Сірацька Ю.В. Податкова система

Подождите немного. Документ загружается.

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи

витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких

основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення

основних фондів;

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

- Група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому

числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість

капітального поліпшення землі.

- Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі,

побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське

(офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

- Група 3 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.

- Група 4 електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного

оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або

друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові),

мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю

нематеріального активу нульового значення. Норми амортизації встановлюються у відсотках

до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового)

періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): - група 1 – 2…0,5 %;- група

2- 10…2,5 %; - група 3- 6…1,5%; - група 4 -15…3,75 %.

3.Механізм розрахунку та порядок сплати податку з прибутку.

Щодо податку з прибутку використовують такі податкові періоди:

— календарний квартал;

— календарне півріччя;

— календарні три квартали;

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і

закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Датою збільшення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом

якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата списання коштів із банківських рахунків на оплату товарів (робіт, послуг) чи

день видачі коштів з каси — в разі придбання товарів за готівку;

— або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання

результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валового доходу є дата, яка припадає на податковий період, протягом

якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок, або дата

оприбуткування готівки в касі;

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання

результатів робіт (послуг).

Податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:

ПП = ОО х С

ПП

де ПП — сума податку з прибутку, яка підлягає сплаті до бюджету;

ОО — об'єкт оподаткування;

ПП

— ставка податку з прибутку;

Сплату податку з прибутку може проводити тільки сам платник. Надміру внесені до

бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку

року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не

пізніше десяти робочих днів із дня одержання письмової заяви такого платника податку.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання

податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом

4.Порядок складання звітності по податку на прибуток.

Порядок складання звітності по податку на прибуток регламентується наказом ДПА

України від 29.03.2003 р. № 143 Зареєстрований у Міністерстві юстиції 08.04.2003 р. під №

271/2592.

Цей Порядок (далі - Порядок) розроблено на підставі норм Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням

Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі

змінами та доповненнями).

Цей Порядок застосовується всіма платниками податку на прибуток підприємств (далі -

платники податку), крім страховиків, банків та підприємств, основною діяльністю яких є

виробництво сільськогосподарської продукції, для яких установлюються окремі порядки

складання декларацій.

Декларація з податку на прибуток підприємства (далі - декларація) та додатки до неї

подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника

податкове зобов'язання чи ні.

Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується

наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

У декларації зазначаються всі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок

декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок

прокреслюється. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними

документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та

засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового

органу за місцезнаходженням платника .

Подання копій декларації та додатків не дозволяється.

Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та

збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим

способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі).

Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень

(крім передбачених формою декларації), не повинні міститися текст або цифри, які

неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи

іншою рідиною.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у поданій платником декларації.

Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним

декларації, то такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники

зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період,

протягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з

виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий

самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а

штрафи, не застосовуються.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє

факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф,

нарахований відповідно до Закону. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені

показники, складається за встановленою формою;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний

податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до Закону, з

відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку.

5.Оподаткування операцій особливого виду.

Оподаткування неприбуткових установ і організацій.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових установ і організацій, які є:

- органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними

ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних

бюджетів;

- благодійними фондами і благодійними організаціями

- пенсійними фондами;

- релігійними організаціями;

- житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних

будинків, створеними в порядку, визначеному законодавством.

Центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільня-

ються від оподаткування.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, а

також всі доходи і витрати, перераховуються в гривні за офіційним курсом Національного

банку України.

Оподаткування страхової діяльності

Оподатковувані доходи від страхової діяльності страховиків оподатковуються за ставкою

у розмірі 3 % суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності , та не підлягають

оподаткуванню за ставкою 25 %.

Оподатковувані доходи страховиків , отримані за договорами страхування життя ,

оподатковуються за ставкою 0 %.

6. Облік податку на прибуток .

Ставки податку на прибуток, об'єкти оподаткування і порядок визначення

оподатковуваного доходу (прибутку), порядок обчислення і сплати податку, обов'язки і

відповідальність платників регламентуються також Положенням (стандартом) бухгал-

терського обліку 17 «Податки на прибуток».

Відповідно до Плану рахунків облік податку на прибуток ведеться на активному

рахунку 98 «Податок на прибуток» за субрахунками:

981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»,

982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій».

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з обліку податків на прибуток

відбувається на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії.

На субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» ведуть облік

нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, визначеної за встановленою

ставкою

( 25 %) від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку.

На субрахунку 982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій» відображають суму

податку, яка підлягає сплаті і прибутку від надзвичайних подій.

В бухгалтерському обліку на суму нарахованого податку на прибуток роблять запис:

Д-т рах. 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»

К-т рах. 641 «Розрахунки за податками».

В кінці звітного періоду сума нарахованого податку на прибуток списується на фінансові

результати записом:

Д-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»

К-т рах. 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності».

Після цього запису за даними рахунка 791 «Результат операційної діяльності» визначають

чистий фінансовий результат (прибуток, збиток), який відповідними записами списується

на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Отже, чистий прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком

від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податку на прибуток.

При підрахунку податку на прибуток можуть виникнути тимчасові різниці між сумою

податку що підлягає сплаті до бюджету, обчисленого за даними бухгалтерського обліку, і

сумою податку, обчисленого відповідно до податкового законодавства .

Пояснюється це тим, що бухгалтерський і податковий облік мають різну мету. Метою

бухгалтерського обліку є надання користувачам достовірної інформації про результати

діяльності підприємства, його фінансовий стан і платоспроможність. Метою податкового

обліку є визначення суми зобов'язань підприємства перед бюджетом за податками згідно з

діючим податковим законодавством.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток»

під відстроченим податковим активом розуміють суму податку на прибуток, яка підлягає

відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковими і

податковими базами оцінки, коли сума податку на прибуток, обчислена обліковими метода-

ми, менша суми податку на прибуток, обчисленою за методом оподаткування, і ця сума

підлягає вирахуванню з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в майбутніх

звітних періодах.

Тобто відстрочений податковий актив виникає у тому випадку, коли податок на

прибуток, визначений за даними бухгалтерського обліку, менший податку на прибуток,

визначеного відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під відстроченими податковими зобов'язаннями розуміють тимчасову різницю в сумі

податку на прибуток, яка виникає внаслідок невідповідності суми прибутку, обчисленої за

даними бухгалтерського обліку, і прибутку, що підлягає оподаткуванню, тобто, коли сума

податку на прибуток, визначена за даними бухгалтерського обліку, більша суми податку,

обчисленої з метою оподаткування (зазначеної в Декларації про прибуток підприємства), і ця

різниця збільшує суми, які підлягають оподаткуванню в майбутніх звітних періодах.

Для обліку відстрочених податкових активів і зобов'язань Планом рахунків передбачені

рахунки:

17 «Відстрочені податкові активи» (активний);

54 «Відстрочені податкові зобов'язання» (пасивний).

По дебету рахунка 17 «Відстрочені податкові активи» відображається сума перевищення

податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в поточному звітному періоді, над

витратами, пов'язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді;

по кредиту — зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов'язаних з

нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

На пасивному рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» ведеться облік суми

податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних звітних періодах внаслідок

виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою

цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування.

По кредиту рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» відображається сума податку

на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в майбутніх звітних періодах відповідно до

оподатковуваних тимчасових різниць; по дебету — зменшення відстрочених податкових

зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань.

Приклад 1. За результатами діяльності підприємство в І кварталі звітного року одержало

дохід в сумі 100 000 грн. Крім того, на поточний рахунок підприємства надійшла

передоплата від покупців за товари, що підлягають до поставки згідно з договором, на суму

15 000 грн.

За Декларацією про прибуток підприємства сума податку за І квартал дорівнює 28b750

грн. [(100 000 + 15 000) х 25 : 100].

В бухгалтерському обліку сума отриманої від покупців передоплати (15 000 грн.) до суми

доходу звітного періоду не включається (тобто на рахунку 70 «Дохід від реалізації» не

відображається, а обліковується на кредиті рахунка 681 «Розрахунки за авансами

одержаними»).

У Звіті про фінансові результати сума передоплати також не відображається і, відповідно,

для визначення податку на прибуток також не враховується.

В результаті сума податку на прибуток, яка відображається у Звіті про фінансові

результати, дорівнює 25 000 грн. (100 000 х 25 : 100). Отже, сума різниці, що визначена за

Декларацією ( 28b750 ) і даними Звіту про фінансові результати (25 000 грн.) дорівнює

3 750грн. ( 28b750 – 25b000 ).

На суму перевищення податку на прибуток згідно з Декларацією про прибуток

підприємства над сумою податку на прибуток згідно з даними бухгалтерського обліку (3b750)

виникає відстрочений податковий актив, який підлягає відображенню на дебеті рахунка 17

«Відстрочені податкові активи».

В бухгалтерському обліку розглянуті операції будуть відображені в такому порядку :

- Відображено суму податку на прибуток , визначену за даними бухгалтерського обліку Д-т-

981 – К-т – 641 - 25b000 грн

- Відображено суму податку на прибуток , визначену за Декларацією про прибуток

підприємства , над сумою податку , визначену за даними бухгалтерського обліку Д- т- 17 –

К-т- 641 - 3b750 грн.

- Перераховано з поточного рахунка підприємства до бюджету

нараховану суму податку на прибуток Д-т- 641 – К-т- 311 –28b750

- Списано в кінці звітного періоду суму податку на прибуток на фінансові результати – Д-т-

791 – К-т – 981- 25b000 грн.

Приклад 2. За результатами діяльності у II кварталі звітного року підприємством одержало

прибуток в сумі 120 000 грн., в тому числі за продукцію (товари), відвантажену (реалізовану)

в рахунок передоплати, отриманої від покупців у І кварталі в сумі 15 000 грн.

Крім того, підприємством була здійснена передоплата постачальникам за товари, що

підлягають згідно з договором до поставки, в сумі — 10 000 грн.

За даними бухгалтерського обліку сума податку на прибуток дорівнює 30b000 грн. (120

000 х 25 : 100).

Сума передоплати постачальникам за поставку товарів (10 000 грн.) не враховується

(відображається на рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»).

Згідно з Декларацією про прибуток підприємства сума податку на прибуток дорівнює:

(120 000 - 10 000 - 15 000) х 25 : 100 = 23b750 грн.

Отже, сума податку на прибуток, визначена за даними бухгалтерського обліку (30 000

грн.), перевищує суму податку, визначену за Декларацією про прибуток підприємства (23

750 грн.) на 6b250 грн. (30 000 – 23 750).

На суму перевищення податку на прибуток, визначену за даними бухгалтерського обліку,

над сумою податку, визначену за Декларацією про прибуток у підприємства, виникають

відстрочені податкові зобов'язання в сумі 6b250 грн. Ця сума підлягає відображенню на

кредиті рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов'язання».

Запитання для перевірки знань

1. Хто є платником податку на прибуток ?

2. За якою ставкою оподатковується прибуток підприємств ?

3. Що являють собою валові доходи й валові витрати ?

4. Який порядок заповнення Декларації з податку на прибуток підприємств ?

5. Які існують особливості відображення в обліку податку на прибуток ?

Тема 6: Сутність податку на додану вартість (ПДВ): платники, ставки,

база оподаткування та пільги з ПДВ.

1.Платники, ставки та об’єкт оподаткування

2.Визначення податкової бази щодо ПДВ

3.Пільги з податку на додану вартість:

а)операції , які не є об’єктом оподаткування

б)операції, що звільнені від оподаткування

в)оподаткування за нульовою ставкою

1.Платники, ставки та об’єкт оподаткування

В багатовіковій історії людства податок на додану вартість - порівняно новий вид податку.

Вперше він був ведений у Франції в 1954 р. економістом М.Лоре. Потім ПДВ набув широкого

поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше -

в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується

майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим

слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах як Австрія,

Швейцарія . У кінці 80-х - на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи

(Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД

(Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною

новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума

входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Якщо розуміти буквально, то ПДВ - це податок на додану вартість, створену на даному

конкретному етапі руху товару.

По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості.

Податок на додану вартість характеризується рядом суттєвих переваг, і водночас

недоліків( табл. 6.1.).

Переваги податку на додану вартість

- відсутність подвійного оподаткування ;

- рівність умов щодо сплати як виробниками , так і продавцями ;

- ритмічне надходження коштів до бюджету держави ;

- прискорює витіснення з ринку слабких підприємств ;

- включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань ;

Недоліки податку на додану вартість

- складний механізм нарахування і сплати ;

- можливість ухилення від сплати ;

- регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення ;

Слід зазначити, що в умовах перехідного періоду, на початку 90-х років, наша економіка

не була готова до введення податку на додану вартість. Нездатність державних органів влади

правильно використовувати фіскальні функції ПДВ та часті зміни податкової політики

призвели до появи значних негативних наслідків його функціонування. Зокрема, ставки ПДВ

змінювалися 3 рази. Законом "Про податок на додану вартість" 1991 р. було встановлено

ставку ПДВ в розмірі 28%, а вже через рік однойменним урядовим декретом ставку було

знижено до 20%. Зважаючи на значний дефіцит бюджету, з 18.05.1993р. вона знову

піднялася до рівня 28%, та, враховуючи масове ухилення від його сплати, результату це не

принесло. Тому спочатку постановою від 31.05.1995р., а потім законом від 3.04.1997р. Вер-

ховною Радою ставку ПДВ знову було знижено до 20%.

Доцільно зазначити, що роль податку на додану вартість проявляється через його

фіскальну функцію, тобто мобілізацію колосальних фінансових ресурсів до державного

бюджету України.

На сьогоднішній день податок на додану вартість в Україні регулюється Законом

України "Про податок на додану вартість", № 168 / 97 – ВР від 3.04.1997 р.

Даним Законом визначено категорії платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки

оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування експортних та

імпортних операцій, порядок спеціальної реєстрації платників ПДВ, визначення податкового

кредиту та податкових зобов'язань.

Платником ПДВ є:

- особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом

будь-якого періоду протягом 12 календарних місяців досяг 300 000 грн ;

- особа, яка ввозить товари на митну територію України , за винятком фізичних осіб, не

зареєстрованих як платники податку, в разі коли такі фізичні особи ввозять товари в обсягах,

що не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством;

- особа, яка провадить на митній території України підприємницьку діяльність із торгівлі за

готівку незалежно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю

на умовах сплати ринкового збору;

- особа, яка на митній території України надає послуги, пов'язані із транзитом пасажирів або

вантажів через митну територію України;

- особа, яка відповідальна за внесення податку до бюджету щодо

об'єктів оподаткування на залізничному транспорті;

- особа, яка надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів та витрат,

пов'язаних із наданням таких послуг й отриманих іншими особами, що перебувають у

підпорядкуванні такої особи.

Центральний орган державної податкової служби України систематизує реєстр платників

ПДВ. Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний

податковий номер, що використовується для справляння податку.

Якщо особа, що не підпадає під реєстрацію як платник податку в зв'язку з обсягами

оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) меншими, ніж 300 тис. грн., але

вважає за доцільне зареєструватись як платник податку, така реєстрація здійснюється за її

заявою.

Форма заяви про реєстрацію встановлюється Центральним органом ДПС України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати

заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво

про реєстрацію його як платника податку. Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені

органом державної податкової служби, мають бути розміщені на доступних для огляду

місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах. Правила

такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються

центральним органом державної податкової служби України.

Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках,

якщо зареєстрована протягом 24 поточних календарних місяців в якості платника податку

особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу

товарів (робіт, послуг) менші, ніж 300 тис. грн.. якщо зареєстрована в якості платника

податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника

податку.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників додатку з:

- продажу товарів (робіт, послуг), в т.ч. операції з оплати вартості послуг за договорами

оперативної оренди (лізингу)

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України.

ПДВ в Україні розраховується за двома ставками:

1) базова ставка — 20% бази оподаткування. Податок додається до ціни товарів (робіт,

послуг);

2) нульова ставка.

2.Визначення податкової бази щодо ПДВ

База оподаткування –це розмір об’єкта оподаткування в грошовому чи фізичному

вимірі. Якщо одиницею оподаткування виступає грошова, база оподаткування виражена у

вартісних обсягах(обсяг доходів громадян, вартісний обсяг продажів).

Якщо одиницею оподаткування є фізичний вимір об’єкта оподаткування, базою

оподаткування буде добуток одиниці оподаткування на кількість таких одиниць.

Механізм нарахування ПДВ побудований на визначенні не об'єкту оподаткування, а

податкової бази.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з

їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з

урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за

винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг).

Для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, базою

оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної

вартості, зазначеної у митній декларації, з урахуванням витрат на переміщення до перетину

митного кордону за винятком ПДВ, що включаються у ціну товару.

Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом

Нацбанку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Сума ПДВ нараховується за формулами 1-4:

1) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

ПДВ = (МВ + СМ + САЗ)х 20% : 100; (1)

2) на товари, що обкладаються тільки митом:

ПДВ = {МВ + СМ)х 20% : 100; (2)

3) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

ПДВ = (МВ + САЗ )х20%: 100; (3)

4) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором:

ПДВ = МВ х 20% : 100 , (4)

де МВ — митна вартість; СМ — сума ввізного мита; САЗ — сума акцизного збору.

Митна вартість – вартість товару , яка ввозиться (вивозиться) з-за кордону і відображена у

митній декларації.

3.Пільги з податку на додану вартість

Податкові пільги — це законодавчо встановлені умови та можливості пониження

податкового навантаження та послаблення податкового пресу.

Існує чотири види пільг:

- повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;

- повне або часткове звільнення від сплати податку пев-ного виду діяльності або об'єкта

оподаткування;

- пониження ставок оподаткування і використання нульо--вої ставки;

- зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового

кредиту.

Законодавством передбачено три види пільг по ПДВ :

1) операції , що не є об’єктом оподаткування

2) операції, що звільнені від оподаткування

3) оподаткування за нульовою ставкою

Не можуть бути об'єктами оподаткування наступні операції:

- випуск (емісії), розміщення у будь-якій формі управління та продажу за кошти цінних

паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності,

Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого

самоврядування відповідно до закону;

- надання орендодавцем майна у користування орендарю згідно з умовами договору

оперативної оренди або оренди землі;

- грошові виплати основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;

- надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України "Про

страхування", соціального і пенсійного страхування;

- обіг валютних цінностей, у тому числі національної та іноземної валюти, банківських

металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що

використовуються для нумізматичних цілей;

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування;

- оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам

органами виконавчої влади і місцевого самоврядування;

- виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інші грошові або майнові

виплати фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів;

- передача основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для

формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права,

продаж за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості

гудвілу) іншому платнику податку

- інші згідно Закону України “ Про ПДВ ”

Операції, що звільнені від оподаткування:

- продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та

спеціалізованими магазинами і куточками, у порядку і за переліком продуктів,

встановленими КМУ

- продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного

виробництва;

- надання, згідно з переліком, встановленим КМУ, послуг з вищої, середньої, професійно-

технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на

надання таких послуг та послуг з виховання та освіти дітей будинками культури в сільській

місцевості, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв;

- продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ;

- надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами,

уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;

- продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у

встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу

аптечними установами;

- продажу путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за

переліком, встановленим КМУ.

- надання послуг з поховання за переліком, встановленим КМУ, будь-яким платником

податку;

- надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з

ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання

матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на

місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки

землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам

праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам,

закладам охорони здоров'я;

- інші згідно Закону України “ Про ПДВ ”

Оподаткування за нульовою ставкою

Порад із загально діючою ставкою 20%, в Україні застосовується і пільгове

оподаткування - нульова ставка податку. А це означає, що суб'єкт господарювання має

право на повернення відповідних грошових коштів, які сплачені за сировину, матеріали

тощо, у випадку проведення наступних операцій, які оподатковуються за пільговою ставкою.

Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з: - продажу товарів, що

були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що

використовуються: для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажне за плату

;

- надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України

(забезпечення персоналом нерезидентів України культурної, спортивної, освітньої діяльності

за межами України);

- продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на

території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку,

встановленого Кабінетом Міністрів України;

- продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими

товаровиробниками всіх форм власності і господарювання;

- інші згідно Закону України “ Про ПДВ ”

Запитання для перевірки знань

1. Хто є платниками податку на додану вартість ?

2. Як визначається база оподаткування ПДВ ?

3. Які існують пільги по ПДВ ?

Тема 7. Порядок нарахування та сплати ПДВ. Механізм бюджетного

відшкодування

1.Податковий облік ПДВ. Порядок визначення податкового

зобов’язання , податкового кредиту та ПДВ , що підлягає

сплаті в бюджет.

2.Механізм бюджетного відшкодування

3. Звітність по податку на додану вартість.

4.Відповідальність платників щодо порушення законодавства по сплаті ПДВ.

1.Податковий облік ПДВ. Порядок визначення податкового зобов’язання , податкового

кредиту та ПДВ , що підлягає сплаті в бюджет.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і

сум податкового кредиту.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником

податку в звітному (податковому) періоді.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і

права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг)

вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з

подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника);

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що

засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпортуванні) товарів є

дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає

сплаті.

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених

(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,

послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та

основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

Дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,

послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;