ВБН В.2.2-00032106-1-2001
Подождите немного. Документ загружается.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 41
структурованої кабельної системи, повинні відповідати вимогам не нижче
категорії 5.
9.3.2. Структурована кабельна система складається з наступних
елементів:
– шнури для підключення мережного устаткування типу UTP
Stranded Cat5 Cord RJ-45 довжиною 1м, що мають промислове
затулення в з'єднувачах;
– 19” панелі для механічного переключення робочих місць, типу
KATT Patch Panel 2U 48*RJ-45 Cat5;
– абонентські кабелі типу Cable UTP Cat5 PVC 4pr, що йдуть від
панелей переключень до робочих місць;
– з'єднувачі, якими використані розетки RJ-45 cat5;
– шнури для підключення робочих станцій типу UTP Standed cat5 RJ-
45 довжиною 3м;
Мережне устаткування і панелі переключень монтуються в 19” наземній
шафі.
9.3.3. Абонентські кабелі на поверхи від комутаційних панелей
необхідно підводити по вертикальних каналах, для яких у перекриттях
виконані отвори і загильзовані трубами.
9.3.4. Розведення кабеля на поверхах необхідно здійснювати в
кабельних магістралях, змонтованих всередині робочих приміщень. Для
прокладки кабельної магістралі в перегородках, на відстані 100 (300) мм від
стелі, виконуються і загильзовуются отвори трубами.
9.3.5. Кабелі до робочих місць від магістрального каналу необхідно
підводити по кабельних каналах, закріпленими на стінах приміщень у
відповідності зі схемою розведення. На кабельних каналах, у безпосередній
близькості до розеток електроживлення, встановлюються розетки RJ-45 для
підключення робочих станцій.
9.3.6. Проводи в роз'ємах з'єднувачів необхідно розташовувати у
відповідності зі специфікацією EIA/TIA 568A.
9.3.7. Проводка кабелів до робочих станцій здійснюється в коробах.
Короби повинні бути оснащені швидкоз'ємними кришками. Це
дозволяє в разі потреби швидко здійснити додаткову прокладку кабелів, а
також значно полегшує пошук і усунення можливих несправностей. Крім
того, це устаткування в сполученні з використаною схемою розведення
дозволяє, у разі потреби, у найкоротший термін і з мінімальними витратами
здійснювати розширення і модернізацію мережі.
9.3.8. Кабельні канали на поверхах розташовуються всередині робочих
приміщень, чим виключається доступ до них сторонніх осіб.
С. 42 ВБН В.2.2-00032106-2001
9.3.9. Розетки на робочих місцях повинні мати модульну конструкцію.
Модуль із гніздом RJ-45 вставляється в супорт, закріплений на кабельному
каналі, і може бути легко замінений у випадку пошкодження.
9.3.10. Для забезпечення швидкості перекомутації, а також
знаходження й усунення несправностей усі кабелі мають маркірування біля
з'єднувачів через кожні 4 м. Кожному робочому місцю привласнюється
тризначний номер, у якому перша цифра відповідає номеру поверху, а інші
- номеру робочого місця на поверсі. Цей номер записується в табличці
розетки RJ-45 даного робочого місця і цим же номером маркірується кабель,
що підходить до розетки і порт на панелі переключень.
9.3.11. Підприємство-виконавець робіт з монтажу устаткування
кабельної мережі й устаткування локальної мережі зобов'язано:
– зробити випробування кожного кабельного з'єднання;
– провести випробування (комплексне) усієї локальної мережі
відповідно до методики випробувань.
9.3.12. Після підписання акта приймально-здавальних випробувань
термін гарантії повинен бути не менше 15 років
10. ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ І ЗАСОБІВ ЗВ'ЯЗКУ
10.1. Влаштування банків інженерно-технічними засобами безпеки
10.1.1.Установи банків повинні обладнуватися наступними системами безпеки:
– охоронно-тривожною сигналізацією;
– відеоспостереженням;
– контролю і управлінням режимним доступом.
Проекти на будівництво і реконструкцію банків і банківських сховищ повинні
виконуватися на підставі технічного завдання, розробленого замовником і
погодженого з територіальним підрозділом Державної служби охорони.
Розроблена проектна документація підлягає узгодженню з замовником і
територіальним підрозділом Державної служби охорони в частині виконання
вимог цих норм.
10.1.2. Технічний стан споруд, службових приміщень, сховищ, комор
збереження готової продукції, матеріалів і інструментів строгої звітності
об'єктів, їх оснащеність автоматизованими системами охоронної сигнализації,
відеоспостереженням, контролю і керування режимним доступом повинні бути
забезпечені відповідно до вимог нормативних документів.
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 43
10.1.3. Відповідальність за забезпечення технічними засобами
комплексної автоматизованої системи безпеки покладається на керівництво
банків.
10.1.4. Конфігурація комплексних автоматизованих систем безпеки банків
повинна визначатися, виходячи з режиму роботи, порядку ведення банківських
операцій, а також особливостей розташування сховищ коштовностей, касових
вузлів і інших режимних приміщень, доступ до яких обмежений.
10.1.5. Для контролю роботи приладів комплексної автоматизованої
системи безпеки, своєчасного реагування на спрацьовування сповіщувачів
охоронної сигналізації і прийняття рішень на об'єктах обладнуються пульти
централізованого спостереження (ПЦС), що розташовуються в будинках банків
у спеціально виділених для них ізольованих приміщеннях.
10.2. Устаткування банків технічними засобами зв'язку
10.2.1 Приміщення банків можуть обладнуватися наступними технічними
засобами зв'язку:
автоматичним телефонним міським;
автоматичним телефонним установським;
радіотрансляцією;
оперативним телефонним;
телеграфним і факсимільним;
електрочасофікацією;
системою колективного прийому телебачення;
гучномовнм пошуковим;
оперативним телефонним охорони (прямий зв'язок з черговою
частиною підрозділу охорони);
супутниковим зв'язком.
10.2.2. Перелік видів зв'язку визначається завданнями на проектування.
10.2.3. Апаратура оперативного телефонного зв'язку повинна забезпечувати:
– включення абонентських і з'єднувальних ліній відповідно до кількості
необхідних зв'язків, що передбачаються структурою управління;
– оперативний виклик абонентської мережі;
– індивідуальний і циркулярний зв'язок адміністрації з абонентами;
– ведення гучномовного зв'язку.
10.2.4 Вентиляційні канали, ринви, люки, шлюзи й інші комунікаційні
прорізи розмірами більш 150х150 мм, що проходять через приміщення, що
охороняються, необхідно захищати стаціонарними металевими ґратами і брати
під охоронну сигнализацію.
С. 44 ВБН В.2.2-00032106-2001
10.2.5. Розподільні мережі пожежної й охоронної сигнализації і
телефонного зв'язку повинні бути окремими.
Можливо використання комплексної мережі зв'язку для передачі всіх
видів сигналізації за узгодженням з органами Державної служби охорони.
10.2.6. Мережі систем безпеки можуть виконуватися:
у підлозі: в сталевих і пластикових трубах;
по стіні: у пластикових коробах або трубах; у штробах під штукатуркою;
у підшивних стелях: у сталевих і пластикових трубах;
по приміщеннях: на кабельростах, у коробах.
10.2.7. Для введення мереж системи безпеки в сховища в стінах сховищ
повинні бути закладені вигнуті металеві труби з різьбленням на кінцях для
можливості приєднання елементів трубної проводки. Схеми конструкцій
закладних деталей наведені в додатках С, Т, У.
10.2.8. Для заземлення станційного устаткування систем безпеки і зв'язку
слід виконувати робочий контур заземлення відповідно до вимог ПУЕ.
10.2.9. На покрівлі будинків банків слід передбачати можливість
установки антени супутникового зв'язку.
11. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ І РЕКОМЕНДАЦІЇ З
ЇХНЬОГО ВИКОНАННЯ В ПРИМІЩЕННЯХ СЕРВЕРНИХ, ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ
ТА ІНШИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРИМІЩЕННЯХ
11.1. Загальні положення
11.1.1. У цьому розділі передбачені спеціальні правила проектування
технічних заходів щодо захисту інформації з обмеженим доступом (ІЗОД), яка
циркулює в локальній обчислювальній мережі (ЛОМ) банку, територіально
розташованій у приміщеннях серверних, електронного архіву, електронної
пошти й інших спеціальних приміщеннях (далі об'єкти ЛОМ). Згідно постанови
НБУ №216 від 29.08.95р усім банкам та їх філіалам рекомендоване оснастити
серверні приміщення електромагнітними екранами з ослабленням не менше 20
дБ.
11.1.2. Проектування захисту об'єктів ЛОМ від витоку інформації за
рахунок побічних випромінювань і наведень на допоміжні технічні засоби –
комунікації, системи заземлення, електроживлення та інше, а також від втрати
інформації за рахунок впливу зовнішніх електромагнітних полів здійснюється
методами капітального будівництва.
Підприємства, які виконують роботи по екрануванню вищевказаних
приміщень, повинні мати відповідні ліцензії Держбуду та Держкомсекретів
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 45
України. Магнітно-оптичні носії оперативної інформації необхідно зберігати в
спеціальних екранованих сейфах.
11.1.3. Проектування технічних заходів захисту об'єктів ЛОМ повинно
виконуватися на основі початкових даних, таких як:
– вид і категорія приміщення (визначається замовником);
– найменування приміщень на технологічній планіровці, поверх,
відмітка, розташування в осях, кількість вікон, двер, воріт, спеціальних
отворів;
– необхідна ефективність екранування приміщень об'єктів ЛОМ, дБ;
– мінімальна відстань об'єкту від захищуваних основних технічних
засобів до меж контрольованої зони, м;
– необхідний розмір контрольованої зони для даного виду об'єкта -
визначається за результатами спецдосліджень, м;
– вид і характер комунікацій, що вводяться в екрановане приміщення
(електроживлення, системи вентиляції та кондиціювання);
– гігієнічні умови праці в приміщеннях;
– спеціальні вимоги (охоронна, пожежна сигналізація, системи
відеоспостереження і таке інше)
11.1.4. В інформаційній мережі банків циркулює інформація, частина якої
відноситься до інформації з обмеженим доступом і має гриф "конфіденційна"(4
категорія). Об'єкти ЛОМ, що відносяться до 4 категорії (приміщення серверної,
електронного архіву, електронної пошти й інші спеціальні приміщення)
обладнуються системою охорони. Приміщення, де розміщене технологічне
обладнання, телекомунікаційні системи та лінійні мережі, відносяться до
приміщень 4 категорії і повинні задовольняти відповідним технічним вимогам.
Зокрема вони повинні мати контрольовану зону не менше 10 м. Під
контрольованою зоною розуміється зона, куди заборонений доступ сторонніх
осіб (або передбачене контрольоване перебування сторонніх осіб).
Нові приміщення серверних та електронного архіву, що проектуються та
будуються, не повинні мати вікон. По можливості, приміщення серверних,
електронних архівів розміщують у внутрішній частині будівлі, або з боку
внутрішнього двору, при цьому серверні та приміщення електронного архіву
необхідно розміщувати у віддалених один від одного кінцях будівлі.
11.1.5. Приміщення серверної та електронного архіву банку, для
виключення витоку інформації і впливу на обладнання ЛОМ зовнішніх
електромагнітних випромінювань, повинні оснащуватися пасивним захистом у
вигляді екранованих конструкцій.
11.1.6. Проектування екранованих приміщень.
Розробка завдання на проектування приміщень здійснюється на основі
представлених замовником даних. Насамперед вирішується питання про вибір
екрануючого матеріалу і конструкцію екранованого приміщення.
С. 46 ВБН В.2.2-00032106-2001
В проекті повинні бути вирішені наступні питання:
– встановлена необхідна ефективність екранування приміщення;
– вибрані матеріали для екрана, розміри його, кількість вікон, воріт,
двер, отворів, необхідність тамбурів та ін.;
– визначена конструкція основних вузлів, тобто способи з'єднання
листів екрана, кріплення їх до стін, підлоги, способи екранування
балок, консолей, підмурків, каналів та ін., контактних систем
віконних, дверних отворів, способи екранування вентиляційних
систем і введення різних комунікацій;
– встановлені типи і кількість кабелів, що вводяться в екрановане
приміщення, і на основі цього вибрані відповідні фільтри, вказані
місця їх встановлення, виконані схеми розведення електромереж;
– вказані способи прокладки і введення в екран кабелів високої частоти,
що не фільтруються, і кабелів, які несуть несинусоїдальні струми і
напруги.
Усі ці дані є вмістом проекту, що оформляється у вигляді
пояснювальної записки з необхідним комплектом креслень. На основі цих
матеріалів розробляються робочі креслення екранованого приміщення.
Проектування захисту об'єктів ЛОМ від витоку інформації за рахунок
побічних випромінювань і наведень здійснюється в два етапи:
– розділ проекту «Захисні заходи»;
– розділ проекту «Захисні конструкції».
11.1.7. На стадії проекту «Захисні заходи» вирішуються організаційні
питання ТЗІ ЛОМ з формулюванням необхідних проектних рішень.
11.1.8. Після затвердження замовником розділу проекту «Захисні заходи»
видаються завдання на розробку частин проекту, що входять до складу розділу
"Захисні конструкції":
– технологічної;
– опалювання і вентиляції;
– автоматизації;
– архітектурно-будівельної;
– електротехнічної;
– зв'язку і сигналізації;
– конструкторської;
– кошторисної.
11.2. Електромагнітні екрани
11.2.1. Основні вимоги до електромагнітних екранів
Частотний діапазон екранованих споруд (ЕС), що захищаються , лежить
у діапазоні частот 0,15 ... 1000МГц по електричній складовій і діапазоні частот
0.1-30 мГц по магнітній складовій, унаслідок чого при проектуванні ЕС є свої
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 47
особливості, що накладають додаткові специфічні вимоги на екрани, що
проектуються:
– забезпечення необхідної ефективності екранування;
– мінімізація гальванічного контакту екрана ЕС з металоконструкціями
будівлі для зменшення небезпеки витоку інформації через
металоконструкції будівлі.
11.2.2. Забезпечення необхідної ефективності екранування
Ефективність екранування електромагнітного екрана визначається, в
основному, наступними чинниками:
– матеріалом екрана;
– конструкцією і якістю зварних нероз'ємних з'єднань.
У різних частотних діапазонах питома ваги цих чинників різна:
– для частот вище за 5МГц – визначальними чинниками будуть
неоднорідності екрана (передусім - шви конструкції);
– у діапазоні частот 0,15...5…5МГц – враховуються як матеріал, так і
неоднорідності екрана.
11.2.3. Вибір матеріалу для екрана
Матеріал для екранування необхідно вибирати так, щоб були
забезпечені:
– задана величина ослаблення електромагнітного поля, або його
складових у робочому діапазоні частот(20 дБ);
– стійкість проти корозії і механічна міцність;
– економічна доцільність;
– можливість практичного виконання вибраного варіанта екрана.
Першій вимозі задовольняють усі вживані в цей година листові
матеріали (сталь, мідь, алюміній, латунь), тому що вони, при відповідній їх
товщині, забезпечують будь-яку практично необхідну ефективність
екранування електромагнітного поля.
Тонколистові і фольгові матеріали завтовшки 0.01 - 0.05 мм можуть
бути застосовані для екранування електромагнітного поля, а також електричної
складової поля. Треба відзначити, що екрани з вибраного матеріалу
забезпечуть необхідну ефективність тільки тоді, коли їх електрична
герметичність нічим не буде порушена.
У реальних конструкціях екрану властивості матеріалу самі по собі
не мають вирішального значення. Ефективність екранування в основному
визначається різними порушеннями електричної герметичності екрана. Тому
ефективність екранів, виготовлених з різних матеріалів при різній їх товщині,
стає приблизно однаковою при помітних порушеннях однорідності і цілісності
екрану, і, в основному, визначається його конструктивним виконанням.
Що стосується другої вимоги, те їй задовольняють також мідь,
алюміній, латунь і сталь із захисними покриттями (лакована і луджена жерсть,
С. 48 ВБН В.2.2-00032106-2001
оцинковані, оксидовані, фарбовані стальні листи і т.п.). Цим вимогам
задовольняють також мідна, латунна і оцинковані сітки. Фольгові матеріали
також стійкі проти корозії, алі механічна міцність їх недостатня і їх можна
застосовувати тільки в тому випадку, якщо вони можуть бути покриті
захисним плівкою, що захищає їх від пошкодження. На практиці для
виготовлення екрану краще застосовувати листові матеріали, тому що у
випадках сітки і фольги дуже важко добитися герметичності швів і збереження
їх цілісності в процесі експлуатації. Для виготовлення екрану можна
застосовувати наступні листові матеріали:
- сталь листова холоднокатана марки Ст. 3 ДСТ 19904-74;
- сталь листова гарячекатана марки Ст. 3 ДСТ 19903-74;
- сталь листова вуглецева якісна і звичайної якості загального
призначення марки Ст. 3 ДСТ 16523-70;
- листи мідні;
- листи алюмінієві та його сплавів.
Товщина листів приймається, виходячи з можливості зварювання чи
паяння їх герметичним швом, кріплення і монтажу. Виходячи з технологічних
можливостей будівельників, можливо використання листів для екранування
товщиною 0,1-3мм.
Конструкція швів екрана винна забезпечувати надійний електричний
контакт з низьким перехідним опором високочастотним струмам по периметрі
деталей екрана, що з'єднуються, тобто ефективність стику листів екрана
повинна бути не нижче необхідної ефективності ЕС загалом. Для забезпечення
цієї вимоги з'єднання листів екрана повинно проводитися герметичним швом
електродуговим зварюванням.
11.2.4. Вимоги до конструкції екрана ЕС
Екран приміщень не повинен мати гальванічний контакт з металевими
деталями, що входять у будівельні конструкції (арматура ригелів, плит
перекриттів, колон і т.д.) і з металевими комунікаціями, що виходять за межі
екрана приміщення (трубопроводи, повітрепроводи і т.д.).
При екрануванні стін, стелі та підлоги приміщення за допомогою листів
сталі (Ст.3 чи Ст.20) чи оцинкованого заліза товщиною від 0,5 до 3мм,
з'єднання сталевих листів виконується внапуск зваренням по всій довжині
безперервним швом. Величина напуску повинна бути не менше 10 мм.
Перед монтажем екрану поверхню стін бажано вирівняти по вертикалі. З
метою зменшення кількості швів зварювання доцільно використовувати листи
самих великих розмірів, які є в наявності. Для спрощення зварювання екран
можна зварювати фрагментами на підлозі.
Для попередження корозії зварні шви бажано захистити фарбуванням
оліфою чи кузбаслаком. Перед штукатуренням на екрані закріплюється
штукатурна сітка, або елементи кріплення сухої штукатурки.
Доцільно ЕС проектувати як окрему металеву конструкцію, вписану
габаритними розмірами в приміщення, що стоїть незалежно на підлозі і не має
ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 49
контакту зі стінами. Елементи такої конструкції виготовляють за кресленнями в
умовах спеціалізованих підприємств, доставляють на місце, монтують і
зварюють докупи герметичним швом електродуговим зварюванням. Такі
конструкції мають рівну внутрішню поверхню і не потребують оштукатурення.
Внутрішню поверхню ЕС необхідно облицьовувати матеріалами, що не
підтримують горіння.
Можливо також використання як ЕС універсальних екранованих кабін,
конструкції яких дозволяють здійснювати їх монтаж у приміщенні без
зварювання, і які при необхідності можна розібрати і перевезти на інший
об'єкт.
Для екранування можна використовувати жерсть, з'єднану фальцом з
наступною пропайкою місць з'єднання безперервним швом. Також
допускається використовувати металеву сітку, яка має електричні з'єднання
(зварювання) у всіх перетинах дротів, з розміром вічка не більше 6х6 мм.
З'єднання окремих полотнин сітки повинно виконуватися безперервним швом,
або в окремих крапках з максимально допустимими проміжками між крапками
з'єднання 10 мм.
Не допускається для екранування стін, стелі та підлоги використовувати
сітку“Рабиця”. Також не рекомендується використовувати для екранування
радіотканину РН-3, оскільки вона не забезпечує потрібний коефіцієнт
екранування на низьких частотах (0,15- 400Мгц) та практично не екранує
магнітну складову поля.
Для того, щоб уникнути гальванічного контакту екрана підлоги з
металевими деталями плит перекриття, на бетонну (або іншу не горючу) основу
підлоги приміщення наноситися шар цементної стяжки товщиною не менше
30мм. При відсутності такої можливості цементна стяжка замінюється
азбестоцементним листом товщиною 4мм.
Заставні деталі, передбачені в будівельних конструкціях для кріплення
екрана стелі, у місці проходження їх через зазори плит перекриття вміщуються
в поліхлорвінілову трубку, що виключає можливість гальванічного контакту з
металоконструкціями будівлі. Верхня частина заставної деталі екрана стелі,
виконаного з сталевого листа, ізолюється від плити перекриття
азбестоцементним листом товщиною 4 мм. Нижній кінець поліхлорвінілової
трубки, виступаючої за межи плити перекриття не менш ніж на 5мм, повинен
виключати можливість контакту каркаса гратки з металевими деталями
будівельних конструкцій.
Від залізобетонного ригеля екран стелі ізолюється за допомогою
азбестоцементного листа товщиною 4мм. Заставні деталі, передбачені в
будівельних конструкціях для кріплення екрана стін, не повинні торкатися
металоконструкцій будинку, щоб уникнути гальванічного контакту.
Схема приміщення серверної приведена в додатку У.
11.2.5. Двері
С. 50 ВБН В.2.2-00032106-2001
Двері призначені для локалізації електромагнітних випромінювань і
забезпечення проходу в екрановане приміщення.
Конструкція екранованих дверей повинна відповідати наступним
вимогам:
- бути простою у виготовленні, надійною в експлуатації;
- забезпечувати необхідний (не менше 20 дБ) коефіцієнт екранування;
- конструкція дверей повинна бути розкривного типу.
Екранування дверних прорізів виконується за допомогою подвійних
металевих дверей з тамбуром, причому необхідно забезпечити умови, при яких
обоє дверей не можуть бути відкритими в один і той же час. Основне
призначення дверей – забезпечення надійного екранування приміщень
серверних від витоків електромагнітного випромінювання. Це вирішується за
рахунок виготовлення дверей з металу та забезпечення надійного електричного
контакту двер з дверною коробкою по всьому периметрі прилягання дверей.
Виходячи з цього, поверхні прилягання повинні мати надійний у часі
електричний контакт по всьому периметрі. При виготовленні дверей не
допускається фарбувати поверхні, що призначені для забезпечення
електричного контакту. Коробку дверей можна виготовляти з металевих
кутиків, які зварені між собою. При цьому потрібно забезпечити паралельність
дверної коробки в площині, що забезпечить у майбутньому надійний контакт з
дверима.
По всьому контурі прилягання дверей на дверній коробці прокладається
полоса із нержавіючої сталі товщиною 2-3мм, яка кріпиться до добре зачищеної
поверхні коробки гвинтами, відстань між якими не повинна перевищувати 50
мм, і яка служить для електричного контакту з контактним пристроєм дверей.
Двері також зварюються з кутиків, які обшиваються сталевими листами
товщиною від 0,5 до 3 мм, що зварені безперервним швом. При зварюванні
забезпечити паралельність площини дверей Для забезпечення надійного
електричного контакту дверей з коробкою по всьому периметрі дверей
встановлюються контактні пристрої, які можуть бути двох типів:
- гребінчасті контакти з пружного матеріалу товщиною 0,3-0,5 мм,
наприклад з берилієвої чи фосфористої бронзи;
- екрануюче обплетення з кабелю, сріблене або луджене, всередину
якого вставлене гумовий джгут діаметром близько 15мм.
Для забезпечення надійного прилягання дверей, вони обладнуються
замковим пристроєм (наприклад, ригельного типу ), який притискує двері до
контактної планки коробки. Висота та ширина дверей вибираються згідно з
типом обладнання, що використовується. Не рекомендується виготовляти двері
з двох половин, тому що при цьому складніше забезпечити надійний контакт по
всьому периметру дверей.
11.2.6. Технологічна зона
У ЕС не повинно бути віконних прорізів, труб, пристроїв водяного
опалення, проходу труб каналізації. Для виконання цих вимог, а також для