Сладкевич В.П., Чернявский А.Д. Сучасний менеджмент організацій

Подождите немного. Документ загружается.

451

· можливість розроблення нових товарів;

· рівень опанування наявних технологій.

Виробничіпереваги:

· низька собівартість продукції (досягнення економії за рахунок

масштабу виробництва);

· якість продукції (зменшення кількості дефектів, скарг, рекла

мацій);

· високий рівень використання виробничих потужностей (важливо

в капіталомістких галузях);

· вигідне розташування підприємства, яке забезпечує економію

витрат на транспортування;

· доступ до кваліфікованої робочої сили;

· висока продуктивність праці;

· можливість виготовлення великої кількості моделей продукції;

· можливість виконання замовлень споживачів.

збутовіпереваги:

· широка мережа оптових дистриб’юторів (дилерів);

· поширення точок роздрібної торгівлі;

· низькі витрати щодо реалізації;

· можливість надавати сервісні послуги для споживачів;

· швидка доставка.

Маркетинговіпереваги:

· висока кваліфікація працівників відділу реалізації;

· зручна для клієнтів система технічної допомоги при купівлі та ви

користанні продукції;

· акуратне використання замовлень покупців (незначна кількість

помилок і повернень);

· різноманіття моделей (видів) продукції;

· мистецтво продажу;

· привабливі дизайн і упаковка;

· гарантії для покупців (важливі при замовленнях поштою, реалі

зація нових товарів).

Професійніпереваги:

· особливий талант (важливо при наданні професійних послуг);

· ноухау у сфері контролю за якістю;

· компетентність у сфері дизайну;

· рівень оволодіння певною технологією;

· спроможність (уміння) проводити ефективну рекламу;

452

· здатність швидко переводити продукцію із стадії розробки у про

мислове виробництво.

організаційніпереваги:

· рівень інформаційних систем;

· спроможність швидко реагувати на мінливу ринкову ситуацію

(добре відлагоджений процес прийняття рішень, потрібно мало

часу для виведення нових товарів на ринок);

· значний досвід і ноухау у сфері менеджменту.

іншіконкурентніпереваги:

· сприятливий імідж (репутація) підприємства у покупців;

· загальні низькі витрати (не тільки виробничі);

· вигідне розташування (важливо для роздрібної торгівлі та надання

послуг);

· приємні у спілкуванні, доброзичливі працівники;

· доступ на фінансові ринки (особливо важливо для підприємств,

які працюють у ризикованих чи капіталомістких галузях);

· наявність патентів.

конкурентоспроможність персоналу. Складові конкурентоспро

можності персоналу (робітників, фахівців, менеджерів) організації

умовно розподіляються на спадкові та набуті.

До спадкових складових конкурентоспроможності належать: за

гальні здібності, характер, темперамент, вольові якості, фізичні дані

тощо.

Набутими складовими є:

· ділові якості (освіта, спеціальні знання, навички і вміння);

· інтелігентність, рівень культури;

· спрямованість мотивації діяльності, збалансованість особистих і

організаційних цілей;

· ставлення (до праці, колег, клієнтів, проблем організації);

· рівень емоційності, витримка;

· комунікабельність, організованість, цілеспрямованість, відпові

дальність тощо.

Конкурентні переваги працівників конкретної організації повинні

бути узгоджені із специфікою її діяльності, сприяти виконанню місії

і реалізації стратегії розвитку.

конкурентоспроможність товару. Конкурентоспроможність то

вару визначається інтегральними показниками:

1. Якістьтовару— сукупність його властивостей і характеристик,

які дають можливість задовольняти певну потребу.

453

основнимипоказникамиякості товару є:

· функціональні характеристики, які визначають призначення і

сферу використання товару (продуктивність, потужність, конст

руктивні та інші особливості);

· показники надійності (безвідмовність функціонування протягом

визначеного часу, довговічність, ремонтопридатність, можливість

зберігання);

· показники технологічності (ресурсомісткість) — ступінь спожи

вання паливноенергетичних, матеріальних ресурсів, технологічна

раціональність, новизна конструктивних елементів;

· показники безпеки;

· ергономічні, нормативні, екологічні показники.

2. Цінатовару(низькі витрати виробництва за рахунок викорис

танню ефекту масштабу, високий рівень уніфікації, безвідходна тех

нологія, висока конкуренція у постачальників, наявність товарів

замінників для споживачів товару, високий рівень конкуренції у

виробників певного товару).

3. Витратинаспоживаннятовару(менші порівняно з конкурента

ми, відносні витрати ресурсів на експлуатацію товарів, висока ремонто

здатність товару, автоматизована система обліку відмов і витрат у спо

живачів, високий рівень конкуренції у виробників товару).

4. Рівеньсервісутовару(надійний імідж виробника, обґрунтовані

гарантії в супроводжувальних документах, наявність потужностей

для сервісного обслуговування, якісна упаковка товару).

На значення цих показників конкурентних переваг впливають

зовнішні і внутрішні фактори (табл. 19.1) [113].

Таблиця19.1

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність товару

зовнішні фактори Внутрішні фактори

1 2

· Рівень конкурентоспроможності

країни

· Рівень конкурентоспроможності

галузі

· Рівень конкурентоспроможності

регіону

· Рівень конкурентоспроможності

організації, що виробляє товар

· Патентоспроможність конструкції

товару (його структури, складу)

· Конкурентоспроможність

(економічність, раціональність,

оперативність, адаптивність,

стійкість) структури управління

організації

454

закінченнятабл.19.1

1 2

· Конкурентоспроможність товарів, які

випускають прямі конкуренти

· Конкурентоспроможність постачаль

ників усіх видів ресурсів

· Сила конкуренції серед товарівзамін

ників

· Поява нових потреб

· Рівень організації, виробництва, праці

та управління у посередників і ділових

партнерів

· Активність контактних аудиторій

(засобів масової інформації, спілок

споживачів, суспільних організацій)

· Раціональність виробничої структу

ри організації

· Рівень конкурентоспроможності

(освіта, практичний досвід, фахова

підготовка, мотивація) персоналу:

робітників, фахівців, менеджерів

організації

· Розвиток інформаційних технологій

в організації

· Ефективність організації техно

логічних процесів і використання

обладнання

· Рівень конкурентоспроможності

системи управління в організації

конкурентоспроможність галузі організації. Фактори конку

рентоспроможності галузі багато в чому подібні до факторів конку

рентоспроможності організацій (підприємств, компаній), які входять

до галузі. Вони розподіляються на зовнішні та внутрішні (табл. 19.2)

[113].

Таблиця19.2

Фактори конкурентоспроможності галузі

зовнішні Внутрішні

1 2

· Високий рівень конкурентоспромож

ності країни

· Активна державна підтримка малого

і середнього бізнесу

· Якісне правове регулювання

функціонування економіки країни

· Відкритість суспільства і ринків

· Високий науковий рівень управління

економікою країни

· Гармонізація національної системи

стандартизації і сертифікації з

міжнародною системою

· Відповідна державна підтримка

науки й інноваційної діяльності

· Висока якість інформаційного

забезпечення управління країною

· Висока потреба в продукції галузі

· Оптимальний рівень концентрації,

спеціалізації та кооперації в галузі

· Оптимальний рівень уніфікації

і стандартизації продукції галузі

· Висока частка конкурентоспромож

ного персоналу в галузі

· Якісні інформаційна і нормативно

методична бази управління в галузі

· Конкурентоспроможні постачальники

· Доступ до якісної дешевої сировини та

інших ресурсів

· Високий рівень нововведень

(патентовані товари, технології,

інформаційні системи)

· Конкурентоспроможні менеджери

455

закінченнятабл.19.2

1 2

· Високий рівень інтеграції у межах

країни і світового товариства

· Низькі податкові ставки у країні

· Низькі відсоткові ставки у країні

· Наявність доступних і дешевих

ресурсів

· Якісна система підготовки і

перепідготовки управлінських кадрів

у країні

· Сприятливі кліматичні умови і ви

гідне географічне положення країни

· Високий рівень конкуренції у всіх

галузях діяльності у країні

· Функціонування системи забезпечен

ня конкурентоспроможності в орга

нізаціях галузі

· Проведення сертифікації продукції

і систем

· Ексклюзивність продукції галузі

· Висока ефективність організації

галузі

· Висока частка експорту наукомістких

товарів

· Висока відносна частка конкуренто

спроможних організацій і товарів

галузі

Складові конкурентоспроможності країни

дозагальнихконкурентнихперевагкраїниналежать:

· значні витрати із державного бюджету на науководослідні, про

ектноконструкторські роботи;

· значні інвестиції в розвиток людини (на освіту, охорону здоров’я,

соціальні потреби);

· стабільність політичної і правової систем країни;

· частка ВВП на душу населення;

· висока тривалість життя;

· висока ефективність використання ресурсів;

· оптимальний експорт;

· низький рівень інфляції;

· наявність природних ресурсів і сприятливий клімат, вигідне

географічне положення країни;

· значна кількість конкурентоспроможних фірм;

· конкурентоспроможність трудових ресурсів;

· гнучкість фінансової системи;

· динамічність внутрішнього ринку;

· відсутність понаднормативної державної заборгованості;

· високий рівень освіти населення країни;

· сильна конкуренція у всіх сферах діяльності на основі знань;

· відкритість країни, високий рівень міжнародної інтеграції та коо

перації;

· висока якість інфраструктури ринків і регіонів країни;

· низькі податкові та митні ставки;

456

· висока культура бізнесу в країні;

· високий рівень інформаційного забезпечення управління краї

ною.

19.3. економічна сутність,

роль і види витрат підприємства

Витративиробництваіреалізаціїпродукції— вартісне оцінюван

ня природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основ

них фондів, трудових ресурсів, які використовуються у процесі ви

робництва і збуту продукції.

Забезпечення низьких витрат виробництва і збуту є важливою

складовою конкурентоспроможності підприємств, особливо тих, які

виробляють стандартизовану недорогу продукцію середньої якості

для широкого ринку.

Низькі витрати дають підприємству змогу одержувати додаткові

прибутки, збільшувати частку галузевого ринку за допомогою зни

ження цін, захищатися від диктату великих постачальників, за необ

хідності використовувати низькі ціни як вхідний галузевий бар’єр

для конкурентів.

З метою глибшого усвідомлення ролі витрат у забезпеченні кон

курентоспроможності підприємства розглянемо їх класифікацію

(табл. 19.3).

Таблиця19.3

класифікація витрат підприємства

класифікаційна

ознака

Види

витрат

Стисла характеристика

1 2 3

1. За економіч

ним змістом

Матеріальні Вартість сировини і матеріалів, які придбані

в інших підприємств і організацій і входять до

складу продукції, що виробляється.

Вартість придбаних матеріалів, комплектую

чих, напівфабрикатів, які використовуються в

процесі виробництва продукції (робіт, послуг)

для забезпечення нормального технологічного

процесу.

Вартість придбаного палива й енергії всіх видів,

що витрачаються на технологічні та решту ви

робничих потреб підприємства.

457

Продовженнятабл.19.3

1 2 3

Вартість робіт і послуг виробничого характеру,

які використовуються сторонніми організаціями

чи структурними підрозділами підприємства і не

належать до основного виду діяльності

Витрати

на оплату

праці

Заробітна плата працівників, надбавки і доплати

до тарифних ставок і окладів.

Оплата щорічних відпусток, винагороди

за вислугу років.

Оплата навчальних відпусток працівникам, які

навчаються, інші витрати

Відраху

вання на

соціальні

заходи

Обов’язкові відрахування за визначеними зако

нодавством нормами

Амортиза

ція основ

них фондів

Сума амортизаційних відрахувань на повне

відновлення основних виробничих фондів,

розрахована згідно з визначеними нормами

Інші

витрати

Оплата відсотків за короткотермінові кредити

банків.

Платежі з обов’язкового страхування власності

підприємства.

Оплата послуг банків.

Податки, збори та інші платежі, передбачені

законодавством.

Оплата послуг зв’язку тощо

2. За об’єктами

виникнення,

призначенням і

місцем вироб

ництва

Статті каль

куляції

Сировина й основні матеріали за відрахуванням

повернутих відходів:

· покупні комплектуючі та напівфабрикати, що

не належать до основних фондів

· додаткові чи допоміжні матеріали

· паливо на технологічні потреби

· енергетичні витрати на енергетичні потреби

· заробітна плата виробничих працівників

· нарахування на заробітну платню

· відшкодування зношування інструментів

і обладнання цільового призначення

· витрати на утримання і експлуатацію облад

нання

· амортизація основних фондів

· робота транспортних підрозділів (транспорту

підприємства)

458

Продовженнятабл.19.3

1 2 3

· витрати на підготовку й організацію вироб

ництва

· втрати від браку

· інші цехові, загальноорганізаційні, виробничі

та невиробничі (комерційні) витрати

3. За характе



ром участі у

виробничому

процесі

Основні;

накладні

Прямо пов’язані із виробничим процесом.

Пов’язані із обслуговуванням виробництва

і управління

4. За способом

віднесення на

собівартість

окремого виду

продукції

Прямі Можуть бути прямо включені у собівартість

окремих видів продукції на основі встановлених

норм (основні та допоміжні матеріали, напів

фабрикати, закуплені вироби, паливо й енергія

для технологічних потреб, заробітна платня

працівників виробництва)

Непрямі Пов’язані із роботою цеху чи підприємства

загалом, не стосуються собівартості конкретних

видів продукції, включаються у собівартість

шляхом їх розподілу між видами продукції, що

виробляється згідно з встановленими нормами.

До непрямих витрат належать витрати з утри

мання й експлуатації обладнання, зношування

інструментів та устаткування, транспортні вит

рати, цехові, загальнозаводські, позавиробничі

витрати

5. За ступенем

залежності

від обсягів

виробництва

продукції

Постійні Не залежать від обсягів випуску продукції, існу

ють і за нульових обсягів виробництва. До них

належать вартість обладнання, відсотки за пози

ками і кредитами, амортизаційні відрахування,

витрати на охорону, рекламу, страхові внески,

оплата праці управлінського персоналу тощо

Змінні Залежать від обсягів виробництва продукції,

але ця залежність має різний характер за різних

обсягів виробництва. За невеликих обсягів

виробництва змінні витрати значні. Надалі у

міру збільшення обсягів виробництва продукції

рівень змінних витрат скорочується, оскільки

починає діяти ефект економії на масштабі вироб

ництва.

Потім, після початку дії закону спаду прибутко

вості, змінні витрати починають випереджати

зростання виробництва.

459

закінченнятабл.19.3

1 2 3

До змінних витрат відносять витрати на сиро

вину, матеріали, енергію, транспортні послуги,

заробітну платню робітникам тощо

6. За етапами

формування

витрат залежно

від ступеня го

товності, місця

їх здійснення і

обсягів

Техноло

гічні

Витрати на здійснення технологічного процесу

виготовлення продукції, до яких належать ви

трати на сировину, паливо, енергію, технологіч

ні потреби, заробітну платню виробничих робіт

ників, технологічне обслуговування, закупівлю

інструментів, устаткування, матеріалів

Цехові Технологічні витрати:

· вартість напівфабрикатів і послуг інших під

розділів

· витрати на закупівлю комплектуючих виробів

· витрати на управління і обслуговування ви

робництва в межах цеху

Виробничі Цехові та загальногосподарські витрати по

підприємству. Утримання адміністративнотех

нічного персоналу.

Амортизаційні відрахування від вартості буді

вель і споруд.

Витрати на охорону праці й техніку безпеки,

на науководослідну і конструкторську роботу,

підготовку кадрів, відрядження.

Страхування майна тощо

Повні Сума витрат підприємства на виробництво

і збут продукції за видами. Охоплює виробничі

й невиробничі (комерційні) витрати, пов’язані

із реалізацією продукції.

До невиробничих (комерційних) витрат нале

жать витрати на вивчення ринку, рекламу

продукції, тару, упаковку, комісійні витрати

організаціям збуту, проведення ярмарок тощо

19.4. концепція ланцюга цінностей М. Портера

Концепція ланцюга цінностей розроблена М. Портером для здійс

нення стратегічного аналізу витрат підприємства порівняно з конку

рентами та їх зниження.

Діяльність підприємства з виготовлення кінцевої продукції (на

дання послуг) може бути розкладеною на окремі елементи — дії,

функції, операції. При виконанні кожної окремої операції до кінцевої

460

продукції додається певна додаткова цінність, яку буде сприймати і

оплачувати споживач. Одночасно при виконанні кожної окремої опе

рації у процесі виготовлення продукції (надання послуги) здійсню

ються певні витрати:

· у целюлознопаперовій промисловості витрати пов’язані з виро

щуванням лісу, його вирубуванням, виготовленням целюлози,

виробництвом паперу;

· при виготовленні побутової техніки — з виробництвом частин

і компонентів, збиранням, оптовою торгівлею, роздрібним про

дажем;

· у виробництві безалкогольних напоїв — з виготовленням необ

хідних компонентів, наприклад сиропу, закупорюванням пляшок

і банок, оптовою торгівлею, утилізацією відходів;

· у комп’ютерному забезпеченні — програмуванням, записуванням

на носії, маркетингом, поширенням;

· у готельному бізнесі — реєстрацією і випискою з готелів, утри

манням і прибиранням приміщень, забезпеченням харчування,

обслуговування клієнтів, проведення зборів і конференцій, розра

хунками.

М. Портер називає перелік дій з виготовлення кінцевої продукції

ланцюгом цінностей, а кожну дію (операцію, функцію), при виконан

ні якої до кінцевої продукції додається додаткова цінність, — ланкою

ланцюга цінностей. Ланцюг цінностей є важливим інструментом

стратегічного аналізу структури витрат та їх рівня в кожному виді ос

новної та допоміжної діяльності підприємства (рис. 19.2).

Ланцюг цінностей

постачальників

Ланцюг цінностей

підприємства

Ланцюг цінностей

каналів збуту

Ланцюг цінностей

покупців

основна

діяльність

Матеріально

технічне забез

печення

Вироб

ництво

Товаро

рух

Маркетинг

і продаж

Сервісне

обслугову

вання

Прибуток

допо-

можна

діяльність

Технологічний розвиток

Управління персоналом

Загальне управління

Управління інфраструктурою

Рис.19.2.ланцюг цінностей підприємства