ВБН В.2.2-00032106-1-2001

Подождите немного. Документ загружается.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 51

розміщення допоміжних і обслуговуючих пристроїв (мережеві та лінійні

фільтри, системи припливно-витяжної вентиляції або кондиціонування та ін.) в

приміщенні, що екранується, рекомендується виділити технологічну зону

шириною не менше 1м. Інакше віконні прорізи необхідно закласти, допоміжні і

обслуговуючі пристрої розмістити в серверній, а комунікаційні трубопроводи

провести в обхід серверної.

11.2.7. Хвилевідний фільтр

Для виконання технічних вимог, що забезпечують нормальне

функціонування технічних засобів об'єктів електронної обчислювальної техніки

(ЕОТ) у ЕС, що проектуються, передбачається наявність припливно-витяжної

вентиляції і системи кондиціонування. На введенні в ЕС повітрепроводів

вентиляції повинні бути передбачені радіочастотні фільтри «фільтри

хвилевідні», що забезпечують локалізацію електромагнітної енергії у

повітрепроводі. У ЕС для об'єктів ЕОТ передбачається установка

радіочастотних фільтрів тільки типу «стільникової конструкції», встановлених

на вхідних-вихідних каналах, які зварюються з металевих кутиків з розміром

вікна h не більше 50 мм та висотою "хвилевода" 2h. Можна використовувати

екрануючу сітку з вічком не більше 6х6 мм, яка повинна мати надійний

електричний контакт з металевим коробом вентиляційного каналу по всьому

периметрі (зварювання або пайка).

У місцях вводу в екрановане приміщення неметалевих труб (наприклад

поліетиленових труб кондиціонування, систем зволоження повітря та ін.)

встановлюються металеві патрубки діаметром не більше 50 мм і довжиною не

менше двох діаметрів (так звані хвилевідні патрубки), які вварюються в екран

приміщення по периметру.

11.2.8. Радіочастотні фільтри для захисту електричних мереж

Мережеві та лінійні фільтри використовують тоді, коли після проведення

робіт по екрануванню приміщення та проведення вимірів отриманий коефіцієнт

екранування менше 20 дБ.

Фільтри вибираються в залежності від призначення електричних мереж,

що проходять через них. При цьому необхідно враховувати тип струму

(постійний або змінний), його частоту, напругу, величину струму, необхідне

робоче затухання в заданому діапазоні частот. Фільтри рекомендується

встановлювати із зовнішньої сторони екранованого приміщення поблизу місця

введення електричних проводів, але якщо це неможливо, фільтри можна

встановлювати всередині екранованого приміщення. Для їх розміщення

найкраще підходить технологічна зона. Ввід електричних проводів на вхід

фільтра через екран приміщення виконується в екрані (обплетення або металева

труба, яка з'єднана як з фільтром, так і з екраном по всьому периметру).

Для виконання вимог безпеки корпус фільтра обов'язково повинен бути

заземлений на захисне заземлення.

С. 52 ВБН В.2.2-00032106-2001

Для вводу силових мереж можна використовувати мережеві фільтри

типу ФПС, ФП, Ф-002, Ф-010, ФСП-1, "Базальт" або їм подібні. Для

телефонних мереж використовують фільтри типу ФПТ(ФПТ-1-12-0,25-

250/127), ФПУ. 2, "Контакт 15", "Базальт 3ц" або їм подібні. Для ланцюгів

радіооповіщення можна використовувати фільтри типу ФПУ-3-5-500-220,

"Базальт 1,2,3,4" або аналогічні.

Кабелі і проводи допоміжних технічних мереж, що виходять за межі

контрольованої зони, рекомендується захищати відповідними фільтрами.

Трифазні мережі з струмом 25А і вище не можна ділити на два фільтри,

усі фази необхідно пропускати через один фільтр.

Підприємства, що проводять роботи по екрануванню, повинні мати

ліцензії на проведення спеціальних видів робіт Держкомсекретів України.

11.3. Вимоги до заземлення

11.3.1. Загальні положення

Екран і металеві неструмопровідні частини електроустановок, а також

інші металеві конструкції, пов'язані з установкою електроустаткування, які

можуть виявитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, підлягають

заземленню відповідно до вимог СН 102-76 і ПУЕ.

Опір розтіканню заземлювача для заземлення екрана винний бути не

більше 4 Ом.

Для заземлення екрана як заземляючі провідники допускається

використання:

- нульових провідників;

- сталевих труб електропроводок;

- алюмінієвих оболонок кабелів;

- мідного дроту, кабелю або шин з поперечним перетином не менше 10 мм

Для заземлення обладнання, що знаходиться в ЕС, яке може виявитися

під напругою, використовують металеву конструкцію екрана.

Приєднання заземляючих і нульових захисних провідників до

обладнання, які потрібно заземлити або занулити, повинно виконуватися

зварюванням або болтовим з'єднанням з перехідним опором не більше за

600 мкОм.

Кожну частину електрообладнання. необхідно під'єднувати до заземлення

чи занулення за допомогою окремої гілки.

Не допустиме послідовне з'єднання заземлююмих чи занулююмих частин

електроустановок.

Для систем захисного заземлення не використовуються природні

заземлювачі (металеві трубопроводи, залізобетонні конструкції будівлі і тому

подібне).

11.3.2. Захист систем заземлення

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 53

З метою організації “захищеної землі” нульові крапки ТП, генераторів,

інверторів, мереж живлення, електроосвітлення, а також схемне і захисне

заземлення обладнання об'єктів ЕОТ і сам екран приміщення, ізольований від

металоконструкцій будівлі, що мають вихід за межі контрольованої зони за

рахунок гальванічних зв'язків, потрібно підключати до захисного контуру

заземлення.

Захисний контур заземлення об'єкта ЕОТ потрібно розташовувати не

ближче за 10м від меж контрольованої зони й інженерних комунікацій

(водопровід, опалення і т.п.), що мають вихід за межі контрольованої зони і не

мають ізоляційних вставок у їх межах.

Опір заземлювача об'єкта ЕОТ у цьому випадку не повинен

перевищувати 4 Ом.

В ЕК, ізольованих від металоконструкцій будівлі, контур захисного

заземлення не ізолюється від екрана.

Схемне (технологічне) заземлення для усунення різниці потенціалів між

мережами схемного заземлення, корпусами енергоустаткування і самим

екраном потрібно з'єднати в одній точці (шпилька в екрані) із “захисним

заземленням” і вивести на заземлювач об'єкта ЕОТ.

У тому випадку, коли немає можливості віддалити заземлювач об'єкта

ЕОТ на відстань 10м від підземних інженерних комунікацій і меж

контрольованої зони, рекомендується використати глибинний заземлювач з

опором розтікання не більше за 1 Ом.

У цьому випадку на глибинний заземлювач виводиться “схемне” і

“захисне заземлення” обладнання ЕОТ, а також “захисне заземлення” екрана

через фільтр ФП.

11.4. Екранування кабельних мереж

Для запобігання витоку інформації через наводи усі кабелі між

серверами й активним обладнанням ЛОМ повинні бути або екранованими не

нижче 5 категорії, або оптиковолоконними (типу STP, FTP, SFTP або їм

аналогічні). Введення кабелів і проводів необхідно виконувати через металеві

короби чи труби з поперечним розміром не більше 50 мм та довжиною не

менше трьох метрів, які повинні вварюватися в екран приміщення по всьому

периметру введенню. Якщо ці заходи не забезечують необхідний коефіцієнт

екранування, використовують мережеві і лінійні фільтри (див. п.11.2.4).

Малосигнальні та силові кабелі повинні розміщуватись у різних пакетах.

При використанні металевих коробів для прокладки кабелів (телефон, мережа

змінного струму, інші кабелі) слід звернути увагу на недопущення

паралельного пробігу на малій відстані кабелів окремих систем. Для

запобігання витоку інформації унаслідок взаємних наводів, кабелі окремих

систем (пакети кабелів) повинні мати взаємну відстань не менше 20мм.

Всередині екранованого приміщення розводку кабельної мережі можна

виконувати в незаймистих пластикових коробах (напр. LEGRAN). Коефіцієнт

заповнення перетину короба не повинен перевищувати 65%.

С. 54 ВБН В.2.2-00032106-2001

11.5. Вимоги щодо розміщення трансформаторної підстанції

Трансформаторна підстанція повинна бути разміщена в межах

контрольованої зони.

Якщо цю вимогу виконати неможливо, електропостачання основного

обладнання здійснюють через мережеві фільтри або джерела вторинного

живлення (UPS), якщо вони забезпечують необхідний коефіцієнт затухання.

11.6. Вимоги до сигналізації

Для запобігання несанкціонованого доступу до спецприміщень (серверні,

електронна пошта, електронні архіви та інші) вони повинні бути обладнані

системою охорони з трьома незалежними рубежами охоронної сигналізації:

- на дверях;

- на вікнах;

- об'ємна сигналізація.

Можливе використання систем відеонагляду.

Сигналізація повинна мати вихід на пульт централізованої охорони та, по

можливості, мати вихід на контрольний монітор на території служби

телекомунікаційних систем банку (чергової служби).

Для обмеження доступу всі двері спецприміщень повинні бути обладнані

автоматизованою системою доступу або кодовими замками.

11.7. Вимоги пожежної безпеки

Екрановані приміщення серверних, електронного архіву не повинні

прилягати до легкозаймистих частин будинку.

Приміщення серверної обладнується автоматичною системою

пожежегасіння.

При виконанні екранованих приміщень (особливо при виконанні

упоряджувальних робіт) використовуються незаймисті матеріали. Якщо ж

використовуються елементи дерев'яних конструкцій, вони повинні бути

оброблені вогнезахисними антипіренами.

Для забезпечення евакуації з приміщень, двері серверних приміщень

повинні відкриватися по ходу евакуації.

Системи автоматики станції пожежегасіння повинна працьовувати від

датчиків, які реагують на дим, тепло. Спрацювання таких датчиків повинно

забезпечувати автоматичне відключення всіх систем вентиляції, кондиціювання

та енергоживлення всього електрообладнання, що використовується в

екранованому приміщенні.

11.8. Вимоги до освітлення

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 55

Для освітлення екранованих приміщень можуть використовуватися як

лампи розжарювання, так і люмінесцентні лампи.

В екранованих приміщеннях обов'язково передбачається аварійне

освітлення.

11.9. Вимоги до систем вентиляції

Системи вентиляції та кондиціювання розраховуються в залежності від

кількості та потужності розміщеної в екранованому приміщенні електронної

апаратури.

11.10. Спеціальні екрановані сейфи

Такі сейфи призначені для зберігання магнітно-оптичних носіїв

оперативної інформації та зберігання магнітно-оптичних носіїв у приміщеннях

електронних архівів.

Екрановані сейфи своєю технічною стійкістю повинні відповідати

вимогам Євростандарту ЕN 1143-1. Основними вимогами до таких сейфів є:

- захист від будь–яких видів несанкціонованого доступу;

- захист від використання вибухових речовин;

- захист від злому та вандалізму;

- захист від вогневих та теплових впливів зовнішнього оточення;

- вологостійкість;

- захист магніто-оптичних носіїв інформації від дії електромагнітних

полів як природнього походження так і цілеспрямованої дії;

- захист магніто-оптичних носіїв інформації від дії радіаційного

випромінювання.

Такі сейфи повинні забезпечувати необхідний коефіцієнт екранування в

заданому діапазоні частот. Екрановані сейфи, які призначені для

довготермінового зберігання магніто-оптичних носіїв інформації, повинні

обладнуватися системами кондиціювання, вентиляції, автоматичною системою

пожежної сигналізації та гасіння пожежі, системою енергоживлення.

11.11. Етап здачі системи ТЗІ

11.11.1. Заключний етап здачі системи захисту інформації в експлуатацію

включає виконання наступних заходів:

- перевірку величини коефіцієнту екранування в заданому діапазоні

частот

- доопрацювання елементів ЕС (введення додаткових фільтрів,

перерозводка провідників і т.д.) з метою отримання необхідного

коефіцієнта екранування.

С. 56 ВБН В.2.2-00032106-2001

11.11.2. Вимірювання виконуються організацією, що має ліцензію на

проведення відповідних видів робіт(ліцензія типу А, ТА;У;ТВ). По завершенню

робіт замовнику надаються наступні документи: акт приймання, протоколи

випробувань коефіцієнту екранування. Ці документи зберігаються у відповідній

службі банку.

12. ОХОРОНА ПРАЦІ

12.1. Загальні вимоги

12.1.1. Робочі приміщення банківських установ повинні мати оптимальні

(припустимі) параметри мікроклімату (температури, відносної вологості,

швидкості руху повітря) і рівні іонізації повітря.

12.1.2. Організація робочих місць співробітників повинна здійснюватися

на основі ергономічних вимог, що відповідають ГОСТ 12.2.032.

12.1.3. При роботі персоналу банківських установ із засобами ЕОТ

повинні дотримуватися вимоги ДНАОП 0.00-1.31 і ДСанПіН 3.3.2-007.

Умови праці співробітників, що працюють із засобами ЕОТ, по

показниках шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, а також

напруженості трудових процесів повинні відповідати I або II класу відповідно

до гігієнічної класифікації № 4137.

12.1.4. Робочі місця співробітників банківських установ повинні бути

атестовані згідно «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами

праці».

12.1.5. Охорона праці персоналу банківських установ повинна

відповідати вимогам НАОП 9.6.12-1.01, НАОП 9.6.12-1.02, НАОП 9.6.13-1.01.

12.1.6. Розташування робочих місць співробітників банківських установ у

підвальних і цокольних поверхах не допускається (за винятком персоналу

сховищ коштовностей).

12.1.7. Не допускається застосовувати для опорядження інтер'єрів

робочих приміщень полімерні й інші матеріали, що виділяють у повітря

шкідливі хімічні речовини, котрі перевищують гранично припустимі

концентрації (деревостружкові плити, шпалера, що миється, плівкові і рулонні

синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик і ін.).

12.1.8. Приміщення банківських установ, їхні об'ємно-планувальні

рішення, опорядження і устаткування повинні створювати психологічно,

гігієнічно і ергономічно комфортне середовище, організоване так, щоб у

максимальному ступені сприяти високопродуктивній праці персоналу.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 57

12.1.9. У приміщеннях банківських установ повинні застосовуватися

стандартизовані (ГОСТ 12.4.026) знаки безпеки:

- що забороняють;

а) «Забороняється курити»;

- що попереджують:

а) «Обережно! Електрична напруга»;

- що пропонують:

а) «Прохід тримати вільним!»

б) «Виходити тут».

12.2. Вимоги до освітлення

12.2.1. Приміщення банківських установ повинні мати природне і штучне

освітлення у відповідності зі СНіП II-4. Виключенням у частині природного

освітлення є сховища, приміщення для сейфового збереження коштовностей,

екрановані серверні, приміщення для збереження зброї і боєприпасів.

12.2.2. Без природного освітлення допускається проектувати приміщення

для збереження особистих речей касирів, кімнати для збереження

інкасаторських сумок, приміщення для нарад і переговорів, бокси

навантаження-розвантаження інкасаторських машин, приміщення передачі

коштовностей.

12.2.3. Природне освітлення повинно бути, як правило, однобічним.

Основний світловий потік природного світла повинен бути ліворуч.

Площа засклення не повинна перевищувати 25% загальної площі стіни зі

світловими прорізами.

Природна освітленість повинна забезпечувати коефіцієнт природної

освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО виконуються у

відповідності зі СНіП II-4.

12.2.4. При виборі приміщень для розміщення робочих місць з

персональними комп'ютерами необхідно враховувати, що вікна можуть давати

відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих

перед ними, особливо влітку та у сонячні дні.

12.2.5. Віконні прорізи в робочих приміщеннях повинні мати засоби

сонцезахисту. Як засоби сонцезахисту можна використовувати архітектурні

прийоми, плівки з металізованим покриттям, що накладаються на віконне

засклення, регулювальні віконні жалюзі, світлорозсіювальні штори з

коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7.

12.2.6. Штучне освітлення робочих приміщень повинно бути обладнано

системою загального рівномірного освітлення.

С. 58 ВБН В.2.2-00032106-2001

Загальне штучне освітлення робочих приміщень повинно забезпечуватися

газорозрядними (люмінесцентними) джерелами світла, у яких висока світлова

віддача (75Šлк/Вт і більш), тривалий термін служби (до 10000 годин), мала

яскравість світлових поверхонь, близький до природного склад

випромінюваного світла.

У приміщеннях банківських установ рекомендується використовувати

систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення

установлюються світильники місцевого освітлення). Застосування одного

тільки місцевого освітлення неприпустимо, тому що виникає необхідність

частої переадаптації зору, створюються глибокі і різкі тіні, виникають інші

несприятливі фактори.

12.2.7. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних

або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць

(переважно ліворуч), паралельно лінії зору працівників. Допускається

застосування світильників наступних класів світлорозподілу:

- прямого світла (П);

- переважно прямого світла (Н);

- переважно відбитого світла (У).

12.2.8. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники з

розсіювачами і дзеркальними екранними сітками або відбивачами,

укомплектованими високочастотними пускорегулювальними приладами.

При відсутності світильників з високочастотними пускорегулювальними

приладами лампи багатолампових світильників або розташовані поруч

світильники загального освітлення слід підключати до різних фаз трифазної

електромережі. Допускається застосовувати світильники без високочастотних

пускорегулювальних приладів тільки при використанні моделей з технічним

найменуванням «Кососвітло».

Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток не

допускається.

12.2.9. Джерелами світла повинні використовуватися, як правило,

люмінесцентні лампи типу ЛБ. При влаштуванні відбитого освітлення можуть

застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт.

Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи

розжарювання.

12.2.10. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів

випромінювання від 50 до 90° щодо вертикалі в подовжній і поперечній

площинах повинна складати не більш 200ŠкДж/м

, а захисний кут світильників

повинен бути не більше 40°.

12.2.11. Коефіцієнт запасу у відповідності зі СНіП II-4 для

освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4.

ВБН В.2.2-00032106-2001 С. 59

Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися

застосуванням газорозрядних ламп.

12.2.12. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування

документів повинен бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості

забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення

допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не

повинно бути відблисків на поверхні екрана відеодисплейного термінала (за

наявності на робочому місці) і збільшення освітленості екрана більше ніж на

300 лк.

12.2.13. Необхідно передбачати обмеження прямої блискості від джерела

природного і штучного освітлення, при цьому яскравість світлових поверхонь

(вікна, джерела штучного світла), що знаходяться в поле зору, повинна бути не

більшою 200 кДж/м

Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного вибору

типів світильників і розміщення робочих місць щодо джерел природного і

штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані

відеодисплейного термінала не повинна перевищувати 40 кДж/м

, яскравість

потоку при використанні системи відбитого освітлення не повинен

перевищувати 200 кДж/м

12.2.14. Коефіцієнт пульсації освітленості при освітленні газорозрядними

лампами, що живляться перемінним струмом частотою 50 Гц, не повинна

перевищувати наступних значень при комбінованому освітленні:

- загальне освітлення – 20%;

- місцеве освітлення – 15%.

12.2.15.ŠДля місцевого освітлення повинні застосовуватися світильники зі

світлонепроникними відбивачами, що мають захисний кут не менш 30°.

Допускається застосовувати світильники місцевого освітлення з відбивачами,

що мають захисний кут від 10 до 30° при розташуванні їх нижче рівня очей

працюючих.

12.2.16. Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу

освітленість на підлозі основних проходів і на сходах 0,5 лк.

Живлення робочого й евакуаційного освітлення повинне здійснюватися

від різних джерел.

12.3. Захист від випромінювань і полів, що генерируються

відеодисплейними терміналами

12.3.1. При роботі на персональних ЕОМ повинен передбачатися захист

від усіх видів випромінювань і полів, що генерируються відеодисплейними

терміналами (див. п. 12.1.3).

С. 60 ВБН В.2.2-00032106-2001

12.3.2. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання

на відстані 0,05м від екрана і корпуса відеодисплейного термінала при будь-

яких положеннях регулюючих пристроїв відповідно до НРБУ не повинна

перевищувати 7,74х10

-12

А/кF, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/рік

(100 мкР/рік).

12.3.3. Припустима інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на

відстані 0,3м від екрана відеодисплейного термінала не повинна перевищувати

величини, встановлені ДНАОП 0.03-3.17 і ДСанПіН 3.3.2-007.

12.3.4.Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати

граничні відповідно до ГОСТ12.1.005 і ДСанПіН 3.3.2-007.

12.3.5. Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів

повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006, ДНАОП 0.03-3.13, ДНАОП 0.03-

3.30 і ДСанПіН 3.3.2-007.

12.3.6. Гранично припустима напруженість електростатичних полів на

робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045,

ДНАОП 0.03-3.05 і ДСанПіН 3.3.2-007.

12.3.7. Відповідно до ГОСТ 12.1.005 утримання озону в повітрі робочої

зони не повинно перевищувати 0,1 мг/м

12.3.8. Для захисту користувачів персональних комп'ютерів від

неіонізуючих випромінювань необхідно використовувати приекранні фільтри.

Розташування захисних електромагнітних екранів перед дисплеями дозволяє

зменшити діонізацію повітря в зоні роботи оператора, екранувати радіочастотні

випромінювання і т.п.

12.3.9. Для зменшення впливу випромінювань користувачам

персональних комп'ютерів необхідно працювати при оптимальній відстані до

екрана відеомонітора, що складає 60-70 см. Розглядати інформацію на

відеомоніторі при відстані до екрана менше 50 см не рекомендується.

12.4. Електробезпечність

12.4.1. Технологічне устаткування, персональні комп'ютери, інші засоби

ЕОТ, робочі місця, електророзводки і т.п. повинні забезпечувати захист

персоналу від поразки електричним струмом у всіх випадках, включаючи

помилкові дії.

12.4.2. Прийняті планувальні рішення повинні максимально обмежувати

доступ до електроустановок ненавченого персоналу.