ВБН В.2.2-00032106-1-2001
Подождите немного. Документ загружается.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 11
3.7. Касовий вузол
3.7.1. Касовий вузол, призначений для проведення операцій з готівкою,
повинен бути ізольований від інших приміщень банку. Внутрішні приміщення
касового вузла повинні бути недоступними для осіб, що не мають
безпосереднього відношення до його роботи.
3.7.2. В зауважених замовником випадках, при узгодженні з
територіальним підрозділом Державної служби охорони, допускається
розміщення кабін касирів касових вузлів в операційних залах. При цьому вони
повинні відокремлюватися від оперативної зони декоративними бар'єрами або
іншими елементами інтер'єра.
3.7.3. Сполучення інших приміщень касового вузла з операційним залом
неприпустимо.
3.7.4. Склад приміщень касового вузла визначається в технічному завданні
відповідно до п. 3.2.3 цих норм у залежності від специфіки роботи банку і його
призначення.
Для всіх банківських установ (за винятком безбалансових відділень)
обов'язковими є приміщення, зазначені в підпунктах "а"; "б"; "в"; "г"; "д"; "е";
"ж"; "і"; "п" пункту 3.2.3.
Для безбалансових відділень банків обов'язковими є приміщення, зазначені в
підпунктах "а" і "п".
Склад приміщень, вимоги до технічної укріпленості касових вузлів установ
Національного банку України розроблені в окремому нормативному документі.
3.7.5. Схема розташування і взаємозв'язку приміщень касового вузла наведена в
додатку Е.
3.7.6. Планувальні рішення приміщень касового вузла повинні бути
компактними і забезпечувати транспортування цінностей по найкоротших
відстанях з виключенням можливості спостереження клієнтами і сторонніми
особами за шляхами переміщення коштовностей і роботою з ними персоналу
банку.
3.7.7. Касовий вузол повинен бути функціонально ізольований від
інших приміщень банку і розташовуватися, як правило, на першому поверсі
поблизу бухгалтерії для забезпечення оперативної роботи з обліковою
документацією.
3.7.8. Входи в касовий вузол повинні здійснюватися через тамбур-
шлюзи, які контролюються постами охорони. Входи повинні бути: один – зі
службового приміщення банку, другий (з боку двору) – із приміщення боксу
для навантаження-розвантаження інкасаторських машин. Двері додаткових
С. 12 ВБН В.2.2-00032106-2001
евакуаційних виходів повинні мати стійкість до злому не нижче IV по
EN 1143–1 і бути захищені засобами охоронної сигнализації.
3.7.9. Ширина коридорів і шлюзів у касових вузлах повинна бути не
менше 1,5 м і забезпечувати перевезення цінностей на візках габаритними
розмірами 700 х 1200мм, вантажопідйомністю до 500 кг. Ширина дверних
прорізів у чистоті приймається не менш 900мм.
3.7.10. Східчасті перепади рівнів у коридорах і приміщеннях касового
вузла не допускаються.
3.7.11. Не допускається розміщення касового вузла під приміщеннями
санвузлів, душових, умивальних та ін.
3.7.12. Не допускається транзитне проходження комунікацій у сховищах
коштовностей, передсховищах і оглядових коридорах.
Касова зала
3.7.13. Касова зала служить для перебування клієнтів у період проведення
касових операцій. Вхід у касову залу повинен контролюватися постом охорони
і здійснюватися через тамбур-шлюз.
3.7.14. Тамбур-шлюз установлюється як самостійний елемент або такий, що
прибудовується до існуючих конструкцій будинку.
Конструктивно тамбур-шлюз складається з двох дверей, що відкриваються по
черзі, шлюзового простору і кабіни охоронця-контролера з вікном, що виходить
у шлюзовий простір.
Вікно охоронця - контролера складається з броньованого скла в рамі і
пристрою для передачі документів. Розміри вікна повинні бути такі, щоб
забезпечити повний візуальний контроль шлюзового простору.
Клас стійкості броньованого скла повинен бути не нижче СП-2 по ГСТУ
78.11.002. Клас стійкості інших елементів конструкції кабіни, що огороджує
охоронця, повинен бути не нижче, ніж у застосовуваного бронескла.
Конструкція передавального пристрою повинна забезпечити неможливість
прямої погрози вогнепальною зброєю, а також виконувати захист від рикошету
кулі.
Двері тамбура-шлюзу повинні мати вставки з захисного скла, що
забезпечують повний візуальний контроль охоронцем - контролером за
відвідувачами. Клас захисту скла повинен бути: для дверей з боку касової зали
– не нижче СП-1, для дверей з боку вестибюля (холу) – не нижче СУ-3 по ГСТУ
78.11.002.
Шлюзовий простір необхідно обладнувати стаціонарним
металлодетектором.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 13
3.7.15. Операційні каси касирів, як правило, розташовуються в єдиному блоці.
Перед кожною касою слід передбачувати індивідуальні кабіни для
обслуговування клієнтів, де відбувається передача і перерахування грошей.
3.7.16. Огородження кабін повинно забезпечувати візуальну ізоляцію клієнта
від сторонніх. Двері в кабіну повинні мати замок, що замикається зсередини.
3.7.17. Операційна каса від кабіни перерахування грошей клієнтами повинна
відокремлюватися захисною перегородкою з пристроєм (лотком або бункером)
для передачі грошей. Конструкція передавального пристрою повинна
забезпечити неможливість прямої погрози вогнепальною зброєю, а також
виконувати захист від рикошету кулі.
3.7.18. Перегородка між операційною касою і кабіною перерахування повинна
мати в межах двох метрів від підлоги кулезахисну конструкцію, вище –
конструкцію з захисного засклення класу стійкості не нижче СУ–2 по ГСТУ
78.11.002, що виключає можливість перекидання засобів ураження при нападі.
3.7.19. Необхідний клас стійкості кулезахисної конструкції перегородки
(бронескла) визначається завданням на проектування і приймається не нижче
СП-1 по ГСТУ 78.11.002.
3.7.20. Габарити і розташування вікна між операційною касою й
індивідуальною кабіною перерахування грошей клієнтами повинні
забезпечувати можливість візуального контролю процесу перерахування
грошей клієнтами. Для спілкування касира з клієнтом повинен бути
передбачений переговорний пристрій.
3.7.21. Зовнішні вікна або світлові ліхтарі, якщо вони знаходяться в
закасовому просторі або примикають до операційних кас, повинні мати
кулезахисне засклення того ж класу, що й засклення, яке відокремлює касові
кабіни від кабін перерахування грошей клієнтами.
3.7.22. Улаштування проходів із зони клієнтів у закасовий простір не
допускається. Двері, що відокремлюють зону клієнтів від закасового простору,
повинні бути в зоні видимості охорони і мати стійкість до злому не нижче III по
EN 1143-1.
3.7.23. Кабіна операційної каси касира повинна, як правило, мати площу
не менше 5 м
2
. При улаштуванні електронного робочого місця касира площа
кабіни визначається проектом, але не менше 10 м
2
(див. додаток Г). Вхідні двер
кабіни слід приймати шириною 900мм із виходом в окремий коридор,
шириною не менше 1,4м, усередині касового вузла, що закривається з
внутрішнього боку і сам не замикається. Перегородки між кабінами
С. 14 ВБН В.2.2-00032106-2001
операційних кас повинні бути засклені від поверхні столу касира (0,75м від
підлоги) на висоту не менше 2,0м від підлоги.
3.7.24. Для обслуговування інкасаторських машин комерційних банків,
що одержують або здають великі суми грошей, передбачаються окремі
операційні каси, що примикають до боксів для навантаження –розвантаження
цих машин. Площа кожної каси визначається технологічним завданням у
залежності від розрахункового оперативного обсягу грошей, що у них
розташовуються. Для передачі коштовностей у цих касах повинні
передбачатися передатні вікна-шлюзи з бронесклом по обидва боки, що
відкриваються по черзі. Вимоги по захисту операційних кас див. п.п. 3.7.16–
3.7.19.
3.7.25. Розташування кабіни старшого касира слід приймати з
урахуванням можливості візуального контролю за роботою касирів із
клієнтами в залі.
3.7.26. На робочих місцях касирів слід встановлювати сейфи зі
стійкістю до злому не нижче III, а в старшого касира – не нижче IV по
EN 1143–1 з тимчасовою затримкою на відкривання.
3.7.27. Зона перебування клієнтів містить у собі зону для чекання й
індивідуальні кабіни перерахування грошей клієнтами, що прилягають до
кожної операційної каси.
3.7.28. Площа зони перебування клієнтів визначається як сума площ:
– зони для чекання – з розрахунку не менш 8 м
2
на одну операційну
касу;
– індивідуальних кабін для перерахування клієнтами грошей - з
розрахунку не менш 4 м
2
на кожну кабіну.
Сховище коштовностей
3.7.29. Сховище призначене для збереження коштовностей. Конструкції
сховища, що його огороджують, можуть бути монолітними, модульними
(виготовленими зі збірних конструкцій), комбінованими.
3.7.30. Площа сховища коштовностей визначається завданням на
проектування в залежності від обсягу коштовностей, що зберігаються з
урахуванням збільшення обсягу збереження в перспективі і технології
зберігання коштовностей і повинна бути не менше 10 м
2
для основного сховища
і 8 м
2
для сховища вечірньої каси і сховища індивідуальних коштовностей
клієнтів (схеми пристрою сховища коштовностей див. додатки Ж, К).
Допускається розміщувати сховище в підземних, підвальних і цокольних
поверхах.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 15
При розміщенні установ банків у каркасних суспільних будинках допускається
вбудовувати сховище коштовностей в існуючий каркас із улаштуванням
проміжних опор і відповідного закладення простору навколо існуючої колони
(схему пристрою сховища в каркасному будинку див. додаток Л).
Допускається улаштування окремо розташованого підземного сховища в
банківськім дворі, котрий охороняється. Вхід і завантаження такого сховища
можливий із приміщення банку або з наземного, спільного зі сховищем входу
(окремо розташоване сховище див. додаток М).
Можливо улаштування сховищ один над іншим (двоповерхові сховища). До
сховищ такого типу висуваються такі ж вимоги, як і до одноповерхових (схему
улаштування двоповерхового сховища див. додаток Н).
3.7.31. Улаштування технічного підпілля і підвалу під сховищем коштовностей
не допускається.
3.7.32. Улаштування віконних прорізів у сховищі, коморі для тимчасового
збереження коштовностей, передсховищі й оглядовому коридорі не
допускається.
3.7.33. Оболонка сховища повинна мати стійкість до зламування не
нижче VIII по ЕN 1143–1 і визначатися в залежності від обсягу коштовностей.
При її улаштуванні повинні дотримуватися вимоги, що викладені в п.4.21
вищевказаного НД. Якість виробів, що застосовуються, повинно
підтверджуватися сертифікатами відповідних органів України з сертифікації,
виданими у встановленому порядку. Випробування виробів і конструкцій
проводяться в акредитованих Держстандартом України лабораторіях. Монтаж
сховища коштовностей виконують організації, які мають відповідні ліцензії
Держбуду і Держкомсекретів України.
3.7.34. Оболонка сховища повинна сприймати додаткове навантаження
при зруйнуванні будинку – 3,0 т/м
2
.
3.7.35. Нормативне корисне навантаження на підлогу сховища слід приймати
по фактичному навантаженню, але не менше 2,0 т/м
2
.
3.7.36. Під сховищем коштовностей улаштовується фундаментна залізобетонна
плита. Товщина плити визначається з розрахунку навантажень, але не менш 300
мм, класу бетону не нижче В25, армування здійснюється двома арматурними
сітками з розміром вічка100х100 мм, діаметр арматури 16 мм.
Конструкції фундаментів під оболонку повинні забезпечувати рівномірну
передачу навантажень на ґрунти основи і виключати можливість проникнення
вологи в сховище.
3.7.37. Оболонка сховища коштовностей повинна відокремлюватися від
стін будинку оглядовим коридором шириною 400-600 мм. Якщо оболонка
С. 16 ВБН В.2.2-00032106-2001
сховища прилягає до внутрішніх стін, за якими розміщуються приміщення
даного банку (крім тих, режим експлуатації яких не виключає можливості
прихованої підготовки зламування), оглядовий коридор між ними і оболонкою
може не передбачатися. Входи в оглядові коридори повинні захищатися
металевими ґратчастими дверима, що закриваються на замок. Для візуального
контролю встановлюється система дзеркал.
3.7.38. У випадках, коли над сховищем коштовностей знаходиться
горище, суміщена покрівля, технічні приміщення або приміщення, що належать
іншому власнику, між поверхнею оболонки сховища коштовностей і
перекриттям (покриттям) повинен бути залишений зазор, висотою не менше
0,25м, що проглядається з боку передсховища й оглядових коридорів.
3.7.39. Двері сховища коштовностей повинні бути броньованими. Клас
стійкості до злому дверей сховища коштовностей повинен відповідати класу
оболонки. Запірний механізм дверей сховища повинен блокуватися двома
замками і прийматися по prENV 1300. Таємність замків повинна відповідати
класу дверей сховища по рrе 1143–1. Допускається застосування двох ключових
замків або одного ключового й одного механічного кодового з можливістю
зміни коду замовником. Розміри дверного прорізу визначаються з урахуванням
габаритів засобів для транспортування коштовностей. Мінімальний проріз
дверей 900 мм. У дверному прорізі встановлюються додаткові ґратчасті двері,
що відкриваються всередину сховища і виготовлюються зі сталевих прутів
перетином не менше 200 мм
2
з вічками 150 х 150 мм. або іншої конструкції, що
має аналогічну міцність. Двері ґратчасті повинні мати замок, що забезпечує
замикання по обидва боки.
3.7.40. Сховище обладнується системою автоматичного пожежегасіння.
3.7.41. Площа сховища в межах захисних конструкцій, що його
огороджують, може поділятися ґратчастими металевими конструкціями на
технологічні відсіки або глухі перегородки - на планувально-технологічні
відсіки з метою зменшення розрахункового об'єму при проектуванні
централізованої системи автоматичного пожежегасіння, а також при
неможливості забезпечити другий евакуаційний вихід з розташованого в
підземній частині приміщення, коли площа перевищує 300 м
2
.
3.7.42. Для збереження коштовностей сховище обладнується металевими
стелажами. Якщо збереження коштовностей організовано в металевих шафах
або контейнерах, то установки пожежегасіння можуть не застосовуватися.
3.7.43. Вхід у сховище слід передбачати один - з боку передсховища.
3.7.44. Передсховище прилягає безпосередньо до сховища і служить
додатковим механічним рубежем захисту підходу і засобом виключення
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 17
можливості спостереження за порядком відкриття і закриття дверей сховища.
Двері передсховища повинні мати клас стійкості до злому не нижче III по
EN 1143–1.
Сховище індивідуальних коштовностей клієнтів
3.7.45. Сховище індивідуальних коштовностей призначено для
збереження коштовностей, прийнятих від клієнтів.
Вимоги до конструкцій викладені в п.п. 3.7.31 – 3.7.44.
3.7.46. Сховище коштовностей клієнтів і кімната для виконання
депозитних операцій розташовуються таким чином, щоб виключався доступ
клієнтів в інші приміщення касового вузла.
3.7.47. Прохід клієнтів у сховище індивідуальних і заставних коштовностей
виконується під контролем охорони через тамбур-шлюз касового вузла або
окремий шлюз для клієнтів депозитарію. Устаткування тамбура-шлюзу
повинно відповідати п.3.7.14.
3.7.48. До сховища повинно прилягати передсховище. У приміщенні
передсховища слід влаштовувати кабіну для перегляду коштовностей
клієнтами, засклену матовим склом. Розмір кабіни визначається зручністю
користування. Замикання дверей кабіни тільки зсередини. Вхід у передсховище
слід розташовувати в зоні візуального спостереження охорони.
3.7.49. Збереження коштовностей у сховищі повинно здійснюватися в
індивідуальних депозитних осередках. Клас стійкості до злому не нижче I.
3.7.50. Схема улаштування сховища індивідуальних і заставних цінностей
наведена в додатку П.
Вечірня каса
3.7.51. Вечірня каса призначена для прийому і збереження коштовностей,
що надходять від інкасаторів, і повинна складатися з приміщення прийому
інкасації площею не менше 9м
2
і сховища коштовностей із передсховищем.
Сховище обладнується згідно вимог п.п. 3.7.31–3.7.44.
3.7.52. Приміщення прийому інкасації повинно розташовуватися в
безпосередній близькості від боксу навантаження-розвантаження
інкасаторських машин і розділятися перегородкою на дві зони: зону касира
вечірньої каси і зону інкасаторів. Доступ інкасаторів у зону касира вечірньої
каси й інші приміщення касового вузла не допускається.
С. 18 ВБН В.2.2-00032106-2001
3.7.53. Перегородку варто виконувати відповідно до п. 3.7.18. Передачу
інкасаторських сумок слід проводити через лоток-бункер або через шлюзовий
інкасаторський блок, що складається з двох дверцят із захисним заскленням, які
відчиняються по черзі. Клас стійкості скла повинен бути не нижче СП-1 по
ГСТУ 78.11.002. Прийняті інкасаторські сумки в приміщенні прийому інкасації
повинні зберігатися в сховищі коштовностей (сейфі) класу стійкості не нижче
IV по EN 1143–1.
3.7.54. Для прийому коштовностей від населення у вечірній час у касовій залі
встановлюється робоче місце касира, обладнане згідно п.3.7.17.
Сейфове збереження коштовностей
3.7.55. У будинках, які реконструюються під банківські установи, у випадках,
коли будівництво сховища коштовностей неможливе, може бути обладнана
сейфова кімната. Рішення про це приймається міжвідомчою комісією за участю
представників проектной організації, НБУ, ДСО.
3.7.56. Збереження коштовностей повинно здійснюватися в сейфах класу
стійкості до злому не нижче VI по EN 1143–1, обладнаних охоронною
сигнализацією.
3.7.57. Конструкції, що огороджують сейфову кімнату, повинні мати клас
стійкості не нижче III по EN 1143–1. Наявність вікон у сейфовой кімнаті не
допускається.
3.7.58. Площа приміщення сейфової кімнати вибирається, виходячи з кількості
розташовуваних у ній сейфів і зручності виконання операцій з коштовностями.
Сейфова кімната повинна мати тільки один вхід-вихід.
Приміщення перераховування грошових білетів і металевої монети
3.7.59. Приміщення для перераховування, формування, упакування грошових
білетів і монет повинно розташовуватися в безпосередній близькості з боксом
навантаження-розвантаження і сховищем коштовностей.
3.7.60. Приміщення перераховування повинно складатися з двох суміжних
кімнат із природним освітленням (приміщення перераховування монет і
банкнот).
3.7.61. Вікна приміщень повинні мати захисне засклення класу стійкості не
нижче СП-1 по ГСТУ 78.11.002.
3.7.62. Площу приміщень перераховування слід визначати, виходячи з вимог по
розміщенню і експлуатації основного і допоміжного устаткування:
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 19
– при обробці готівки на неавтоматизованих системах – не менше 5 м
2
;
– при застосуванні автоматизованих систем – від 25 м
2
і вище (див.
додаток Г).
3.7.63. Приміщення перераховування повинні мати опорядження, що поглинає
звук. В оздобленні не застосовувати матеріали, що сприяють нагромадженню
пилу.
3.7.64. Збереження коштовностей на робочому місці касира-контролера
каси перераховування здійснюється в сейфах класу стійкості не нижче IV
по EN 1143–1. Двері в касу перераховування повинні мати клас
стійкості не нижче II.
Бокс навантаження – розвантаження інкасаторських машин
3.7.65. Для навантаження - розвантаження машин, що перевозять
коштовності резервних фондів, і інкасаторських машин клієнтів повинні
проектуватися, як правило, окремі бокси. Виключення складають банківські
установи з малим оборотом готівки (балансові і безбалансові відділення).
3.7.66. Бокс навантаження-розвантаження проектується на одну машину і
повинен прилягати безпосередньо до касового вузла і мати двері шириною
900 мм для сполучення з ним. Клас стійкості дверей повинен бути не нижче
II по EN 1143–1. Ворота боксу повинні закриватися зсередини. Габарити боксу
визначаються завданням на проектування, виходячи з розмірів інкасаторського
автомобіля. Тип інкасаторського автомобіля встановлюється банком-
замовником згідно ДСТУ 3975–2000.
3.7.67. Для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт у боксі
передбачається рампа або консольний транспортер поштового типу з кутом
нахилу, що змінюється. Висота рампи повинна прийматися відповідно до рівня
підлоги кузова машин, що обслуговуються.
3.7.68. У випадках, коли одним боксом обслуговуються різні типи
спецавтомобілей, рекомендується передбачати спеціальні розвантажувальні
платформи і пандуси з регульованою висотою.
3.7.69. При боксі за завданням на проектування додатково можуть
передбачатися: приміщення санітарного вузла і приміщення для
короткочасного відпочинку інкасаторів під час перерви в роботі. Ці
приміщення розташовуються в зоні неохоронюваного периметра банку, доступ
із санвузла і кімнати відпочинку в приміщення касового вузла виключається.
С. 20 ВБН В.2.2-00032106-2001
3.7.70. Ворота боксу повинні бути металевими зі зміненими полотнами із
зовнішнього боку. Відкривання їх повинно контролюватися охороною і
виконується з середини за допомогою електромеханічного приводу.
3.7.71. Стіни і перекриття (покриття) комори для тимчасового збереження
коштовностей повинні бути капітальними.
3.7.72. При боксі для машин, що перевозять коштовності резервних
фондів, повинно передбачатися приміщення для передачі коштовностей,
площа якого визначається завданням на проектування в залежності від обсягу,
що передбачається, і встановленого порядку прийому-видачі коштовностей.
3.7.73. При доставці коштовностей автомобілями типу КамАЗ, у тих
випадках, коли передача коштовностей може не укладатися в одну робочу
зміну, необхідно суміжно з приміщенням для передачі передбачати комору для
тимчасового збереження коштовностей.
3.7.74. У приміщенні для передачі коштовностей повинно передбачатися
два входи: з боксу – для інкасаторів, і з боку касового вузла – для працівників
банківської установи. Вхід у комору для тимчасового збереження
коштовностей слід проектувати тільки один – із приміщення для передачі
коштовностей.
Інші приміщення касового вузла
3.7.75. У зоні касового вузла для касирів необхідно передбачати
приміщення відпочинку і прийняття їжі площею не менше 15 м
2
, а також
приміщення для збереження особистих речей і одягу касирів.
3.7.76. Площу приміщення для збереження особистих речей і одягу
касирів варто визначати з розрахунку не менше 1,5 м
2
на кожного касира
операційних кас і кас перерахування, але не менше 6 м
2
, а площу приміщення
відпочинку і прийняття їжі – не менше 15 м
2
.
3.7.77. При кількості операційних кас більше чотирьох у касовому
вузлі рекомендується передбачати, крім кабінету завідувача касою, кабінет
начальника відділу касових операцій площею 12 м
2
.
3.7.78. Площа приміщення для експертизи з перевірки справжності
банкнот рекомендується приймати не менше 10 м
2
.
3.7.79. Комору для збереження пакувальних і допоміжних матеріалів слід
приймати 9-12 м
2
і розташовувати суміжно з приміщеннями перерахування.