Васильєв О.В., Фісун К.А. (ред.) Менеджмент регіонального розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

311

Стратегія і тактика маркетингу регіону

До стратегічного плану можна віднести довгострокову маркетингову

стратегію розвитку регіону, до тактичних – короткострокові плани, а до

оперативних – маркетингові плани проведення певних заходів чи подій.

При розробці маркетингових планів регіону основним завданням є

визначення маркетингового комплексу, або 4Р. Основними засобами маркетингу

регіонів, що загалом відповідають елементам класичного комплексу маркетингу, є:

регіональний продукт - асортимент, кількість та якість ресурсів регіону, які

потрібні його споживачам. Це, зокрема, його географічне положення, населення

(персонал), якість життя, інфраструктура, науково-технічний потенціал, сировинні

ресурси, рівень ділової активності, доступність «дешевих» фінансових ресурсів,

рівень розвитку сфери підтримки бізнесу, рекламного ринку, аудиту, public relations

і т. ін.;

ціна регіонального продукту - це витрати, які зазнають споживачі регіону.

Для мешканців - це вартість життя, рівень доходів та соціальних пільг, вартість

конкретних товарів та послуг на території; для туристів - вартість путівок, розмір

добових кишенькових витрат; для корпоративних споживачів на попередньому

етапі - це транспортні витрати, харчування й проживання груп експертів та

керівників компанії, час і зусилля, потрібні для одержання необхідної інформації,

вартість проекту в частині будматеріалів та обладнання, підготовка майданчику для

інвестиційного проекту, витрати на його реалізацію тощо. Особливу роль

відіграють податкові та інші пільги, правила розподілу продукції та вивезення

прибутку за межі регіону;

розміщення, розподіл регіонального продукту - матеріальних ресурсів, кадрів

або споживачів, інтелектуального потенціалу, доступність сучасних інформаційних

і телекомунікаційних технологій;

просування регіону - це насамперед рекламна та PR-кампанії, включаючи

визначення адресатів і каналів просування інформації, її оптимальних форм, носіїв,

обсягів.

Традиційно вирізняються чотири великі групи стратегій, спрямовані на

залучення споживачів регіону, зокрема: маркетинг іміджу, маркетинг

привабливості, маркетинг інфраструктури та маркетинг населення, персоналу.

Імідж регіону, так само як й імідж країни, формується як відображення життя

регіону на різних його рівнях. У той же час найбільш ґрунтовно імідж визначається

якістю функціонування розташованих у регіоні суб'єктів господарювання,

комунікацій, системи обслуговування і т.п. На імідж регіону діють також

гуманітарні, так звані «м'які» чинники, наприклад, мовного походження. Так, в

Україні активно впливають на формування іміджу регіонів географічні, кліматичні,

національні та інші чинники. Але імідж вітчизняних регіонів безпосередньо

залежить від стану їх економіки і ролі, яку регіони відіграють в економічному

зростанні України, від характеру взаємовідносин з центром.

З виступів та заяв суспільних діячів, реклами туристичних агентств,

публікацій у ЗМІ можна виявити словесні характеристики, що описують як

312

сучасний стан іміджу, так і тенденції його змінення. Це є першим кроком

позиціювання іміджу регіону, будь-якої іншої території (табл.3.2.3).

Табл. 3.2.3 - Словесні характеристики регіонів [8]

Регіон світу

Висловлювання

Іспанія

Зростаюча зірка Європейського економічного

співтовариства

Берлін

Столиця нової Європи

Атланта

Центр нового американського Півдня

Коста-Ріка

Найбільш стабільна демократія Латинської Америки

Москва

Діловий, науковий, туристичний центр Росії

Ростовська область

Брама Кавказу

Нижній Новгород

Третя столиця, кишеня Росії

Пальма де Мальорка

Сонячна альтернатива Британським островам

Таїланд

Туристичний рай Далекого Сходу

Імідж регіонів України подано у таблиці 3.2.4.

Табл. 3.2.4 - Імідж регіонів України [6]

Область

обл

центр

Імідж

областей

обласних

центрів

Характер

іміджу

АР

Крим

літня

політична

столиця

туристична

столиця

політ

турист

Вінниця

столиця

горілчаного

бренду

№

світі

виробничий

Волинь

Луцьк

ворота

Західну

Європу

столиця

Волині

історичний

Дніпропетровськ

науковий

центр

країни

ракетно

космічна

столиця

промислова

столиця

економічна

столиця

виробничий

науковий

Донецька

Донецьк

столиця

Донбасу

друга

столиця

України

, "

край

бандитів

потужний

індустріальний

центр

один

із

найпотужніших

наукових

центрів

шахтарська

столиця

історичний

політичний

виробн

науков

Житомирська

Житомир

одне

із

найстарших

історичних

культурних

міст

найбільше

місто

Поліського

регіону

Волині

історичний

культурний

Закарпатська

Ужгород

Закарпатська

столиця

крайова

столиця

західні

ворота

України

столиця

гірського

краю

закарпатська

Швейцарія

столиця

вівчарства

історичний

виробничий

природний

Запорізька

Запоріжжя

Батьківщина

Козаччини

центр

вітчизняного

авіаційного

двигунобудування

історичний

виробничий

Ів

Франківськ

прикарпатська

столиця

екологічно

чисте

місто

істор

виробн

Київська

основні

туристичні

ворота

Україну

туристичний

Луганська

східні

ворота

України

історичний

Львівська

Львів

столиця

Галичини

столиця

Західної

України

ворота

Європу

український

’

ємонт

культурна

столиця

України

шоколадна

столиця

пивна

столиця

кавова

столиця

туристична

Мекка

місто

музей

історичний

культурний

виробничий

туристичний

Миколаїв

місто

корабелів

суднобудівна

столиця

виробничий

Одеська

Одеса

південні

ворота

держави

столиця

гумору

сміху

кіностолиця

України

історичний

культурний

Полтава

духовна

столиця

України

культурний

Сумська

Суми

туристичний

край

зелений

регіон

туристичний

313

Продовження табл.

3.2.4.

Тернопільська

Тернопіль

найбільш

україномовний

обласний

центр

місто

барів

та

заробітчан

культурний

виробничий

Харківська

Харків

столиця

Слобожанщини

центр

торгівлі

Слобожанщини

найбільший

центр

вищої

освіти

Україні

флагман

науки

промисловості

освіти

культури

інтелектуальна

столиця

історичний

науковий

виробничий

культурний

Херсонська

Херсон

столиця

Нижнього

Дніпра

місто

корабелів

колиска

Чорноморського

флоту

південна

Пальміра

історичний

виробничий

Черкаси

Батьківщина

Шевченка

спортивна

столиця

України

істор

спорт

Чернівецька

Чернівці

буковинська

столиця

ворота

імперії

маленький

Париж

маленький

Відень

столиця

української

Швейцарії

історичний

культурний

туристичний

Чернігівська

Деснянський

край

історичний

Київ

Європейська

культурна

столиця

місто

можливостей

місто

найкращої

освіти

, i

нвестиц

йно

приваблива

столиця

України

найзеленіша

столиця

Європи

культурний

виробничий

наук

природн

Севастополь

флотська

столиця

України

виробничий

Імідж регіону можна описати не лише словесно, а й кількісно. Для цього

зазвичай використовуються соціологічні методи досліджень із застосуванням

технологій семантики.

Після вибору цільових груп (потенційних споживачів території) серед їх

представників проводяться дослідження, що мають відповісти на питання:

наскільки знайомим для них є певний регіон, наскільки він є популярним.

Одночасно визначаються найбільш важливі критерії, з якими порівнюються

конкуруючі регіони. За результатами цих досліджень можна зробити висновки

щодо комплексу заходів, потрібних для популяризації іміджу регіону, а також

для його корекції.

Розповсюдженою стратегією в рамках концепції маркетингу регіонів є

маркетинг пам'яток історії, закладів індустрії розваг, розташованих на

території регіону. При цьому для задоволення потреб клієнтів регіону

використовуються визначні природні пам'ятки (набережні рік, озера, моря,

гори), історична спадщина (музеї, пам'ятники архітектури, храми), відомі

особистості, об'єкти культури та відпочинку (стадіони, культурні й торгові

центри, парки).

Чим унікальнішими та відомішими є ці об'єкти, тим більшу конкурентну

перевагу вони створюють для регіону, в якому розміщені. Стратегії пам'яток

розрізняються залежно від того, багато їх або мало, скільки днів треба зазвичай

для їх огляду. Але навіть визначна пам'ятка регіону не може бути єдиним

об'єктом уваги в регіональному маркетингу. Лише комплексне представлення

регіону як єдиного цілого виявляє його привабливість та унікальність, його

естетичні переваги. У той же час у разі відсутності в регіоні власних пам'яток

виникає нагальна потреба в їх створенні.

Ще одним різновидом стратегій регіонального маркетингу являється

маркетинг інфраструктури. Вона є одним з найважливіших чинників

314

привабливості регіону у довгостроковій перспективі. Надійне

енергопостачання, високий рівень освіти, чиста питна вода, розвинені

комунікації, безпека на вулицях — це ознаки розвинутої інфраструктури. її

наявність не являється достатньою умовою перемоги у конкурентній боротьбі,

але, безумовно, є необхідною умовою.

Маркетинг персоналу, робота з людьми - жителями регіону, об'єднаннями

і союзами громадян, політиками, робота з громадськістю ставить за мету

забезпечення підтримки маркетингової активності регіону зсередини. Завдання

полягає, з одного боку, у формуванні місцевого патріотизму, з іншого - у

формуванні і підтримці доброзичливої мотивації усередині регіону по

відношенню до інорегіональних жителів і структур, до їх залучення в регіон.

Недружелюбність до приїжджих або негативне уявлення про жителів,

підприємців якої-небудь іншої території може звести до нуля усі зусилля і

досягнуті результати з інших напрямів маркетингу регіону. Іншими словами,

настрій жителів - це теж важлива частина регіону як товарного продукту.

Для населення важливо забезпечення основними соціальними об’єктами -

дитячими садками, навчальними загальноосвітніми закладами, вищими

навчальними закладами, медичними закладами та житлом.

Ефективним інструментом стратегії маркетингу персоналу є забезпечення

певними пільгами працівників непрестижних та малооплачуваних професій,

таких як, двірник, сажотрус. У Львівській області, наприклад, проблему із

забезпеченням сажотрусами вирішили через надання пільг працівникам цієї

професії щодо отримання житла.

Таким чином, концепція маркетингу регіонів може бути застосована

практично у всіх ситуаціях, де виникають стосунки між споживачами продуктів

регіону та суб'єктами, які зацікавлені в їх продажу.

Зрозуміло, що жодна маркетингова стратегія з усіх вищеперелічених не

здійснюється в рафінованому виді. Йдеться швидше про акценти в

комплексній, багатоаспектній маркетинговій стратегії регіону. Приклади

конкретних заходів у рамках тих або інших стратегічних виборів представлені

нижче (таблиця 3.2.5) [8].

Табл.3.2.5 - Приклади можливих заходів основних розділів

різних планів маркетингу

Стратегічні напрями Захід (місце проведення)

1 2

Маркетинг

іміджу

Проведення

щорічно

Чемпіонату

світу

по

якому

небудь

виду

спорту

(

Рурская

область

Німеччина

)

Проведення

Днів

Пушкіна

(

Псковська

область

)

Маркетинг

пам

яток

Програма

Культурна

столиця

Поволжя

" (

Поволжський

федеральний

округ

)

315

Продовження табл.

3.2.5.

Поліпшення

підтримка

системи

освіти

(

штат

Цинцинаті

США

)

Перебудова

роботи

поліції

за

принципом

«Total Quality

Management» (

Штат

Айова

округ

Медісон

США

)

Маркетинг

інфраструктури

Рекламна

кампанія

нового

порту

(

Краснодарський

край

Ейск

)

Навчання

обслуговуючого

персоналу

готелів

таксистів

. (

Англія

)

Кампанія

по

поліпшенню

обслуговування

іноземних

покупців

(

Париж

)

Маркетинг

персоналу

Сувеніри

регіональною

символікою

(

повсюдно

)

3.2.3.Комунікації в маркетингу регіонів

Реклама і інші комунікації в маркетингу регіону

Реклама і інші комунікації, являючись одним з стратегічних пріоритетів, і

конкретним інструментом маркетингу регіонів, перетинаються з усіма його

елементами, функціями, чинниками. Роль комунікацій полягає у формуванні,

поширенні, підтримці і цілеспрямованій зміні іміджу регіону серед

представників обраних цільових груп.

У розпорядженні фахівця з маркетингу регіону знаходяться різні

інструменти для впливу на цільові групи: ЗМІ (телебачення, радіо, зовнішня

реклама, регіональна преса, телефон, загальні і спеціальні журнали), реклама і

продаж товарів поштою, регіональні виставки, податкові знижки і інші

економічні стимули, проведення ювілейних свят і т. і. Засобами комунікацій

виступають також: брошури, проспекти, представлення, святкові заходи,

оголошення - під загальною назвою "маркетинг подій" (event marketing).

Завдання полягає в їх правильному виборі, з'єднанні і застосуванні.

Наприклад, газети в порівнянні з журналами гнучкі, актуальні,

забезпечують хороше охоплення місцевого ринку, але, з іншого боку,

короткострокові, не здатні дати високу якість зображення рекламованого об'єкту.

Телебачення здатне об'єднати колір, звук і рух, охоплює значну аудиторію, але

воно високовитратне, не селективне відносно аудиторії, швидкоплинно по дії.

Поштова реклама високоселективна, гнучка, адресна, але дорогостояща і часто

сприймається найбільш негативно. Критеріями вибирання засобів комунікацій

служать звички цільових груп, властивості самого каналу комунікації, зміст

реклами і витрати. Далі вже у рамках вибраного інструменту приймається

рішення про широту і частоту реклами залежно від співвідношення ефективність

/ витрати.

Окремо варто зупинитися на зовнішній рекламі. У ній існує величезна

кількість різних форм і особливо носіїв реклами. Це "бігборди" (білборди) - дуже

316

великі щити на шосе, "сіті-формати" - щити для міських тротуарів, панель-

кронштейни - на опорах освітлення, світлові короби, маркізи - козирки з

вініловим полотном, плакатні розтяжки упоперек вулиць, покрівельні

конструкції, брандмауери - "глухі" протипожежні стіни, рекламні аеростати,

повітряні кулі та ін. Усі ці різновиди реклами гранично територіальні по своєму

характеру, як, втім, і реклама на транспорті.

При розробці комунікаційної політики маркетингу регіону необхідно

звертати увагу на ефективність різних маркетингових інструментів та на

досягнення ними запланованого результату на визначених цільових ринках.

Різні маркетингові інструменти будуть неоднаково впливати на різні групи

споживачів. Наприклад, для впливу на молодь доцільніше використовувати

інструменти, які реалізуються за допомогою сучасних інформаційних

технологій, наприклад, Інтернет. Відповідно для старшого покоління дані

інструменти не дадуть бажаного ефекту. Диференціювати комунікаційні засоби

необхідно також в залежності від масштабів суб’єктів господарювання, які

будуть мати ефект від маркетингових заходів. Наприклад, завдяки рекламі

регіону в ЗМІ більший ефект отримають малі підприємства (наприклад, у

сільському туризмі), які самі не можуть організувати масштабну рекламну

кампанію зважаючи на необхідність вкладення значних грошових коштів. Для

філії транснаціональної корпорації реклама регіону не буде мати такого ж

ефекту як для малого бізнесу, так як її продукція може бути відома завдяки

власній рекламі. Відповідно, для більших та середніх підприємств буде мати

ефект реклама за кордоном, де про них інформація не розповсюджується [6].

Важливо забезпечити рух до єдиного представлення, ідентифікації регіону

(Corporate Identity), що може бути досягнуто шляхом:

а) єдиного стильового оформлення регіонального маркетингу;

б) загального, ясного по цілях і пріоритетам звернення і комунікацій

усього співтовариства з цільовими групами (Corporate Communication);

в) загального стилю поведінки, орієнтованої на цільові групи (Corporate

Behaviour).

У ряді країн (наприклад, у Франції) комунікації в цілому домінують серед

змістовних аспектів маркетингу. Відноситься це і до маркетингу територій. Але

одна справа - якщо це свідомий вибір професіонала, що чітко оцінив обстановку

і перспективи розвитку, інше - якщо це результат недостатнього знання і уміння

використовувати інші інструменти маркетингу.

Хорошою та пізнавальною рекламою регіонів України є різноманітні

ролики, короткометражні фільми, конкурси та акції на телебаченні. Такі

інструменти успішно використовуються багатьма фірмами, які вміло

поєднують рекламу різних регіонів України з просуванням своєї продукції.

Успішним на телебаченні був проект компанії "Рошен" – рекламний ролик

«Україна від краю до краю. Українці від серця до серця", який демонстрував

пейзажі різних регіонів України, при цьому пропагуючи ідеї краси та єдності

рідного краю. Даний ролик хоч і мав за першочергову мету рекламу продукції,

проте водночас є хорошим прикладом маркетингу територій. Ще один проект

317

від "Корони" – "Відкрий романтичну Україну" розповідає про найцікавіші

визначні місця регіонів України. Дана акція передбачає розповсюдження для

мешканців великих міст "Карт для побачень" з малюнками романтичних місць

та описом їх легенд. Карти Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Одеси

та Львова можна буде побачити в метро, на зупинках міського транспорту,

отримати в кінотеатрах, у кав'ярнях і ресторанах. Вся Україна зможе по-новому

подивитися на унікальні місця завдяки трансляціям сюжетів на телебаченні.

Креативною була також реклама горілчаного бренду "Хлібний дар", яка в

рекламних роликах поєднувала використання пейзажів різних обласних центрів

України із віршованими рядками про регіон. Ще одним прикладом маркетингу

регіонів є короткі ролики з використанням комп’ютерної графіки, які

відтворювали сюжети з історії України, демонстровані каналом "Інтер".

Виставково-ярмаркова діяльність як чинник розвитку економіки регіону

Одним із ефективних інструментів просування регіону та регіональних

брендів є виставки та ярмарки. Цей інструмент існує дуже давно, однак не

втрачає своєї актуальності, навіть набирає нових акцентів. Найчастіше на

виставках представляється продукція певних галузей, представляються

компанії, які виготовляють товари визначеного спрямування або надають певні

послуги. У маркетингу регіону виставкова діяльність покликана виконувати

наступні функції [6]

 представлення та просування конкурентоспроможної продукції

певного регіону – регіональних брендів;

 інформування про виробників товарів певної галузі;

 інформування про певний регіон або регіони України.

Як і будь-яка інша організаційно-виробнича система, виставково-

ярмаркова діяльність - це "сукупність технологій, засобів виробництва,

допоміжних елементів, персоналу, сполучених структурно і функціонально так,

щоб на заданій безлічі умов реалізувати певну безліч цілей при обмежених

витратах ресурсів і часу"[19]. Але вона має ряд відмітних ознак, а саме:

- просторовий характер. Громадські зв'язки, що виникають в

результаті цієї діяльності, не обмежуються рамками окремої території і

соціальної групи;

- комплексний характер, що охоплює самі різні сфери громадського

життя (політичного, економічного, наукового, культурного і тому подібне);

- соціальний характер. Стимулююча дія на розвиток різних галузей

діяльності і знань, сприятливий вплив на положення у сфері зайнятості

населення.

За даними Виставкової федерації України в 2008 році в Україні було

проведено 1174 виставкових заходи, із них 653 виставки та 521 ярмарок.

Переважна більшість згаданих заходів здійснювалась у межах України, і тільки

15 – у інших країнах: 5 заходів проведено у Російській Федерації, 3 – у

318

Казахстані, по 2 – у Сірійській Арабській Республіці та Туреччині, по 1 заходу

– у Азербайджані, Данії та Німеччині.

Як видно із табл.. 3.1 найбільшу кількість виставкових заходів (442, або

38%) було проведено організаторами виставок, зареєстрованими у місті Києві,

11% (125) – в Одеській області, відповідно 65 та 62 заходи – в Запорізькій та

Дніпропетровській областях.

Із загальної кількості заходів 15% мали статус міжнародних, 31% –

національних, 49% – міжрегіональних, 5% – регіональних. Із 366 національних

виставкових заходів 164 проводилися за участю тільки вітчизняних фірм, а 202

– вітчизняних та іноземних фірм.

Джерелами фінансування переважної більшості виставкових заходів

(1121, або 95%) була комерційна діяльність. Разом з тим 39 заходів мали

змішані джерела фінансування (із них 31 – за участю державного або місцевих

бюджетів).

Понад половини заходів за тематикою відносилось до галузевих

(спеціалізованих), кожен третій захід – до багатогалузевих, решта – до

універсальних.

Загальна забудована площа організаторів виставок становила 1836 тис.

кв.м, а загальна виставкова площа виставкових центрів – 192 тис. кв.м.

Однак, якщо аналізувати спрямування виставок, то спостерігаються деякі

позитивні тенденції у сфері маркетингу регіонів, а саме:

• з'являється більша кількість виставок з яскраво вираженим

регіональним акцентом (наприклад, "Духовні скарби Сумщини",

"Східні ворота України", "Волинські торги");

• з'являються виставки, які пропагують певний регіон в цілому

("Виставка-презентація Херсонської області");

• проведення багатьох успішних проектів виставок стає традиційним

і регулярним як щорічно, так і сезонно ("Сорочинська ярмарка",

"Донстиль-осінь", "Полтавська ярмарка");

• виникає традиція проводити виставки переважно зі статусом

національних, де представляються досягнення всіх регіонів України

("Регіони України пропонують", "Науковий потенціал регіонів",

"Барвиста Україна").

Щодо виставок з вираженим регіональним аспектом, то найбільшу

кількість таких мають м. Київ, Одеська, Донецька області та АР Крим. При

аналізі під виставками з регіональним аспектом ми мали на увазі ті, в яких

фігурує назва регіону, тобто наголошується насамперед на регіоні як

представникові регіональних брендів або які мали за мету представлення

досягнень всіх регіонів України в тій чи іншій галузі (наприклад, виставка

"Регіони України пропонують", яка проводиться ще з 2003 р. в м. Київ, має

статус національної і представляє основну продукцію України по регіонах).

Дейнека О.І. відмічає, що аналіз виставкової діяльності України дозволив

представити класифікацію виставок та ярмарок за різноманітними ознаками [6]:

 за статусом: регіональні, міжрегіональні, національні

319

(загальнодержавні), міжнародні;

 за широтою охоплення: певного регіону, всієї України;

 за спеціалізацією: спеціалізовані, універсальні (багатогалузеві);

 за призначенням (функцією): представлення товарів/послуг,

презентація виробників товарів/послуг, представлення

інвестиційних проектів, налагодження міжрегіонального

співробітництва.

Табл. 3.2.6 - Розподіл виставкових заходів за місцем їх проведення у 2008

році, за регіонами [20]

Із них

Регіони, в яких

зареєстровані

організатори виставок

Проведено

виставкових

заходів-

всього

у межах

України

у тому числі

у межах

регіону

за межами

України

Україна 1174 1159 1025 15

АР

Крим

40 40 40 –

області

Вінницька

34 34 34 –

Волинська

11 11 2 –

Дніпропетровська

62 62 45 –

Донецька

49 48 45 1

Житомирська

49 49 49 –

Закарпатська

2 2 2 –

Запорізька

65 65 65 –

Івано

Франківська

12 12 12 –

Київська

– –

Кіровоградська

22 22 22 –

Луганська

9 7 6 2

Львівська

36 36 32 –

Миколаївська

35 35 34 –

Одеська

125 125 125 –

Полтавська

27 27 27 –

Рівненська

9 9 9 –

Сумська

7 7 7 –

Тернопільська

– – – –

Харківська

40 38 34 2

Херсонська

44 44 43 –

Хмельницька

14 14 14 –

Черкаська

6 6 6 –

Чернівецька

10 10 10 –

Чернігівська

20 20 19 –

Київ

442 432 339 10

Севастополь

4 4 4 –

Персональний продаж

Серед маркетингових інструментів не менш важливе значення має

персональний продаж. Особистий контакт покупця з продавцем може дати

кращі результати, ніж інші маркетингові засоби. Наприклад, в сфері залучення

320

іноземних інвестицій серед найефективніших маркетингових інструментів,

державні службовці та представники бізнесу, опитані Інститутом Реформ,

найчастіше називали особисті контакти (рис. 3.2.4) [21].

Опитування Development Counselors International: 1000 американських

компаній, діяльність яких пов’язана з вибором території для ведення бізнесу чи

вкладення інвестицій, також підтвердило, що головним джерелом інформації є

неформальні комунікації, на другому місці – корпоративні поїздки [10].

Безперечно, інвестор намагається заручитися підтримкою місцевої влади через

встановлення особистих контактів. Однак при зміні керівництва втрачаються

напрацьовані зв’язки, і інвестор змушений налагоджувати їх знову.

Більшість інвесторів вважають, що без підтримки з боку місцевої влади проект

не може бути успішним, саме тому прагнення до співпраці повинні виражати не

лише бізнесмени, а й сама влада повинна йти назустріч і сприяти.

Роль представників регіональної влади у процесі залучення інвестицій

полягає у наданні підтримки в залежності від стадії прийняття рішення про

інвестування та намірів інвестора. Вона може бути наступною [11]:

1. Заохочувальна підтримка (створення потужного інформаційного

поля та акцентування конкурентних переваг регіону);

2. Принципова підтримка (особисті зустрічі керівників органів влади з

іноземцями, обговорення спільних проблем, узгодження позицій

щодо реалізації конкретних проектів);

3. Стартова підтримка (надання інформаційної та консультативної

допомоги);

4. Постінвестиційна підтримка (заходи, покликані вирішити поточні

проблеми, надати допомогу щодо особливостей нормативно-

правової бази).

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Участь області у

виставках,

форумах

Розміщення

інформації на

інтернет-

сторінці області

Проведення

презентації

області за

кордоном

Видання

каталогів

інвест иційних

проектів

Особисті

контакти

керівництва

області з

інвесторами

низька

середня

висока

Рис. 3.2.4 – Розподіл оцінок респондентів (державних службовців) щодо

ефективності інструментів інвестиційної політики на регіональному рівні за

даними Інституту Реформ [21]