ВБН В.2.2-00032106-1-2001
Подождите немного. Документ загружается.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 61
12.4.3. Повинні передбачатися блокування, що запобігають
самовключення електричних пристроїв після тимчасового зникнення напруги.
12.4.4. Основним технічним заходом, що забезпечує електробезпечність у
мережах з ізольованої нейтраллю, є захисне заземлення.
Під захисним заземленням розуміють навмисне електричне з'єднання з
землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин
електроустановок і комп'ютерних засобів, що можуть виявитися під напругою.
Відповідно до ПУЕ захисне заземлення повинно прийматися у всіх
електроустановках перемінного струму напругою 380 В і вище.
12.4.5. Захисному заземленню підлягають корпуси електричних машин,
трансформаторів, оболонки кабелів, металеві огородження електроустановок,
приводи електричних апаратів, засоби ЕОТ, металеві корпуси пересувних і
переносних электроприймачів. Заземлення засобів ЕОТ повинно здійснюватися
відповідно до експлуатаційної документації на зазначені засоби.
12.4.6. Розрізняють природні і штучні заземлювачі. Як природні
заземлювачі можуть використовуватися сталеві трубопроводи (крім
трубопроводів стиснутих газів і паливних рідин), обсадні труби артсвердловин,
металеві оболонки кабелів, залізобетонні фундаменти.
12.4.7. Усі підлягаючі заземленню елементи засобів ЕОТ повинні
приєднуватися до заземлення окремими провідниками, що заземлюють, не
допускаючи їхнього послідовного включення, тому що при порушенні
цілісності одного з'єднання незаземленими можуть виявитися відразу кілька
електроспоживачів.
12.4.8. Корпуси переносних електроприймачів повинні заземлюватися
окремим провідником, що заземлює, постійно включеним одним кінцем до
корпусу, а іншим підлягає надійному приєднанню до контакту з'єднання, що
заземлює.
Опір пристрою, що заземлює, не повинен перевищуватиŠ4 Ом.
12.4.9. Влаштування захисного заземлення повинно відповідати вимогам
НАОП 1.4.32-2.94.
Контроль за станом пристроїв, що заземлюють, повинен проводитися не
рідше одного разу на рік у період найменшої провідності ґрунту (влітку в суху
погоду). Якщо виявиться, що опір пристрою, що заземлює, більше
нормованого, то його необхідно привести у відповідність з нормою. Зменшити
опір можна шляхом сольової обробки ґрунту навколо заземлювача, зволоження
ґрунту або забивання додаткових електродів.
12.4.10. При роботі на електроустановках обов'язковим є використання
індивідуальних захисних засобів і спеціального інструмента.
С. 62 ВБН В.2.2-00032106-2001
12.4.11. Повинна передбачатися трьохпровідна (п'ятипровідна)
електрична мережа з улаштуванням захисного відключення (реле
диференціального захисту).
12.5. Захист від шуму
12.5.1.ŠУ робочих приміщеннях установ банків рівні звукового тиску,
рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.003 і ДНАОП 0.03-3.14.
Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеодисплейними
терміналами ЕОМ, встановлені ДСанПіН 3.3.2-007.
12.5.2. Припустимі рівні звукового тиску відповідно до ГОСТ 12.1.003 у
загальних робочих приміщеннях не повинні перевищувати 60 дБА, у
приміщеннях, де працюють програмісти й оператори персональних комп'ютерів
– 50 дБА. Зазначені рівні звуку і еквівалентні рівні звуку повинні бути знижені
на 5 дБА при виконанні особливо напруженої роботи.
12.5.3.ŠНа робочих місцях в установах банків може мати місце наявність
шумів усіх видів походження (механічних, електромагнітних, аеродинамічних).
Шум на робочих місцях створюється:
- шумом, що проникає в приміщення ззовні;
- шумом, що створюється внутрішніми джерелами.
12.5.4.ŠДжерелами шуму механічного походження є автомати перерахування
металевої монети, автомати перерахування грошових білетів, персональні
комп'ютери.
Джерелами шуму електромагнітного походження є відеодисплейні
термінали (сердечники перетворювачів горизонтального розгорнення та ін.).
Джерелами шуму аеродинамічного походження є вбудовані вентилятори
комп'ютерів і установки системи вентиляції (кондиціонування) приміщень.
Аеродинамічний шум у персональних комп'ютерах утворюється при роботі
вентиляційної системи, що забезпечує оптимальний температурний режим
електронних блоків і вмонтована в задню панель.
12.5.5.ŠДжерелами механічного шуму при роботі персональних
комп'ютерів є частини принтерів, що рухаються, і вбудованих вентиляторів
системи охолодження.
При роботі матричних голчастих принтерів виникає шум у процесі
переміщення голівки принтера й у процесі ударів голок голівки об папір.
Зниження рівня цього останнього виду шума може здійснюватись шляхом
заміни матричних голчастих принтерів на струмінні та лазерні принтери, які
забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 63
12.5.6. Шум, що створюється комп'ютерами, може бути
охарактеризований як широкополосний, постійний, з періодичним посиленням
при роботі принтерів.
Цей шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску на
частотній корекції «А» і вимірятися в дБА.
12.5.7.ŠДля зниження шуму, що створюється внутрішніми джерелами,
слід:
- знижувати ефект сумарного впливу на робочі місця відбитих звукових
хвиль за рахунок звукопоглинання енергії прямих звукових хвиль
внутрішніми поверхнями конструкцій, що огороджують, і штучними
звукопоглиначами;
- використовувати архітектурно-планувальні і технічні рішення,
спрямовані на ізоляцію джерел шуму.
12.5.8.ŠПри неможливості зменшення шуму в самому джерелі, що
випромінює прямі звукові хвилі, необхідно вживати заходи до зменшення
інтенсивності відбитих хвиль від поверхонь приміщення, які огороджують, що
досягається звукопоглинанням.
Звукопоглинання є найбільш простим і в той же час досить ефективним
заходом щодо зменшення шуму в приміщеннях.
12.5.9.ŠНайбільш вираженими звуковбирними властивостями посідають
волоконно-ніздрюваті матеріали (фібролітові плити, скловолокно, мінеральна
вата, поліуретановий поропласт, ніздрюватий полівінілхлорид та ін.).
12.5.10.ŠЯк звуковбирні елементи і матеріали повинні використовуватися
опоряджувальні перфоровані плити і панелі, виготовлені з приведених
матеріалів, а також щільна драпірувальна бавовняна тканина. Максимальний
коефіцієнт звукопоглинання елементів і матеріалів, що застосовуються,
повинен знаходитися в межах частот 63 – 8000 Гц.
12.5.11.ŠЗвуковбирне опорядження рекомендується розміщати на стелі і
верхніх частинах стін, незалежно від кількості встановленого в приміщенні
устаткування. Для досягнення максимального звукопоглинання необхідно
опоряджувати не менше 60% загальної площі внутрішніх поверхонь
приміщень, що огороджують.
Для зниження рівня шуму стіни опоряджуються вище панелей (1,5-1,8Šм
від підлоги). Слід враховувати, що ефект звукопоглинання збільшується зі
зменшенням висоти приміщення.
Опорядження стін і стель матеріалами, що виділяють пил, застосовувати не
слід.
12.5.12.ŠЗасоби і методи захисту від шуму рекомендується застосовувати
передбачені ГОСТ 12.1.029.
С. 64 ВБН В.2.2-00032106-2001
В цілому захист від шуму повинен забезпечувати вимоги ГОСТŠ12.1.003.
12.5.13.ŠДодатковим засобом звукопоглинання можуть бути завіси,
підвішені в зборку на відстані 15-20см від огородження, виконані з щільної
важкої тканини. Ширина завісів повинна бути в два рази більше ширини
віконних прорізів.
12.5.14.ŠШум від аеродинамічних джерел (вентиляційних установок)
рекомендується зменшувати застосуванням віброізолюючих прокладок,
встановлених між підставками устаткування й опорними поверхнями. Як
прокладки рекомендується використовувати гуму, повсть, різної конструкції
амортизатори.
12.5.15.ŠЗменшення шуму, що проникає через повітрепроводи і канали
вентиляції, повинні здійснюватися активними (зі звуковбирними матеріалами) і
реактивними (без звуковбирних матеріалів) глушниками.
Найбільше поширення одержали активні глушники. Найпростішою
конструкцією таких глушників є облицювання внутрішніх поверхонь
повітрепроводів звуковбирними матеріалами (так звані трубчаті глушники).
Товщина шару облицювання повинна бути не менше 25-30Šмм при ослабленні
шуму високих частот і не менше 80-100Šмм при ослабленні шуму низьких
частот.
12.5.16.ŠНастільне шумляче устаткування можна встановлювати на м'які
килимки із синтетичних матеріалів, а під ніжки столів із зазначеним
устаткуванням підкладати прокладки з м'якої гуми або повсті товщиною 6-8
мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклеювання їх до опорних
поверхонь.
12.5.17.ŠЗменшення шуму, що проникає ззовні, слід також досягати
підвищенням звукоізоляції конструкцій, що огороджують, ущільненням по
периметру притворів вікон, звукоізоляцією місць проходів (перетинань)
інженерними комунікаціями конструкцій, що огороджують.
Будівельно-акустичні заходи щодо захисту від шуму конструкцій
будинків, банківських установ, що огороджують, повинні відповідати вимогам
СНіП II-12.
12.5.18. Захист від шуму необхідно передбачати як засобами, що
знижують шум у джерелі його виникнення, так і засобами, які знижують шум
на шляху його поширення.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 65
Додаток А
(обо'язковий)
Перелік
чинних в Україні нормативних документів,
на які наведені посилання
Позначення Найменування
1. Міжнародні стандарти
Стандарти EN
рrEN 1143–1:1997 Об'єкти безпечного зберігання. Сейфи, двері
сховищ, сховища і АТМ сейфи. Вимоги,
класифікація та методи випробувань на тривкість
до злому
рr EN1143-2:1997 Об'єкти безпечного зберігання. Депозитні системи.
Вимоги, класифікація та методи випробувань на
тривкість до злому
ENV 1300:1999. Об'єкти безпечного зберігання. Замки високої
безпеки. Вимоги, класифікація та методи
випробувань на опір до несанкціонованого
відімкнення
EIA/TIA-568 Commercial Bildinq Telecommunication Wirinq
Standart
2. Чинні міждержавні стандарти
СНіП 1.06-05-85 Положення про авторський нагляд проектних
організацій за будівництвом підприємств,
будинків, споруд
СНіП 2.01.02-85 Протипожежні норми
СНіП 2.04.01-85 Внутрішній водопровід і каналізація
СНіП 2.04.05-91 Опалення, вентиляція і кондиціонування
СНіП 2.01.051-90 Інженерно-технічні заходи ЦО
СНіП 3.05.06-85 Електротехнічні пристрої
СНіП II-4-79 Природне і штучне освітлення
СНіП II-12-77 Будинки і споруди. Захист від шуму
ГОСТ 12.1.003-83 ССБ. Шум. Загальні вимоги безпеки
ГОСТ 12.1.005-88 ССБ. Загальні санітарно-технічні вимоги до
повітря робочої зони
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот.
Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до
проведення контролю
ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Засоби і методи захисту від шуму.
Класифікація
Продовження додатка А
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 66
Позначення Найменування
ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Електростатичні поля. Припустимі рівні на
робочих місцях і вимоги до проведення контролю
ГОСТ 12.2.032-83 ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи.
Загальні ергономічні вимоги
ГОСТ 12.4.026-76 Кольори сигнальні і знаки безпеки
ГОСТ 16523-70 Сталь листова вуглецева
ГОСТ 19903-74 Сталь листова гарячекатана
ГОСТ 19904-74 Сталь листова холоднокатана
3. Державні будівельні норми України (ДБН)
ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень
ДБНБ.2.4-1-94 Планування та забудова сільських поселень
ДБН В.2.2-5-97 Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної
оборони
ДБН В.2.2-9-99 Суспільні будинки і споруди. Основні положення
ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд
ДСТУ 3892-99 Засоби інженерно-технічного укріплення та
захисту об'єктів. Терміни та визначення
4. Відомчі будівельні норми (ВБН)
ВСН 59-88 Електроустаткування житлових і громадських
будинків. Норми проектування
5. Галузеві стандарти (ГСТУ)
ГСТУ 78.11.001-98 Укріплення об'єктів, що охороняються за
допомогою пультів централізованого
спостереження державної служби охорони.
Загальні технічні вимоги
ГСТУ 78.11.002-99 Засоби інженерно-технічного укріплення та
захисту об'єктів. Захисне скло, класифікація
6. Державні міжгалузеві нормативні акти України про охорону праці
(ДНАОП)
ДНАОП 0.00-1.31-99 Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ
ДНАОП 0.03-3.05-77 Санітарно-гігієнічні норми припустимої
напруженості електростатичного поля
ДНАОП 0.03-3.13-85 Гранично припустимі норми магнітних полів
частот 50 Гц
ДНАОП 0.03-3.14-85 Санітарні норми припустимих рівнів шуму на
робочих місцях
Закінчення додатка А
С. 67 ВБН В.2.2-00032106-2001
Позначення Найменування
ДНАОП 0.03-3.17-88 Санітарні норми ультрафіолетового
випромінювання у виробничих приміщеннях
ДНАОП 0.03-3.30-96 Державні стандартні норми і правила захисту
населення від впливу електромагнітних
випромінювань
7. Галузеві нормативні акти про охорону праці (НАОП)
НАОП 1.4.32-2.94-78.
ОСТ 4.209.004-78
Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкції
і розміри елементів заземлення (Мінпромзвзку
СРСР)
НАОП 9.6.11-1.01-67 Правила охорони праці касирів в установах
Держбанку СРСР
НАОП 9.6.11-1.02-74 Правила охорони праці і техніки безпеки
працівників інкасації в установах Держбанку
СРСР
НАОП 9.6.13-1.01-74 Правила охорони праці і техніки безпеки в
державних трудових ощадних касах
8. Державні санітарні правила і норми України
ДСанПіН 3.3.2-107-98 Державні санітарні правила і норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами
електронно-обчислювальних машин
9. Різні нормативні документи
ПУЕ Правила улаштування електроустановок (видання
6)
– Довідковий посібник (класифікатор) з
проектування екранованих споруд і
безвідлункових камер з уніфікованих элементів і
вузлів
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 68
Додаток Б
(обов'язковий)
Основні терміни і визначення
Терміни Визначення
Автоматизована система
(обробки інформації)
Система, що здійснює автоматизовану обробку
даних, до складу якої входять технічні засоби
обробки (засоби обчислювальної техніки і зв'язку), а
також методи, процедури і програмне забезпечення
(Закон України. Про захист інформації в
автоматизованих системах. 81/94-ВР).
Банкомат (автоматичний
касир)
Пристрій для здійснення самообслуговування
клієнтів, що є складовою частиною системи
автоматизації касових операцій, внутрібанківської
або міжбанківської системи платежів. Основні
операції, що виконуються банкоматами:
– інформування клієнтів про стан їхніх
рахунків;
– видача готівки;
– прийом готівки від клієнтів для розміщення на
їхніх рахунках (дану функцію реалізують
депозитні банкомати).
Установка банкоматів у залежності від їхньої
захищеності може здійснюватися в межах і за
межами території банковської установи
Управління банкоматами та доступ до рахунків
клієнтів виконуються програмно-технічними
засобами системи управління банкоматами
(Інструкція №1 по організації емісійно-касової
роботи в установах банків України)
Броньоване (кулетривке)
скло
Захисне скло, що забезпечує тимчасовий захист
життя, здоров'я або майна споживача від поразки
кулями різного типу вогнепальної стрілецької зброї
(ДСТУ 3892–99)
Величина опору
(крадіжці зі зломом)
Числовий показник в одиницях опору, що
розраховується по закінченні кожного іспиту зразка
захисного устаткування (ДСТУ 3892–99)
Вечірня каса Каса, призначена для прийняття і тимчасового
зберігаення готівки, що надходить від організацій і
інкасаторів після закінчення операційного дня
С. 69 ВБН В.2.2-00032106-2001
Продовження додатку Б
Терміни Визначення
Злом Дія, спрямована на порушення цілісності сейфа або
сховища з метою одержання часткового або повного
доступу до їхнього вмісту (ДСТУ 3892–99)
Двері сховища Двері з замками, ригельним механізмом і рамою, що
призначена забезпечити доступ у сховище і
протидіяти крадіжці зі зломом і (або) впливу
небезпечних факторів пожежі (ДСТУ 3892–99)
Замок Пристрій, призначений для того, щоб розрізняти
введений ключ (код), забезпечувати таємність
відкривання дверей сейфів (сховищ) і виконання
функцій блокування ригельного механізму або
дверей (ДСТУ 3892–99)
Замок високої безпеки Самостійний пристрій, звичайно пристосований до
дверей об'єктів безпечного зберігання (сейфів,
сховищ і т.п.), у яких уведений код може бути
зіставлений із запамятованим кодом. Збіг введеного
і запамятованого коду уможливлює переміщення
блокуючого елемента замка (рrеNV 1300…)
Засув Деталь замка, завертки або засувки, що служить для
забезпечення замикання дверей або вікон за
допомогою входу в запірну рамку (ДСТУ 3892–99)
Захист інформації Сукупність організаційно-технічних заходів і
правових норм, спрямованих на запобігання
нанесення збитку інтересам власника інформації або
автоматизованої системи й осіб, що користуються
інформацією (Закон України. Про захист інформації
в автоматизованих системах. 81/94-ВР)
Захисна кабіна Об'ємна конструкція, розташована усередині
будинку або за його межами, що має необхідне
технічне оснащення і призначена для тимчасового
зберігання коштовностей і тимчасового захисту
життя і здоров'я співробітників, що знаходяться в
кабіні, від навмисного силовогоŠвпливу (ДСТУ
3892-99)
Продовження додатку Б
С. 70 ВБН В.2.2-00032106-2001
Терміни Визначення
Захисне заземлення Навмисне електричне з'єднання з землею або її
еквівалентом металевих неструмоведучих частин
електроустановок (і комп'ютерних засобів), що
можуть виявитися під напругою (ПУЕ)
Захисне скло Прозорий конструкційний матеріал, що складається
з одного або декількох шарів скла з полімерними
матеріалами (або без них), з повітряними зазорами
між шарами (або без них), що забезпечує
визначений опір силовому впливу (ДСТУ 3892-99)
Випробування на
стійкість до злому
Випробування, що проводяться для визначення
здатності механічного захисного устаткування
виконувати свої функції під час дії на нього
механічних інструментів або устаткування,
спрямованого на одержання часткового або повного
доступу до внутрішнього простору сейфа або
сховища (ДСТУ 3892-99)
Касова зала Зала, призначена для перебування касирів і клієнтів
при проведенні касових операцій з готівкою
Касовий вузол Комплекс (блок) технічно укріплених приміщень,
призначених для проведення касових операцій з
готівкою і зберігання коштовностей
Клас опору (крадіжці зі
зломом)
Числовий показник у класифікації захисного
устаткування об'єктів по величині опору крадіжці зі
зломом (ДСТУ 3892-99)
Код Необхідна інформація ідентифікації, що може бути
введена в замок високої безпеки і, якщо вона
відповідає запамятованому коду, що дає
можливість змінити стан замка високої безпеки
(ДСТУŠENVŠ1300-…)
Легковий
спеціалізований
автомобіль
Легковий автомобіль, що має спеціальне
устаткування (лічильник, пульт зв'язку, броню і т.д.)
(ДСТУ 3892-99)