляду на субординацію нижче наве-

дених правових актів:

а) міжнародні угоди, що містять положення зі соціального

страхування;

б) Конституція України;

в) постанови Уряду;

г) рішення міністерств і відомств України;

д) Цивільний Кодекс України;

е) Закон України «Основи законодавства України про загаль-

нообов’язкове державне соціальне страхування»?

112

14. Метою державного регулювання та нагляду у сфері зага-

льнообов’язкового державного пенсійного страхування є:

а) проведення єдиної та ефективної державної політики у цій

сфері;

б) забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов’я-

зкове державне пенсійне страхування;

в) створення умов для ефективного функціонування та розвитку

системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

г) забезпечення дотримання суб’єктами системи загально-

обов’язкового державного пенсійного страхування вимог законів,

інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у

сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

д) адаптація системи загальнообов’язкового державного пен-

сійного страхування до міжнародних стандартів;

е) всі відповіді вірні.

15. За дотриманням норм Закону України «Про загально-

обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення

(перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі та щодо вза-

ємодії Пенсійного фонду з фондами загальнообов’язкового дер-

жавного соціального страхування (ФЗДСС) державне регулю-

вання здійснює:

а) центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціа-

льної політики і його територіальні органи;

б) центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів і його

територіальні органи та Рахункова палата;

в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

України.

16. Державне регулювання та нагляд щодо цільового викори-

стання коштів Пенсійного фонду здійснюють:

а) Національний банк України і Державна комісія з цінних па-

перів та фондового ринку;

б) центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів і його

територіальні органи та Рахункова палата;

в) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

17. Державне регулювання та нагляд щодо дотримання норм

Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування» суб’єктами накопичувальної системи пенсійного

страхування здійснює:

а) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг

України;

113

б) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

в) центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціа-

льної політики і його територіальні органи.

18. Державне регулювання та нагляд за діяльністю компаній з

управління активами в частині управління пенсійними активами,

радника з інвестиційних питань здійснює:

а) центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів і його

територіальні органи та Рахункова палата;

б) Національний банк України і Державна комісія з цінних

паперів та фондового ринку;

в) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

19. Державне регулювання та нагляд за діяльністю зберігача

та уповноваженого банку здійснює:

а) Національний банк України і Державна комісія з регулю-

вання ринків фінансових послуг України;

б) Національний банк України і Державна комісія з цінних

паперів та фондового ринку;

в) Національний банк України, центральний орган виконавчої

влади у сфері фінансів і його територіальні органи та Рахункова

палата.

20. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного

пенсійного забезпечення, за діяльністю недержавних пенсійних

фондів, страхових організацій та банківських установ, здійс-

нює:

а) Державна комісія з регулювання ринків фінансових по-

слуг України у межах повноважень і в порядку, визначених За-

коном України «Про недержавне пенсійне забезпечення»; За-

коном України «Про фінансові послуги та державне регулю-

вання ринків фінансових послуг» та іншими актами законодав-

ства України;

б) Національний банк України і Державна комісія з регулю-

вання ринків фінансових послуг України;

в) центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціа-

льної політики і його територіальні органи;

г) центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів і його

територіальні органи та Рахункова палата.

114

21. Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» ко-

нтроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямо-

ваних на фінансування соціальних послуг, здійснюється:

а) центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціа-

льної політики і його територіальними органами, а також органами

з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень;

б) центральними та місцевими органами виконавчої влади, ор-

ганами місцевого самоврядування, а також органами з питань фі-

нансового контролю відповідно до їх повноважень;

в) центральним орган виконавчої влади у сфері фінансів і його

територіальними органами.

4.4. С

ИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею триріч-

ного віку призначається, як відомо, відповідно до Законів Украї-

ни «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та «Про загально-

обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням». Хто, крім батьків дитини, також

має право на отримання цієї допомоги і які документи для цього

потрібні?

Відповідь:

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель,

опікун, дідусь, бабуся або інший родич), яка фактично здійснює

догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею триріч-

ного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але

не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у

зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується щомісяця з дня

призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною

вказаного віку включно.

Для одержання такої допомоги органам праці та соціального

захисту населення подаються такі документи:

для осіб, не застрахованих в системі загальнообов’язково-

го державного соціального страхування

1. заява матері (батька, усиновителя, опікуна), що складається

за формою, затвердженою Міністерством праці;

Мущинін В. Як оформити допомогу на дитину // Урядовий кур’єр. — 2007. —

№ 246. — С. 4.

115

2. виписка з наказу за місцем служби про) надання від-

пустки;

3. копія свідоцтва про народження дитини;

4. копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опіку-

на), яка (який) здійснює догляд за дитиною;

5. довідка з місця навчання — для осіб, які навчаються;

6. непрацюючі особи подають довідку, видану органом, який

здійснює державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяль-

ності, про те, що вони не зареєстровані як суб’єкти підприємни-

цької діяльності, а у разі перебування на обліку в центрі зайнято-

сті — довідку про те, що виплата допомоги по безробіттю або

матеріальна допомога по безробіттю не проводиться.

для осіб, застрахованих в системі загальнообов’язкового

державного соціального страхування

1. заява застрахованої особи, наказ (розпорядження) роботода-

вця про надання застрахованій особі, яка фактично здійснює до-

гляд за дитиною, відпустки по догляду за дитиною;

2. застраховані особи — суб’єкти підприємницької діяльності

разом із зазначеними документами подають:

3. суб’єкти підприємницької діяльності — платники єдиного

податку: довідку про сплату єдиного податку, видану органом

податкової служби за місцем реєстрації суб’єкта підприємниць-

кої діяльності;

4. суб’єкти підприємницької діяльності — добровільно застра-

ховані особи: довідку про сплату внесків до Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд)

на момент звернення за призначенням допомоги, видану робочим

органом за місцем взяття на облік суб’єкта підприємницької дія-

льності.

Для переоформлення допомоги на іншу особу, яка фактично

здійснює догляд за дитиною, до органів праці та соціального за-

хисту населення подаються такі документи:

для осіб, не застрахованих в системі загальнообов’язково-

го державного соціального страхування

Переоформлення допомоги на іншу працездатну особу, яка не

отримує пенсії і не застрахована в системі загальнообов’язкового

державного соціального страхування, здійснюється згідно з

письмовою заявою на підставі довідки з місця роботи, служби,

навчання особи, яка одержувала допомогу, про те, що вона ви-

йшла на роботу, службу, навчання до закінчення терміну відпус-

тки по догляду за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй при-

пинено (із зазначенням дати припинення виплати).

116

для осіб, застрахованих в системі загальнообов’язкового

державного соціального страхування

Застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дити-

ною (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич

або опікун), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку надається за її заявою та на підставі довідки з мі-

сця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до

закінчення строку відпустки по догляду за дитиною та виплату їй

допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).

Якщо застрахована особа вийшла на роботу в режимі повного

робочого часу або оформила відпустку у зв’язку з навчанням до

закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку, страхувальник-роботодавець повинен протягом

п’яти днів з дня видання наказу про припинення зазначеної від-

пустки повідомити про це орган праці та соціального захисту на-

селення за місцем проживання застрахованої особи.

117

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ IІ. ВИДИ

ЗАГАЛЬНООБОВЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО

СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ТА НЕДЕРЖАВНЕ

ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

ТЕМА 5. СТРАХУВАННЯ

ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ

ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

5.1. Загальна характеристика

Фонду соціального страхування

тимчасової втрати працездатності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра-

цездатності (далі — Фонд) є органом, що здійснює керівницт-

во і управління загальнообов’язковим державним соціальним

страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й

витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснює

збір і акумуляцію страхових внесків та інших засобів, призначе-

них для фінансування матеріального забезпечення і соціальних

послуг, види яких передбачені статтею 34 Закону України «Про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з

тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням і похованням» (далі — Закону), і забезпечує їхнє

надання, а також здійснює контроль за використанням цих

коштів.

Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Усі застраховані особи є його членами.

Фонд є самостійною некомерційною саморегульованою орга-

нізацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечен-

ня і соціальних послуг застрахованим особам Фондом, його ста-

більної діяльності.

Фонд є юридичною особою, має печатку, із зображенням

Державного Герба України і його найменуванням, а також сим-

воліку, затверджену правлінням Фонду і здобуває права юридич-

ної особи з дня реєстрації статуту в спеціальному уповноважено-

му центральному органі виконавчої влади.

Діяльність Фонду регулюється законами України і його стату-

том, що затверджується правлінням.

118

5.2. Напрямки використання коштів

Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страху-

вання в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами,

обумовленими народженням і похованням, направляються на:

 виплату застрахованим особам допомоги за тимчасовою не-

працездатністю, вагітністю і пологами, при народженні дитини і

в разі догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

 на поховання;

 фінансування санаторно-курортного лікування й оздоров-

лення застрахованих осіб і членів їхніх родин;

 створення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць

для фінансування матеріального забезпечення застрахованих

осіб;

 забезпечення поточної діяльності і утримання органів фон-

ду, розвиток його матеріально-технічної бази.

Розмір страхових внесків щорічно з представленням Кабіне-

ту Міністрів України встановлюється Верховною Радою України

відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках для:

1) роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці

найманих робітників, що підлягають оподаткуванню;

2) найманих робітників — до сум оплати праці, що включають

основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні

і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що

підлягають оподаткуванню;

3) застрахованих осіб, зазначених у частинах другої і третьої

статті 6 Закону, — до сум оподатковуваного податком доходу

(прибутку).

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заро-

бітної плати (доходу), встановлюваної Кабінетом Міністрів

України і розрахунковою величиною при вирахуванні допомоги

за тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою

дитиною), вагітністю і пологами.

Платниками страхових внесків на загальнообов’язкове дер-

жавне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою

працездатності і витратами, обумовленими народженням і похо-

ванням, є страхувальники і застраховані особи.

Страхувальники — юридичні і фізичні особи, які набувають

статусу платників страхових внесків у фонд із дня їхньої реєст-

рації у виконавчих дирекціях відділень фонду.

119

Страхувальники-роботодавці сплачують у фонд різницю між

нарахованими для роботодавців і найманих робітників страхови-

ми внесками і витратами, пов’язаними з наданням матеріального

забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам відпові-

дно до діючого закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розра-

хунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз

на місяць — у день, встановлений для одержання в установах ба-

нку коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають пе-

рерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним

курсом Національного банку України на день сплати страхових

внесків.

У випадку недостатності коштів у страхувальників-робото-

давців для виплати заробітної плати і сплати страхових внесків у

повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахуван-

ня страхових внесків у Фонд здійснюється пропорційно до сум

заробітної плати.

У випадку незабезпечення банківськими установами перера-

хування страхових внесків у Фонд одночасно з видачею коштів

на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за

рахунок власних коштів у Фонд суму несплачених страхових

внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі

сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові са-

нкції, передбачені статтею 30 Закону.

У випадку ліквідації (реорганізації) юридичної особи страху-

вальник зобов’язаний провести повний розрахунок зі сплати

страхових внесків у Фонд на день ліквідації (реорганізації) і зве-

рнутися за місцем його реєстрації як платника страхових внесків

для зняття з обліку.

Платники страхових внесків, зазначені в частинах другої і

третьої статті 6 діючого Закону, сплачують страхові внески у

Фонд у повному розмірі в порядку й у терміни, визначені страхо-

виком.

Днем сплати страхових внесків вважається день:

 представлення в установу банку розрахункових документів

на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду (перера-

хування за безготівковими розрахунками);

 внесення коштів у банківську установу або відділення

зв’язку для перерахування на рахунок Фонду (сплата го-

тівкою).

120

Органи Фонду здійснюють персоніфікований облік сплати

внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обу-

мовленими народженням і похованням, і персоніфікований облік

відомостей про застрахованих осіб.

Порядок персоніфікованого обліку сплати внесків і відомос-

тей про застрахованих осіб визначається Кабінетом Міністрів

України.

Структура витрат, пов’язаних із наданням Фондом соціальних

послуг в 2003 році подана на рис. 5.1.

На часткове

фінансування

дитячих

оздоровчих

таборів

13,6%(94399 тис.

грн.)

На часткове

фінансування

дитячо-юнацьких

спортивних шкіл

8,2% (57471 тис

грн.)

На часткове

фінансування

санаторіїв-

профілакторіїв

9,3% (64744 тис

грн.)

На придбання

путівок до

санаторно-

курортних

закладів 62,2%

(433643 тис грн.)

На фінансування

позашкільного

обслуговування

6,3 (44151 тис

грн.)

З фонду розвитку

на поліпшення

матеріальної бази

оздоровчих

установ 0,4%

(2532 тис грн.)

Рис. 5.1. Структура витрат, пов’язаних

із наданням Фондом соціальних послуг у 2003 році

Рішенням правління Фонду від 25.06.2004 року № 51 (п. 1) витра-

тна частина збільшена на 182,1 млн грн і становить 3,41 млрд грн.

Загальна сума витрат за статтею «Оздоровчі заходи» станови-

ла 696 940 тис. грн.

Виплата допомоги з тимчасової непрацездатності по роках на-

ведена на рис. 5.2. Заборгованість страхувальників по сплаті

страхових внесків та інших платежів до фонду порівняно з поча-

тком 2007 року зменшилась на 19 569 тис. грн, або на 13,2 %

Інформація про виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової

втрати працездатності за 2007 р. // Урядовий кур’єр. — 2008. — № 68. — С. 22.