Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРАВОЗНАВСТВО

У схемах та визначеннях

За загальною редакцією

доктора історичних наук, професора С.М. Тимченка,

доктора юридичних наук, професора Т.О. Коломоєць

Навчальний посібник

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

Запоріжжя

2008

УДК: 34(076) Рекомендовано

ББК: ХОя73 Міністерством освіти і науки України

(лист № 14/18-Г-1283 від 04 червня 2008 р.)

Затверджено

вченою радою Запорізького

національного університету

(протокол № 5 від 25 грудня 2007 р.)

Відповідальний редактор:

Т.О. Коломоєць – доктор юридичних наук, професор

Авторський колектив:

Бичківський О.П. кандидат юридичних наук - розділ ІV

Болокан І.В. кандидат юридичних наук - розділ ІV

Бондар О.Г. кандидат юридичних наук - розділ VIIІ

Губрієнко О.М. кандидат юридичних наук - розділ VІ

Журавльова Г.С. кандидат юридичних наук - розділ ІII

Коломоєць Т.О. доктор юридичних наук - розділ ІX

Михайленко О.О. кандидат юридичних наук - розділ ІV

Сабадаш В.П. кандидат юридичних наук - розділ XІ

Самойленко Г.В. кандидат юридичних наук - розділ V

Середа А.М. кандидат історичних наук - розділ ІI

Сидоров Я.О. кандидат юридичних наук - розділ VIІ

Синєокий О.В. кандидат юридичних наук - розділ XIІ

Сінєльнік Р.В. кандидат юридичних наук - розділ X

Ткалич М.О. старший викладач - розділ VIIІ

Удовика Л.Г. кандидат філософських наук - розділ І

Узунова О.В. кандидат юридичних наук - розділ XІ

Чорнооченко С.І. кандидат юридичних наук - розділ VIІ

Правознавство у схемах та визначеннях: Навчальний посібник / За заг. ред.

С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. –

520 с.

Пропонований навчальний посібник підготовлений відповідно до програми курсу

“Правознавство” і має системний характер. Автори послідовно при допомозі схем

розкривають основні положення з курсів теорії держави і права, історії держави і права

України, конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального та інших галузей

права. Він служитиме доповненням при розкритті відповідних тем з дисципліни

“Правознавство”.

Розрахований на студентів неюридичних спеціальностей вищих навчальних закладів.

ЗМІСТ

ЗМІСТ.......................................................................................................................... 3

ВСТУП......................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА........................................... 6

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ..................................... 87

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.............. 150

РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА СІМЕЙНОГО ПРАВА

УКРАЇНИ................................................................................................................ 188

РОЗДІЛ 5. ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ПРАВА ................................................. 304

РОЗДІЛ 6. ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ................................................................ 317

РОЗДІЛ 7. ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ................. 372

РОЗДІЛ 8. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗЕМЕЛЬНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО

ПРАВА УКРАЇНИ................................................................................................. 397

РОЗДІЛ 9. ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ.......... 412

РОЗДІЛ 10. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА.................... 438

РОЗДІЛ 11. КРИМІНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО........................................ 460

РОЗДІЛ 12. ПРАВООХОРОННА ТА ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ В

УКРАЇНІ.................................................................................................................. 496

CПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................ 514

ВСТУП

Розвиток України як суверенної, демократичної, соціальної та правової

держави значною мірою залежить від професійної підготовки правничих

кадрів. Однак підготовка фахівців усіх галузей передбачає опанування

комплексу правових навчальних дисциплін.

Фахівець, на якій би ділянці він не працював, зобов’язаний знати основи

трудового права, щоб чітко організовувати і здійснювати трудовий процес.

Йому необхідно знати, як закон регулює діяльність органів управління, їх права

і обов’язки, які акти і в якому порядку вони видають. Фахівець зобов’язаний

мати уявлення про правовий механізм, що регулює господарські зв’язки

підприємств і організацій. Його обов’язок – знати права і обов’язки громадян і

юридичних осіб і їх правові гарантії. З метою боротьби з правопорушеннями і

попередження злочинів йому необхідно мати уявлення про кримінальний закон.

Сьогодні не можливо бути кваліфікованим спеціалістом, не маючи історико-

правової підготовки. Вивчення історії держави і права України сприятиме

усвідомленню складної, багатогранної, суперечливої нашої історії, і, зокрема,

державотворення, надасть можливість глибше розуміти державно-правові

реалії сучасності та прогнозувати подальші тенденції розвитку державно-

правових інститутів.

Навчальний посібник підготовлений згідно з програмою курсу

„Правознавство” для неюридичних спеціальностей вищих навчальних закладів,

інститутів і відповідних факультетів університетів, що готують фахівців з

вищою освітою і має полегшити вивчення навчального матеріалу та покращити

орієнтацію студентів у ньому.

Авторський колектив в навчальному посібнику відобразив найновіші

підходи до тих чи інших теоретичних і практичних проблем правознавства.

Все, що викладено в посібнику, є результатом опрацювання і систематизації

сучасних методологічних підходів і аналітичних висновків авторів, ідей та

положень основних нормативно-правових актів України, монографій, багатьох

підручників і навчальних посібників вітчизняних авторів.

Посібник складається із вступу та дванадцяти загальних розділів.

Інформаційний матеріал кожного розділу поділений на підтеми. Кожна підтема

у схемах розкриває основні положення з курсів теорії держави і права, історії

держави і права України, конституційного, цивільного, адміністративного,

кримінального та інших галузей права.

Спираючись на вже одержанні знання з основ теорії держави і права,

конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального,

екологічного, трудового та інших галузей права, студентам пропонується

проконтролювати рівень опанування матеріалу. В кінці посібника

наводиться перелік рекомендованої до вивчення літератури.

На жаль, не всі питання, котрі містить навчальна програма з

нормативної дисципліни "Правознавство" вдалося висвітлити в посібнику

однаковою мірою, що пов’язано з різним рівнем розробки тих чи інших галузей

вітчизняного права, зокрема, повільними темпами реформування житлового,

трудового, податкового законодавства та інших його галузей, відставанням

цього процесу від потреб реальної практики та трансформації суспільного

життя в цілому, а іноді й відсутністю в Україні необхідної літератури, в

основному теоретичного профілю.

Навчальний посібник розрахований, перш за все, на студентів

неюридичних спеціальностей навчальних закладів освіти I-IV рівнів

акредитації. Проте ним можуть скористатися і учні шкіл, ліцеїв, гімназій, а

також абітурієнти, які готуються до вступу на юридичні факультети та

відділення правознавства вищих навчальних закладів. Він буде корисним і для

широкого кола читачів, які цікавляться питаннями права і прагнуть пізнати

особливості правового регулювання тих чи інших конкретних ситуацій.

Автори і відповідальні редактори сподіваються, що читачі,

викладачі, науковці висловлять свої пропозиції і рекомендації щодо

вдосконалення змісту посібника. Зауваження та побажання просимо

надсилати за адресою: Юридичний факультет Запорізького національного

університету, проспект Леніна, 74, м. Запоріжжя, 69063.

Розділ 1.

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Теорії походження держави

Теологічна

(А.Августин, Ф.Аквінський, Марітен та ін.) Ґрунтується на ідеї

божественного створення держави з метою реалізації загального блага. Вона

обґрунтовує панування духовної влади над світською, церкви – над державою.

Кожній людині наказується упокоритись перед волею Бога, який встановив

державну владу, підкоритись тій владі, яка санкціонована церквою.

Патріархальна

(Арістотель, Р.Фільмер, М.Михайловський та ін.) Відповідно до цієї

теорії, держава походить від патріархальної сім’ї та є наслідком її розростання. Абсолютна

влада монарха – це продовження батьківської влади і є непорушною і священною.

Органічна

(Г.Спенсер) Держава розглядається як витвір природи, продукт її

розвитку, результат соціальної (органічної) еволюції. Ототожнює процес

виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про

державу як про своєрідну подобу людського організму сформульовані ще

давньогрецькими мислителями. М.Спенсер у ХІХ ст. розвив цю думку, заявивши,

що держава – це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно

до того, як живий організм складається з клітин

Договірна

(Г.Гроцій, Ш.Монтеск’є, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Ж.Руссо, Д.Дідро та ін.)Дана теорія

ґрунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі

людей. Об’єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога

збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку.

Матеріалістична (класова)

(К.Маркс, Ф.Енгельс та ін.) Ґрунтується на тезі про

економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які

породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами.

Теорія насильства

(Л.Гумплович, К.Каутський, Є.Дюрінг та ін.) Пояснює виникнення

держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших.

Психологічна

(Л.Петражицький, Д.Фрезер та ін.) У цій теорії обґрунтовано

виникнення держави і права завдяки особливим властивостям, що закладені у

людській психіці, якій характерна потреба до наслідування, покори, усвідомлення

залежності від видатної особистості, яка спроможна керувати суспільством.

Расова

(Ж. Гобіно, Ф. Ніцше та ін.) Причиною виникнення держави вважали

розподіл суспільства на вищі і нижчі раси; перші покликані панувати в суспільстві,

другі – сліпо підкорятись першим

Космічна

Найновіша теорія виникнення держави, суть якої полягає в тому, що

держава виникла і була запропонована як вища організація управління суспільством

іншими космічними цивілізаціями

Теорії походження держави

(основні)

Техніко

економічні теорії

(Г.Чайлд, Д.Норт, Р.Томас та ін.)

Різновид - теорія «неолітичної революції» Г.Чайлда, який вважав що саме

перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання

виробництва, призвів до збільшення населення, поглиблення спеціалізації

праці, соціальної і майнової нерівності, зрештою – до виникнення держави.

Демографічна

(Т.Мальтус та ін.)

Походження держави і права пояснюється зростанням народонаселення.

Географічна

(Ш.Монтеск‘є, Е.Хантінгтон та ін.)

Походження держави і права пояснюється кліматом, ландшафтом,

природними ресурсами

Інцестна

(К.Леві

Строс та ін.)

Причини виникнення держави повязуються з введенням заборони інцесту

(кровозмішання). Необхідність дотримання цієї заборони призвела до виділення в

суспільстві особливої групи людей, які застосовували примус у випадку невиконання

заборони. В подальшому ці люди стали виконувати і державні функції.

Дифузна

(Гребнер та ін.)

Виникнення держави повязується із необхідністю передачі досвіду управління

від одних народів до інших, яким невідома державна форма організації життя

суспільства.

Іригаційна

(Вітфогель та ін.)

Причини виникнення держави повязуються із потребою суспільства в

постійному виконанні широкомасштабних робіт зі створенням зрошувальних

каналів та проведенням іригаційних робіт, без яких неможливе існування

держав в окремих регіонах (Межиріччя, Єгипет, Китай). Для здійснення таких

робіт необхідна мобілізація велих народних мас. Відтак вкрай необхідною є

постійно діюча організація влади і управління, тобто держава.

Олігархічна

ХХ ст. (Б.Шантебу та ін.)

Походження держави пов’язуються із природною ієрархією / нерівністю в

будь-якій соціальній спільноті (за силою, здібностями). У зв’язку з розподілом

функцій у співтоваристві на певному етапі виділяється функція управління.

Конкретні шляхи походження держави зводяться до військового (захоплення

влади військовими вождями), аристократичного ( прихід до влади знаті),

плутократичного (зосередження влади в руках багатих).

Останнім часом все більшого поширення набуває

багатофакторна теорія

(І.Дьяконов та ін.) Виникнення держави є результатом взаємодії

географічного, демографічного, технологічного, економічного, соціального,

психологічного та інших чинників.

Теорії походження держави

(менш поширені)

Похідне виникнення держави

відрізняється від первинного

виникнення (походження) тим, що нова держава виникає не на порожньому

місці, а на основі окремих елементів колишньої держави і з використанням вже

наявних готових моделей державності.

Влада

–

здатність (властивість) індивіда або колективу впливати

на поведінку і діяльність людей у власних інтересах чи інтересах

інших осіб за допомогою різних засобів, у тому числі примусу

Види соціальної

влади

Влада у первісному

сус

пільстві

Політична

Релігійна

Військова

Державна Економічна

Духовна

ліквідація

колишньої держави в результаті революції і виникнення нової держави

(але на тій

же території, населеній тим же народом).

Прикладом може бути Перша республіка у Франції, проголошена в 1792р., Російська Радянська

Федеративна Соціалістична республіка, що виникла в результаті Жовтневої революції 1917р.

розділення держави.

Таким шляхом виникли Чехія і Словаччина в результаті розділу

федеративної Чехословаччини, пост-радянські держави в результаті розпаду СРСР;

виникнення держави в результаті

національно

визвольного руху.

Створення нових держав

на розвалинах колоніальних імперій (Британської і Французької) стало найбільш

поширеним способом створення держав у XX ст. Багато держав (Мозамбік, Алжир, Ангола,

В'єтнам) виникли в результаті збройної боротьби, інші (Мадагаскар, Танзанія) домоглися

незалежності від метрополій мирним шляхом. Деякі з народів, що добилися незалежності,

мали власну державність у доколоніальний період (Індія, Єгипет), інші — ні. У будь-якому

випадку й ті, й інші нові держави спочатку будувалися на державних моделях, що вже є у

світі. Більшість нових незалежних держав орієнтувалися на державний лад колишньої

метрополії, проте деякі проголошували своїм зразком соціалістичні держави.

сецесія

частини держави і населення. Таким шляхом виникли Еритрея, що вийшла з

складу Ефіопії, Бангладеш, що вийшла з Пакистану;

об'єднання декількох держав. Прикладом може бути об'єднання НДР і ФРН у 1990р.

Варіанти

Державна влада і держава

Ознаки

державної влади

публічна влада, оскільки виступає від імені всього суспільства і має

«публічну» основу своєї діяльності

апаратна влада – концентується і здійснюється державним апаратом

верховна влада, тобто юридично уособлює загальнообов‘язкову волю всього

суспільства

універсальна влада – поширює владні рішення на усе суспільство

суверенна влада – відділена від всіх інших видів влади і є незалежною від них

легітимна влада - юридично обґрунтована і визнана народом країни

легальна влада – узаконена у своїй діяльності, у тому числі у застосуванні

сили в межах держави

«Політична влада» і «державна влада» - поняття не тотожні, однак усяка державна

влада є політичною. Державна влада – головний спосіб здійснення політичної влади.

Державна влада виконує роль арбітра у відносинах між різними соціальними

верствами суспільства, пом‘якшує їх протиборство, виконує «спільні справи».

Держава постає центральним інститутом політичної влади.

Політична діяльність не вичерпується державною діяльністю. Вона здійснюється в

рамках різних політичних партій, профспілок, міжнародних організацій. За

допомогою політичної влади реалізуються життєво важливі інтереси великих і

впливових груп суспільства (класів, націй, етнічних спільнот та ін.).

Політична й державна влада мають різні механізми здійснення. Так державна

влада характеризується наявністю апарату управління і апарату примусу.

Державна влада

публічно

політичні,

вольові (керівництва – підпорядкування)

відносини, що складаються між державним

апаратом і суб‘єктами політичної системи

суспільства на основі правових норм, зі

спиранням у разі потреби, на державний

примус. Державна влада відносно самостійна

й становить основу функціонування

державного апарату.

Співвідношення

Політична влада - публічні, вольові

(керівництва – підпорядкування)

відносини, що складаються між

суб‘єктами політичної системи

суспільства, у тому числі державою, на

основі політичних і правових норм.

Держава: поняття, ознаки, сутність

Основні аспекти поняття

держави

держава як

сукупність людей,

території, на якій вони

проживають, та

наявність у межах

даної території

суверенної влади. У

цьому розумінні

термін «держава» є

тотожним поняттю

країна»

держава як організація

політичної влади у соціально

неоднорідному суспільстві,

яка відображає, в першу чергу,

інтереси домінуючих груп

цього суспільства і за

допомогою якої здійснюється

управління суспільством

держава як апарат

публічної влади,

державно - правові

органи, що

здійснюють державну

владу

Ознаки держави

територія

населення

суверенітет

спеціальний

апарат управління

здатність видавати

загальнообов‘язкові

юридичні норми

офіційна система

оподатковування

й фінансового

контролю

єдина грошова

система

формальні

реквізити

мова

столиця