372
макроекономічними теоріями регіонального росту. На це вказували багато
вітчизняних і закордонних економістів.
Підхід до регіону з позицій теорії суспільного відтворення означає
необхідність установлення взаємозв'язків і залежностей між різними
елементами регіональної економіки, що беруть участь у формуванні
безперервних процесів відтворення речовинних, трудових і фінансових
ресурсів регіону. Це диктує необхідність створення ефективної моделі
менеджменту регіону. Відмінна риса цього підходу полягає в тому, що регіон
будь-якого рангу розглядається як цілісна система, у рамках якої замикається
сукупність відтворювальних циклів. Перехід від економіки використання
ресурсів до економіки їхнього системного відтворення в умовах ринку помітно
ускладнюється. Однак, цей перехід необхідний як етап створення економічної
системи стійкого розвитку. Тому завдання керування на кожному рівні
територіальної системи (область, місто, район) полягає в тім, щоб виділити ту
сукупність пропорцій, які локалізуються на даному регіональному рівні, і, уже
виходячи із цього, будувати всю систему й технологію керування. Природно,
що в умовах розподільчо-галузевої системи відтворювальний підхід до регіону
був не затребуваний, тому що основні важелі керування й виділюваних ресурсів
перебували в руках міністерств і відомств. У сучасних умовах, коли досить
актуальна проблема розробки систем стійкого соціально-економічного
розвитку, що адекватно відбиває суспільно-економічні відносини, програмно-
цільовий підхід включається в загальну технологію прогнозування планової
діяльності, і тому роботи, пов'язані з теорією й практикою регіонального
програмного планування, мають найважливіше значення.
Організація дослідження зазначених проблем, пов'язаних із процесами,
що відбуваються в регіонах, формують наукову основу для розробки концепцій
менеджменту соціально-економічного розвитку. Це є головним напрямком
запропонованого матеріалу колективної монографії в умовах оптимального
використання наявних економічних ресурсів, що в кінцевому випадку
забезпечить повноцінне, стабільне й життєздатне на глобальному рівні
зростання національної економіки в цілому.
Сучасна економіка регіону раціонально сполучить територіальний і
галузевий аспекти. Відповідно зростають вимоги до моніторингу існуючих
систем керування й динаміку зміни професійного рівня підготовки менеджерів.
Необхідно помітити, що багато властивостей територіальної структури
економіки регіону обумовлені географічними факторами або історично
сформованим поділом праці.
Для рішення багатьох завдань планування, аналізу й прогнозування
істотне значення має виявлення, опис господарських зв'язків по широкому колу
діяльності й продуктів як на загальнонаціональному рівні, так і на рівні
регіонів. Ця обставина приводить до необхідності побудови й використання
многопродуктовых і багатогалузевих журливих моделей для різних рівнів
регіональної ієрархії.