ВБН В.2.2-00032106-1-2001

Подождите немного. Документ загружается.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 21

3.8. Служба інкасації

3.8.1. Служба інкасації повинна розташовуватися суміжно з касовим

вузлом або входами до банку. Вхід у приміщення служб рекомендується

розташовувати в зоні візуального спостереження охорони. У складі служби

передбачаються приміщення:

- старшого інкасатора (начальника служби);

- відповідального по інкасації (чергового);

- інкасаторів;

- приміщення збереження зброї і боєприпасів з місцем зарядки

(розрядки) зброї.

3.8.2. Приміщення для збереження зброї і боєприпасів повинно

складатися з кімнати для збереження і кімнати одержання (здачі) зброї.

Кімнати слід розділяти між собою перегородкою з дверима, що мають вікно

видачі (приймання). Вимоги до конструкцій, що огороджують, див. п.3.12.6.

3.8.3. У кімнаті одержання (здачі) зброї передбачається місце для зарядки

(розрядки), перевірки і чищення зброї, обладнане щитом для кулевловлювання.

3.8.4. Вхід у приміщення для збереження зброї і боєприпасів повинен

знаходитися в зоні візуального контролю відповідального по інкасації.

3.9. Допоміжні і обслуговуючі приміщення

3.9.1. Архіви фінансових документів повинні зберігатися в окремих

приміщеннях, розташованих у місці, зручному для евакуації документів у

надзвичайних ситуаціях.

Площа архівів визначається завданням на проектування в залежності від

обсягу і способу збереження.

3.9.2. Приміщення архівів повинні оснащуватися засобами охоронної

сигнализації.

3.9.3. Площу ремонтних майстерень і господарських комор, зв'язаних з

експлуатацією будинку, слід приймати не менше:

– столярна майстерня – 24 м

;

– слюсарна майстерня – 12 м

;

– комора устаткування та інвентарю (склад) – 24 м

3.9.4. Площа комор матеріалів виробничого призначення встановлюється

завданням на проектування в залежності від розрахункових обсягів

оперативних запасів і способу збереження.

С. 22 ВБН В.2.2-00032106-2001

3.9.5. Площа кімнати для нарад і переговорів приймається за завданням

на проектування, але не менше 24 м

3.9.6. У будинках банків слід передбачати кімнату прийняття їжі, а при

числі співробітників понад 50 чол. – буфет. При числі співробітників 100 чол. і

більш за завданням на проектування допускається проектувати підприємство

суспільного харчування з більш розширеним складом приміщень (типу кафе).

3.9.7. Площу кімнати для прийняття їжі рекомендується приймати з

розрахунку не менше 0,8 м

на кожну людину з контингенту, що

обслуговується ними, але не менше 12 м

для основного складу і 8 м

- для

обслуговуючих.

3.9.8. Склад санітарно-гігієнічних приміщень, а також приміщень охорони

здоров'я, їхня площа, необхідне устаткування цих приміщень, слід приймати

згідно вимог ДБН В.2.2–9.

3.9.9. При числі працівників касового вузла 10 і більше слід передбачати

влаштування душових кабін з розрахунку не менш однієї сітки на 12

працівників касового вузла.

3.10. Операційні каси банків поза касовим вузлом

До операційних кас банків поза касовим вузлом відносяться пункти

обслуговування населення при банківській установі, пункти обслуговування

населення при підприємствах, безбалансові відділення банків, що здійснюють

операції з коштовностями, пункти обміну валют, приміщення банкоматів.

Пункт обслуговування населення

3.10.1. Приміщення пункту обслуговування населення призначено для

розміщення секцій обміну валюти, продажу цінних паперів, прийому і видачі

внесків, установки банкоматів, прийому комунальних платежів. Приміщення

слід розташовувати, як правило, на першому поверсі з входами з вулиці для

відвідувачів і з боку службових приміщень для персоналу і доставки

коштовностей.

3.10.2. Площа пункту обслуговування населення визначається з

розрахунку розміщення робочих місць касирів, зони обслуговування клієнтів.

3.10.3. Робоче місце касира відокремлюється від клієнтів захисною

перегородкою з пристроєм (лотком або бункером) для передачі коштовностей.

Захисна перегородка виконується відповідно до вимог п.3.7.17-3.7.19.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 23

Засклення кабін кас з невеликими обсягами операцій, що проводяться,

допускається виконувати з ударотривкого скла СУ-3 по ГСТУ 78.11.002.

3.10.4. Зовнішні вікна або світлові ліхтарі, якщо вони знаходяться в

закасовому просторі або примикають до кас, повинні мати кулетривке

засклення того ж класу, що й засклення, що відокремлює касові кабіни від зони

клієнтів. Віконні прорізи інших приміщень пункту обслуговування населення

обладнуються металевими ґратами або жалюзі. Клас стійкості до злому ґрат і

жалюзі повинен бути не нижче III по EN 1143-1. Замість ґрат допускається

установка захисного засклення класу не нижче СУ 3.

3.10.5. Зовнішні стіни, підлога і стеля пункту обслуговування населення

повинні відповідати класу стійкості до злому не нижче III по EN 1143-1.

3.10.6. У випадку прилягання пункту обслуговування населення до

приміщень кабельних, бойлерних, технічних підвалів, під'їздів житлових

будинків, безхазяйних будівель і т.і. стіни, перекриття, підлога з боку, що до

даного приміщення, повинні мати клас стійкості не нижче IV по EN 1143-1.

3.10.7. На робочому місці касира слід встановлювати сейфи класу

стійкості до злому не нижче III. Сейф для збереження підкріплення, а також

коштовностей, зданих касирами протягом робочого дня, повинен мати клас

стійкості до злому не нижче IV по EN 1143-1 з тимчасовою затримкою на

відкривання. На робочому місці касира, що працює тільки на прийом грошових

коштовностей, рекомендується встановлювати сейф-нагромаджувач, ключі від

якого знаходяться тільки в представника служби інкасації банку, що обслуговує

даний пункт обслуговування населення.

3.10.8. Вхід на робоче місце касира обладнується дверима II класу

стійкості по EN 1143-1, що закриваються на внутрішній замок. Вхідні

(зовнішні) двері повинні мати стійкість до злому не нижче III класу по EN 1143-

1 і обладнуватися не менше, ніж двома врізними замками, що самі

замикаються, встановленими на відстані не менше 300 мм один від одного.

3.10.9. Пункт обслуговування населення підлягає обладнанню охоронною

сигнализацією. На робочому місці касира встановлюється кнопка (педаль)

тривожної сигналізації, що виводиться на ПЦС або в чергову частину органа

внутрішніх справ.

Пункти обміну валют

3.10.10. При розміщенні пункту обміну валют у приміщенні пункту

обслуговування населення він обладнується згідно п.п. 3.7.17-3.7.19.

С. 24 ВБН В.2.2-00032106-2001

3.10.11. При розміщенні пункту обміну іноземної валюти на території

небанківського об'єкта (наприклад, пункт обміну валюти на підприємстві

торгівлі), він повинен бути ізольований від інших приміщень об'єкта.

3.10.12. Вхідні двері в пункт обміну валюти повинні мати клас стійкості

до злому не нижче III по EN 1143-1 для обмінних пунктів, розташованих

всередині будинків, і не нижче IV класу для обмінних пунктів, розташованих на

вулиці. Двері повинні бути або суцільні металеві, або з застосуванням

захисного засклення не нижче класу СП-1 по ГСТУ 78.11.002 для обмінних

пунктів, розташованих всередині будинків, і не нижче СП-2 для обмінних

пунктів, розташованих на вулиці. Двері допоміжного входу, якщо такі має,

повинні за захищеністю бути аналогічні вхідним дверям, вони обладнуються

вічком і переговорним пристроєм.

3.10.13. Операційне вікно кабіни обмінного пункту повинно бути

захищено кулетривким захисним заскленням класу не нижче СП-1 для

обмінних пунктів, розташованих всередині будинків, і не нижче СП-2 по ГСТУ

78.11.002 для обмінних пунктів, розташованих на вулиці.

3.10.14. Конструктивні будівельні елементи кабін обмінних пунктів

повинні мати клас стійкості до зовнішнього силового впливу не нижче, ніж

захисне засклення.

3.10.15. У залежності від обсягу операцій по видачі і прийняттю коштів

обмінний пункт може мати одну або кілька касових кабін, між якими

встановлюються прозорі перегородки для забезпечення касирам взаємного

контролю ситуації.

3.10.16. Кабіни обмінних пунктів рекомендується розташовувати в нішах,

кутах або біля стін приміщення на найбільшому віддаленні від віконних

прорізів.

3.10.17. Кабіни пунктів обміну валюти повинні обладнуватися

спеціальними транспортуючими пристроями (бункерами) або лотками для

передачі грошей і документів.

3.10.18. Для взаємодії з клієнтами і з метою забезпечення безпеки касира

в пунктах обміну валюти повинні встановлюватися переговорні пристрої.

3.10.19. Площа пункту обміну валюти визначається зручністю роботи

касира і санітарними нормами, але не менше 4 м

. Рекомендований склад

робочого місця касира, що обслуговує даний пункт, приведений у додатку Г.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 25

Приміщення банкоматів

3.10.20. Банкомати по видачі грошей необхідно встановлювати з

можливістю завантаження грошей з боку банківських приміщень.

3.10.21. Банкомати можуть бути встановлені не тільки в будинках

банківських установ, але і на перших поверхах суспільних і адміністративних

будинків, вокзалах, прохідних заводів та ін.

3.10.22. Схема розміщення, що рекомендується, банкомату поза

будинком банку наведена в додатку П.

3.10.23. При режимі роботи банкомату з виведенням органів керування на

фасад будинку, завантаження його виконується з захищеного приміщення, що

відокремлює банкомат від зони клієнтів.

3.10.24. Внутрішні двері приміщення банкомату повинні відповідати III

класу захисту від злому, бути оснащені двома врізними замками, металевим

засувом (зсередини), оглядовим віконцем або вічком.

3.10.25. Стіни, що відокремлюють внутрішнє приміщення банкомату від

зони вільної доступності клієнтів, повинні відповідати III класу захисту від

злому.

3.10.26. Віконні прорізи приміщення банкомату повинні захищатися

ґратами класу стійкості до злому не нижче III або захисним заскленням не

нижче СУ–4.

3.10.27. Обслуговування банкоматів і пунктів обміну валют,

розташованих поза будинком банків і їх відділень, виконується інкасаторами

банків. Гроші перевозяться легковими броньованими автомобілями,

обладнаними згідно ДСТУ 3975–2000.

3.11. Опорядження приміщень і фасадів

3.11.1. Для банківських приміщень масового користування (вестибюлі,

холи, операційні і касові зали) рекомендується розробляти інтер'єри в кольорі з

застосуванням елементів художнього оформлення.

3.11.2. При виборі матеріалів для опорядження приміщень перевагу слід

віддавати довговічним зносостійким незаймистим матеріалам, що дозволяють

проводити вологе прибирання.

3.11.3. Загальні робочі кімнати з кількістю співробітників понад восьми

рекомендується облицьовувати звукопоглинаючими матеріалами.

С. 26 ВБН В.2.2-00032106-2001

3.11.4. Стіни в приміщеннях перерахування грошових білетів і металевих

монет, друкувальних пристроїв слід облицьовувати звукопоглинаючими

матеріалами, що не порошать.

3.11.5. Поверхні стін сховищ коштовностей слід облицьовувати

глазурованою плиткою на всю висоту або полімерними пилевідштовхуючими

фарбами.

Стелі слід фарбувати водоемульсійними фарбами.

3.11.6. Підлоги в операційних і касових залах переважно виконувати з

твердих зносостійких матеріалів: граніту, мармуру, мозаїчними типу

"терраццо" і ін.

У приміщеннях сховищ, передсховищ, приміщеннях для розміщення

сейфів, вечірньої каси, перерахування монет підлоги слід приймати

неспалювальними – з керамічних, мозаїчних плиток, або з аналогічних

сучасних матеріалів.

У кабінах операторів, зоні співробітників в операційному залі, офісних

приміщеннях підлоги рекомендується виконувати з паркету, лінолеуму,

килимового покриття й ін.

3.11.7. Опорядження поверхні металевих дверей слід виконувати з

урахуванням обробки загального інтер'єра приміщень.

3.11.8. Опорядження фасадів, колір матеріалів повинні бути ув'язані з

опорядженням і кольором навколишньої забудови.

3.11.9. При розробленні фасадів будинків банків повинні враховуватися

розміщення рекламного оформлення і його візуальне сприйняття в денний і

вечірній час.

3.12. Технічна укріпленість банків

3.12.1. Віконні прорізи перших, підвальних і цокольних поверхів банків

повинні захищатися внутрішніми металевими ґратами. Віконні прорізи всіх

приміщень касового вузла, центрального блоку системи електронних

розрахунків, виготовлення й обробки ламинованих карт, служби електронної

безпеки, архівів, служби охорони повинні захищатися ґратами на всіх поверхах.

Віконні прорізи фасадів, що примикають до пожежних сходів, покрівель,

прибудов, також повинні захищатися ґратами. Ґрати повинні закриватися на два

навісних замки.

3.12.2. Стійкість до злому захисних ґрат визначається виходячи з зони

безпеки приміщень; для приміщень першої зони безпеки - не нижче I по EN

1143-1, другий - не нижче II, третьої - не нижче III.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 27

3.12.3. Для захисту віконних прорізів вищевказаних приміщень, замість

ґрат допускається застосування захисного засклення; для першої зони - не

нижче СУ 1, для другої - не нижче СУ-2, для третьої - не нижче СП-1 по ГСТУ

78.11.002.

3.12.4. Вхідні двері в банківську установу можуть бути такі, що

розчиняються або розсуваються з автоматикою відкривання і мати стійкість до

злому не нижче II по EN 1143-1. Двері виконуються, як правило,

суцільнометалевими або виготовленими з застосуванням захисного засклення

класу СУ-2.

3.12.5. Вхід у банківську установу обладнується тамбуром-шлюзом, якщо

здійснюється пропускний режим. Вимоги до тамбура-шлюзу викладені в

п.3.7.14 цих норм.

3.12.6. Приміщення для збереження зброї і боєприпасів повинно бути

ізольованим від інших підсобних і службових приміщень і мати конструкції, що

огороджують, не нижче ІІІ класу стійкості до злому.

3.12.7. Вимоги по захищеності стін банківських приміщень визначаються,

виходячи з зони безпеки приміщень: для приміщень першої зони безпеки - не

нижче І по EN 1143-1, другої- не нижче ІІ, третьої - не нижче ІІІ.

4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1. Протипожежні заходи слід проектувати відповідно до вимог СНіП

2.01.02, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13, інших нормативних документів, а також

цих норм.

4.2. Ступінь вогнестійкості головних будинків банківських установ

повинна бути не нижче I, інших – II.

4.3. Автоматичною пожежною сигналізацією повинні обладнуватися всі

приміщення (у тому числі коридори і холи), за винятком приміщень з мокрими

технологічними процесами.

4.4. У будинках банківських установ слід передбачувати централізовану

систему оповіщення про пожежу й інші кризові ситуації.

В одно- і двоповерхових будинках для оповіщення про пожежу

допускається використовувати дзвоники, сирени і т.д., що відрізняються по

тональності від інших сигналів.

4.5. Протидимний захист приміщень слід проектувати відповідно до

вимог СНіП 2.04.05.

С. 28 ВБН В.2.2-00032106-2001

4.6. Сховища цінностей повинні бути обладнані установками

автоматичного пожежегасіння. Вибір виду вогнегасячої речовини здійснюється

проектною організацією разом із замовником.

4.7. Для сховищ і передсховищ пожежегасіння водою забороняється.

4.8. Приміщення обчислювальних центрів, центральних ЕОМ локальних

мереж (серверів), комутаційних ЕОМ і локальних мереж (серверів),

комутаційних ЕОМ і апаратури кріптозахисту слід обладнувати установками

автоматичного газового пожежегасіння відповідно до норм проектування

приміщень для ЕОМ.

У приміщеннях, оснащених персональними ЕОМ, абонентськими

пунктами й іншою електронно-обчислювальною технікою, не підлягаючих

обладнанню системами автоматичного пожежегасіння, слід передбачувати

влаштування системи автоматичної пожежної сигналізації, що реагує на появу

диму, і оснащувати ці приміщення первинними засобами пожежегасіння

(переносними або пересувними газовими вогнегасниками) з розрахунку не

менш двох вогнегасників на 20 м

площі приміщення.

4.9. Приміщення архівів операційних відділів, за винятком випадків

використання вогнетривких сейфів, повинні обладнуватися автоматичними

установками пожежегасіння.

Вогнегасні суміші, що застосовуються при цьому, не повинні

пошкоджувати документи при гасінні.

4.10. Приміщення пожежного посту, у тому числі сполученого з

приміщенням охорони, повинно мати природне освітлення і розміщуватися в

першому або цокольному поверсі будинків.

4.11. Евакуація з операційних і касових зал, розділених бар'єром на зони,

повинна забезпечуватися самостійно для кожної зони.

4.12. Технологічні сходи з підвалів, які використовуються для доставки

коштовностей зі сховища, повинні бути такими, що не задимлюються, 3-го

типу.

У першому поверсі такі сходи повинні виходити в ізольований

(виділеними перегородками з дверима) відсік коридору.

У число евакуаційних шляхів технологічні сходи не включаються.

4.13. Двері архіву, кімнат для збереження бланків, зброї, господарських

комор, передкомори, венткамер і машинних відділень ліфтів повинні бути

протипожежними 2-го типу.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 29

4.14. Сургучниця і інші електронагрівальні прилади повинні

встановлюватися на вогнетривку підставу.

4.15. Акустична обробка приміщень повинна виконуватися з

вогнетривких матеріалів або матеріалів, що важко займаються (див. розділ 12

«Охорона праці»).

4.16. Межа вогнестійкості перекриттів над вбудованими гаражами-

стоянками повинна бути не менше 1,5 години.

4.17. Межа вогнестійкості сейфів для збереження коштовностей – 1

година. Межа вогнестійкості сейфів для збереження даних на магнітних носіях

– 1 година за умови, що температура всередині сейфу не перевищить 55 С.

5. ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

5.1. Будинки банків повинні бути обладнані системами водопроводу і

каналізації, що забезпечують побутові потреби працюючих і клієнтів,

протипожежні потреби будинку і споживання води системами опалення,

вентиляції і кондиціонування.

5.2. Пункти обслуговування населення повинні бути обладнані санвузлом

з підведенням води і відводом у каналізацію. При розміщенні пункту в

неканалізованому регіоні в санвузлі слід розміщувати біотуалет.

5.3. Системи водопроводу і каналізації необхідно проектувати відповідно

до вимог СНіП 2.04.01.

5.4. При визначенні витрат води на пожежегасіння слід керуватися

пунктом 4 таблиці 1 СНіП 2.04.01 з уточненням за таблицею 3.

5.5. При порушенні безперебійності подачі води по I категорії надійності,

з огляду на підвищений ступінь відповідальності будинку банку, для

протипожежних цілей слід проектувати запас води в ємкостях з насосною

станцією й окремою системою протипожежного водопроводу. Відомості про

порушення у водопостачанні регіону повинні бути застережені в технічних

умовах.

5.6. Запас води в ємкостях повинен забезпечувати внутрішнє

пожежегасіння будинку протягом розрахункового часу гасіння пожежі.

5.7. Розміщення протипожежних ємкостей і насосів необхідно виконувати

відповідно до вимог п.12.3 СНіП 2.04.01, при цьому слід забезпечити заходи,

що виключають безконтрольні витоки води.

С. 30 ВБН В.2.2-00032106-2001

5.8. Пожежні крани розміщувати відповідно до нормативних вимог,

встановлюючи їх біля входів у ПЦС, в операційні і касові зали, у вестибюлях і

коридорах.

5.9. Прокладку мереж водопроводу і каналізації слід виконувати, як

правило, приховано з обов'язковим забезпеченням доступу для огляду і

ремонту; відкрито - в приміщеннях, де не пред'являється вимоги до інтер'єру.

5.10. Прокладка мереж водопроводу і каналізації під стелею робочих

приміщень банку сховано або відкрито не допускається.

5.11. При прокладці мереж у місцях, важкодоступних для ремонту,

необхідно застосовувати матеріали труб, нормативний термін служби яких

відповідає класу будинку.

6. ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЯ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ

6.1. Опалення, вентиляція, кондиціонування повітря і аварійну

протидимну вентиляцію будинків банків необхідно проектувати відповідно до

вимог СНіП 2.04.05.

6.2. Розрахункові температури повітря і кратність повітрообміну в

приміщеннях банків і банківських сховищ слід приймати по таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Найменування

приміщень

Температура

повітря в

приміщенні у

холодний

період,° C

Кратність повітреобміну

у 1 год

Додаткові

вказівки

Приплив

повітря

Видалення

повітря

1. Робочі кімнати і

кабінети

18 По нормах проекту-

вання суспільних

будинків

2. Операційна зала з

касами операторів

18 За розрахунком на

асиміляцію

тепловологонадлишкі

в, але не менше

дворазового

повітрообміну

3. Касова зала з

кабінами операційних

кас

18 За розрахунком на

асиміляцію

тепловологонадлишкі

в, але не менше 60 м³/