Розділ ІІІ. Напрями та методи зв’язків з громадськістю
245
її продукції. Їх головна мета – рекламування товару. Найбільш
поширеними заходами цього типу є виставки, демонстрації мод,
кулінарні демонстрації, екскурсії та ярмарки. Вони повинні мати
регулярний характер (щомісячні, щорічні виставки та ярмарки,
постійно діючі виставки тощо). Їх можуть застосовувати, як
правило, лише фірми виробничого або торговельного характеру.
Дозвіллєві заходи – це події, створення яких спрямовано
на спільну організацію вільного часу фірми – господаря та її
гостей. Головна мета цих заходів – встановлення або підтримка
контактів з представниками громадськості. Вони можуть
приурочуватися до певних святкових дат (державних, місцевих,
ювілейних дат організації чи установи, її працівників). Вони
можуть використовуватися фірмами чи організаціями різного
виду з конкретними цілями. Найбільш поширеними формами
дозвіллєвих заходів є прийоми, бали, пікніки, ігрові шоу, кон-
курси, лотереї.
Інформаційні заходи – події, що створюються для
отримання та поширення інформації. Їх головна мета –
розповсюдження ідей та встановлення контактів з
компетентними особами або представниками ЗМІ. До них
можна віднести різного роду конференції (зокрема наукові та
прес-конференції), “круглі столи”, зустрічі (наприклад, зустріч з
виборцями), збори, мітинги (засіб, що використовується лише
політичними партіями та громадськими організаціями).
Благодійницькі заходи – це вид подій, пов’язаних з
благодійницькою та спонсорською діяльністю фірм та установ, з
меценатством. Їх головна мета – непряма демонстрація успіхів
організації, спрямована на формування її сприятливого,
позитивного іміджу. Спонсорством, благодійництвом та
меценатством можуть займатися дуже різні організації. Це може
мати постійний або епізодичний характер, спрямований, як
правило, на конкретні групи громадськості, має адресний
характер, хоча, зрозуміло, ефект таких комунікацій виходить
далеко за межі цих груп, і часто дійсним об’єктом впливу
фактично є інша група громадськості.
Зупинимося докладніше на окремих заходах, пов’язаних з
подієвою комунікацією.
§2. Специфіка окремих видів подієвої комунікації