ВБН В.2.2-00032106-1-2001

Подождите немного. Документ загружается.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 31

Найменування

приміщень

Температура

повітря в

приміщенні у

холодний

період,° C

Кратність повітреобміну

у 1 год

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Видалення

повітря

год на одну людину

4. Приміщення ввідно–

ка-бельного устатку–

вання і електронної

пошти

18 2 2

5. Приміщення служби

захисту електронної

інформації

18 1,5 1,5

6. Приміщення сервіс–

ного обслуговування,

ремонту ПЕОМ і

оргтехніки

18 2 2

7. Пункт обслуго–

вування населення

(пункт обміну валюти,

приміщення для

банкоматів та ін.)

18 3,5 2,5

8. Приміщення для

розміщення сейфів з

коштовностями

18 3 3

9. Сховище вечірньої

каси

16 1 1,5

10. Комора тимча–

сового збереження

коштовностей

18 3 3

11. Приміщення пере–

рахування грошових

білетів і металевих

монет

18 За розра–

хунком,

але не

менше 60

м³/год на

одну

людину

12. Оглядовий коридор

сховищ

16 - 1

С. 32 ВБН В.2.2-00032106-2001

Найменування

приміщень

Температура

повітря в

приміщенні у

холодний

період,° C

Кратність повітреобміну

у 1 год

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Видалення

повітря

13. Бокс для роз–

вантаження інкаса–

торських машин

16 1

14. Приміщення збере–

ження зброї і

боєприпасів

- 1

15. Архіви, комори 18 – 1

16. Передсховище 18 3 3 Періодично

діюча витяжна

вентиляція на

асиміляцію

газовиділень

від

працюючого

двигуна авто–

мобіля

17. Приміщення охоро–

ни з пожежним постом

16 2 2

18. Зала зборів 18 За розра–

хунком на

асиміля-

цію

тепло-

вологона-

длишків,

але не

менше 20

м³/год на

одну

людину

19. Ремонтні майстерні 18 2 2

20.Санітарні вузли 16 - 100 м³/год

на кожний

унітаз і

пісуар

21. Приміщення осо–

бистої гігієни жінок

23 - 5

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 33

Найменування

приміщень

Температура

повітря в

приміщенні у

холодний

період,° C

Кратність повітреобміну

у 1 год

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Видалення

повітря

Вестибюль 16 2 -

Кімната прийняття їжі,

буфет

16 3 4 6

Примітки: 1.При розрахунку повітреобміну в операційних і

касових залах, в об'ємі яких знаходяться зони для

обліково-операційних працівників, зони касових

кабін і зони клієнтів, слід враховувати присутність

клієнтів з розрахунку 3 чоловіки на кожного з

обслуговуючого клієнтів працівника.

2.Для обмінних пунктів, що розташовані окремо,

слід передбачати автономні припливно-вытяжні

пристрої з очищенням і подачею зовнішнього

повітря не менш 60 м

/год на одну людину.

3.В оглядовому коридорі сховища передбачати

повітряне опалення.

Таблиця 2

Найменування

приміщень

Темпера-

тура

повітря в

приміщен–

ні у

холодний

період, ° С

Віднос–

на

воло–

гість,

Кратність

повітреобміну в

1 г

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Вида–

лення

повітря

1. Сховище

коштовностей

18-25 45-55 3 3 Витрата

зовнішнього

повітря не

більше 10 % від

загальної

витрати

2. Сховище

індивідуальних і

заставних

коштовностей

клієнтів

18-25 45-55 3 3

–––"–––

3. Серверна і 23-25 30-60 За розрахунком на

С. 34 ВБН В.2.2-00032106-2001

Найменування

приміщень

Темпера-

тура

повітря в

приміщен–

ні у

холодний

Віднос–

на

воло–

гість,

Кратність

повітреобміну в

1 г

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Вида–

лення

повітря

приміщення

міжбанківських

електронних

розрахунків

асиміляцію

тепловолого-

надлишків

–––"–––

Примітки: 1. Система опалення приміщень повітряна,

сполучена із системою кондиціонування повітря.

2. Прокладка магістральних трубопроводів систем

опалення, теплопостачання через зазначені

приміщення не допускається.

6.3. У будинках банків слід проектувати систему опалення з можливістю

програмного зменшення теплової потужності в неробочий час. При цьому

температура повітря не повинна знижуватись нижче 14 °С.

6.4. Єдиною системою припливної вентиляції або системою

кондиціонування повітря слід забезпечувати всі приміщення банку, за винятком

груп приміщень, позначених у таблиці 1 п. 17,18, і груп приміщень, позначених

в таблиці 2.

6.5. Кондиціонування повітря для груп приміщень таблиці 1 слід

передбачувати на підставі технічного завдання замовника.

6.6. У безбалансових відділеннях банків допускається передбачувати

припливно-вытяжну вентиляцію з природним спонуканням.

6.7. Для приміщень сховища коштовностей, сховища індивідуальних і

заставних коштовностей клієнтів площі перетину каналів у стінах сховищ

повинні визначатися розрахунком при мінімально припустимих швидкостях

руху повітря з умови шумоутворення. Схему прибудови каналів у стінах

сховищ слід приймати згідно додатків, що рекомендуються, Р, С, Т. Припливні

і витяжні отвори слід розміщувати по діагоналі приміщень, причому

припливний отвір доцільно розміщувати на висоті близько 200 мм від підлоги,

витяжне – на максимально можливій висоті під стелею з виходом отвору в

оглядовий коридор.

6.8. Зовнішнє повітря, що подається у приміщення системами припливної

вентиляції і кондиціонування повітря, повинно бути очищене від пилу.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 35

6.9. У системах вентиляції приміщень, обладнаних установками

автоматичного пожежегасіння, необхідно передбачувати:

- відключення вентиляції при спрацьовуванні датчиків;

- установку автоматичних вогнезатримувальних і герметизувальних

заслінок і клапанів на повітреводах;

- видалення диму і газу після пожежі з приміщень, що захищаються, в

обсязі не менше трьократного повітреобміну за годину.

7. ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

7.1. У приміщеннях банків, банківських сховищ, пунктів обміну валют,

приміщеннях банкоматів слід застосовувати систему загального освітлення.

7.2. Аварійне освітлення приміщень банків, банківських сховищ, пунктів

обміну валюти, приміщень банкоматів треба влаштовувати відповідно до вимог

СНіП II-4 і ВСН 59.

7.3. Освітленість від загального освітлення в приміщеннях банків,

банківських сховищ, пунктів обміну валюти, приміщеннях банкоматів повинна

прийматися згідно табл. 3.

Таблиця 3

Найменування

приміщення

Найменша освітленість, 1К

з лампами

Площа нормування,

висота площі над

підлогою, м

люмінесцен-

тними

розжарю–

вання

1. Операційна зала із зоною

оператора

400 - підлога

2. Приміщення міжбан–

ківських електронних

розрахунків, електронної

пошти, служби електронної

безпеки

400 - 0,8

3. Приміщення ввідно-

кабельного устаткування

(ВКУ)

200 - 0,8

4. Приміщення алфавітно-

цифрових друкуючих

пристроїв

400 - 0,8

5. Кабіна персоналізації 400 - 0,8

6. Кімната виготовлення

ідентифікаційних карт,

С. 36 ВБН В.2.2-00032106-2001

Найменування

приміщення

Найменша освітленість, 1К

з лампами

Площа нормування,

висота площі над

підлогою, м

люмінесцен-

тними

розжарю–

вання

обробки і збереження карт

(ламінаторна)

400 - 0,8

7. Приміщення сервісного

обслуговування ПЕОМ 400 - 0,8

8. Касова зала 500 - 0,8

9. Приміщення відділень по

обслуговуванню населення,

приміщення пункту обміну

валют, приміщення для

банкоматів

400

- 0,8

10. Сховища з перед–

сховищами 150 75 підлога

11. Оглядовий коридор - 30 підлога

Простір між верхньою

площиною оболонки

сховища і плитами покриття

одноповерхових будинків

- 5

Інші приміщення Освітленість за

СНіП II-4

7.4. Загальне освітлення банків слід виконувати переважно

люмінесцентними лампами. Лампи розжарювання слід застосовувати для

освітлення сховищ світильниками зі ступенем захисту ІР44.

7.5. Живлення мереж освітлення і систем механізації сховищ слід

здійснювати з передсховищ із установкою в передсховищах апаратів, що

відключають, які забезпечують автоматичне відключення живлення при

зачиненні дверей сховища (наприклад, кінцевий вимикач із шухлядою

керування серії Я5000).

7.6. Для виключення можливості використання електроінструмента при

несанкціонованому проникненні, схема живлення мереж освітлення і розеток у

касовому вузлі повинна забезпечувати можливість відключення з розподільних

щитів, розміщених поза касовим вузлом.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 37

7.7. Живильні освітлювальні мережі слід прокладати в шахтах і каналах

будівельних конструкцій, у підготовці підлоги, за підшивними стелями у

сталевих трубах.

7.8. Розподільні освітлювальні мережі необхідно виконувати приховано –

проводом АППВ у порожнечах будівельних конструкцій і під шаром

штукатурки, проводом АПВ у сталевих трубах за підшивними стелями.

7.9. Допускається відкрита прокладка групової мережі освітлення в

сталевих трубах у випадках, коли приховану проводку виконати технічно

неможливо.

7.10. Над усіма зовнішніми входами в банк повинні встановлюватися

освітлювальні прилади з включенням їх із внутрішніх приміщень (тамбурів).

8. ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ І ЕЛЕКТРИЧНІ ПРИСТРОЇ

8.1. При проектуванні електроустаткування будинків банків і

банківських сховищ необхідно керуватися цими нормами і вимогами діючих

будівельних норм і правил, Правил улаштування електроустанов (ПУ),

відомчих будівельних норм ВСН 59.

8.2. За ступенем надійності електропостачання електроприймачі

устаткування банків відносяться до категорій, зазначеним у табл. 4.

Таблиця 4

Найменування электроприймачів Категорія надійності

електропостачання

1. Технічні засоби автоматизованої системи

управління банківського виробництва

2. Серверна і приміщення міжбанківських

електронних розрахунків, електронної пошти

Особлива група

3. Прилади охоронної і пожежної сигналізації Особлива група

4. Комплекс інших електроприймачів II

У випадку неможливості забезпечення надійності електропостачання

відповідно до табл. 5.2.1 від джерел енергопостачання необхідно передбачати

автономне джерело живлення (дизель-генератор).

8.3. Живлення споживачів I категорії й з особливою групою надійності

електропостачання повинно здійснюватися від двох незалежних джерел 380/220

С. 38 ВБН В.2.2-00032106-2001

В (+10 - 15%), частотою 50 Гц (+) із пристроєм автоматичного переключення на

резервне джерело споживання.

8.4. Для споживачів особливої групи як третє незалежне джерело

необхідно використовувати спеціальні агрегати безперебійного живлення з

акумуляторною батареєю, які забезпечують електропостачання у випадку

відключення основних джерел протягом не менше 20 хвилин, а для апаратури

охоронної і тривожної сигналізації – не менш 24 годин роботи в чергувальному

режимі.

8.5. У будинку банку слід передбачувати електроприміщення з

установкою в ньому ввідно-розподільного щита або головного розподільного

щита.

8.6. Для підключення автоматизованих робочих місць необхідно

передбачувати п'ятипровідну систему для мереж 380/220В і трьохпровідну –

для однофазних мереж із приєднанням провідників захисного зануления до

нульових шин щитів.

Улаштування спеціального контуру заземлення повинно виконуватися

тільки при наявності відповідних вказівок в інструкції з експлуатації технічних

засобів.

8.7. На всіх робочих місцях необхідно встановлювати блоки розеток, що

складаються з чотирьох двохполюсных розеток з контактами, що заземлюють, і

двох розеток без контактів, що заземлюють.

8.8. Живильні і розподільні силові мережі слід прокладати в шахтах і

каналах будівельних конструкцій, у підготовці підлоги, у підшивних і підвісних

стелях у сталевих трубах.

8.9. Допускається прокладання розподільної силової мережі в сталевих

трубах у випадках, коли приховану проводку виконати технічно неможливо.

9. СТРУКТУРОВАНА ОБЧИСЛЮВАЛЬНАЯ КАБЕЛЬНА МЕРЕЖА

9.1. Основні технічні характеристики локальної обчислювальної

мережі

1. Топологія локальної мережі - «зірка»

1. Стандарти - IEEE 802.3

- IEEE 802.3u

- IEEE 802.3z

3. Фізичне середовище:

– Gigabit Ethernet port Каскадний кабель

– Fast Ethernet 100BaseTx UTP CAT5 PVC 4pr

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 39

– Ethernet 10BaseT UTP CAT5 PVC 4pr

4. Структура мережі:

– вертикальна проводка – у місці зосередження комутаційного

устаткування.

– горизонтальна проводка - від настінної розетки до комутаційної

панелі.

5. Керування активними пристроями мережі, протокол – SNMP.

6. Мінімальний час роботи при відключенні центрального

електроживлення:

– файлів-серверів і комутаційного устаткування - 30 хв.

– робочих станцій - 5 хв.

– міні АТС - 30 хв.

9.2. Структуровані кабельні системи 5

9.2.1. При проектуванні структурованої кабельної системи ЛОМ

необхідно враховувати можливість використання різноманітного

устаткування, що з'являється, для побудови локальних мереж зі швидкістю

передачі даних 1000 Мбит/с на кабелях з неекранованих кручених пар

категорії 5 і вище.

9.2.2. Структурована кабельна система повинна відповідати

стандарту EIA/TIA-568 (Commercial Bilding Telecommunications Wiring

Standard), що вийшов у липні 1991 року. Пізніше цей стандарт був

доповнений документами TSB-36 (листопад 1991р.) і TSB-40 (серпень

1992р.), у яких визначені категорії 3.4 і 5 для кабелів з неекранованими

крученими парами і відповідного з'єднувального устаткування. Ці

документи містять технічні вимоги до компонентів горизонтальної

проводки, що функціонують на частотах 100Мгц. Така проводка підтримує

як давно існуючі стандарти локальних мереж Ethernet і Token Ring , так і ті,

що недавно з'явилися – 100VG-AnyLAN, TP-PMD (реалізація FDDI на

крученій парі), Fast Ethernet .

9.2.3. Згідно вимог стандарту EIA/TIA-568 рекомендуються склад і

параметри проводки:

1. Довжина горизонтальних кабелів не повинна перевищувати 90м

незалежно від типу кабелю.

2. До застосування допускаються кабелі чотирьох типів:

– чотирьохпарний з неекранованих кручених пар із хвильовим

опором 100 Ом;

– двохпарный/чотирьохпарний з екранованих кручених пар із

хвильовим опором 150 Ом;

– коаксіальний (типу RG-58) із хвильовим опором 50 Ом;

– волоконно-оптичний з волокнами діаметром 62.5/ 125 мкм.

3. Слід використовувати відповідні з'єднувачі:

С. 40 ВБН В.2.2-00032106-2001

– модульний восьмиконтактний RJ-45;

– чотирьохконтактний, що відповідає стандарту IEEE 802.5;

– коаксіальний BNC;

– оптичний (тип з'єднання не визначений).

4. На кожному робочому місці необхідно встановлювати не менше

двох розеток: одну модульну восьмиконтактну, типу RJ-45, а другу – для

кожного з перерахованих вище з'єднувачів.

5. Розведення чотирьохпарного кабелю в з'єднувачі RJ-45 може бути

виконано по двох схемах:

– TIA-568A (переважна);

– TIA-568B (відповідає специфікації AT&T 258A);

6. Розведення кабелів повинно відповідати топології "зірка".

9.2.4. У багатоповерховому будинку проводка для ЛОМ повинна

складатися з взаємозалежних підсистем, з яких можна виділити:

– вертикальну;

– горизонтальну;

– адміністративну (підсистема управління).

9.2.5. Горизонтальна проводка з неекранованих кручених пар на

поверхах повинна мати топологію «зірка» незалежно від логічної

конфігурації мережі: кільце, зірка або шина.

9.2.6. При передачі сигналів на частоті 100 Мгц і вище до проводки

пред'являються високі вимоги, тому вона повинна містити тільки елементи

не нижче категорії 5. У її склад входять:

– шнур для підключення мережного устаткування, наприклад,

концентратора;

– панель для механічного переключення робочих місць;

– горизонтальні абонентські кабелі, що йдуть до робочих місць;

– з'єднувачі.

9.2.7. До складу горизонтальної проводки також повинен входити

шнур для підключення робочої станції до розетки. Горизонтальні кабелі

мають довжину до 90 м, сполучні шнури - до 10 м, число з'єднувачів у

горизонтальній проводці не перевищує чотири.

9.3 Склад і конструктивне виконання локальної мережі, що

створюється

9.3.1. Мережа, що створюється, повинна мати топологію "зірка"; як

провідники повинні бути використані чотирьохпарні кабелі з неекранованих

кручених пар категорії 5. Всі елементи, що входять до складу